regeneration of the mandible after fracture in the experiment / SM Kichenko, SS Shestakova // Russian Dental Journal. - 2005. - №2.- P. 4 - 6.
10. Kopchak A.V. Kompleksne likuvannya vidkritikh peremeliv nizhnoi' shchelepi iz zastosuvanniam ozonotheratii (cliniko-experomental doslidzhennia): Synopsis of the cand. thesis on med.. - Kiev, 2003. - 20 p.
11. Kosenko KN, Denga OV, Ivanov VS, / Stepwise prophylaxis of dental caries in children // Brest 2004 p. 67-69.
12. Krichkovskaya LV, Gulyaeva NV Application of biologically active substances in adaptation to stressful effects // Fizogically active substances .- 2000 - №2. - P. 72 -74.
13. Levitsky AP Adaptation-trophic systems of the body and their role in pathology / Herald stomat. - 2003. - No. 1. - P. 91-95.
14. Levitsky AP The role of food polyphenols in the formation of local nonspecific resistance of the oral cavity / AP Levitsky, ON Voskresensky, SV Nosiychuk // News of stomatology. - 2005. - No. 3. - P. 2-8.
15. Levitsky AP Functional classification of adaptogens / Herald of pharmacology pharmacy. - 2007. - No. 2. - P. 32-36.
16. Malanchuk V.A. factorizy riziku vikinnennya posttraumaticheskikh uslaznen y hvorichy z vikdritimi fractures of the lower scapes / VAMalanchuk // News of stomatology. -2002. - №2. - P.18-20.
17. Malanchuk VA, Usenko SA, Gordeychuk MA / Application of "Enoant" in the complex treatment of fractures of the mandible // In the book. "Problems, achievements and perspectives of the development of medical and biological sciences and practical public health", Proceedings of KSMU 2005 volume 141, part 1 p. 149-151.
18. Malanchuk V.O. Xipypri4Ha stomatology is that sloppy-facial hirurgy: тдручник; At 2 tons - T.1 / Malanchuk V.O., Volovar OS, Harlyauskaite I.J. - K .: Logos, 2011 - 627 with. + 16 st.
19. Malanchuk V.O. Xipypri4Ha stomatology is that sloppy-facial hirurgy: тдручник; At 2 tons - Т. 2 / Malanchuk VO, Logvinenko IP, Malanchuk TO та iH. - K .: LOGO, 2011-606 c.
Работа поступила в редакцию 30.10.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616-008.9-092.18:577.112:577.322]-001.5
I. С. Давиденко, М. I. Грицюк, О. М. Давиденко
МЕТОДИКА КШЬК1СНО1 ОЦ1НКИ РЕЗУЛЬТАТ1В Г1СТОХ1М1ЧНО1 РЕАКЦП З БРОМФЕНОЛОВИМ СИН1М ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ М1Ж АМ1НО- ТА КАРБОКСИЛЬНИМИ ГРУПАМИ В БЫКАХ
Буковинський державний медичний утверситет, м. Чертвщ
Summary. Davydenko I. S., Grytsiuk M. I., Davydenko O. M. METHOD OF QUANTITATIVE ASSESMENT OF HISTOCHEMICAL REACTION WITH BROMPHENOL BLUE AND DETERMINATION OF RATIO BETWEEN AMINO- AND CARBOXYL GROUPS IN PROTEINS. - Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine; e-mail: davydenko. igor@bsmu. edu.ua. The article presents the method of quantitative assessment of histochemical reaction with bromphenol blue. Mikel Calvo's method for establishing the relationship between amino- and carboxyl groups of proteins was used. The aim of the work was to introduce our own method of quantitative evaluation of the results of histological sections with
© Давиденко I. С., Грицюк М. I., Давиденко О. М.
bromophenol blue, offer the list of procedures for standardizing the method, clarify the interpretation of quantitative results of the study, and to indicate the list of necessary restrictions for the application of the method. The indicated method is a tool which, with proper application, in particular, strict observation of standardization procedures and involving modern digital technologies, allows to obtain quantitative reproducible results with the possibility of reliable interpretation of the results of measurements at the cell and tissue levels of the organization of biological matter in the aspect of the pathogenesis of various diseases and states which are accompanied by oxidation, modification of proteins (infectious and non-infectious inflammation, hypoxia, poisoning with strengthening of free radical processes, etc.), glycosylation of proteins (diabetes, glycogen storage disease), impaired protein production cells with impaired genome (cancer, tezaurythmozes), maturation of collagen (fibrosis).
