CC BY
29
^кроглюцити) складають значно бтьшу частину в CTpyKTypi фiлогенетично бiльш раншх (древшх) утворень промiжного мозку, а глiальнi клiтини, що виникли на бтьш ni3Hix етапах еволюцп (наприклад, ол^одендроцити) складають значно бiльшу частку в структурi фiлогенетично бiльш тзых вiддiлiв i утворень головного мозку (наприклад, в сенсомоторному цереброкортеш).
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF SYSTEMIC NEUROGLIAL STRUCTURE IN MAMMALIAN BRAIN Makarenko O. M., Kovtun A. M., Petrov F. I.
Key words: mammals, brain astrocytes, oligodendrocyte, microgliocytes.
The article describes the results of the comparative study of the composition and quantity of gliocytes (astrocytes, oligodendrocyte and microgliocytes) as well as the glial indices of evolutionarily young sensorimotor area of the cerebral cortex and phylogenetically different paraventricular, ventromesial nuclei, and lateral hypothalamic area in albino rats. The results obtained support the hypothesis about the relationship between the evolutionary process in the development of various segments and structures of brain, and cell neuroglial content of these segments. Older types of gliocytes (microgliocytes) make up much more larger part in the structure of phylogenetically older (ancient) formations of midbrain and glial cells arising at later stages of evolution (e.g., oligodendrocyte) form much larger share in the phylogenetically more recent segments and structures of the brain (e.g., sensorimotor cerebrocortex).
УДК: 546.221.1: 577.112.386: 611.13 Мельник А.В., За'чко Н.В.
ВПЛИВ ПОЛ1ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК НА МЕТАБОЛ1ЗМ С1РКОВМ1СНИХ АМ1НОКИСЛОТ ТА Г1ДРОГЕН СУЛЬФ1ДУ В ПЕЧ1НЦ1 У САМЦ1В ТА САМОК ЩУР1В ЗА УМОВ ГШЕРГОМОЦИСТЕ1НЕМП
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет iMeHi М.1. Пирогова
Полiфенольнi сполуки виявляють антиоксидантн'1, протизапальн та ендотел'юпротекторш влас-тивостi. Залишаеться невивченим Ух вплив на метабол'зм срковмсних амнокислот та гiдроген сульф'ду (H2S) у щур'в обох статей за умов г'тергомоцисте'Унем'УУ (ГГЦ). Тому, метою нашого дослi-дження було о^нити вплив гешстеУну та кверцетину на метабол'зм гомоцисте'Уну, цистеУну та H2S в печнц щур'в обох статей за умов ГГЦ. Модель ГГЦ створювали шляхом введення толакто-ну D, L-гомоцистеУну внутрiшньошлунково (100 мг/кг маси) протягом 28 дб. Частинi тварин, якi отримували толактон гомоцисте'Уну, вводили iнтрагастрально ген'юте'Ун (2,5 мг/кг маси) чи квер-цетин (25 мг/кг маси тла) протягом 28 д'б. В печнц визначали активнсть ферментiв утил'зац'УУ гомоцисте'Уну, цистеУну та синтезу H2S, а в сироватц кровi - вмст гомоцисте'Уну, цистеУну та H2S. Виявилось, що ген'юте'Ун стримував розвиток гомоцисте'Унем'УУ, г'терцисте'Унем'УУ, дефциту H2S в кровi, ¡'ндукований ГГЦ. Поряд з цим генстеУн попереджував падiння швидкост'! утил'зац'УУ гомоцисте'Уну в реак^ях транссульфування, деградацУУ цистеУну та синтезу H2S в печнц самок та сам^в щур'в на тлi ГГЦ. В той же час, кверцетин коригував лише вмст H2S в кров '1 та активнсть його синтезу в печнц за умов ГГЦ. Таким чином, iз застосованих полiфенолiв лише генстеУн ефе-ктивно попереджував негативний вплив ГГЦ на обмн гомоцисте'Уну, цистеУну та H2S в печнц самок та сам^в щур 'в.
Ключов1 слова: генютеТн, кверцетин, ппергомоцистеТ'нем1я, пдроген сульфщ, кров, печшка, ферменти.
