Застосування різних фракцій аутоплазми крові (PRF, а-PRF та і-prf) при хірургічному лікуванні ретинованих третіх молярів нижньої щелепи Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

developed that are designed specifically for the restoration of primary teeth have different colors (blue, pink, yellow), causing the child's interest and encourage the healing process. Therefore, among the doctors questioned have wide application materials Dyract XP and Twinky star. All of the doctors used kompomery. In the group with experience of 1 to 5 years, and 5-10 used material Twinky star of «Voco» in 94% and 80%, and a Dyract XP firm «Dentsply» 83% and 73%. Since 15 years of service rate application in practice kompomeriv children's dentist is reduced.

There is no better group of restoration materials such as composites. Manufacturers each year improve their physical and chemical properties, to increase their durability, to better fit edge to reduce polymerization shrinkage, increased mechanical strength. Therefore, the development of modern pediatric dentistry many clinicians in their practice using composite materials. Among the analyzed questionnaires doctors communal clinics for children receiving the most used materials Charisma «Heraus-Kuzer» and Filtek Z 250 «3M ESPE». It should be noted that a high percentage of physicians with experience 1-5 years used this group of materials. With increasing experience of physicians percentage of composites decreased as a group with experience of 5-10 years, the percentage using Filtek Z 250 «3M ESPE» decreased to 17%, and Charisma «Heraus-Kuzer» to 7%. A doctor with experience of over 15 years does not apply in practice.

Keywords: questionnaire, skloinomery, doctors, length of service, restoration, composite materials.

Рецензент — проф. Ткаченко I. М.

Стаття надшшла 21.01.2017 року

© Гудар'ян О. О., 1дашюна Н. Г., Неханевич Ж. М. УДК 616.314.7 - 007: 616.716.4 - 089: 616.153 Гудар'ян О. О., Дашюна Н. Г., Неханевич Ж. М.

ЗАСТОСУВАННЯ Р1ЗНИХ ФРАКЦ1Й АУТОПЛАЗМИ КРОВ1 (PRF, А-PRFТА I-PRF) ПРИ Х1РУРГ1ЧНОМУ Л1КУВАНН1

РЕТИНОВАНИХ ТРЕТ1Х МОЛЯР1В НИЖНЬО'Г ЩЕЛЕПИ

ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Укра'ши»

(м. Днтро)

zhanulya@list.ru

Дана робота виконувалась у вщповщност з планом науково-дослщно! теми «Вдосконалення х^ рурпчного та консервативного лкування хворих з ретен^ею тре™ молярiв нижньо! щелепи» (№ державно! реестрацп 011311005253) кафедри хiрурпч-но! стоматологи, iмплантологiI та парадонтологи ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши».

Вступ. Утруднене прорiзування тре™ молярiв нижньо! щелепи зустрiчаеться достатньо часто. Його розповсюдження коливаеться в дiапазонi вщ 35 до 50% у працездатного населення (у вЦ вщ 16 до 60 роюв) [2,3,4]. Нерщко названа патолопя су-проводжуеться розвитком ускладнень запального характеру - перкоронариту, ретромолярного перюститу, флегмони, остеомiелiту, що потребуе екстреного видалення причинних зубiв [8,9]. Треба вщзначити, що через анатомо-топографiчнi особли-вост розташування тре™ молярiв нижньо! щелепи хiрургiчне втручання при !х екстракцi! часто доволi складне, довготривале та травматичне, супрово-джуеться значною втратою юстково! тканини в зонi втручань i розвитком пiсляоперацiйних ускладнень iнфекцiйно-запального генезу [1,6,7,11].

