CC BY
14
The identification of the primary signs of cardiotoxicity is not an easy task. Thus, it is known from literary sources that the earliest ultrastructure imines are affected by cardiomyocyte damage are changes in mitochondria. In this case, the morphology of the organelle can have significant variability, and some of the forms have a connection with the mechanism of damage. So, first a reduction in the electron density of the matrix is recorded, then the matrix swelling occurs. The edema of the cyst ends with their destruction, which explains the cause of the energy deficit in cardiomyopathy.
The decrease in the density of myofibrils in our own studies was detected already on the first day of the exposure of lead acetate. Changes in the density of myofibrils on day 7 were not detected, indicating a certain stability of these protein structures. At the same time, the length of sarcomeres was reduced. These changes should not be considered as a manifestation of the recovery process, since a significant number of myofibers have suffered damage. The general conclusion is an increase in the destructive changes in cardiomyocytes during the exposure of lead acetate.
The manifestation of cardiotoxic action of lead acetate is edema of cardiomyocytes, destructive changes in mitochondria and reduction of myofibrils. Ultrastructural disorders are a consequence of the acute toxic effects of lead acetate.
Key words: lead acetate, heart, myocardium, matrix, myofibril, cardiomyocytes, sarcomere, kristi, cardiotoxic effect of lead acetate.
Рецензент - проф. Блаш С. М. Стаття надшшла 12.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-310-315
УДК 616.718.4-001.5-089.85-018.4:615.849.112:534.222.2:621.374.001.6
1Килимнюк Л. О., гКовальчук В. М., 2Григоровська А. В., Окаевич О. А., Мац 'тура М. М.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОТ УДАРНО-ХВИЛЬОВОТ ТЕРАПП НА РЕПАРАТИВНИЙ ОСТЕОГЕНЕЗ В УМОВАХ НЕСТАБ1ЛЬНОГО ОСТЕОМЕТАЛОСИНТЕЗУ 1Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi M.I. Пирогова (м. Вшниця) 2Нацюнальна медична академiя шслядипломноТ освгги iMern П.Л. Шупика (м. КиТв)
kylymniuk@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи кафедри травматологи та ортопеди Вшницького нацюнального медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова «Комплексна реабЫтащя хворих з травмами та захворюваннями опорно-рухового апарату», № державноТ реестраци 0115и007095.
Вступ. Репаративний остеогенез являеться скла-даним бюлопчним ланцюгом кл^инних реакцш спрямованих на вщновлення втраченоТ органноТ I тканинноТ структур за рахунок елеменлв щентичних по морфологи i функцюнальнш здатностi. Вщнов-лення мстковоТ структури вiдбуваеться за рахунок пролiферацiТ недиференцiйованих клiтинних форм скелетогенноТ тканини. Диференцiацiя прогештор-них кл^ин в клiтини з остеогенним функцюнальним потенцiалом супроводжуеться утворенням шстко-воТ тканини [1]. Однак на фон нестабтьноТ фтса-ци, в мiжуламковiй щiлинi можливий розвиток спо-лучноТ та хрящовоТ тканин, ям порушують процеси нормальноТ консолщаци та ведуть до уповтьнення зрощення та формування хибних суглобiв. Незва-жаючи на наявнi в органiзмi передумови, необхщш для вiдновлення втраченоТ мстковоТ тканини та при дотриманi методик малошвазивного стабшьно-функцiонального остеосинтезу кшьмсть ускладнень, пов'язаних з розладами остеорепараци сягае 46 % [1,2]. Незважаючи на значнi досягнення в розумшш бiологiчних процесiв вiдновлення шстковоТ тканини питання стимуляци репаративного остеогенезу за-лишаеться актуальним. В останнi роки все ширшого застосування в лтуванш ортопедичних патологiй на-бувае методика екстракорпоральноТ ударно-хвильо-воТ терапГТ (ЕУХТ) [3]. Ефектившсть ТТ застосування в
лтуванш розладiв остеорепарацГТ пiдтверджена чис-ленними клiнiко-експериментальними роботами, однак можливосл використання при неускладнених переломах залишаються невивченими [4,5,6]. Зва-жаючи на високу частоту порушення зрощення пере-ломiв проблема вивчення ролi ЕУХТ як альтернативного варiанту превентивного лтування чи стимуляцГ|' репаративного остеогенезу являеться актуальною та потребуе подальшого вивчення.
