CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №2, часть 2. С. 183-187.
УДК 911.52+910.4.796.5 ДО ПИТАНИЯ ДОСТУПНОСТ1 ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
Коржик В.П.
Черншецькийнащональнийушверситетт. Ю. Федьковаича
У статп розглядаються проблеми реально! доступноси природно-рекреацшних ресурс1в в процеа розвитку рекреацп. 3 позицш ландшафтно-еколопчного та ¿сторико-географ1чного тдход1в критично анал1зуються ¿снуюч1 методики оцшки природно-рекреацшного потенщалу (ПРП). Акцентуеться увага на 4 аспектах доступносл: ф1зичнш, ресурсно-еколопчнш, ментально-психолопчнш та юридичнш. Наголошуеться на необх1дносп внесения коректив в методики оцшки ПРП.
Ключов1 слова: природно-рекреацшш ресурси, ландшафтно-еколопчний та ¿сторико-географ1чний тдходи, доступшсть рекреацшнихресурс1в, природно-запов1дний фонд.
Природно-ресурсний потенщал - поняття суто вщантрошчне 1 юторико-географ1чне, оскшьки в ход1 еволюцп людини сощально! спектр залучення природных ресурс1в до сфери и жпттед1яльност1 постшно зростае 1 обумовлюеться сощально-економ1чним, технолопчним та ментально-гуманютичним р1внем розвитку суспшьства. Поняття рекреацшних ресурс1в бшьш широке, шж природно-рекреацшних, адже кр1м природних об'екпв до них включають будь-яю шш1 види речовини, енергп та шформацп, яю е основою функцюнування, стабшьного юнування, розвитку рекреацшно! системи. Вони е головною передумовою формування специф1чно! галуз1 господарства - рекреацшно!.
В останш десятир1ччя з'явилось багато публшацш по тематищ досл1джень природно-рекреацшного потенщалу як такого та конкретних регюшв зокрема. В контексп рекреацшно! географп в одних випадках дане поняття е передумовою для оргашзацп рекреацшно! д1яльносп на певнш територп, в шших - максимальною продуктивною спроможнютю рекреацшних ресурс1в, яка може бути вщображена в 1х пропускнш спроможносп, рекреацшнш емносп та навантаженш [1, 2, 6, 7, 11, 13]. Змют рекреацшного потенщалу розкриваеться у процес1 ощнювання рекреацшних властивостей ландшафта, що може здшснюватися територ1ально чи покомпонентно (ктматичш, бальнеолопчш, бютичш, водш, ландшафтш та шш1 види). За юнуючими традищями, рекреацшш ресурси визначаються на основ! яюсних та кшьюсних показниюв. Застосування кшьюсно! ощнки передбачае застосування ощночних шкал. Найбшьш використовуваними е шкали з 3-7 ступешв [1, 6. 7, 11, 12, 13], де найсприятлив1ш1 умови ощнюються найбшьшим балом. Кшцевий його результат виводиться шляхом визначено! системи пор1внянь за принципом паритетное^, маншулюючи лише вщносним яюсним визначенням змши ощнюваних властивостей, що вкладаються в градацп. Найбшьш емною при комплекснш ощнщ рекреацшного потенщалу виступае методика В. Мацоли [11], детал1зована Д.Холявчук [13]. У природному блощ представлена ощнка естетичних якостей територп, мшеральних вод, лю1в, ктматичних умов, водоймищ, природоохоронних територш.
Проте спшьною проблемою 1 недолшом майже вс1х методик оцшювання природно-рекреацшного потенщалу (ПРП) е його оцшювання в рамках певних адмшстративних одиниць чи природных регюшв (зазвичай, ф1зико-географ1чних райошв чи областей). Яюсть 1 повнота оцшки напряму залежить вщ кшькосп та характеру вибраних показниюв, методика оцшювання кожного з яких також бажае вдосконалення 1 часто залежить вщ суб'ективного шдходу автор ¿в. 3 поля зору випускаеться такий важливий аспект, як стушнь 1 можливють реального комплексного використання ПРП.
Тому метою публшацп е анал1з цих методик 1 !х недолтв з позицш ландшафтно-еколопчного та юторико-географ1чного шдход1в.