Робота виконуеться в рамках плановоУ НДР кафедри бiологiчноУ та загальноУ юми Внницького нацонального медичного унi-верситету !м6н! М.1. Пирогова "Вплив екзогенних та ендогенних чинниюв на обмн гiдрогенсульфiду та асоцйованих з ним метаболiчних процеав в нормi та при патологи" (№ держреестрацп - 0113U006461).
Вступ
ПпергомоцистеTнемiя (ГГЦ) е визнаним фактором ризику серцево-судинних та нейродеге-неративних захворювань, нирковоТ недостатнос-Ti, патологи печшки та ш. [1,10]. Важливими бю-хiмiчними мехаызмами токсичноТ дм високих концентрацш гомоцистеТну е шдук^я оксидатив-ного стресу, запалення та ендотелiальноT дис-функцп [10].
На сьогодн все бтьшу увагу науков^в при-вертають полiфенольнi сполуки, як володшть пол^ропними фармаколопчними ефектами [7,12]. Вони виявляють антиоксидантш, протиза-
пальн та ендотелюпротекторш властивостк Од-нак, залишаеться невивченим Тх вплив на мета-болiзм арковмюних амшокислот та пдроген су-льфщу у щурiв обох статей за умов ппергомоци-стеТ'неми.
Мета дослщження
Оцшити вплив полiфенольних сполук генюте-Тну та кверцетину на обмш гомоцистеТну, цисте'Т-ну та пдроген сульфщу в печшц у сам^в та самок щурiв на ™i ппергомоцистеТнемп.
Матерiали i методи
Дослщи проведет на 80 бтих лабораторних
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
щурах обох статей масою 220-280 г. Тварини перебували в стандартних умовах з природшм св^ловим режимом день/нiч, воду i корм отри-мували ad libitum. Тварин годували нашвсинте-тичною крохмально-казеТновою дieтою i3 збала-нсованим вмютом всiх макро- та мiкронутрieнтiв. Дослiдження проведено за загальними етичними принципами експерименпв на тваринах зпдно Першого нацiонального конгресу УкраТни з бю-етики (КиТв, 2001) та «европейськоТ конвенцiТ про захист хребетних тварин, що використову-ються для дослщних та iнших наукових цтей» (Страсбург, 1986).
Модель ГГЦ створювали у 60 самцiв та самок щурiв шляхом введення тiолактону D, L-гомоцистеТну (Sigma, США) внутршньошлунково в дозi 100 мг/кг маси на 1% розчиш крохмалю 1 раз на добу протягом 28 дiб [9]. Частина тварин (по 10 сам^в та самок) отримувала тюлактон гомоцистеТну разом з генютеТном (2,5 мг/кг маси тiла внутршньошлунково на 1% розчинi крохмалю 1 раз на добу) [7], а частина (по 10 сам^в та самок) - з кверцетином (25 мг/кг маси тта внут-ршньошлунково на 1% розчиш крохмалю 1 раз на добу) протягом 28 дiб. Знеживлювали тварин методом декаштацп шд пропофоловим наркозом.
Активнють Н2S-синтезуючих ензимiв - циста-тюнш^^ази (ЦГЛ, КФ 4.4.1.1), цистатюнш-ß-синтази (ЦБС, КФ 4.2.1.22), цистеТнамшотранс-ферази (ЦАТ, КФ 2.6.1.3) в постядерному гомо-генат печiнки оцiнювали в адаптованих нами ш-кубацiйних середовищах за приростом сульфщ анiону [4]. Цистатюншсинтазну активнiсть циста-тiонiн-ß-синтази (ЦБС, КФ 4.2.1.22) оцшювали за утворенням цистатюншу в реакцiТ конденсацiТ гомоцистеТну з серином [8]. Активнють метюш-наденозилтрансферази (МАТ, КФ 2.5.1.6) визна-чали за приростом неорганiчного фосфату в ре-акцiТ метiонiну з АТФ [5]. Активнють цистеТндюк-сигенази (ЦДО, КФ 1.13.11.20) оцшювали за швидкютю перетворення цистеТну в цистеТнсу-льфiнову кислоту [14]. Активнiсть у-глутамiлцистеТнлiгази (у-ГЦЛ, КФ 6.3.2.2) визна-чали за кiлькiстю неорганiчного фосфату, що утворювався при гiдролiзi АТФ пщ час взаeмодiТ глутамату з цистеТном [11]. Вмiст гомоцистеТну в сироватц кровi визначали за набором «Homocysteine EIA» (Axis-Shield, Англiя). Рiвень зага-льного цистеТну в кровi визначали за реакцieю з ншпдриновим реактивом у кислому середовищi пiсля вiдновлення цистину в цистеТн пiд впливом дитiотреiтолу [6]. Вмют H2S в сироватцi визначали за реак^ею утворення тiонiну з викорис-танням n-фенiлендиамiну [2].
