CC BY
10УДК 616-001.52: 616.01/09: 616-06
С. С. Полщук
КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ КВЕРТУЛ1НУ ТА ФОРКАЛУ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕННЯХ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Вiнницький нацюнальний медичний унiверситет iM. М. I. Пирогова
Summary. Polishchuck S. S. COMPLEX USE OF KVERTULIN AND PHORCAL AT TRAUMATIC INJURIES OF THE LAW JAW AT EXPERIMENT. - N. I. Pirogov Vinnitsa National medical University, e-mail: [email protected]. The objective: to investigate complex influence of kvertulin and phorcal at the healing of bone tissue at modelling traumatic defects of a low jaw in rats. Material and methods. There were 80 white male rats of Wistar breed, aged 5-6 months and 240-270 g of mass. The animals were at a general nutritional scheme with a free approach to water and food and standard conditions of the presence in cages. There were four groups of animals formed. Control group consisted of 20 items with the trauma of a low jaw (invest. 1); 20 rats had a low jaw trauma and at a day of it and two following weeks kvertulin was added to the food ( 200 mg per 1 kg of a rat's mass; invest 2); 20 rats had a low jaw trauma and at a day of tauma and two following weeks phorcal was added tot the food (200 mg per 1 kg of a rat's mass, invest. 3) and 20 rats had a low jaw trauma and got 200 mg of kvertulin and 200 mg of phorcal per 1 kg of a rat's mass, invest. 4). Trauma was obtained by perforation of alow jaw with a drill at the angle of a low jaw. Laater on the healing of the defect was observed. Results. At dynamic observation the improvement of osteogenesis was observed in the group with simultanious addition of kvertulin and phorcal. The number of complications in the control group was 15%, in invest 1 - 5%; in invest . 2 - 5%, and invest 3 - 0%. Conclusions. The complex use in adaily diet of experimantal animals of kvertulin and phorcal decreases the terms of perforation healing by 7.1 + 1.2 days and prevents post-traumatic complications.
Key words: maxillofacial area, perforation of a low jaw, Kkvertulin, phorcal.
Реферат. Полищук С. С. КОМПЛЕКСНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КВЕРТУЛИНА И ФОРКАЛА ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЯХ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ. Цель: экспериментально исследовать компексное влияние квертулина и форкала на условия заживления костной ткани при моделировании травматических дефектов нижней челюсти крыс. Материалы и методы. Эксперимент был проведен на 80 белых крысах-самцах линии Вистар в возрасте 5-6 месяцев и массой 240-270 г. Животные находились на общем рационе питания, имели свободный доступ к воде и пище и стандартных условиях пребывания в клетках вивария ВНМУ им. Пирогова. В процессе работы крысы были разделены на 4 группы. В каких выделили контрольную группу, 20 крыс - с травмой нижней челюсти; (исследована №1); 20 крыс - с травмой нижней челюсти, которые в день травмы челюсти и последующие две недели, добавляли к пище квертулин в дозе 200 мг на килограмм массы крысы (исследована №2); 20 крыс - с травмой нижней челюсти, которые в день травмы челюсти и последующие две недели, добавляли к пище форкал в дозе 200 мг на килограмм массы крысы ( исследования №3); 20 крыс - с травмой нижней челюсти, которые в день травмы челюсти и последующие две недели, добавляли к пище квертулин в дозе 200 мг на килограмм массы крысы и Форкал в дозе 200 мг на килограмм массы крысы. Всем крысам наносили травмы нижней челюсти путем перфорации бором в области угла нижней челюсти. В дальнейшем наблюдали за заживлением области перфорационного дефекта. Результаты. При проведении динамического наблюдения за заживлением дефекта нижней челюсти у крыс выявлено улучшение процессов остеогенеза у крыс с добавлением к суточного рациона одновременно квертулина и форкала.
© Полщук С. С.
Количество осложнений у крыс контрольной группы составила - 15%, исследования №1 - 5%, исследования №2 - 5%, исследования №3 - 0%. Выводы. Комплексное использование в суточном рационе крыс квертулину и форкала при регенерации перфорационного дефекта нижней челюсти крыс сокращает сроки заживления на 7,1 + 1,2 суток, а также предупреждает возникновение посттравматических осложнений.
Ключевые слова: крыса, челюстно-лицевая участок, перфорационное дефект нижней челюсти, квертулин, форкал.
Реферат. Пол1щук С. С. КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ КВЕРТУЛ1НУ ТА ФОРКАЛУ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕННЯХ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ В ЕКСПЕРИМЕНТ1. Мета: експериментально дослвдити поеднаний вплив квертулiну та форкалу, на умови загоення шстково! тканини при моделюванш травматичних дефекпв нижньо! щелепи щур1в. Матер1али та методи. Експеримент був проведений на 80 бших щурах-самцях Мни Вютар, в1ком 5-6 мюяшв та масою 240-270 г. Тварини знаходилися на загальному рацюш харчування, мали вшьний доступ до води 1 !ж1 та стандартних умовах перебування в клггках в1вар1ю ВНМУ 1м. М.1.Пирогова. В процес роботи щур1 були подшеш на 4 групи. В яких видшили контрольну групу, 20 щур1в - з травмою нижньо! щелепи; дослщну №1, 20 щур1в - з травмою нижньо! щелепи, як в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, добавляли до !'ж квертулiн в доз1 200 мг на кшограм маси щура; дослiдна №2, 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи, яш в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, добавляли до !ж1 форкал в дозi 200 мг на кшограм маси щура; дослiдну №3, 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи, яш в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, добавляли до !ж квертул1н в дозi 200 мг на кшограм маси щура та форкал в дозi 200 мг на кшограм маси щура. Вам щурам наносили травму нижньо! щелепи шляхом перфораци бором в дшянш кута нижньо! щелепи. В подальшому спостерпали за загоенням дiлянки перфорацiйного дефекту. Результати. При проведеш динамiчного спостереження за загоенням дефекту нижньо! щелепи у щурiв виявлено покращення процесiв остеогенезу у щурiв з додаванням до добового рацюну одночасно квертулiн та форкал. Кшьшсть ускладнень у щурiв контрольно! групи склала - 15 %, дослщнш №1 - 5 %, досМднш №2 - 5%, досМднш №3 - 0%. Висновки. Комплексне використання в добовому рацюш щурiв квертулiну та форкалу при регенераци перфорацiйного дефекту нижньо! щелепи щурiв скорочуе термiни загоення на 7,1+1,2 дiб, а також попереджае виникнення пiсля травматичних ускладнень.