Загальною теоретико-методолопчною проблемою е вщповщшсть ютиш оцшки дещо в1ртуальних та неконкретизованих понять, як естетичш, рекреацшш, гуманютичш, бюенергетичш та т.п. ресурси. Для початку слщ ч1тко усвщомити сутнють поняття «рекреац1я», що досл1вно означае «вщтворення», а щодо людини -вщтворення И сил 1 здоров'я, тобто вщпочинок. Розумшня вщпочинку залежить вщ кожно1 конкретно! людини, и психологи, статусу у суспшьств1, с1мейного стану, власного р1вня матер1ального забезпечення, створюваного спектру попиту (натурального чи штучного) та багатьох шших, не менш важливих чинниюв 1 параметр1в. Деколи щ розумшня е несумюними чи антагошстичними, проте вщкидати 1х не слщ. 99% рекреант1в хвилюе не естетичшсть ландшафту чи його абстрагований рекреацшний потенщал, а бшьш конкретш побутов1 реч1 матер1ального (харчового та утил1тарного) характеру. Тому звужена до мшмуму виб1рка показниюв рекреацшного оцшювання (певш ктматичш, гщролопчш, бютичш та ш. параметри), яю, на думку дослщниюв, е загальноприйнятною, не може адекватно ч1тко вщображати реальний ПРП, отже 1 пропоноваш схеми формування рекреацшного комплексу. Введения до списку оцшювання нових показниюв, яю з'являються 1 стають актуальними по м1р1 розвитку суспшьства, може призвести до докоршно! змши картини регюнального ПРП. Наприклад, при розробщ методики оцшювання спелеоресурсного потенщалу [8. 9. 10] та надання йому вщповщно! «ваги» структура ПРП Середнього Поднютер'я чи прського Криму неодмшно зазнае вщчутних змш та територ1ального перерозподшу.
Комплекснють оцшки загального ПРП повинна передбачати також сумюнють можливосп практичного використання оцшюваних параметр1в. В раз1 порайонно! оцшки структури ПРП у бшьшосп випадюв штегральна оцшка «розпорошуеться» р1вном1рно по всш площ1 регюну, в той час як в натур! можливють комплексного (рацюнального) використання звужуеться до розм1р1в власне безпосередшх об'екпв оцшки. Наприклад, при оцшщ ПРП Середнього Поднютер'я за стандартною методикою [13] Товтровий район з екзотичними скельними утвореннями отримав низько-привабливу естетичну цшшсть, натомють найкращим за ландшафтно-рекреацшним потенщалом опинився сум1жний Кельменецько-Сокирянський район 1 лише завдяки найтривалшому перюду комфортно! температури повпря (понад 18-20оС) та води у Днютровському водосховищ1. Проте щ кшматичш особливосл варт1 цшносп для сшьського господарства I виноградарства, а для рекреацн - лише при наявносп поруч водного плеса 1 лише у вузькш зош каньйону (5 - 10% площ1
ДОПИТАННЯДОСТУПНОСТ1 ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦШНИХ... 185
району), а не високих терас 1 ксероморфних вододшьних мюцевостей (решта 90 -95%).
Суттевою еколого-небезпечною помилкою вс1х методик е ствердження, що високий р1вень заповщання територп визначае естетичшсть, ушкальнють та природнють територп, а тому е одним ¿з визначальних компонента рекреацшно! привабливосп (атрактивносп), 1 що природно-заповщш об'екти виступають маркерними мюцями вибору рекреацп. По-перше, далеко не вс1 об'екти природно-заповщного фонду (ПЗФ) вщр1зняються вщ сум1жних ландшафта за естетичними якостями 1 перцепцшшстю, а тому не можуть бути визначальними компонентами естетично! привабливосп, бо у принципи !х видшення закладеш зовс1м шш1 шдходи 1 фшософ1я. По-друге, за сво!м прямим призначенням, об'екти ПЗФ не можуть, деколи 1 категорично, бути безпосередшми мюцями рекреацп, тобто вщпочинку людей. Особливо це стосуеться боташчних, люових, зоолопчних, орштолопчних, ¿хтюлопчних, спелеолопчних, геолопчних, пдролопчних об'екпв 1 територш з рщюсними чи вразливими видами 1 компонентами. Це - лопчний 1 еколопчний нонсенс! Рекреащя можлива лише у спещально видшених 1 вщповщно обладнаних функщональних зонах природоохоронних територш з юнуючим штатом пращвниюв охорони 1 контролю (заповедники, нацюнальш парки, деяю регюнальш ландшафтш парки, дендропарки, зоопарки та боташчш сади). Для територш ПЗФ передбачено створення буферних захисних зон, проте на практищ це завдання не реал1зуеться. Тому в юнуюч1 методики оцшки ПРП неодмшно след внести вщповщш корективи, що може бути предметом спещальних дослщжень.
3 вищезгаданих причин лопчно постае супутня 1 важлива проблема будь-яко! рекреацп - доступу до цих рекреацшних ресурс1в, на що, наскшьки меш вщомо, шким увага школи особливо не зверталась. Доступнють варто розглядати у декшькох аспектах.
