CC BY
54
Бшовус Роман Володимирович,
здобувач кафедри еколог'чного права, Нацональний юридичний унверситет
¡менi Ярослава Мудрого, Украша, м. Харюв
e-mail: silver-lex88@yandex.ru
doi: 10.21564/2414 - 990x.134.79094 УДК 349.6
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ Ц1ЛЕЙ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Охарактеризовано основш аспекти правового регулювання загального користування надрами для цглей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Проанал1зовано специф1чт особливост1 та форми здшснення такого надрокористування на загальних засадах. Виявлено недолжи у зако-нодавчому регулювант цього питання i запропоновано можлив1 шляхи гх усунення.
Ключовi слова: надра; право; загальне користування; надрокористування; природокористування.
Биловус Р. В., соискатель кафедры экологического права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: silver-lex88@yandex.ru
Правовое регулирование общего пользования недрами для целей, не связанных с добычей полезных ископаемых
Статья посвящена характеристике основных аспектов правового регулирования общего пользования недрами для целей, не связанных с добычей полезных ископаемых. Анализируются специфические особенности и формы осуществления такого недропользования на общих основаниях. Выявлено несовершенство правового регулирования данного вопроса и предложены возможные пути преодоления существующих пробелов в законодательстве.
Ключевые слова: недра; право; общее пользование; недропользование; природопользование.
Постановка проблемы. Питання правового регулювання загального користування надрами для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, обумовлеш пею ж проблематикою, що й загальне користування надрами для видобутку корисних копалин, а саме ввдсутшстю належного законодавчого закршлення шдстав, способiв та порядку здшснення такого користування на загальних засадах.
Нишшню еколопчну ситуащю з використанням надр в УкраТш можна оха-рактеризувати як кризову. Одшею з причин незадовшьного стану законодавства про надра е нехтування об'ективними факторами розвитку сусшльних вiдносин у сферi загального надрокористування, коли користування надрами ототожню-ють лише зi спецiальним порядком Тх використання [6, с. 76].
Мета статтi - з'ясувати специфжу правового регулювання загального користування надрами для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
За загальним правилом, визначеним ст. 55 Кодексу УкраТни про надра (далi - КУпН), використання надр для щлей, не пов'язаних з добуванням корисних копалин, головним чином пов'язане з будiвництвом та експлуатащею рiзноманiтних шдземних споруд, захороненням вiдходiв, яке здiйснюеться за вщповщними проектами.
У проектах повинш передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стiчних вод, шкiдливих речовин i вiдходiв виробництва або локалiзацiю Тх у визначених межах, а також запобтають Тх проникненню в гiрничi виробки, на земну поверхню та у водш об'екти.
Вiдповiдно до ст. 47 КУпН дшянки надр, надаш для будiвництва та експлу-атащ'Т пiдземних споруд i для шших цiлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, шдлягають державному облжу центральним органом виконавчоТ влади, що реалiзуе державну полггику у сферi охорони працi [2].
Виклад основного материалу. Проблеми користування надрами в щлях, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, у юридичнш лiтературi детально практично не дослвджувались. В окремих працях цей вид надрокористування розглянуто в загальних рисах, схематично або фрагментарно. Мiж тим останнш становить складне правове явище: мае багато рiзновидiв, широке коло надроко-ристувачiв i передбачае необхщшсть iснування системи специфiчних правових норм, яы наразi мiстяться у окремих законодавчих та шдзаконних актах.
Насамперед слщ зазначити, що загальне надрокористування для щлей, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, не пов'язане з отриманням мате-рiально-речових благ, а мае на мет забезпечити права громадян на дозвшля та вщпочинок, на збереження та полшшення Тх здоров'я, на задоволення Тх духов-них i культурних потреб тощо. До такого користування можна ввдносити всi iншi, вщмшш вiд безпосереднього вилучення з надр корисних копалин, види загального надрокористування, наприклад, еколопчний туризм, використання палеонтолопчних об'екпв, збирання унiкальних мiнералогiчних, шших геолопч-них колекцiйних матерiалiв, наукова та навчальна дiяльнiсть, у сшьськогоспо-дарських цiлях, здiйснення спелеологГТ, альшшзм тощо.