Key words: histochemical method, protein, bromophenol blue.
Реферат. Давиденко И. С., Грицюк М. И., Давиденко О. М. МЕТОДИКА КОЛИЧЕСТВЕННОЙ ОЦЕНКИ РЕЗУЛЬТАТОВ Г1СТОХИМИЧЕСКОЙ РЕАКЦИИ С БРОМФЕНОЛОВЫМ СИНИМ ДЛЯ УСТАНОВЛЕНИЯ СООТНОШЕНИЯ МЕЖДУ АМИ1НО- И КАРБОКСИЛЬНЫМИ ГРУППАМИ В БЕЛКАХ. В статье представлена методика оценки результатов гистохимической реакции с бромфеноловым синим по Mikel Calvo для установления соотношения между амино- и карбоксильными группами в белках. Отмечено, что указанный метод является инструментом, который при правильном применении, в частности, при соблюдении процедур стандартизации и при привлечении современных цифровых технологий, позволяет получить количественные воспроизводимые результаты с возможностью надежного толкования результатов измерений на клеточном и тканевом уровнях организации биологической материи в аспекте патогенеза различных болезней и состояний.
Ключевые слова: гистохимическая методика, белок, бромфеноловый синий.
Реферат. Давиденко I. С., Грицюк М. I., Давиденко О. М. МЕТОДИКА КШЬКIСНОÏ ОЦ1НКИ РЕЗУЛЬТАТ1В ГIСТОХIМIЧНОÏ РЕАКЦП З БРОМФЕНОЛОВИМ СИН1М ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ М1Ж АМ1НО- ТА КАРБОКСИЛЬНИМИ ГРУПАМИ В Б1ЛКАХ. У статп наводиться методика шльшсно1 оцшки результапв гiстохiмiчноï реакци з бромфеноловим сишм за Mikel Calvo для встановлення сшввщношення мiж амiно- та карбоксильними групами у бiлках. Зазначено, що вказаний метод е шструментом, який при правильному застосуваннi, зокрема, при дотриманш процедур стандартизацiï та при залученш сучасних цифрових технологш, дозволяе отримати кiлькiснi вiдтворюванi результати з можливютю надiйного тлумачення результата вимiрювань на клiтинному та тканинному рiвнях органiзацiï бiологiчноï матерiï в аспекп патогенезу рiзних хвороб та сташв.
Ключовi слова: гiстохiмiчна методика, бшок, бромфеноловий синiй.
Вступ. Одшею з ввдомих гiстохiмiчних методик оцшки сшвввдношення мiж амiно- та карбоксильними групами в бшках е метод з бромфеноловим сишм за Mikel Calvo (Мшель Кальво). Сутнiсть методики полягае в тому, що бромфеноловий синш при дотриманш певних процедур фарбування диференцшовано забарвлюе так зваш «кислЬ» та «основш» бiлки. Зокрема, «основш» бiлки забарвлюються в синш колiр, «кислЬ» бiлки - в червоний, а iнодi - в жовтий i зелений кольори.
Ввдповвдно до оригiнального тлумачення Mikel Calvo (1957), «кислЬ» бiлки, це ri бiлки, в яких переважають карбоксильш групи над амiногрупами, а «основш» бiлки, це тi бiлки, в яких переважають амшогрупи над карбоксильними групами. Варто вщмггити, що осшльки в реальних бiологiчних структурах бшки знаходяться у виглядi сумiшей, тому саме таке тлумачення результатiв методики Mikel Calvo е б№ш близьким до реальних справ, нiж, наприклад, iнше, дещо звужене тлумачення, яке передбачае, що «кислими» бiлками е бшки з переважанням кислих амшокислот (глютамiновоï та аспарагiновоï), а «основними» е бiлки з переважанням основних амшокислот ^зин та аргiнiн). О^м того, необхвдно зауважити, що в останнш час накопичилися данi експериментальних та клшчних досл1джень, якi потребують уточненого i диференцiйованого тлумачення щодо зсувiв у
сшввщношенш функцюнальних груп бiлкiв при pi3Hm фiзiологiчних та патологiчних процесах. Разом Í3 перспективою застосувань нових тлумачень i зростанням вiдповiдальностi за них, а також з появою нових техшчних можливостей (комп'ютерна мiкроспектрофотометрiя) закономiрно зростають i вимоги до методики шльшсно! оцiнки результатiв гiстохiмiчно! реакци, визначення допустимих параметрiв виконання (стандартизации процедури.