Ключовi слова: щур, щелепно-лицева дiлянка, перфорацшний дефект нижньо! щелепи, квертул1н, форкал.
Вступ
Провщне мiсце серед травм обличчя належить переломам нижньо! щелепи. Частше за все зустрiчаються переломи нижньо! щелепи в дшянш кута, шдборщного отвору, суглобового вщростка. Переломи нижньо! щелепи займають важливе мюце в структурi загального травматизму, що важливо саме при полiтравмi та поеднаних пошкодженнях обличчя. Серед вах травм обличчя переломи нижньо! щелепи бувають у 75 -87 % випадшв [1, 8, 10, 17, 18, 19, 22, 23, 24]. Збшьшення травматизму призводить до зростання також пiслятравматичних ускладнень. Особливо! уваги потребують ускладнення, якi виникають на фош супутньо! патологi! [16, 17, 24]. Перш за все це пов'язано з особливостями етюлоги, патогенезi та л^вання таких пацiентiв. 1з ускладнень переломiв нижньо! щелепи найбшьш часто зустрiчаються нагноення к1стково! рани, шслятравматичний остеомiелiт, несправжнiй суглоб, патолопчна рухомiсть к1сткових фрагментiв, вторинна кровотеча, тслятравматичний гайморит чи неврит, порушення прикусу [1, 8, 10, 17, 18, 19, 23, 24, 25, 26].
Основне завдання при лшування переломiв нижньо! щелепи належить для створення умов пiслятравматично!' регенерацi!', що призведе до зменшення небезпеки винекнення ускладнень, або !х попередження. Регенеращя дiлянки перелому нижньо! щелепи проходить через можливють органiзму людини до регенераци тканини, шляхом утворення сполучнотканинного матриксу, на якому в подальшому вщбуваеться ос!дання кальцiю та осифшащя з в1дновленням органотопiчно!' структури шстки [8, 16, 19].
Незважаючи на травму лише нижньо! щелепи, органiзм людини вiдповiдаe реакцieю захисних механiзмiв, що шляхом включення рiзних фiзiологiчних, бiохiмiчних та iмунологiчних схем, допомагае зменшити к1льк1сть ускладнень [2, 13, 14, 15, 20, 24]. Вщ активносп, взаемодп та швидкосп цих систем залежить вiдповiдь оргашзму людини на травму профiлактуючи виникнення травматично! хвороби [3, 5].
Препарати яи вiдповiдають за вiдповiдь оргашзму на шфекщю, називають адаптогенами, яи широко використовують в медицинi та щелепно-лицевш хирурги [4, 6, 7, 8, 11, 12, 15, 17, 22, 24, 31]. При цьому слад ввдмггити, про важливе значения для оргашзму являють комплекснi препарати, що впливають на рiзнi органи та системи оргашзму. Одним з таких препарапв е квертулш (комплексний впчизняний препарат що складаеться з бюфлаванощу кверцетину, пребiотику iнулiну, цитрату кальцш), але присутнi лише поодинои повадомлення про !х застосування при травматичних пошкодженнях лицевого скелету. Це визначае актуальшсть дослiджень з вивчення лiкувально-профiлактичних ефектiв квертулiну, призначеного в перюд лiкувания i реабштацп хворих iз переломами к1сток обличчя з метою корекцп адаптацiйних реакцiй, активiзацi! репаративно! регенерацп й одержання стшко! стабшзацп у перебiгу захворювань травм обличчя опосередковано через активування та нормалiзацiю гепатобшарно! системи [6, 8, 17].
Важливе значення при травмах исток щелепно-лицево! дшянки займае кальцитрюл. Кальцитрiол вiдповiдае за обмiн кальцш та стимулювання функци остеобластiв, яю вiдповiдають за утворення истково! мозол^ активiзуючи засвоення кальцiю в дистальних вiддiлах тонкого кишечника. Кальцитриол стимулюе всмоктування кальцш в нирках та посилюе мiнералiзацiю к1сток, шляхом пригшчення секрецп паратирео1дного гормону. Найбiльш часто застосовуеться кальцитрюл та його аналоги при остеопороз^ але юнують так1 моменти коли кальцш потрiбний для утворення истково! мозолi при переломах исток. Використання кальцитрiолу чи його похвдних при переломi к1сток не так часто використовуеться дослвдниками.
При плануванш комплексного лiкувания переломiв нижньо! щелепи, одне з важливих моменпв займае санацiя к1стково! рани та профшактика виникнення ускладнень, як1 мають тенденцш до збiльшения. Успiх л^вання таких травм залежить вiд корекцп функцш оргаиiзму беручи до уваги супутню патологiю та стабiлiзувания належних умов для реалiзацi! резервних сил оргашзму та посилюючи регенерацш перелому.
