CC BY
23
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Ковтонюк М.М., Яковишена Л.О. Аналiз pieHie сформованостi фахово'1 KOMnemeHmHocmi майбутнiх молодших медичних спец/'ал/ст/'в у процеа вивчення природничо-наукових дисципл'н. Ф'!зико-математична осв'та. 2020. Випуск 1(23). С. 57-64.
Kovtoniuk M., Yakovyshena L. Analysis of the level of formation of professional competence formation of future younger medical specialists in the study of natural sciences. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 1(23). Р. 57-64.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-023-1-010 УДК 378.093.2:[61:005.336.2]:53
М.М. Ковтонюк, Л.О. Яковишена
В'шницький державний педагогiчний ушверситет iменi Михайла Коцюбинського, Украна
ludmilayakovishena@gmail.com ORCID: 0000 0001 9197 8538
АНАЛ1З Р1ВН1В СФОРМОВАНОСТ1 ФАХОВО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛ1Н
АНОТАЦ1Я
У ^аттi пoрyшyeтьcя прoблeма cфoрмoванocтi фаxoвoïкoмпeтeнтнocтi майбyтнix мoлoдшux мeдuчнux cпeцiалicтiв y прoцeci вuвчeння прuрoднuчo-наyкoвux дucцuплiн в yмoваx ocвiтньoгo прocтoрy мeдuчнoгo кoлeджy.
Формулювання проблеми. Buрiшeння прoблeмu фoрмyвання фаxoвoï кoмпeтeнтнocтi майбyтнix мoлoдшux мeдuчнux cпeцiалicтiв y прoцeci вuвчeння прuрoднuчo-наyкoвux дucцuплiн пoтрeбye прoвeдeння пeдагoгiчнoгo eкcпeрuмeнтy, який вuмагаe на кoнcтатyвальнoмy eтапi пiдтвeрджeння cтатucтuчнoï однаково^/' контрольноï i eкcпeрuмeнтальнoï груп за обраними показниками. Meтoю cтаттi e анал'в рiвнiв cфoрмoванocтi фаxoвoï кoмпeтeнтнocтi майбyтнix мoлoдшux мeдuчнux cпeцiалicтiв у прoцeci вuвчeння прuрoднuчo-наyкoвux дucцuплiн на кон^атувальному eтапi дocлiджeння.
Матер/'али i методи. Екcпeрuмeнт прoвeдeнo на базi Biннuцькoгo мeдuчнoгo кoлeджy iмeнi акад. Д. К. Заболотного, Пoгрeбuщeнcькoгo мeдuчнoгo кoлeджy, Га^инакого мeдuчнoгo кoлeджy, Moгuлiв-Пoдiльcькoгo мeдuчнoгo кoлeджy, Бeршадcькoгo мeдuчнoгo кoлeджy. Загальна кшьк/^ь рecпoндeнтiв 504 отби. Для дocягнeння m'rneü cтаттi викор^тано eмпiрuчнi та cтатucтuчнi мeтoдu (cпocтeрeжeння, ан^тування, тecтyвання, виконання cамocтiйнux та кoнтрoльнux робт, iндuвiдyальнux завдань, пор'юняння рeзyльтатiв eкcпeрuмeнтальнoï та контрольноÏ груп, yзагальнeння oтрuманux рeзyльтатiв). Додатково залyчeнi мeтoдuкu: «Спрямованкть на набуття знань» за £. 1лыним та Н. Курдюковою, дiагнocтuка р'юня навчально)'мотивацИ'за А. Рeан, B. Якyнiнuм у мoдuфiкацiïН. Бадмаeвoï, «Meтoдuка для вuвчeння мотив'ю прoфeciйнoï дiяльнocтi (мeтoдuка Л. Beрeщагiнoï), «Meтoдuка дiагнocтuкu ocoбucтocтi на мотивацю до ycmxy» (Т. Елeрc); «Meтoдuка дiагнocтuкu ocoбucтocтi на мотивацю до yнuкнeння нeвдач» (Т. Елeрc).
Результати. Oдeржанi дан на кон^атувальному eтапi дocлiджeння за вuзначeнuмu показниками заcвiдчuлu, що за уйма показниками рiвнi cфoрмoванocтi фаxoвoï кoмпeтeнтнocтi у кoнтрoльнiй та eкcпeрuмeнтальнiй грyпаx cтатucтuчнo однаковi.
Висновки. Рeзyльтатu кон^атувального eтапy eкcпeрuмeнтy дають можливкть: 1) визначити низку прoблeм у фoрмyваннi фаxoвoï кoмпeтeнтнocтi майбутн'а мoлoдшux мeдuчнux cпeцiалicтiв у мeдuчнoмy кoлeджi (помтною e низька мотивация до вuвчeння прuрoднuчo-наyкoвux дucцuплiн; нeдocтатнiм e розумння cтyдeнтамu мiжпрeдмeтнux зв'язшв прuрoднuчo-наyкoвux i фаxoвux дucцuплiн та ïx ролi у майбyтнiй прoфeciйнiй дiяльнocтi); 2) продовжити пeдагoгiчнuй eкcпeрuмeнт щодо розробки i впрoваджeння мoдeлi формування фаxoвoï кoмпeтeнтнocтi cтyдeнтiв мeдuчнux кoлeджiв у прoцeci вuвчeння прuрoднuчo-наyкoвux дucцuплiн.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: фаxoва кoмпeтeнтнicть, cфoрмoванicть фаxoвoï кoмпeтeнтнocтi, рiвeнь cфoрмoванocтi фаxoвoï кoмпeтeнтнocтi, cтyдeнтu мeдuчнux кoлeджiв, вuвчeння прuрoднuчo-наyкoвux дucцuплiн, пeдагoгiчнuй eкcпeрuмeнт.
