CC BY
54Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №2, часть 2. С. 149-153.
УДК 338.48
МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНО! ОЦ1НКИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ водних
РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
Андрусяк Н. С.
Чершвецький нащональний уныерситетшешЮрш Федьковича, Чершвщ Украша
E-mail: nkhorbut@rambler.ru
У статп запропоновано тдходи до оцшки водних рекреацшних pecypciB. Описано методику еколопчно! оцшки, як одте! i3 найб1льш вщомих у практищ дослвдження рекреацшних pecypciB. Визначено роль якосл водних рекреацшних територш для розвитку туризму та рекреаци. Ключов1 слова: еколопчна оцшка, рекреацшт територи, водт рекреацшт ресурси.
ВСТУП
Одними ¿з найцшшших природних pecypciB, яю широко використовуються з метою рекреацшного використання та в оздоровчих цшях е водш. Сьогодш практично Bci водойми та водотоки намагаються використовувати для оргашзаци туризму та рекреаци.
Великого значения набувае освоения багатих рекреацшно-лшувальних pecypciB штучно створених водних об'екпв водосховищ, ставюв, канал1в. Важливими для вщпочинку е також водойми в мюьких парках, скверах, майданах та шших мюцях. До оздоровчих водотоюв i водойм ставлять певн1 вимоги щодо кшькосп та якосп води. Перш за все створення водойм для оздоровчих та лшувальних цшей вимагае значних затрат води на ix наиовнення та компенсащю необоротних втрат води на вииаровування та фшьтращю. До р1зних вид1в вщпочинку необхщш pi3Hi кшьюсш та яюсш характеристики водних об'екпв. Так, для купания важлива глибина, а при використання для ще! мети водосховищ певний р1вневий режим (мшмальш коливання piBHiB спрацювання 30.. ..60 см).
Водний туризм теж вимагае певних глибин. Для купания, риболовства, мисливства необхщна висока яюсть води. Для таких вщцв спорту, як моторш та napycHi човни, воднолижний спорт яюсть води не мае значения, однак оскшьки щ види спорту поеднуються з купаниям, то яюсть води повинна бути високою. Основною метою функцюнування оздоровчих водних об'екпв е необхщнють постшно! подач1 св1жо! води для створення проточносп та забезпечення високого вм1сту у вод1 кисню [1].
Вагомий внесок у теорда дослщження оцшки туристичного потенщалу та рекреацшних pecypciB зробили вщом1 украшсью науковщ Адаменко О.М., Руденко В.П., Гришв Л.С., Долшнш M.I., Свдокименко В.К., Шаблш O.I., та ш.
Зважаючи на вищезазначене очевидна необхщнють оцшки водних рекреацшних pecypciB для забезпечення i'x належного функцюнування та розвитку туризму на певнш територи.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Вщомо, що при вивченш туристично-рекреацшних ресурс1в використовують наступи! види оцшки: яюсну 1 кшьюсну, технолопчну та економ1чну. Кшьюсна оцшка включае в себе показники об'ему запашв, необхщних для оптим1зацп навантажень та визначення потенцшно! емносп територ1альних рекреацшних систем. До складових кшькюно! оцшки вщносяться також показники площ1 розповсюдження ресурс1в, сприятливих для рекреацшного використання, встановлення кордошв саштарних окрупв та тривалють комфортного сезону використання рекреацшних ресурс1в, яю визначають сезоннють використання та розвитку туризму.
Яюсна оцшка рекреацшних ресурс1в включае в себе ступеш сприятливих якостей для визначення виду або циклу рекреацшних занять: виразнють, контрастнють, величнють, здатнють природних рекреацшних ресурс1в пробуджувати позитивш емоцп.
Зважаючи на позитивш сторони яюсно! та кшьюсно! оцшок, юнують 1 певш недолжи. Недолшами кшьюсного та яюсного метод ¿в е вщсутшсть ор1ентацп на економ1чне обгрунтування, суттев1 об'еми дослщницько! роботи без ч1тко! стратеги застосування результата.
При технолопчнш оцшщ виявляеться стушнь придатносп ресурс1в до того чи шшого виду людсько! д1яльносп з урахуванням сучасно! або перспективно! технологп 1х використання. Нерщко технолопчна оцшка виражаеться в балах та категор1ях. Бона здшснюеться, як правило, перед економ1чною.
Серед великого р1зномашття метод1в та методик оцшки природних рекреацшних ресурс1в вагоме мюце займае еколопчна оцшка, як самостшний комплексний шдхщ. Звичайно екологи вважають, що саме еколопчна оцшка повинна передувати будь-яким шшим методам дослщження водних рекреацшних ресурс1в. Це пов'язано ¿з зростаючим антропогенним впливом на природш водойми, 1 як наслщок - загрозливий стан пдроекосистем. Останш належать до складних систем, яю потребують тривалого часу для вщновлення.
