CC BY
59
ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ СПЕЛЕСТО-РЕКРЕАЦ1ЙНИХ МАРШРУТ1В В М1СТ1 КИСВ1
Коцюба А. I.
AcnipaHm географiчного факультету кафедри географИ' Украши Кшвського нацюнального утверситету ÎMem Тараса Шевченка
ОСОБЕННОСТИ СОЗДАНИЯ СПЕЛЕСТО-РЕКРЕАЦИОННЫХ МАРШРУТОВ В ГОРОДЕ КИЕВЕ
THE FEATURES OF CREATING SPELESTO-RECREATION ROUTES IN KYIV
Коцюба Анна Игоревна
Аспирант географического факультета кафедры географи Украины
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка
Anna Kotsyuba
graduate student of Faculty of geography, department Geography of Ukraine Taras Shevchenko National University of Kyiv
Aнотацiя: Стаття присвячена анал1зу спелесто-рекреацшних об'eктiв та формацш в межах мiста Киева. Надаеться означення термiну «Спелесторекреацiя». Виокремлюються типологiчнi умови i критерИ' визначення об'ектiв спелесторекреаци. Вказуеться основна класифiкацiя спелесто-рекреацшних об'ектiв, основнi умови кнування таких формацш для розвитку спелестологи як рекреацшного виду дiяльностi. Визначаються основнi методи створення спелесто-рекреацшних маршрутiв та ïx характеристика в мiстi Киевi.
Ключовi слова: спелестологiя, рекреацiя, спелесторекреацiя, спелесто-рекреацшний об'ект, спелесто-рекреацшний маршрут.
Summary: The article is devoted to analysis of the spelesto-recreational objects and formations in the city of Kyiv. There is available definition of the term "Spelestological recreation". Identify typological conditions and criteria for the identification of spelesto-recreational objects. Indicate the basic classification of spelesto-recreational facilities, basic conditions of existence of such formations as the development spelesto-recreational activity. Description of the main methods of creating spelesto-recreational routes determined in the city of Kyiv.
Keywords: spelestology, recreation, spelestological recreation, spelesto-recreational objects, Spelesto-recreation route.
Постановка проблеми. На даному етат розвитку сучасних мют е актуальним використання тдземного простору та окремих тдземних об'екпв. Основна потреба використання виникае при ввдсутносп в№них наземних територш для сощальних, економiчних, культурних, промислових потреб. Окремо, при розвитку важливих рекреацшних об'екпв та потенцшних пiдвидiв рекреацшно! дiяльностi в межах мюта виникае потреба у вдосконалет та б№ш детальному аналiзi вже юнуючих вторично важливих тдземних рукотворних формацш.
Необхвдно видшити ряд проблем: ввдсуттсть методiв визначення атрактивних тдземних об'екпв в тсп Киевi для розвитку в них рекреацшно! дiяльностi, ввдсуттсть рекреацшно! класифшацп антропогенних пiдземних об'ектiв, вiдсутнiсть ввдкритого доступу до масштабних кадастрiв та карт та яшсного аналiзу простору територи столицi для визначення райошв, поодиноких пiдземних утворень та перспективних площ дослвдження.
Об'ективну увагу необхщно придiлити iсторично важливим або промисловим об'ектам, що офiцiйно зачиняють за наявшстю рiзнопланових причин i е не корисними для мюта на даному етат його розвитку. У таких випадках виршенням проблеми е впровадження рекреацшно! сфери дiяльностi та туризму як альтернативного варiанту використання тдземного простору.
Дослвдження у даному напрямку необхвдно проводити в рамках 1ндустр1ального туризму, рекреаци та спелестологи.
Анaлiз останшх досл1джень i публшацш. Основою для статп стали дослвдження спелеоархеолопв Долотова Ю. А., Сохша М. Ю., спелестолога С. Сома «Теоретична спелестолопя» та «Практична спелестолопя», а також роботи географ1в О.Ю Дмитрука, Д.М. 1ноземцево!, Д. Малакова, В.Л. Огудша, 1.Ю.Паршкози, С.П. Романчука, В. Бабарицько!, О. Малиновсько! С.Н. Кузика та ш. Окремо необхвдно зазначити роботи В.А.Умнова, В. Ляшенко, що описуе природт та рукотворт печери Киева та Т.А. Бортовського i його методолопчш основи дослвдження спелео-архiтектурних дослiджень.
