CC BY
9МЕТОДИКА ОРГАШЗАЦП ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФОРМУВАННЯ ФАХОВО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В У ПРОЦЕС1
ПРИРОДНИЧО-НАУКОВО1 П1ДГОТОВКИ
Яковишена Л. О.
Вгнницький державний педагоггчний унгверситет 1мет Михаила Коцюбинського,
Аспгрант, Украна
METHODOLOGY OF ORGANIZATION OF PEDAGOGICAL EXPERIMENT FOR FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE JUNIOR MEDICAL SPECIALISTS IN PROCESSING
Yakovyshena L.
Vinnytsia Pedagogikal University named after M. Kotsjubinsky,
Postgraduate, Ukrainian
АНОТАЦ1Я
У статп порушуеться проблема формування фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещалспв у освгтньому просторi медичного коледжу. Зазначаеться, що медична освгта в Укра!ш е про-вщною у нацiональнiй системi освiти й охорони здоров'я, автор звертае увагу на фундаментальшсть при-родничо-наукових дисциплш у професiйнiй пiдготовцi майбутнього медичного спещалюта.
Автором здiйснено аналiз результапв експериментального дослвдження формування фахово! компе-тентностi майбутнiх молодших медичних спещатспв. Результати дослiдження сввдчать, що запропоно-вана структурно-функцiональна модель дозволяе оптимiзувати процес фахово! подготовки i сприяе ефек-тивному формуванню професшно! компетентносп студентiв-медикiв.
ABSTRACT
The article raises the problem of forming the professional competence of future junior medical specialists in the educational space of the medical college. It is noted that medical education in Ukraine is a leader in the national system of education and health care, the authors draw attention to the fundamental nature of natural sciences in the training of future medical professionals.
The author analyzes the results of an experimental study of the formation of professional competence of future junior medical professionals. The results of the study show that the proposed structural and functional model allows to optimize the process of professional training and contributes to the effective formation of professional competence of medical students.
Ключовi слова: фахова компетентшсть, формування фахово! компетентности рiвень сформованосп фахово! компетентности вивчення природничо-наукових дисциплш, педагопчний експеримент.
Keywords: professional competence, formation of professional competence, level of formation of professional competence, study of natural sciences, pedagogical experiment.
Постановка проблеми.
Система медично! освгти була i залишаеться одшею з проввдних у життедiяльностi сусшльства. Медична наука стрiмко розвиваеться: у повсякде-нну медичну практику входять сучаснi лiкувально - профiлактичнi та дiагностичнi методики допо-моги населенню, оновлюються та вдосконалю-ються медичш технологi!, значно пiдвищуеться значения та вимоги до дiяльностi медичних фахiвцiв, в тому числi i молодших медичних пращвнишв. У XXI столгтп, у зв'язку з швидким розвитком знань i технологiй, набуття компетент-ностей е запорукою успiшно!' професшно! д!яль-ностi майбутнього спецiалiста. Вщ набутих знань i умiнь кожного з них, !хньо! фахово! компетентности залежить робота i функцюнування л^валь-ного закладу, а отже i життя та здоров'я уае! наци.
Аналiз попереднiх дослiджень.
Поняття фаховог компетентностi медично! сестри окреслено дослщниками С. Бухальсько! (як сукупшсть ключових компетенцiй сестринських манiпуляцiй); Л. Манюк Б. Шевель, В. Нагайчук (як яшсть особистостi, що володiе iнформацiйними умiннями); О. Маркович, I. Радзiевська, I. Губенко,
К. Хоменко (як особиспсна складова професюналь зму й система знань, умiнь i навичок, якi дозволя-ють ефективно здшснювати професiйну дiяль-нiсть).
Видшення нерозв'язаних рашше частин за-гальноТ проблеми
Проблемi професiйно! спрямованостi у процеа вивчення природничих дисциплiн у вищих та сере-днiх професшних навчальних закладах присвяченi працi А. Мосейчук (формування дослiдницько! компетентностi майбутшх фельдшерiв у процесi вивчення бюлопчних дисциплiн), М. Пайкуш (тео-ретичш та методичнi засади iнтеграцi! природничо-науково! та професiйно-практично! пiдготовки майбутшх лiкарiв), I. Лукащук (формування фахово! компетентносп майбутнiх медичних сестер у про-цесi вивчення хiмiко-бiологiчних дисциплiн), I. Гу-менна (шдготовка майбутнiх лiкарiв до професiйно! комушкацп на засадах мiждисциплiнарно! штегра-цп) та iн. Однак проблема формування фахово! компетентносп майбутнiх молодших медичних спеща-лiстiв у процеа вивчення природничо-наукових дисциплш дослвджена наразi недостатньо.
Метою стaттi е аналiз результатiв експериментального дослвдження формування фахово!
компетентносп майбутнiх молодших медичних спецiалiстiв.