Мета дослщження: встановити морфологiчнi особливостi зрощення переломiв пiд впливом екстракорпоральноТ ударно-хвильовоТ терапГТ при не-стабiльному остеометалосинтезi уламкiв.
Об'ект i методи дослщження. Експеримент ви-конано в умовах вiварiю Вiнницького нацiонально-го медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова на 40 здорових статевозрших лiнiйних щурах-самцях масою 332,53±14,47 г. Дослiдження виконано зпдно етичних норм поводження з тваринами, з дотриман-ням рекомендацш та вимог ЕвропейськоТ конвенцГ|' по захисту хребтових тварин, яких використовують для експериментiв чи в шших наукових цiлях (Страсбург, 1986). Пщ комбiнованим наркозом з викорис-танням тiопенталу натрiю та кетамшу виконували остеотомiю дiафiза стегновоТ мстки з наступним iн-трамедулярним остеометалосинтезом шпицею. Хi-рургiчне втручання проводили в умовах операцшноТ, з дотриманням принцитв асептики та антисептики. При виконанш iнтрамедулярного остеосинтезу ви-користовували металеву шпицю з нержавiючоТ стал1 дiаметром 0,6 мм. В тсляоперацшному перiодi усiм щурам надавали втьний динамiчний режим. Дотри-мувалися моделi нестабiльного остеометалосинтезу. Серед прооперованих щурiв було видiлено 2 групи
- експериментальну (n=20) та контрольну (n=20). Щурам експериментальноТ групи додатково проводили стимуля^ю зрощення переломiв шляхом за-стосування ЕУХТ. Повний курс лтування становив 4 сеанси з штервалами 7 дiб. Для проведення ЕУХТ ви-користовували апарат фнрми Swiss DolorClast (Electro Medical Systems, Nyon, Switzerland). Частота ударiв вiдповiдала 15 Гц, робочий тиск 1 бар. Сумарна кть-тсть ударiв на дiлянку пошкодження протягом одшеТ процедуру становила 300 ударiв. Тварин виводили з експерименту шляхом внутршньоочеревинного введення летальноТ дози тюпенталу натрiю на 14, 21, 28, 35 добу тсляоперацшного перiоду, по 5 оаб з кожноТ групи. Видтяли стегнову кiстку, матерiал оцшювали макроскопiчно. В подальшому фiксували матерiал в 10% нейтральному розчинi формалшу, проводили декальцинацiю в 12% розчиш азотноТ кислоти, зневоднювали в спиртах висхщноТ концен-трацiТ та заливали в парафш. Гiстологiчнi зрiзи тов-щиною 5-7 мкм зафарбовували гематоксилшом та еозином, а також фуксином за ван Пзоном. Для кть-кiсноТ оцiнки процесiв зрощення методом лшшного iнтегрування визначали питомий об'ем юстковоТ (BV/ TV) тканини шляхом визначення об'ему губчастоТ та компактно! юстковоТ тканини в одиницi загального об'ему об'екта та питомий об'ем сполучноТ тканини (CV/TV) при розрахунку об'ему сполучноТ тканини в одиниц загального об'ему об'екта. Розрахунки проводили з допомогою окулярноТ лшшки пiсля оцiнки 5 полiв зору при збтьшенш х200.
Розподiл досшджуваноТ вибiрки згiдно тесту Кол-магорова-Смiрнова вiдрiзнявся вiд нормального (р<0,05), тому, для оцшки вiрогiдностi безпомилко-вого прогнозу використовували непараметричний критерп Манна-У^ш та ранговий коефiцiент кореля-цп Спiрмена. Вiрогiднiсть безпомилкового прогнозу встановлювали при р<0,05, отриманi результати наведет у виглядi середнього арифметичного ± серед-нього квадратичного вщхилення (M±SD). Динамiку процесiв зрощення оцшювали з допомогою побудо-ви динамiчних рядiв, визначення тренду, показникiв темпу росту, абсолютного приросту, темпу приросту та показниюв наочностк Для статистичноТ обробки матерiалiв використовували програму Statistica 10.
