CC BY
16
5. Svitkin, M. Z., Macuto, V. D., Rihmin, K. M. (1999). Quality Management and quality assurance of products on the basis of international standards ISO. Sankt-Petersburg, 234.
6. Bunderson, C. V., Inouye, D. K., Olsen, J. B.; Linn, R. L. (Ed.) (1989). The four generations of computerized educational measurement. Educational measurement. N. Y.: Macmillan, 367-407.
7. Melezinek, A. (1997). Engineering pedagogy. Moscow: Publishing house of the Moscow state technical University, 190.
8. George, M.; Turko, S., Adler, J. (Eds.) (2005). Lean manufacturing + six Sigma: Combining six Sigma quality with lean production speed. Moscow: Alpina Business Books, 360.
9. Fidelman. G. N., Dedikov, S. V., Adle, Ju. P. (2005). Alternative management: the Path to global competitiveness. Moscow: Alpina Business Books, 186.
10. Imai, M.; Adler, Y., Spehr, V. (Eds.) (2005). Gem-ba Kaizen: the Way to cost reduction and quality improvement. Moscow: Alpina Business Books, 346.
11. Zhigalova, O. V. (2004). Formation of pedagogical competence of a teacher of a technical College. Ufa, 159.
12. Yermakova, S. S. (2011). Theoretical-methodical bases of monitoring of professional preparation of future teachers of higher technical educational institutions. Odessa: «InPress», 358.
Дата надходження рукопису 07.03.2016
Yermakova Svitlana, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of philosophy, political science, psychologists and law, Odessa state Academy of construction and architecture, 4 Didrihsone str., Odessa, Ukraine, 65029
E-mail: ermakova.s2011@yandex.ua
УДК 378:37.022
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.65117
Д1АГНОСТИЧНА СИСТЕМА ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВН1В СФОРМОВАНОСТ1 БАЗОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТН1Х ТЕХШКШ-ЕЛЕКТРИКШ У ПОЛ1ТЕХН1ЧНИХ КОЛЕДЖАХ
© А. В. Подозьорова
У cmammi визначено суттсть поняття «базова компетенттсть» фахiвця, виокремлено основт 6asoei KOMnemenmnocmi майбутнiх технтв-електриюв, що формуються nid час ix природничо-науково'1 тдго-товки, зокрема, у процеа вивчення фiзики в nолiтехнiчних коледжах. Автором визначено та обтрунто-вано критерп, показники, рiвнi сформованостi та засоби процесу дiагностування базових компетентно-стей майбуттх фахiвцiв енергетично'1 галузi у вiдnовiдностi до ix основних комnонентiв Ключовi слова: базовi комnетентностi, критерп, показники, рiвнi сформованостi, техтки-електрики, nолiтеxнiчнi коледжi
In the article was determined the essence of the notion "basic competence" of specialists, on the base of Branch standard of the higher education on preparation direction "Electroenergetics, electrotechnology and electrome-chanics" were separated the main basic competences of the future technicians-electricians that are formed during their natural-scientific preparation, especially at studying physics at polytechnic colleges. There was described structural-component composition of the subject (physical), information-communicative and self-educative competence. The author noted that the obligatory components of whatever competence of the future specialist must be: positive motivation to the demonstration of competence; value attitude to the content and result of activity; knowledge that is the base of choice of the method of correspondent activity; skills and abilities for realization of the necessary actions on the base of the received knowledge.
There were also determined criteria, indicators, levels and its characteristics for components of basic competences formation of the future technicians-electricians. There were selected and grounded the complex of theoretical, practical, creative means of diagnostics. The special attention was paid to the fact that the offered diagnostic system is oriented on monitoring of value-motivational, cognitive, operational-active, reflexive components of the basic competences of the future specialists in energetic branch
Keywords: basic competences, criteria, indicators, formation levels, technicians-electricians, polytechnic colleges
1. Вступ
В yмoвaх iнтегрyвaння е^^мши Укрш'ни в свггове гoспoдaрствo тa шяви юэнкуренцп га ринку npa^ зрoсли вимoги дo рiвня прoфесiйнoï шдготовки тa мoбiльнoстi MaM6yraix фaхiвцiв. 3oKpeMa, невпин-ний рoзвитoк сyчaсних енергoзбережyвaльних техта-лoгiй пoтребye пiдгoтoвки висoкoпрoфесiйних спе-цiaлiстiв енергетичш1' гaлyзi, здaтних критичш ми-
слити шд чaс виршення прoфесiйнo-вирoбничих зaвдaнь i 6ути готовими дo прoфесiйнoгo caмoвдoc-тогалення.
У CTcreMi прoфесiйнoï oсвiти вaгoме мюце noc^ae бaзoвa п^ютов^ мaйбyтнiх фaхiвцiв, щo сприяе фoрмyвaнню в cтyдентiв зaгaльнoпрoфеciй-них кoмпетенцiй, яш визнaчaють 1'хню ycпiшнy aдaптaцiю в мaйбyтнiй прoфеciйнiй cферi тa e фун-
даментом для подальшо! спещально-професшно1 шдготовки.
Удосконалення процесу формування базових компетентностей майбутшх техшив-електришв не-можливе без визначення р1вшв 1х сформованосп. З метою правильносл штерпретування отриманих ре-зультапв i формулювання лопчних висновшв актуа-лГзуеться проблема обгрунтування й розробки методики оцiнювання базових компетентностей, що вщ-повiдала б 1х компонентному складу.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Дослщженню професшно1 подготовки фахiвцiв у вищш школi придiляли увагу закордонш й вичиз-нянi науковцi О. Битюцьких [1], Л. Колодiйчук [2], Д. Костюк [3], П. Лузан [4], Н. Моторша [5], Ю. Олшник [6], В. Петрук [7], Дж. Равен (John Raven) [8], I. Солошин [9], О. Фшмонова [10] та iн. Зокрема, дослщник П. Лузан [4] вивчав проблему професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв техшчно-го профiлю в аграрних навчальних закладах; доктор педагопчних наук науковець В. Петрук [7] дослщжу-вала питання теоретико-методичних засад формуван-ня базових професшних компетенцiй у майбутшх фахiвцiв технiчних спецiальностей; працi науковщв Л. Колодiйчука [2], Н. Моторшо! [5], Ю. Олiйника [6], I. Солошина [9], О. Фшмоново1 [10] присвячеш проблемним аспектам професшно1 подготовки май-бутнiх фахiвцiв енергетично! галузц Д. Костюк [3] дослоджував проблему сформованосп фахово! ком-петентностi майбутшх технЫв-електришв сiльського господарства.
