CC BY
40
тем введения тиолактона D, L-гомоцистеина внутрижелудочно (100 мг/кг массы) в течение 28 суток. Части животных, получавших тиолактон гомоцистеина, вводили интрагастрально генистеин (2,5 мг/кг массы) или кверцетин (25 мг/кг массы тела) в течение 28 суток. В печени определяли активность ферментов утилизации гомоцистеина, цистеина и синтеза H2S, а в сыворотке крови - содержание гомоцистеина, цистеина и H2S. Оказалось, что генистеин сдерживал развитие гомоцистеинемии, гипер-цистеинемии, дефицита H2S в крови, индуцированное ГГЦ. Наряду с этим генистеин предупреждал падение скорости утилизации гомоцистеина в реакциях транссульфування, деградации цистеина и синтеза H2S в печени самок и самцов крыс на фоне ГГЦ. В то же время, кверцетин корректировал только содержание H2S и активность его синтеза в печени при ГГЦ. Таким образом, из примененных полифенолов только генистеин эффективно предупреждал негативное влияние ГГЦ на обмен гомоцистеина, цистеина и H2S в печени самок и самцов крыс.
Summary
INFLUENCE OF POLYPHENOL COMPOUNDS ON METABOLISM OF SULFURF-CONTAINING AMINO ACIDS AND HYDROGEN SULFIDE IN LIVER OF MALE AND FEMALE RATS UNDER HYPERHOMOCYSTEINEMIA Melnik A.V., Zaichko N.V.
Key words: genistein, quercetin, hyperhomocysteinemia, hydrogen sulfide, blood, liver, enzymes.
Polyphenolic compounds possess antioxidant, anti-inflammatory and endothelioprotective properties. Their influence on the metabolism of sulfur-containing amino acids and hydrogen sulfide (H2S) in rats of both sexes under conditions of hyperhomocysteinemia (HHC) is still unclear. Therefore, the purpose of our study was to assess the effect of genistein and quercetin on the metabolism of homocysteine, cysteine and H2S in the liver of rats of both sexes under conditions of HHC. HHC was modelled by administering thiolactone D, L-homocysteine intragastrically (100 mg / kg body weight) for 28 days. Some animals receiving homocysteine thiolactone were administered genistein (2.5 mg / kg body weight) or quercetin (25 mg / kg body weight) inrtagastrically for 28 days. In the liver, we evaluated the activity of homocysteine utilization enzymes, cysteine and H2S synthesis, and in the blood serum by the content of homocysteine, cysteine and H2S. It turned out that genistein inhibited the development of homocysteinemia, hypercysteinemia, H2S deficiency in blood, induced by GHC. Along with this, genistein prevented the decrease in the rate of utilization of homocysteine in the reactions of transsulfuration, degradation of cysteine, and synthesis of H2S in the liver of female and male rats against the background of HHC. At the same time, quercetin corrected only the H2S content and the activity of its synthesis in the liver under HHC. Thus, of the polyphenols used, only genistein effectively prevented the negative effect of HGT on the metabolism of homocysteine, cysteine and H2S in the liver of female and male rats.
УДК 616.71-001.1/3-091.8]-092.9 Панасюк Я. В.
Г1СТОМОРФОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В К1СТКИ У ЩУР1В 13 СКЕЛЕТНОЮ ТРАВМОЮ ПРИ КОРЕКЦП НАНОЧАСТИНКАМИ
ДВНЗ «Терноптьський державний медичний уыверситет iм. I. Я. Горбачевського МОЗ Украши»
У статт/ викладен'! результати отриманих г'ютолог'чних досл'джень великогом'шкових кюток у щур'в, яким створено травматичний юстковий дефект у проксимальному вЮдШ на фон лкування ловастатином, наночастинками ловастатину, наноаквахелатами та Ух комбiнацieю. В'дм'тили ч-тку тенденцю до сприяння розвитку '¡нф'шьтративно-продуктивного запального процесу на поча-ткових етапах остеорегенераци саме при застосуванн сумШ наноматер'ал'т i формування кют-ковоТ мозол! у вдповдн термiни в тварин Iз запропонованою комбiнацieю препарат'т.