Статистичну обробку результат проводили за допомогою програми SPSS Statistica 17.0. Характер розподту визначали за допомогою кри-терiю Колмогорова-Смiрнова. Достовiрнiсть рiз-
ницi мiж показниками оцiнювали за параметрич-ним t-критерiем Стьюдента (при нормальному розподтО та непараметричним U-критерiем Манна-Уiтнi (при невiдповiдностi нормальному розподту). Для визначення зв'язш мiж показниками проводили кореляцшний аналiз за Прсо-ном. Вiрогiдними вважали даш при р<0,05.
Результати й обговорення
Спершу ми оцiнили вплив дослщжуваних по-лiфенольних сполук на вмют арковмюних амшо-кислот та H2S в сироватцi кровi у сам^в та самок щурiв (табл. 1). За умов ГГЦ в^^чаеться вь рогiдне зростання рiвня гомоцистеТну, цистеТну та достовiрне зменшення вмюту H2S в сироватцi кровi. Введення генютеТну попереджуе шдукова-нi ГГЦ змши рiвня вказаних метаболiтiв у кровк В групi «ГГЦ+генiстеТн» у сам^в рiвнi гомоцистеТну та цистеТну були меншими вiдповiдно на 50,3 та 30,7% (рь0,05), а у самок - на 37,1 та 13,4% (рь0,05), порiвняно з групою «ГГЦ». Поряд з цим рiвень H2S в сироватцi кровi був бiльшим вщпо-вiдно в 2,2 та 1,6 рази у сам^в та самок (рь0,05), шж у нелiкованих тварин. Використан-ня кверцетину не впливае на рiвень гомоцистеТну та цистеТну, однак протидiе формуванню де-фiциту H2S в сироватцi кровi за умов ГГЦ. За впливом на рiвень H2S кверцетин значно посту-паеться генютеТну: в груш «ГГЦ+кверцетин» вмют H2S в кровi бiльший вщповщно на 35,0 та 28,0% (p<0,05) у самцiв та самок, порiвняно з групою «ГГЦ».
Далi ми вивчили вплив полiфенольних сполук на швидкiсть утилiзацiТ гомоцистеТну та цистеТну в печшц за умов модельованоТ патологiТ (табл. 2). Виявилось, що ГГЦ спричиняе зменшення ак-тивност в печшц ферментiв МАТ, ЦБС, ЦДО та у-ГЦЛ у сам^в на 20,5-24,8% (p<0,05), а у самок - на 13,4-15,4% (p<0,05), порiвняно з контролем. Застосування генютеТну не впливае на активнють реакцш реметилування гомоцистеТну, але попереджуе шдуковане ГГЦ зниження активност фермен^в транссульфування гомоцистеТну та деградаци цистеТну в окисному та кон'югацшному шляху. В груш «ГГЦ+генютеТн» активнiсть ензимiв ЦБС, ЦДО та у-ГЦЛ в печшц сам^в бiльша вiдповiдно на 24,8; 19,4 та 20,4% (p<0,05), а самок - на 15,4; 10,6 та 11,8% (p<0,05), порiвняно з групою нелкованих тварин. Використання кверцетину вiрогiдно не впливае на активнiсть вказаних метаболiчних шляхiв.