На думку британського психолога Дж. Равена [8] шнцевим результатом освiтнього процесу повинно бути надбання таких основних компетенцш як вмiння контролювати свою дiяльнiсть, критично ми-слити, самостшно навчатись, використовувати шно-вацй' та приймати ршення, нести персональну вщпо-вiдальнiсть i працювати в груш для досягнення мети.
У сво!х працях вчений I. Бех зазначае: «Ком-петентнiсть формуеться i проявляеться на двох рГв-нях. На першому рiвнi вiкового розвитку суб'ект шляхом проб i помилок, або ж за допомогою мехаш-зму наслодування, оволодiвае рядом рiзноманiтних практичних способГв дгй (комунiкативних, сощально-кооперативних, предметно-перетворю-вальних то-що). Визначальними характеристиками цього рГвня компетентносп е недостатня узагальнешсть та обме-ження перенесення засвоюваних практичних спосо-бГв дОй на шшГ об'екти. Центральним мотивом цього рГвня компетентносп виступае необходшсть суб'екта жити в сощумГ, пристосовуватись до вимог, яш ставить життя. Другий рГвень характеризуеться сформо-вашстю у суб'екта наукового поняття «компетентность» як едносп, де наукова орГентовна основа дп визначае лопку li практичного виконання, яка поля-гае у штелектуально-моральнш саморегуляци, спря-мованш на ефективне виршення суб'ектом певних життевих проблем [11].
Проблема розробки критерГального шструмен-тарш ощнювання рГвня сформованосп компетентно-
стей фахГвця е досить складною й актуальною. НаразГ li вивчають науковщ Д. Костюк [3], А. Батаршев [12], Я. Скора [13] та шшг АналГз науково1 лператури дае нам подстави говорити про вщсутшсть едино1 дГагно-стично1 системи визначення результапв навчання в межах компетентшсно1 професшно1 освгга. При цьо-му, критерп й показники сформованосп базових компетентностей майбутшх технЫв-електришв под час вивчення фГзики в полггехшчних коледжах, що б дозволяли здшснити аналГз i перевГрку !х рГвня, не наведен в жоднш роботг
3. Мета та задачi досл1дження
Створення дГагностично1 системи визначення рГвшв сформованосп базових компетентностей (БК) у майбутшх технЫв-електришв под час вивчення фГзики в полггехшчних коледжах.
Для досягнення мети поставлено наступш
задача
- визначити сутшсть поняття «базова компетентность фахГвщв»;
- виокремити БК майбутшх техншв-електришв под час вивчення фГзики в полггехшчних коледжах, з'ясувати !х структурно-компонентний склад;
- визначити критерп, показники й рОвш сформованосп БК у процес вивчення фГзики под час !х природничо-науково1 подготовки в полггехшчних коледжах;
- обгрунтувати засоби дГагностики рГвшв сформованосп БК студенпв електричний спещальностей у полггехшчних коледжах.
4. Матерiали та методи досл1дження щодо створення дiагностичноT системи визначення piB-нш сфоpмованостi БК майбутнiх техшшв-елек-трикш п1д час вивчення фiзики в полiтехнiчних коледжах
У контексп нашого дослщження важливим е визначення сутносп поняття «базова компетентность» майбутнього фахГвця енергетично1 галузГ. АналГз наукових праць щодо формування професш-но! компетентносп фахГвщв показуе, що бшьшГсть педагопв, психолопв, науковщв под цим поняттям розумшть сукупшсть взаемопов'язаних мгж собою ключових, базових i спещальних компетентностей, що набувають студенти под час навчання у вищому освгтньому закладГ.
У свою чергу, базовГ (загально-професГйнГ) компетентностГ майбутнГх фахГвцГв вГдображають специфГку певно1 професГйно1 дГяльностГ та являють собою динамГчне поеднання знань, розумшня, нави-чок, умГнь i здатностей. У професГйнГй електротехш-чнш дГяльностГ базовою вважаеться компетентность, яка допомагае вибудовувати професшну дГяльнГсть у контекстГ вимог до енергетично1 галузГ держави на певному етапГ ll розвитку.
На основГ аналГзу професшно1 компетентностГ та li ключових компетенцш, яш визначено в Галузе-вому стандартГ вищо1 освГти Укра1ни з напряму подготовки «Електроенергетика, електротехшка та елек-тромехашка», нами виокремлено БК, що !х мають формувати викладачГ фундаментальних дисциплГн у
студенпв молодших курав навчання у вищому на-вчальному закладi (ВНЗ) полтгехшчного спрямуван-ня: предметну ^зичну), шформацшно-комушкацш-ну та самоосвiтню компетентность
Ми погоджуемося i3 думкою дослщнищ О. Бь тюцк1х [1], що обов'язковими компонентами будь-яко1 компетентносп можна вважати:
- позитивну мотивацш до прояву компетент-
ностi;
- щнтсне вiдношення до змiсту i результату дiяльностi;
- знання, що лежать в основi вибору способу виконання вiдповiдноï дiяльностi;
- вмшня i навички виконання необхвдних дш на базi отриманих знань.
Щд час дослвдження проблеми формування БК майбутшх технiкiв-електрикiв в якостi 1х компонент будемо розглядати:
- цтнкно-мотивацшний (позитивну внутрш-ню мотивацш на навчальну дiяльнiсть з метою вико-ристання отриманих знань, умшь i навичок (ЗУН) у навчальнiй та подальшiй професшнш реалiзацiï);
- когнгтивний (базовi знання зi спецiальних роздiлiв фiзики);
- операцтно-дгяльтсний (умшня й навички здшснювати навчально-пошукову, самоосвiтню дiя-льностi);
- рефлексивний (умшня й навички здшснювати самоконтроль, самооцшку й самоаналз результапв навчально-пошуковоï й самоосвiтньоï дiяльностей).