Виклад основного матерiалу. На основi вп-чизняних i закордонних науково-педагопчних, на-вчально-методичних, психологiчних, фшософських джерел, нормативних документiв, дисертацiйних робгг нами було розроблено, теоретично обгрунто-вано педагогiчнi умови формування фахово! компе-тентностi майбутнiх молодших медичних спещаль стiв у освiтньому просторi медичного коледжу.
Поняття «експеримент» у термшолопчному словнику трактуеться як «...метод психолопчного дослвдження, специфiка якого полягае в тому, що в ньому продумано створюеться штучна ситуацiя, у якш дослвджувана властивiсть виявляеться най-краще i И можна точшше i легше оцшити» [14].
У словнику базових понять з курсу «Педаго-пка» поняття «експеримент» розумшть як «.метод вивчення об'екта, за яким дослiдник активно i цiлеспрямовано впливае на нього завдяки ство-ренню штучних умов або використанню природних умов, необхiдних для виявлення ввдповвдно! влас-тивостi; . ..загальнонауковий метод дослвдження, який полягае в активнш теоретико-практичнiй дiя-льностi експериментатора, що певним чином змь нюе ситуащю для планомiрного вивчення об'екта в природних 1/або спецiально створених умовах» [12, с. 24]. На думку цих же авторiв «експеримент педа-гогiчний - науково-поставлений досвiд у сферi нав-чально! i/або виховно! роботи з метою пошуку но-вих, бiльш ефективних способiв виршення педа-гопчно! проблеми» [12, с. 24]. У практищ педагогiчних дослщжень наводяться й iншi тракту-вання поняття «педагогiчний експеримент», ми ж опиралися на наступне визначення, запропоноване О. Жосан: «Педагогiчний експеримент (лат. вхрвгшвпШш - проба, дослщ), суть якого полягае у спещальнш оргашзаци педагопчно! дiяльностi учи-телiв i учнiв, вихователiв i вихованцiв з метою пе-ревiрки й обгрунтування наперед розроблених тео-ретичних припущень або гiпотез» [7].
Дослвдження стану формування фахово! компетентносп майбутнiх молодших медичних спеща-Мспв у процесi вивчення природничо-наукових ди-сциплiн здiйснювався на базi Вшницького медичного коледжу iменi акад. Д. К. Заболотного.
Головною метою педагопчного експерименту е перевiрка правильносп запропонованих нами комплексу педагогiчних умов: 1) штегращя фундаментально! та фахово! пвдготовки майбутнiх молодших медичних спещатспв у процесi вивчення
природничо-наукових дисциплш [15]; 2) розвиток особиспсного самовдосконалення майбутшх молодших медичних спецiалiстiв активiзацieю самостш-но! i навчально-дослвдницько! дiяльностi у природ-ничо-науковiй пiдготовцi на основi модифiкацi! й адаптацi! традицшних та iнновацiйних технологiй; 3) мотиващя майбутнiх молодших медичних спець алюпв на досягнення успiху у природничо-науко-вiй пiдготовцi; i засобiв !х реалiзацi!.
Вiдповiдно до мети педагопчного експерименту нами були сформульоваш завдання, як1 поета-пно виршувались у ходi роботи.
Педагогiчний експеримент проводився у три етапи:
1)констатувальний етап був спрямований на виявлення реального стану фахово! компетентносп майбутшх молодших спещалюпв у освiтньому се-редовищi медичного коледжу для розробки ефективних педагогiчних умов;
2)формувальний етап - передбачав узагаль-нення результатiв початкового етапу експерименту, активну дiю на об'ект дослiдження по перевiрцi ефективностi структурно-функцiонально! моделi формування фахово! компетентносп майбутшх молодших спещалюпв у процеа вивчення природ-ничо-наукових дисциплiн;
3)пiдсумковий етап - здшснювалась обробка i узагальнення результапв дослiдження, формулю-вались основнi висновки, оформлялись результати дослiдження, визначались перспективи подальших дослiджень.
Для достовiрностi результапв дослщження пе-дагогiчного експерименту ми керувалися такими вимогами:
1) репрезентатившсть вибiрки: експеримента-льнi (ЕГ) та контрольш (ЕГ) формувалися iз студе-нтiв спецiальностi 223 «Медсестринство» освггня програма «Лiкувальна справа» та 223 «Медсестрин-ство» освiтня програма «Сестринська справа»;
2) валiднiсть дiагностичних методик;
3)опитування, тестування, самостiйнi роботи, контрольш зрiзи проводились систематично, одно-часно, у природшх умовах навчального процесу медичних коледж1в iз забезпеченням академiчно!' доброчесностi у сферi фахово! передвищо! освiти [3];
4)ефективнiсть математично! обробки резуль-татiв.
Змiст, завдання та методи, що застосовувались на кожному з етатв дослвдження, представлен у таблицi 1.
