CC BY
47
2. Л^ус В.1. Морфолопчы змжи тимусу щурiв за умов мiкромеркурiалiзму та метаболiчноТ протекторно'! терапп. // Збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iменi. П.Л.Шупика м.Кш'в, 2007, випуск 16, книга 3,с.345-349
3. Лiтус В.1. Морфологiчнi змши селезiнки за умов мiкромеркурiалiзму та використання дезштоксикацшноТ або метаболiчноТ терапп.// Св^ медицини та бюлогп - № 4, 2007, с.11-14.
4. Сердюк А.М., Белицкая Э.Н., Паранько Г.Г., Шматков Г.Г. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин. Д.: Арт-Пресс. - 2004. - 147 с.
5. Трахтенберг 1.М., Тичинш В.А., Короленко Т.К. та шш. Експериментальне дослщження дм важких металiв - ртуп, свинцю та марганцю - на розвиток адаптацшних реакцш у щурiв рiзних вiкових груп. // Тези доп. 2 з'Тзду токсиколопв УкраТни — К., 2004. — С. 33.
6. Barbier O, Jacquillet G, Tauc M, Cougnon M, Poujeol P. Effect of heavy metals on, and handling by, the kidney. Nephron Physiol. —2005. — v.99.- № 4. —P.105-110.
7. Flora G.J.S., Kumar P., Seth P.K. Recovery from lead-induced biochemical and immunological alterations following combined treatment with DMSA and calcium disodium EDTA in rats // Environmental toxicology and Pharmacology. - 2003. - V. 5, № 2: - P. 127-134.
8. Global mercury assessment. UNEP-Chemicals. Geneva. -2002. -258 p.
9. World Health Organization. Environmental Health Criteria 1. Mercury. Geneva -2002. 132 p.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА КРЫС В УСЛОВИЯХ МИКРО-
МЕРКУРИАЛИЗМА И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АНТИДОТНОЙ И МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ Литус В.И.
В исследованиях на белых крысах, в условиях микромеркуриализма при использовании комбинаций препаратов «Милдронат» с «Унитиолом» или «Тиотриазолином», изучали корковое и мозговое вещество лимфатического узла с помощью морфо-метрического анализа. Наблюдаются токсические изменения, которые приводят к уменьшению плотности расположения лимфоидных элементов. Предохранительное введение препаратов сдерживает токсическое влияние хлорида ртути на лимфоидную популяцию лимфатического узла. Это влияние более выражено при использовании «Тиотриазолина» и «Милдроната».
Ключевые слова: лимфатический узел, микромеркуриализм, «Тиотриазолин», «Милдронат».
MORPHOLOGICAL CHANGES OF RATS'
LYMPH NODE IN CONDITIONS OF MICROMERCURYALISM AND USE OF ANTIDOTE AND METABOLIC THERAPY Litus V.I.
Researches were held on white rats, in conditions of micromercuryalism with use of combinations "Mildronatum" with "Uni-thiolum" or "Thiotriazolinum". Cortex and medulla of lymph node were studied with the help of the morphometrical analysis. Toxic changes which lead to lymphoid population distribution density reduction are observed in conditions of micromercuryalism. Preventive injections restrained toxic manifestations of mercury chloride on lymph node lymphoid population. This influence was more expressed in administration of "Mildronatum" with "Thiotriazolinum".
Keywords: lymph node, micromercuryalism, "Thiotriazolinum", "Mildronatum".
УДК 616.716.4.572.7:612.615.36.547.495.1
ПОР1ВНЯЛЬНА ДИНАМ1КА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н У Д1ЛЯНЦ1 ДЕФЕКТА НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ ПРИ 1МПЛАНТАЦИ ПОЛ1УРЕТАНОВИХ ТА ТИТАНОВИХ НАК1СТКОВИХ
ПЛАСТИН В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Роботу виконано в рамках Планово/ науково/ теми НМУ 'м. О.О.Богомольця «Кл'1шко-б'юлог'1чне, анатомо-ф'з'юлог'чне обгрунтування щелепно-лицевих реконструктивно^дновних операцй та стоматолог'чно! 'мплантац'н», строки виконання 2008-2009 рр., № держреестраци 0102В001311.