Мета дослщження - експериментально дослщити поеднаний вплив квертулiну та форкалу, на умови загоення к1стково! тканини при моделюванш травматичних дефектiв нижньо! щелепи щурiв.
Матерiали та методи
Експеримент був проведений на 80 бших щурах-самцях лiнi! Вiстар. Тварини знаходилися на загальному рацiонi харчування, мали вiльний доступ до води i 1ж1 та стандартних умовах перебування в клiтках вiварiю ВНМУ iм. М. I. Пирогова. Вш тварин -5-6 мiсяцiв. Маса пацюив коливалася в межах 240-270 г.
Дослщники видiляють декiлька моделей екпериментаьного нанесення перелому нижньо! щелепи у щурiв, але не ва цi методики можуть дати об'ективiзацiю та стандартизац1ю перелому, що не дозволить дати дшсну оцiнку [4, 6, 10, 11, 31, 32]. Нами в експерименп на щурах ми використали методику створення дефекту нижньо! щелепи щурiв за допомогою бора в дiаметрi 1 мм, що дозволило отримати стандартний шслятравматичний перфорацiйний дефект та об'ективно спостертати за процесами регенерацi! [6].
При моделюванш перфорацшного дефекту нижньо! щелепи можна видiлити дек1лька основних еташв. Пiсля проведення тiопенталового наркозу (20 мг/кг внутрiшньоочеревенно), голили операцiйне поле у шднижньощелеповш дiлянцi зправа та обробляли тричi спиртом. П1сля цього проводили розрiз шкiри скальпелем в шднижньощелеповш дшянш довжиною до 1 см, затискачами розшаровували тканини iз подальшим скелетуванням нижньо! щелепи в дмнш кута нижньо! щелепи. За допомогою бормашини створювали за круглим бором дiаметром 1 мм., дефект истки нижньо! щелепи Рану обробляли декасаном та попм проводили пошарове накладання швiв (внутрiшнi шви iз кетгута, а на шк1ру iз полiамiду атравматичного). Вибрана модель створення травматичного перфорацшного дефекту дозволяе провести клшчне дослщження по вивченню особливостей перебiгу к1стково! регенерацi! п1д впливом рiзних фармацевтичних препаратiв чи вивченню рiзних експериментальних умов впливу на перебш хвороби у
тслятравматичному перюда. Данна модель була вибрана для дослвдження, як найбiльш адекватна, шформативна, об'ективна, доступна та ввдповвдаюча MeTi досл1дження. В цiй робот прослiдкованi клiнiчнi прояви загоення м'яких тканин, що оточують травматичний дефект нижньо! щелепи, яш опосередковано можуть свiдчити про як1сть загоення травми та процеси остеогенезу.
В процeсi роботи щурi були подiлeнi на 4 групи:
1. Контрольна - 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи.
2. Дослвдна №1 - 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи, яким в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, добавляли до !ж1 квертулш в дозi 200 мг на шлограм маси щура.
3. Дослiдна №2 - 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи, яш в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, добавляли до !ж1 форкал в дозi 200 мг на шлограм маси щура.
4. Дослвдна №3 - 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи, яким в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, одночасно добавляли до !ж1 квертулш в дозi 200 мг на шлограм маси щура та форкал в дозi 200 мг на шлограм маси щура.
Квертулш - це комплексний вичизняний препарат, що мютить бюфлавановд кверцетин, пребютик шулш, цитрат кальцiю (дозввд МОЗ Укра!ни №05.03.02. - 06/44464 ввд 17.05.2012 року). Наявнiсть шулшу дозволяе володiти антидисбiотичною дiею, стимулюючи зростання пробiотичноï мiкрофлори i усуваючи явища дисбактeрiозу. Кверцетин володiе Р-вгтамшною активнiстю, та володiе антиоксидантною, мембранопротекторною та гепатопротекторною дiею. Цитрат кальщю, це форма кальцiю, яка е найб№ш легко засвоювання формою, стимулюе мiнeралiзацiю кiстковоï тканини, усуваючи явища остеопорозу [4, 9].
Форкал - препарат, що мютить дшчу речовину кальцитрюл, який являеться активним метаболттом вiтамiну D3, ключова роль якого належить впливу на обмш кальцш i стимуляцiю активностi остeобластiв шсток скелету. Вiн утворюеться в нирках зi свого попередника, 25-гiдроксихолeкальцифeролу. При нормальному функцюнуванш органiзму, виробляеться 0,5-1 мкг кальцитрiолу на сутки. форкал сприяе всмоктуванню кальцiю в дистальних ввддвдах кишечника, збiльшуе його реабсорбцш в нирках i посилюе мiнeралiзацiю к1сток. Форкал пригнiчуе сeкрeцiю паратиреовдного гормону, зменшуе бiль в шстках i м'язах.
Клiнiчну оцiнку стану операцшно! експериментально! рани проводили на 3, 5, 7, 10, 14, 28 добу. В контрольнш груш та трьох дослвдних групах вiдмiчали ускладнення, як1 були пов'язаннi з шстковим дефектом та ввдображували його загоення та тканин навколо нього. При оцшш загоення шсткового перфорацшного дефекту к1стки використовували наступну клшчну характеристику: гiпeрeмiя навколо опeрацiйно! рани, набряк двдянки оперативного втручання, запальна iнфiльтрацiя, нагноення чи абсцедування операцшно! рани, розходження швiв.
