CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №2, часть 2. С. 305-309.
УДК. 332.14
ПРИРОДН1 РЕСУРСИ - НЕЗАМ1НН1 СКЛАДОВ1 РЕКРЕАЦ1ЙНО-ТУРИСТСЬКОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Павлюк С.М.
Чершвецький нащональний уныерситетшешЮрш Федьковича, Чертвщ УкраТна
Охарактеризовано природт ресурси, рекреацшну територш, природт мжро та макроумови. Визначено, що в основ1 формування функцюнального поеднання природних ресурав покладеш принципи доповнення [ комплексность Виявлено, що особливо! уваги потребуе питания розвитку [ стану рекреащйно-туристського природокористування.
Ключов1 слова.: природт рекреацшт ресурси, рекреацшна теригор1я, рекреацшно-туристське природокористування, природт територ1альт комплекси, рекреация, туризм, рекреацшт системи, рекреацшно-туристичний цикл.
ВСТУП
Нараз1 особливо! ваги набувае питания розвитку 1 стану використання природних рекреацшних ресурс1в. Рекреацшно-туристське природокористування (використання природних ресуршв для лшувальних, оздоровчих цшей, вщпочинку) спричиняе навантаження на геосистеми, тобто навантаження залежить вщ виду рекреацп, И штенсивносп1 р1вня стшкосп природних комплекс1в.
Постановка проблемы. Рекреацшно-туристське природокористування е досить ресурсовитратним, тому забезпечення рекреацшних потреб досить давно розглядаеться як процес освоения та рацюнального використання природних рекреацшних ресурс1в(ПРР).
Анал1з дослгджень / публжацш. Грунтовш методолого-теоретичш напрацювання в русл1 концепцп рекреацшно-туристського природокористування збагатили географ1чну науку завдяки виходу в св1т праць О.О.Бейдика, К.И. Кшнсько!, Ю.Ю. Тунищ, В.Н. Козлова, А.Б. Косолапова, О.Г. Топч1ева, М.Й. Рутинського, 1.М. Яковенко.
Виклад основного матер1алу. Сучасний перюд дослщження та вивчення процесу рекреацшно-туристського природокористування вщзначаеться р1зномашттям концепцш та шдход1в. Завдяки фундаментальним працям ¿з методико-теоретичних проблем, ресурсного освоения територп, функцюнально! та геопрострово! структури рекреацшних систем на сьогодш юнуе база досл1дження рекреацшно-туристського природокористування [1].
У процес1 вивчення, освоения, використання, перетворення 1 вщтворення природно-ресурсного потенщалу для задоволення суспшьних та шдивщуальних рекреацшних потреб 1.М. Яковенко видшяе таю важлив1 складов!:
■ вивчення природних можливостей розвитку рекреацшно! д1яльносп на певнш територп;
■ освоения природно-рекреацшного потенщалу територп, що включае заходи з подготовки окремих природных ресурс1в 1 територп в цшому до рекреацшного використання (створення шфраструктури);
■ збереження природных рекреацшних ресурс1в I рекреацшного середовища, у т.ч. консерващя окремих природних об'екпв, ландшафта, територш;
■ вщтворення об'ему 1 якосп природних рекреацшних ресурс1в, рекреацшного потенщалу територп, полшшення якосп рекреацшного середовища [2].
До територ1альних природних комплекс1в входять р1зномаштш природно-географ1чш компоненти (ктмат, рельеф , мшеральш джерела, р1чки, озера, люи), яю поряд з спещальною шфраструктурою становлять «основш фонди» рекреаци. Виршення будь-яких оргашзацшних, економ1чних, планувальних процес1в, пов'язаних з вщпочинком, практично невщривш вщ попереднього анал1зу та оцшки природних рекреацшно-туристських ресурс1в. Р1зш види 1 форми вщпочинку потребують р1зних природних ресурс1в, яю сум1жно можуть використовуватися шшими галузями господарства. Щоб отримати точну оцшку при анал1з1 рекреацшних ресурс1в будь-якого району, треба враховувати законом1рност1 поведшки об'екпв, не тшьки природних, а й промислових, взаемозв'язки м1ж ними, умови 1х юнування [3].