Результати дослiджень та Ух обговорення. На 14 добу дослщження у ш^в обох груп спостер^алися ознаки активного новоутворення кiсткових балок. Процес дозрiвання балок вiдбувався штенсившше у шурiв експериментальноТ групи, шж у шурiв групи контролю. У ш^в контрольноТ групи новоутворен1 балки переважно групувалися поблизу фрагменлв i не об'еднувалися в едину юсткову мозоль. Щтина мiж фрагментами поряд з новоутвореною кiстковою тканиною була виповнена неоформленою сполуч-ною тканиною, зустрiчалися елементи хондроТдноТ тканини (рис. 1).
Спостер^алися посттравматичнi геморагп, роз-лади кровопостачання. Встановлено дифузну ре-активну запальну лейкоцитарну iнфiльтрацiю з пе-реважанням клiтин лiмфо-плазмоцитарного ряду, гранулоцилв та моноцитiв. Кiсткова мозоль ш^в контрольноТ групи була менш шiльною, ТТ об'еми зна-чно перевищували кiсковотканиннi регенерати отри-маш в шурiв експериментальноТ групи.
Рис. 1. Мщрофотографт. Регенерат д1аф1зарного перелому
стегновоУ кктки щура контрольно! групи на 14 добу експерименту. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Збшьшення x200.
Рис. 2. Мщрофотографт. Регенерат д1аф1зарного перелому стегновоУ кктки щура експериментальноУ групи на 14 добу дослщження. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Збшьшення x200.
Рис. 3. Мiкрофотографiя. Регенерат дiафiзарного перелому
стегновоУ кiстки щура контрольно!' групи на 21 добу експерименту. Забарвлення гематоксилшом та еозином.
Збшьшення х200.
У щурiв експериментальноТ групи до цього пери оду спостер^алося з'еднання кiстковотканинних ре-генералв фрагментiв. Розташування балок кiстковоТ мозол^ що формуеться, значно щiльнiше, а ТТ маса не була надлишковою. Кюковий регенерат представлений переважно губчастою остеогенною кiстковою
Рис. 4. Мщрофотографт. Регенерат д1аф1зарного перелому стегновоУ кктки щура експериментальноГ групи на 21 добу дослщження. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Збтьшення х200.
Рис. 5. Мщрофотографт. Регенерат д1аф1зарного перелому стегновоУ шстки щура контрольно!' групи на 28 добу дослщження. Забарвлення гематоксилшом та еозином. ЗбГльшення х200.
Рис. 6. Мщрофотографт. Регенерат д1аф1зарного перелому стегново'Г шстки щура дослщноТ групи на 28 добу експерименту.
Забарвлення гематоксилшом та еозином. ЗбГльшення х200.
тканиною, яка формувала ендостальний компонент кiстковоí мозол^ у виглядi рiзноí щiльностi атки мо-лодих кiсткових перекладин, як вкритi ланцюжками активних остеобластiв (рис. 2). Мiжбалковий про-стiр був виповнений фiброретикулярною тканиною, в якш формувалися балки iнтермедiарноí кiстковоí
мозолк В мiжбалковому просторi спостерiгалися дн лянки активного ангiогенезу.
На 21 добу у ш^в контрольно!' групи шсткова мозоль мала надлишковий об'ем, залишалася пухкою, продовжувалися процеси новоутворення тсткових балок. Мiжбалковий проспр заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною, по периферп тст-кових трабекул розмщеш остеобласти на рiзних ета-пах диференцiювання (рис. 3). Процес консолщацп невиражений. В зон дефекту встановлено наявнiсть гiалiнового хряща з великою кшьшстю хондроблас-т, колагенового матриксу в зонi енхондрального окостеншня та острiвки новоутвореноТ спонпози, що формуеться. Фрагменти кiстковоí тканини неоднородного складу: зустрiчаються дтянки пластинчатоТ кiстковоí тканини, але в бтьшосл дiлянок тканина ретикулофiброзна. В червоному тстковому мозку спостерiгалися дтянки спустошення, зменшення кiлькостi осередкiв активного кровотворення, вог-нища розростання елеменлв сполучноТ тканини, не-рiвномiрне повнокров'я з ознаками плазмостазу в окремих судинах.