Результати та обговорення
Щоденний огляд стану раново! повeрхнi, показав, що вже на 3-й день експерименту в першш контрольнш груш тварин - процес загоювання шсляоперацшно! рани, без корекцп загоення квeртулiном, ввдбувався з значною гiпeрeмiею раново! повeрхнi, набряком та значним запальним iнфiльтратом. У дослвднш груш №1 процес загоення супроводжувався, меншою гiпeрeмiею, набряком пiднижньощeлeпово! дмнки та менш вираженим запальним шфвдьтратом, що сввдчить про позитивний вплив комплексного препарату квертулш на загоення перфорацшного дефекту нижньо! щелепи (табл. №1, 2, 3). У дослвднш груш №2 процес загоення супроводжувався, меншою гiпeрeмiею, набряком тканин в дмнш рани та менш вираженим запальним шфвдьтратом, в порiвняннi з контрольною групою, що сввдчить про позитивний вплив форкалу на загоення перфорацшного дефекту нижньо! щелепи (табл. №1, 2, 3). У дослвднш груш №3 процес загоення супроводжувався, меншою гiпeрeмiею, набряком тканин в дмнш рани та менш вираженим запальним шф№тратом, в порiвняннi з контрольною групою, а також менш вираженими проявами ознаками запалення шж в дослвднш груш №1 та №2, що сввдчить про позитивний саме комплексний вплив квертушу та форкалу на загоення перфорацшного дефекту нижньо! щелепи (табл. №1, 2, 3). Достовiрних ввдмшностей мiж показниками дослвдних груп ми не виявили.
Таблиця 1
Прояви пмереми у щурiв в мроекщТ травми нижньоТ щелепи (М+m)
Групи тварин Днi дослiдження
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (п=20) 3,41+0,12 2,86+0,19 2,35+0,13 1,89+0,13 1,25+0,11 1,05+0,12
Дослiдна №1 (п=20) 3,02+0,15* 2,46+0,12* 1,96+0,06* 1,31+0,13* 1,14+0,12* 1,02+0,13*
Дослiдна №2 (п=20) 3,12+0,11* 2,32+0,15* 1,98+0,08* 1,24+0,1* 1,18+0,08* 1,04+0,11*
Дослiдна №3 (п=20) 3,08+0,13* 2,12+0,15* 1,45+0,08* 1,12+0,1* 1,02+0,08* 1,0*
Примтка: * - достовiрно по вiдношенню до термiнiв прояву показника щурiв контрольно! групи (р<0,05).
Таблиця 2
Прояви набряку у щурiв в мроекщТ травми нижньоТ щелепи (М+m)
Групи тварин Дш дослiдження
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (п=20) 3,51+0,14 2,96+0,19 2,45+0,15 1,99+0,13 1,35+0,12 1,11+0,11
Дослвдна №1 (п=20) 3,01+0,13* 2,28+0,16* 2,05+0,06* 1,41+0,15* 1,06+0,12* 1,0+0,04*
Дослвдна №2 (п=20) 3,11+0,16* 2,22+0,11* 2,09+0,09* 1,3+0,12* 1,04+0,16* 1,02+0,05*
Дослвдна №3 (п=20) 3,02+0,13* 2,18+0,15* 1,52+0,08* 1,2+0,1* 1,04+0,08* 1,0*
Примтка: * - достовiрно по вiдношенню до термшв прояву показника щурiв контрольно! групи (р<0,05).
Таблиця 3
Прояви замальноТ шфшьтрацп у щурiв в дшянщ мерфоращТ нижньоТ щелепи (М+m)
Групи тварин Днi дослiдження
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (п=20) 3,32+0,12 2,74+0,19 2,23+0,13 1,78+0,13 1,34+0,11 1,22+0,12
Дослвдна №1 (п=20) 3,01+0,15* 2,38+0,12* 1,85+0,06* 1,22+0,13* 1,08+0,12* 1,02+0,03*
Дослвдна №2 (п=20) 3,09+0,12* 2,42+0,11* 1,73+0,09* 1,25+0,17* 1,11+0,15* 1,08+0,05*
Дослвдна №3 (п=20) 3,0+0,18* 2,21+0,14* 1,49+0,08* 1,15+0,1* 1,08+0,08* 1,0*
Примтка: * - достовiрно по вщношенню до термiнiв прояву показника щурiв
контрольно! групи (р<0,05).
У щурiв контрольно! та всiх дослiдних груп, яким наносили перфорацiйний травматичний дефект нижньо! щелепи, на 3-й день спостережень гшеремш навколо операцшно! рани, мала тенденцш до зменшення, при цьому також зменшуеться iнтенсивнiсть прояву набряку та шфшьтраци в шднижньощелеповш оперованш дiлянцi. Динамiчне спостереження за процесами загоення травматичного перфорованого дефекту
нижньо! щелепи щурiв показуе, що вже на 3 -й день з моменту нанесення травми гiпeрeмiя в проекци перелому вiдповiдала у контрольнш груш посередньому рiвню мiж значно вираженим та вираженим, а дослвднш №1, №2 та №3 - наближуеться до вираженого рiвня. Набряк та шфшьтращя м'яких тканин в проекци перфорацшного дефекту нижньо! щелепи мала аналопчну залежшсть. Прояв набряку в проекцй' перелому вiдповiдала у контрольнш груш рiвню посередньому м1ж значно вираженим та вираженим, дослвднш груш №1, №2 та №3 - рiвeнь наближений до вираженого. Прояв шф№трацп в проекцй' перелому ввдповвдала у контрольнiй групi також посередньому рiвню мiж вираженим та значно вираженим проявом клiнiчних показнишв, а в дослiднiй групi №1, №2 та №3 - рiвeнь вираженого прояву (табл. №1, 2, 3). Найкраща тeндeнцiя впливу на загоення травматично! перфорацп в дмнш нижньо! щелепи показуе комплексний вплив квертул^ та форкалу.