Ключов1 слова: остеорегенерац1я, остеорезорбц1я, кютковий дефект, наноаквахелати, ловастатин, наночастинки. Робота е складовою частиною плановоТ науково-дослiдноi' роботи кафедри медичноТхiмii' ДВНЗ «Терноптьський державний медичний унiверситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» «Бiохiмiчнi механiзми токсичнот наночастинок рiзноi' при-роди та iнших антропогенних i богенних токсикантiв в бiологiчних системах», № держ. реестрацп 0112и000542.
Вступ нерацп [1,5,6], що вимагае застосування реконс-
□ . . трукцп уражено'Т кютково'Т тканини. В таких випа-
Враховуючи постшний рют травматизму в за- ^ .
. - 3 ^ тип! дках, поряд iз використанням рiзних методiв кю-
гальшй структу^ захворюванос^ [9,10] залиша- дковот пластики не £арто недоЬцшювати перспе-еться актуальним вдосконалення профтактики ^ .. ^ ... ^
3 . ш ктивнють медикаментознот корекцп остеореге-
та л^ування переломiв кюток. Незважаючи на нераии
сучасн досягнення у ортопедп i травматологи, ^^ .
. „и « Останшм часом все часпше вивчають стиму-
вщсоток ускладнень при фрактурах збер^аеться . . .
стабтьн о' ви™ п3]преважна бЧльшють лююч ефекти наноматер^в . щодо ^орт
1 1 . росту для вщновлення кiCтково' тканини [4,7,8].
гншно-некротичних процесiв супроводжуеться V ■ « ■
с- Також е даш про вплив статинiв на метаболiзм порушенням перебiгу репаративнот остеореге-
кiстковоT системи.
У попередых наших дослiдженнях ми вивчи-ли динамiку бiохiмiчних маркерiв сполучноТ тка-нини та рентгенолопчну картину при травматичному кютковому дефектi у щурiв iз рiзними варь антами медикаментозноТ корекцiT (застосовуючи ловастатин, наноаквахелати, наночастинки ло-вастатину та комбна^ю наноматерiалiв) [11,12,13,14,15].
Мета дослщження
Враховуючи отриманi позитивнi результати бiохiмiчних показникiв сполучноТ тканини та рен-тгенологiчних даних пiд впливом саме наночас-тинок, метою дослщження було вивчення мор-фологiчноT динамки кютково1 тканини при ство-ренм травмi за аналогiчного лiкування.
Матерiали i методи дослiдження
Дослiди проводили на бiлих статевозрiлих щурах масою 200-220 грам, яких утримували на стандартному рацюш вiварiю ДВНЗ «Тернопть-ський державний медичний унiверситет iм. I. Я. Горбачевського». Утримання тварин та експе-рименти проводилися вщповщно до положень «СвропейськоТ конвенцiT про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментiв та iнших наукових цтей» (Страсбург, 2005), «За-гальних етичних принцитв експериментiв на тваринах», ухвалених П'ятим нацiональним кон-гресом з бюетики (КиTв, 2013).
Дослщження були проведен на 224 щурах. Ус тварини перебували в однакових умовах i дослщжувалися в один i той же час (для збере-ження сезонностi i часу доби) для виключення випадкових впливiв. Тваринам контрольноT та експериментальноT серп було створено кютко-вий дефект (розмпром 2,0 мм в д1аметр1) у прок-
4 ЩШЛК|
Рис. 1. Фрагмент кстки iз модельованим ТТ дефектом через 3 доби експерименту у контрольноТ тварини. Формування кров'яного згустку в длянц дефекту. Забарвлення гемато-ксилном та еозином. *100.