У бтьшосп тварин експериментальноТ групи до цього перюду спостер^алася iнтенсивна консолща-цiя мозолi iз помiтним потовщенням балок, а також з бтьш щiльним Тх розташуванням. Каткова тканина була представлена компактизованою пластинчастою шстковою тканиною, замiсть трабекул з'явилися пер-виннi та вторинш остеони i судиннi канали (рис. 4). Розширеш канали були заповнеш молодим остео-Тдом, по Тх стiнкам вiдмiчалося формування вузьких зон новоутвореноТ пластинчатоТ тканини.
У щ^в контрольноТ групи до 28 доби експерименту тсткова мозолi залишалася пухкою у бшьшосп випадкiв, у деяких - мала бтьш компактний вигляд (рис. 5). У вах випадках мозоль мала надлишковий об'ем.
Регенерат був представлений густою аткою тст-кових балок рiзноí товщини, елементами хрящовоТ тканини з великою кшьшстю хондробластiв. Мстко-вi трабекули мали переважно дугоподiбну форму, були хаотично орiентованi в товщi регенерату. Мiж-балковий простiр заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною. Зона перюстальноТ мозол1 представлена фiброзною тканиною з домшками лiмфогiстiоцитарних елементiв низькоТ або помiрно! щiльностi, серед яких незначний вщсоток складали сегментоядернi лейкоцити, ознаки активного запального процесу не спостер^алися.
Натомють у щурiв експериментальноТ групи тст-кова мозоль порiвняно з бiльш раннiми термiнами мала бтьш зрiлий вигляд. Основу регенерату скла-дала густа система анастомозуючих тсткових балок, якi представленi переважно пластинчастою компактною тстковою тканиною (рис. 6). Кiстковi пластинки губчастоТ кiстковоí речовини мали паралельне розта-шування. Спостерiгалася значна кiлькiсть мшералн зованих дiлянок. Клiтинний склад тстковоТ тканини представлений значною кiлькiстю остеоцилв та ос-теобластiв.
В мiжбалковому просторi наявнi судиннi канали, навколо яких формувалися кiстковi структури по типу остеошв. В судинних каналах i резорбцiйних по-рожнинах зус^чалися дрiбнi артерií м'язового типу. Спостер^алися осередки кiсткового мозку, переваж-
Рис. 7. М1крофотограф1я. Регенерат д1аф1зарного перелому стегновоУ к1стки щура контрольно! групи на 35 добу досл1дження. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Збтьшення х200.
Рис. 8. М1крофотограф1я. Регенерат д1аф1зарного перелому стегновоУ к1стки щура експериментальноУ групи на 35 добу досл1дження. Забарвлення гематоксил1ном та еозином. Зб1льшення х200.
но червоного, який представлено вс1ма ростками кровотворення. В мiжбалковому просторi виявлено дiлянки активного ангюгенезу. ТенденцiТ до форму-вання надлишковоТ мозолi не спостерiгалося. У дея-ких тварин експериментальноТ групи спостер^алися ознаки вираженоТ консолiдацiТ та активно!' перебудо-ви мозолi.
До 35 доби експерименту у ш^в контрольноТ групи кiсткова мозоль збер^ала переважно пухку структуру та виражену надлишковють об'ему. У де-яких випадках спостер^алася ознаки активноТ кон-солiдацiТ кiстковоТ мозолi, що атипово розрослася I формування шстковоТ тканин на мющ хряща (рис. 7). Основа регенерату представлена переважно плас-тинчастою шстковою тканиною, елементи якоТ зна-ходилися на рiзних етапах диференщювання. Пере-важна бiльшiсть шсткових пластинок розташован1 паралельно. Вздовж краю тсткових трабекул спосте-рiгалася невелика шльшсть остеобластiв та помiрна шльшсть остеоцитiв - в товшi самих балок. В мiж-балковому просторi виявлено дiлянки розростання ретикулярноТ тканини. Наявна невелика шльшсть дн лянок мiнерaлiзовaноТ мiжклiтинноТ речовини. Репа-ративш процеси на бiльшостi зрiзiв були слабо вира-женими, спостерiгалися окремi дiлянки формування замикальноТ пластинки, яка була обмежена переважно волокнистою тканиною. В шстковому мозку спостер^аеться помiрне фiброзування, мононукле-арно-макрофагально-плазмацитарна шфшьтращя низькоТ шiльностi. Елементи червоного шсткового мозку представленi переважно гемопоетичними кл^инами, як1 знаходилися на рiзних стадiях розвитку, переважно гранулоцитарного ряду. Вн зуалiзувалися поодинокi мегакарiоцити.