При оцшщ природних рекреацшних ресурс1в для оргашзацп вщпочинку важливо виявити як найдетальшшу сукупшсть фактор1в, пщ д1ею яких формуються умови для туризму 1 рекреаци. Яю диференщюються в залежносп вщ !х впливу на стан рекреанта 1 на функщональну оргашзащю територп. Кр1м того, враховуються змши в характер! вимог окремих вид1в вщпочинку до природних рекреацшних ресурс1в за сезонами року. До об'екпв анал1зу природних рекреацшних ресурс1в вщносяться компоненти природно-географ1чного середовища, яю впливають на виб1р району вщпочинку рекреанта: ктматичш, гщролопчш, орограф1чш, рослинш, фаунютичш, а також природш ландшафти, яю е !х поеднанням. Наприклад, однаковий р1вень природного ландшафту по р1зному буде оцшюватися для р1зних вид1в туризму: шшохщного, велосипедного, прськолижного.
Важливо, коли при оцшюванш природних рекреацшних ресурщв звертаеться увага на !х стшюсть. Пщ рекреацшним навантаженням природш ландшафти змшюються, 1 часто в негативну сторону, залежно вщ виду туризму та рекреаци, яю розвиваються на територп. Рекреацшна територ1я розглядаеться як мюце, в якому рекреантам повинш забезпечуватися комфортш умови вщпочинку, але при цьому потр1бно враховувати стушнь навантаження, щоб опридщити певну черговють И залучення.
Таким чином, окремо треба оцшювати макро (природш територ1альш комплекси) 1 м1кроумови (природш умови конкретно! територп) природних ландшафта. На конструктивне ршення, а через нього 1 на р1вень розвитку рекреацшних територш найбшьший вплив мають таю природш макроумови: як ктмат, рельеф, водш умови.
Необхщно застосувати методику комплексного оцшювання та виокремлення рекреацшних райошв з врахуванням використання того чи шшого виду природних рекреацшних ресурс1в, тобто окремо ощнеш властивост1 природних ресурс1в тщьки
ПРИРОДН1 РЕСУРСИ - НЕЗАМ1НН1 СКЛАДОВ1 РЕКРЕАЦШНО-... 307
в сукупносп можуть впливати на розвиток рекреацп. Такнй вплив може бути як 1 позитивним так 1 негативним, умови можуть бути придатними 1 непридатними [4].
Не вс1 територп однаково придатш для розвитку рекреацп та туризму. Вони вщмшш за характером природних умов, наявнютю природних рекреацшних ресурав, але вони не ¿зольоваш одна вщ одно!, I можуть одночасно використовуватися, доповнюючи одна одну.
Виникнення нових вид1в туризму призводить до використання нових рекреацшних ресурс1в. Природш елементи, яю рашше не використовувались для рекреацшних цшей чи використовувались обмежено, починають розглядатися в якосп щнних рекреацшних упдь. Для водного туризму освоюються прсью р1чки, для шшохщного прокладаються нов1 туристичш маршрути, проводиться !х маркування, для спортивного використовуються прсью схили. Але при освоенш даних природних ресурс1в рекреащя виступае, як правило, другим користувачем, тому створюються окрем1 спещальш рекреацшт парков! масиви, рекреацшт уиддя.
Частина ресурс1в використовуеться для розвитку туризму та рекреацп у природному вигляд1, наприклад особливосп ктмату, люов1 масиви, природт пейзажг Кр1м, того природний ресурс тюно пов'язаний з конкретною територ1ею, конкретною мюцевютю, змшюеться в час1, в залежносп вщ сезону, може використовуватися одночасно для р1зних вид1в рекреацп. Уявлення про природт ресурси з просторово-часово! позицп допоможе регулювати порядок використання, диференщювати об'ем ресурс1в за видами рекреацп, збшьшити чи зменшити об'ем використання, але враховуючи гранично допустимий р1вень.