Розробка матерiалiв i пристроТв для iмплантацiT в галузi щелепно-лицевоТ хiрурriT продовжуе залишатися актуальною проблемою неоргаычноТ хiмiT, хiмiT
високомолекулярних сполук i супроводжуеться проведенням численних експери-ментальних дослщжень [1, 5, 7]. Практика хiрургiT висувае рiзноманiтнi вимоги до бюмате-рiалiв, якi iмплантують за вiдповiдними показаннями [10]. I хоча щеального у всiх вщно -шеннях матерiалу для iмплантацiT поки що не знайдено, цЫы властивостi штучних мате -рiалiв знаходять широке застосування [1, 2]. У бтьшост робiт, присвячених вивченню реакцiй ложа на рiзнi iмплантати, встановлено, що такий матерiал, як гщроксилапатит, залежно вiд хiмiчного складу, температури спкання та композицiйноT форми, довгостроково персистуе у тканинах, при цьому його резорб^я вiдбуваеться дуже повтьно [9, 10]. У той же час остеогенез на поверхн гранул цього iмплантата рееструеться не у вах випадках i топографiчно е неоднорiдним, що пов'язано з патолопчними процесами в ложi iмплантацiT [4, 8].
Полiуретановi полiмери (ПУ) та вироби з них мають низку переваг, що вигщно в^^зняють Тх вiд металевих пристроТв: летсть обробки при достатнiй мiцностi, низька теплоемнють, поступова резорбованiсть та порiвняна економiчнiсть [3]. Нами дослiджено бiоматерiал бiоактивноT дiT (матерiал мiстить iмуномодулятор левамiзол) на основi ПУ з полтшеними механiчними властивостями (мiцнiсть i т.iн.), з якого можливо виготовлення накюткових пластин для остеосинтезу.
Метою роботи було встановлення особливостей тканинних реакцм ложа та Tхнi вщмЫност при лiкуваннi наслiдкiв гостроT травми тканин нижньо!' щелепи в групах порiвняння, з iмплантацiею полiуретанових i металевих пристроTв.
Матерiал i методи дослщження. Експеримент поставлено на 37 щурах, яким пщ кетамiновим наркозом, з дотриманням принцитв медичноT етики, наносили транскортикальний дiрчастий дефект тта нижньоT щелепи зубним бором дiам. 1,5 мм на глибину 3 мм. Пюля гемостазу дефект закривали накютковою пластиною овальноT форми розм. 8*6x1 мм iз рiзних матерiалiв (ПУ, титан - у рiзних групах порiвняння) iз двома отворами по краях дiам. 1,6 мм; пластини в уах випадках фксували над зовнiшнiм отвором дефекту нижньо1 щелепи двома металевими шурупами з дiам. робочоT частини -1,6 мм, довжиною 5 мм; пюля ретельного гемостазу м'як тканини й шюру над пластиною пошарово зашивали. Тварин утримували в звичайних умовах вiварiю та виводили з експерименту в строки 7, 14, 30, 90 дiб пюля iмплантацiT шгаляцмною летальною дозою ефiру для наркозу. Нижн щелепи видiляли разом з оточуючими м'якими тканинами, виконували рентгенографю в горизонтальнiй площинi, пластини й шурупи демонтували; щелепи декальцинували в 5 %-ному розчинi азотноT кислоти, вирiзали гiстологiчнi блоки в площин дефекту й встановлених шурупiв; шматочки заливали в целоTдин, зрiзи товщиною 10 мкм фарбували гематоксилiн-еозином i гематоксилiн-пiкрофуксином за ван Гiзоном. Пстолопчы дослiдження виконували на мiкроскопi OLYMPUS C-41, мкрофотографп - на ЛЮМАМ Р8.
При гiстологiчному дослiдженнi визначали наявнють остеонекрозiв у краях дефекту, ступЫь закриття дефекту регенератами - сполучнотканинним та кютковим, характер тканин регенерату, активнють остеогенезу, характер тканини, що утворюе капсулу iмплантату, характер запального процесу в капсулах iмплантатiв.
