CC BY
16
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
стеклопластикового штифта при восстановлении разрушенной коронковой части девитального зуба. Использование самоклеющегося адгезивного цемента «Bis-Сет» обеспечивает надежную фиксацию штифта в корневом канале, при этом не требует специальной подготовки поверхности дентина корневого канала и внутриканальных штифтов перед их фиксацией. Это позволяет свести к минимуму ошибки при его использовании и сократить время реставрации.
Summary
ASSESSMENT OF BONDING STRENGTH OF NEW SELF-ADHESIVE CEMENT «BIS-СЕМ» TO SURFACES OF ROOT CANAL DENTINE AND GLASS-FIBER-REINFORCED PLASTIC POSTS "PASS" Petrushanko T.A., Popovitch I.Yu.
Key words: binary-hardening composite cement, restoration, glass-fiber-re info reed plastic posts.
On the grounds of the laboratory trial devoted to the study of adhesive properties of new self-adhesive cement «Bis-Сет» to the surfaces of root canal dentine and glass-fiber-re info reed plastic posts "Pass" there has been proved the advisability of its application during the stage of glass-fiber-reinforced plastic post fixation while restoring the destroyed crown of a devital tooth. Application of new self-adhesive cement «Bis-Сет» provides reliable fixation of the post within the root canal and eve does not require special preparation of root canal dentin and intra-canal posts before their fixation. It enables to minimize the errors in its application and to shorten time needed for the restoration.
УДК: 616.716.1/.4-006.343-089-02:616.311.3-007.24-084 Пюрик Я. В.
ШСТКОВА РЕПАРАЦ1Я ЩЕЛЕП ПЩ ВПЛИВ0М СУМ1Ш1 БЮАКТИВНОГО СКЛА I АУТ0Л0Г1ЧН0Г0 ШСТКОВОГО М03КУ ЗА ДАНИМИ РЕНТГЕН0Л0Г1ЧНИХ ТА 0СТЕ0МЕТРИЧНИХ П0КАЗНИШВ
1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет, м. 1вано-Франшськ, Украша
У робот{ наведено кл1тчне вир{шення актуального науково-практичного заедания, яке полягае в розробцг г застосуваннг нового композитного остеопластичного матер{алу на основ{ аутолог{ч-ного тсткового мозку людини та в{тчизняног остеотропног б{фазног керамши "Бюактивне скло" для зам{щення тсляоперацшних тсткових порожнин щелеп, що е профглактикою розви-тку ускладненъ запального г атроф{чного характеру г таким способом досягаетъся тдвищення ефективност{ лшування хворих теля видалення бшякореневих кгст.
Кпючов1 слова: аутолопчний истковий мозок, осгеопласгичний матерал, б1фазна керамка, бюактивне скло, исги.
Вступ
Хвор1 на радикуляры кюти щелепних кюток складають бтя 6% в загальнш структур! стома-толопчноТ захворюваносп [9,10]. Пюля видалення кюти утворюються кютков1 порожнини, заго-ення яких супроводжуеться частим нагноениям \ е довготривалим. Для прискорення загоення кю-ткових порожнин використовують р1зномаштш трансплантати[7].
В останш десятил1ття спостер1гаеться тенден-ц1я до витюнення кюткових трансплантате но-вими р1зномаштними ¡мплантацшними матер1а-лами, зокрема на основ1 синтетичних фосфа^в кальцш, таких як гщроксиапатит кальцш (ГА), трикальцш фосфат (ТКФ). Разом з тим, чист1 ГА \ ТКФ не володшть остеошдукцшними властивос-тями, мають низью репаративш здатност1; рент-генконтрастшсть матер1алу не дозволяе чИжо простежити процес його перебудови. Ц1 обста-вини зумовили пошук композитних синтетичних \ комбшованих матер1ал1в з використанням р1зних бюматер1ал1в, зв'язуючих компоненте, бюактив-них речовин, фармаколопчних препарате [6].
Результати дослщжень останшх рош довели, що природним матер1алом, який мае ушкальш властивосп \ широкий спектр дм, в тому числ1
може оптим1зувати процеси репарацм, е аутолопчний кютковий мозок [1,2].