З метою визначення критерiïв, показник1в та рiвнiв сформованостi БК студентiв електричних спе-цiальностей у процесi вивчення фiзики пвд час 1'х природничо-науково1' пiдготовки в полiтехнiчних коледжах необхвдно здiйснити аналiз ключових понять дослвдження.
В украïнському педагогiчному словнику С. Гон-чаренко поняття «критерш» (ввд грец. kriterion - зааб судження, мiрило) визначаеться як ознака, на пiдставi яко1' даеться оцшка якого-небудь явища, ди. А термш «показник» е характеристикою конкретного прояву сутностi якостей процесу чи явища, е складником критерш [14].
Психологи Лайл М. Спенсер (Lyle M. Spencer) та Сайн М. Спенсер (Signe M. Spencer) в якосп критерий компетентностi видiляють наступш ïï елемен-ти: мотиви, щнносп, психофiзичнi якостi, знання й навички [15].
Таким чином, поняття «критерш» е ширшим i включае в себе поняття «показник» як складову частину. Ми погоджуемося з думкою А. Батаршева [12], що шд критерiем необхiдно розумiти загальну характеристику дослщжуваного об'екта, а показник визначае засоби яшсно1' та кшьысно!' оцiнки критерiïв.
Розроблена нами дiагностична система визначення рiвнiв сформованосп БК майбутнiх технЫв-електрик1в ввдповщае зазначеним вище компонентам предметно!' ^зично1'), iнформацiйно-комунiкацiйноï й самоосвiтньоï компетентностей, що повинш сфор-муватися у студенпв II курсу електричних спещаль-ностей шд час вивчення фiзики.
1. Розглянемо процес дiагностування сформо-ваностi предметноI (ф1зичноI) компетентностi майбуттх техтюв-електриюв.
Об'ектом оцшювання е цшшсно-мотивацш-не ставлення студенпв до навчально! дисциплiни, знання, умшня й практичш навички з фiзики, здат-нiсть до рефлекси результапв навчально-шзнава-льно! дiяльностi.
З огляду на це, ми керувалися наступними критерiями та показниками:
- ступiнь оволодтня предметними знаннями з ф1зики: знання теоретичного матерiалу, методiв роз-рахунку рiзних електричних шл для постiйного та змiнного струму та !х використання у сво!й майбут-нiй практичнiй дiяльностi;
- вмiння застосовувати набутi знання на практицi: вмшня аналiзувати, узагальнювати й сис-тематизувати теоретичний матерiал, знаходити необ-хвдну iнформацiю та використовувати и на практицi щд час розв'язування фiзичних прикладних задач, виконання ФЕЗ;
- технжа виконання експерименту та оформ-лення звтно! документацИ: вмшня та навички робо-ти з лабораторним фiзичним обладнанням, вмшня спостертаючи за перебиюм процесiв та !х результатами, робити правильш аргументованi висновки, проводити вiдповiднi розрахунки, вмiння належним чином оформляти звггну документацш по лаборато-рним роботам;
- особистiснi якостi студента: стан шдгото-вленосл до заняття, вчаснiсть виконання завдань, самостiйнiсть, органiзованiсть, вiдповiдальнiсть, ко-мушкативш вмiння й навички (вмiння працювати в парi чи групi, навички усно! та письмово! комушка-ци, вмiння використовувати фiзичну мову як зааб комушкаци), здатнiсть до самооцшки власно! д1яль-ностi з фiзики.
Вiдповiдно до розроблених критерив визнача-емо рiвнi та !х характеристики для компонента сфо-рмованостi дано! компетентности високий (творчий), середнiй (реконструктивний), низький (репродуктив-ний), як1 наведено у табл. 1.
У зв'язку з вищезазначеним, ми використову-емо наступш засоби дiагностики рiвня розвитку предметно! ^зично!) компетентностi:
- теоретичнi: тренувальш вправи, тестовi пи-сьмовi контрольнi роботи рiзних рiвнiв складностi, усна вiдповiдь, складання опорного конспекту вивче-но! теми;
- практичт: техшка виконання експерименту, оформлення звтв щодо проведено! лабораторно! роботи, розв'язування фiзичних задач рiзних типiв та складностц
- творчi: реферати, доповiдi, презентацп, виконання творчих ФЕЗ тощо.
Оцшювання р1вня сформованосп предметно! (фь зично!) компетентносп проводиться в деюлька етатв:
- за результатами поточного контролю: цей вид контролю здшснюеться шд час проведения лек-цшних, лабораторних, практичних занять i передба-чае перевiрку, оцiнювання й корекцш набутих студентами предметних компетентностей з фiзики;
- за результатами модульного контролю: цей вид контролю здшснюеться шсля вивчення змютово-го модулю вщповвдно до робочо1 навчалъно1 програм дисциплши й передбачае д1агностику р1вня засвоення студентами системних, тематичних ЗУН;
2. Розглянемо процес дiагностування сформо-ваностi iнформацiйно-комунiкацiйноï компетентно-cmi (1К-компетентностi) майбутшх технтв-електритв.
Об'ектом ощнювання е щнтсно-мотивацшне ставлення студенпв до шформацшно1 д1яльносп, вико-ристання електронних джерел шформаци, знання, умш-ня й практичш навички застосування комп'ютерно1 техшки для розв'язання прикладних завданъ, здатшсть
- за результатами тдсумкового контролю (iспиШ)): цей вид контролю проводиться шсля вивчення усъого курсу навчально1 дисципл1ни з метою ощнювання шнцевого р1вня сформованосп вах вид1в предметних компетентностей з навчалъного предмету.
до рефлекси результата опанування та використання 1КТ у процеа загально-професшно1 подготовки.