Основою для застосування комп'ютерно! мжроспектрофотометрп для шльшсно! оцiнки результапв забарвлення бромфеноловим синiм за Mikel Calvo е те, що результативне забарвлення в реал1ях, як правило, немае так званого «чистого» кольору, але воно практично завжди мае плавт переходи, як за спектральними характеристиками, так i за штенсивтстю. Ще однiею важливою теоретичною тдставою для к1льк1сно1 оцiнки забарвлення бромфеноловим сишм також е те, що цей реактив забарвлюе бiлки стехюметрично, тобто кiлькiсть барвника вiдповiдае шлькосп бiлка, з яким вiн зв'язався.
Мета роботи. Навести власну методику шльшсно! оцiнки результатiв забарвлення пстолопчних зрiзiв бромфеноловим синiм за методом Mikel Calvo, запропонувати перелiк процедур стандартизацп методики, уточнити тлумачення шльшсних результатiв досл1дження, вказати перелiк необхвдних обмежень застосування методики.
Матерiали та методи. Нижчеописана методика к1льк1сно1 оцшки результатiв забарвлення гiстологiчних зрiзiв бромфеноловим сишм за методом Mikel Calvo заснована на багаторiчнiй серп попередшх дослвджень, як1 в рештi дозволили запропонувати наступний принцип шльшсно! оцшки характеристик забарвлення. Оцшка здiйснюеться методом комп'ютерно! мжроспектрофотометрп на цифрових кошях зображень у середовищi одше! з комп'ютерних програм, яка спроможна здшснити спектральний диференцiйний аналiз трьох компоненпв кольору за системою оцiнки кольорiв RGB (ввд англ. - «Red», «Green», «Blue»). Ця система комп'ютерно! оцшки кольору не залежить ввд особливостей алгоритму конкретно! застосовано! комп'ютерно! програми, тому що програмою проводиться лише формальна констатащя вже записаних у комп'ютерному файл1 цифрових даних. Творча роль дослвдника полягае в тому, щоби вказати програмi, в яких саме дiлянках зображення слад провести аналiз. Фiнальним результатом дослвдження е одержання показника (коефiцiента) R/B, який власне i е шльшсним представлениям спiввiдношення м1ж амiно- та карбоксильними групами бiлкiв.
Коефiцiент R/B - це просте математичне сшввщношення мiж кiлькiсною характеристикою червоного та синього компоненпв забарвлення. Якщо величина коефщента R/B перевищуе одиницю - це можна тлумачити як переважання в сумiшi бiлкiв карбоксильних груп над амшогрупами, якщо ж величина коефщента R/B становить менше одинищ, то такий результат можна розцшити як переважання амiногруп над карбоксильними групами. Таке тлумачення грунтуеться на сери спещальних дослвджень на тканиш печiнки експериментальних щурiв, де паралельно проводилися бiохiмiчнi досл1дження гомогенату печшки на окиснювальну модифiкацiю бiлкiв та гiстохiмiчнi препарати печiнки, як1 забарвлеш бромфеноловим синiм за Mikel Calvo. Вiдмiчаючи принципову можливiсть такого тлумачення, припускаемо, що на даний час все ж бшьш надiйно тлумачити величину коефщента R/B не в абсолютному, а в порiвняльному аспекп, який передбачае висновок про те, що в одному об'екп мжроскошчного зображення у порiвняннi з шшим об'ектом вiдмiчаеться бiльше або менше амшо- чи карбоксильних груп.