Результати дослщження та Tх обговорення. У строк спостереження 7 дiб дiрчастий дефект майже у вах випадках був перекритий незртою сполучною, зокрема - незрiлою фiброзною, тканиною, а також - губчастими гастковими регенератами (рис.1). Сполучна тканина, що заповнюе дефект, переходила безпосередньо в капсулу пластини й була представлена грануляцмною, або незрiлою фiброзною тканиною, у яюй вiдзначалася мононуклеарна iнфiльтрацiя рiзноT щiльностi; в iнфiльтратах переважали лiмфоцити й макрофаги, ексудативне запалення в цих випадках мало характер серозного. У деяких випадках в ексудат та Ыфтьтратах переважали нейтрофти й скупчення фiбрину, тобто запалення мало характер фiбринозно-гнiйного. Новостворена кiсткова тканина була представлена незртою, ретикулофiброзною, що вростала iз кра^в дефекту - до центру, циркулярно охоплюючи кра юсткового дефекту; зустрiчалися також невелик осифiкати в глибинi фiброзноT тканини, в краях дефекпв та Ытерстицмних регенератах спостерiгалися ознаки активного остеогенезу. Юсткова тканина поверхневих вiддiлiв щелепи, прилеглих зовы до фiброзноT капсули пластини, а також спонгюзи, що утворюе спнки дефекту, на рiзному протязi були некротизованi. Перiостальнi й ендостальы кiстковi регенерати розташовувалися
на латеральнм поверхн тта й гiлки нижньоТ щелепи, тобто по краях ложа наюстково!' пластини, у краях дефекту, на медiальнiй поверхн щелепи, у проекци' дефекту й каналiв шурупiв; у Bcix локусах регенерати були побудован з незрiлоï юстково!' тканини з ознаками активного остеогенеза.
Через 14 дiб пiсля нанесення дефекту й фксацп iмплантату вiдзначене збiльшення вщносного обсягу кiстковоï частини регенерату (рис. 2), що заповнюе дефект, а також деяке збтьшення обсягу перюстальних та ендостальних кiсткових регенератiв по краях пластини й на медiальнiй поверхн щелепи (рис. 3). У порiвняннi з попереднiм строком спостереження кiстковi регенерати виглядали бiльш щтьними, компактизованими, а ознаки активного остеогенеза, у виглядi юних остеобластiв, розташованих на поверхнях кiсткових трабекул регенера^в, зустрiчалися лише в деяких мюцях (рис. 4), але частiше були вщсутнк
Рис.1. Замщення дефекта щелепи незртим Рис.2 Замщення дефекта щелепи ф1брозно-
ф1брозно-к1стковим регенератом (зл1ва - порожнина кютковим регенератом, з ознаками компактизацп та
в1д ПУпластини). 7 д1б п1сля 1мплантац1Т. Заб. перебудови, що тривають.14 д1б п1сля ¡мплантацп.
гематоксил1н-п1крофуксином за ван Пзоном. Зб. 20*. Заб.г.-п1крофуксином за ван Пзоном. Зб. 20*.
Рис.3. Ложе накютковоТ ПУпластини з ознаками продуктивного запалення низькоТ активност1 та компактизований перюстальний к1стковий регенерат. М1крофото г1столог1чного препарата щелепи щура, строк 14 д1б пюля ¡мплантацп. Заб.г.-е. Зб. 50*.
Рис.4. Регенерат з незртоТ губчастоТ кютковоТ тканини ¡з збереженням активност1 остеогенезу та ознаками перебудови, що тривае. М1крофото г1столог1чного препарата щелепи щура, строк 14 д1б пюля ¡мплантацп. Заб.г.-е. Зб. 50*.
На 30 добу пюля створення дiрчастого дефекту й фксацп накютково!' пластини в частин випадкiв порожнина дефекту була повнютю перекрита кютково-фiброзним регенератом, у якому ч^ко визначалися ознаки дозрiвання у виглядi потовщення й ущiльнення кiсткових трабекул, дтянок остеорезорбцiï - як фази ци^в перебудови, замiщення незрiлоï фiброзноï тканини в кiстковомозкових порожнинах жовтим i червоним кютковим мозком (рис. 5).
У кюткових трабекулах регенера^в збер^алися дiлянки пластинчастоТ кютковоТ тканини - як результат фази остеогенеза процесу перебудови. Капсула пластини була утворена зртою фiброзною тканиною з низькоТ щiльностi мононуклеарною запальною iнфiльтрацieю, в окремих випадках запалення капсули мало характер ексудативного: серозно^бринозного, рщше - серозно-гнiйного.