ВСТУП
Постановка проблеми. Медична освп^а в Укра'ш була i е одыею з провщних у нацюнальшй систе/^ освти й охорони здоров'я. 1з с^мким розвитком медично''' науки, дiагностичноí, профтактично''' й лтувально''' технти та тотальною комп'ютеризащею виробництва виникла потреба у висококвалiфiкованих, конкурентоспроможних спещалктах, в тому числ i пра^вниках первинно''' ланки. Щоб стати компетентним фахiвцем та здшснювати устшну професшну дiяльнiсть, о^м набутих у навчальному закладi фахових знань, умЫь i навичок, потрiбно вмiти працювати з технтою та Ыформащею, швидко навчатися новому, бути Ытелектуально й всебiчно розвиненим, шщативним та творчим.
Зокрема, для устшного опанування кл^чних дисциплЫ студенти-медики мають володгги предметними компетентностями з фiзики та математики, ям е основними дисциплшами у професiйнiй пiдготовцi майбутнього медичного спещалкта. Висока якiсть знань може забезпечуватись лише за умови '¡х фундаментальностi (Стучинська, 2008). lнформацiю про рiвень успiшностi студентiв iз зазначених дисциплЫ та визначення рiвня ¡х впливу на фаховi компетентностi можна отримати за результатами вхщного контролю знань (констатувальний етап дослiдження).
Аналiз попереднiх дослiджень. Проблемi формування професiйно¡ компетентностi присвячено багато праць втчизняних та зарубiжних дослiдникiв. Зокрема, Г. Лежына розглядае професiйну компетентнiсть фахiвця «як iндивiдуальну характеристику ступеня вщповщносп вимогам професп» (Лежнiна, 2007), М. Фтоненко «як iнтегровану особистiсну яккть, що мае систему ключових компетенцй якi дають змогу фахiвцевi ефективно здшснювати свою дiяльнiсть, самоудосконалюватися» (Фтоненко, 2015).
Поняття «фахова компетентнiсть майбутых медичних пра^вниюв» науковцi трактують «....як показник ¡¡' професiоналiзму та особиспсних якостей у свiтлi вимог реформи сестринсько' освiти» (Шарлович, 2015); «сукупшсть ключових компетенцiй сестринських мантуляцш» (Бухальська, 2013); «яюсть особистостi, що володiе iнформацiйними умшнями»(Манюк, 2017); «особистiсний компонент професiоналiзму i система знань, що дозволяють продуктивно виконувати професiйну дiяльнiсть» (Радзiевська, 2011).
У своему дослщжены поняття «фахова компетентнiсть майбутнього молодшого медичного спецiалiста» ми розглядаемо як здатысть особи у сво'й профеайый дiяльностi розумiти й аналiзувати характер професшних проблем, використовувати знання, вмшня i навички, отриманi в навчальному заклада та бути готовим до поспйного саморозвитку i самовдосконалення, штегрувати цi знання за допомогою ключного мислення та передавати ¡х у процеа комунiкацí¡ з пацiентом та колегами, приймати правильн рiшення, реалiзовувати ¡х i нести за них вщповщальысть згiдно з етичними принципами, володти методами самоконтролю, умiти злагоджено i ефективно працювати у колектив^ реалiзовувати власний потенцiал для формування й розвитку свое' фахово' компетентности (Яковишена, 2018).
У рамках проведеного дослщження ми продiагностували формування фахово' компетентностi за видiленими критерiями (когытивним, дiяльнiсно-операцiйним та особистiсно мотивацiйним). У наших попередых публiкацiях було здшснено детальний опис кожного з критерпв. Так когнiтивний критерiй виявляеться в наявностк системи чiтких знань природничо-науково', загально-професiйно¡ та фахово' пiдготовки. Показники когнтивного критерiю виявляються у мщносл, стiйкостi, системностi, глибинi та усвщомленосп знань: природничо-наукових теоретичних i практичних основ фахових (медико-бюлопчних) дисциплiн загально-професшних; iнтегрованих з сумiжними дисциплiнами; з питань збереження та змщнення здоров'я.
Дiяльнiсно-операцiйний критерiй передбачае сформованiсть у майбутых молодших медичних спецiалiстiв вмЫь i навичок до професiйно¡ дiяльностi, проявляеться у здатностi чiтко та ефективно виршувати стандартнi та нестандарты професшы завдання, самостiйностi та орипнальносп прийнятих рiшень. Показники дiяльнiсно-операцiйного критер^ виявляються у якостi сформованостi: професшних умшь; практичних навичок фахово' дiяльностi; виконавських вмiнь; технологiчних вмiнь; оргаызацшних вмiнь; рефлексивних вмiнь; оволодiння методами, способами, формами i досвiдом розв'язання конкретних профеайних завдань.
Особистiсно-мотивацiйний критерш характеризуеться наявнiстю та розвитком провщних професiйно важливих якостей майбутнiх молодших медичних спещалюпв (моральнi, комунiкативнi, когнтивы, емоцiйно-вольовi, iндивiдуальнi, особистiсно-характерологiчнi), що впливають на результат профеайно' дiяльностi; спйко' професiйно¡ мотивацГ'' (сформованiсть цiлей, прагнень, Ытересу, мотивiв, активно-позитивного емоцiйного ставлення до обрано' професГ'', психологiчно¡ готовности до професiйно¡ дiяльностi); орiентацí¡ на самовдосконалення та саморозвиток; сформоваыстю профеайно' мобiльностi. Показники особистiсно-мотивацiйного критерiю виявляються у рiвнi розвитку: а) професшно важливих якостей: моральних, комунiкативних, емоцмно-вольових, iндивiдуальних; б) професiйно¡ мотивацГ'' (наявысть стiйких фахових цiлей, прагнень, установок, штересу, мотивiв професiйно¡ дiяльностi) (Яковишена, 2019).