Пров1вши низку дослщних експеримент1в, зазначимо, що визначення придатносп водойм до рекреацшного використання потребуе комплексного П1ДХОДу.
Важливим етапом у еколопчному анал1з1 е визначення показниюв, яю повинш бути використаш для оцшки якосп водойм. У л1тератур1 наведен! приклади та пропозицп, яю роздшяють на три групи:
• показники, для яких установлен! ГДК [2];
• невелика кшьюсть нормованих показниюв [3];
• показники, яю можуть утворюватися в результат! х1м1чних 1 бюх1м1чних
перетворень.
Звичайно, щеальним вар1антом було б визначення вс1х показниюв, для яких установлено ГДК, але в реальних умовах це надто складно. Тому дослщники, як правило, надають перевагу використанню невелико! кшькосп показниюв. Одш обирають анал1з пдроф1зичних 1 гщрох1м1чних характеристик [4,5], шш1 визначають показники токсичного впливу [2], але в основному !х перелш знаходиться в межах 15-25.
Пщ час пдрох1м1чного анал1зу води малих р1чок Лекече, Стримба та Тисмениця ми використовували принцип, який базуеться на визначенш репрезентативних
пдрох1м1чних показниюв. Иого суть полягае у роздшенш забруднюючих речовин на дв1 групи: репрезентативш та фонов! [6].
До репрезентативних показниюв належать Ti, концентрацп яких, виходячи з особливостей району дослщжень, ¿мов1рно, перевищуватимуть гранично допустим! концентрацп (ГДК). Прюритетнють такого вибору шдтверджуе i Яцик A.B. [7], осюльки подш показниюв на киснев1, токсиколопчш, саштарно-токсиколопчш та рибогосподарсью вш вважае не завжди надшним i можливим з еколопчного погляду. Саме репрезентатившсть у вибор1 показниюв дозволяе дати оцшку р1вня забруднення води для конкретного створу, дшянки або р1чки в цшому.
Найбшьш розповсюджений у даний час пщхщ до оцшки якосп води базуеться на зютавленш результата х1м1чного складу з вщповщними нормативними показниками, якими у нашому випадку е норми ГДК.
Вщомо, що пдрох1м1чний режим вщображае штегральш характеристики обмшних процес1в органо-мшерального комплексу водного середовища. Саме тому визначення основних х1м1чних компонента у вод1 водойм у рекреацшних та туристичних районах надае необхщну шформащю для характеристики i'x токсиколопчного стану.
На основ1 абсолютних значень пдрох1м1чних дослщжень пропонуемо визначати р1вень забруднення водойм за вщповщними шдексами та критер1ями наведеними у таблиц! 1.
Таблиця 1
Показники еколопчно! якосп водойм рекреацшного призначення
№ Назва тдексу/критерж MKoemiводойм Характеристика тдексу/критерж якостг водойм
1. 1ндекс забруднення води (I3B) I3B=Y(C/ГДР)/n С - фактична концентрация (значения) показника; ГДК - гранично допустима концентращя (значения) показника; п - кшьюсть показниюв.
2. Р1вень забруднення води за показником (РТЗгдк) C TS — ^ ' C ГДК К; - кратшсть перевищення ГДК по ¿-тому шгредаенту; С; - концентращя ¿-того шград1ента у вод1 водного об'екта, мг/л; Сгдк - гранично допустима концентращя ¿-того шград1ента, мг/л.
3. Самоочисна здаттсть водойми СС = [(C0 - Ct)/ C0]x100, С0 - вих1дна концентращя токсиканту у створ1, мг/дм3; С- концентращя нафтопродукпв у юнцевому створ1 через певний пром1жок часу 1, мг/дм3
4. РТЗ за показником ЛПШ РТЗЛПШ = + х 2 + х 3 +.... xn < 1, ГДКХ> ГДКХ] ГДКХ] ГДКХп Хь. ..Хп-концентраци пдрох1м1чних параметр1в.
Для комплексно! оцшки гщрох1м1чного стану водойм застосовано та модифшовано граф1чний метод складання модель-карт якосп поверхневих вод [7].
Модель-карти являють собою пелюсткову д1аграму 3i шкалами-рад1усами, цша
подшки яких вщповщае середньому значению гщрох1м1чного показника якосп води (рис.1). Кшьюсть рад1ус1в вщповщае кшькосп гщрох1м1чних параметр1в, що визначаються. За норму прийнято встановлеш ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Зауважимо, що перед нанесениям на д1аграму середш фактичш значения гщрох1м1чних показниюв i норми ГДК переводили у вщсотки, оскшьки це дало можливють об'еднати одшею величиною pi3Hi значения х1м1чних сполук. Нанесения отриманих у такий cnoci6 вщсоткових значень концентрацш пдрох1М1чних показниюв у дослщжуваних створах на пелюсткову д1аграму показуе напрям змши гщрох1м1чних характеристик, за якими можна визначити ймов1рш джерела забруднення. Вщношення площ1, зайнято! д1аграмою фактичного забруднення (знято! за допомогою мшметрового паперу), до площ1, зайнято! оптимальними значениями нормованих характеристик, дае сумарний еколопчний коефщ1ент якосп води (Кекв.) у даному CTBopi спостережень.