Застосування вказаного принципу можна продемонструвати на прикладi програми ImageJ. Ця програма (остання версiя - 1.48v, втна лiцензiя, W.Rasband, National Institute of Health, USA, 2015) випускаеться в шлькох рiзновидах, як1 працюють шд рiзними операцiйними системами. Програму можна вшьно отримати з офiцiйного веб-сайту або в портативнш, або в установочнш верс^', використання програми за умови отримання з офiцiйного сайту е легальним. Для науковцiв важливим аргументом на користь вибору саме ще! програми буде також i грунтовне офiцiйне керiвництво [5], на яке можна посилатися в сво!х наукових працях.
Результати i обговорення. Алгоритм отримання показника, полягае у наступному.
1. Запускають програму ImageJ, ввдкривають в нiй графiчний цифровий файл iз зображенням фрагменту пстолопчного зрiзу, пофарбованого бромфеноловим синiм за Mikel Calvo. З'являеться нове вiкно iз зображенням.
2. Вибирають один iз iнструментiв (наприклад «вiльне видшення» - «freehand
selection»), яким окреслюють певну дмнку зображення для вимiрювання (на комп'ютернiй «мовЬ» - групу сусiднiх пiкселiв). Видшену дiлянку буде видно по кольоровому контуру.
3. У меню програми в роздiлi «Аналiз» («Analyze»), або за допомогою комбшацп «гарячих клавш» Ctrl+H, вибирають iнструмент «Гiстограма» («Histogram»). З'являеться нове вiкно, де видно буде саму пстограму, а також деяш цифровi данi та функцюнальш кнопки в нижнiй частинi вiкна.
4. Метою роботи з вiкном «Гiстограма» е отримання двох вихвдних показникiв: «R» (кiлькiсна характеристика червоно! частини спектру) та «B» (шлькюна характеристика синьо! частини спектру). Для того, щоби побачити цi показники, використовують функцiональну кнопку RGB. Натискаючи цю кнопку, доходять до позици, коли горизонтальна лiнiя пiд пстограмою стане червоною, це вiдкрита сторшка показника «R», для аналiзу забирають середню арифметичну по видiленiй груш пiкселiв (Mean), наприклад, 87,126, це i е показник «R». Потiм, аналогiчним чином отримують i показник «B», наприклад, - 80,801 (рис. 1).
Рис. 1. Вшна програми ImageJ при отриманш комп'ютерних мiкроспектрофотометричних показник1в «R» та «B» в певному осередку цифрово! копй' зображення.
5. Показник (коефщент) R/B обчислюють простим дшенням показника «R» на показник «B», тобто для вище запропонованих цифр R/B=87,126/80,801=1,08. Така величина показника показуе, що у вивченiй дiлянцi зображення карбоксильш групи бiлкiв переважають над амшогрупами бiлкiв.
Наш досвiд показуе, що для отримання надшних результапв вимiрювання слад виконати певний перелж процедур стандартизацп методики. Цi процедури повиннi застосовуватися на всiх етапах виконання методики: 1) гiстотехнiчний етап; 2) оптичний етап (застосування мжроскотчно! оптики); 3) фотографiчний етап (застосування цифрового фотодокументування); 4) комп'ютерний мжроспектрофотометричний етап (аналiз кольору на цифрових мiкрофотографiях). Щодо гiстотехнiчного етапу, вимоги до нього добре вiдомi (це ва моменти, як1 стосуються фжсацп, проводки, виготовлення гiстологiчних зрiзiв, фарбування, зберiгання гiстохiмiчних препаратiв), тому в данш статтi вони не наводяться.
Оптичний етап. На цьому етат з узде! зб№шувально! чи корегувально! оптики мiкроскопа слiд обмежитися використанням виключно його об'ектива. Окуляр та iншi оптичнi посередники мiж об'ективом мжроскопа та фотокамерою необхвдно виключити, оск1льки кожен iз них може дати свою хроматичну чи сферичну аберацiю або iнакшим чином вплинути на свiтловий потiк. Об'ектив мшроскопа в найкращому разi повинен бути планахроматичним. З певним застереженням може бути використаний ахроматичний об'ектив, в такому разi наступнi вимiрювання слщ проводити тiльки в центральних частинах зображення, щоби уникнути планiметричних похибок. Освгглення в мiкроскопi повинно бути достатньо яскравим, але не занадто, оск1льки як недостатне, так i надмiрне освiтлення може викликати викривлення кольору об'ектiв (в певному дiапазонi iнтенсивнiсть освiтлення не змiнюе остаточш показники). Мiрою освiтлення цiлком може бути зона
комфорту для ока дослщника, бо сучасш цифровi камери технiчно адаптованi саме для такого рiвня освiтлення. Тип освгглення не мае принципового значення, бо цей стандарт вiдрегyлюeться на етат фотографування шляхом виставлення певних параметрiв цифрово! фотокамери.