У строк 90 дiб вiд початку експерименту дiрчастий дефект було заповнено кютково^брозною тканиною з рiзним спiввiдношенням та якютю п компонентiв: фiброзна тканина - щтьна оформлена або мксоТдно змiнена, кiсткова - повнiстю компактизована, пластинчастого характеру, без ознак активност остеогенезу (рис. 6). Аналопчы властивост виявляли ендостальнi регенерати в краях дефекту й каналiв шурупiв i перiостальнi регенерати по краях пластини й на медiальнiй поверхнi тта щелепи, у проекцiТ просвердлених каналiв - скрiзь у новостворених регенератах вщзначалисчя ознаки триваючоТ перебудови кютковоТ тканини (рис. 7).
Рис.5. Майже суцтьне заповнення дефекту щелепи (межi дефекту окреслено стртками, злiва - порожнина вщ ПУпластини, знизу - порожнина вщ шурупа). 30 дiб пiсля iмплантацiТ. Заб. гематоксилiн-пiкрофуксином за ван Пзоном. Зб. 20*.
Рис.6. Заповнення дефекту щелепи зртою фiброзно-кютковою тканиною (межi дефекту окреслено стртками, злiва - порожнина вщ ПУпластини, знизу - порожнина вщ шурупа). 90 дiб пiсля iмплантацiТ. Заб. гематоксилн пiкрофуксином за ван Пзоном. Зб. 20*.
Рис.7. Ознаки перебудови губчастого кюткового регенерата (позначено стрткою), що утворюе стiнку дефекту щелепи. 14 дiб пiсля iмплантацiТ. Заб.г.-е. Зб. 50*.
Рис.8. Часточки ПУ (позначен стрiлками) у товщi фiброзноТ тканини, що замiщуe дефект щелепи та утворюе капсулу ПУпластини - злiва. 14 дiб пюля iмплантацiТ. Заб.г.-е. Зб. 50*.
Порiвняльний якiсно-кiлькiсний аналiз стану патологiчних змЫ й основних процесiв у щелепах щурiв в альтернативних групах дослщження показав, що змiни в осередку дефекту щелепи, капсулi ПУпластини, каналах кртильних шурупiв - однотипнi й в^зняються лише вираженiстю прояву тих або Ыших морфологiчних симптомiв. Можна вщзначити тiльки одну вiдмiннiсть: у параосальному компонент капсули ПУпластини в деяких тварин зусщчалися дрiбнi Ыкапсульоваы чужорiднi тiла - мiкрофрагменти ПУ, навколо яких спостер^алася мононуклеарна Ыфтьтра^я, що вiдповiдала неспецифiчному продуктивному запаленню низькоТ активносп (рис. 8). СтупЫь i характер тканинних регенератiв, що замщають дiрчастий дефект нижньоТ щелепи, виявилися неоднаковими нав^ь у серiях, що вiдносяться до одного строку спостереження в групах порiвняння. Так, на 7 добу пюля нанесення
дефекту в грут, де заетоеовували ПУпластини, з 5 тварин у 3 - було виявлено велик крайовi губчаcтi кicтковi регенерати, у 2 - дефекти було заповнено грануляцiйною тканиною з невеликими крайовими юстковими регенератами й оcтрiвцями деcмального остеогенеза, у груп щурiв, де заcтоcовано титановi пластини, порожнини дефектiв було замiщено регенератами з переважанням грануляцмно! й незрто! фiброзноï тканини. У строк З0 дiб у групi ПУплaетин iз 6 cпоетережень у 3 - дефект було повнicтю замiщено зртим кiетковим регенератом, у групi щурiв з титановими плaетинaми в цей cтрок у вciх випадках дефект було замщено фiброзно-кicтковим регенерaтом.Cпiвcтaвляючи одержан в нашому екcпериментaльному доcлiдженнi результати з даними роб^ iнших aвторiв, що зacтоcовувaли плacтини з полiмерiв молочноï та глiколевоï киcлот [1, 5, 6], можна вщзначити, що зacтоcувaння ПУплacтин забезпечуе адекватне замщення дефекту нижньоï щелепи незрiлими фiброзно-кicтковими регенератами, якi, поcтупово дозрiвaючи й пiддaючиcь компaктизaцiï, зaмiщують дефект. Порiвняння якicно-кiлькicних морфологiчних оcобливоcтей зaмiщувaльних регенера^в у групах порiвняння cвiдчить, що у випадку зacтоcувaння ПУплacтин частота замщення дефектiв регенератами, в яких переважае кicтковa тканина, дещо вища, ыж у групi, де зacтоcовувaли титaновi плacтини, - це виявлено нами в cерiях тварин зi cтрокaми Т й З0 дiб вiд початку екcперименту.