и
фiзики та математики за зразком ЗНО, що потребу-вали обчислень та ситуативнi завдання, пов'язанi з !хньою подальшою професiйною дiяльнiстю;
3)з метою визначення рiвня мотивацшно-аксь олопчного компонента за особистюно-мотивацш-ним критерiем ми впровадили комплекс методик, таких як: «Методика дiагностики особистостi на мотивацш до успiху» (Т. Елерс) [8]; «Методика дь агностики особистосп на мотивацш до уникнення невдач» (Т. Елерс) [8]; методика «Спрямованють на набуття знань» (£. 1ль!н, Н. Курдюкова) [4]; «Методика для дiагностики навчально! мотиваци» (методика А. Реан i В. Якунiн в модифжаци Н. Бадмае-во!) [1]; «Методика для вивчення мотивiв професшно! дiяльностi (методика Л. Верещагшо!) [2]; «Методика вивчення мотиваци професшно! дiяль-носп» (методика К. Замфiр в модифшацп А. Реана) [10].
4)мотивацiйно-аксiологiчний компонент фахово! компетентностi характеризуе змiни професшно важливих, особистiсних якостей майбутнього спе-цiалiста (уваги, пам'ятi, мислення), та в мотивацш-нiй сферi особистосп студента. Для дiагностики сформованостi професшно важливих якостей особистосп майбутшх молодших медичних спещалю-тiв на заняттях природничо-наукових дисциплiн
використовувались завдання, спрямоваш на розви-ток уваги, пам'яп, сприйняття та мислення.
Рiвень сформованостi мотивацшно-аксюлопч-ного компонента за особистюно-мотивацшним критерiем складався iз таких показнишв: мотивацiя досягнення успiху та уникнення невдач; усввдом-лення потреби до набуття знань; прояви штересш i нахилiв до майбутньо! професшно! дiяльностi; рь вень мислення, пам'яп, уваги, сприймання шфор-мацi!.
4)статистична обробка та iнтерпретацiя до-слщних даних й результатiв педагогiчного експери-менту вiдбувалась методами математично! статистики (^-Шрсона, F-критерiй Фшера, £>критерш Стьюдента) з метою перевiрки ефективностi розро-блено! моделi, видшених педагогiчних умов i на-вчально-методичного забезпечення процесу фор-мування фахово! компетентностi майбутнiх молодших медичних спещалюпв.
«З урахуванням структури поняття «фахова компетентнiсть майбутнiх молодших медичних спещалюпв», !! компонентiв ми видшили критерi! оцiнки рiвнiв сформованосп фахово! компетентно-стi, що вшповвдають !! компонентам (табл. 2)» [5, с. 58].
Таблиця 2
Критери i показники оцiнки рiвня сформованостi фахово! компетентносп майбутнiх молодших _медичних спещалюпв_
Компоненти Критерil Показники
Гносеологiчний компонент Когштивний критерiй, в1дображае сформованiсть професiйних знань Усвiдомлення засвоених знань
Обсяг засвоених знань
Швидкють виконання завдань
Праксеолопчний компонент Дiяльнiсно-операцiйний критерiй, в1дображае сформованiсть профе-сiйних умiнь i навичок Практична готовнють до розв'язування про-фесiйних завдань
Здатнiсть реалiзовувати набуп знання у про-фесiйнiй дiяльностi
Мотивацшно -аксiологiч-ний компонент Особистюно-мотивацшний крите-рiй, в1дображае сформованiсть професшно важливих якостей особис-госп (пiзнавальних, особистiсних), мотиви навчання студенпв Мотивацiя досягнення успiху та уникнення невдач
Усвщомлення потреби до набуття знань
Прояви штереав i нахилiв до майбутньо! професiйно! дiяльностi.
Рiвень мислення, пам'ятi, уваги, сприймання шформацп
Розглянемо бiльш детально кожен етап педаго-гiчного експерименту.
Констатувальний етап експерименту вшбу-вався протягом 2014-2018рр. Мета цього етапу до-сл1дження - здiйснити дiагностику процесу фор-мування фахово! компетентностi майбутшх молодших медичних спещалюпв у процеа вивчення природничо-наукових дисциплш.
Усього на цьому етапi експерименту взяли участь 504 респонденпв. 1з загально! кiлькостi продiагностованих студентiв було вщбрано кон-трольну (КГ) у складi 250 осiб та експериментальну групи (ЕГ) - 254 особи.
Ввдповщно до мети констатувального етапу дослвдження нами були визначенi такi завдання:
1. Здшснити перевiрку усшшносп студентiв iз природничо-наукових дисциплiн та визначення рь вня !х впливу на вивчення фахових.
2. Зг1дно розроблених критерпв (когнгтивний, дгяльнкно-операцтний, особистгсно-мотивацт-ний) та !х показник1в здiйснити педагопчну дiагно-стику стану сформованостi фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещалюпв та ви-значити !! початковi рiвневi характеристики.
3. Узагальнити результати констатувального етапу дослщження.