Видiлення paiiiiiie iieiuipiiiieinix частин
загально'1 проблеми. При дослiдженнi тдземних антропогенних порожнин в мюп Киевi використаннi методи виокремлення та визначення особливостей спелесто-рекреацiйного напрямку. Зазначеш основнi етапи та загальнi властивосп створення спелесто-рекреацiйного маршруту в межах територи Киева.
Цшь статть Визначення, виокремлення та аналiз тдземних антропогенних об'екпв, що можуть бути використат для створення спелесто-рекреацшного маршруту в межах мiста Киева. Характеристика основних методiв створення спелесто-рекреацшного маршруту.
Виклад основного матерiалу. В межах сучасних мют пiд землею розташовують торпвельш комплекси, концертнi зали, релiгiйнi об'екти, пiдземнi гараж! та складськ1 примщення, що дозволяють рацiонально використовувати пвдземш площ! не плъкн для задоволення побутових проблем населения, а й емоцшно-ф!зюлопчних, духовних та рекреацiйних.
На даний час рекреацiйний пiдземний потенщал виокремлюються у окрему ланку дослвдження. Визначаеться здатнicть розввданих та експлуатацшних пiдземних рекреацiйних реcурciв сприяти ф!зичному та культурному розвитку. [4, с.149-150]
Пiдземний туризм подiляетьcя на дек1лька окремих вид!в, що мають певш поеднання у викориcтаннi антропогенних печер та ввдмшносп у !х видвденш та оcвоеннi. До них ввдносять cпелеcтологiю, iндуcтрiальний туризм, дiггерcтво.
Значна частина сучасних дослвднишв не можуть чггко конкретизувати основш ввдмши м!ж cпелеcтологiчним тризмом та iндуcтрiальним днтерством, так як данi напрямки, що вивчають та дослвджують, на перший погляд, виокремлюють основний об'ект - пвдземелля.
Iндуcтрiальний туризм - це певне стихшне явище частково ввдображае проблеми сучасного мicта та використання пiдземних територiй у !х виршенш при цьому використовуючи повною м!рою iндуcтрiальний ландшафт. Його ототожнюють з iндуcтрiальним ландшафтом, що поеднуе в соб! створення кар'ерiв, вiдвалiв, прничих виробок у процеci видобутку рiзноманiтних мiнералiв, створення iнженерних споруд для використання, розмщення в ландшафтi iнженерно-технiчних систем i виробничих комплекciв. [8, с. 15]
У широкому значенш об'ектами iндуcтрiального туризму можуть виступати певнi тiла та явища видобувно! та переробно! промисловосп, будiвництва та переоформлення мюцевого ландшафту, що ввдображають, ввдтворюють, !мггують розвиток мюта, пов'язаного з життям, д!яльнютю людини та мають ту чи шшу тзнавалъну щнтсгь. За рахунок багато! культурно! ютори мют, розр!зняють значну видову р!зномаштнють. [2, с. 124-127]
Дослвдження таких об'екпв набула популярносп в останш двадцять рок1в, i ще немае чггко виражено! територ!ально! структури. У пор!внянш з використанням часу у ввдпочинку та оздоровленш, спелестолопя е критичним i на перший погляд несумюним видом д!яльностг Однак це лише на перший погляд.
Днтерсьш течи дослвджують антропогенш шдземш порожнини, що на даний час використовуються за призначенням (наприклад метрополитен). Bci об'екти для диггер!в д!ляться на юторичш пвдземелля, каменоломш i власне !ндустр!альш. [6, с. 3]
Днтерство (ввд англ. digger - копальники) -визначення захоплення, суть якого в дослвдженш штучних пвдземних споруд в тзнавальних або розважальних щлях. Назва сучасних тдземних дослвднишв досить умовна. 1сторично назва д!ггери
(англ. Diggers - «Копач!», шакше називалися «справжш левеллери», англ. True Levellers) виникла в 1649 р. Це був рух алъсько! бвдноти в роки Англшсько! революцп XVII ст., що вимагала передвду земл1 i почала захоплювати i розорювати угвддя великих земледельним власник1в. Сучасш «копач!» займаються досл1дженням колектор!в тдземних р!чок, системами пвдвал!в початку столггтя, занедбаними бомбосховищами i стародавшми тдземними ходами. [11]
Днтерство - це пвдроздвд спелестологи, або ще юнуе назва - аматорська спелестолопя. Хоча багато д!ггер!в заперечують зв'язок з даними родом досл1дження.