У ш^в експериментальноТ групи у цей перюд кiсткова мозоль мала висо-кий ступiнь зрiлостi. 1Т тканина в^д^зня-лася вiд непошкоджених дтянок лиш хаотичнiстю розташування гаверсових систем, деяким розширенням гаверсових i фолькмашвських каналiв. Основу регенерату становила пластинчаста какова тканина з численними дтянками
(рис. 8). Кiстковi пластинки були орiентованi вздовж трабекул. Виявлено значну шльшсть остеоцитiв, як1 локалiзованi в товшi кiсткових балок. В мiжбалко-вому просторi наявн судиннi канали, навколо яких формувалися кiстковi структури по типу остеоыв. Дiлянки червоного кiсткового мозку представлен! гемопоетичними кл^инами, переважно гранулоцитарного ряду, яш знаходилися на рiзних стадiях роз-витку. Кiстка була покрита ошстям, яке представлено камбiальними остеогенними клiтинами та Тх похд ними остеобластами, вiзуалiзувалася також невелика шльшсть остеокластiв. Навколо ошстя виявлено незначну кiлькiсть прилеглих м'язових волокон.
Оцшюючи морфометричнi показники статистич-но значимоТ рiзницi в показниках об'емiв BV/TV та СV/TV на 14 добу експерименту мiж групами не вста-новлено (р>0,05) (табл.). На 21 добу тсляоперацш-ного перюду та проведення 2 сеанав ЕУХТ у шурiв дослiджувaноТ групи показники BV/TV були досто-вiрно вищими, порiвняно з показниками контрольноТ групи (р=0,01), де на противагу Тм встановлено достовiрне зростання СV/TV (р=0,01). BV/TV у ш^в експериментальноТ групи на 28 добу тсляоперацш-ного перiоду достовiрно в^д^знявся вiд aнaлогiчних покaзникiв визначених в контрольнш групi (р=0,02). У цей же перюд у ш^в контрольноТ групи встановлено достовiрно вищий СV/TV, порiвняно з щурами дослщноТ групи (р=0,01). На 35 добу тсляоперацш-ного перiоду встановлено достовiрно вищий BV/TV у
Таблиця.
Пор1вняльна характеристика морфометричних показник1в процес1в зрощення кктково'Т тканини щур1в експериментальноУ та контрольно!' груп
Показники Доба дослiдження Експериментальна група, (мм3/мм3) Контрольна група, (мм3/мм3) р
BV/TV 14 2,92±0,82 1,63±0,76 0,09
С^™ 14 1,80±1,21 1,82±0,83 0,83
BV/TV 21 3,78±1,29 1,79±0,47 0,01*
СV/TV 21 1,23±0,78 2,97±0,43 0,01*
BV/TV 28 4,0±1,45 1,90±0,58 0,02*
СV/TV 28 0,54±0,3 3,19±0,97 0,01*
В^™ 35 5,54±1,04 2,08±0,67 0,01*
СV/TV 35 0,33±0,2 4,2±0,44 0,01*
мiнерaлiзовaноТ мiжклiтинноТ речовини *Прим1тка. Встановлено статистично значиму рiзницю мiж показниками при р<0,05.
щурiв експериментальноТ групи (р=0,01) та нижчий С^^ (р=0,01), порiвняно з показниками контрольноТ групи.