Виходячи з вищевикладеного, профтактика та лiкування iнфекцiйно-запальних ускладнень та ре-генерацi! кiстково! тканини для бтьш швидкого за-гоення кюткових дефектiв, якi утворюються пiсля видалення тре™ молярiв нижньо! щелепи, е акту-альними i потребують подальшого вивчення. Серед приведених проблем особливо! уваги потребуе

пошук способiв оптимiзацi! процесiв вiдновлення кiстково! тканини. З урахуванням сучасних науко-во-практичних досягнень перспективним може бути використання для ^е! мети комбiнацi! рiзних фрак-цiй аутоплазми кровi РЯр ¡-РЯр а-РЯр яка багата на фактори росту, стимулюючих утворення ендотелiю сосу^в, кiстково! тканини, шляхом впливу на про-лiферацiю, диференцiювання остеобластiв, остео-кластiв, хондробластiв i хондроцитiв. 1н'екцмний концентрат кровi 1-РЯР посилюе кютковий метабо-лiзм та ангiогенез, а його застосування в Ы'екцмнм формi надае протизапальну, остеоiндуктивну та мю-цеву iмуномоделюючу дi! [13,14].

На сьогодншнм день науково-клiнiчнi досл^ дження по вивченню ефективностi, при остеотроп-нiй терапi! в стоматолопчнм практицi знаходяться на початковому етапк Ряд питань цiе! проблеми залишаеться не достатньо вирiшеним. До теперш нього часу методика використання рiзних фракцiй фiбрину для оптимiзацi! процеЫв регенерацi! кютко-во! тканини в зон видалених третiх молярiв нижньо! щелепи розроблена та опанована не в повнм мiрi.

Метою роботи було пщвищення ефективностi вiдновлення кюткових дефекпв, утворених пiсля видалення трет молярiв нижньо! щелепи за рахунок додаткового використання в комплексному л^ваны рiзних фракцiй аутоплазми кровi РЯр 1-РЯР а-РЯР

Об'ект i методи дослщження. Видалення ретинованих третiх молярiв нижньо! щелепи проведено у 92 хворих у вМ вiд 19 до 38 роюв. З них

в подальше доотдження були включен 54 пацieнти 3i значними кютковими дефектами, що виникли в результат атипово! та важко! екстракцп 38 та 48 3y6iB. Цi XBopi в пiсляоперацiйному перiодi були роздшен на двi групи, якi мали аналопчн кiстковi дефекти та були однорщними за вiком та статтю (р>0,05). В першу, основну групу, увмшли 30 пацieнтiв (55,5%), яким пюля видалення ретинованих третiх молярiв нижньо! щелепи призначалось комплексне л^вання, що включало заповнення кiсткового дефекту власним кров'яним згустком з послщуючим накладанням аутомембрани а-PRF та ушиванням рани вузловими швами. Далi проводилось введення в перехщну складку Ы'екцмного концентрату i-PRF [5]. Другу, контрольну групу, склали 24 хворих (44,5%), в яких хiрургiчне втручання та подальше л^вання проводились загальноприйнятим способом: видалення ретинованого третього моляру нижньо! щелепи передбачало виЫчення вестибулярно'| частини компактно'! пластинки альвеолярно! кiстки. Заповнення лунки кров'яним згустком та ушивання рани [10].

Хворим обох груп перед хiрургiчним втручанням проводилась антисептична обробка дтянки з утрудненим прорiзуванням третього моляру нижньо! щелепи 0,02% розчином хлоргексидину бiглюконату. Далi мюцева антимiкробна терапiя здiйснювалась безпосередньо пюля видалення зубу та в подаль-шому за допомогою фотодинамiчноï терапп HELBO-системою (курсом 3-4 процедури).

Звертаемо увагу, що в дослщження включались тiльки хворi, якi мали пюля екстракцп ретинованого третього моляра нижньо! щелепи великi кiстковi дефекти та втрату цтюност мiжзубноï альвеолярно! перетинки в областi сусiднього зубу.

В робот використовувались загальноприйнятi кл^чы методи обстеження осiб з даною стоматологiчною патологiею. Рентгенологiчне дослiдження проводили на ортопантомографi Planmeca ProOne («Planmeca», Фiнляндiя) у всiх хворих до операций пiсля не|' та у вщдалеы строки (через 3, 6, та 12 мюя^в). Аналiз даних комп'ютерно'! томографи проводився з використанням пакету програми Planmeca Romexis Viewer 4.4.1.R («Planmeca», Фiнляндiя). Лабораторне дослiдження

включало вивчення динамки процеЫв кiсткового метаболiзму. Визначення маркерiв кiсткового метаболiзму остеокальцину та ß-Cross Laps в сироватцi кровi та слин визначалися методом iмуноферментного аналiзу з використанням тест-систем

«N-MID-остеокальцин» та

«CrossLaps™ ELISA» фiрми «Nordic Bioscience Diagnostics A/S».