Спелестолопя у широкому розумшш це специф!чна наука, що дослвджуе штучш пвдземш порожнини i архггектурш споруди, що не використовуються за прямим призначенням (старовинш каменоломш, копалъш, пвдземш ходи, житлов! пвдземш споруди i т.д.). Вважають, що даний вид, ввдокремився ввд спелеолог!! за вимогою досл1дження антропогенних тдземних утворень, що не використовуються за призначенням. Окремо спелестологш ототожнюють з !ндустр!альним туризмом. 1ндустр!альний туризм пов'язаний з досл1дженням територш, тдземелъ та шженерних споруд буд!вничого та спещалъного призначення з метою отримання психолопчного та естетичного задоволення. [3, с. 219]
Спелестолопя - новий напрям у науковш та у туристнчнш д!яльностг На перший план виносяться пвдземш юторико-культурш особливосп
спелестолопчних об'екпв, що знаходяться в межах мюта i розпод!ляються по рангам та рубрикам локального та глобального значення мюта та загалом кра!ни. М!ждержавний досввд сввдчить, що рекреацшна д!ялънють в межах р!зно рангових спелестолопчних об'екпв е досить перспективним видом д!ялъносп як для внутршнього так i зовшшнього туризму, що потребуе окремого як1сного досл1дження та мониторингу.
Спелесторекреащя - це вид д!ялъносп, пов'язаний з ввдввдуванням та дослвдженням тдземних антропогенних порожнин, спогляданням !х юторичних, природних та антропогенних особливостей, що на даний час не використовуються за прямим призначенням з метою естетичного, психолопчного та ф!зичного ввдпочинку в залежносп ввд виду спелестолопчного утворення та його особливостей.
У дослвдженш спелесто-рекреацшних об'екпв важливо притримуватися послвдовностг У даному випадку, використовують традицшш методи: описовий, юторично-пор!внялъний, експедицшний. У сучаснш географ!чнш наущ в описах географ!чних об'екпв для характеристики !х компоненпв та елеменпв використовуеться прийом бального ощнювання. Визначаючи рекреацшну складову спелестолопчних дослвджень пвдземних
антропогенних об'екпв виокремлюють комплексну i спещал1зовану оцшку. До комплексно! ввдносять як1сну, квдькюну, бальну та вартюну оцшку. Особливу увагу ввдзначае як1сна оцшка. Вона значно впливае на
загальну думку про рiвень привабливостi спелесто-рекреацiйних об'eктiв i територiй. Також, при дослiдженнi пiдземного антропогенного простору виокремлюють ряд чинник1в та властивостей за якими видiляють власне спелесто-рекреацшш об'екти:
1. Визначення типу шдземно! антропогенно! порожнини: скит, храмова печерна система, фортифкацшна або оборонна споруда, штольня або шахта, дренажна система або техшчний водовiдвiдний тунель та ш. При цьому потрiбно враховувати яшсш та кiлькiснi характеристики шдземно! порожнини.