З огляду на це, ми керувалися наступними критер1ями та показниками:
- ступiнь оволодiння знаннями в галузi 1КТ: знання метод1в i способ1в освоення нових програм-них продукпв, рацiоналъного вiдбору шформацш-них засобiв, специфiки органiзацiï самостшного освоення сучасних iнформацiйних ресурсiв; мож-
Таблиця 1
Рiвнi та 1х характеристики для компонентiв сформованостi предметно1 (фiзичноï) компетентностi _майбутнiх техшюв-електриюв_
Щнтсно-мотивацшний компонент
Ргвт Характеристика ргвня
Високий (творчий) Студент мае високу навчальну мотивацiю та тзнавальну актившсть, регулярно готуеться до занять з фазики та вчасно виконуе завдання.
Середнш (реконструк-тивний) Студент виявляе зацiкавленiстъ навчальною дисциплшою з метою використання ЗУН тд час навчаль-ноï та подальшоï професiйноï реалiзацiï, систематично готуеться до занять на достатньому та серед-ньому ргвнях.
Низький (репродукти-вний) Студент мае низьку навчальну мотивацiю та тзнавальний штерес до навчального предмету, пасивне ставлення до самостiйноï дшльносп; ввдсутне прагнення до творчостi.
Когштивний компонент
Високий (творчий) Студент мае глибою, мщт та узагалъненi знання, вшьно володiе науковими поняттями, термшами та фактами, здатний використовувати знання як у стандартних, так i в нестандартних ситуациях у процеа розв'язання прикладних задач; володiе критичним i творчим мисленням.
Середнш (реконструк-тивний) Теоретичнi знання з предмета сформован на достатньому рiвнi, в1н самостiйно ïх застосовуе у стандартних ситуацшх, наводить приклади ïх практичного застосування та аргументи на тдтвердження вла-сних думок.
Низький (репродукти-вний) Студентом засвоенi основнi знання та вмшня з навчального предмета, але вiн не достатньо осмислено ïх вiдтворюе, без пояснень наводить приклади, що Грунтуються на його власних спостереженнях чи матерiалi тдручника, розповiдях викладача тощо.
Операцшнодяльтсний компонент
Високий (творчий) Студент вмiе находити наукову iнформацiю, аналiзувати ïï та використовувати пiд час практичноï дiя-льностц володiе прийомами оргашзаци та проведення фiзичного експерименту; вмiе, на основi отри-маних результатв дослiдження, проводити вщповщт розрахунки, робити чггю, аргументованi виснов-ки та належним чином оформляти звiтну документащю; вмiе самостiйно розв'язувати комбiнованi титж задачi стандартним або оригiналъним способом, розв'язуе нестандарта задачi.
Середнш (реконструк-тивний) Студент володiе прийомами пошуку та опрацювання необхщних джерел iнформацiï з предмету, мае здiбностi до творчоï дiялъностi; вшьно володiе прийомами органiзацiï та проведення експерименту; здатний аналiзувати, робити висновки, виправляти допущенi помилки; вмiе самостшно розв'язуе ти-повi задачi i виконувати вправи з однiеï теми, обГрунтовуючи обраний спосiб розв'язку.
Низький (репродукти-вний) Студент здатний виконувати завдання за зразком, експеримент проводиться чгтко по шструкци; воло-дiе частковими вмiннями i навичками аналiзу, узагальнення; не вмiе формулювати та записувати чiткi аргументоваш висновки; розрахунковi задачi, в бшьшосп випадюв, розв'язуються чiтко за алгоритмом та зi сторонньою допомогою.
Рефлексивный компонент
Високий (творчий) Студент здатен до рефлекси результата вивчення теоретичного матерiалу, самооцшки готовностi до розв'язування фiзичних задач як виду дшльносп, самоаналiзу отриманих резулътатiв експерименталь-ноï та до^днипьюл дшльностей; прагне до майбутнього професшного самовдосконалення, викорис-товуе на практицi набутi ЗУН з фiзики в процесi саморозвитку, зокрема, пiд час здiйснення науково-прикладних дослiджень пiд кергвництвом викладача, тдготовки цжавих дослiдiв, розв'язування твор-чих задач електротехнiчного змiсту та ФЕЗ, конструювант приладiв, участi в олiмпiадах i конкурсах тощо.
Середнш (реконструк-тивний) Студент здатен до самооцшки власних можливостей у використаннi набутих ЗУН з фiзики пiд час самостшного розв'язування фiзичних задач, виконання експерименту тощо. Прагне до самоактуалiза-цiï, постiйноï роботи над собою в процеа отримання базових знань з фiзики пiд час професiйноï тдго-товки.
Низький (репродукти-вний) Студент готовий i здатен здшснювати рефлекста результатв навчально-пiзнавальноï дiяльностi з фь зики, але пiд кергвництвом викладача у процесi аудиторних занять.
ливостей 1КТ для розв'язання р1зномаштних на-вчально-пошукових та професшних завдань май-бутнього фах1вця;
- вмтня застосовувати набутг знання на практищ: вмшня та навички роботи з сучасними комп'ютерними засобами та програмним забезпечен-ням; здатнють застосовувати ЗУН в галуз1 1КТ щд час роботи з шформащею та ïï обмшом, розв'язувати поставлен навчальн задачу
- особисткт якостг студента: самостштсть i орган1зован1сть в оволодiннi ЗУН в галузi шформацшних технологш, здаттсть до самооцшки власних можливос-тей i досягнень у використаннi шформацшних технологш i ресурсiв шд час навчально-п1знавального процесу.
Вщповщно до розроблених критерив визначаемо рiвнi та i-'х характеристики для компонентiв сформованосп Ж-компетенгносп студенпв електричних спецаль-ностей полiтехнiчних коледжiв, як1 наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Рiвнi та & характеристики для компоненпв сформованостi IК-компетентностi _майбуттх технЫв-електриюв_
Щнтсно-мотивацшний компонент
Рiвнi Характеристика р1вня
Високий (творчий) Студент мае власну позищю та стiйке прагнення до застосування 1КТ у навчальнiй i майбутнш професш-н1й дшльностях для розв'язання прикладних задач; сприймае IК-компетентнiсть як одну з провщних професшних цшностей; виявляе потребу у тдвищенш свого загально-технiчного та професiйного свггогляду вдаовдао до вимог iнформацiйного суспшьства; прагне досягти успiху та професшного визнання за до-помогою 1КТ.