Дослiдження констатувального етапу експерименту, ввдповвдно до видшених нами критерив, здiйснювали у трьох напрямках.
Перший напрямок констатувального етапу до-слiдження вiдбувався за когштивним критерiем,
який стосувався системи знань природничо-науко-во!, загально-професшно! та фахово! пiдготовки. Емпiричних данi зiбрано тд час опитування, анке-тування студенпв та використано такi методи як: спостереження, анкетування, тестування, само-стшт та контрольнi роботи.
Для дiагностики стану сформованостi фахово! компетентносп майбутнiх молодших медичних спецiалiстiв за показником «усввдомлення за-своених знань» ми розробили анкету «Значення природничо-наукових дисциплiн у становленнi майбутнього молодшого медичного спещалюта», яка складалася iз 12-ти запитань ввдкритого типу, що вимагало формулювання власно! обгрунтовано! думки та анкету «Значення знань природничо-нау-кових дисциплш у фаховiй шдготовщ», що мiстили 7 питань закритого типу, що вимагало конкретно! вщповвд й 3 запитання ввдкритого типу, ввдповщ на якi передбачали наявтсть певних знань з фiзики та математики.
Дiагностику фахово! компетентностi майбут-нiх молодших медичних спещатспв за показником «обсяг засвоених знань» ми пропонували контро-льну роботу, яка мютила 25 завдань за зразком ЗНО. Кожне iз завдань мiстило п'ять варiантiв вщ-повiдей, що передбачало вибiр одте! правильно!. За кожну правильну вщповщь студент отримував 4 бали.
Наведемо приклади вправ.
Вправа 1. З трьох медичних термометрiв перший, що показуе температуру £ струсили так, що
ртуть опустилася до 00С; другий, що показуе температуру £2=36,6 С i третiй, що показуе темпера-
2
£3 = 410 С
£3 = 410 С,
3) £1
£2 = 36,60с,
и = 410 С ;
Для шлькюного оцiнювання результатiв цього показника ми скористалися стобальною шкалою оцiнювання: низькому вiдповiдають 1-49 балiв, се-редньому - 50-74 бали, достатньому - 75-89 балiв, високому - 90-100 балiв. Рiвень узгодженостi результата визначено за формулою [13]:
Бл
Б„
факт
тдпотдноап1
Б
де
Б„
бал узгодженосп iз стобаль-
туру £3 = 41 с , не струшували. Шсля того, як
термометри занурили у воду температурою 380 С , то !хнi покази стали:
1) ^ = £2 = £3 = 380 С;
2) ^ = ¡2 = 380 С = 380 С
4) визначипи неможливо.
Вправа 2. Що побачить людина, при освгтленш паперу синiм свiтлом, якщо на бiлому паперi написали лггеру червоним кольором?
1) червону лтеру на аиньому плi; 2) чорну л^ перу на аиньому плi;
3) чорну лiперу на червоному плi; 4) синю л^ перу на червоному плi.
ктьтать правильно виконаних завдань
вiдповiдноапi
ною шкалою ощнювання, Бфакт бал, який студент фактично отримав тд час виконання завдань, Б тах — максимальний бал, який студент мгг отри-
мати тд час виконання завдань (тобто 100).
Для дiагностики фахово! компетентностi май-бутнiх молодших медичних спещалюта за показником «швидшсть засвоення знань» ми пропону-вали контрольну роботу, яка мютила 10 завдань за зразком ЗНО, де пропонувалося до кожного з чоти-рьох рядшв шформаци, позначених цифрами, виб-рати один правильний варiант, позначений буквою [5, с.59]. За кожну правильну ввдповщь студент отримував 2,5 бали.
Наведемо приклади вправ.
Вправа 1. Поставте у вщповщнють мiж назвою фiзично! величини (1 - 4) та приладом для !! вимь рювання (а - д):
1) мааа тша; а) барометр;
2) атмоаферний тиак; б) термометр;
3) артерiальний тиак; в) терези;
5) температура; г) тонометр;
д)манометр
Вправа 2. Установить ввдповщнють мiж фiзич-ним поняттям (1 - 4) та його визначенням (а - д).
1) абсолютна вологють; 2) вщносна вологiсть; 3) конденсащя; 4)точка роси.
а) вiдношення парцiального тиаку водяног пари, що е в повiтрi за певног температури, до тиаку нааиченог пари за цiеi аамо'г' температури;
6) мааа водяно'г' пари у повiтрi об 'емом 1 м3;
в) процеа перетворення пари на рiдину;
г) атан, за якого швидкоатi конденаацп та па-роутворення однаковi;
д) температура, за яко'г' водяна пара атае на-аиченою.