Пстолопчы препарати контрольно!' групи через 7 дiб експерименту в дтянц ушкодження характеризувалися пролiферацieю ^тин в дтя-нц камбiального шару, яка поеднуеться iз про-лiферацieю ембрiональних клiтин фiбробластiв (остеобластiв), формуванням грануляцiйноT тканини, сформовано^ iз великое кiлькостi капiлярiв
симальному вiддiлi великогомтково1 кiстки за допомогою стоматологiчного бору.
Пiддослiдних щурiв подiлили на 6 груп:
I - з пюлятравматичним кiстковим дефектом без корекцп (контрольна група, п=32);
II - отримували ловастатин трансдермально 1 раз/добу протягом 28 дыв (п=96):
- На - у дозi 0,1 мг/кг (п=32);
- Мб - у дозi 1,0 мг/кг (п=32);
- Ив - у дозi 5,0 мг/кг (п=32);
III - отримували наноаквахелати Са, Fe, Си, Со, Zn, Мд(п=32);
IV - отримували наночастинки в дозi 0,1 мг/ кг (трансдермально в зон кiсткового дефекту) 1 раз/добу протягом 28 дыв (п=32);
V - отримували поеднання наноаквахела^в та наночастинок ловастатину (п=32).
Наноаквахелати вводились перорально за допомогою зонду в дозi 1,0 мл одноразово що-денно протягом всього експерименту (1 мл су-мш мютив 0,02 мг кожного металу). Тварин де-капiтували пiд тiопенталовим наркозом на тре-тю, сьому, чотирнадцяту та двадцять восьму добу пюля створення експериментального кют-кового дефекту. Дослщженню пiдлягали в/гомiлковi кiстки.
Результати до^дження та Гх обговорення
Вивчення пстолопчних препаратiв великого-мiлковоT кютки щурiв у контрольнiй групi пюля 3 дiб з моменту нанесеного дефекту виявило нек-рози ^тин та тканини в дiлянцi пошкодження, виражену вогнищеву запальну реакцiю, мiсцевi крововиливи з кровоносних судин, що супрово-джувалися активуванням коагуляцiйного каскаду i формуванням кров'яного згустку в кiстковому фрагментi (рис. 1).
Рис. 2. Фрагмент кютки iз модельованим ТТдефектом через
7 дiб експерименту у контрольноТ тварини. Формування грануляцйноТ ткани. Забарвлення гематоксилном та еозином. *100.
та пухко1 сполучно1 тканини (рис. 2). Мезенхiмнi ^тини у його складi диферен^юються у хонд-робласти.
Вже через два тижн пiсля створено^ травми у контролi вiдмiтилось утворення первинно1 хря-щовоT тканини, з перетворенням хондроблас^в першого типу, посилення синтезу колагену, ви-
никнення колагенових волокон, внаслщок чого м1жкл1тинна речовина набувае ознак оксифшм (рис. 3).
Пюля 28 д1б експерименту контрольних тва-рин в м1жкл1тинн1й речовин хряща знижуеться юльюсть протеоглiканiс, хондромукоТд замщу-еться альбумоТ'дом, зростае кiлькiсть колагенових волокон. Останн мають здатнiсть на-громаджувати солi кальцiю i вапнуватися. Ус цi змiни призводять до зменшення ступеня гiдратацiТ, втрати пружностi хрящовоТ тканини, збiльшення ТТ ламкостi. Спостер^аються також вростання у звапнований хрящ кровоносних су-дин i замша хрящовоТ тканини юстковою.