Застосована фармакотерапiя з рiзною ефек-тивнiстю впливала на активнють H2S-синтезуючих ферментiв в печшц щурiв обох статей за умов ГГЦ (табл. 3). Так, введення ть олактону гомоцистеТну супроводжуеться зменшення активност H2S-синтезуючих ферметчв печiнки у самцiв на 20,6-25,9% (p<0,05), а у самок - на 13,5-17,5% (p<0,05), порiвняно з конт-
ролем. ГенютеТ'н протее депримуючому впливу ГГЦ на H2S-синтезуючi ферменти печшки: акти-внiсть ЦБС, ЦГЛ та ЦАТ у сам^в була вищою вiдповiдно на 20,9; 27,8 та 23,0% (р<0,05), а у самок - на 10,3; 16,2 та 11,8% (р<0,05), порiвня-но з групою «ГГЦ». Використання кверцетину справляло коригуючий вплив лише на синтез Н^ в реакцп конденсацп гомоцистеТну та цисте-Тну за участ ЦБС. Так, в групi тварин «ГГЦ+Кверцетин» активнiсть ЦБС в печшц була вищою у самцiв на 14,5% (р<0,05), а у самок - на 10,0% (р<0,05), порiвняно з вiдповiдними показ-никами нелкованих тварин.
Проведенi дослiдження показали, що засто-сованi полiфеноли iстотно в^зняються за зда-тнiстю коригувати шдуковаш ГГЦ порушення ме-таболiзму арковмюних амiнокислот та H2S в пе-чiнцi щурiв обох статей. Виявилось, що за умов ГГЦ генютеТ'н стримував розвиток гомоцисте'Тне-ми, пперцисте'Тнеми, дефiциту H2S в кровi, що супряжено з його здатнютю попереджувати па-дiння швидкостi утилiзацiТ гомоцисте'Тну в реак-цiях транссульфування, деградаци цистеТну в окисному та кон'югацшному шляхах та синтезу H2S в печшц самок та самцiв щурiв. Зауважимо, що за впливом на окремi показники ефектив-нiсть генюте'Тну була вищою у самцiв. Натомють, кверцетин коригував лише вмiст Н^ в кровi та активнiсть його синтезу в печшц за участ ЦБС; ефективнiсть кверцетина за ГГЦ ютотно поступалась генiстеТну.
Отриман нами результати до певно'Т мiри знаходять свое пiдтвердження в л^ературк Показано, що генiстеТн володiе ппогомоцисте'Тнемн чною дiею у кастрованих самок щурiв на тлi ме-тiонiновоТ' ГГЦ [7]. Застосування генюте'Тну також протидiе зменшенню рiвня пдроген сульфiду в слизовiй оболонцi шлунка на тлi НПЗЗ-iндукованоТ гастротоксичност [3].
Виникае питання щодо молекулярних механн змiв впливу генiстеТну на основы ензими мета-
Впли та Н2<
болiзму сiрковмiсних амiнокислот в печшц за умов ГГЦ. Як вщомо, фермент утилiзацiТ гомоцистеТну ЦБС е редокс-чутливим [13]. Мж тим показано, що генютеТ'н зменшуе активнють про-цесiв вiльнорадикального окиснення [12]. Очевидно, наявнють у генюте'Тна антиоксидантних ефектiв до певно'Т мiри може пояснити його нор-малiзуючу дiю на процеси утилiзацiТ гомоцистеТну в реакцiях транссульфування.
Виявлено, що висок концентраци гомоцистеТну спричиняють конкурентне iнгiбування актив-ностi цистеТндикоксигенази в культурi гепатоци-тiв [15], а також субстратне шпбування Н^-синтезуючих ферментiв в нирках щурiв [4]. По-ряд з цим у генюте'Тну виявлена виразна ппого-моцистеТнемiчна активнiсть, що може бути одним iз пояснень його коригуючого впливу на процеси утилiзацiТ' цистеТну i утворення Н^ в печiнцi за умов ГГЦ.
Висновки
1. Застосування генюте'Тну стримуе ГГЦ-шдуковаш змiни вмюту сiрковмiсних метаболiтiв в сироватцi кровi щурiв: у самцiв рiвнi гомоцистеТну та цистеТну були меншими вщповщно на 50,3 та 30,7%, а у самок - на 37,1 та 13,4%, ыж у нелкованих тварин. За цих умов рiвень Н^ в кровi був бтьшим вiдповiдно в 2,2 та 1,6 рази у сам^в та самок.