3 метою пщвищення ефективност1 лкування хворих на одонтогенш кюти ми виршили поед-нати аутолопчний кютковий мозок ¡з штучним замшником юстки, створивши сум1ш, яка при за-и/пщенж нею кюткових дефекте буде оптим1зу-вати репаративш процеси \ таким чином вщнов-лювати анатомо-функцюнальш властивосп зу-бо-щелеповоТ системи.
При виготовлеш сумЫ було поставлено за-вдання забезпечити близький до оптимального склад ¡нгред1ент1в для вщновлення кютковоТ тка-нини та покращення реперативного остеогенезу в тсляоперацшних дефектах щелепно-лицевоТ дтянки. При виготовлеш сумЫ, яка складалась з аутолопчного кюткового мозку \ бюактивного скла, ми використовували бюактивний керам1ч-ний композит для вщновлення кютковоТ тканини - Синтекють "Бюактивне скло" ТУ У 33.1-31280163-0012005, який внесений у державний реестр медичних вироб1в, дозволених до вико-ристання в УкраТ'ш за N93653/2005 в1д 28.01.2005р. Об'ем сшввщношення ¡нгред1ент1в становив 1:1.
* Наукова розробка е фрагментом комплексно!' науково-дослщноТ роботи кафедри xipypri4HoT стоматологи 1вано-Франкшського нацюнального медичного ужверситету "KniHiKa, д1агностика, лкування патолопчних станш зубо-щелеповоТ системи, як1 викпикають або супроводжуються втратою кютковоТ тканини" (державний реестрацшний №010611005566)
Матср1али i методи дослпджснь
Обстежено 60 хворих вком 18-65 poxiB, яю були оперован1 по причин! радикулярних KiCT щелеп. Xeopi перебували на стацюнарному лн куванш у вщдтены щелепно-лицевоТ xipyprii 1вано-ФраншськоТ OKJ1.
Д1агноз захворювання був верифкований на основ1 даних рентгенолопчного дослщження. Рентгенограф1чш розм1ри KiCT були в межах 1,5-3,5см. В залежносп вщ виду матер1алу, яким проводили замщення пюляоперацшних кютко-вих порожнин, хворих було подтено на III групи: I - 20 хворих зам1щення проводили кровяним згустком; II - 20 хворих пюляоперацшш кютков1 дефекти зам1щували бюактивним склом, III- 20 хворих пюляоперацшш кютков1 дефекти зам1щу-вали сум1шю аутолопчного кюткового мозку i бюактивного скла.
Кютковий мозок отримували шляхом ексфузи при пунктуванн1 клубовоТ кютки, в кшькосп 5-7 мл, що було достатшм для створення комбшо-ваного трансплантату, використовуючи стабтн затор "Глюпцир" [8]. Оцшку результат1в ктшчно-го дослщження здшснювали за даними загаль-но-клш1чних, бюх1м1чних, рентгенолопчних, ехо-остеометричних (ЕОМ) методик.
Клш1чн1, рентгенолопчш та ехоостеометричш дослщження проводили до i через 1,3,6, 9 i 12 мюяц1в пюля xipypri4Horo лкування.
Результати дослпджсння
Спостереження за патентами показали, що шсляоперацшний перюд у 3-х трупах пац1ент1в перебрав з незначними ускладненнями. У 2-х пац1ент1в I групи (10%) та 3-х хворих II групи (15%) вщм1чались ознаки нагноення операцшноТ рани, що супроводжувалось пщвищенням тем-ператури тта i гноетечею. В подальшому цим хворим рану вели пщ йодоформною турундою. Гладкий nepe6ir пюляоперацшного перюду, вщсутнють запальних ускпаднень у хворих III групи, на наш погляд можна пояснити, проти-запальними ефектом створеного композитного
Повна остеорепарац1я пюляоперацшних кют-кових порожнин у хворих I групи через 3 Mic. вщ-булася у 5% пац1ент1в, в термш до 6 Mic. - у 20%, до 9 Mic. - у 20% i до одного року - у 55 % пац1ен-TiB. У 5% nai_(ieHTiB i п1сля 1,5 роюв не наступило
матер1алу.
TaKi KniHiHHi ознаки, як самовтьний бть в fli-лянц1 ураження, бть при пальпацГ|', набряк або пперем1я слизовоТ оболонки порожнини рота зникали у nai_(ieHTiB I групи через 6,2±1,2 flHi, , у хворих II групи вказаш симптоми тривали 5,98±0,9 дн1в, у nai_(ieHTiB III групи - 4,1 ±0,8 дш (р<0,05). У 4-х (20%) пац1ент1в I групи та у 3-х nai_(ieHTiB (15%) II групи спостер1галось часткове розходження краТв рани без нагноення.