У щурiв експериментальноТ групи шляхом ре-гресiйного аналiзу встановлено прямий кореляцш-ний зв'язок середньоТ сили (г=+0,6323) мiж BV/TV та добою експерименту, що свщчить про достовiрне зростання В^^ протягом дослiдження. Мiж показниками С^^ та добою експерименту встановлено зворотнш кореляцiйний зв'язок середньоТ сили (г=-0,6437), що вказуе на достодрне зниження СV/TV тд впливом ЕУХТ протягом дослiдження у щурiв експериментальноТ групи. У щурiв контрольно! групи не встановлено дослодрних змiн BV/TV протягом досли дження, нaтомiсть встановлено прямий сильний ко-реляцiйний зв'язок (г=+0,7911), що свщчить про до-стовiрне збшьшення СV/TV протягом дослiдження.
BV/TV в щурiв експериментальноТ групи безпе-рервно i швидко збiльшувaвся та значно переви-щував темпи росту у щурiв контрольноТ групи. Якщо до 35 доби дослщження у щурiв експериментальноТ групи BV/TV зрiс в 1,9 рaзiв, то у щурiв контрольноТ групи за цей же перюд - в 1,28 рaзiв. Встановлено, що процеси формування шстковоТ тканини у щурiв експериментальноТ групи тд впливом ЕУХТ розви-валися в 1,48 рaзiв швидше, порiвняно з щурами контрольноТ групи. У щурiв експериментальноТ групи встановлено позивний тренд у формуванш шстко-воТ тканини, загальноТ тенденци покaзникiв у щурiв контрольноТ групи не встановлено.
У щурiв експериментальноТ групи вiдмiчaлося безперервне i стрiмке зменшення С^ТМ На проти-вагу цьому у щурiв контрольноТ групи показники С^ TV безперервно i швидко збтьшувався. До 35 доби дослiдження у щурiв експериментальноТ групи СV/TV знизилися в 5,46 рaзiв, то у щурiв контрольноТ групи за цей же перюд встановлено збтьшення показни-кiв в 2,31 рази. У щурiв експериментальноТ групи пiд впливом ЕУХТ встановлено негативну тенденщю у формуванш сполучноТ тканини у процес дослщжен-ня, нaтомiсть у щурiв контрольноТ групи спостерiгaвся позитивний тренд у формуванш сполучноТ тканини.
Мехашзм впливу акустичноТ хвилi на зрощення переломiв залишаеться до кiнця невивченим. Однак, позитивний вплив застосування ЕУХТ на формування шстковоТ мозолi пiдтверджений численними кли нiко-експериментaльними дослщженнями [3,4,5,6]. Встановлено збiльшення товщини сформованих остеобластами мсткових трабекул та вище мшеральне насичення шстковоТ речовини тд впливом ЕУХТ, що тдгверджуе отримaнi нами результати [3,4]. У ряд1 робiт позитивний вплив ЕУХТ пояснюеться первин-ним утворенням мiкропереломiв, якi стимулюють неовaскуляризaцiю, формування остеобласлв та кiсткове зрощення [3]. Однак, у нашому дослщженш ми не знайшли морфолопчного пiдтвердження на-явност мiкропереломiв, гематом та пошкодження омстя, внaслiдок застосування ЕУХТ. Позивний вплив методики ми пов'язуемо з шдукщею остеогенного потенцiaлу диференцiювaння мезенхiмaльних стов-бурових клiтин, aктивaцiею неоваскулярних процеав та направленого росту кiсткових трабекул. Спрямо-ваний повздовжнiй рiст мсткових балок, без фази хаотичного розташування мсткових трабекул та на-ступного Тх ущiльнення скорочуе термiни консолща-цп улaмкiв та ремоделювання шстковоТ мозолi.
Висновки. Таким чином, на основi морфолопч-них покaзникiв у щурiв експериментальноТ групи встановлено позитивний вплив застосування ЕУХТ при нестабшьному остеометaлосинтезi улaмкiв на процеси зрощення переломiв. Динaмiкa формування шстковоТ структури та ТТ якiснi характеристики у щурiв експериментальноТ групи доа^рно вiдрiзня-лися вiд aнaлогiчних показнимв визначених у щурiв контрольноТ групи. У щурiв експериментальноТ групи встановлено позитивну тенденцш у формувaннi мст-ковоТ тканини та негативну - у розвитку сполучноТ. Нaтомiсть у щурiв контрольноТ групи спостерiгaлaся позитивна динамта формування сполучноТ тканини.