Метою статт е аналiз рiвня сформованостi фахово' компетентностi майбут-лх молодших медичних спецiалiстiв у процеа вивчення природничо-наукових дисциплн
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Емпiричнi данi зiбрано за допомогою анкетування, тестування та опитування студентiв, використовуючи такi методи як: аналiз, синтез, спостереження, анкетування, тестування, проведення самоспйних та контрольних робiт, виконання Ыдивщуальних завдань, порiвняння результатiв експериментально' (ЕГ) та контрольно'' (КГ) груп, узагальнення отриманих результатiв.
З урахуванням структури поняття «фахова компетент-лсть майбут-лх молодших медичних спецiалiстiв», його компонентв ми видiлили критерГ'' оцiнки рiвнiв сформованостi фахово' компетентностi, що вщповщають м компонентам (таблиця 1).
Для аналiзу когнiтивного критерiю була проведена дiагностична контрольна робота, яка мктила 36 завдань за зразком ЗНО. За результатами розв'язування завдань 1-26, що мктили п'ять варiантiв вщповщей, серед яких лише один правильний ми вимiрювали показник «обсяг засвоення знань». Для ктьюсного оцiнювання результатв цього показника ми скористалися стобальною шкалою оцЫювання: низькому рiвню вщповщають 1-49 балiв, середньому - 50-74 бали, достатньому - 75-89 балiв, високому - 90-100 балiв. Рiвень узгодженостi результатiв визначено за формулою: Бфакт , де Б — бал узгодженост iз стобальною шкалою ошнювання, б фактичний бал, який
Б =--вi0п0вi0н{£тi факт
вгдповгджст г-,
Б тах
студент отримав пщ час виконання завдань, б - максимальний бал, який студент мiг отримати пiд час виконання завдань (тобто 100).
Таблиця 1
Критерм i показники оц1нки р1вня сформованост фаховоТ компетентности майбутшх молодших медичних спец1ал1ст1в
Критерй Показник Методика для визначення показника
Когнтивний Обсяг засвоених знань Дiагностична контрольна робота
Швидюсть виконання завдань
Усвщомлення засвоених знань Задачi медичного змкту
Дiяльнiсно-операцшний Здатнiсть реалiзовувати набутi знання у професiйнiй дiяльностi Ситуативн завдання для визначення вмiнь застосовувати наявн природничо-науковi знання у процеа розв'язання фахових завдань
Умiння застосовувати набутi знання при розв'язуванн професiйних завдань
Особиспсно- мотивацш- ний Рiвень мислення, пам'ят, уваги, сприймання iнформацiï Професiйно орiентованi завдання.
Усвщомлення потреби до формування фахово!' компетентности «Методика для вивчення мотивiв професiйноï дiяльностi (методика Л. Верещапно!')
Мотиви, iнтереси i нахили до майбутньо!' професiйноï дiяльностi «Спрямованiсть на набуття знань» (£. 1льТн, Н. Курдюкова); «Методика для дiагностики навчально!' мотивацп» (методика А. Реан i В. Якунш в модификацп Н. Бадмаево!')
Мотивацiя досягнення устху та уникнення невдач «Методика дiагностики особистостi на мотивацiю до устху» (Т. Елерс); «Методика дiагностики особистост на мотивацiю до уникнення невдач» (Т. Елерс)
За результатами розв'язування завдань 27-35, де пропонувалося до кожного з чотирьох рядюв Ыформацп, позначених цифрами, вибрати один правильний варiант позначений буквою вимiрювався показник «швидккть засвоення знань». Для ктьккного оцiнювання результатiв цього показника ми користувалися формулою:
KÎMbKiemb правильно виконаних завдань
швидкосты '
час, затрачений на ïx виконання
Для вимiрювання когытивного критерiю за показником «усвщомлення засвоених знань» студентам пропонувалося розв'язати задачi з фiзики та математики медичного змiсту. Для ктьккного аналiзу одержаних результатiв ми використали вище зазначену стобальну шкалу оцшювання.
З метою дiагностики дiяльнiсно-операцiйного критерiю ми розробили ситуативнi завдання, як мiстили обчислювальнi та дослщницьк вправи (всього 30 завдань). Наведемо приклади деяких з них:
Вправа 1. Добова потреба у фосфорi для доросло!' людини становить 0,65 г. Яку ктьккть яловичо'1' печЫки мае вживати людина на добу (для забезпечення добово'1' потреби), якщо вмiст фосфору у печiнцi становить 0,94%?
Вправа 2. Дослать частоту артерiального тиску та температуру тд час фiзичного навантаження через 20 хв, 40хв, 60хв та 90хв в^д початку заняття. Якi змЫи цих фiзичних величин Ви помiтили? Як це можна пояснити з точки зору фiзики? Складiть порiвняльну таблицю показникiв артерiального тиску й температури та побудуйте график Ух залежност в^д часу.