Ф1зична доступнють полягае у можливосп ф1зичного використання людиною певного виду (вид1в) рекреацшного ресурсу. Бона визначаеться характером рельефу (перес1чений складний рельеф ¿з стр1мкими схилами, зсувами, каменепадами, ущелинами, урвищами тощо, важко прохщш печери), водойм (суцшьш мшини або швидко зростаюч1 глибини, стр1мк1 течи, захаращенють русел камшням чи стовбурами та т.п.), типом грунта (надм1рна в'язюсть, заболоченють, трясовини), бюти (важкопрохщш заросп молодо! поросл1, колючих кущ1в, л1ан, криволюся, надм1рною кшьюстю р1зномаштних кровосоав, небезпечних тварин, плазушв, павуюв та представниюв ¿хтюфауни). 3 цих причин майже на порядок знижуеться рекреацшна привабливють Дшстровського водосховища, оскшьки в умовах глибокого каньйону з1 стр1мкими схилами та урвищами 1 всезростаючого замулення верхньо! третини водойми придатними для пляжного вщпочинку е лише 10-15% всього узбережжя. Не менш важливим чинником е поганий стан або повна вщсутшсть дорожньо! та рекреацшно! шфраструктури, яка не дае можливосп скористатись наявним ПРП.
Ресурсно-еколопчна доступнють визначаеться максимально можливою 1 еколопчно безпечною продуктивною спроможшстю рекреацшних ресурс1в, яка може бути вщображена в !х пропускнш спроможносп, рекреацшнш емносп та
максимально можливому навантаженш, шакше природш комплекси зазнають значно! рекреацшно! дигресп, а сама рекреащя втрачае свш сенс (наприклад, перевантаження Чорноморського узбережжя вщпочиваючими). Зазвичай, навпъ при високому значенш ПРП оргашзащя рекреацп в мюцях техногенного забруднення чи регулярно! дп екстремальних явищ (повеш, смерч1, цунам1 та т.п.) стае проблематичною, якщо взагат можливою.
Ментально-психолопчна доступнють в найбшьшш м1р1 залежить вщ штелектуального р1вня рекреант1в 1 контингенту «оргашзованих» груп туристов -екскурсант1в, !х психолопчно! здатносп сприйняти вщпочинок. На жаль, вщчуття краси дано не кожному, а поняття прекрасного, привабливосп (перцепцшносп) вщноситься до сфери в1ртуальносп. Вщвщування печер (рекреацшне використання спелеоресурс1в) можливе лише за умов вщсутносл клаустрофобп у вщвщувач1в, а купания в морях з великими хвилями 1 наявнютю водних хижаюв (акул) е прившеем лише небагатьох серфшгюпв. Те ж саме стосуеться альтшзму, прського спортивного туризму, дайвшгу та шших екстремальних вид1в вщпочинку.
Юридична доступнють полягае у реальнш можливосп вщпочинку середньоперес1чним громадянином 1 оргашзацп рекреацшного господарства в умовах приватно! власносп на територп, фшансовш (не)доступносп до рекреацшних послуг туристичних ф1рм, оргашзацш, установ. Доступнють буде обмежуватись наявнютю територш ПЗФ, регулюванням рекреацшних запит1в 1 потоюв рекреант1в з позицш дотримання саштарно-еколопчних та природоохоронних вимог, 1 т.п. Так, масова приватизащя 1 забудова берепв Днютровського водосховища практично не залишае доступу переважно! бшьшосп населения до власне водних ресурс1в, що зводить нашвець можливють комплексного рекреацшного використання цього регюну з високим р1внем оцшки ПРП. Аналопчна ситуащя виникае 1 на популярному Чорноморському узбережж1 Укра!ни.
висновки
Будь-яю методики розрахунюв ПРП неодмшно повинш коригуватись з позицш доступносп рекреацшних ресурс1в до безпосереднього нос1я рекреацп - людини. На шдстав1 принципу доступносп можуть розроблятись реальш схеми розвитку рекреацшно! д1яльносп та формування рекреацшного господарства.
Список лггератури
1. Бейдик О.О. Рекреацшно-туристсью ресурси Украши: методолопя та методика анатзу, терм1нолопя, районування / О.О. Бейдик - К.: ВПЦ "Ктвський ушверситет", 2001. - 395 с.
2. Воловик В. Ландшафтознавчий анатз рекреацшних умов та ресурав Сходного Подшля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.геогр.н.: спец 11.00.01 "Ф1зична географ1я, геоф1зика та гeoxiмiя ландшафту" / В. Воловик - К, 1997. - 24 с.