При контрольних оглядах через 1 мюяць пюля операцм в пац1ент1в ycix груп спостер1галися ма-лопом1тн1 рубц1 на MicL(i втручання, слизова обо-лонка була блщорожевого кольору, гладкою i блискучою. Пюля 4-х тижшв у nai_(ieHTiB вщм1ча-лося укр1плення резекованих 3y6iB, яю мали I-II CTyneHi pyx0M0CTi. К1льюсть 3y6iB з рухом1стю I ступеня зменшилася у хворих I групи з 35±4% до 15±3%, пац1ент1в II групи з 34±2% до 14±2% (р>0,05), III - з 35±3 до 8±2% (р<0,05). У хворих ycix груп пюля 6 мюяц1в спостереження Bci зуби стали ст1йкими.
При динам1чному рентгенолопчному досл1-дженн1 альвеолярних вщростш пац1ент1в п1сля цистектом1'|' з остеопластикою сумшшю аутолопчного юсткового мозку i б1оактивного скла вже через 1 Mic. виявлялися досить 4i™ ознаки ак-тивних остеорепаративних процеав на MicL(i Kic-ткових дефек^в. Вони проявлялися появою p03MHT0CTi i ВТрЭТОЮ 4iTKOCTi KOHTypiB KiCTKOBHX порожнин, змшою KOHTpacTHOCTi частинок 6io-активного скла в результат! Тх бюдеградаци i появою в деюлькох мюцях н1жно'|' атки к1сткових трабекул новоствореноТ KicTKOBO'i' тканини. 3i зб1льшенням термов спостереження структура юстки зм1нювалася i диференц1ювалася у зрту з характерним трабекулярним рисунком i не вщ-р1знялася вщ cyciflHix дтянок юстки. Атроф1я та деформац1я гребеня альвеолярного вщростка щелеп на MicL(i оперативного втручання рентге-нолопчно не визначалася. Термши регенерацГ! KicTKOBO'i' тканини хворих I групи представлен! в таблиц! 1.
повне загоення юсткового пюляоперацшного дефекту.
Результати ЕОМ хворих I групи корелювали з даними рентгенолопчного дослщження (Рис.1.).
Таблиця 1.
Терм ¡ни регенераци юстково)' тканини хворих I групи.
Po3Mip порожнини Ктькють випадюв Термш регенерацм
< 3 Mic. 6 Mic. 9 Mic. 12 Mic.
1,5-2 см 10 1 3 2 4
2-3 см 5 - 1 2 2
3< см 5 - - - 4
Всього 20 1 4 4 11
% 100,0 5,0 20,0 20,0 55,0
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
3500 3000 2500
Верхня щелепа Нижня щелепа Норма (верхня щелеа) Норма (щелепа нижня)
500 ; I • ; I
О • ••...........;.....;............1..................!................;.....;............1.....
1Мк. ЗМк. 6Мк. 9Мк. 12 Мк.
Рис. 1. Динам/ка швидкост'1 проходження ультразвуку по альвеолярних вЮростках верхн/х / нижн/х щелеп в до- / п'юля- операцшний перюд у хворих I групи.
Термши рентгенолопчного заповнення июля- влеж в таблиц! 2, ехоостеометричж даж - рису-операцшних дефект1в пац1ент1в II групи предста- нок2.
Таблиця 2.
Терм ¡ни регенераци юстково)' тканини хворих II групи.
Розкпр порожнини Ктькють випадюв Термш регенерацм
< 3 мю 6 мю. 9 мю. 12 мю.
1,5-2 см 13 2 2 4 5
2-3 см 5 - 1 1 3
3< см 2 - - - 2
Всього 20 2 3 5 10
% 100,0 10,0 15,0 25,0 50,0
Повна остеорепарац1я пюляоперацшних кют- пац1ент1в. У 10% пац1ент1в I пюля 1,5 рок1в не на-
кових порожнин у хворих II групи через 3 мю. стало повне загоення кюткового шсляоперацш-
вщбулася у 10% пац1ент1в, в термш до 6 м1с. - у ного дефекту. 15%, до 9 мю. - у 25% I до одного року - у 50 %
3500 3000 2500
Верхня щелепа Нижня щелепа Норма (верхня щелеа) Норма (щелепа нижня)
500 Г ■ ■
О ■ ■ р:р:р:р----'.....рр:р:р----: - ■ ■. ■ ■ РТ'Т'Т"----'.....РИЧ"----!..,.. РРРР----. .