Вправа 3. Зробпъ вимiрювання, необхiднi для оцЫки мiкроклiматичних умов у Вашiй юмнат (температуру повiтря, швидкiсть руху повпря, вiдносну вологiсть повiтря). Порiвняйте |'х iз нормовими, що вiдповiдають комфортному мтро^мату (t=170C - 190C, ц= 0,1м / С, ç = 60 — 65% ). Складпъ перелiк заходiв, завдяки яким можна досягти таких умов.
За результатами розв'язування завдань 1-28, що мктили п'ять варiантiв вiдповiдей, серед яких лише один правильний, ми вимiрювали показник «здатысть реалiзовувати набутi знання у професшнш дiяльностi». За результатами розв'язування завдань 29-31 вимiрювався показник «умшня застосовувати набутi знання при розв'язуванн професiйних завдань». Для кiлькiсного аналiзу одержаних результатiв ми використали вище зазначену стобальну шкалу оцшювання.
Емтричы данi дослiдження особистiсно-мотивацiйного критерiю зiбрано за допомогою впровадження комплексу методик, таких як: методика «Спрямоваысть на набуття знань» (£. 1льТн, Н. Курдюкова) (1льТн, 2002); «Методика для дiагностики навчальноУ мотивацп» (методика А. Реан i В. Якунш в модифтацп Н. Бадмаево'О (Бадмаева Н., 2004) з метою визначення рiвня показника «мотиви, iнтереси i нахили до майбутньоУ професiйноï дiяльностi»; «Методика дiагностики особистостi на мотивацiю до устху» (Т. Елерс); «Методика дiагностики особистостi на мотивацiю до уникнення невдач» (Т. Елерс) для визначення рiвня показника «мотивацiя досягнення устху та уникнення невдач»; «Методика вивчення мотивацп професшно!' дiяльностi» (методика К. Замфiр в модифiкацiï А. Реана); «Методика для вивчення мотивiв професшно!' дiяльностi (методика Л. Верещагiноï) для визначення рiвня показника «усвiдомлення потреби до формування фахово!' компетентностi»; для вимiрювання показника «рiвень мислення, пам'ят^ уваги, сприймання iнформацiï» майбутнiх молодших медичних спещалктв ми використовували професшно орiентованi завдання.
Проаналiзуемо визначення рiвня показника «рiвень мислення, пам'ятi, уваги, сприймання шформацп».
Завдання, спрямованi на розвиток пам'ят, потребують удосконаленню умшня запам'ятовувати, згадувати та збер^ати вивчену шформацю на розвиток уваги потребують розвиток вибiрковоï здатностi й сконцентрованост свiдомостi студента на об'ектах дiяльностi; на розвиток сприйняття потребують вмшня вiдображати предмети i явища навколишнього середовища загалом пiд час !'хньо!' безпосередньо!' дм на органи чуття; на розвиток клiнiчного мислення потребують формуванню операцшного (порiвняння, аналiз, синтез, узагальнення, аналопя), логiчного та абстрактного мислення.
Наведемо приклади деяких з них:
1. (на розвиток уваги) Зпдно 3i статистикою, найвища захворювашсть на хвороби 3y6iB та пародонту у Львiвськiй областi, що е наслiдком вмiсту у водi залiза на цiй територп. Використовуючи дiаграму (рис 1), визначте кiлькiсть дтей та дорослих, якi хворiють на захворювання зуб^в та ясен, якщо чисельнiсть населення становить 2,534 млн людей.
Рис. 1
2. (на розвиток пам'ят'1) Заповнпь таблицю 2.
Таблиця2
Метрична одиниця Значення
560 мг ? г ?кг ?мкг
270м3 ?л ?см3 ?мм3
3. (нарозвиток сприйняття) На рисунку 2 зображено графти, як вщображають кiлькiсть людей, що захворти на ГРВ1 за деякий перюд часу (вiсь х - промiжок часу, вiсь у - кшьмсть хворих). Вкажiть график, коли вiдбувалось: а) збiльшення захворюваносп; б) рiзке зниження захворюваностi; в) «стрибок» захворюваностi; г)зафiксована вiдсутнiсть захворювання.
4) (на розвиток мислення) Лтар зробив призначення: внутршньо 45мг фурасимiду двiчi на день. Пацiент придбав у аптец такi препарати: розчин фурасимщу, 1мл якого мiстить 10мг препарату. Вживання: по одый столовiй ложц на добу. Визначiть емнiсть столово!' ложки, якою користуеться пацiент.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Узагальненi результати початково!' дiагностики рiвня сформованостi фахово!' компетентностi майбутнiх молодших медичних спецiалiстiв за сукупыстю трьох показникiв когнiтивного критерiю у таблиц 3.
Таблиця3
Узагальнен результати початковоТ дiагностики рiвня сформованост фаховоТ компетентности майбутшх молодших медичних спещалклв за сукупнiстю трьох показнимв когнiтивного критeрiю
Групи Рiвнi сформованостi фахово!' компетентностi
високий достатн'ш середн'ш низький
n % n % n % n %
КГ (n=250) 27 10,8 68 27,2 100 40 55 22
ЕГ (n=254) 28 11,03 69 27,17 104 40,94 53 20,86
Аналiз отриманих результат констатувального етапу експерименту свiдчить про те, що рiвень знань бшьшост студентiв вiдповiдае середньому (КГ- 40% та ЕГ- 40,94%). Таю студенти характеризуются наявнiстю частково систематизованих теоретичних знань фiзичних явищ та процеав, недостатнiм рiвнем розумiння необхiдностi застосування Ух у житт та майбутый професп; вибiрково знають математичнi вирази фундаментальних закошв, та застосування |'х до розв'язування типових задач; допускають значну кiлькiсть помилок при математичному обрахунку.