2. Введення генюте'Тну попереджуе зниження активност ферментiв транссульфування гомоцистеТну, деградаци цистеТну та синтезу Н^ в печшщ iндукованих ГГЦ. В груш «ГГЦ+генюте'Тн» активнiсть цих ферметчв у самцiв бiльша на 19,4-27,8%, а у самок - на 10,3-16,2%, вщносно групи «ГГЦ».
Перспективи подальших дослiджень
Подальшi дослiдження в цьому напрямку дозволять розробити пщходи щодо ефективно'Т ко-рекци гендерасоцшовано'Т патологи.
Таблиця 1
генстеГну та кверцетину на рiвень арковмюних aмiнокислот в сироватц кров! щур'в обох статей за умов ГГЦ (М±т, п=10)
№ Групи тварин Стать Вмют метаболтв, мкмоль/л
з/п ГомоцистеТн ЦистеТн H2S
1 Контроль Сам^ 7,68±0,13 143±2,95 77,6±2,76
2 Самки 6,23±0,12° 110±2,46° 95,6±2,15°
3 ГГЦ Сам^ 16,2±0,52* 228±4,12* 31,5±1,10*
4 Самки 11,4±0,34*° 152±2,87*° 50,2±1,51*°
5 ГГЦ+Гешсте'ш Сам^ 8,05±0,16 158±4,72* 68,5±2,00*
6 Самки 7,15±0,20*#° 132±4,29*#° 81,9±1,63*#°
7 ГГЦ+Кверцетин Сам^ 15,8±0,46* 218±4,10* 42,5±2,19#*
8 Самки 11,1±0,28*° 147±2,89*° 64,3±1,65#*°
Примiтки: 1. * - статистично достовiрна вiдмiннiсть (р<0,05) в'дносно в'дпов'дноТгрупи контролю;
2. ° - статистично достовiрна вiдмiннiсть (р<0,05) мiж самцями та самками в межах групи.
3. # - статистично достовiрна вiдмiннiсть (р<0,05) вiдносно вiдповiдноíгрупи з ГГЦ.
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
Таблиця 2
Вплив гешстеТну та кверцетину на активнсть ферментiв утил'зацп цистеТну та гомоцистеТну в печнц щур'в обох статей за умов ГГЦ (M±m, n=10)
№ Групи тварин Стать Активнють ферментов, нмоль/хвмг протеТну
з/п ЦДО1, Y-ГЦЛ, ЦБС МАТ
1 Контроль Сам^ 2,29±0,07 3,62±0,15 14,9±0,67 2,73±0,11
2 Самки 2,98±0,09° 4,49±0,19° 18,7±0,38° 3,29±011°
3 ГГЦ Сам^ 1,81±0,08* 2,82±0,17* 11,2±0,33* 2,17±0,09*
4 Самки 2,58±0,07*° 3,78±0,12*° 15,8±0,76*° 2,85±0,16*°
5 ГГЦ+Ге-шстеш Сам^ 2,16±0,06# 3,40±0,10# 13,4±0,24*# 2,30±0,15*
6 Самки 2,85±0,06°# 4,22±0,11°# 17,6±0,36°*# 3,02±0,13°*
7 ГГЦ+Кве-рцетин Сам^ 1,95±0,10* 2,90±0,13* 11,6±0,27* 2,20±0,10*
8 Самки 2,70±0,11°* 3,89±0,15°* 16,2±0,23°* 3,00±0,11°*
npuMimKu: 1. * - статистично достовiрна вiдмiннiсть (p<0,05) в'дносно в'дпов'дноТгрупи контролю;
2. ° - статистично достовiрна вiдмiннiсть (p<0,05) мiж самцями та самками в межах групи;
3. # - статистично достовiрна вiдмiннiсть (p<0,05) вiдносно вiдповiдноТгрупи з ГГЦ;
4. 1 - активнсть ферменту в мкмоль/хвмг протеТну.