3. Гродзинський М.Д. Ландшафтна еколопя та «екзистенщальний» туризм / М.Д. Гродзинський // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Том 23 (62). - № 3. - Серия «География». - Симферополь, 2010. - С. 26-30.
ДО ПИТАНИЯ ДОСТУПНОСТ1 ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦШНИХ... 187
4. Денисик Г. I. Рекреащйт ландшафта Подшля (i3 cepii "Антропогенш ландшафта Подшля") / Г.1. Денисик. - Вшниця: ПП "Едельвейс i К", 2009. - 206 с.
5. Дутчак М. Ландшафтш комплекси зони Дшстровського водосховища та ix рекреацшна ощнка / М. Дутчак, С. Дутчак, О. Дутчак // Pi4KOBi долини. Природа - ландшафти - людина: Зб1рник наукових праць. - Чершвщ - Сосновець, 2007. - С.93-99.
6. Ефрос В. Рекреацшна ощнка ландшафтав республши Молдова / В. Ефрос // Ф1зична географ1я та геоморфолопя. - К.: ВГЛОбрп, 2004. - Вин. 46 - Т. 1. - С. 194-199.
7. Зорин И.В. Опыт количественной оценки восприятия образа местности / И.В. Зорин // Рекреационные ресурсы СССР: проблемы рационального использования. - М.: Наука, 1990. - С. 43-49.
8. Коржик В.П. Карст i печери Буковини. Проблеми мошторингу, охорони i викорисгання / В. П. Коржик. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2007. - 304 с.
9. Коржик В. Комплексне використання спелеоресурсного потенщалу Буковини у контекста оптим1зацл регюнального природокористування / Коржик В. // Науковий вкник Чершвецького ун-ту. Географ1я. Вил. 158. / Btiamfl Коржик - Чершвщ, 2002 - С. 54 - 72.
10. Коржик В. Ресурсно-еколопчна безпека як функщя ¿сторико-географ1чного процесу (на приклада Буковини) / Коржик В. // HayKOBi записки Тернопшьського нац. пед. утверсигету. Сер!я: географ!я. Спещальний випуск: Стале природокористування : шдходи, проблеми, перспективи - Терношль: СМП «Тайп» / В1тал1й Коржик. - №1 (випуск 27). - 2010. - С. 200-206.
11. Мацола В. Рекреацшно-туристичний комплекс Украши / Володимир Мацола. - К.: Наука, 1997. -165 с.
12. Стафшчук B.I. Рекреалог1я. Навчальний поабник / B.I. Стаф1йчук. - К.: Альтерпрес, 2006. -264 с.
13. Холявчук Д.1. Рекреацгйний потенщал ландшафт!в долини Середнього Дн1стра:/ Холявчук Д.1. // Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: / 11.00.11 «Конструктивна географ1я i рац1ональне використання природних pecypciB» - Черн!вц1, 2011 - 20 с.
14. [Слектронний ресурс]. - Режим доступу : htpp: ru.wikipedia.org/wiki/%25D0%25A0%25D0
Коржик В.П. К вопросу доступности природно-рекреационных ресурсов/ В.П.Коржик // Учен^1е записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. -2011. - Т. 24 (63). - №2, ч. 2 - С. 183-187.
В статье рассматриваются проблемы реальной доступности природно-рекреационных ресурсов в процессе развития рекреации. С позиций ландшафтно-экологического и историко-географического подходов критически анализируются существующие методики оценки природно-рекреационного потенциала (ПРП). Акцентируется внимание на 4 аспектах доступности: физической, ресурсно-экологической, ментально-психологической и юридической. Подчеркивается необходимость внесения корректив в методики оценки ПРП.
Ключевые слова: природно-рекреационные ресурсы, ландшафтно-экологический и историко-географический подходы, доступность рекреационных ресурсов, природно-заповедный фонд.
Korzhyk V.P.To the question of availability of natural-recreational resources / V.P. Korzhyk //
Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2011. - Vol. 24 (63). - № 2, p. 2 - P. 183-187.
In clause the problems of real availability of natural-recreational resources are examined during recreation development. From positions of the landscape-ecological and historical-geographical approaches critically analyzed the existing techniques of an estimation of natural-recreational potential (NRP). Author accents the attention on 4 aspects of availability: physical, resource-ecological, mental-psychological and legal. The necessity of entering of corrective amendments in techniques of a NRP estimation is emphasized. Key words: natural-recreational resources, landscape-ecological and historical-geographical approaches, availability of recreational resources, natural-reserved fund.
Поступила вредакцию 08.04.2011 г.