Середнгй (реконструктивный) Виявляе iнтерес до iнформацiйноï дшльносп та потребу в якiсному здшсненш iнформацiйноï дiяльностi з метою ïï використання в межах навчальноï реалiзацiï; самоосвiтня дiяльнiсть щодо розвитку ЗУН з 1КТ здiйснюеться лише в рамках навчально-тзнавальил дiяльностi.
Низький (репродукти-вний) Студент защкавлений у роботi з сучасними шформацшними технологами, мае почуття обов'язку у вщповь дальностi та необхiдностi опанування 1КТ з метою самовдосконалення та саморозвитку як майбутнього фа-х1вця, але прагнення й потреба у самоосвпжй дiяльностi в галузi 1КТ е слабким i нестшким.
Когттивний компонент
Високий (творчий) У студента сформована система знань у галузi 1КТ, вiн знае методи i способи освоення нових програмних продуктав i розв'язання навчальних та майбутшх професшних завдань iз залученням 1КТ; уте рацюналь-но ввдбирати засоби 1КТ у залежностi вщ поставленоï задач^ ознайомлений зi специфжою органiзацiï самостiйноï навчально-пiзнавальноï дiяльностi з фiзики засобами 1КТ; проявляе креативтсть, критич-тсть, оперативнiсть мислення тд час самостшного пошуку та перетворення необхiдних даних; викорис-товуе набут вмшня у нестандартних ситуацшх.
Середнш (реконструк-тивний) Студент мае несистемш знання в галузi 1КТ, але бажае застосовувати сучасш iнформацiйнi ресурси з метою розв'язання навчальних завдань; умiе поргвнювати, узагальнювати, систематизувати iнформацiю пiд керiвництвом викладача, у цiлому самостiйно знаходить необхiдну iнформацiю та застосовуе ïï на практищ, але витрачае бшьше часу на ïï пошук та обробку засобами 1КТ.
Низький (репродукти-вний) Студент мае переважно декларативнi знання в област застосування та органiзацiï самостшнл роботи з фiзики засобами 1КТ; усвiдомлюе й розумiе вщтаждтсть рiвня своïх можливостей i умiнь використовувати 1КТ рiвню, що е необхщним для розв'язання навчальних та майбуттх професшних завдань.
Операцiйно-дiяльнiсний компонент
Високий (творчий) Студент здатний опанувати будь-який засiб 1КТ для яюсного вирiшення навчальних та майбуттх професшних завдань; мае досвщ творчоï самостiйноï дiяльностi з апаратним та програмним забезпеченням у формi вмiнь приймати ефективнi рiшення в нестандартних ситуацшх; вмiе розробляти авторське програм-не забезпечення, тематичнi сайти тощо на основi самостiйно отриманих знань у галузi 1КТ.
Середнш (реконструк-тивний) Студент умiе застосовувати ЗУН у галузi 1КТ пiд час планування та виршення навчальних, пошукових або дослщницьких завдань за допомогою викладача, обмшюватися навчальною iнформацiею за допомо-гою шформацшних засобiв i технологiй.
Низький (репродукти-вний) Студент репродуктивно вiдтворюе узагальненi вмiння пошуку та обробки iнформацiï засобами 1КТ по вiдомим алгоритмам пiд керiвництвом викладача; здатний за допомогою ззовш вiдтворювати значну кшь-кiсть знайденл iнформацiï; опановуе новi програмнi продукти за нагальноï необхiдностi та з допомогою викладача, здшснюе самостiйну дшльтсть у сферi 1КТ у разi навчальноï необхщность
Рефлексивний компонент
Високий (творчий) Студент мае потребу в самоосвт та саморозвитку як у професшнш галуз^ так i в сферi 1КТ технологiй; здшснюе самоаналiз i самооцiнку навчально-пошуковоï дшльносп на основi iнформацiйних технологiй; прагне до професшного самовдосконалення на оснж шформацшних технологш, постiйноï роботи над собою у сферi 1КТ, поширюючи власний досвiд щодо використання 1КТ при вирiшеннi навчальних, дос-лiдницьких та професiйних завдань.
Середнш (реконструк-тивний) Студент здатен до рефлекси в сферi пошуку та перетворення шформаци, в опанувант та використаннi iнформацiйних технологiй у процеа навчально-пiзнавальноï дiяльностi з фiзики, участi в студентських конференцiях, семшарах, «круглих» столах, веб-квестах тощо, яш вимагають використання знань у галузi 1КТ.
Низький (репродукти-вний) Студент здатен до адекватщл самооцiнки власних можливостей i досягнень у використант шформацш-них технологш i ресурив пiд час виршення навчально-пошукових завдань iз фiзики.
Зауважимо, що сьогоднi iснуе протирiччя мiж необхiднiстю впровадження в змюп природничо-науково1 пiдготовки майбутнiх технЫв-електришв компетентнiсно-орiентованого навчання з фiзики та вщсутшстю вiдповiдного науково-методичного за-безпечення. Тому викладач повинен не тшьки самос-тiйно вiдбирати необхщний навчальний матерiал до занять, лiтературу для студенпв, розробляти завдання для закршлення знань i самостiйноï роботи студенпв, а також розробляти контрольно-вимiрювальнi матерiали базових компетентностей студенпв.
У контекстi нашого дослiдження ми викорис-товуемо наступнi засоби дiагностики рОвня розвитку IК-компетентностi майбутшх техншв-електришв:
- теоретичт: тестовО письмовО роботи для ощнки знань студенпв в галузО 1КТ;
- практичт: практичш роботи шд час вивчення спецкурсу, тестовО письмовО роботи Оз завданнями, при виршент яких студент мае Омиувати свою взае-модш Оз засобами 1КТ;
- творчi: презентаци, творчО ФЕЗ, виршення яких передбачае вмшня студенпв працювати з комп'ютерним програмним забезпеченням тощо;
3. Розглянемо процес дiагностування сформо-ваностi самоосвiтньоï компетентностi майбуттх технтв-електриюв.