Корекцiя пюля травматичного кiсткосого дефекту ловастатином у рiзних дозах характеризу-валася ремоделюванням кiсткосоТ тканини у ви-глядi посиленоТ пролiферацiТ клiтин ендосту уже з 7 доби експерименту, посиленням каптяриза-ц1Т, розвитком грануляцшноТ тканини, появою ос-теобластiс в збережених юсткових трабекулах. До 14 доби в ендост1 навколо дтянок ушкоджень
з'являються остеобласти, а в збереженш прилеглiй тканинi проходить демiнералiзацiя юстковоТ тканини, що ймосiрно свщчить про ТТ резорбцiю. Вже до 28 доби серед волокон вiзуа-лiзуються сформосанi кiсткосi балки, в збережених юсткових трабекулах гiперплазiя ^тин ге-мопоетичного ряду.
Вплив наночастинок ловастатину на вщнов-лення кiсткосоТ тканини вiдмiтився ТТ ремоделюванням, що проявилось розвитком ендоосталь-ноТ хрящовоТ тканини, зниженням осифкацп волокон, помiрним набряком мiжклiтинноТ речови-ни починаючи з 14 доби експерименту. Проте, при застосуванн наночастинок ловастатину на 28 добу експерименту все ще виявляеться хря-щова тканина. В дтянках резорбцп навколо за-лишюв звапненого базофiльного хряща утворю-еться юсткова оксифiльна енхондральна кiстка, серед волокнистих структур також вiзуалiзують-ся добре сформован кiстковi балки (рис. 4).
Рис. 3. Фрагмент кстки ¡з модельованим ТТ дефектом через 14 д16 експерименту. Дозр1вання хондроцит1в, ендохондра-льна осифкац1я. Забарвлення гематоксил1ном та еозином. *100.
Рис. 4. Фрагмент кстки ¡з модельованим ТТ дефектом через 28 д1б експерименту при вплив1 наноаквах1лат1в. Остеокла-сти, вогнищева резорбц1я тканини. Забарвлення гематоксилном та еозином. *200.
Рис. 5. Фрагмент кстки ¡з модельованим ТТ дефектом через 3 доби експерименту при вплив1 наноаквахелат1в. Пперпала-з1я клтин гемопоетичного ряду, збережена осифкац1я волокон. Забарвлення гематоксилном та еозином. *200.
Рис. 6. Длянка дефекту кстковоТтканини через 3 доби експерименту при корекци наночастинками та наноаквахила-тами. Дещо розширен1 резорбц1йн1 порожнини, поява мононуклеар!в, посилений фагоцитоз. Забарвлення гематоксилном та еозином. * 200.
Ремоделювання гастково!' тканини пiд дieю наноаквахелатiв проявляеться уже з 7 доби експерименту формуванням в дтянц дефекту гра-нуляцмно!' тканини, посиленням анпогенезу, трансформацiею хондроцитiв та збереженою мн нералiзацiею волокон (рис. 5).
При використанн наноаквахелатiв вiдмiтили на 14-ту добу дозрiвання грануляцмно!' тканини та появу в ендост остеокластiв i частковою де-мiнералiзацiею кiсткового матрикса, тодi як на 28 добу експерименту в кютковому регенерат збе-рiгаеться хрящова тканина. В мiжкпiтиннiй речо-винi навколо залишкiв звапненого базофтьного хряща утворюеться кiсткова оксифтьна енхонд-ральна кiстка, серед волокнистих структур також вiзуалiзуються добре сформован кiстковi балки.
У щурiв, що отримували комбшацю нанома-терiалiв, на 3-ю добу експерименту в дтянц створеного кiсткового дефекту вiдмiчали фраг-менти ушкоджено!' гастково!' тканини, некротизо-ванi клiтини, в тому чи^ гемопоезу, численнi еритроцити. На поверхн дiлянок ушкодження виявлено великi багатоядерн клiтини - остео-бласти. В проекцп резорбцп' гастково!' тканини утворен порожнини.
Дещо стоншувалась субхондральна губчаста кiстка в дiлянцi дефекту, а в розширених резор-бцiйних порожнинах мютився волокнистий гаст-ковий мозок з рiзною кiлькiстю та щтьнютю мо-нонуклеарних запальних iнфiльтратiв, моноци^в та лiмфоцитiв що вiдображало певний ступшь активностi iнфiльтративно-продуктивного запального процесу (рис. 6).