2. Назва. Назва даеться мюцева (якщо вона iснуe) або присвоюеться польове, з дотриманням традицш топонiмiки. Для назви бажано вибирати похiднi в!д широко вiдомих назв або вщштовхуватись в!д особливостей створення антпропогенно! печери i тих хто !! створив. Однiею з особливостей походження назв природно! чи антропогенно! шдземно! формаци е прив'язка до географiчного положення (печери гiр Щекавищ та Юрковицi). Легенди та юторш визначають iншi, мiсцевi назви об'екту (iнодi скорочення), що е б!льш популярним та вживаним серед мюцевого населення (Нiкольська дренажно-штольнева система - Школка). Назви пов'язують з iменами видатних князiв або священнослужител1в. Наприклад, печера св. Павла (Андрi!вський узвiз), печера «Аскольдова могила» (Днiпровський узвiз) та iн. Окремi печери i шахти отримують назви, пов'язанi зi знаменними подiями в життi мюта або кра!ни. Однiею з основних помилок при наданш назвi системi печер - це назва, ототожнена з емоцiйним станом досл1дника (ввдразлива чи страх1тлива). Така назва у подальшому може призвести до виникнення легенд чи iсторiй, що можуть визначити подальше iснування тако! печери або шшого подземного антропогенного об'екту (мiсцевi жителi можуть знищити та завалити об'ект).
Зауважимо, що при складанш маршруту, а саме його картографуванш, якщо вiн пролягае по дренажно-штольневой системi, необхвдно вказати Г! порядковий номер, наприклад ДШС - 18 або ДШС -20бю, а також основнi властивостi, яш мають значення при проходженнi.
3. Адмшютративш данi. У цьому пункп визначають чiткi координати спелестологiчно! формаци, вказують назви кра!ни, району, обласп, мiста, села та iн.
4. Географiчне положення. Необх1дно вказати мюце, де знаходиться пiдземна порожнина (гора, урочище, л1систа територ1я, долина та ш.).
5. Доступнiсть. Необх1дно вказати вщстань до найближчого населеного пункту (км та м), окремо вказують ввдстань по дорогах (з характеристикою покриття i прохiдностi в рiзнi сезони року) i по стежках. Якщо об'ект знаходиться в межах села, або мюта, необхвдно вказати транспортну або пiшу доступнiсть ввд адмiнiстративного центру (наприклад в!д вул. Хрещатик до Ближшх та Дальшх печер Киево-Печерсько! Лаври) у км або в м та наявносп шфраструктурного забезпечення по маршруту
(магазини, заклади харчування, пункт прокату спорядження та iн.).
6. Орiентир. При вщсутносп чiтких орiентирiв бiля входу до печери, необхщно вказати прикметш об'екти (стовп, дерево, знак). Також необхщно вказати азимути на щ об'екти.
7. Окремо слiд характеризувати розташування входу i положення порожнини на елементах мезо- i мшрорельефу (вододiл або схили хребта, на ввдкритш мiсцевостi або в та).
8. При дослiдженнi спелестологiчно! формаци необхвдно вказувати основнi характеристики печери -величини у м. (входи i виходи, висота стел1, ширина проходу, наявш унiкальнi особливостi та ш.)
9. Орiентування входу, його розмiри i форма. Вказуеться експозищя входу, визначаються його конфiгурацiя i розмiри: ширина, висота, площа.
10. Можливють подальшо! вторинно! експлуатацi! в рамках використання як спелесто-рекреацшного об'екту та особливостi його юнування, занесення його до кадастру. [12]
При дослвдженш Пвдземних об'ектiв, яш не використовуються за призначенням та е зачиненими або законсервованими на даному етапi формування рекреацiйного використання використовують спелео-археологiчнi та конструктивно-географiчнi методи.
За рахунок великих масштабiв використання тдземних площ та !х призначення виокремлюються дек1лька груп.
1. Транспорта (пiшохiднi та транспортнi тунел1, гараж!. Автостоянки, станцп метрополiтену);
2. тдприемства торпвл1, комунально-побутового обслуговування, об'екти складського господарства, також до ще! групи вщносять холодильш системи;
3. видовищш, адмшютративш, спортивш комплекси;
4. об'екти мюько! шженери (трубопровщ тепло-, водо-, газопостачання та канал!заци, кабел! р!зного призначення та ш.);
5. окрем! цеха, лаборатори та промисловость [9, с. 30]
Також вщома класифжащя основних напрямк1в використання подземного простору В.А.Умнова:
У прничш справ!: руйнування, вилучення та збер!гання в масив! корисних копалин; перемщення людей, транспорт, шдйом; складсьш примщення; примщення побутового призначення.