Визначення маркерiв репараци та резорбцп кютково! тканини дозволить бiльш об'ективно

вщновлення дефектiв, що сформувалися пюля видалення тре™ молярiв нижньо! щелепи, в залежност вiд рiзних методiв лiкування.

Статистичну обробку отриманих результа^в здiйснювали за допомогою пакету лщензмних при-кладних програм БТАПЭТЮА (6.1, сермний номер А0АЯ909Е415822РА). Застосовували параметричн та непараметричнi методи аналiзу юлькюних характеристик, якiсно альтернативно вартючи показники оцiнювались iз застосуванням метода Стьюдента та Фiшера. Пороговим рiвнем статистично! значимостi отриманих результатiв було взято р<0,05. Результа-ти подан у виглядi М±т [12].

Робота проводилась з дотриманням нормативних докумен^в комiсií з медично! етики, розроблених з урахуванням положень Конвенци Ради бвропи «Про захист прав гщност людини в аспектi бiомедицини» (1997 р.) та ХельсЫксько! декларацií Всесв^ньо! медично! асоцiацií (2008 р.).

Результати дослщжень та Ух обговорення. Клiнiчний роздiл включав спостереження за 54 хворими у вц вiд 19 до 38 роюв без загально! соматично! патологií, з них 33 (61,1%) жшки та 21 (38,9%) чоловк, в яких було проведене видалення тре™ молярiв нижньо! щелепи. Розподт пацieнтiв в залежностi вщ топографо-анатомiчного положення ретинованого моляра було наступним: вертикальне положення - у 6 хворих (11,1%), з нахилом в мед^ альному напрямку - у 29 хворих (53,7%), горизон-тальне положення - у 19 хворих (35,2%).

Порiвняльний аналiз кглычного стану, проведений в пюляоперацмному перiодi показав, що кiлькiсть та тривалють запальних ускладнень, якi виникали пюля видалення ретинованих тре™ молярiв нижньо! щелепи у хворих основно! групи, була значно менша, нiж в груп контролю (р<0,05). Так, на третю добу у хворих, як оперованi с замiщенням кiсткового дефекту кров'яним згустком, спостеркались такi кгмычы симптоми, як запальна контрактура

Таблиця 1.

Характеристика шсляоперацшних кл1н1чних симптом1в, як1 виникли на 2-3 добу п1сля видалення ретинованих трет1х моляр1в нижньоГ щелепи у пац1ент1в основноТ та контрольно'!' груп

Кшшчш симптоми п1сляоперац1йних ускладнень Основна група (n=30) Частота виявлення, абс (%)

Контрольна група (n=24)

Пост1йний спонтанний б1ль ниючий 21 (70,0) 12 (54,2)

гострий 9 (30,0) 10 (45,8)

пульсуючий 2 (8,3)*

Болючють при ковтанн1 6 (20,0) 10 (41,7)*

Запальна контрактура жувальних м'яз1в 4 (13,3) 9 (37,5)*

Колатеральний набряк м'яких тканин 10 (33,3) 18 (75,0)*

Набряк та пперем1я ретромолярно! дтянки 30 (100,0) 24 (100,0)

Субф1брильна температура т1ла (б1льше 37,0°С) 8 (26,7) 18 (75,0)*

Рег1онарний л1мфаден1т 6 (20,0) 9 (37,5)

Кровоточив1сть тканин ясневого клаптю 8 (26,7) 16 (66,7)*

судити про штенсивнють пр0цесiв Прим!тка. * — р<0,05 м1ж показниками основноТ та контрольно'!' груп.

жувальних м'язiв, колатеральний набряк м'яких тканин обличчя, реак^я ре^онарних лiмфатичних вузлiв та пiдвищення температури тта вище 37,0°С. Такi симптоми рееструвалися на 30-40% частiше, нiж в грут, де використовувався розроблений кютковопластичний спосiб (основна група) (табл. 1). ^м цього, у двох пащенпв контрольно! групи на третю добу дiагностований гострий гнiйний альвеолiт.