Пюля семи дыв експерименту в тварин, лко-ваних сумшшю наноматерiалiв, спостерiгали формування кров'яного згустку та ^тини гемопоезу, появою фрагментов без'ядерних структур.
ЩШ Жл----
Макрофагальна реакцiя була помiрною (рис. 7). Поряд iз цим в дтянках спостерiгалась пролн ферацiя кпiтин остеогенного шару, яга локалiзо-ванi переважно до волокнистого шару. Посилен-ня базофтп', що вiдмiчалось на даному етат, може свiдчити про бтьш iнтенсивний активний подiл клiтин.
Варто вiдмiтити, що спостерiгалось формування значно!' кiлькостi капiлярiв, поява фiброб-ластiв, утворення пухко!' грануляцмно!' тканини, яка була насиченою мезенхiмальними ^тинами. Хоча по краю дефекту були присутыми по-одинокi остеобласти.
При корекцп травматичного дефекту запро-понованою комбiнацiею наноматерiалiв вже на 14-ту добу експерименту вiдмiчали наявнють ос-теогенних клiтин в мiжтрабекулярних просторах та невелику кiлькiсть остеоблас^в, кпiтини гемопоезу. В дтянц дефекту вiдмiчали наявнiсть пухко!' сполучно!' тканини та поодинокi судини (рис. 8).
В структурах трабекул спостер^алась транс-формацiя хондробластiв у хондроцити, яга фор-мували хондрогеннi острiвцi, розташованi переважно хаотично. Мiжклiтинна речовина характе-ризувалась оксифiлiею, що спровоковано пщси-ленням синтезу колагенових волокон мезенхн мальними клiтинами ^бробластами). Пщсилю-вався також синтез протеоглкаыв за рахунок дозрiвання хондроцитiв, яга перетворювались з клiтин першого типу в штини другого тип, що проявилось зростанням базофтп мiжклiтинноï речовини. Разом iз цими клiтинами виявлялися дтянки резорбцiï внаспiдок посиленоï активност остеокпастiв, формуючи невеличкi порожнини резорбцп.
Рис. 7. Длянка дефекту кютково!' тканини через 7 di6 експерименту при корекцп наночастинками та наноаквахила-тами велико!' кiлькостi сформованих капiлярiв. Забарвлення гематоксилном та еозином. х 200.
Рис. 8. Длянка дефекту кютковоУ тканини через 14 di6 експерименту при корекцп наночастинками та наноаквахила-тами. Формування хондрогенних острiвцiв, порожнин резорбцп. Забарвлення гематоксилном та еозином. х 200.
Рис. 9. Длянка дефекту кютково!тканини через 28 di6 експерименту при корекцИ наночастинками та наноаквахилатами. Формування трабекул, оточених остеобластами, збльшення ix товщини, вростання в епiфiзарну частину капiпярiв. Забарвлення гематоксилном та еозином. * 200.
Вплив комбшацп наночастинок та наноаква-хелатт на вщновлення кютковоТ тканини через 28 добу експерименту проявлявся рiзким змен-шенням розвитку грануляцш та помiрною мак-рофагальною реакцiею. По периферп трабекул сiзуалiзусалась помiрна кiлькiсть остеобласта. Для внутр^ньоТ посерхнi порожнин характер-ним було виповнення шарами кютковоТ тканини, мiж якими сiдмiчались остеобласти (остеогенш клiтини), про що свщчать утворення лiнiй цемен-тування. Однак, частина мiжклiтинноТ речовини з поодинокими хондроцитами залишалась без оз-нак кальцифкацп. Значна кiлькiсть капiлярних петель розташовувалась в трабекулах (рис. 9).