Достатым рiвнем знань володiе 27,2% студентiв, якi виконували контрольну роботу у КГ та 27,17% у ЕГ. Таю студенти демонструють наявысть спйких, систематизованих теоретичних знань фiзичних явищ та процесiв, повыстю розумiють застосування |'х як у повсякденному життi, так i у професп медика; Грунтовно володiють математичним апаратом. Високий рiвень сформованостi фахово!' компетентностi за когнiтивним критерiем демонструють лише 10,8% у КГ та 11,03% в ЕГ студенев. 1м властива наявысть сформованих стiйких, глибоких, систематизованих теоретичних знань фiзичних явищ, процеав та закоыв; вмiло застосовують знання до розв'язування задач стандартним та нестандартним
способом; вм^ть виокремлювати потрiбну Ыформа^ю та аналiзувати п. Досить великий вщсоток (КГ- 22% та ЕГ- 20,86%) продемонстрували низький рiвень сформованостi когнiтивного аспекту. У таких студент виявився досить слабкий, поверхневий, фрагментарний рiвень знань; низький рiвень розумшня застосувань фiзичних явищ та процеав у майбутнiй професп.
Другий напрямок констатувального етапу дослiдження спрямовувався на дiагностику сформованостi дiяльнiсно-операuiйного критерю що вiдображаe рiвень практичних вмшь i навичок користуватися фiзичними приладами (термометр, психрометр, тонометр), виконувати обчислення, аналiзувати результати, самоспйно планувати та оргашзовувати свою навчальну дiяльнiсть.
Узагальнен результати початково' дiагностики рiвня сформованост фахово' компетентностi майбутнiх молодших медичних спещалюлв за сукупнiстю трьох показниюв дiяльнiсно-операuiйного критерiю подано у таблиц 4.
Таблиця4
Узагальненi результати початковоТ дiагностики рiвня сформованосп фаховоТ компетентности майбутшх молодших медичних спещалклв за сукупнiстю трьох показникiв дiяльнiсно-операцiйного критерiю
Групи Рiвнi сформованостi фахово' компетентностi
високий достатнш середнш низький
П % П % П % п %
КГ (п=250) 20 8 76 30,4 108 43,2 46 18,4
ЕГ (п=254) 24 9,45 80 31,5 99 38,97 51 20,08
Третiй напрямок констатувального етапу дослщження спрямовувався на дiагностику сформованосп особиспсно-мотиваuiйного критерiю.
Результати дослщження мотиваuiйноí сфери за показником «мотиви, iнтереси i нахили до майбутньо' професiйноí дiяльностi» подано у табл.5.
Таблиця5
Середш показники рiвня навчальноТ мотивацм майбутнiх молодших медичних спещалклв за методикою А. Реан, В. Якунша у модифшацм Н. БадмаевоТ
№ Види мотивiв КГ ЕГ
середнш показник середнш показник
1 Комунтативы мотиви 4,0 4,12
2 Мотиви уникнення 2,76 2,8
3 Мотиви престижу 3,41 3,36
4 Професшы мотиви 3,96 3,92
5 Мотиви творчо' самореалiзацй 3,4 3,35
6 Навчально-тзнавальы мотиви 3,65 3,67
7 Сощальы мотиви 3,6 3,63
Студентам пропонувалося оuiнити за п'ятибальною шкалою 34 обставини, що характеризують мотиви навчально' дiяльностi за прюритетыстю: 1 бал вiдповiдаe м^мальый значимостi мотиву, 5 балiв - максимальнш. Ця методика дозволяе видтити такi навчальнi мотиви: комунiкативнi, уникнення, престижу, профеайы, творчо' самореалiзаuií, навчально-тзнавальы та соиiальнi.
Аналiз отриманих результат дослщження свiдчить про те, що серед видтених семи мотивiв навчально' дiяльностi майбутнiх молодших медичних спещалюлв домiнують «Комунiкативнi мотиви» та «Професшы мотиви», на другому мiсui - «Сощальы мотиви», «Навчально-пiзнавальнi мотиви».
Комунтативы мотиви характеризують потребу у спткуваннГ Такий високий показник (4,0 та 4,12), насамперед, пов'язаний зi специфтою майбутньо' професп медично' сестри чи фельдшера, де вмшня спiлкуватися з колегами та патентами вiдiграе провщну роль. Одним з найважливiших, на думку респондент, виявилися професшы мотиви (3,96 та 3,92), як пов'язан зi спрямованiстю особистостi на обрану профеаю, тобто бажання отримати т знання, якi формують м як майбутнього фахiвuя.
Навчально-пiзнавальнi (3,65 та 3,67) мотиви вщображають тiсний зв'язок змкту навчально' дiяльностi та процесом м виконання, з бажанням здобувати новi знання, умiння та навички. Наступними за прюритетыстю респонденти обрали сощальы мотиви (3,6 та 3,63), як вказують на бажання зайняти певну ншу у суспiльствi, налагодити тары стосунки у своему оточены, завоювати авторитет, досягти певного статусу.
Мотиви творчо' самореалiзацN (3,4 та 3,35) й мотиви престижу (3,41 та 3,36) студенти прирiвняли за значущктю. Мотиви творчо' самореалiзаuií пов'язан iз потребами й бажанням бтьш повного самовираження, розвитку сво'х здiбностей та 'х реалiзаuií. Останне мкце опитанi вiдводять мотиву уникнення (2,76 та 2,8). Це свщчить що респонденти не бояться труднош^в й готовi до випробувань.