1. Зaетоcувaння ПУплaетин для закриття дiрчaетого дефекту нижньоl щелепи в екотеримент показало, що контакт iз полiмерним iмплaнтaтом не порушуе перебiг процеав загоення дефекту й регенерaцiйного замщення його новоетвореною кiетковою тканиною.
2. 1мпланта^я ПУплacтин для закриття дiрчacтого дефекту щелепи в екcпериментi в частин cпоcтережень cупроводжуeтьcя перcиcтувaнням часточок полiмеру, розташованих у товщi фiброзноï кaпcули iмплaнтaту.
3. У раннм термiн пicля cтворення дiрчacтого дефекту щелепи й iмплaнтaцiï ПУплacтин обcяг кicткового компонента регенерату, що замщае дефект, перевищуе такий, що утворюeтьcя при iмплaнтaцiï титанових плacтин.
1. Aлaвердов В.П. Применение конструкций из биорезорбируемых материалов для фи^ации коcтных фрагментов в челюcтно-лицевой хирургии : (клинико-эк^ерим. иccлед.) : автореф. диа на cоиcк. учен. степ. канд. мед. наук : код отец. 14.00.21 I Aлaвердов В. П. ; [ЦНИИ стоматологии M3 PФ]. - M., 2005. - 25 c.
2. Воложин A.K, Шехтер A.Б., Aгноковa Т.Х.и др. Оcобенноcти тканевой реакции при имплантации инъекционного полиакриламидного геля, cодеожaщего ионы cеребрa и гидрокcиaпaтит II Стоматология. - 2000. - №6. - С.11-15.
3. Галатенко H.A., Pожновa P.A., Закашун Т.Е. и др. Токcиколого-гигиеничеcкaя оценка полимерных имплантатов - но^те лей биологичеcки активних отединений II Cучacнi проблеми токcикологiï. - 2002. - №4. - С.З5-39.
4. Григоров^кий В.В., Криcь-Пугaч A.ñ., Лучко P.B. Mорфологiчнi оcобливоcтi процеав оргaнiзaцiï, резорбцiï та оcтеогенезу в мюцях iмплaнтaцiï керaмiчного гiдрокcилaпaтиту пюля хiрургiчного видалення оcередкiв пухлиноподiбних уражень та пухлин кicток II Ортопед. травматол. протезир. - 2003. - № 4. - С. 1З-20.
5. Григорьян A. С., Набиев Ф.Н., Aлaвердов В. П. Динамика заживления костных дефектов при имплантации резорбируемых полимерных материалов (экcпериментaльно-морфологичеcкое иccледовaние) II Pоccийcкий cтомaтологичеcкий журнал.-2005.-№ 3.- С.6-9.
6. Набиев Ф.Х., Aлaвердов В.П. ^пользование биорезорбируемых пластин и шурупов при лечении больных c челюстно-лицевой патологией ИСтоматология.- 2006.- Т. 85, № З. - С. 40-46.
7. Никитин A.A., Коcяков M.K, Белецкий Б.И. и др. Применение композиционного aпaтитоcиликaтного материала <^AK-1000» в челюстно-лицевой хирургии II Pоc. стоматол. журнал. - 2002. - №5. - С. З4-37.
8. Погранична X.P. Зaмiщення пюляоперацшних кicткових порожнин щелеп оcтеоплacтичним мaтерiaлом з плацентноТ тканини: Aвтореф. диа.. канд. мед. наук: 14.01.22 I Львiв. нац. мед. ун-т iм. Д.Галицького.- Л., 2006. - 18 c.
9. Paдченко B.A., Дедух Н.В., Maлышкинa С.В., Бенгуc ЛМ Биорезорбируемые полимеры в ортопедии и травматологии II Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006. - N 3. - С. 116-124.