Висновки
Вплив запропонованоТ сумiшi наноматерiалiв через 3 доби експерименту сприяв розвитку ш-фiльтратисно-продуктисного запального проце-су, пролiферацiТ клiтин остеогенного шару, фор-муванню пухкоТ грануляцшноТ тканини через 7 дiб, дозрiсанню хондроцитт, посиленню синтезу протеоглiканiс i вщповщно до зростання базофь лiТ' мiжклiтинноТ речовини. Внаслiдок посиленоТ актисностi остеобластт сiдмiчали дiлянками ре-зорбцiю кютковоТ тканини до 14 доби. Викорис-тання комбшацп наноматерiалiв супроводжува-лось частковим формування кiсткосоТ мозолi, насиченоТ остеогенними клiтинами до 28 доби.
Застосування запропонованоТ сумiшi наночастинок викликало оптимiзацiю остеорегератор-них процеав у пошкоджених кiстках щурiс та вiдмiчалося закриттям кiсткосого дефекту у ыд-посiдно-належнi термiни.
Перспективи подальших дослiджень
Враховуючи отриманi позитиснi результати застосування сумiшi наночастинок ловастатину та на-ноаксахелатiс метапiс на переб^ остеорегенерато-рних процесiс у щурiв зпдно отриманоТ пстолопчноТ картини, перспективним е подальше комплексне вивчення впливу запропонованоТ комбiнацiТ нано-матерiапiв на рентгенолопчному рiснi та за показ-никами маркерiс остеорегенерацп i остеорезорбцп.
Лiтература
1. Balasundaram G. An overview of nano-polymers for orthopedic applications. Review / Balasundaram G., Webster T.J. - Macromol Biosci. -2007. - V.10;7(5). - P. 635-642.
2. Chang Y.T. Effects of osteoporosis and nutrition supplements on structures and nanomechanical properties of bone tissue / Y.T. Chang, C.M. Chen, M.Y. Tu [et al.] // J Mech Behav Biomed Mater.
- 2011. - V.4(7). - Р. 1412-1420.
3. Jiang L. Enhancement of osteoinduction by continual simvastatin release from poly(lactic-co-glycolic acid)-hydroxyapatite-simvastatin nano-fibrous scaffold / L. Jiang, H. Sun, A. Yuan [et al.]. // J Biomed Nanotechnol. - 2013. - V.9(11). - Р. 1921-1928.
4. Zhao S. In vitro and in vivo evaluation of the osteogenic ability of implant surfaces with a local delivery of simvastatin / S. Zhao, F. Wen, F. He [et al.]. // Int J Oral Maxillofac Implants. - 2014. -V.29(1). - Р. 211-220.
5. Soares E.A. Metabolic and structural bone disturbances induced by hyperlipidic diet in mice treated with simvastatin / E.A. Soares, R.D. Novaes, W.R. Nakagaki [et al.]. // Int J Exp Pathol. - 2015. -V.96(4). - Р. 261-268.
6. Nair M. Applications of Titania Nanotubes in Bone Biology / M. Nair, E. Elizabeth // J Nanosci Nanotechnol. - 2015. - V.15(2). - P. 939955.
7. No Y. J. Nanomaterials: the next step in injectable bone cements / Y.J. No, S.I. Roohani-Esfahani, H. Zreiqat // Nanomedicine (Lond).
- 2014. - V.9(11). - Р. 1745-1764.
8. Saiz E. Perspectives on the role of nanotechnology in bone tissue engineering / E. Saiz, E.A. Zimmermann, J.S. Lee [et al.]. // Dent Mater. - 2013. - V.29(1). - Р. 103-115.
9. Sousa D. N. Behavioural and cognitive effects of simvastatin dose used in stimulation of bone regeneration in rats / D.N. Sousa, W.M. Santana, V.M.Ferreira, W.R. Duarte // Acta Cir Bras. - 2014. -V.29(3). - P. 151-157.