Фотографiчний етап. На цьому етапi слiд використати дзеркальну цифрову фотокамеру (без об'ектива), або цифрову фотокамеру недзеркального типу (з об'ективом). В останньому випадку слiд ретельно пiдiйти до вибору цифрово! камери - об'ектив повинен бути з мшмальними хроматичними та просторовими аберацiями. Нами yспiшно апробоваш камери: Nikon D90, Olympus C740UZ, Olympus SP550UZ, Olympus SP820UZ, Konika Minolta DIMAGE Z3, Canon SX30IS. Вщмшносп в результативному показнику спостерталися лише у 7-12-му знаках тсля коми, що е несуттевими вщмшностями. Найкраще цифровi фотознiмки робити у формат запису файлу (даних) RAW, осшльки цей формат е прямими безпосереднiми показниками матрицi фотокамери. Також, придатними можуть бути формати TIFF або JPG без стиснення. Принципово важливим е виставлення параметрiв режиму «освгтлення» у фотокамерi. Не можна виставляти так званий «автоматичний режим», вш не дасть стандартних результата. Потрiбно обрати один iз неавтоматичних режимiв i суворо дотримуватися його повторення. З iлюстративною метою наводимо цифрову котю зображення фрагменту пстолопчного зрiзy к1рково! речовини нирки лабораторного щура (рис.2).
Рис. 2. Цифрова котя зображення д1лянки шрково! речовини нирки лабораторного щура.
Забарвлення пстолопчного зр1зу бромфеноловим сишм за методом Mikel Calvo.
Об'ектив планахромат 40х. Без окуляра.
Комп 'ютерний мiкроспектрофотометричний етап. Застосовуеться система анал1зу кольору RGB, осшльки вона дае стандартш результати в р1зних комп'ютерних програмах. Для прикладу зазначимо, що на даний час з р1вним устхом можуть бути застосоваш наступш безкоштовш комп'ютерш програми: ImageJ, GIMP (лщенз1я GPL), Pixie, ColorPic, ColorPix. Найбшьш розвиненими з названих е програми ImageJ, GIMP та ColorPic, осшльки вони дозволяють застосовувати не т1льки потксельний (точковий) анал1з, але й дають змогу використати зондовий метод (усереднеш даш по груш шксел1в). Наступним моментом стандартизацй' е проведення вим1рювань у центральних частинах зображення, осшльки в1домо, що найб1льш1 сферичш та кольоров1 аберацй' в1дм1чаються на перифери оптичного зображення. Це стосуеться навиъ тих ситуац1й, коли використовуються планахроматичш об'ективи, оск1льки !хня планахроматичшсть все ж не е абсолютною. I останшм, але найб1льш важливим, моментом стандартизацп анал1зу кольору е використання вщносних показник1в, а не абсолютних. Це дозволяе ефективно швелювати вс1 вщом1 з можливих розб1жностей у властивостях застосовано! апаратури та устаткування. Зокрема, використання системи анал1зу кольору RGB, передбачае можливють використання такого вщносного показника (коеф1ц1ента) як R/B.
Отже, основними принципами стандартизацп шльшсно! оцшки пстох1м1чно!