При вим1рювант природних рекреацшних ресурс1в необхщно враховувати особливосп 1х використання. Можна представити, що юнуе вщносно стала величина, яка фшсуе необхщний суб'екту об'ем рекреацшних ресурсш. Для вим1ру природних рекреацшних ресурс1в слщ використовувати функцюнальт «константт, незмшт» одинищ, за допомогою яких можна було б фшсувати об'ем ресурсш, сшвставляючи його з характером використання.
Карнап видшяе три форми просторово-часового опису об'екпв.
1. Об'ект займае певну просторово-часову область, протягом вс1х часових
штервал1в.
2. Об'ект розглядаеться як елемент просторово! структури без часового вим1ру, тобто на точний перюд часу (не кшька).
3. Об'ект представлений за допомогою безл1ч1 просторово-часових точок, що дозволяе описувати явища, яю постшно змшюються в час1, скласти цшсну картину процес1в, виявити не тшьки !х спшьт властивосп, але й специф1чт, характерт для коротких часових перюд1в в межах тих чи шших частин територп [5].
Використання природних рекреацшних ресурс1в включае дв1 групи елементарних природних рекреацшних ресурс1в. Перша група визначаеться структурою циктв рекреацшних занять 1 термшолопчно сшвпадае з видами рекреацшно! д1яльносп. Уява про зручтсть вщпочинку доповнюеться просторовими 1 часовими критер1ями, яю залежать вщ ефективносп оргатзаци
рекреацшно-туристичних пщприемств. До першо! групи вщносяться ктматичш, гщромшеральш, гщрограф1чш (водойми, акваторп), орограф1чш (прсью краши, перес1чш мюцевосл), флористичш (люов1).
Друга група ресурс1в визначаеться структурою рекреацшно-туристського циклу функцюнування рекреацшного господарства, у зв'язку з шшими галузями господарства. Сюди входять енергетичш, водш, територ1альш ресурси, яю паралельно використовуються шшими галузями господарства, але без функцюнування яких рекреацшне господарство не обшдеться [6].
В основ! формування функцюнального поеднання природних ресурс1в покладеш принципи доповнення 1 комплексности
Принцип доповнення полягае в тому, що висока яюсть функцюнальних поеднань ресурс1в може бути досягнути лише в тому випадку, якщо елементарш ресурси, мають достатш параметри та властивосп для розвитку т1е! чи шшо! субгалуз1 рекреацшного господарства. Таким чином, максимальна оцшка буде тод1, коли високояюсш вс1 необхщш для рекреацшного господарства елементарш ресурси (ктматичш умови, певний тип рослинносп). Зменшення чи пщвищення якосп кожного з них чи вщчутнють одного з них вщображаеться на цшносп всього «тандему».
Принцип комплексное^ полягае в ефективносп використання територ1альних поеднань ресурс1в. За даним принципом формують пол1функцюнальш рекреацшно-туристсью райони вщпочинку, вщсутш антагошстичш протир1ччя м1ж субгалузями рекреацшного господарства. В комплексное^ з шшими галузями господарства можна одночасно використовувати р1зш природш ресурси одночасно.
Якщо юльюсть ресурс1в недостатня, то уповшьнюеться розвиток рекреацшно-туристського господарства. Дану проблему можна виршити шляхом переходу на штенсивш методи використання природних рекреацшних ресурс1в, розробкою нових форм оргашзацп рекреацшного природокористування. Виникають потреби в ефективному використанш ресурсно! бази галузщ вже освоених ресурс1в. Але треба враховувати вс1 плюси 1 мшуси взаемодп рекреацшного господарства з шшими галузями природно-господарського комплексу регюну, критично анал1зуючи ситуащю, яка склалася у рекреацшному господарств1 [7].