За даними таблиц 1 ктычы результати пащетчв основно! групи були кра1^ за такими показниками: постiйний спонтанний пульсуючий бiль, болючiсть при ковтаны, запальна контрактура жувальних м'язiв, колатеральний набряк м'яких тканин, субфiбрильна температура тта (бтыше 37,0°С), кровоточивiсть тканин ясневого клаптю.

При спостереженнi за патентами у строки 7-8 доби пюля видалення ретинованих третiх молярiв нижньо! щелепи встановлено, що повний регрес пюляоперацмних клiнiчних симптомiв спостертався у 28 (51,9%) хворих основно! групи i тiльки у 6 хво-рих (11,1%) групи контролю (р<0,05). В iнших ви-падках повноцЫне загоювання рани затримувалось на 5-7 дiб. До того ж у 16 пащен^в (66,7%) контрольно! групи виявлено порушення зубо-ясневого прикртлення навколо сусiднього зубу, обмежена гiперемiя, набряк маргiнально! ясни, формування па-тологiчно! кишенi, або нав^ь оголення дистального кореня сусiднього зубу за рахунок рецесп ясневих тканин, що в подальшому потребувало вживання додаткових л^вальних засобiв.

Таким чином, проведений порiвнювальний ана-лiз динамки кл^чних ознак запальних ускладнень, як виникли в ранньому перiодi пюля видалення ретинованих тре™ молярiв нижньо! щелепи у хворих основно! та контрольно! груп, виявлено виражений вплив на процеси кутрування запального процесу в ретромолярнм дтянц та його наслщюв при за-повненн кiсткових порожнин багатою тромбоцитами аутоплазмою та введення в пщоюсний простiр iн'екцiйно! фракцi! багато! фiбрином (i-PRF).

Доволi показовою була динамка змшень маркерiв кiсткового моделювання в умовах замщення кiстково! тканини пщ впливом лiкувального комплексу, який використовувався пюля видалення зубу у пащен™ основно! групи на 7 добу у вЫх пащен™ спостерiгався пщйом вмiсту у ротовiй порожнинi остеокальцину на фон незначного i недостовiрного пiдвищення рiвня маркеру резорбцi! кютково! тканини p-Cross Laps (табл. 2), що свщчило про iнтенсифiкацiю функщ-онально! здатностi клiтин остеопластичного роду, яю вiдiграють головну роль в процес остеогенезу. Виявлений феномен помiчався в бiльш пiзнi строки спостережень, навггь до повного утворюван-ня кiсткового регенерату в област кiсткового дефекту. Так, по заюнченню тiльки 3 мiсяцiв процес ремоделювання у хворих I групи практично вщповщав параметрам умовно! норми та пщтверджувався рентгенологiчною картиною - активне вiдновлення кiстково! альвеолярно! тканини в зон дефектiв, якi утворилися пiсля видалення третього моляра нижньо! щелепи. Оцшка по даним комп'ютерно! томографi! репаративних процесiв кютково! тканини в зон оперативних втручань дорiвнюе через 3 мiсяцi

Таблиця 2.

Динам1ка показник1в к1сткового ремоделювання i щ1льност1 кютково'Г тканини (за шкалою Хаунсфшьда) в залежностi вiд методу хiрургiчного лiкування ретинованих третiх молярiв

Показники щiльностi юстково! тканини та маркерiв кiсткового метаболiзму

Групи Середнi значення щiльностi юстково! тканини, ЕД Рiвень остеокальцину в ротовiй рiдинi, нг/мл Рiвень p-Cross Laps в ротовм рiдинi, нг/мл

Через 3 мю. Через 6 мiс. Через 12 мiс. На 7 день Через 3 мiс. Через 6 мю. На 7 день Через 3 мiс. Через 6 мiс.