У щурiв контрольно! групи - з шслятравматичним пeрфорацiйним дефектом нижньо! щелепи в дмнш кута, на противагу дослвдним групам тварин з використанням квертулшу та форкалу, на 5-й день спостережень у оперованих тварин спостериалась наступна картина: гiпeрeмiя навколо операцшно! рани зменшилася, при цьому також зменшився прояв набряку та шфвдьтраци в пiднижньощeлeповiй опeрованiй дiлянцi. Спостереження за динамiкою процeсiв загоення шслятравматичного перфорованого дефекту нижньо! щелепи щурiв сввдчить про те, що вже на 5-й день з моменту нанесення травми гiпeрeмiя в проекцй' перелому ввдповвдала у контрольнш груш незначно нижче вираженого рiвня, а дослвднш №1 - рiвeнь мiж вираженим та незначно вираженим проявом, дослвднш №2 - рiвeнь також мiж вираженим та незначно вираженим проявом гшеремп', дослвднш №3 - рiвeнь наближений до незначно вираженого прояву гшеремп. Набряк та шф№трашя м'яких тканин в проекци перфорацшного дефекту нижньо! щелепи мала аналопчну залежшсть. Прояв набряку в проекци перелому у контрольнш груш займав виражений рiвeнь, дослвднш груш №1 та №2 - рiвeнь посереднш мiж вираженим та незначно вираженим проявом ознаки, а в №3 - наближений до незначно вираженого прояву. Прояв шф^траци в проекци перелому ввдповвдала у контрольнш груш незначно нижче вираженого рiвня, дослвднш груш №1, №2 - рiвeнь посереднш мiж вираженим та незначно вираженим рiвнeм прояву, дослвднш груш №3 - прояв шфвдьтраци наближений до незначно вираженого рiвня (табл. №1, 2, 3).
На 7-й день з моменту нанесення перфорацшного отвору нижньо! щелепи у щурiв контрольно! та вах дослвдних груп спостериалася позитивна динамжа загоення перелому. У тварин контрольно! групи показники гшеремп, набряку та шфвдьтраци мали тенденцш наближення до незначно виражених. У тварин, дослвдно! групи №1, яким був введений в харчовий рацюн квертулш - процеси регенераци перелому мали бвдьш позитивну динашку та показники гшереми та набряку знаходилися в межах незначно вираженого рiвня, а показники шф№траци знаходилися в межах нижче незначно виражених показнишв. Показники дослвдно! групи №1 сввдчать про позитивний вплив комплексного препарату квертулш на регенерацш шстково! тканини при перфорацшному дефекп нижньо! щелепи щурiв. Показники у тварин, дослвдно! групи №2, яш отримували форкал - процеси регенераци перелому мали б№ш виражену позитивну динашку нiж у тварин контрольно! групи та показники гшереми i набряку знаходилися в межах незначно вираженого рiвня, а показники шф№траци знаходилися в межах нижче незначно виражених показнишв. Показники отримаш у щурiв дослвдно! групи №2 сввдчать про позитивний вплив форкалу на регенерацш шстково! тканини при перфораци нижньо! щелепи щурiв в дмнш кута. Показники у тварин, дослвдно! групи №3, яш отримували одночасно квертулш та форкал -процеси регенераци перелому мали найб№ш виражену позитивну динашку в порiвняннi з тваринами контрольно! групи та показники гшеремп, шфвдьтраци i набряку знаходилися в межах посередшх мiж незначно вираженим та ввдсутшм рiвнeм, що сввдчить про позитивне комплексне використання квертушу та форкалу (табл. №1, 2, 3).
На 10-й день спостережень у оперованих тварин спостериалась наступна клшчна картина у щурiв контрольно! групи - з перфорацшним дефектом нижньо! щелепи щурiв, але без використання квeртулiну: гiпeрeмiя навколо операцшно! рани зменшилася, так само, як набряк та запальна шф№тращя в пвднижньощелеповш дмнш. При аналiзi за динамшзю процeсiв загоення травматичного перфорованого перелому нижньо! щелепи щурiв сввдчить про те, що вже на 10-й день з моменту нанесення травми гiпeрeмiя в проекцй' перелому ввдповвдала у контрольнш груш рiвню наближеному до незначно вираженого рiвня, а в
дослвднш rpyni №1 - посередньому р1вню м1ж вщсутшстю прояву та незначно вираженого р1вня ознаки, так само як в дослвднш rpyni №2. Набряк та шфшьтращя м'яких тканин в проекци перфорацй' нижньо! щелепи мали аналогiчнy залежнiсть. Прояв набряку в проекци перелому вiдповiдав у контрольнш гpyпi незначно вираженому piвню прояву, дослiднiй №1 т №2 - посередньому piвню м1ж вщсутшстю прояву та незначно вираженого piвня ознаки. Прояв запально! iнфiльтpацiï на 10-й день дослщження в проекци перелому вщповвдала у контpольнiй груш наближену до незначно вираженого piвня, дослiднiй №1 та №2 -наближену до piвня вiдсyтностi ознаки. У тварин, дослiдноï групи №3, яш отримували одночасно квеpтyлiн та форкал - процеси pегенеpацiï перелому мали найбшьш виражену позитивну динашку в поpiвняннi з тваринами контpольноï та дослiдних груп №1, 2. У тварин досладно! групи №3 показники гшереми, iнфiльтpацiï i набряку наближалися до piвня вiдсyтностi ознаки, що сввдчить про позитивне комплексне використання квеpтyiнy та форкалу (табл. №1, 2, 3).