Мк. 1 М1с. 3 М1с. 6 М1с. 9 М1с. 12
Рис. 2. Динам/ка швидкост '1 проходження ультразвуку по альвеолярних вЮростках верхн/х / нижн/х щелеп в до- / пюля- операцшний перюд у хворих II групи.
2000 1500 1000
2000 1500 1000
Вивчаючи динамку процесу осторегенераци, ми встановили, що показники швидкосп прохо-дження ультразвукових хвиль в дтянц1 розмн щення патолопчних процеав у хворих Mil групп вщр1знялися незначно (р>0,05).
В таблиц 3 представлен! термши загоення залишкових кюткових порожнин щелеп хворих III групп.
Рентгенолпчно встановлено, що заповнення
шсляоперацшних кютозних порожнин новоутво-реним кютковим регенератом у хворих III групи через 3 мю. вщбулася у 10% пац1ент1в, в термш до 6 мю. - у 75%, до 9 Mic. - у 10% i до одного року - у 5 % пац1ент1в. Отже, метод лкування пац1ент1в III групи мае статистично достов1рш переваги i е ефектившшим в пор1внянн1 з методами лкування хворих I, II груп, що пщтверджу-еться методами рентгенолопчних дослщжень.
Таблиця 3.
Терм ¡ни регенерацн юстковоУ тканин и хворих III групи.
Po3Mip порожнини Ктькють випадюв Термш регенерацм
< 3 Mic. 6 Mic. 9 Mic. 12Mic.
1,5-2 см 13 3 4 4 2
2-3 см 5 - 1 2 2
3< см 2 - - - 2
Всього 20 2 15 2 1
% 100,0 10,0 75,0 10,0 5,0
Результати ЕОМ хворих III групи (рис. 3) вка-зують на те, що при виповненш пюляоперацш-них кюткових порожнин щелеп аутолопчним кю-тковим мозком з бюактивним скпом вщбувають-ся активн1 остеорепаративн1 процеси з перебу-
i 3500 .
; 3000
! 2500
Верхня щелепа Нижня щелепа Норма (верхня щелеа) Норма (щелепа нижня)
довою i мшерал1зац1ею кюткового регенерату, оскшьки швидкють проходження ультразвуку по к1стц1 е тим вищою, чим менша м пористють i 6i-льша концентрац1я солей кальцш, фосфату та ¡нших мшеральних компонент1в.
2000
1500
1000
500
Mic. 1
Mic. 3
Mic.6
Mic.9
Mic.12
Рис.3. Динам1ка швидкост1 проходження ультразвуку по альвеолярних в1дростках верхн1х I нижн1х щелеп в до- i п 'юля- операцшний nepiod у хворих III групи.
Отримаш нами результати ехоостеометрич-них дослщжень дозволяють зробити висновок, що динам1чш змши процеав репаративноТ' реге-нерацм в дтянц1 п1сляоперацшних кюткових порожнин щелеп за показниками швидкост1 розпо-всюдження ультразвуку щелепними метками, як до х1рурпчного втручання, так i у вщдалеы термши п1сля операцм протягом року повнютю ко-релюють ¡з клш1чною i рентгенолопчною харак-
теристикою процеав остеорегенераци. ЕОМ до-повнюе i об'ективно пщтверджуе перебудову юс-ткового регенерату в повноцшну високодифере-нцшовану зрту кютку.
Висновки
Розроблений комбшований матер1ал бюакти-вне скло з додаванням аутолопчного кюткового мозку е ¡ндуктором i джерелом остеогенезу, що
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
дозволяе рекомендувати його як метод вибору в лкуваны хворих з кютковими дефектами щелеп, як1 утворюються июля видалення одонтогенних кют.
Таким чином, проведен! дослщження дозво-ляють зробити висновок про перспективнють \ важливють використання бюпластичного мате-р1алу бюактивне скло з додаванням аутолопчно-го кюткового мозку в кшшчнш практик, що дозволить значно розширити можливосп сучасноТ реконструктивноТ \ вщновлювальноТ щелепно-лицевоТ хфурги.