Основна (n=30) M±m 491,0±40,7* 573,0±41,5* 809,0±39,9 47,6±1,2* 41,6±0,9* 38,2±0,8* 1,42±0,04* 1,36±0,03* 1,27±0,03*

Контрольна (n=24) M±m 220,0±39,2 336,0±32,8 703,0±60,9 34,7±0,8 36,7±0,9 33,8±0,9 2,09±0,04 1,42±0,04 1,39±0,04

Примiтка. * — р<0,05.

491,0±40,7 ЕД, а через 6 мiсяцiв 573,0±41,5 ЕД, через 12 мюя^в 809,0±39,9 ЕД.

Проведений аналiз змшень маркерiв кiсткового ремоделювання у хворих контрольно! групи показав, що замщення кюткового дефекту кров'яним згустком в першм днi та в наступну добу пiсля оперативних втручань на процес ремоделювання кютково! тканини впливае в меншмй мiрi, нiж у попередых пацiентiв.

За даними таблиц! 2 щтьнють кiстково! тканини з зон пiсляоперацiйного дефекту у па^ен^в основно! групи була статистично значимо вищою вже через 3 мюящ пiсля проведеного хiрургiчного втручання. Проте, через 12 мюя^в ця рiзниця за щiльнiстю кiстково! тканини мiж групами зменшилась i не мала статистично значимо! величини. Про кращу остеорегенера^ю в основнiй групi також свщчить рiвень остеокальцину та p-Cross Laps, рiвень яких перевищував вiдповiднi показники контрольно! групи в часових вщмггках спостереження.

У пащен™, в яких пюля видалення тре™ молярiв нижньо! щелепи використовували традицмний метод замщення кюткових дефектiв згустком кровi, вщнов-лення яких проходило повiльнiше. Середня щтьнють новоутворено! кiстки через 3 мюящ в групi контролю складала по шкалi Хаунсфiльда (данi комп'ютерно! томографп) тiльки 220,0±39,2 ЕД, через 6 мюя^в 336,0±3,8 ЕД, i через 12 мiсяцiв 703,0±60,9 ЕД.

Таким чином, приведений аналiз кгмычних, рентгенологiчних та бiохiмiчних результатiв доогмдження дозволив отримати докази,

пiдтверджуючi високу клiнiчну i остеоЫдуктивну ефективнiсть розробленого методу хiрургiчного л^вання ретенцií третiх молярiв нижньо! щелепи перед традицiйними методами, що дозволяе рекомендувати його для впровадження в практику охорони здоров'я.

Висновки

1. Замщення кюткових дефектiв, утворених пюля видалення ретинованих третiх молярiв нижньо! щелепи кров'яним згустком з послщуючим використанням рiзних фракцiй аутоплазми кровi (РЯР, а-РЯр 1-РЯР), сприяе зниженню частоти виникнення тяжких пюля-операцмних запальних ускладнень на 30-40% ыж при використаннi традицiйних способiв лiкування.

2. Замiщення кiсткових дефектв, утворених пiсля видалення ретинованих тре™ молярiв нижньо! щелепи по розробленм методицi, яка передбачае використання рiзних фракцiй аутоплазми кровi (РЯР,

а-РЯР, 1-РЯР), що сприяе повноцiнному вщновленню кiсткового регенерату в термiни до 3-4 мюя^в.

При традицiйному методi хiрургiчного лiкування ретинованих третiх молярiв нижньо! щелепи цей процес тривае на 2-3 мюящ бiльше.

3. Маркери юсткового метаболiзму слiд використовувати в процес динамiчних спостережень для об'ективно! оцiнки процесiв вiдновлення кютково! тканини в зонi дефектiв, як утворенi пiсля видалення ретинованих тре™ молярiв нижньо! щелепи.

Перспективи подальших дослщжень.

Подальшi дослiдження будуть спрямованi на пошук механiзмiв, якi дозволять знизити частоту i вираженiсть запальних ускладнень, регенеративно-реконструктивного вщновлення кiсткового дефекту пюля видалення третього моляра у пащенпв з даною патолопею.

Л^ература

1. Болонкин О.Н. Лечение больных с нарушением прорезывания нижних третьих моляров / О.Н. Болонкин // Уральский медицинский журнал. - 2012. - № 1. - С. 72-74.