На 14-й день з моменту нанесення перфорацшного отвору нижньо1' щелепи у тварин вах груп прослщковуеться позитивна динамка загоення дiлянки травми. Показники гшереми у щypiв контрольно1' групи знаходилися в межах мiж незначно вираженими та вiдсyтнiми проявами бiльш наближеш до вiдсyтнього прояву ознаки, так само як i piвень прояву набряку та шфшьтраци як1 займали мюце посередне мiж незначно вираженим та не вираженим piвнем з наближенням до вiдсyтнього piвня. У тварин дослвдно1" групи №1, яким був введений в добовий харчовий рацюн квеpтyлiн - процеси регенераци перелому мали бiльш позитивну динамшу та показники гiпеpемiï, набряку, шфшьтраци знаходилися в межах наближених до вщсутшх, так само як i аналопчш показники у щypiв дослвдно1" групи №2, як1 отримували форкал. Показники дослвдно1" групи №1 та №2 достовipно показують та сввдчать про позитивний вплив квеpтyлiнy та форкалу, на регенерацш шстково1' тканини при перфорацшному пеpеломi нижньо1' щелепи щypiв. Найбiльшy позитивну динамiкy мали показники запалення у тварин, дослвдно1' групи №3, як1 отримували одночасно квертулш та форкал. Показники гшереми, шфшьтраци i набряку знаходилися наближеному до piвня вiдсyтнiх ознак, що шдтверджують позитивне комплексне використання кверту^ та форкалу (табл. №1, 2, 3).
На 28-й день з моменту нанесення перфорацшного отвору нижньо1' щелепи у тварин контрольно1' групи кишчно спостершалася позитивна динамiка кишчних ознак загоення перелому. При цьому у 1 тварини реестрований незначна гiпеpемiя, у 1 тварини спостершався незначний набряк та у 2-х тварин - незначно виражена шфшьтращя, У тварин досл1дно1' групи №1 та №2 мiсцевi клiнiчнi ознаки запалення були на piвнi вщсутшх пpоявiв, що ще раз пщтверджуе позитивний вплив квеpтyлiнy та форкалу на загоення травмовано1' к1стки нижньо1' щелепи щypiв. У тварин дослвдно1" групи №3 iнфiльтpацiя, гiпеpемiя та набряк не спостерталися, що пщтверджуе позитивний вплив комплексного використання квертушу та форкалу (табл. №1, 2, 3).
Проводячи аналiз ускладнень, яш зyстpiчалися при опеpyваннi щелепи у щypiв, нами отpиманi настyпнi результата. У щypiв контрольно1' групи на 7-8 добу було зареестровано нагноення опеpацiйноï рани у 2-х щypiв (10%), абсцедування опеpацiйноï рани - 1-ого щура (5%). Розходження швiв та кра1'в рани не спостерталося. При аналогiчномy експеpиментi, у щypiв дослiдноï групи №1, при введеш в добовий харчовий pацiон квертулш, була зареестрована наступна картина ускладнень: лише у 1 (5%) щура було ознаки нагноення шстково1' рани. У щypiв дослщно1' групи №2, при використанш форкалу, було зареестровано нагноення шстково1' рани також лише у 1 (5%) щура. У щypiв дослщно1' групи №3, при комплексному використанш квертулшу та форкалу, не було зареестровано жодного ускладнення (табл. 4).
Отримаш даш бiльшоï кiлькостi ускладнень при загоенш пеpфоpацiйного дефекту нижньо1' щелепи у контрольно1' групи щypiв, достовipно св1дчать про позитивний вплив використання комплексного препарату квеpтyлiнy та форкалу. Використання квеpтyлiнy, в добовому харчовому pацiонi, покращуе умови загоення перфорацшного шслятравматичного дефекту нижньо1' щелепи у щypiв, зменшуючи кiлькiсть ускладнень до 5%. Використання форкалу, при лшуванш травматичних дефекпв в дiлянцi кута нижньо1' щелепи, покращуе умови загоення, також зменшуючи кшьшсть ускладнень до 5%. Лише комплексне використання квертушу та форкалу попереджае виникнення ускладнень.
Таблиця 4
Наявшсть ускладнень при загоенш перфорацшного дефекту нижньоТ щелепи щурiв
(абсолютнi цифри, %)
Групи тварин Види ускладнень
Нагноення рани Абсцедування рани Розходження швiв
Контрольна (n=20) 2 (10%) 1 (5%) 0
Дослвдна №1 (n=20) 1 (5%)* 0 0
Дослвдна №2 (n=20) 1 (5%)* 0 0
Дослвдна №3 (n=20) 0 0 0
Примтка: * - достовiрно по ввдношенню до щурiв контрольно! групи (р<0,05).
Отже, на основi проведеного дослвдження, можемо зробити наступш висновки:
1. Використання квертул^ та форкалу позитивно впливае на процеси регенерацi! стандартизованого перфорацшного перелому нижньо! щелепи та зменшуе квдьшсть ускладнень в 1,5 рази.
2. Клшчш прояви ознак запалення при загоеннi перфорацiйного дефекту нижньо! щелепи щурiв на фонi комплексного використання квертул^ та форкалу зменшуеться на 7,1+1,2 днiв.