Таблиця 3
Вплив генюте'Тну та кверцетину на активнють H2S-синтезуючих ферментiв в печiнцi w,ypie обох статей за умов ГГЦ (M±m, n=10)
№ Групи тварин Стать Десульфуразна активнють фермент, нмоль/хвмг протеТну
з/п ЦБС ЦГЛ ЦАТ
1 Контроль Сам^ 3,17±0,19 2,85±0,24 2,56±0,15
2 Самки 3,94±0,22 3,58±0,27 3,24±0,18
3 ГГЦ Сам^ 2,49±0,08* 2,11 ±0,18* 2,03±0,13*
4 Самки 3,40±0,13* 2,95±0,19* 2,80±0,08*
5 ГГЦ+Генютеш Сам^ 3,01±0,12# 2,70±0,12# 2,50±0,11#
6 Самки 3,75±0,10# 3,43±0,09# 3,13±0,09#
7 ГГЦ+Кверцетин Сам^ 2,85±0,07# 2,16±0,14* 2,13±0,11*
8 Самки 3,74±0,06# 2,91 ±0,17* 2,82±0,10*
Примiтки: 1. * - статистично достовiрна вiдмiннiсть (p<0,05) в'дносно в'дпов'дно'Тгрупи контролю;
2. # - статистично достовiрна вiдмiннiсть (p<0,05) вiдносно вiдповiдноТгрупи з ГГЦ;
3. # - статистично достовiрна вiдмiннiсть (p<0,05) вiдносно вiдповiдноТгрупи з ГГЦ.
Лтература
1. Андрушко 1.1. Бiохiмiчнi порушення в кров^ мiокардi i судиннш стшц в умовах експериментально!' ппергомоцистеТнемп, Т'х па-тогенетичне значення та можливост фармаколопчноТ корекцп / 1.1. Андрушко, А.П. Король, Т.В. Талаева // Кровообк та гемостаз. - 2011. - №3-4. - С. 52-58
2. Заiчко Н. В. Визначення вмюту пдроген сульфщу в сироватц кровi / Н. В. Заiчко, Н. О. Пентюк, Л. О. Пентюк, А. В. Мельник // Вюник наукових дослщжень. - 2009. - №1. - С. 29-32.
3. Волощук Н.1. Тендеры вщмшност в утворенш пдроген сульфщу та реалiзацiТ його вазорелаксуючого ефекту за умов введення диклофенаку натрто та генюте'шу у щурiв / Н. I. Волощук // Журнал АМН УкраТни. - 2010. - Т. 16, № 1. - С. 138-148.
4. Мельник А. В. Активнють ензимiв синтезу пдроген сульфщу в нирках щурiв / А. В. Мельник, О. О. Пентюк // Укр. б^м. журнал. - 2009. - Т.81, №4. - С.12-22.
5. Chiang P. K. Activation of methionine for transmethylation. Purification of the S-adenosylmethionine synthetase of bakers' yeast and its separation into two forms / P. K. Chiang, G. L. Cantoni // J. Biol. Chem. - 1977. - Vol. 252, №13. - Р.4506-4513.
6. Gaitonde M. K. A spectrophotometric method for direct determination of cysteine in the presence of other naturally occurring amino acid / M. K. Gaitonde // Biochem. J. - 1967. - Vol. 104, №2. - P.627-633.
7. Zhen P. Genistein attenuates vascular endothelial impairment in ovariectomized hyperhomocysteinemic rats / P. Zhen, Q. Zhao, D. Hou, T. Liu [et al.] // J Biomed Biotechnol. - 2012. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1155/2012/730462
8. Goldstein J. L. Cystathionine synthase activity in human lymphocytes: induction by phytohemagglutinin / J. L. Goldstein, B. K. Campbell, S. M. Gartler // J. Clin. Invest. - 1972. - Vol. 51, №4. -P.1034-1037.
9. Stangl G. I. Homocysteine thiolactone-induced hyperhomocysteinemia does not alter concentrations of cholesterol and SREBP-2 target gene mRNAS in rats / G. I. Stangl, K. Weisse, C. Dinger [et al.] // Exp. Biol. Med. (Maywood). - 2007. - Vol.232, №1. - P.81-87.
10. Lai W.K. Homocysteine-Induced Endothelial Dysfunction / W.K. Lai, M.Y. Kan // Ann Nutr Metab. - 2015 - Vol. 67, №1. - P. 1-12.