У мюькому буд!вництвг гараж! та автостоянки; шшохвдш ! транспортш тунелц шдприемства торпвт та громадського харчування; комунально- побутового обслуговування та зв'язку; об'екти складського господарства, сховища продукпв ! предмепв р!зного призначення; культурш, спортивш, адмшютративш та промислов! споруди; сховища документацп, культурних ! фшансових цшностей; примщення ! готел! В енергетищ та нафтогазовш галузг щдземш електростанци; шдземш акумулятори енерги; сховища для зрщжених газ!в ! нафтопродукпв. В аграрному сектор!: холодильники; фрукто-, овоче-, зерносховища; теплиц!, оранжере!, грибниц!; винш заводи ! виносховища; рибш господарства. На
транспорт!, тунелi: залiзничнi; автомобiльнi; метрополiтену; судноплавш. В обороннiй промисловостi i вшськовш справi: заводи i фабрики; вiйськовi об'екти; споруди цив!льно! оборони. У наущ - науково-дослвдш лабораторп. У медициш - лiкарнi.
В шших галузях: сховища радiоактивних, токсичних та шших вiдходiв; сховища не випаровуваних водних ресурав; екологiчно шкiдливi або небезпечш об'екти; промисловi об'екти; складсьш господарства. [7, с. 767]
Популярним е ввдввдування iнженерних комунiкацiй.
Мюьш iнженернi мереж1 класифiкуються за наступними ознаками: видом; технологiчними особливостями; параметрами робочого середовища; матерiалами; термшом служби; конфiгурацiею; мiсцем прокладки; методом прокладки; глибиною розмщення; призначенням.
Системи канал!заци населених мюць призначенi для приймання i транспортування спчних вод, 1хнього очищения i знешкодження, утил!зацп корисних речовин, що утримуються в них, i скидання очищених вод. Спчш води, що утворюються в межах населених мюць i на промислових пiдприемствах, можна пвдроздшити на три категори:
1. Побутов!, поступаючi з унiтазiв, раковин, ванн та шших побутових приладiв;
2. Виробнич! води, що утворюються в результат використання води в р!зних технолопчних процесах виробництва;
3. Дощов! (атмосферш), що з'являються на поверхнi про!зд!в, площадок, дах1в, i при атмосферних опадах i таиеннi сшгу.
При спелестолопчних дослвдженнях досить важливе мюце займае дренажний комплекс та дренажно-штольнева система.
Дренажний комплекс. 1нша назва — дренажна система. — сукупшсть споруд (штреки, свердловини, колодяз^ шурфи, канави та ш.) i устаткування, призначених для ввдводу пвдземних i поверхневих вод. За способами спорудження розр!зняють: поверхневi (поверхневе водовiдведения), пiдземнi, комбiнованi. За строками спорудження — випереджальш, паралельш та сумiщенi. За строками служби — стабшьш та змшш (ковзш). За схемами
розташування в плаш — кущов!, лшшш, контурш, спчасп. За схемами розташування у розр!з! — одно- ! багатогоризонтш, колекторш та безколекторш. Нормативно, дренажна система визначаеться як !нженерна система для збору ! ввдведення поверхневого та подземного стоку, що забезпечуе зниження р!вня грунтових вод. [10, с. 351]
Дренажно-штольнева система (ДШС) - вид пдротехшчних споруд. ДШС будуються на схилах пр, з метою ввдведення грунтових вод ! запоб^ання зсув!в. Являють собою систему вертикальних колодяз!в ! горизонтальних штолень з похилим тдлогою, по якому тече ввдведена вода. Часто для цього в шдлоз! юнують спещальш жолоби. [10, с. 353]
З часом, по ходу експлуатацп системи заростають карстовими наростами, сталактитами ! тдземними грибами, що робить щ споруди бшьш схожими на природш печери ! привабливими для ввдввдування.
Окремо, необхвдно зазначити бшьш детальну класифжацш, що на даний час е досить актуальним джерелом для розмежування спелесто-ркерацшних об'екпв та планування спелесто-рекреацшних маршрупв.
Класифкащя А. Парфьонова та М. Сохша надае узагальнююч! поняття. До не! входить дв! групи: пвдземш архггектурш споруди та розробка сировини.