3. Доцвдьно комплексне використання квертулiну та форкалу при л^ванш травматичних пошкоджень нижньо! щелепи.
Лгтература:
1. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области / Бернадский Ю. И. - М.: Медицинская литература, 1999. - 444 с.
2. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / [Левицкий А. П., Деньга О. В., Макаренко О. А. и др.]. Одесса: КП ОГТ, 2010. - 16 с.
3. Бурчинський С. Г. Ишемия головного мозга: возможности комплексной фармакологической коррекции / С. Г. Бурчинський // Укра!нський вюник психоневрологи. -2006. - Т. 14, вип. 1. - С. 15-18.
4. Влияние квертулина на биохимические показатели воспаления и дисбиоза в десне крыс после воздействия липополисахарида / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.] // Вюник морсько! медицини. - 2012. - № 4 (58). - С. 99-103.
5. Гжегоцький М.Р. Стан адаптацшних реакцш у процес корекци негативного впливу стрес-факторiв хiмiчно! природи / М.Р. Гжегоцький, Ю.В. Федоренко // Фiзiологiчний журнал. - 2006. - Т. 52, № 5. - С. 47-54.
6. Доклшчне вивчення засобiв для л^вання та профвдактики захворювань слизово! оболонки порожнини рота / [Скиба В.Я., Косенко К.М., Левицький А.П. та ш.] -Ки!в: Державний фармаколопчний центр МОЗ Укра!ни, 2002. - 19 с.
7. Дрожжина В.А. Естественные биологически активные вещества в профилактике и лечении заболеваний зубов и пародонта: автореф. дисс. На соискание учен. степени д-ра мед. наук. - С.-П. - 1995. - 33 с.
8. Полiщук С.С. Експериментальне дослвдження впливу квертулшу на процеси загоення травматичних пошкоджень слизово! оболонки порожнини роту щурiв при порушенш функци гепатобшарного тракту // С.С. Полiщук, В.Я. Скиба, А.П.Левицький, С.М.Шувалов // 1нноваци в стоматологи. - 2015 - №4. С. 9-16.
9. Квертулин: витамин Р, пребиотик, гепатопротектор / [Левицкий А. П., Макаренко О. А., Селиванская И. А. [и др.]; Одесса: КП ОМД. - 2012. - 20 с.
10. Киченко С.М. Влияние кальцитонина на фосфорно-кальциевый обмен при регенерации нижней челюсти после перелома в експерименте / С.М.Киченко, С.С.Шестакова // Российский стоматологический журнал. - 2005. - №2. C. 4-6.
11. Копчак А.В. Комплексне л^вання ввдкритих переломiв нижньо! щелепи Í3 застосуванням озонотерапн (клiнiко-експериментальне дослiдження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматологыя» / А.В. Копчак. - Ки!в, 2003. - 20 с.
12. 1ванов В.С. Поэтапна профшактика кариесу зубiв у дiтей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматолопя» / В. С. 1ванов. -Одеса, 2003. - 21 с.
13. Кричковская Л.В. Применение биологически активных веществ при адаптации к стрессовым воздействиям / Л.В. Кричковская, Н.В. Гуляева // Физологически активные вещества. - 2000. - №2. - С. 72-74.
14. Левицкий А. П. Адаптационно-трофические системы организма и их роль в патологии / А. П. Левицкий // Вюник стоматологи. - 2003. - № 1. - С. 91-95.
15. Левицкий А. П. Роль полифенолов пищи в формировании местной неспецифической резистентности ротовой полости / А. П. Левицкий, О. Н. Воскресенский, С. В. Носийчук // Вюник стоматологи. - 2005. - № 3. - С. 2-8.
16. Левицкий А. П. Функциональная классификация адаптогенов / А. П. Левицкий // Вюник фармакологи та фармаци. - 2007. - № 2. - С. 32-36.
17. Маланчук В.А. фактори ризику виникнення посттравматичних ускладнень у хворих з ввдкритими переломами нижньо! щелепи / В.А.Маланчук // Вюник стоматологи.
- 2002. - №2. C .18-20.
18. Маланчук В.А. Применение «Эноанта» в комплексном лечении переломов нижней челюсти / Маланчук В.А., Усенко С.А., Гордейчук М.А // В кн. «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биолгических наук и практического здравоохранения», Труды КГМУ 2005 т. 141, ч. 1 С. 149-151.
19. Маланчук В.О. Хiрургiчна стоматолопя та щелепно-лицева хiрургiя: шдручник; У 2 т. - Т.1/ Маланчук В.О., Воловар О.С., Гарляускайте 1.Ю. - К.: Логос, 2011 -627 с. + 16 ст.кольор.
20. Маланчук В.О. Хiрургiчна стоматолопя та щелепно-лицева хiрургiя: щдручник; У 2 т. - Т. 2/ Маланчук В.О., Логвшенко 1.П., Маланчук Т.О. та ш. - К.: ЛОГОС, 2011.- 606 c .
(Полный список литературы содержит 62 наименования. Хранится в редакции)
References:
1. Bemadskii Iu. I. Travmatologiia i vosstanovitelnaia khirurgiia cheliustno- litsevoi oblasti.
- Moscow: Meditsinskaia literatura, 1999. - 444 p. (Rus.)
2. Biochemical markers of inflammation of mounth cavity tissues: methodical Guides / AP Levitsky, et al..- Odessa: KP OGT, 2010.- 16 p. (Rus.)