Дещо схожi результати рiвня мотивацГ'' навчально' дiяльностi ми визначили за допомогою методики «Спрямоваысть на набуття знань» за £. 1лыним та Н. Курдюковою (1лын £., 2002).
За результатами ц^е' методики було виявлено, що кшьшсть опитаних КГ- 8% та ЕГ- 9% мають високий рiвень мотивацГ'' на набуття знань. Дан респонденти засвщчують позитивне ставлення до навчання, прояв тзнавальних iнтересiв, бажання отримувати висок оuiнки. Значний вщсоток (КГ- 78% та ЕГ- 89%) респондент вщповщае середньому рiвню мотивацГ'', що свщчить про позитивне ставлення до навчання. Проте студенти зазначають, що навчання потрiбне, але ''м бтьше до вподоби позанавчальна дiяльнiсть (екскурсГ'', вiдвiдування музе'в), спiлкування з однолггками та викладачами. Слiд звернути увагу, що для певного вщсотку опитаних (КГ- 14% та ЕГ- 12%) набуття знань виявилося не
головним чинником (негативне або байдуже ставлення), вони неохоче вщвщують заняття, порушують дисциплiну, легко вщволтаються та мають фрагментарнi знання. Таю показники вщповщають низькому рiвню вираження мотивацп до навчання.
Для вимiрювання показника «мотиващя досягнення успiху та уникнення невдач» ми скористались методикою Т. Елерса. Дана методика мктить 41 обставину, яка потребуе одну вщповщь «Так» або «Ж». Результати обрахунюв дозволяють констатувати такий кiлькiсний розподт: КГ- 16% та ЕГ- 17% респондент притаманний надмiрно виражений рiвень мотивацй' до успiху; КГ- 28% та ЕГ- 26% опитаних мае помiрковано високий рiвень мотивацп; КГ- 34% та ЕГ- 36% студентам вщповщае середнш рiвень мотивацй'; низьку мотиващю до успiху мають КГ- 22% та ЕГ- 21% опитаних. З огляду на отриман результати помiтно, що серед дослщжуваних студенев домiнуе посереднiй та помiрковано високий рiвень мотивацй' до успiху. За результатами обрахунюв початково!' дiагностики мотивацй до уникнення невдач за методикою Т. Елерса вщзначимо КГ- 6% та ЕГ- 7% респондент притаманний надто високий рiвень мотивацй до уникнення невдач; КГ- 31% та ЕГ- 30% опитаних мае високий рiвень; КГ- 24% та ЕГ- 22% студентам вщповщае середнш рiвень; низьку мотива^ю до уникнення невдач мають КГ- 39% та ЕГ- 41% опитаних. Також можна вщзначити, що показники КГ i ЕГ мало вiдрiзняються, всього на 1-2%.
Дослщження мотивiв професшно!' дiяльностi за методикою Л. Верещапно!' дозволило вимiряти показник «усвщомлення потреби до формування фахово! компетентности» та показало там результати: у майбутых молодших спещалюлв переважае мотив сощально! значущост прац (52% КГ й 50% ЕГ), що свщчить про бажання бути корисним для людей та !'м допомагати; 21% КГ й 23% ЕГ респондент обрали мотив власно! правд 19% КГ й 20% ЕГ опитаних - мотив самоствердження у правд слабше вираженим виявився (8% КГ й 7% ЕГ), що може свщчити про те, що студенти першого курсу (15-16 ромв) дещо недооцшюють роль медичного пращвника.
Результати початково! дiагностики рiвня сформованостi фахово! компетентностi майбутнiх молодших медичних спещалюлв за показником «рiвень мислення, пам'ятi, уваги, сприймання шформацп» подано у таблицi 6.
Таблиця6
Результати початково! д1агностики р1вня сформованост1 фахово!' компетентност1 майбутн1х молодших медичних спец1ал1ст1в за показником «р1вень мислення, пам'ят1, уваги, сприймання шформацп»
Групи Рiвнi сформованост фахово! компетентностi
високий достатнш середнш низький
n % n % n % n %
КГ (n=250) 34 13,4 63 25,2 105 42 48 19,4
ЕГ (n=254) 36 14,17 68 26,77 108 42,52 42 16,54
Узагальнен результати початково! дiагностики фахово! компетентности майбутнiх молодших медичних спещалюлв за сукупнiстю трьох критерпв подано у таблиц 7.
Таблиця 7
Узагальнеш результати початково! д1агностики фахово!' компетентности майбутн1х молодших медичних спец1ал1ст1в
за сукупн1стю трьох критерпв
Групи Рiвнi сформованост фахово! компетентности
високий достатнш середнш низький
n % n % n % n %
КГ (n=250) 27 10,8 69 27,6 104 41,6 50 20
ЕГ (n=254) 29 11,42 72 28,35 104 40,94 49 19,29
Узагальнен результати початково! дiагностики майбутнiх молодших медичних спещалюлв подано на рис. 3.
Для пщтвердження вiрогiдностi результат проведеного дослщження ми зробили статистичну обробку результат констатувального етапу педагопчного експерименту необхiдна. Нульова гiпотеза полягала в тому, що отриман в дослщжены данi дiагностики фахово! компетентности майбутнiх молодших медичних спецiалiстiв (ЕГ i КГ)
суттево не вiдрiзняються у рiвнях сформованостi дослiджуваноï якостi. Для цього нами обрано критерш (Пiрсона), який дае змогу оцшити суттевiсть рiзницi мiж двома вибiрками. Критерiй згоди розраховували за формулою:
k=1 Pk
де Pk - вiдсотковий розподiл даних результат дiагностики фахово! компетентностi студентiв на початку експерименту; Vk - вщсотковий розподiл даних результатiв дiагностики дослщжувано! якостi на початку дослiдження; m - ктьккть визначених рiвнiв фахово! компетентности майбутнiх молодших медичних спещалюлв. Результати обчислень за критерiем згоди для ЕГ та КГ:
= (П ,42 — 10,8)2 + (28,35—^ + (41,6 — 40,94)2 +(20—= 0,036 + 0,02 + 0,0046 + 0,026 = 0,087 10,8 27,6 40,94 19,29
Отримане значення -критер^ (0,087) е меншим за табличне (5,99). Отже, вщмшносп в рiвнях фахово! компетентности студентiв медичних коледжiв ЕГ та КГ не е статистично значущими.