10. Jiang J. The effects of improved metabolic risk factors on bone turnover markers after 12 weeks of simvastatin treatment with or without exercise / J. Jiang, L.J. Boyle, C.R. Mikus [et al.]. // Metabolism. - 2014. - V.63(11). - Р. 1398-1408.
11. Панасюк Я. В. Використання комбшацп наноаквахела"пв мета-лiв i наночастинок ловастатину для стимуляцп репаративного остеогенезу в щурiв / Я. В. Панасюк, К. С. Волков, М. М. Корда // Кл^чна та експериментальна патолопя. - 2016. - Т. 15, № 5(2). - С. 53-59.
12. Панасюк Я. В. Б^млчна характеристика посттравматичного репаративного остеогенезу при застосуваны наноаквахела^в металiв. / Я. В. Панасюк, М. М. Корда. // Лтопис травматологи та ортопедп - 2015. - №1-2. - С. 19-21.
13. Панасюк Я. В. Вплив ловастатину на регенера^ю кютковоТ тканини в щурiв. / Я. В. Панасюк, М. М. Корда. // Медична хiмiя -2015. - Т. 16, № 3. - С. 36-40.
14. Панасюк Я. В. Вплив наночастинок ловастатину на остеореге-нера^ю при травматичному кютковому дефект у щурiв. / Я. В. Панасюк, М. М. Корда. // Вюник ВЫницького нацюнального ме-дичного уыверситету. - 2016. - Т. 20, № 1 (1). - С. 32-36.
15. Пат. № 108637 УкраТна, МПК (2016.01), A61K 33/00, A61P 19/00, B82Y 5/00. Споаб стимуляцп регенерацп кютковоТ тканини ак-вахелатами Ag, Cu, Zn, Mg, Ca. / Корда Михайло Михайлович, Павлишин Андрш Володимирович, Каплуненко Володимир Григорович, Панасюк Ярослав Вкторович; власник Терноптьський державний медичний уыверситет iменi 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни. - № u201600773; заявл. 01.02.2016; опублк. 25.07.2016, бюл. № 14. - 2 с.
Реферат
ГИСТОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ КОСТИ У КРЫС СО СКЕЛЕТНОЙ ТРАВМОЙ ПРИ КОРРЕКЦИИ НАНОЧАСТИЦАМИ Панасюк Я. В.
Ключевые слова: остеорегенерация, остеорезорбция, костный дефект, наноаквахелаты, ловастатин, наночастицы.
В статье изложены результаты полученных гистологических исследований большеберцовой кости у крыс, которым создан травматический костный дефект в проксимальном отделе на фоне лечения ловастатином, наночастицами ловастатина, наноаквахелатами и их комбинацией. Отметили четкую тенденцию к содействию развития инфильтративно-продуктивного воспалительного процесса на начальных этапах остеорегенерации именно при применении смеси наноматериалов и формирование костной мозоли в соответствующие сроки у животных с предложенной комбинацией препаратов.
Summary
HISTOMORPHOLOGICAL ASSESSMENT OF STRUCTURAL BONE COMPONENTS IN RATS WITH SKELETAL TRAUMA UNDER CORRECTION WITH NANOPARTICLES Panasiuk Ya. V.
Key words: osteoregeneration, osteoresorption, bone defect, nanoaquachelates, lovastatin, nanoparticles.
The article presents the results obtained by histological study of tibial bone in rats that were subject to traumatic bone defect in the proximal part with following treatment with lovastatin, lovastatin nanoparticles, nanoaquachelates and their combination. A pronounced trend in promoting the development of productive infiltrative-inflammatory process in the early stages of osteoregeneration is observed under the combined application of nanomaterials. This approach promotes callus formation in the animals within the normal terms.