Перспективи подальших дослiджень. Доцiль-ним для подальшого вивчення залишаеться питання визначення впливу екстракорпоральноТ ударно-хви-льовоТ терапп на процеси хондрогенезу.
flrrepaTypa
1. Ivanov OM, Berezka Ml, Lytovchenko VO, Hariachiy YeV. Resultaty vykorystnnia reparativnoi metodyky likuvannia dysreheneracii kistkovoi tkanyny. Scientific Journal «ScienceRise» [Internet]. 2015 [tsitirovano 2018 Yanv 4];10/3(15):5-11. Dostupno: D0l:10.15587/2313-8416.2015.50733 [in Ukrainian].
2. Popsuishapka AK, Uzhyhova OE, Lytvishko VA. Chastota nesrashcheniia i zamedlennoho srashcheniia otlomkov pri izolirovannykh diafizarnykh perelomah dlinnykh trubchastykh kostei konechnostei. Ortopediya, travmatologiya i protezirovaniye [Internet]. 2013 [tsitirovano 2018 Yanv 16]; 1:39-43. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_1_10 [in Russian]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ OpTlP_2013_1_10
3. Cheng JH, Wang CJ. Biological mechanism of shockwave in bone. Int J Surg [Internet]. 2015 [cited 2017 Dec 16]; 24(PtB):143-6. DOI: 10.1016/j.ijsu.2015.06.059
4. Haffner N, Antonic V, Smolen D, Slezak P, Schaden W, Mittermayr R, et al. Extracorporeal shockwave therapy (ESWT) ameliorates healing of tibial fracture non-union unresponsive to conventional therapy. Injury [Internet]. 2016 [cited 2017 Dec 6]; 47(7):1506-13. DOI: 10.1016/j.injury.2016.04.010
5. Schaden W, Mittermayr R, Haffner N, Smolen D, Gerdesmeyer L, Wang CJ. Extracorporeal shockwave therapy (ESWT)-First choice treatment of fracture non-unions? Int J Surg [Internet]. 2015 [cited 2018 Jan 4]; 24(Pt B):179-83. DOI: 10.1016/j.ijsu.2015.10.003
6. Kertzman P, Csaszar NBM, Furia JP, Schmitz C. Radial extracorporeal shock wave therapy is efficient and safe in the treatment of fracture nonunions of superficial bones: a retrospective case series. Journal of Orthopaedic Surgery and Research [Internet]. 2017 [cited 2017 Dec 16]; 12:164. Available from: http://doi.org/10.1186/s13018-017-0667-z
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОТ УДАРНО-ХВИЛЬОВОТ ТЕРАПП НА РЕПАРАТИВНИЙ ОСТЕОГЕНЕЗ В УМОВАХ НЕСТАБ1ЛЬНОГО ОСТЕОМЕТАЛОСИНТЕЗУ
Килимнюк Л. О., Ковальчук В. М., Григоровська А. В., Окаевич О. А., Мацшура М. М. Резюме. В статт встановлено морфолопчш особливост зрощення перело1^в тд впливом екстракорпоральноТ ударно-хвильовоТ терапи при нестабтьному остеометалосинтезi уламшв. У щурiв експериментальноТ
групи пiд впливом екстракорпоральноТ ударно-хвильовоТ терапп встановлено позитивну тенденцiю у форму-вання шстковоТ тканини та негативну - у розвитку сполучноТ. У щурiв контрольноТ групи спостеркалася позитивна динамiка формування сполучноТ тканини.
Ключовi слова: порушення зрощення переломiв, екстракорпоральна ударно-хвильова тератя, стимуля-цiя репаративного остеогенезу, репаративний остеогенез, морфологiчнi особливостi зрощення переломiв.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЙ УДАРНО-ВОЛНОВОЙ ТЕРАПИИ НА РЕПАРАТИВНЫЙ ОСТЕОГЕНЕЗ В УСЛОВИЯХ НЕСТАБИЛЬНОГО ОСТЕОМЕТАЛОСИНТЕЗА
Килимнюк Л. А., Ковальчук В. Н., Григоровская А. В., Окаевич А. А., Маципура М. Н.