ОБГОВОРЕННЯ
Процес навчання у фахових медичних коледжах мае будуватися як цЫсна й едина система, що бере початок з дисциплш природничо-наукового блоку та е теоретичним тдГрунтям фахово! пщготовки, професшних знань, умшь i навичок та компетентностей майбутых медимв. Тому, професшна спрямоваысть навчання фундаментальних дисциплш, зокрема природничо-наукових, е важливою ланкою процесу формування фахових компетентностей майбутшх молодших медичних спе^алкт.
Як видно з таблиц 7 на початку експерименту найбтьше значення виявилося з середым рiвнем - КГ 41,6% i ЕГ 39,94% формування фахово! компетентности студент; достатым рiвнем - КГ 28,8% i ЕГ 29,53%; низьким рiвнем - КГ 20% i ЕГ 20,86%. Найнижчим виявилося значення з високим рiвнем КГ 9,6% i ЕГ 10,24% респондент. Отримане значення
2
, -критер^ показуе, що значення середых балiв по компонентах фахово! компетентности майбут-лх молодших медичних спе^алкт е приблизно однаковим у контрольнш та експериментальнiй групах на констатувальному етапi дослiдження.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У представленiй статт наведено результати аналiзу початкового рiвня сформованостi фахово! компетентностi майбутнiх молодших медичних спе^алкт у процесi вивчення природничо-наукових дисциплш, що е тдфунтям для формування !'хньо! фахово! компетентности. Результати, одержанi на цьому етат експерименту, дали змогу виокремити низку проблем у формуванн фахово! компетентности майбутнiх молодших медичних спецiалiстiв: помiтною е низька мотивацiя до вивчення природничо-наукових дисциплш; мае мкце недостатне розумшня студентами мiжпредметних зв'язкiв природничо-наукових та фахових дисциплш, а також !'х ролi у майбутнiй професп.
У подальших дослiдженнях вбачаемо доцтьним розробити й теоретично обГрунтувати структурно-функцюнальну модель формування фахово! компетентностi майбут-лх молодших медичних спецiалiстiв та сукупысть педагогiчних умов, якi забезпечать ефективысть ÏÏ реалiзацiï у медичному коледжк
Список використаних джерел
1. Бадмаева Н. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: монография. Улан-Удэ: ВСГТУ, 2004. С. 151-155.
2. Бухальська С.£. Розвиток педагопчно! компетентности викладачiв у системi методично! роботи медичного закладу : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Ки!в, 2013. 319 с.
3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2002. 512 с.
4. Лежнина Г. В. Профессиональная компетентность в образовательном процессе медицинского училища. Среднее профессиональное образование. 2007. № 10. С. 28-29.
5. Манюк Л. Пщготовка майбутых лiкарiв до фахово! комунтацл засобами шформацшно-комунтацшних технологш в уыверситетах США : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Львiв, 2017. 354
6. Радзiевська 1.В. Формування професшно! компетентности майбутых медичних сестер у процеа вивчення фахових дисциплш : автореф. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Ки!'в, 2011р 28 с.
7. Реан А. А. Психология и педагогика : СПб.: Питер, 2002.
8. Стучинська Н.В. 1нтегращя фундаментально! та фахово! пщготовки майбут-лх лiкарiв при вивченн фiзико-математичних дисциплш. Ки!'в: Книга-плюс, 2008. 409 с.
9. Фтоненко М. Психолопя особиспсного становлення майбутнього лтаря: монографiя / за ред. М. Фтоненко. Ки!'в: Центр учбово! лiтератури, 2015. 334 с.
10. Шарлович З.П. Формування професшно-педагопчно! компетентностi медичних сестер амейно! медицини в процесi фахово! пщготовки: дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Житомир, 2015. 122 с.
11. Яковишена Л.О. Критерп, показники та рiвнi сформованост фахово! компетентностi майбутнiх молодших медичних спещалкт Вiсник 1зма!'льського гумаытарного унiверситету. Педагогiчнi науки. 1зма!л, 2019. Випуск 42. С. 151-158. DOI: 10.31909/26168812.2019-(42)-21
12. Яковишена Л.О. Фахова компетент-лсть майбутнiх молодших медичних спещал^в як психолого - педагогiчна проблема. Науковi записки Вiнницького державного педагопчного унiверситету iменi Михайла Коцюбинського. Педагопка i психологiя. Вiнниця, 2018. № 55. С.147-153.
References
1. 1.Badmaeva N. C. (2004). Vlijanie motivacionnogo faktora na razvitie umstvennyh sposobnostej [The influence of motivational factor on the development of mental abilities] . Ulan-Udje: VSGTU. S. 151-155 [in Russian].