Пщ час проведения еколопчно! оцшки якосп природних вод дослщники оперують великим банком цифрових даних. Для полегшення роботи ¿з математичними розрахунками, а також з метою подальшого прогнозування еколопчного стану природних водойм створена комп'ютерна програма «Прогнозування змши еколопчного стану природних водойм». Програмний продукт написаний на мов1 програмування Object Pascal в середовищ1 програмування Delphi 7.
Математичш розрахунки й штерпретацда отриманих результата варто проводите за допомогою редактора MS Excel та програмного пакета Statistica.
висновок
Водш обПекти вщ1грають, безперечно, важливу роль у туристично-рекреацшному розвитку, тому i'x оцшка як рекреацшних обПекпв е надзвичайно актуальною. Р1зномаштшсть пщход1в до оцшки природних рекреацшних pecypciB свщчить про юнування як перваг так i недолшв р1зних метод1в. Однак, диференцшшсть та штегральшсть оцшки природних рекреацшних pecypciB е беззаперечною. Диференцшна оцшка даеться кожному окремому ресурсу, його властивосп або особливосп в межах perioHy або краши в цшому. 1нтегральна оцшка даеться певнш дшянщ територп, яка вщр1зняеться однорщшстю i набором дискретних за розподшом в И межах окремих вид1в pecypciB. Диференцшна оцшка сприяе визначенню об'ему розвитку того чи шшого виду рекреацп, який базуеться
Рис. 1. Модель-карта лкоо! в одой ми.
на даному pecypci, штегральна оцшка дозволяе визначити оптимальне сшвюнування р1зних вид1в рекреацп на певнш територп, з'ясувати обмеження i допустим! навантаження рекреант1в на ландшафт. При оцшюванш територп для стацюнарного вщпочинку послщовно оцшюються таю показники, як ктмат, рослиншсть, водойми, рельеф, а також культурш об'екти.
Список лггератури
1. Левювський С.С. Рацюнальне використання i охорона водних pecypciB / Левювський С.С., Падун М.М. К.: Либвдь, 2006. 280 с.
2. Брагинский Л. П. Некоторые принципы классификации пресноводных экосистем по уровням токсической загрязненности / Л.П. Брагинский // Гидробиол. журн. - 1985. - Т.21, № 6. -С.65-73.
3. Спринський M.I. Регюнальшсть забруднення нафтопродуктами i фенолами поверхневих вод басейну Дтстра / M.I. Спринський, М.В. Лебединець // Мир та безпека: матер1али м1жнар. конф.-форуму Сврорегюшв 25-27 березня 2000 р. - 1вано-Франювськ: Екор, 2000. - С.85 - 95.
4. Федорчук I.B. Фтэмошторинг основних р1чок нацюнального природного парку «Подшьсью товтри» : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук : спец. 03.00.16 «еколопя» / I.B. Федорчук - Ки1в, 2005. - 20 с.
5. Мельник В.И. До методики визначення еколопчних норматив1в якосп р1чкових вод (на приклад! piK Р1вненсько1 област1) / В.И. Мельник // Украшський географ1ний журнал. - 2001. - № 1. - С. 37- 44.
6. Колличественная гидроэкология: методы, критерии, решения / [Щитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д.] - М.: Наука, 2005. - 281 с.
7. Мал1 р1чки Укра1ни: дов1дник / [ред. А.В. Яцика] - Кигв: Урожай, 1991. - 295.
Андрусяк НС. Методика комплексной оценки экологического состояния водных рекреационных ресурсов / НС. Андрусяк // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. - Т. 24 (63). - №2, ч. 2 - С. 149-153. В статье предложены подходы к оценке водных рекреационных ресурсов. Описана методика экологической оценки, как одной из наиболее известных в практике исследования рекреационных ресурсов. Определенно роль качества водных рекреационных территорий для развития туризма и рекреации.
Ключевые слова: экологическая оценка, рекреационные территории, водные рекреационные ресурсы.
Andrusyak N.S. The method of complex estimation of the ecology state water recreational resources / Andrusyak N.S. // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. -2011. - Vol. 24 (63). - № 2, p. 2 - P. 149-153.
In the article offered approach to the estimation of water recreational resources. The method of ecological estimation is described, as to one of most known in practice of research of recreational resources. Certainly role of water recreational territories quality for development of tourism and recreation. Keywords: ecological estimation, recreational territories, water recreational resources.
Поступила ередакцию 08.04.2011 г.