методики е: застосовувати належш об'ективи мжроскопа (найкраще це - планахроматичнi), використовувати цифровi камери дзеркального типу або якщо недзеркальнi, то з об'ективом з мшмальними хроматичними та геометричними аберацiями, не застосовувати автоматичнi режими цифрових камер, запис цифрових даних вести у форматах графiчних комп'ютерних файлiв без втрати iнформацiï (без стиснення), при аналiзi графiчного файлу використовувати комп'ютерш програми, як1 дозволяють застосовувати зондовий метод вимiрювання (усереднеш данi по групi пiкселiв), для аналiзу кольору використовувати систему аналiзу кольору RGB, оск1льки вона дае стандартш результати в рiзних комп'ютерних програмах, отримувати вiдноснi, а не абсолютш показники, зокрема, коефiцiент R/B.
Застосування кiлькiсноï оцiнки забарвлення бромфеноловим сишм дозволяе уточнити i навиъ розширити напрямки тлумачення отриманих результата. На сьогоднi можна констатувати чотири основних напрямки тлумачень.
1) Змiни в сшввщношенш мгж амiно- та карбоксильними групами у бiлках повиннi з'являтися при штенсифжацп процесiв окиснювально1 модифшацп бiлкiв. Цi процеси, як вщомо, характеризуються окисненням амiногруп амiнокислот бiлкiв, що призводить до порушення сшввщношення м1ж вказаними функцiональними групами на користь карбоксильних груп. На користь такого тлумачення отримано багато доказiв, як1 грунтуються як на встановлених фактах паралельного зростання iнтенсивностi в№норадикальних процесiв [2, 4, 6-9] так i в експериментах, коли в печшщ (в гомогенатах) проводили паралельне дослвдження окиснювальноï модифiкацiï бiлкiв бiохiмiчним методом. Даний метод перспективно показав себе в ситуащях, коли мае мюце зростання iнтенсивностi вiльнорадикальних процеав.
2) Так1 процеси, як неферментативне та ферментативне глшззилювання протеïнiв вже на раншх етапах спричиняе в першу чергу перетворення амiногруп бшшв, що призводить, так само як i при окиснювальнш модифiкацiï бшшв, до переважання карбоксильних груп над амшогрупами у бiлках. Це показано як на рiзному матерiалi ктшчних дослiджень, так i особливо переконливо - на матерiалi спецiально планованих для цих цiлей експериментальних дослщжень по стептозотоцинiндукованому цукровому дiабету [1]. Китчна перспектива дослiджень процесiв глжозилювання бiлкiв пов'язана, наприклад, iз потенцшними можливостями дiагностики по пункцiйним бюпс1ям раннього ушкодження окремих структур нирки при цукровому дiабетi та при ткогенозах.
3) Якщо ж дослщник мае справу з матерiалом, коли порушений геном клiтини (пухлиннi клтгини, клiтини при тезаурисмозах-протешозах), то варто врахувати, що клiтини з порушеним геномом гiпотетично можуть продукувати бiлки зi змiненим спiввiдношенням мiж амшо- та карбоксильними групами, причому сшвввдношення може мiнятися в будь-який бiк, залежно вiд конкретних особливостей порушень у геномi. Зокрема, так дослвдження проведенi на клiнiчному матерiалi - пухлинна тканина [3].
4) В останнш час з'явився ще один можливий напрямок тлумачення результата методики Mikel Calvo. Було вiдмiчено, що колагеновi волокна при фарбуванш бромфеноловим синiм за Mikel Calvo, по-перше, iнтенсивно фарбуються, а по-друге, емпiрично з'ясовано, що чим бшьш зрiлi колагеновi волокна - тим вони вiзуально бiльш червонi, отже, ввдповвдно характеризуються високими величинами коефщенту R/B [3]. Зазначена паралель дозволяе нам припустити, що так1 змши забарвлення колагенових волокон у процеа 1'х дозрiвання вказують на те, що перегин у червоний спектр забарвлення в таких випадках зумовлений не карбоксильними групами, а, напевно, в бшьшш мiрi пдроксильними групами, кшьшсть яких, як вiдомо, зростае при пдроксилюванш залишк1в пролiну та лiзину, на як1 природно багап колагеновi волокна (колаген). Ця шформащя принципово розширюе можливе тлумачення результата забарвлення бромфеноловим сишм за Mikel Calvo i окреслюе новi перспективи застосування методики. Звюно, що потрiбно провести додатковi дослiдження, щоби отримати докази на користь зазначених тлумачень.