Для шлькюного ощнювання результата цього показника ми користувалися формулою:
К
швидкоаты
чаа, затрачений на гх виконання
«Другий напрямок констатувального етапу до-слвдження спрямовувався на дiагностику сформо-ваносп дiяльнiсно-операцiйного критерш, що вщображае рiвень практичних вмшь i навичок ко-ристуватися фiзичними приладами (термометр, психрометр, тонометр), виконувати обчислення,
аналiзувати результати, самостшно планувати та органiзовувати свою навчальну дiяльнiсть» [5]. Емпiричнi данi зiбрано за допомогою таких методiв як: тестування, виконання практичних та творчих завдань.
Дiагностика фахово! компетентностi майбут-нiх молодших медичних спецiалiстiв за показником «практична готовшсть до розв'язування професш-них завдань», допомогла визначити вмiння студен-тiв застосовувати наявш знання з природничо-нау-кових дисциплш у процесi розв'язання задач меди-чного спрямування. Для цього пропонувалося виконати контрольну роботу, яка складалася з 25 завдань за зразком ЗНО. Кожне iз завдань мiстило п'ять варiантiв вiдповiдей, що передбачало вибiр одше! правильно!. За кожну правильну ввдповщь студент отримував 4 бали. Наведемо приклади де-яких завдань:
Вправа. Обчислити шльшсть молекул повiтря у лжарнянш палатi, що мае ширину 6м, довжину 4м, висоту 3м (р = 1,29 кг/м3).
1) 1,2-1027; 2) 2,5-1027; 3) 3,2-1027; 4) 2 -1027
Для дiагностики фахово! компетентносп май-бутнiх молодших медичних спещатспв за показником «здатшсть реалiзовувати набутi знання у професшнш дiяльностi» ми пропонували розв'язати ситуативш завдання (Додаток Н2), як1 мютили обчислювальнi та дослвдницьш вправи. На-ведемо приклади деяких з них:
«Вправа 1. Дослщть частоту артерiального ти-ску та температуру тд час фiзичного навантаження через 20 хв, 40хв, 60хв та 90хв ввд початку заняття. Як1 змши цих фiзичних величин Ви помнили? Як це можна пояснити з точки зору фiзики? Складiть порiвняльну таблицю показник1в артерiального ти-ску й температури та побудуйте графж !х залежно-стi ввд часу.
Вправа 2. Зробпъ вимiрювання, необхвдт для оцiнки мiкроклiматичних умов у Вашш кiмнатi. (температуру повиря t°C, швидк1сть руху повiтря м/с, вщносну вологiсть повiтря р). Порiвняйте !х iз нормовими, що вщповвдають комфортному мжрок-лiмату (t=17°C - 19°C, и = 0,1м / с, р = 60 — 65%). Складпь перелж заходiв, завдяки яким можна досягти таких умов» [5, с. 59].
Для проведения шльшсного аналiзу одержаних результатiв ми скористалися вищезгаданою сто-бальною шкалою ощнювання.
Третiй напрямок констатувального етапу до-слвдження був спрямований на дiагностування сфо-рмованостi особистiсно-мотивацiйного критерiю. Емшричш данi зiбрано за допомогою впрова-дження комплексу методик, таких як:
- «Методика дiагностики особистостi на мо-тивацiю до успiху» (Т. Елерс) та «Методика дiагно-стики особистостi на мотивацш до уникнення нев-дач» (Т. Елерс) для дiагностики фахово! компетен-тностi майбутшх молодших медичних спецiалiстiв за показником «мотиващя досягнення успiху та уникнення невдач» [5, с.58];
- методика «Спрямовашсть на набуття знань» (£. 1ль!н, Н. Курдюкова); «Методика для дь агностики навчально! мотивацi!'» (методика А. Реан i В. Якунш в модификацi!' Н. Бадмаево!) для дiагно-
стики фахово! компетентносп майбутнiх молодших медичних спещалюпв за показником «усв1до-млення потреби до набуття знань» [5, с.58];
- «Методика вивчення мотивацп професiй-но! дiяльностi» (методика К. Замфiр в модифiкацi! А. Реана); «Методика для вивчення мотивiв профе-сiйно! дiяльностi (методика Л. Верещагшо!) для дi-агностики фахово! компетентносп майбутнiх молодших медичних спещалюпв за показником «прояв iнтересiв i нахилiв до майбутньо! професiйно!' дiя-льностi» [5, с.58];
К1льк1сний аналiз вищезгаданих методик про-водився зпдно iнструкцiй, запропонованих авторами.
- для дiагностики фахово! компетентностi майбутшх молодших медичних спещалюпв за показником «рiвень мислення, пам'ятi, уваги, сприй-мання iнформацi!» пропонувалося розв'язати про-фесiйно орiентованi завдання.