До тдземних архггектурних споруд автори ввдносять:
1. Культов! (храми, монастир!, скити);
2. Житлов! (жил! печери, печерш мюта, пвдземш пвдсобш примщення);
3. Оборонного призначення (форти, дзоти, мшш галере!, сховища, вшськов! заводи, пвдземш ходи, ракетш шахти);
4. Об'екти шфраструктури, що подвдяються на транспортш (метро та пвдземш ходи) та техшчш (канал!заци, заводи, колодяз!, дренаж, комушкаци).
5. До розробки сировини були ввднесеш:
6. Розввдувальш штольнц
7. Видобуток каменю (мармур, вапняк, грашговди, мергель, крейда, гшс, тщаник);
8.Видобуток руди (Рис.1). [1, с. 84]
Рис. 1 Класифжащя штучних пiдземних споруд (А.Парфьонов, М. Сохш)
Власне юнування рекреаци у пiдземеллi характеризуеться певними особливостями та е досить специфiчним. Важливою вiдмiннiстю вiдвiдування природних або антропогенних пвдземних порожнин е фiзична витримка та самовладання людини перед пвдземним оточенням, вiдсутнiсть клаустрофоби (страх перед замкненим простором), навички орiентування та читання картографiчних джерел, володшня основами першо! медично! допомоги, витримка перепащв температур, навiть при якюному обладнаннi тощо.
Основними перевагами пвдземного простору е його незалежнiсть ввд сезонних ритмiв, захист вiд шквдншав { можливють контролю навколишнього
середовища. Вiд так, не лише туристська сфера займаеться використанням пiдземних антропогенних формацш. Використання пiдземного простору антропогенного походження досить рiзноманiтне та рiзнопланове.
Спелесто-рекреацiйний маршрут передбачае проходження певно! дiлянки в межах антропогенно! тдземно! системи або об'екту початкового пункту до шнцевого з залученням певних засобiв для отримання психологiчно-естетичного задоволення.
В залежносп вiд виду спелесто-рекреацшного об'екту, просування спелесто-рекреацiйним маршрутом необхвдно роздвдяти на лiнiйне, к1льцеве, комбшоване та ращальне (Рис. 2).
Рис.2 Спелесто-рекреацшш маршрути
Лшшний маршрут передбачае проход групи ввд початково! точки до концевого пункту по прямш (не ввдходити вод основного тунелю), наприклад до таких ввдноситься прохiд по дренажним системам.
Кшьцевий маршрут передбачае рух групи по тунелю, коли початковим та шнцевим пунктом е одна точка, пересуваючись через все спелестолопчне утворення.
Радiальний маршрут е об'еднанням лiнiйного та кольцевого i передбачае проход групи по промiжних пунктах одними i тими самими тунелями, до одше! точки, що одночасно е початковою та шнцевою.
Комбiнований маршрут об'еднуе складовi лiнiйного, кольцевого та радiального маршрутiв у рiзних комбiнацiях, а також може включати перемiщення рiзними поверхами.
Основну увагу необх1дно придвдити використанню комбiнованих маршрутiв. На даний час у широкому доступi юнуе дек1лька аматорських перелiкiв (кадастрiв) Ки!вських пiдземель, що включають ряд маршрупв пiдземними антропогенними порожнинами iнженерного та релтйного спрямування саме радiального характеру. Значна !х к1льк1сть включае розгалужену сiтку тунелiв. Основною умовою створення спелесто-рекреацiйних маршрутiв е атрактившсть (привабливiсть) певного пiдземного антропогенного утворення. У даному випадку привабливою вважаеться територiя, пункт, центр, вузол, район, регюн, що формуеться за наявносл природних або iсторико-культурних туристичних ресурав та !х поеднання. [5, с. 57-58]
У випадку спелесто-рекреацшних дослвджень та визначення привабливостi спелестологiчного об'екту необхвдно зауважити, що стандартизованi чинники не дiють. В межах спелестолопчних об'ектiв сприятливими чинниками необхвдно вважати мжроктмат, що незважаючи на погодш умови на поверхнi та освгглення - не змiнюеться. Це дозволяе використовувати тдземний простiр в будь-який час. Тому, при складанш спелесто-рекреацшного маршруту не е обов'язковим враховувати сезоншсть та час доби. Однак, необхвдно використовувати певш принципи та притримуватися певних умов.