На завершення слiд вказати на те, що в метода е певш обмеження, 1'х обов'язково слвд враховувати.
Перше обмеження полягае у тому, що придатними для виконання гiстохiмiчноï методики з бромфеноловим синiм за Mikel Calvo е пльки ri тканини, як1 зафiксованi в нейтральному фiксаторi (наприклад, нейтральному розчинi формал^) або нефiксованi мазки, препарати-вiдбитки чи заморожеш зрiзи. Гiпотетично може бути придатний лужний
фжсатор, але m в якому раз1 не кислий. У процеа зневоднювання та заливки в пстолопчш ущ1льнювач1 (парафш, цело!дин тощо) також слщ уникати окиснюючих агенпв. Другим обмеженням е те, що не можуть бути використаш цифров1 копи зображень г1стох1м1чних зр1з1в, як1 отримаш без забезпечення певних процедур стандартизации Трете обмеження полягае в тому, що не можна виконувати вим1рювання на об'ектах, яш мають природний тгмент, наприклад, еритроцити, сидероцити, сидерофаги, гранули бшрубшу, кристали гематовдину, гранули гематишв тощо. Природне забарвлення не дасть змоги в1ропдно зафжсувати змши навггь у тому випадку, коли вони в1зуально на перший погляд будуть явними. Четвертим обмеженням е те, що вим1рювання не можна проводити на г1стох1м1чних препаратах, як1 заключен! в кисле середовище (наприклад, канадський бальзам), оскшьки кисле середовище обов'язково небажано змшить властивосп барвника «бромфеноловий синш».
Висновки:
1. Пстох1м1чна методика бшки з бромфеноловим сишм за Mikel Calvo е шструментом, який при правильному застосуванш, зокрема, при дотриманш процедур стандартизацй' та при залученш сучасних цифрових технологш (цифрова м1кроспектрофотометр1я), дозволяе отримати шльшсш вщтворюваш результати.
2. Результати мжроспектрофотометричних вим1рювань при застосуванш методики з бромфеноловим сишм за Mikel Calvo можна тлумачити на клгганному та тканинному р1внях оргашзацп бюлопчно! матери в аспекп патогенезу хвороб та сташв, як1 супроводжуються такими процесами, як: окиснювальна модиф1кац1я б1лк1в, гл1козилювання протешв, порушена продукц1я б1лк1в кл1тинами з1 зм1неним геномом (онкозахворювання, тезаурисмози), дозр1вання колагену (ф1броз).
Перспективи подальших наукових дослiджень: подальша експериментальна та клшчна апробац1я методики.
Л1тература:
1. Бойчук Т.М., Грицюк M.I., Давиденко I.C. Пстох1м1чн1 дан1 щодо порушення окремих структур клубочшв нирок щур1в на раншх терм1нах розвитку експериментального цукрового д1абету // Буковинський медичний в1сник. - 2015. - Т.19, №3 (75). - С.19-22.
2. Ыка В.В., Давиденко I.C., Давиденко О.М. Пстох1м1чна оц1нка процес1в окиснювально! модифжацп б1лк1в в ендотел1оцитах кровоносних судин базально! пластинки плаценти при поеднанш запалення посл1ду та зал1зодеф1цитно! анеми ваг1тних // Кл1н1чна та експериментальна патолопя Том XV, №4 (58), 2016. - C.54-57.
3. Лазарук О.В., Давиденко I.C., Попович A.I., Гуменяк O.I., Люпак В.Т. Деяк1 властивост1 б1лк1в у окремих структурах протоково! карциноми та ф1броаденоми грудно! залози (г1стох1м1чне досл1дження на «кисл1» та «основн1» б1лки) // Неонатолопя, х1рург1я та перинатальна медицина. - Т. VII, № 1(23), 2017. - С.69-73.
4. Agrawal A., Rathor R., Suryakumar G. Oxidative protein modification alters proteostasis under acute hypobaric hypoxia in skeletal muscles: a comprehensive in vivo study // Cell Stress and Chaperones. - 2017, Vol.22, Is. 3. - P. 429-443.