11. Orlowski M. Partial reaction by y-glutamylcysteine synthetase and evidence for an activated glutamate intermediate / M. Orlowski, A. Mrister // J. Biol. Chem. - 1971. - Vol. 246, № 23. - P. 7095-7105.
12. Wenzel U. Protective effects of soy-isoflavones in cardiovascular disease: identification of molecular targets / U. Wenzel, D. Fuchs, H. Daniel // Hamostaseologie. - 2008. - Vol. 28, № 1-2. - P. 85-88.
13. Kopecka J. Restoring assembly and activity of cystathionine ß-synthase mutants by ligands and chemical chaperones / J. Ko-pecka, J. Krijt, K. Rakova [et al.] // J Inherit Metab Dis. - 2011. - Vol. 34, № 1. - P. 39-48.
14. Stipanuk M. H. Catabolism of cyst(e)ine by rat renal cortical tubules / M. H. Stipanuk, J. De la Rosa, L. L. Hirschberger // J. Nutr. -1990. - Vol. 120, № 5. - P. 450-458.
15. Driggers C.M. Structure-Based Insights into the Role of the Cys-Tyr Crosslink and Inhibitor Recognition by Mammalian Cysteine Dioxy-genase / C.M. Driggers, K.M. Kean, L.L. Hirschberger [et al.] // J Mol Biol. - 2016. - Vol. 428, №20. - P. 3999-4012.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ПОЛИФЕНОЛЬНЫХ СОЕДИНЕНИЙ НА МЕТАБОЛИЗМ СЕРОСОДЕРЖАЩИХ АМИНОКИСЛОТ И ГИДРОГЕН СУЛЬФИДА В ПЕЧЕНИ У САМЦОВ И САМОК КРЫС В УСЛОВИЯХ ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИИ Мельник А.В., Заичко Н.В.
Ключевые слова: генистеин, кверцетин, гипергомоцистеинемия, гидроген сульфид, кровь, печень, ферменты.
Полифенольные соединения проявляют антиоксидантные, противовоспалительные и ендотелио-протекторные свойства. Остается неизученным их влияние на метаболизм серосодержащих аминокислот и гидроген сульфида (Н^) у крыс обоего пола в условиях гипергомоцистеинемии (ГГЦ). Поэтому, целью нашего исследования было оценить влияние генистеина и кверцетина на метаболизм гомоцистеина, цистеина и Н^ в печени крыс обоего пола в условиях ГГЦ. Модель ГГЦ создавали пу-
тем введения тиолактона D, L-гомоцистеина внутрижелудочно (100 мг/кг массы) в течение 28 суток. Части животных, получавших тиолактон гомоцистеина, вводили интрагастрально генистеин (2,5 мг/кг массы) или кверцетин (25 мг/кг массы тела) в течение 28 суток. В печени определяли активность ферментов утилизации гомоцистеина, цистеина и синтеза H2S, а в сыворотке крови - содержание гомоцистеина, цистеина и H2S. Оказалось, что генистеин сдерживал развитие гомоцистеинемии, гипер-цистеинемии, дефицита H2S в крови, индуцированное ГГЦ. Наряду с этим генистеин предупреждал падение скорости утилизации гомоцистеина в реакциях транссульфування, деградации цистеина и синтеза H2S в печени самок и самцов крыс на фоне ГГЦ. В то же время, кверцетин корректировал только содержание H2S и активность его синтеза в печени при ГГЦ. Таким образом, из примененных полифенолов только генистеин эффективно предупреждал негативное влияние ГГЦ на обмен гомоцистеина, цистеина и H2S в печени самок и самцов крыс.
Summary
INFLUENCE OF POLYPHENOL COMPOUNDS ON METABOLISM OF SULFURF-CONTAINING AMINO ACIDS AND HYDROGEN SULFIDE IN LIVER OF MALE AND FEMALE RATS UNDER HYPERHOMOCYSTEINEMIA Melnik A.V., Zaichko N.V.
Key words: genistein, quercetin, hyperhomocysteinemia, hydrogen sulfide, blood, liver, enzymes.