висновки
3 одного боку, перебування рекреашгв на природ! позитивно впливае на 1хнш псих1чний та ф1зичний стан. 3 шшого боку, вщбуваеться використання природних рекреацшних ресурс1в в цщях рекреаци 1 виникають деяю змши в природному середовищ1, яю при велиюй юлькосп можуть бути небезпечними для розвитку та функцюнування природних ресурс1в рекреацшно! територп. Рацюнальне використання природних рекреацшних ресурс1в, розумне поеднання оргашзацп вщпочинку з охороною природи дозволить покращити забезпечення населения рекреацшно-туристськими заходами 1 досягнути певних устх1в в природоохороннш д1яльносп. Тому 1х рацюнальне використання, вщновлення та охорона стають актуальними питаниями XXI ст.
ПРИРОДШ РЕСУРСИ - НЕЗАМШШ СКЛАДОВ1 РЕКРЕАЦШНО-... 309
Список лггератури
1. Воронин И.Н. Природоохранно-рекреационное природопользование: принципы организации и функционирования/ И.Н. Воронин, В.В. Побирченко // Культура народов Причерноморья. - 2001.
- №16. - С.79-83.
2. Яковенко И.М. Рекреационное природопользование: Методология и методика исследований [Текст] / И.М. Яковенко. - Симферополь: Таврия, 2003 -. 345 с.
3. Гдалин Д. А. Природоохранно-рекреационные системы: принципы функционирования и оптимизации: автореф. дисс.канд.геогр.наук. / Д.А. Гдалин - С.-Петербург, 1995. -15 с.
4. Гавриленко О.П. Геоеколопчне обгрунтування проект1в природокористування [Текст]: тдручник./ О.П. Гавриленко - [2-ге вид., випр.. i доп.]. - К.:ВПЦ «Кшвський ушверситет», 2008.
- 304 с.
5. Веденин Ю.А. Динамика территориально-рекреационных систем./ Ю.А. Веденин. - М.: Наука, 1982. - 260 с. ц
6. Рутинський М.И. Туристичний комплекс Карпатського perioHy Украши [Текст]: навчальний поабник / М.И. Рутинський, О.В. Стецюк. - Чершвщ: Книги - XXI, 2008. 440 с.
7. Козлов В.Н. Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования / В.Н. Козлов, Л.С. Филипович, И.П. Чалая и др..М. : Наука, 1990. - 168 с.
Павлюк С.Н. Природные ресурсы - незаменимые составляющие рекреационно-туристического природопользования / С.Н. Павлюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. - Т. 24 (63). - №2, ч. 2 - С. 305-309. Охарактеризованы природные ресурсы, рекреационную территорию, природные микро и макро условия. Определено, что в основе формирования функционального сочетание природных ресурсов положены принципы дополнения и комплексности. Выявлено, что особого внимания требует вопрос развития и состояния рекреационно-туристского природопользования.
Ключевые слова.: природные рекреационные ресурсы, рекреационная территория, рекреационно-туристское природопользование, природные территориальные комплексы, рекреация, туризм, рекреационные системы, рекреационно-туристический цикл.
Pavlyuk S. Natural resources are essential components of the recreational touristic nature management / S.Pavlyuk // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2011. - Vol. 24 (63). - № 2, p. 2 - P. 305-309.
Characterized the natural resources, recreational area, natural micro and macro conditions. Defined that the functional combination of natural resources based on the addition and complexity principles. Detected that the special attention need the problems of development and posture of the recreational-touristic nature management. Key words: natural recreational resources, recreational area, recreational-touristic nature management, natural territorial complexes, recreation, tourism, recreational system, recreational and tourism cycle.
Поступила в редакцию 08.04.2011 г.