2. Варес Я.Е. Структура та особливост переб^у ретенцп нижшх тре™ молярiв / Я.Е. Варес, С.В. Кияк // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2015. - Вип. 3, № 2. - С. 355-357.

3. Гайворонский И.В. Анатомические причины развития ретенции третьих моляров на нижней челюсти / И.В. Гайворонский,

B.Н. Николенко, А.К. Иорданишвили // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». - 2015. - № 2. -

C. 61-65.

4. Гасымова З.В. Современные подходы к диагностике и лечению ретинированых зубов / З.В. Гасымова // Вестник РАМН. -2014. - № 3-4. - С. 14-18.

5. Пат. № 107977 UA МПК (2016.01), A61C 5/02 (2006.01). СпоЫб лкування гншного перикоронариту, переважно при атипо-вому положены тре™ молярiв / Гудар'ян О.О., Мащенко 1.С., Неханевич Ж.М.; заявл. та патентовласник Гудар'ян Олек-сандр Олександрович, Мащенко 1гор Сергшович, Неханевич Жанна Михайлiвна. — № u201600118; опубл. 24.06.16. Бюл. № 12.

6. Лобанова Н.И. Использование плазмы, обогащенной тромбоцитами, при удалении ретинированного и дистопированно-го нижнего третьего моляра / Н.И. Лобанова // Медицина в Кузбасе. - 2011. - Т. 10, № 3. - С. 53-57.

7. Маругина Т.Л. Диагностика, профилактика и лечение болезней прорезывания нижних восьмых зубов / Т.Л. Маругина, В.В. Кан, В.В. Федотов // Современные исследования социальных проблем. - 2012. - № 4. - С. 35-38.

8. Морозов М.Б. Результаты микробиологического исследования раневой поверхности после операции сложного удаления нижнего третьего моляра / М.Б. Морозов, А.И. Бычков // Dental Forum. - 2011. - № 1. - С. 14-17.

9. Соловьев М.М. Анализ структуры осложнений хирургического характера, патогенетически связанных с молярами нижней челюсти / М.М. Соловьев, А.Р. Андреищев // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2004. - № 3-4. - С. 31-33.

10. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологи / А.А. Тимофеев. - М.: Медицина, 2004. - С. 156-157.

11. Фомичев И.В. Лечение больных с нарушением прорезывания нижних третьих моляров / И.В. Фомичев, Г.М. Флейшер // Проблемы стоматологии. - 2014. - № 4. - С. 40-44.

12. Халафян А.А. STATISTICA 6.1. Статистический анализ данных / А.А. Халафян. - М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. - 512 с.

13. Hoaglin D.R. Prevention of Localized Osteitis in Mandibular Third-Molar Sites Using Platelet-Rich Fibrin / D.R. Hoaglin, G.K. Lines // International Journal of Dentistry. - 2013. - Vol. 4. - Р. 1-4.

14. Moriano R.C. Comparative radiographic evaluation of alveolar bone healing associated with autologous platelet-rich plasma after impacted mandibular third molar surgery / R.C. Moriano, W.M. de Melo, C. Carneiro-Avelino // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. - 2012. - V. 70. - P. 19-24.

УДК 616.314.7-007:616.716.4-089:616.153

ЗАСТОСУВАННЯ Р1ЗНИХФРАКЦ1Й АУТОПЛАЗМИ КРОВ1 (PRF, а-PRF ТА i-PRF) ПРИ Х1РУРГ1ЧНОМУ Л1КУВАНН1 РЕТИНОВАНИХ ТРЕТ1Х МОЛЯР1В НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ Гудар'ян О. О., 1дашкша Н. Г., Неханевич Ж. М.