Завдання, спрямоваш на розвиток пам'ятi по-требують розвиток умiння запам'ятовувати, згаду-вати, зберiгати та в подальшому вiдтворювати ви-вче^ iнформацiю [9]; на розвиток уваги потребу-ють розвиток вибiрково! здатностi й зосередженосп свiдомостi студента на вагомих об'ектах дiяльностi [9]; на розвиток сприйняття потребують вмiння суб'ективно ввдтворювати зо-браження предметiв, явищ навколишнього середо-вища загалом та тд час !хнього впливу на органи чуття [9]; на розвиток клiнiчного мислення потребують розвиток операцшного (порiвняння, аналiз, синтез, узагальнення, аналогiя), логiчного та абстрактного мислення [9].
Для проведення шльшсного аналiзу одержаних результатiв ми скористалися вищезгаданою сто-бальною шкалою оцшювання.
Другий (формувальний) етап (2018-2019 рр.) педагопчного експерименту проводився в при-роднiх умовах навчально-виховного процесу медичних коледж1в та передбачав впровадження резуль-татiв у практику тдготовки молодших медичних спецiалiстiв, реалiзацiю запропоновано! моделi та перевiрку ефективностi видшених педагогiчних умов у процесi вивчення природничо-наукових ди-сциплiн. На цьому етапi дослiдження взяли участь 504 студенти спецiальностей 223 «Медсестринс-тво» освiтня програма «Лiкувальна справа» та 223 «Медсестринство» освiтня програма «Сестринська справа». Учасник1в експерименту було розподшено на ЕГ (254 особи) й КГ (250 особи).
Формувальний етап супроводжувався викори-станням методiв навчання (iнформацiйно-рецепти-вний, iнтерактивний, пошуково-дослiдницьких проекпв, проблемний, кейс-метод, метод портфо-лю) та iнтерактивних технологiй навчання.
Навчання у КГ супроводжувалося використан-ням лише деяких елементiв запропоновано! нами методики, без планомiрного використання педаго-гiчних умов формування фахово! компетентносп майбутнiх молодших медичних спецiалiстiв.
На третьому (тдсумковому) етат (2020 р) здшснювався мониторинг рiвнiв сформованостi фа-
xовоï компетентносп мaйбyтнix молодшт медич- висновки Ta pекомендaцiï щодо фоpмyвaння фaxо-ниx спецiaлiстiв, aнaлiз, системaтизaцiя тa yзaгaль- во1' компетентносп мaйбyтнix молодшиx медичниx нення pезyльтaтiв нayкового пошуку, тa ïx сгатис- спецiaлiстiв, офоpмлялися.
тичнa обpобкa. Тaкож було сфоpмyльовaно зaгaльнi Резyльтaти пpедстaвленi y тaблицi 3. тa pис. 1.
Тaблиця 3
Рiвень сфоpмовaностi фaxовоï компетентностi мaйбyтнix молодшиx медичниx спецiaлiстiв y пpоцесi вив-чення пpиpодничо-нayковиx дисциплiн зa тpьомa кpитеpiями
« 'ft е g & Гpyпи Високий Достaтнiй Сеpеднiй Низький
n % n % n % n %
Когштивний ЕГ поч. 28 11,02 69 27,17 104 40,94 53 20,87
шнц. 46 18,11 144 56,7 36 14,17 28 11,02
КГ поч. 27 10,8 68 27,2 101 40,4 54 21,6
шнц. 29 11,6 79 31,6 94 37,6 48 19,2
Д1яльшсно-опе-paцiйний ЕГ поч. 21 8,27 79 31,1 108 42,52 46 18,11
шнц. 31 12,21 147 57,87 52 20,47 24 9,45
КГ поч. 20 8 76 30,4 108 43,2 46 18,4
шнц. 24 9,6 87 34,8 99 39,6 40 16
Особиспсно-мотивaцiйний ЕГ поч. 33 13 61 24,01 90 35,43 70 27,56
шнц. 49 19,29 141 55,51 38 14,96 26 10,24
КГ поч. 31 12,4 60 24 89 35,6 70 28
шнц. 34 13,6 66 26,4 84 33,6 66 26,4
Рис. 1. Динамта формування фахово'1' KOMnemenmmcmi Maü6ymHix молодших медичних cne^anicmie
за рiвнями.
Поpiвнюючи диншшу сеpеднix знaчень сфоp-мовaностi компонентiв фaxовоï компетентностi мaйбyтнix молодшиx медичниx спецiaлiстiв в КГ i ЕГ, ввдмггимо знaчне пiдвищення сеpеднього зга-чення зa yсiмa видшеними кpитеpiями y ЕГ.
Ha основi опpaцювaння псиxолого педaгогiч-ниx джеpел [6], [11], [13], з метою пеpевipити отpи-мaнi pезyльтaти тa оцiнити стaтистичнi знaчyщостi змiн, як ввдбулися в кiлькiсниx покaзникax фaxовоï компетентностi мaйбyтнix молодшиx медичниx спецiaлiстiв ми викоpистaли методи мaтемaтичноï
стaтистики: ^-^m^pm Фiшеpa (для поpiвняння ди-спеpсiй двоx незaлежниx вибipок) тa /-^m^pm Стьюдентa (для поpiвняння piзницi сеpеднix зга-чень кiлькiсниx покaзникiв сфоpмовaностi компо-нентiв фоxовоï компетентносп y мaйбyтнix молод-шиx медичнт спецiaлiстiв ЕГ тa КГ тд впливом окpеслениx педaгогiчниx умов).