Об'ектом оцшювання е цштсно-мотивацшне ставлення студенпв до самоосвпньо1 даяльносп, знання, умшня й практично навички оргашзацл самостшно1
роботи студенпв (СРС), здатшсть до рефлекси результатов здшснення самостшно1 роботи з фОзики.
З огляду на це, ми керувалися наступними критерОями та показниками:
- ступiнь оволодтня знаннями орган1зацИ' са-моосвтньо'1' дiяльностi: знання еташв, прийомОв са-мостшно1 шзнавально1 дОяльносп, методОв ïï контролю й ощнювання;
- вмтня застосовувати набутi знання на практищ: вмшня та навички здшснювати самостшну роботу та використовувати самостшно набуп фОзичш знання в навчально-практичнОй i майбутнш професш-нш дОяльностях, розв'язування поставлених навчаль-но-виробничих задач; здатшсть застосовувати ЗУН оргашзаци самоосвггаьо1 дОяльносп з метою якюно1 професшного зростання та самовдосконалення;
- особистiснi якостi студента: внутршня потреба в самостшному систематичному збагаченн базових i професшних знань; щнтст орОентаци й мотиви здшснення самоосвггаьо1 дОяльносп; здатшсть до аналОзу й корекцп результатов самостшно1 роботи; самоощнка власних можливостей i досягнень у здшсненш самоосвггаьо1 дОяльносп под час загаль-но-професшно1 пОдготовки.
Вщповщно до розроблених критерив визнача-емо рОвш та 1х характеристики для компонентов сформованосп самоосвггаьо1 компетентносп студенпв електричних спещальностей пол1технОчних коледж1в, як наведено у табл. 3.
Таблиця 3
РОвн та 1х характеристики для компонентов сформованосп самоосвггаьо1 компетентносп майбутшх
техшшв-електриюв
Щнтсно-мотивацшний компонент
1 2
PÏBHÎ Характеристика pÏBra
Високий (творчий) Студент мае високу внутршню та зовшшню навчальну мотиващю та тзнавальний штерес до предмета; усвщомлюе самоосвпу як особислсну та сустльно значущу дОяльшсть; мае внут-ршню потребу в систематичному оновленш й збагачент предметних та професшних знань; здшснюе самооцшку рОвня готовност до цiеï дОяльност та самокорекщю з метою ïï використання у навчальнш та подальшш професшнш реалiзацiï.
Середнш (реконструктивний) Студент мае щнтст орiентацiï i мотиви здшснення самоосвгга, вш активний, актуалОзуе особислсну установку на самовдосконалення в навчальнш та подальшш професшнш сферах; мае емоцшно-вольовий мехатзм щодо подолання труднощОв тд час самоосвiтньоï д1яльностг
Низький (репродуктивний) Мае почуття обов'язку у вщповщальност i необхщносл опанування рОзними прийомами са-мостiйноï роботи з метою самовдосконалення та саморозвитку як майбутнього фахОвця.
Когттивний компонент
Високий (творчий) Використовуючи самоосвгтш умшня i навички, студент здатний яюсно, на високому рОвн засвоïти новО предметт знання; самостшно працюе без додаткового контролю викладача; вмОе використовувати самостшно набут знання з предмета у нестандартних ситуащях навчальноï та професiйноï дОяльностях.
Середнш (реконструктивний) У результат самоосвiтньоï дОяльносл студент на достатньому рОвш здобувае знання з предмета, вмОе застосовувати самостшно набут знання у стандартних ситуащях, на прикладах ïх аргументувати i тдтверджувати.
Низький (репродуктивний) РОвень самостшно засвоених знань низький, студент без пояснень вОдтворюе знання, що Грунтуються на його власних самостшних спостереженнях чи матерiалi певного джерела iнформацiï.
Операцшно-д1ялътсний компонент
Високий (творчий) Студент використовуе власт прийоми самостiйноï пiзнавальноï д1яльносп, виявляе особливО по-шуковО та навчально-штелектуальт вмшня роботи з науковою шформащею, самост!йно працюе без додаткового контролю викладача; вмОе здшснювати самоконтроль i самооценку отриманих знань.
Продовження таблицi 3
1 2
Середнш (реконструк-тивний) Студент здшснюе самостшний тзнавальний процес за алгоритмом, який характеризуеться усвщомленим i послщовним виконанням необхщних операцОй; самостОйно працюе без додаткового контролю з боку викладача.
Низький (репродуктивний) Студент умОе здшснювати первинну обробку навчальноï iнформацiï, окремО самоосвОтнО опе-рацiï за вказОвкою викладача, проявляючи при цьому недостатню усвОдомленОсть дощльноста та послОдовностО виконання крокОв алгоритму.
Рефлексивний компонент
Високий (творчий) Студент використовуе власний творчий шдхщ до набування знань, вмОнь, навичок органiзацiï та здОйснення самоосвiтньоï дОяльностц здатний до систематичноï рефлексiï та критичного аналОзу результатов самостiйноï роботи.
Середнш (реконструктивний) Студент здатен до самооцшки власних можливостей у здшсненш самоосвiтньоï дОяльностц прагне до постiйноï роботи над собою в процеш здОйснення самоосвiтньоï дОяльностО пОд час загально-професiйноï тдготовки.
Низький (репродуктивний) Студент готовий здОйснювати рефлексОю результатов навчально-пiзнавальноï дОяльностО з фО-зики, але тд керОвництвом викладача у процем аудиторних занять.