Polyphenolic compounds possess antioxidant, anti-inflammatory and endothelioprotective properties. Their influence on the metabolism of sulfur-containing amino acids and hydrogen sulfide (H2S) in rats of both sexes under conditions of hyperhomocysteinemia (HHC) is still unclear. Therefore, the purpose of our study was to assess the effect of genistein and quercetin on the metabolism of homocysteine, cysteine and H2S in the liver of rats of both sexes under conditions of HHC. HHC was modelled by administering thiolactone D, L-homocysteine intragastrically (100 mg / kg body weight) for 28 days. Some animals receiving homocysteine thiolactone were administered genistein (2.5 mg / kg body weight) or quercetin (25 mg / kg body weight) inrtagastrically for 28 days. In the liver, we evaluated the activity of homocysteine utilization enzymes, cysteine and H2S synthesis, and in the blood serum by the content of homocysteine, cysteine and H2S. It turned out that genistein inhibited the development of homocysteinemia, hypercysteinemia, H2S deficiency in blood, induced by GHC. Along with this, genistein prevented the decrease in the rate of utilization of homocysteine in the reactions of transsulfuration, degradation of cysteine, and synthesis of H2S in the liver of female and male rats against the background of HHC. At the same time, quercetin corrected only the H2S content and the activity of its synthesis in the liver under HHC. Thus, of the polyphenols used, only genistein effectively prevented the negative effect of HGT on the metabolism of homocysteine, cysteine and H2S in the liver of female and male rats.
УДК 616.71-001.1/3-091.8]-092.9 Панасюк Я. В.
Г1СТОМОРФОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В К1СТКИ У ЩУР1В 13 СКЕЛЕТНОЮ ТРАВМОЮ ПРИ КОРЕКЦП НАНОЧАСТИНКАМИ
ДВНЗ «Терноптьський державний медичний ушверситет iM. I. Я. Горбачевського МОЗ Украши»
У статтi викладен результати отриманих г'ютолог'чних досл'джень великогом'шкових ксток у щур'в, яким створено травматичний юстковий дефект у проксимальному в'ддШ на фон лкування ловастатином, наночастинками ловастатину, наноаквахелатами та Ух комбiнацieю. В'дм'тили чi-тку тенденцю до сприяння розвитку iнф'льтративно-продуктивного запального процесу на поча-ткових етапах остеорегенераци саме при застосуванн сумШ наноматер'ал'т i формування кст-ковоТ мозолi у в'дпов'дн'! термiни в тварин iз запропонованою комбiнацieю препарат'т.
Ключовi слова: остеорегенера^я, остеорезорб^я, кютковий дефект, наноаквахелати, ловастатин, наночастинки. Робота e складовою частиною плановоТ науково-до^дноТ роботи кафедри медичноТхiмii' ДВНЗ «Терноптьський державний медичний унiверситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» «Бiохiмiчнi механiзми токсичнот наночастинок рiзноi' при-роди та iнших антропогенних i богенних токсикантiв в бiологiчних системах», № держ. реестрацп 0112U000542.
Вступ нерацп [1,5,6], що вимагае застосування реконс-
п - . трукцп ураженоТ' кютковоТ' тканини. В таких випа-
Враховуючи постшний рют травматизму в за- ^ .
.- 3 ^ ■ m im дках, поряд iз використанням рiзних методiв кю-
гальшй структу^ захворюванос^ [9,10] залиша- дковоТ' пластики не £арто недорцшювмти перспе-еться актуальним вдосконалення профтактики ^ .. 4 ... ^
3 . и ктивнють медикаментозно' корекцп остеореге-
та л^ування переломiв кюток. Незважаючи на нераии
сучасн досягнення у ортопедп i травматологи, ^^ .
. „и « Останшм часом все часпше вивчають стиму-
вщсоток ускладнень при фрактурах збертаеться . . .
стабтьн о' ви™ п3]преважна бЧльшють лююч ефекти наноматер^в . щодо ^орт
L J . росту для вщновлення кютково! тканини [4,7,8].
гншно-некротичних процеав супроводжуеться v ■ « ■
с- Також е даш про вплив статишв на метаболiзм порушенням перебту репаративно' остеореге-