Згачення F-RpHrepTO Фiшеpa pозpaxовyють зa
фоpмyлою [6, с. 412; 11, с. 210]:
s 2
F =
s
де
1
1 n
'2 = - Z ( ** - X )2
n
1 ¿=1
= — ^ (xi2 — X)2 - розраховаш за вибip-
П2 i=1
Нульова rinoTe3a Н0 : si = S\ ( s 2 не B^pi3-няеться вiд s \ );
конкуруюча rinoTe3a H : S2 Ф s2 ( s 2 вiдpiз-няеться вiд s \ ).
ну-
ками оцiнки дисперсш. Оскiльки s\ > s\, то зна-
чення FeMn > 1.
Я 2 _ 2
df = n — 1 i df = n2 — 1 тлько^ с!упен!0 --------------- 0 : s1 = s2 в№илЯетьсЯ на
При уMOвi FeMn > F1 (n1 — 1 n2 — 1),
ко-
вгльносп для першо! i друго! B^ipra вiдповiдно. Умови nepeBipRH одноpiдностi дисперсш s2 i
2 •
s 2 , якг ми отримали i3 поpiвнювaних сукупностей
вщповвдно до неспрямованих гiпотез [15, с. 210]:
ристь конкуруючо! Н1 : s2 ^ s2 [10, с. 412].
Значения /-критерш Стьюдента використаемо для пеpевipки неодноpiдностi вибipок ЕГ i КГ на-пpикiнцi експерименту. /-критерш Стьюдента роз-раховують за формулою [11, с. 185]:
X1 — X 2
(n1 —1)-sj2 +(n2 —1)-
П + П — 2
1
--
V n1
n
2 У
n
2
s
2
t
2
1
s
2
де i Х2 , s1 i s2 , П1 i П2 — сеpеднi, ди-сперсп та обсяги першо! та друго! вибipок вщпо-вiдно.
За ^-крт^ем Фiшеpa маемо так1 результати: FeMn < F0,05 (1,018 < 1,231), за С-крт^ем Стьюдента для незалежних вибipок teMn < t0 05 (0,287 < 1,965). Отже, вибipки ЕГ i КГ е однорщними.
Отpимaнi результати дозволяють вiдкинути ri-потезу Н0 i прийняти гшотезу Н± на piвнi значущо-сп а = 0,05. Також це дае шдстави стверджувати, що запропоноваш педaгогiчнi умови формування фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещалюпв та методики !х pеaлiзaцiï для студенпв медичних коледж1в е ефективними.
Таким чином, можна зробити висновок, що ре-aлiзaцiя оpгaиiзaцiйно-педaгогiчного впливу на процес формування фaховоï компетентностi майбутшх молодших медичних спецiaлiстiв у рамках за-пpопоновaиоï нами структурно -функщонально! мо-делi дозволяе говорити про б№ш позитивну дина-мiку в ЕГ у поpiвияннi з КГ.
Висновки
Проведене дослвдження й aнaлiз отриманих ре-зультaтiв пiдтвеpдили висунуту гiпотезу i дозволяють зробити висновок про досягнення мети досль дження та розв'язання поставлених завдань.
Результати е певним внеском у розв'язання проблеми формування фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещатспв у про-цесi вивчення природничо-наукових дисциплш, во-дночас, не вичерпуе вах aспектiв цього процесу.
Дисеpтaцiйне дослщження висвгглюе широкий комплекс aспектiв проблеми формування фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещалюпв у процес вивчення природничо-науко-вих дисципл1н. Подaльшi дослщження вбачаемо за такими перспективними напрямками:
1) розробка альтернативних методик дiaгнос-тики фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещалюпв;
2) розширення й вдосконалення методики фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещалюпв з шших дисциплш природ-ничо-наукового циклу;
Лiтература
1. Бадмаева Н. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: монография / за ред. Н.Ц. Бадмаева Улан-Удэ : ВСГТУ, 2004. С. 151-155.
2. Верещапна Л.А., Карелина И.М. Психология потребностей и мотивация персонала. Харьков: Издательство гуманитарный центр, 2005. С. 123129.
3. Закон Укра!ни «Про передвищу фахову освггу». URL: https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19
4. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2002. 512 с.
5. Ковтонюк М.М., Яковишена Л.О. Анaлiз pi-вшв сформованосп фахово! компетентносп майбутшх молодших медичних спещалюпв у процеа вивчення природничо-наукових дисциплш. Фiзико-математична освiтa: науковий журнал. Суми, 2020. Випуск 1(23). С.57-64.
6. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика (для инженеров и научных работников). Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2006. 816 с.