Перспективи подальшого дослпджсння
Перспективним е подальше вивчення механн зм1в кюткоутворення шд д1ею штучних замшниюв кютки ¡з залученням маркер1в кюткоутворення \ кютковоТ резорбци.
Лпсратура
1. Войтов1ч А., Дгакевн М., Жицк В. Аугементац1я кютки в ¡мплан-тологп: кл1тини та фактори з кров1 та кюткового мозку /
10.
A.Boütobím, M.flÍHKeB¡4 В.Жицк // 4 Схщноевропейська конфе-ренц1я з проблем стоматологй'. - 2009. - С. 26-27.
Маланчук В., Чумаченко А., Циленко О. Застосування kíctkobo-замшних матер1ал1в при замщенш дефекте щелеп /
B.Маланчук, А.Чумаченко, О.Циленко // 4 Схщноевропейська конференц1я з проблем стоматологи. - 2009. - С. 18-19. Бернадський Ю.Й. Основи щелепно-лицевоТ xipyprií i xipypr¡4HOÍ стоматологй'. - К.: Спалах, 2003. - С. 173-384.
Варес Я.Е. Динамка вщновлення ширини альвеолярних вщро-ctkíb п1сля проведения кютектомм щелеп / Я.В.Варес //Новини стоматологи. - 2001. - №3(28). - С.47-49.
Ель Баша Салех. Остеометр1я як об'ективний метод досль дження консолщаци злам1в нижньоТ щелепи / Салех Ель Баша // Практична медицина. - 1998. - №5-6. - С.147-149. Корнюнко Г.1. Вщдалеш результата xipypr¡4Horo л1кування ради-кулярноТ kícth з використанням композици МК-9 / Г.1.Корн1снко, 1.М.Готь //Актуальш проблеми стоматологи. - JlbBÍB, 1998. -
C.74.
Ломницький 1.Я. Замщення дефекте щелеп дем1нерал1зовани-ми аллотрансплантатами ¡з заданими властивостями. - JlbBie: Галдент, 1999. - 84с.
Пюрик В.П. Трансплантац1я кюткового мозку при лкуванш па-родонтиту i кюткових порушень щелеп : автореф. дис. д-ра мед. наук. - К., 1993. - 36с.
Тимофеев A.A. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. - К. : ООО "Червона Рута-Туре", 2002. - С.318-323.
Gervasio А. М. Levels of GM-CSF, IL-3, IL-6 in fluid and tissue from human radicular cysts / A.M.Gervasio, D.A.Silva, E.A.Takemoti [et al.] // J. Dent. Res. - 2002. - Jan. - P.64-68.
Реферат
КОСТНАЯ РЕПАРАЦИЯ ЧЕЛЮСТЕЙ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ СМЕСИ БИОАКТИВНОГО СТЕКЛА И АУТОЛОГИЧНОГО КОСТНОГО МОЗГА ПО ДАННЫМ РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКИХ И ОСТЕОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ Пюрык Я.В.
Ключевые слова: аутологический костный мозг, бифазная керамика, остеопластический материал, бифазная керамика, биоактивное стекло, кисты.
В работе приведено клиническое решение актуального научно-практического задания, которое заключается в разработке и применении нового композитного остеопластического материала на основе аутологичного костного мозга человека и отечественной остеотропной бифазной керамики "Биоактивное стекло" для замещения послеоперационных костных полостей челюстей, которые являются профилактикой развития осложнений воспалительного и атрофического характера и таким способом достигается повышение эффективности лечения больных после удаления корневих кист.
Summary
JAW BONE REPARATION UNDER INFLUENCE OF BIOACTIVE GLASS AND SELF-SPECIFIC BONE MARROW BASED BY X-RAY AND OSTEOMETRIC FINDINGS Pyuryk Y.V.
Key words: self-specific bone marrow, biphase ceramics, osteoplastic material, bioactive glass, bone cavities, cyst.
This article is devoted to the clinical solution of an urgent scientific and practical task, which consists in the development and application of new composite osteoplastic material based of human autological bone marrow and new domestic osteotrophic biphase ceramics "Bioactive glass" for substituting post- operative bone cavities in jaws. This approach seems to effectively prevent the development of inflammatory complications and atrophy. This method increases the efficiency of patient management after cystsectomy.