Так, перед створенням самого спелесто-рекреацiйного маршруту необхвдно визначитись з напрямом i цiлями подороже, включати до планування часовi ресурси, враження, власнi фiзичнi та психологiчнi можливостi (можлива клаустрофобiя), а також визначитись з мюцем старту i фшально! точки. Визначають основш пункти (географiчнi точки), як необхвдно вiдвiдати. Замалювати картосхему маршруту або скористайтеся вже юнуючою докладною картою, за допомогою яко! можна вибрати оптимальний шлях. До спещальних показник1в, як1 варто враховувати при плануванш спелесто-рекреацiйного маршруту необхвдно включати: наявшсть вiдкритого входу та виходу, довжину, висоту та ширину тунелiв, наявнiсть водних об'ектiв, еколопчш, бiологiчнi та хiмiчнi властивостi об'екпв, складнiсть проходу (перешкоди) та ш.
Також одним важливим фактором е шльшсть людей 1 сшльки часу буде проходити певна пвдземна подорож або екскурс1я, реч1 та техшчш засоби, як1 мае взяти з собою рекреант.
Висновки i иромозицм. Використання пвдземних антропогенних порожнин у шсп Киев1 на даний час е досить важливим та актуальним завданням для сучасно! спелестологп та рекреацшно! географп. При дослвдженш таких об'екттв необхвдно застосовувати спектр метод1в, що дозволять яшсно та шльшсно оцшити територш, яка включае наявш або перспективш спелесто-рекреацшш ресурси для потреб побутового та рекреацшного спрямування для мюцевого населення та гостей столищ.
Яшсна класифжащя дозволить рацюнально використовувати вже 1снуюч1 пвдземш антропогенш утворення за рахунок популяризаци спелесторекреаци як нового виду рекреацшно! д1яльност1. Особливу увагу необхвдно придвдити економ1чнш складовш, а також реал1зацп проекпв нових спелесто-рекреацшних маршрупв та дозв1лля, яшсно! рекламно! компани та залученню заруб1жних туриспв та рекреанпв.
Список лггератури:
1. Долотов Ю.А, Сохин М. Ю. Проблемы спелестологии/Пещеры. Вып. 27-28. Пермь: Пермский Университет, 2001, - 264.
2. Казакова Т.А. Екскурсп в шахту -перспективний напрямок розвитку техногенного туризму // Теоретичш, репональш, прикладш напрями розвитку антропогенно! географи та ландшафтознавства: Мат. II м1жнар. наук. конф. -Кривий Рщ 2005. - С.124-127.
3. Кляп М.П. Сучасш р1зновиди туризму: навч.поаб. / М.П Кляп, Ф.Ф. Шандор. - К.: Знання, 2011. - 334 с. - (Вища освгга XXI столитя)219
4. Коржик В.П. О теоретических основах спелеоресурсоведения / В.П. Коржик, И.И. Минькевич // Проблемы изучения, экологии и охраны пещер. - К., 1987. - с. 149-150
5. Кузик С.П. Географ1я туризму: навч. поаб./ С.П.Кузик. - К.: Знання, 2011. - 271 ст.
6. Сом А. Теоретическая спелестология, Москва 2010. - 207 с.
7. Выбор рациональной технологии добычи руд. Геомеханическая оценка состояния недр. Использование подземного пространства. Геоэкология Порцевский А.К. Издательство Московского государственного горного университета, Москва, 2003 г., 767 стр.
8. Культурный ландшафт как объект наследия. Под ред. Ю. А. Веденина, М. Е. Кулешовой.— М.: Институт Наследия; СПб.: Дмитрий Буланин, 2004.— 620 с., ил.,15
9. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000.
- 464 с, 30
10. Мала прнича енциклопед1я. В 3-х т. /т.1 А-К/ За ред. В. С. Бвдецького. — Донецьк: Донбас, 2004,
- 640 с.