7. Педагопчний експеримент : навч.-метод. по-сiб. / [укладач О. Е. Жосан]. Юровоград : Видавни-цтво КО1ППО iменi Василя Сухомлинського, 2008. 72 с.
8. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учеб. пособ. / под ред. Д. Я. Райгородского. Самара: БАХРАХ-М, 2001. 672 с.
9. Психологический словарь / Под. ред.. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др.;
Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологи Акад. пед. Наук СССР. Москва: Педагогика, 1983. 448с.
10. Реан А. А. Психология и педагогика. Питер, 2002. 432с.
11. Руденко В. М. Математична статистика: навч. поаб. Кт'в: Центр учбово! лггератури, 2012. 304 с.
12. Словник базових понять з курсу «Педа-гопка»: навч. поаб. для студ. вищ. навч. закл.: вид. 2-ге, доп. i перероб. / укладач О. £. Антонова. Житомир: Вид-во ЖДУ iменi 1вана Франка, 2014. 100с.
13. Соя О. М. Фоpмyвaння кyльтypи сшо-стiйноï pоботи мaйбyтнix yчителiв мaтемaтики зa-собaми iнновaцiйниx теxнологiй: дис. ... инд. пед. нayк: 13.00.04. Вшниця, 2016. 290 с.
14. Теpмiнологiчний словник. URL: http://posibnyky.vntu.edu.ua/psihologiya/slov.htm
15. Яковишега Л.О. Iнтегpaцiя фyндaментaль-но1' тa фaxовоï подготовки мaйбyтнix молодшт ме-дичниx спецiaлiстiв y пpоцесi вивчення пpиpод-ничо-нayковиx дисциплiн. Педaгогiчнi нayки: тео-piя, iстоpiя, iнновaцiйнi теxнологiï. Суми, 2019. № 7(91). С.324-336.
ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДО ЗАНЯТЬ СУМО
Байрамов Р.Х.
Харювсъка державна академiя ф1зично1 культури
XapKie Бондар А.С.
Харювсъка державна академiя ф1зично1 культури
XapKie
WAYS TO ATTRACT THE POPULATION TO SUMO
Bairamov R.
Kharkiv State Academy of Physical Culture
Kharkiv Bondar A.
Kharkiv State Academy of Physical Culture
Kharkiv
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто дiяльнiсть Харшвсько! обласно! федераци сумо щодо створення умов i пошуку шляхов залучення населення до занять сумо, серед яких ввдкриття вщдшень у дитячо-юнацьких спортив-них школах, спортивних секцш, пiдготовка та тдвищення квалiфiкацil тренерiв, налагодження каналiв комуткацп з людьми рiзного вiку, реклама сумо у засобах масово! шформацп, у тому числi у 1нтернет-ресурсах; охарактеризовано сучасний стан та тенденцп розвитку сумо в Укршт, вiдзначено зростання по-пулярностi цього виду спорту; наведено результата соцюлопчного дослщження щодо популярностi сумо серед населення, виявлено, що бiльшiсть опитаних вважають сумо перспективним видом спорту, який ро-звиватиметься за умови активiзацil маркетингово! дiяльностi федераци, збшьшення кiлькостi трансляцiй змагань на телебачент, створення офiцiйних сайтiв федерацiй i клубiв у мереж1 1нтернет.
ABSTRACT
The article discusses the activities of the Kharkiv Regional Sumo Federation to create conditions and find ways to attract the population to sumo classes, including the opening of branches in children's and youth sports schools, sports sections, training and advanced training of coaches, establishing communication channels with people of different ages, advertising sumo in the media, including the Internet resources; the current state and development trends of sumo in Ukraine are characterized, the growing popularity of this sport has been noted; the results of a sociological study on the popularity of sumo among the population are presented, it is revealed that the majority of respondents consider sumo a promising sport that will develop subject to the intensification of the federation's marketing activities, an increase in the number of competitions on television, the creation of official websites of federations and clubs on the Internet.
Ключовi слова: сумо, федеращя, стратепчна модель, план розвитку, маркетинговi програми, реклама.
Keywords: sumo, federation, strategic model, development plan, marketing programs, advertising.
Of great importance for modern people are playing sports and leading an active lifestyle, as this affects health improvement, increased efficiency, the realization of creative potential, contributes to the formation of their personality and meaningful leisure. Recently, more and more people choose to practice non-Olympic sports, including sumo. Sumo is of interest for its entertainment, old traditions, special philosophy, this was
noted in their research by such modern scientists as V. Adashevsky, G. Arzyutova, V. Buravtsova, E. Ga-dzhieva, M. Malskaya. Sumo is recommended by researchers, in particular S. Beskorovayny, S. Korobko, V. Yaremenko, I. Malinsky, M. Kolos, V. Shandrigos, for introduction into the curriculum in higher education institutions in order to improve the health of students and satisfy their desire to study exotic sports.