Резюме. В статье установлено морфологические особенности сращения переломов под влиянием экстракорпоральной ударно-волновой терапии при нестабильном остеометалосинтезе отломков. У крыс экспериментальной группы под влиянием экстракорпоральной ударно-волновой терапии установлено позитивную тенденцию в формировании костной ткани и негативную - в развитии соединительной. У крыс контрольной группы наблюдалась положительная динамика формирования соединительной ткани.
Ключевые слова: нарушения сращения переломов, экстракорпоральная ударно-волновая терапия, стимуляция репаративного остеогенеза, репаративный остеогенез, морфологические особенности сращения переломов.
EXPERIMENTAL STUDY OF THE INFLUENCE OF EXTRACORPORAL SHOCKWAVE THERAPY ON REPARATIVE OS-TEOGENESIS FOR UNSTABLE FIXATION CONDITIONS
Kylymniuk L. O., Kovalchuk V. M., Hryhorovska A. V., Okaievych O. A., Matsipura M. M.
Abstract. Aim: to establish the morphological features of healing process of fracture with unstable fixation under the influence of extracorporeal shockwave therapy.
Object and methods. The study was performed on 40 healthy male rats weighing 332,53±14,47 g. The osteotomy of diaphysis of the femoral bone with followed intramedullary fixation was performed under combined anesthesia. Two groups were selected - control (n=20) and experimental (n=20). In the experimental group, the bone healing process were stimulated by using extracorporeal shockwave therapy. The whole course of treatment consists of 4 procedures with 7 days intervals. The extracorporeal shockwave therapy was performed by apparatus Swiss Dolor Clast (Electro Medical Systems, Nyon, Switzerland). The animals were taken out of the experimental on 14, 21, 28, 35 days of postoperative period, for 5 rats from each group. Specific volumes of bone (BV/TV) and connective tissue (CV/TV) were determined by linear integration method. The probability of an error-free prediction was set at p<0.05. For statistical data processing the Statistica 10 program was used.
Results. In both groups, BV/TV continuously increased to 35 days, by 1.9 in the experimental group, in the control group - by 1.28. The formation of bone tissue in the experimental group developed 1.48 faster. In the experimental group, marked a rapid decrease in CV/TV by 5.46 to 35 days, in the control group, these figure increased 2.31. In the experimental group, a significant increase in BV/TV (r =+0.6323) and a significant decrease in CV/TV (r=-0.6437) during the study was established. There was no significant difference in BV/TV in the control group, while a significant increase in CV/TV was established (r=+0.7911).
Conclusions. In the experimental group, a positive tendency was observed in the formation of bone tissue and negative in the development of the connective tissue. In the control group, positive dynamics of the formation of connective tissue was observed.
Key words: fracture healing complication, extracorporeal schockwave therapy, stimulation of reparative osteogenesis, reparative osteogenesis, morphological features of fracture healing.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття надшшла 04.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-315-319 УДК [616.716+617.52]-003.92-08
*Криничко Л. Р., *Григоров С. М., **Ставицький С. О., **Локес К. П., **Розколупа О. О.
Г1СТОТОПОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕГЕНЕРАТИВНИХ ПРОЦЕС1В, ЩО ВЩБУВАЮТЬСЯ В ШК1Р1 ШИТ НА 3-Й М1СЯЦЬ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ *Харк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
**Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
stanislav_stavickii@mail.ru
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщних робп" Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна aкaдемiя» МОЗ УкраТни: «Оптимiзaцiя консервативного та хiрургiчного лтування хворих, що мають дефекти та деформацп тканин щелепно-лицевоТ дшянки», № державноТ реестрацп 0110и004629.
Вступ. Сучасне суспшьство пов'язане з глобальною урбашзащею та, як наслщок, розвитком сощальних мереж та комушкативних атей. Саме цей фактор пер-шочергово впливае на шдус^альний розвиток про-вщних краТн свпу. За переконаннями науковщв, що вивчають сощальну медицину, вищенаведеш факто-ри сприяють розвитку доказовоТ медичноТ та приро-дознавчоТ науки. Науковцями тдтверджений чпжий