У зв'язку з вищезазначеним, ми використову-емо наступш засоби дОагностики рОвня розвитку са-моосвггаьо1 компетентности
- теоретичнi: анкетування для визначення спрямованосп особистосп «на себе», «на справу», «на взаемодш», тестування загалъноï емощйно1 спрямованосп особистосп за методикою Дадонова [16];
- практичт: дОагностичн завдання, що врахо-вують час 1х виконання, к1льк1сть помилок при робоп з рОзними джерелами шформацп; рОзнорОвневО практично завдання на перевОрку ЗУН самостшно розв'язувати фОзичн задачу виконувати досл1ди тощо; домашш контрольно й самостшнО роботи;
- творчi: система творчих завдань самостшно-го спрямування.
5. Обговорення результата дослiдження щодо створення дiагностичноï системи визначення piвнiв сфоpмованостi БК майбутнiх технiкiв-електpикiв пщ час вивчення фiзики в полiтехнiчних коледжах
У розробленш нами дОагностичнш системО мониторингу р1вшв сформованосп БК студенпв II курсу електричних спещальностей у полпехтчних коледжах визначен критерп, показники, р1вн сформованосп БК та 1х характеристики водповодно до компонент предметно (фОзично1), шформацшно-комут-кацшно1 й само-освггаьо1 компетентностей, подОбран засоби дОагнос-тики (теоретичнО, практичш, творч1).
Пропонована дОагностична система формування БК у майбутшх техншв-електришв передбачае мониторинг:
- ЗУН Оз фОзики, здатшсть студенпв гх використовувати п1д час практично1 освггаьо1 дОяльносп та подальшо1 спещально-професшно1 шдготовки;
- рОвня оволодшня студентами методами роботи з комп'ютерною техшкою, розвитку умшь i на-вичок використовувати прикладн програмш продук-ти у свош майбутнш професшнш дОяльностц
- рОвня ЗУН студенпв щодо оргашзацп СОД, орОентовано1 на добування, переробку шформацп, одержано1 з рОзних джерел; вмшня переносити акце-нти Оз запам'ятовування матерОалу на практичне застосування самостшно набутих ЗУН.
Впровадження дано1 системи дОагностики до-зволяе обгрунтувати педагопчш умови оргашзацп
освггаього процесу, орОентованого на формування БК у майбутшх техншв-електришв; розробити методику 1х формування под час вивчення дисциплши «ФОзика (спецроздши)» в межах природничо-науково1 подготовки студенпв електричних спещальностей полгге-хнчних коледж1в.
Перспективами подальших наукових пошушв е визначення стану сформованосп БК у процеа фа-хово1 подготовки майбутшх технЫв-електришв та експериментальна перевОрка ефективносп педагопч-них умов 1х формування.
6. Висновки
У результат проведеного дослщження ми з'ясували, що базовО (загально-професшн) компетентносп складають першу сходинку в системО профе-сшно1 подготовки майбутшх технЫв-електришв, тому вОд рОвня 1х сформованосп залежить набуття на-ступних спещально-професшних компетенцш майбутшх фахОвщв Оз електротехнОчною освпою.
ПОд час природничо-науково1 шдготовки май-бутньому техшку-електрику недостатньо володгга знаннями водповщного фаху, вш повинен навчитися адаптуватися до новпшх тенденцш i напрямОв у галу-зО свое1 професшно1 дОяльносп, самостшно знаходити й використовувати нову шформацш водповодно до рОвня розвитку науки i техшки. З огляду на вищеза-значене викладачО фундаментальних дисциплш, зок-рема, фОзики, повинш формувати у студенпв електричних спещальностей базовО предметну (фОзичну), шформацшно-комушкацшну й самоосвпню компетентности
Для знаходження ефективних шлях1в оргашзацп компетентшсно1 професшно1 освгга майбутшх техншв-електришв у полиехнОчних коледжах необ-ходно з'ясувати реальний стан сформованосп БК у студенпв II курсу водповщно1 спещал1зацп.
Запропонована нами дОагностична система визначення рОвшв сформованосп БК майбутшх тех-шшв-електришв вщповщае чотирьом компонентам, а саме, щншсно-мотиващйному, когштивному, опе-рацшно-дОяльшсному, рефлексивному, базових компетентностей, що повинш сформуватися у студенпв II курсу електричних спещальностей шд час вивчення фОзики.
Лггература
1. Битюцких, О. К. Компетентностная технология общепрофессиональной практической проектировочной подготовки студентов технического вуза: На примере специальностей машиностроительного профиля [Текст]: дис. ... канд. пед. наук / О. К. Битюцких. - Воронеж, 2006. - 225 с.
2. Колодшчук, Л. С. Професшна тдготовка молод-ших спещалгспв-електриюв в агротехшчному коледжi [Текст]: дис. ... канд. пед. наук / С. К. Любомир. - Тер-нопшь, 2000. - 232 с.
3. Костюк, Д. А. Аналiз сформованосп фахово! компетентностi майбутнiх технжгв-електрикгв сшьського господарства [Текст] / Д. А. Костюк // Педагогжа вищо! та середньо! освiти. - 2015. - Вип. 44. - С. 63-68.
4. Лузан, П. Г. Засоби навчання в аграрних навчальних закладах [Текст]: метод. пос. / П. Г. Лузан, В. В. 1ль!н, Т. Д. 1щенко, М. М. Пастушенко. - К.: Науково-методич-ний центр аграрно! освгш, 2005. - 88 с.
5. Моторина, Н. П. Методика организации профессиональной электротехнической подготовки современного инженера [Текст]: дис. ... канд. пед. наук / Н. П. Моторина. - Тамбов, 2001. - 228 с.
6. Олшник, Ю. С. Методика тестування знань з електромагштних перехщних процеав у майбуттх шже-нергв-електроенергетиюв [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Ю. С. Олшник. - Х., 2011. - 20 с.
7. Петрук, В. А. Теоретико-методичш засади фор-мування професшно! компетентносп майбутнiх фахiвцiв технiчних спецiальностей у процеи вивчення фундамен-тальних дисциплш [Текст] / В. А. Петрук. - Вшниця: "Унгверсум-Вшниця", 2006. - 292 с.
8. Равен, Д. Компетентность в современном обществе. Выявление, развитие и реализация [Текст] / Д. Равен. - М., 2002. - 396 с.