2. Bukhalska S.Ie. Rozvytok pedahohichnoi kompetentnosti vykladachiv u systemi metodychnoi roboty medychnoho zakladu [Development of pedagogical competence of teachers in the methodological work of the medical institution]: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04. Kyiv, 2013. 319 s. [in Ukrainian]
3. Il'in E.P. (2002). Motivacija i motivy [Motivation and motives]. SPb.: Piter. 512 s. [in Russian]
4. Lezhnina G. V. Professional'naja kompetentnost' v obrazovatel'nom processe medicinskogo uchilishha. [Professional competence in the educational process of a medical school] Srednee professional'noe obrazovanie. 2007. # 10. S. 28-29. [in Russian]
5. Maniuk L. Pidhotovka maibutnikh likariv do fakhovoi komunikatsii zasobamy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v universytetakh SShA [communication by means of information and communication technologies at US universities] : dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04. Lviv, 2017. 354. [in Ukrainian]
6. Radziievska I.V. Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh medychnykh sester u protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [Formation of professional competence of future nurses in the process of studying professional disciplines] : avtoref. ... kand. ped. nauk: 13.00.04. Kyiv, 2011r 28 s. [in Ukrainian]
7. Rean A. A. ( 2002). Psihologija i pedagogika [Psychology and pedagogy]. SPb.: Piter. [in Russian]
8. Stuchynska N.V. ( 2008) Intehratsiia fundamentalnoi ta fakhovoi pidhotovky maibutnikh likariv pry vyvchenni fizyko matematychnykh dystsyplin [Integration of fundamentally and easy training of maybutnih lykiv with vivchenni i physical and mathematical disciplines]. Kyiv: Knyha-plius. 409 s. [in Ukrainian]
9. Filonenko M. Psykholohiia osobystisnoho stanovlennia maibutnoho likaria: monohrafiia [Psychology of personal formation of the future doctor: monograph] / za red. M. Filonenko. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2015. 334 s. [in Ukrainian]
10. Sharlovych Z.P. Formuvannia profesiino-pedahohichnoi kompetentnosti medychnykh sester simeinoi medytsyny v protsesi fakhovoi pidhotovky: dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. Nauk [Formation of professional and pedagogical competence of family medicine nurses in the process of professional training]: 13.00.04. Zhytomyr, 2015. 122 s. [in Ukrainian]
11. Yakovyshena L.O. (2019). Kryterii, pokaznyky ta rivni sformovanosti fakhovoi kompetentnosti maibutnikh molodshykh medychnykh spetsialistiv[Criteria, indicators of the trivial formations of fakhovoe competence of the Maybut youth medical specialties]. Visnyk Izmailskoho humanitarnoho universytetu. Pedahohichni nauky, 42. 151-158. DOI: 10.31909/26168812.2019-(42)-21. [in Ukrainian]
12. Yakovyshena L.O. Fakhova kompetentnist maibutnikh molodshykh medychnykh spetsialistiv yak psykholoho - pedahohichna problema.[ Professional competence of future junior medical specialists as a psychological - pedagogical problem] Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Pedahohika i psykholohiia. Vinnytsia, 2018. № 55. S.147-153. [in Ukrainian]
ANALYSIS OF THE LEVEL OF FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE YOUNGER MEDICAL
SPECIALISTS IN THE STUDY OF NATURAL SCIENCES Mariana Kovtoniuk, Lyudmila Yakovyshena
Vinnytsia Pedagogikal University named after M. Kotsjubinsky, Ukraine
Abstract.
In this article, we address the problem of the formation of professional competence of future junior medical specialists in the study of natural science disciplines of educational space of medical college. The outlined criteria (cognitive, activity-operative and personality-motivational), indicators for each criterion and assessment levels (low, average, sufficient, high) allow to determine the state and predict the dynamics of professional competence formation of future junior medical specialists and optimize the educational process.
Formulation of the problem. Objectively existing contradictions in the practical implementation of the formation of professional competence of future junior medical specialists in the study of natural sciences, the use of high potential capabilities of physics and mathematics brings to the forefront the problem of determining the initial level of formation of relevant competencies.
Materials and methods. The experiment was conducted at the Vinnitsa Medical College named after Acad. DK Zabolotny, Pogrebyshchensk Medical College, Haysyn Medical College, Mogilev-Podilsky Medical College, Bershad Medical College. The total number of respondents is 504 persons. Methods of carrying out (analysis, synthesis, observation, questioning, testing, carrying out performance tests, execution of individual assignments, comparison of results of experimental and control groups, a generalization of the obtained results). Additional techniques involved: "Aiming for knowledge acquisition" by E. Ilyin and N. Kurdyukova, diagnostics of the level of educational motivation by A. Rean, V. Yakunin in modification by N. Badmayeva, "Methods for studying the motives of professional activity (L. Vereshchagina's technique), "Methods of Personality Diagnosis for Motivation for Success" (T. Ehlers); "Methods of diagnosis of personality motivation to avoid failure" (T. Ehlers).
Results. Situational problems in physics, which contained computational and research exercises, are described. The results of the quantitative analysis of the results on a 100-point scale are presented in the comparative tables and diagrams. Besides, the table summarizes the results of the initial diagnosis of the professional competence of future junior medical professionals by the selected criteria. It is noted that the values of the average scores on the components of the professional competence of future junior medical professionals demonstrate approximately the same level in the control and experimental groups at the ascertaining stage of the study.
Conclusions. It is noted that the results obtained at this stage of the experiment allowed to identify several problems in the formation of professional competence of future junior specialists in medical college: low motivation to study natural sciences is noticeable; there is a lack of understanding of the relationship between knowledge of natural sciences and professional disciplines and the importance of their role in their future profession.
Keywords: entrance control, medical college, junior medical specialist, professional competence.