10. Engelberg I., Kohn J. Physico-mechanical properties of degradable polymers used in medical applications: a comparative study // Biomaterials. - 1991. - V. 12, N 3. - P. 292-304.
11. Eppley B.L.et al. Biomechanical testing of resorbable screws used for mandibular sagittal split osteotomies // J. Oral Maxillofacial Surg. - 1999. - V. 57, N 12. - P. 1431-1435.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ДИНАМИКА МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В ОБЛАСТИ ДЕФЕКТА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ПРИ ИМПЛАНТАЦИИ ПОЛИУРЕТАНОВЫХ И ТИТАНОВЫХ НАКОСТНЫХ ПЛАСТИН В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Маланчук В.А., Астапенко Е., Григоровский В.
В эксперименте на 37 крысах, которым наносили дырчатый дефект нижней челюсти и закрывали наружное отверстие дефекта пластинами из полиуретана (ПУ) или титана (группы сравнения), в сроки 7, 14, 30 и 90 сут после создания дефекта и имплантации, изучали в динамике особенности травматически-ишеми-ческих, реактивных, рапаративных и регенераторных процессов. При гистологическом исследовании установлено, что контакт с полимерным имплантатом не нарушает течение процессов заживления дефекта и регенерационного замещения его новообразованной костной тканью. В ранние сроки после создания дефекта челюсти и имплантации ПУ-пластин объем костного компонента регенерата, замеща-ющего дефект, несколько превышает таковой, образующийся при имплантации титановых пластин.
Ключевые слова: полиуретановые пластины, титановые пластины, челюсть.
COMPARATIVE DYNAMICS OF MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE LOCUS OF MANDIBLE DEFECT BY THE IMPLANTATION OF POLYURETHANE AND TITANIUM ON-BONE PLATES IN EXPERIMENT Malanchuk V., Astapenko O., Grigorovsky V.
In experiment on 37 rats, in which was created the perforated defect of a mandible and then an outer foramen of defect was occluded by plates from polyurethane (PU) or titanium (groups of comparison), in terms 7, 14, 30 and 90 days after creating defect and implantation, in dynamics the peculiarities of traumatic-ischemic, reactive, reparative and regenerative processes were studied. At histological research is was found, that the contact to a polymeric implant does not disturb the healing processes flow of defect and its regenerative replacement by the new forming bony tissue. In early terms after creating of perforated defect of the jaw and PUplate implantation the volume the osteal component of regenerate, which replaces the defect, somewhat exceeds those, forming at the implantation of titanium plates.
Keywords: polyurethane plates, titanium plates, jaw.
УДК 618.36 - 002.726615.28
ВПЛИВ ЗАСТОСУВАННЯ ФЛАВОНО1Д1В НА МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ПЛАЦЕНТИ ВАГ1ТНИХ З М1КОПЛАЗМЕННОЮ 1НФЕКЦ16Ю
Робота виконана зг'дно з планом комплексно1 науково-досл'дно! роботи "Розробка метод'в лiкування, д'агностики та профтактики в перiнатальнiй охорон плоду та порушеннi репродуктивной функцп", номер Державно1 реестрацп 014 и002231.
1нфкування пщ час ваптност е актуальною проблемою сучасного акушерства. Близько 20% ваптностей Ыфковаы, юнують стерт та латентн форми, котрi можуть проявляти себе захворюваннями новонароджених чи Ыфекцмними ускладненнями в пюляпологовому перюдк Серед основних причин захворюваност та смертност породтль i новонароджених ведуче мюце належить Ыфкуванню [4, 5, 6, 7].
Найчастшим проявом Ыфекцп, в тому чи^ i мкоплазменноТ, у ваптних е плацентарна недостатнють (ПН) [2, 5, 10]. Незважаючи на полiетiологiчнiсть ПН, в розвитку цього синдрому при Ыфекцп юнують певн закономiрностi. Первинним в патогенезi недостатност плаценти частше всього е порушення Ывазп тофобласту в стральы артерп матки, затримки формування котиледоыв, зниження маткового та плодово-плацентарного кровооб^у [3, 4, 6]. На цьому ™ починаеться формування компенсаторно-пристосовних реакшй з раных термов ваптностк В таких умовах