Окремi громадяни, як фiзичнi особи, можуть здiйснювати лише техшчно нескладне користування надрами для шдземного будiвництва (в основному при будiвництвi й експлуатацГТ громадянами пiдземних сховищ для зберiгання харчових продуктiв, вирощування грибiв тощо).
Всi цi види загального надрокористування об'еднуе ввдсутшсть безпосе-реднiх дiй надрокористувача з вилучення за допомогою нескладних способiв i
приладдя корисних копалин з ввдповщних дшянок надр. У даному pa3i задо-вольняються у першу чергу культурш, оздоровч^ науков^ естетичнi, рекреацiйнi та iншi потреби людини.
Переконанi, що в законодавствi про надра повиннi бути деталiзованi меха-нiзми правового регулювання загального користування надрами для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Iснуючi в щй галузi правовi норми в розрiзнених актах декларативш, схематичнi, недосконалi за формою та змютом.
Тому однieю з щлей нашо1 публiкацiï е окреслення загальнотеоретичних засад реалiзащï надрокористувачами сво'1'х прав на використання природних (корисних) властивостей надр для задоволення сво'1'х особистих потреб, що не пов'язаш з видобутком корисних копалин.
Барабаш Н. П. з цього приводу зазначае, що дотепер недостатньо дослЬ дженим залишаеться питання визначення поняття «користування надрами для щлей, не пов'язаних iз видобуванням корисних копалин». У чинному законо-давствi про надра поняття «користування надрами для щлей, не пов'язаних iз видобуванням корисних копалин», не визначено [1, с. 75].
У наведеному в КУпН перелшу видiв користування надрами визначеш не лише цШ, для яких можуть використовуватися таю ресурси надр, як шдземш простори, а й види щльового призначення шдземних споруд, що можуть зво-дитися й експлуатуватися в порожнинах надр. Бшьшють щлей використання шдземних просторiв охоплюеться будiвництвом та експлуатащею шдземних споруд, не пов'язаних iз видобуванням корисних копалин. Разом iз тим корисш властивост надр не обмежуються використанням ïx лише для розмщення споруд рiзного призначення. Слщ враховувати також можливiсть ïx використання як невщ'емно1 умови та джерела життедiяльностi людини. Використання шд-земних просторiв для утворення особливо охоронюваних природних об'ектiв, геологiчниx заповiдникiв, заказнишв, арxеологiчниx зон i пам'яток, проведення спортивних, культурних та шших оздоровчих i громадських заxодiв тощо зумовило виокремлення у законодавствi Украши про надра такого виду користування надрами, як створення геолопчних територш та об'ектв, що мають важливе наукове, культурне, саштарно-оздоровче значення.
На доктринальному рiвнi зазначаеться, що використання шдземного простору для вказаних щлей не потребуе визначення, оскшьки мета надрокористування вказана у його найменуванш. Тут визначаеться можливють виробництва i збертання винопродукцп; вирощування грибiв, овочiв, квiтiв та шших рослин; збертання харчових продуктiв, промислових та шших товарiв, речовин i мате-рiалiв тощо. На законодавчому рiвнi така можливiсть передбачалася шдпунктом 264.1.1 ст. 264 ПКУ Украши (в редакцп Закону вiд 31.12.2014 р.), щоправда, суб'ектами здiйснення такого користування надрами визначалися юридичш особи i фiзичнi особи-пiдприемцi [4] .
Справжнш змiст наведено!" правовоТ норми е ширшим за ïï буквальну формулу, що створюе можливють розширеного тлумачення цього перелiку, адже
зазначена в нш дiяльнiсть не охоплюе Bcix можливих випадкiв користування у межах територп Украши дiлянками надр у щлях, не пов'язаних Ï3 видобуванням корисних копалин.
У цьому контекст не слщ забувати про можливкть користування надрами та ix корисними властивостями, що не пов'язано з використанням шдземного простору надр, зокрема, походи та дослвдження гiр, альшшзм, спелеотуризм, колекцiонування мiнералогiчного камiння, еколопчний туризм тощо. Тобто користування дшянками надр поза пiдземним простором.
Чинне законодавство у сферi користування надрами у цьому аспект мае значну прогалину, адже визначеш чинним КУпН види користування надрами, зокрема для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, пов'язують таке користування фактично лише з освоенням шдземного простору надр, що не вщповщае дшсним сусшльним вщносинам у сферi загального надрокористування.
Корисшсть надр для суспшьства полягае в тому, що вони можуть використо-вуватися не тшьки як основний засiб виробництва (при видобуванш корисних копалин), а й як просторово-операцшний базис дiяльностi людей та як мiсце для реалiзацГí права громадян на дозвшля та вiдпочинок, збереження та полш-шення ix здоров'я, задоволення духовних i культурних потреб осiб (при корис-туваннi надрами для щлей, не пов'язаних iз видобуванням корисних копалин).
Вщсутшсть належного законодавчого закршлення у чинному законодавствi порядку та способiв загального користування надрами для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, може створювати ряд проблем на практищ
Загальне користування надрами для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, можна вважати комплексом суб'ективних прав i iнтересiв людей, до якого можна ввднести и складовi права загального природокористу-вання, яю володшть вщповщними ознаками, а саме спрямованi на оздоровлення та вщпочинок населення, на задоволення естетичних i етичних потреб тощо.
Основною проблемою практично!" реалiзацiï права загального надрокористування, у т. ч. для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, стае свобода доступу фiзичниx осiб до корисних властивостей надр для задоволення сво'1'х особистих потреб. Тобто право загального надрокористування як рiзновид права загального природокористування в сучасних умовах, на нашу думку, тран-сформуеться в право доступу фiзичниx осiб до корисних властивостей надр для користування ними з метою реалiзацiï особистих потреб (для особистих потреб).
З точки зору юторично1 спадкоемност, право доступу до природних (корис-них) властивостей надр можна сприймати як розвиток поняття права загаль-ного природокористування, однак при бшьш детальному дослщженш сутносп загального надрокористування виявляеться, що це все ж швидше нова правова конструкщя, що базуеться на тому уявленш про суть сусшльних iнтересiв в сферi надрокористування, яке вщповвдае юнуючому стану правового регулювання i практики реалiзацiï норм законодавства, i в основi яко1 забезпечення доступносп надрових ресурсiв, якi не пов'язаш з корисними копалинами, для особистого користування (свободи доступу до них).
Важливо шдкреслити, що право доступу мае бшьш широкий контекст, пов'язаний з наявшстю сусшльно1 защкавленост в оргашзацп використання природних (корисних) властивостей надр взагал^ яка повинна реалiзовуватися за рядом напрямшв, в тому чи^ за допомогою застосування процедур участi громадськост в прийняттi рiшень про забезпечення доступу до дшянок надр для задоволення особистих потреб.
Визначальне значення для квалiфiкацiï будь-якого штересу фiзичниx осiб як пiдстави права на доступ до природних (корисних) властивостей надр мае особистий (не пов'язаний з шдприемницькою дiяльнiстю) характер потреб. Це, зокрема, можуть бути особист потреби еколопчного (переважно рекреацшного) значення, що реалiзуються без вилучення корисних копалин з надр.
Наприклад, у процес любительського i спортивного рибальства реалiзу-ються рiзноманiтнi потреби в сшлкуванш з природою, у вщпочинку, у спортi, добуваннi водних бiоресурсiв для споживання, що надае цим видам еколопчних iнтересiв велику сощальну значимiсть.
Найбiльш важливим у регулюванш загального користування надрами для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, е забезпечення його сощально1 доступность Доступшсть зумовлюеться свободою доступу фiзичниx осiб до природних (корисних) властивостей надр для здшснення цього виду природокористування. У свою чергу, свобода такого доступу забезпечуеться без-коштовшстю, а також вщсутшстю необxiдностi отримання спецiальниx дозволiв.
Варто вказати на спроби дослвдити використання надрових дiлянок для задоволення, наприклад, культурно-естетичних потреб людини, специфша користування якими здебшьшого полягае у використанш природних лшу-вальних та оздоровчих ресурсiв i природних оздоровчих факторiв, якi властивi певнiй дшянщ надр [6, с. 78, с. 80].
Насамперед можна вказати на рекреацшне надрокористування, яке базу-еться на щльовому i рацiональному використанш рекреацшних ресурсiв надрових дшянок. Рекреацiйне надрокористування - це комплекс заxодiв, пов'язаних iз використанням природних (корисних) властивостей надр з метою оздоров-лення людини, вщновлення ïï фiзичного та псиxологiчного самопочуття, розши-рення екологiчного i культурного свггогляду. Рекреацiйне надрокористування здiйснюеться на конкретних територiяx з певними соцiально-економiчними та природними умовами. Система рекреацшного надрокористування формуеться шд впливом зростаючих потреб сусшльства в рекреацшних послугах та рiвня придатност природно-ресурсного потенцiалу певно1 дiлянки надр для рекреа-цшного використання.
У наших умовах, з рiзниx причин, процес вiдновлення життевих сил часто носить традицшно пасивний характер i пов'язаний з уявленням про спокш у домашшх умовах як кращу форму вiдпочинку. Такий шдхщ призводить до нега-тивних насладив - зростання взаемопов'язаних фiзичниx i псиxiчниx захворю-вань, яш поступово переходять у xронiчнi, попршуються параметри здоров'я у дiтей i шдлггшв. Таке становище викликане як попршенням стану природного
середовища, так i змшою характеру життедiяльностi населення у створеному дисбалансi мiж характером затрат людини та ïx вщновленням. У цих умовах процес вщтворення повноцiнноï працездатностi може бути забезпечений тшьки в результат зростання споживання рекреацшних послуг. На цьому базуеться медико-бюлопчний чинник формування потреб у рекреацшних послугах -необхщшсть лшування та оздоровлення населення на основi природних (корисних) властивостей надр [5].
На формування попиту на рекреацшш послуги у сферi надрокористування вагомий вплив мае також територiальний чинник, який, у свою чергу, зале-жатиме вщ геополггичного положення, наявност та забезпечення корисними (природними) властивостями надр на довколишшх територiяx та багатьох iншиx чинникiв.
На нашу думку, при розглядi питання функцш рекреацiйного надрокористування слщ користуватися такими положеннями:
- рекреащя - це спосiб задоволення життево важливих потреб населення у лшуванш та вщпочинку, елемент процесу вщновлення працездатностi;
- при належнiй оргашзацп рекреацiйна дiяльнiсть виступае як форма освгг-ньо-виховно'1 дiяльностi;
- претендуючи на певнi територп, рекреацiйна дiяльнiсть обмежуе шну-вання iншиx видiв надрокористування, в т. ч. у спещальному порядку, якi е еколопчно менш безпечними;
- виступаючи як форма мiжнародного спiвробiтництва, рекреацiйна дiяль-нiсть, туризм, зокрема, вiдiграе важливу полггичну роль.
Ще одним проявом загального надрокористування для щлей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, е освоення прських просторiв та печер для задоволення особистих культурних, оздоровчих, естетичних, лшувальних тощо потреб.
Гори - чималi дшянки земно'1 поверхш з рiзкими коливаннями висот i кон-трастними формами рельефу, шднесеш вище 600 м над рiвнем моря.
Печера - природна шдземна порожнина, що з'еднуеться з поверхнею Землi одним або декшькома отворами. Печери можуть бути заповнеш повiтрям або iншим газом (здебшьшого радоном або метаном), водою, частково твердими вщкладами [3].
Завдяки сучаснш теxнiцi гiрськиx проходжень печери стають доступними як спелеологам, так i масовому туристов^ Насамперед печери - постшш провщ-ники вологи ввд поверxнi карстових масивiв до джерел. I коли хочемо зберегти чисту питну воду, слщ старанно запобиати забрудненням печер i шахт. Карстовi порожнини мають значення i велике наукове значення, оскшьки вони - сво-ерщна «terra incognita» для дослщниыв найрiзноманiтнiшиx спецiальностей: геолопв i карстознавцiв, арxеологiв i палеонтолопв, зоологiв i морфологiв-ево-люцiонiстiв. I, нарешт, печери - це потенцшно цiннi туристично-екскурсiйнi об'екти, i тому встановлювати пряму заборону або обмеження ïx вщвщування було б просто нерозумно. Печери можуть слугувати i як сховища, як вироб-ничi примiщення, для вщпочинку i розваг тощо. Один з популярних ниш видiв
використання печер - шдземний туризм. Найпопуляршшими туристичними печерами в УкраТш е печери Мармурова та Червона (Крим), Млинки, Вертеба, Вггрова, Кришталева (Терношльщина) та Атлантида (Хмельниччина).
Наукове значення печер зумовлено необхщшстю ïx вивчення i охорони, що залежить вщ того, що в них:
- здшснюеться збiр рiзноманiтноï шформацп вченими рiзниx напрямiв вггчизняно'1 науки;
- збертаються слiди минулих епох, якi зазвичай уже знищеш на поверxнi Землц
- представлений особливий тип ландшафту - печерний;
- тривалий час iснують клiматичнi умови, близькi до стабiльниx, що сприяе збереженню в печерах рiзноманiтноï флори i фауни, яка не змшювалась уже багато сотень рошв (наявшсть ендемiкiв);
- живуть i зимують колонн рукокрилих, окремi види яких занесет в Чер-вону книгу, що сприяе ïx поглибленому вивченню;
На базi кнуючих печер розвинена активна спелеолопчна i спелеотурис-тична дiяльнiсть. Звичайно ж, слвд вiдмiтити, що спелеотуристична дiяльнiсть через свою масовють здатна завдати непоправно'1 шкоди первозданному вигляду найпопулярнiшиx печер, тому питанню охорони печер необхвдно придшяти належну увагу.
Не слiд забувати, що в прськш мiсцевостi проживае досить велика кшькгсть людей (Крим, Карпати), i ïx життедiяльнiсть прямо залежить вщ можливостi користування навколишнiми природними ресурсами [5].
Висновки. Регулювання умов здшснення фiзичними особами загального надрокористування для особистих потреб, що не пов'язаш з видобуванням корисних копалин, залежить вщ уявлення законодавця про вичерпшсть надро-вих ресурсiв, про значушдсть рацiонального надрокористування, спiввiдношення шдиввдуальних прав громадян i конституцiйного положення про природш ресурси як загальне надбання, а також ввд наявност культурно'1, соцiальноï, естетично'1 тощо складово'1 права загального надрокористування.
Аналiз юнуючих суспiльниx вiдносин у сферi загального надрокористування в черговий раз дае шдстави говорити про неналежне законодавче закршлення багатогранних сусшльних вiдносин у сферi здiйснення загального користування надрами, що об'ективно призводить до складнощдв визначення цШсно'1 картини правового регулювання загального надрокористування.
Список лггератури:
1. Барабаш Н. Визначення цшей користування надрами, що не пов'язаш з видобуванням корисних копалин / Натал1я Барабаш // Пвдприемництво, господарство i право. - 2014. -№ 1. - С. 74-79.
2. Кодекс Украши про надра ввд 27.07.1994 р. // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1994. -№ 36. - Ст. 340.
3. Мала прнича енциклоиед1я : в 3 т. - Т. 1: А-К / за ред. д. т. н. В. С. Бшецького. - Донецьк : Донбас, 2004. - 618 с.
4. Податковий кодекс Украши ввд 02.12.2010 р. // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 2011. -№ 13-17.
5. Петрашвський В. Л. Туристичне краезнавство : навч. пос1б. - 2-ге вид., виправл. /
B. Л. Петрашвський, М. Й. Рутинський. - Ктв, 2008. - 575 с.
6. Шем'яков О. Правове регулювання користування надрами для цшей, не пов'язаних 1з видобуванням корисних копалин / О. Шем'яков, I. Хохлова // Право Украши. - 2010. - № 1. -
C. 76-81.
References:
1. Barabash, N. (2014). Vyznachennia tsilej korystuvannia nadramy scho ne pov'iazani z vydobu-vanniam korysnykh kopalyn [Setting goals subsoil use not related to mining]. Pidpryiemnytstvo, Hospodarstvo i Pravo: naukovopraktychnyj, hospodars'ko-pravovyj zhurnal - Business, Economy and Law: Scientific and Practica, economic and legal magazine, no. 1, 74-79 [in Ukrainian].
2. Kodeks Ukrainy pro nadra. (1994). Verkhovna Rada Ukrainy zakon5.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/lavs/shov/132/94-vr [in Ukrainian].
3. Bilets'kiy, V.S. (Eds.). (2004). Mala hirnycha entsyklopediia [Small mining Encyclopedia]. (Vols. 1-3; Vol. 1). Donetsk: Donbas [in Ukrainian].
4. Podatkovyj kodeks Ukrainy. (2010). Verkhovna Rada Ukrainy. zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/lavs/shov/2755-17 [in Ukrainian].
5. Petranivs'kyj, V.L. & Rutyns'kyj, M.J. (2008). Turystychne kraieznavstvo [Travel Nandigram]. Kiеv [in Ukrainian].
6. Shem'iakov, O. & Khokhlova, I. (2010). Pravove rehuliuvannia korystuvannia nadramy dlia tsilej, ne pov'iazanykh iz vydobuvanniam korysnykh kopalyn [Legal regulation of subsoil for purposes not related to mining]. Pravo Ukrainy - Law Ukraine, no. 1, 76-81 [in Ukrainian].
Bilovus R. V., Competitor of the Environmental Law department of Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: silver-lex88@yandex.ru
Legal regulation of the common use of subsoil for purposes not related to mining
The article is devoted to the basic legal aspects of legal regulation of the common use of subsoil for purposes not related to mining. An attempt is made to analyze and identify specific features and embodiments of the subsoil on a common basis. Regulatory deficiencies are identified the issue and find out possible ways to overcome the existing gaps in legislation on this issue.
The issue of legal regulation of public use subsoil for purposes not related to mining caused the same problems as the general use of mineral resources for mining, such as lack of proper legislative consolidation of bases, methods and procedures of such use on general principles.
General subsoil for purposes not related to mining is not associated with obtaining material and of material wealth, and aims to ensure citizens' right to rest and leisure, to maintain and improve their health, meet their spiritual and cultural needs of others.
It is important to emphasize that the right to access a wider context associated with the presence of the public interest in the use of natural (mineral) properties of the mineral resources in general, which should be implemented in a number of ways, including through the use of procedures for public participation in decisions about software access to the subsoil to meet personal needs.
Most important in the regulation of general use subsoil for purposes not related to mining is ensuring its social accessibility. Availability conditioned the freedom of access of individuals to the natural (mineral) properties of the mineral resources for the implementation of this type of nature. In turn, this freedom of access is provided free of charge, and no need for special permits.
Keywords: subsoil; law; general use; subsoil use; nature use.
Надшшла до редколегй 21.06.2016 р.