УДК 615.217.017: 611.664
Самура 1.Б., Григор'ева Л.В., Романенко М.1. ТОКОЛ1ТИЧНА АКТИВН1СТЬ 8-ЗАМ1ЩЕНИХ 7-В-Г1ДРОКСИ-у-(2'-МЕТИЛФЕН1ЛОКСИ) ПРОП1ЛКСАНТИНУ
3anopi3bK^ державний медичний уыверситет Харшсыкий нацюналыний ушверситет iMeHi В.Н. Каразша
Серед найважливших проблем сучасного акушерства одне з перших мсць посдае проблема неви-ношування вагтностi, що складае 10-25% в'д усх вагтностей. З метою пошуку нових нетоксич-них токолтичних лiкарських засоб/'в та вивчення певних механ1'зм1в Ух дп, здшснили досл'дження го-стро'У токсичностi та впливу 8-замщених 7ф-г/дрокси-у-(2'-метилфентокси)проптксантину на скорочувальну функщю мометрю. Проведен досл'дження виявили, що бтьшють досл'джуваних сполук володють токолiтичною активнстю, яка знаходилась в д'апазонi в'д 10,2 до 41,6%. Най-бльш перспективна сполука в даному ряду, 7ф-г'1дрокси-у-(2'-метилфен'токси) пропт-8-амноксантин в дозi 59,8 мг/кг, зменшувала амплтуду i частоту скорочувань мометрю на 41,6 та 22,8% в'дпов'дно. Токолтична активнсть 7ф-г'1дрокси-у-(2'-метилфен'токси) пропт-8-амноксантину перевищувала референс-препарати - гiнiпрал, еуфлн та нстенон в гострих умо-вах експерименту in vivo, що св'дчить про наявнють у ц!'еУ сполуки прямо! спазмол'тичноУ да та зна-чно'У терапевтично'У ширини. 7ф-Пдрокси-у-(2'-метилфентокси) проп'т-8-ам'1ноксантин, як нетоксична речовина з токолiтичними властивостями, може стати джерелом для створення нового висо-коефективного токолтичного препарату для лкування невиношування вагтностi. Ключов1 слова: похщнл ксантину, бюметрш, Ыстенон, еуфтш, пнтрал.
Дана робота е фрагментом НДР ЗДМУ «Синтез, фiзико-хiмiчнi i 6/олоз/чнi властивостi ксантинових ксенобiотиков», № держ. реестрацп 1H15.00.02.01.
Вступ впливае на фiзичне й пс^чне здоров'я жшок,
и ... стан ix амейного благополуччя, працездатнюты.
Невиношування ваптност е не ттыки медич- „ ■ — w ■■ ■
- 3 Згщно з даними офщшно! статистики, в Укра1ш
ною, але й важливою сошалыною та демографн ^ ^ .. . ,
^ ■ ^ склалася серйозна демографмна ситуашя (зага-
чною проблемою, що зумовлено низыким рiвнем ^ „и- ■ ■
народЖуваност та^ттс™ зниження чОстоти лын на^ональн' коеф^енти ^од^^ол, к м 3 м 3 .» ... смертност у 2015 р. дорiвнювали 10,72 та 14,46
невиношування як в нашш кра!ы, так i за кордо- ■ ■ и ■ -
ном [2,6,10,-12]. Понад 30-40% ви падкi в пер^а- вiдп0вiдн0). На теперiшнiй час придтяетыся ве-
L .. J ... . Г лика увага до виршення актуалыних питаны дia-
талыно! патолога та смертност пов язанi або зу- 3 . ^ Л
„„^г,..гностики, л^ування та профiлактики еклампсп. мовленi передчасними пологами. Актуалынюты : 3 ^ ^
^ . 3 Еклампая, провiднa причина материнсыко! за-
невиношування вaгiтностi зумовлена не лише . ^ ^
медичними, але в соцалыними факторами, оск!- хворюваност та перинаталыно! смертн0стi, що м ^ ^ iнiцiюе як неналежну iмунну вiдповiдь на iмплaн-
лыки призводиты до зниження нaроджувaностi та ^ 3 3 3