9. Солошин, I. О. Методика формування еколопч-них знань у майбуттх шженергв-електромехатюв [Текст]: автореф. дис. ... пед. наук / I. О. Солошин. - Харюв, 2006. - 20 с.
10. Филимонова, О. В. Практическая реализация формирования професиональной компетентности в процессе электротехнической подготовки студентов технического вуза [Текст] / О. В. Филимонова // Современные проблемы науки и образования. - 2008. - № 6. - С. 20. - Режим доступа: http://online.rae.ru/292
11. Бех, I. Д. Теоретико-прикладний сенс компе-тенттсного тдходу у педагоггщ [Текст] / I. Д. Бех // Вихо-вання i культура. - 2009. - № 1-2. - С. 5-7.
12. Батаршев, А. В. Диагностика профессионально важных качеств [Текст] / А. В. Батаршев, И. Ю. Алексеева, Е. В. Майорова. - СПб.: Питер, 2007. - 192 с.
13. Скора, Я. Б. Критерй та ргвт сформованосп про-фесшно! компетентносп майбутнього вчителя шформатики [Текст] / Я. Б. Сжора // Вюник Житомирського державного унiверситету iм. I. Франка. - 2008. - Вип. 42. - С. 154-159.
14. Гончаренко, С. У. Укра!нський педагопчний словник [Текст] / С. У. Гончаренко. - К.: Либщь, 1997. - 376 с.
15. Лайл, М. С. Компетенции на работе [Текст] / М. С. Лайл, М. Сайн. - М.: ШРРО, 2005. - 384 с.
16. Eopn^eBctKHH, M. H. ncnxonoria caMoaKTUB-HOCTÎ yHHÎB y BUxoBHOMy прoцеci [TeKCT]: HaBH.-MeTog. nociö. / M. H. Eopn^eBCBKun, C. T. My3nny, B. B. Ahto-HeHKO Ta iH.; Ih-t 3MicTy i MeTogiB HaBHaHHa; Ih-t ncnxonoriï iM. r. C. KocrroKa AnH yKpaïHU. - K., 1999. - 190 c.
References
1. Bitjuckih, O. K. (2006). Kompetentnostnaja tehnologija obshheprofessional'noj prakticheskoj proektirovochnoj podgotovki studentov tehnicheskogo vuza: Na primere special'nostej mashi-nostroitel'nogo profilja. Voronezh, 225.
2. Kolodijchuk, L. S. (2000). Profesijna pidgotovka mo-lodshyh specialistiv-elektrykiv v agrotehnichnomu koledzhi. Ternopil, 232.
3. Kostjuk, D. A. (2015). Analiz sformovanosti fahovoi' kompetentnosti majbutnih tehnikiv-elektrykiv sil's'kogo gospo-darstva. Pedagogika vyshhoi' ta seredn'oi' osvity, 44, 63-68.
4. Luzan, P. G., Il'i'n, V. V., Ishhenko, T. D., Pastushen-ko, M. M. (2005). Zasoby navchannja v agrarnyh navchal'nyh zakladah. Kyiv: Naukovo-metodychnyj centr ag-rarnoi osvity, 88.
5. Motorina, N. P. (2001). Metodika organizacii profes-sional'noj jelektrotehnicheskoj podgotovki sovremennogo in-zhenera. Tambov, 228.
6. Olijnyk, Ju. S. (2011). Metodyka testuvannja znan' z elektromagnitnyh perehidnyh procesiv u majbutnih inzheneriv-elektroenergetykiv. Kharkiv, 20.
7. Petruk, V. A. (2006). Teoretyko-metodychni zasady formuvannja profesijnoi' kompetentnosti majbutnih fahivciv tehnichnyh special'nostej u procesi vyvchennja fundamental'nyh dyscyplin. Vinnycja: "Universum-Vinnycja", 292.
8. Raven, D. (2002). Kompetentnost' v sovremennom obshhestve. Vyjavlenie, razvitie i realizacija. Moscow, 396.
9. Soloshyn, I. O. (2006). Metodyka formuvannja ekologichnyh znan' u majbutnih inzheneriv-elektromehanikiv. Kharkiv, 20.
10. Filimonova, O. V. (2008). Prakticheskaja realizacija formirovanija profesional'noj kompetentnosti v processe jel-ektrotehnicheskoj podgotovki studentov tehnicheskogo vuza. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija, 6, 20. Available at: http://onIine.rae.ru/292
11. Beh, I. D. (2009). Teoretyko-prykladnyj sens kompe-tentnisnogo pidhodu u pedagogici. Vyhovannja i kul'tura, 1-2, 5-7.
12. Batarshev, A. V., Alekseeva, I. Ju., Majorova, E. V. (2007). Diagnostika professional'no vazhnyh kachestv. Sankt-Peterburg: Piter, 192.
13. Sikora, Ja. B. (2008). Kryterii' ta rivni sformovanosti profesijnoi' kompetentnosti majbutn'ogo vchytelja informatyky. Visnyk Zhytomyrs'kogo derzhavnogo universytetu im. I. Franka, 42, 154-159.
14. Goncharenko, S. U. (1997). Ukrai'ns'kyj pedagogichnyj slovnyk. Kyiv: Lybid', 376.
15. Lajl, M. S., Sajn, M. (2005). Kompetencii na rabote. Moscow: NIRRO, 384.
16. Boryshhevs'kyj, M. J., Muzychu, S. T., Antonech-ko, V. V. et. al (1999). Psyhologija samoaktyvnosti uchniv u vyhovnomu procesi. Kyiv, 190.
Рекомендовано до публгкаци д-р пед. наук, професор Голобородько С. П.
Дата надходженнярукопису 16.03.2016
Подозьорова Анжела Володимирiвна, викладач, кафедра природничо-науковоï щдготовки, заыдувач електротехнiчного вiддiлення, Херсонський полiтехнiчний коледж Одеського нацiонального полггехшч-ного унiверситету, вул. 40 рошв Жовтня, 23-а, м. Херсон, Украша, 73000 E-mail: lada79@meta.ua