5. Ferreira T. ImageJ. User Guide / T. Ferreira, W. Rasband. - New York: National Institute of Health. - 2012. - 187 p.
6. Kumar A., Uthappa Sh., Surendran S., Avinash S.S., Suresh S., Sushitha E.S. A study of levels of oxidative protein modification markers AOPP and IMA with risk factors of metabolic syndrome // International Journal of Biomedical Research. - 2015. - Vol.6, N2. -P.118-124.
7. Raftery M.J. Determination of oxidative protein modifications using mass spectrometry // Redox Report. - 2014. - Vol., Is. 4. - P.140-147.
8. Wall S.B., Oh J.-Y., Diers A.R., Landar A. Oxidative modification of proteins: an emerging mechanism of cell signaling // Frontiers in Physiology. - 2012. - Vol.3. - P.1-9.
9. Zhiyou Cai, Liang-Jun Yan Protein Oxidative Modifications: Beneficial Roles in Disease and Health // J. Biochem. Pharmacol. Res. - 2013. - Vol.1 (1). - P.15-26.
References:
1. Boychuk, T.M., Hrytsiuk, M.I., & Davydenko, I.S. (2015). Histokhimichni dani
shchodo porushennia okremykh struktur klubochkiv nyrok shchuriv na rannikh terminakh rozvytku eksperymentalnoho tsukrovoho diabetu [Histochemical data on violations of selected structures of the glomeruli of rat kidney in the early stages of the development of experimental diabetes mellitus]. Bukovynskyi medychnyi visnyk - Bukovinian medical Herald Journal. (Vol.19), 3 (75), (рр. 19-22) [in Ukrainian].
2. Ilika, V.V., Davydenko, I.S., & Davydenko, O.M. (2016). Histokhimichna otsinka protsesiv okysniuvalnoi modyfikatsii bilkiv v endoteliotsytakh krovonosnykh sudyn bazalnoi plastynky platsenty pry poiedanni zapalennia poslidu ta zalizodefitsytnoi anemii vahitnykh [Gstone assessment processes akinwale modification of proteins in endotheliocyte blood vessels in the basal plate of the placenta with pagan inflammation of the placenta, and iron deficiency anemia in pregnant women ]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia - Clinical and experimental pathology. (Vol. XV), 4 (58), (рр.54-57) [in Ukrainian].
3. Lazaruk, O.V., Davydenko, I.S., Popovych, A.I., Humeniak, O.I., & Liupak, V.T. (2017). Deiaki vlastyvosti bilkiv u okremykh strukturakh protokovoi kartsynomy ta fibroadenomy hrudnoi zalozy (histokhimichne doslidzhennia [Some properties of proteins in individual structures of the flow carcinoma and fibroadenoma of the breast (gstone research on "acidic" and "basic" proteins)]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna -Neonatology, surgery and perinatal medicine. ((Vol. VII), 1(23), (рр.69-73) [in Ukrainian].
4. Agrawal A., Rathor R., Suryakumar G. Oxidative protein modification alters proteostasis under acute hypobaric hypoxia in skeletal muscles: a comprehensive in vivo study // Cell Stress and Chaperones. - 2017, Vol.22, Is. 3. - P. 429-443.
5. Ferreira T. ImageJ . User Guide / T. Ferreira, W. Rasband. - New York: National Institute of Health. - 2012. - 187 p.
6. Kumar A., Uthappa Sh., Surendran S., Avinash S.S., Suresh S., Sushitha E.S. A study of levels of oxidative protein modification markers AOPP and IMA with risk factors of metabolic syndrome // International Journal of Biomedical Research. - 2015. - Vol.6, N2. - P.118-124.
7. Raftery M.J. Determination of oxidative protein modifications using mass spectrometry // Redox Report. - 2014. - Vol., Is. 4. - P.140-147.
8. Wall S.B., Oh J.-Y., Diers A.R., Landar A. Oxidative modification of proteins: an emerging mechanism of cell signaling // Frontiers in Physiology. - 2012. - Vol.3. - P.1-9.
9. Zhiyou Cai, Liang-Jun Yan Protein Oxidative Modifications: Beneficial Roles in Disease and Health // J. Biochem. Pharmacol. Res. - 2013. - Vol.1 (1). - P.15-26.
Работа поступила в редакцию 20.10.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования