CC BY
15
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
диверсифшаци наявного використання завдяки поеднанню у межах земельно!' дiлянки сумiсних та взаемодоповнюючих видiв дiяльностi [9, с. 118].
Встановлюваш у зонiнгових правилах забудови прозорi та демокра-тичнi процедури регулювання земельних вiдносин роблять передбачуваними наслщки дiй щодо отримання прав на землю та на li використання, а в разi вщмови створюють пiдстави для апеляцп до суду. Тим самим заохочуеться вкладення коштiв в оновлення мiст в штересах як iнвесторiв, так i територь ально!' громади загалом. З урахуванням цього, а також схеми приватизаци та грошово!' оцiнки земель, доцшьно у кожному мiстi розробляти програми фь нансово економiчного забезпечення його розвитку на основi ращонального використання мiських земель.
Л1тература
1. Криворучко Ю. Quo Vadis, Львове?// www.gazeta.lviv.ua
2. Ступень М.Г. Використання земель населених пункпв: Монографiя. - Львiв: Львiвський ДАУ. - 2000. - 359 с.
3. Лациба М. Планування розвитку мюта Киева. Стан розробки мiстобудiвноi докумен-тацл// www.vcipr.kiev.ua/modules
4. Права громади в процесi планування i забудови територп мiста (ч. 1): Проект Центру " Аналiз практики застосування правил забудови в мютах Украши та вщповщносп мiстобудiв-но'1 дiяльностi цих мiст законодавству Украши"// www.myland.org.ua/ukr/2006/41
5. Нудельман В. Вдосконалення територiального управлшня на мiсцевому рiвнi// www.regdev.org/vdos_ter. pdf
6. Худицький В. У лещатах житлово!' обойми// www.dt.ua/2000/2675/5562
7. Гнаткович Д.И. Земельный кадастр: Экономика землепользования. - Львов: Вища шк. - 1986. - 136 с.
8. Дехтяренко Ю., Драшковський О., 1ванова I. Регулювання земельних вщносин в мсп. - К.: Основи, 1997. - 193 с.
9. Хвесик М.А., Голян В.А., Мосшчук Ю.А. 1нституцюнальний мехашзм мюького землекористування: сучасний стан та перспективи удосконалення: Монографiя. - К.: Книжко-ве вид-во НАУ, 2005. - 208 с.
УДК 630*228 1нж. 1.Ю. Поронник, тж. А.Я. Евтушенко -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ВИКОРИСТАННЯ ГЕО1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ОЦ1НКИ НАСАДЖЕНЬ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ
Описано основш методологiчнi напрямки та техшчш прийоми можливосп застосування геоiнформацiйних систем для ощнки, оптимiзащi та подальшого прогно-зування використання насаджень рекреацшного лiсокористування.
Eng. I.Yu. Poronnyk, eng. A.Ya. Yevtyshenko-NUFWTof Ukraine, L'viv
Using of geoinformation systems for planting estimation of recreation forestry
In the article there are the described basic methodological directions and technical receptions of application possibility of the geoinformation systems for estimation, optimization and subsequent prognostication of the planting using of recreation forestry.
У лiсокористуваннi простежуеться тенденцiя зростання використання лiсiв для рекреаци. Рекреацiйна дiяльнiсть перетворилася в один з найбшьш iнтенсивних видiв користування природними ресурсами. Посилення рекре-ацiйного тиску негативно впливае на структурш i функцюнальш параметри лiсових екосистем. Тому виникае проблема оптимiзацil рекреацiйного люоко-ристування, суть якого полягае в рацюнальному використанш й активному захистi рекреацшних лiсiв.
Для рацiонального планування, оргашзаци i використання лiсових те-риторш у рекреацiйних цiлях важливим завданням е дослщження природних умов рекреацшних лiсiв, екологiчна та ландшафтна ощнка насаджень.
Це завдання, що пов'язане з анашзом об'ектiв i явищ природного та антропогенного походження. Усшшне його рiшення можливе тшьки на основi вивчення лiсових бiогеоценозiв iз застосуванням картографiчних моделей, дослщження 1х сучасного стану, а також змш, викликаних рекреацiйним впливом. Для комплексного виршення цього завдання застосуемо комп'ю-тернi iнформацiйнi технологи.
Географiчна iнформацiйна система (Г1С) - це штегрована цифрова система, призначена для створення, об'еднання i структурування, управлшня та аналiзу рiзноl шформаци стосовно просторового розташування об'ектiв, явищ i подш. Система виконуе операци з базами даних з подальшим геогра-фiчним просторовим аналiзом i вiзуалiзацiею. Вона також використовуеться для аналiзу i прогнозування подiй i явищ в довкшш. Г1С дае змогу виршити такi основнi задачi:
• можлившть в1зуал1заци р1зноман1тних картограф1чних об'екпв,
• рух електронною картою,
• швидка вщповщь на питания - що це за об'ект, де вш знаходиться, як вш на-зиваеться, що знаходиться поряд з ним;
• геометричне вим1рювання на карт! - довжина та площа окремих об'екттв;
• створення тематичних карт i платв (карта грунтов, план л1сонасаджень, схе-ми транспортних мереж та шше);
• об'еднання i оброблення р1знор1дних матер1ал1в - дат польових дослщжень, аерофотозтмки, топограф1чт та лшотаксащйт карти, плани насаджень i ш.;
• моделювання просторових процесiв з метою отримання шформаци яюсного стану територй' та динамши розвитку об'екпв рекреацштого лiсокористуваиия.
Для вивчення змш люових екосистем тд дiею антропогенного впливу, забезпечення неперервного рекрацшного лiсокористування, пiдвищення продуктивности покращення стану рекреацiйних лiсiв, а також влаштування рек-реацiйних маршру^в виконують комплексну оцiнку природних умов, еколо-гiчну i ландшафтну оцшку насаджень тощо (рис. 1).
Як програмне забезпечення використовують ArсView GIS верси 3.2 а, а для моделювання процесiв лiсорекреацiйного лiсокористування - додатко-вий модуль Sресial Analist.
Найбiльш важливим компонентом в Г1С е просторова i зв'язана з нею таблична база даних. Пщ час створення i введення баз даних важливою задачею е забезпечення точно'' й актуально'' шформаци.
Рис. 1. Структура еколог'шпо-лаидшафтнoïоц'шки насадженьрекреацшнихnicie
Для оцiнки природних умов, еколопчно! i ландшафтно! оцiнки наса-джень використовують такi бази даних:
• база даних, яка стосуеться характеристики мезорельефу (цифрова модель мюцевоси); основою для и створення можуть бути скановат зображення то-пографiчних карт, ландшафты профш, точки вiдбору проб i !х координати на основi GPS-зтмання;
• база даних, в якш подаеться iнформацiя про мiсцерозташування, геолопчну будову, клiмат, грунти та площу насаджень; створюеться за даними геолого-розвiдувальних експедицш, гiдрометеорологiчних обсерваторiй, матерiалами польових дослiджень, тематичних карт i ш;
• лiсiвничо-таксацiйний опис люових насаджень; ця база даних дае детальну характеристику насаджень, в якш мштяться данi стосовно типу лшу, грунто-вих умов, рослинност!, боттету, вiку, повноти, середнього дiаметра та iншi данi; джерелом ще! бази даних е таксащйт журнали, плани лiсонасаджень, матерiали польових дослiджень;
• характеристика ландшафту мютить так показники як тип ландшафту, клас естетично! оцiнки, стiйкостi, рекреацiйну оцiнку, ступет прохiдностi, прог-лядност!, стадш рекреацшно! дигресп; основою е лiсотипологiчний опис насаджень, натурт обстеження.
Геошформацшна система працюе з двома р1зними типами даних -векторними i растровими. Для !х опрацьовування застосовують дв1 р1зш модель У векторнш модел1 шформащю про крапки, лши i пол1гони кодують i збер1гають у вигляд1 набору координат Х, У.
Векторна модель особливо зручна для опису дискретних об'екпв. Растро-ва модель оптимальна для опису властивостей, яю безперервно зм1нюють, нап-риклад, такi як склад деревостану, вж, рослиншсть, з1мкнупсть та ш. Растрове зображення е набором значень для окремих елементарних складових (ком1рок).
Коли даш перетвореш у вщповщний цифровий формат, ми можемо отримувати вщповщ на прост питання - де розташована дшянка люу, яка вщстань м1ж рекреацшними об'ектами, а також на складшш1, яю потребують додаткового анал1зу - у яких мюцях л1су можна влаштовувати рекреацшш пункти, який основний тип грунту знаходиться тд насадженнями, як вплине на люове середовище надм1рне вщвщування людьми люових насаджень та ш-ш1. Окр1м цього, можна моделювати процеси за типом "що буде, якщо...".
Як первинш документи використано картосхеми КоЫвського люниц-тва, а також топограф1чну карту 1вано-Франювсько! област 1:25000. У результат створено цифров1 модел1 в середовищд ArcView GIS 3.2 a маршруту еколого-шзнавально! стежки на гору Клифа (рис. 2) та карту рекреацшного люокористування (рис. 3).
Важливим чиннком використання геошформацшних систем при ощ-нюванш люових насаджень е те, що в будь-який час база даних може бути поповнена новими даними, а дат, яю вже юнують, можна коректувати.
На основ! бази даних складаються карти. Карта - найефектившший i нашнформатившший споЫб збер1гання, представлення i передач1 шформаци. В1зуал1защя карт може доповнюватися не тшьки звгтними документами, а також тривим1рними зображеннями, графжами, д1аграмами, таблицями, фотог-раф1ями.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
О 7
0.7
1.4 Кк'П^егз
Гора Клифе
Альтанм еко~пзьасально" стежм .-¡^./Маршрут экю Узнавай ьно1 стежки Г]) 1Ш з1д по чинку ¡ш&Й^&аяШйй стеж-а/ £с:рогм мюьш ~пьсыч ЁщдВз та при сад 1/6/1 Строки Г|Ч№ ¡а йгуЩ^ /\/ Гпрняпнтя гм | ] Леи
|_| Адм н\эти вна карта 3
Рис. 2. Маршрут еколого-тзнавальноХ стежки на гору Клифа
Використання комп'ютерних технологш, у тому чист геошформа-цiйних систем, у процес оцiнки лiсових насаджень дае змогу значно скороти-ти тривалють процесу визначення потенцiйного фонду рекреацшних лiсових ресурсiв для ращонального планування, оргатзаци спецiалiзованого рекре-ацшного лiсокористування i ведення лiсового господарства.
т^л
1 2 Kilomsters
Рекэеацшн! о£'е<ти
^ Ошндлл майдннчики
Q Облазили дп? вi^jпочинку нкцч Догог^ и ос ей Hi ДОРОГИ MitbKi iC'llbObKi I hVAif! г| тя П["ИГЯДИ|1И
А / Стр^мки
Pi4ки та o-zepa у \/ Гсризонга.и
Зони нэйбльшого 38KD9; Liiii 1-оги п it оеоо исту ванн я [ " Jü;H
I | Ад Min ¡стргтf в на кг рта
s
Рис. 3. Карта рекреацшного лкокористування Лггература
1. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1986. - 304 с.
2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К.: Урожай, 1987. - 248 с.
3. Зеленский Н.Н. Таксация лесов рекреационного назначения. Метод указания. -Львов: ЛЛТИ, 1983. - 24 с.
4. Шукель I.B. Рекреацшне лювницгво: Метод. вказiвки. - Львiв: УкрДЛТУ, 1997. - 33 с.
5. Библюк H.I., О.В. Стирашвський. Застосування комп'ютерних технологiй для ос-воення та захисту Карпат/ Матер. наук. конф. - Львiв: УкрДЛТУ, 2000. - 118 с.
6. Гохман В., Андрианов В. Что такое ГИС. - М.: ARCREVIEW, 1998. - 16 с.