3. Burchinsky SG Brain ischemia: the possibility of complex pharmacological correction / SG Burchinsky // Ukr Her Psyhoneurology. - 2006. - V. 14, Iss. 1. - P. 15-18.
3. Effect of quertulin on biochemical indices of inflammation and dysbiosis in the gums of the rats after exposure to lipopolysaccharide / AP Levitsky, OA Makarenko, IA Selivanskaya, et al. // News of the Naval Medicine. - 2012. - No. 4 (58). - P. 99-103.
4. Grzegotsky MR, Fedorenko Yu.V. The station of adaptive reactions in the process of correction of negative stresses in the chemical nature // Physiol J. - 2006. - Т. 52, № 5. - С. 47-54.
5. Pre-clinical study of the treatment methods and prophylaxis of the mouth mucosa diseases /V.Ya. Skiba, K.M. Kosenko, A.P. Levitsky, O.I. Skiba and Spivat. - Myev: State Pharmacological Centre of the MHC of Ukraine, 2002. - 19 p.
6. Drozhzhina V.A. / Natural biologically active substances in the prevention and treatment of diseases of the teeth and periodontal: Synopsis of doctorial thesis on medicine. - St.-Petersburg, 1995.- 33 p.
7. Experimentalnoe dosleniya vplyvu kvertulinau protsenti zagoyannya travmatichnih pososhkodzhen 'mlezyovoy obolonki empty the company schuriv with pomeshennny funktsii gepatobyliarnogo tract / SS. Polischuk, V.Ya. Skiba, AP Levitsky, SM Shuvalov // Innovations in stomatology. - 2015 - №4. - P. 9-16.
8. Querculin: vitamin P, prebiotic, hepatoprotector / AP Levitsky, OA Makarenko, IA Selivanskaya, et al. - Odessa: KM OMD, 2012. - 20 p.
9. SM Kichenko. Effect of calcitonin on phosphorus-calcium metabolism during
regeneration of the mandible after fracture in the experiment / SM Kichenko, SS Shestakova // Russian Dental Journal. - 2005. - №2.- P. 4 - 6.
10. Kopchak A.V. Kompleksne likuvannya vidkritikh peremeliv nizhnoi' shchelepi iz zastosuvanniam ozonotheratii (cliniko-experomental doslidzhennia): Synopsis of the cand. thesis on med.. - Kiev, 2003. - 20 p.
11. Kosenko KN, Denga OV, Ivanov VS, / Stepwise prophylaxis of dental caries in children // Brest 2004 p. 67-69.
12. Krichkovskaya LV, Gulyaeva NV Application of biologically active substances in adaptation to stressful effects // Fizogically active substances .- 2000 - №2. - P. 72 -74.
13. Levitsky AP Adaptation-trophic systems of the body and their role in pathology / Herald stomat. - 2003. - No. 1. - P. 91-95.
14. Levitsky AP The role of food polyphenols in the formation of local nonspecific resistance of the oral cavity / AP Levitsky, ON Voskresensky, SV Nosiychuk // News of stomatology. - 2005. - No. 3. - P. 2-8.
15. Levitsky AP Functional classification of adaptogens / Herald of pharmacology pharmacy. - 2007. - No. 2. - P. 32-36.
16. Malanchuk V.A. factorizy riziku vikinnennya posttraumaticheskikh uslaznen y hvorichy z vikdritimi fractures of the lower scapes / VAMalanchuk // News of stomatology. -2002. - №2. - P.18-20.
17. Malanchuk VA, Usenko SA, Gordeychuk MA / Application of "Enoant" in the complex treatment of fractures of the mandible // In the book. "Problems, achievements and perspectives of the development of medical and biological sciences and practical public health", Proceedings of KSMU 2005 volume 141, part 1 p. 149-151.
18. Malanchuk V.O. Xipypri4Ha stomatology is that sloppy-facial hirurgy: тдручник; At 2 tons - T.1 / Malanchuk V.O., Volovar OS, Harlyauskaite I.J. - K .: Logos, 2011 - 627 with. + 16 st.
19. Malanchuk V.O. Xipypri4Ha stomatology is that sloppy-facial hirurgy: тдручник; At 2 tons - Т. 2 / Malanchuk VO, Logvinenko IP, Malanchuk TO та iH. - K .: LOGO, 2011-606 c.
Работа поступила в редакцию 30.10.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616-008.9-092.18:577.112:577.322]-001.5
I. С. Давиденко, М. I. Грицюк, О. М. Давиденко
МЕТОДИКА КШЬК1СНО1 ОЦ1НКИ РЕЗУЛЬТАТ1В Г1СТОХ1М1ЧНО1 РЕАКЦП З БРОМФЕНОЛОВИМ СИН1М ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ М1Ж АМ1НО- ТА КАРБОКСИЛЬНИМИ ГРУПАМИ В БЫКАХ
Буковинський державний медичний утверситет, м. Чертвщ
Summary. Davydenko I. S., Grytsiuk M. I., Davydenko O. M. METHOD OF QUANTITATIVE ASSESMENT OF HISTOCHEMICAL REACTION WITH BROMPHENOL BLUE AND DETERMINATION OF RATIO BETWEEN AMINO- AND CARBOXYL GROUPS IN PROTEINS. - Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine; e-mail: davydenko. igor@bsmu. edu.ua. The article presents the method of quantitative assessment of histochemical reaction with bromphenol blue. Mikel Calvo's method for establishing the relationship between amino- and carboxyl groups of proteins was used. The aim of the work was to introduce our own method of quantitative evaluation of the results of histological sections with
© Давиденко I. С., Грицюк М. I., Давиденко О. М.