Резюме. Метою роботи була оптим1зац1я вщновлення кюткових дефекпв, утворених пюля видалення трет1х моляр1в нижньо! щелепи за рахунок додаткового використання в комплексному л1куванн1 р1зних фракцм аутоплазми кров1. Обстеження 54 хворих з ретенщею трет1х моляр1в нижньо! щелепи включало кл1нко-шструментальну (ортопантомограф1я, денситометр1я) та лабораторну частини (визначення 1муноглобул1н1в в ротовм рщин1, визначення маркер1в кюткового метабол1зму (остеокальцину та p-CrossLaps). В робот1 доведено, що при використанн1 комплексу з фракцм аутоплазми кров1 PRF, a-PRF, i-PRF, знижуеться симптоматика пюляоперацмних запальних ускладнень та пщвищуеться активнють репаративних процес1в в кютковм тканин1.

Ключовi слова: к1стков1 дефекти, аутоплазма кров1, трет1 моляри нижньо! щелепи, к1стковий метабол1зм.

УДК 616.314.7-007:616.716.4-089:616.153

ПРИМЕНЕНИЕ РАЗЛИЧНЫХ ФРАКЦИЙ АУТОПЛАЗМЫ КРОВИ (PRF, а-PRF И i-PRF) ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ РЕТИНИРОВАНЫХ ТРЕТЬИХ МОЛЯРОВ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ

Гударьян А. А., Идашкина Н. Г., НеханевичЖ. М.

Резюме. Целью работы была оптимизация восстановления костных дефектов, образованных после удаления третьих моляров нижней челюсти за счет дополнительного использования в комплексном лечении различных фракций аутоплазмы крови. Обследование 54 больных с ретенцией третьих моляров нижней челюсти включало клинико-инструментальную (ортопантомография, денситометрия) и лабораторную части (определение иммуноглобулинов в ротовой жидкости, определение маркеров костного метаболизма (остеокальцина и p-CrossLaps). В работе доказано, что при использовании комплекса из фракций аутоплазмы крови PRF, a-PRF, i-PRF, снижается симптоматика послеоперационных воспалительных осложнений и повышается активность репаративных процессов в костной ткани.

Ключевые слова: костные дефекты, аутоплазма крови, третьи моляры нижней челюсти, костный метаболизм.

UDC 616.314.7-007:616.716.4-089:616.153

USING DIFFERENT FRACTIONS OF AUTOPLAZMA'S BLOOD (PRF, a-PRF, i-PRF) IN THE SURGICAL TREATMENT OF IMPACTED MANDIBULAR THIRD MOLARS

Gudarjan A. A., Idashkina N. G., Nekhanevych Zh. M.

Abstract. Difficulty eruption of mandible third molars occurs quite often. Its distribution ranges from 35 to 50% among the patients aged 16 to 60 years old. Often this pathology accompanied by development of inflammatory complications - perikoronaritis, periostitis, cellulitis, osteomyelitis and requiring emergency removal of the causal tooth. Prevention and treatment of infectious and inflammatory complications and regeneration of bone tissue for faster healing of bone defects formed after the removal of third molars of the lower jaw are relevant and require further study. Perspective can be used for this purpose is a combination of different factions autoplazma's blood PRF i-PRF a-PRF, which is rich in growth factors that stimulate the formation of endothelial vessels, bone, by influencing the proliferation, differentiation of osteoblasts, osteoclasts, and chondrocytes.

The aim was to optimize recovery of bone defects created after the removal of third molars of the lower jaw due to additional use in treatment of various fractions autoplazma's blood.

Object and methods. A survey of 54 patients with retention of mandibular third molars included clinical (OPG, densitometry) and the laboratory of the (determination of antibodies in oral fluid, determining methods (osteocalcin and bone metabolism р-CrossLaps). The distribution of patients depending on the topographic anatomical position impacted molar was as follows: vertical position - in 6 patients (11.1%), with an inclination in the medial direction - in 29 patients (53.7%), horizontal position - in 19 patients (35.2%). The First, main group included 30 patients (55.5%), which after removal impacted mandible of third molars and prescribed a complex treatment that included bone defect filling blood clot own bunch of subsequent imposition of automembrana PRF and suturing wounds nodal seams. Then conducted a transitional administration of injection concentrate i-PRF The second, control group comprised 24 patients (44.5%), in which surgery and subsequent treatment was carried out generally means: removal impacted mandible of third molars involved excision of vestibular compact plate alveolar bone. Filling the blood clot and suturing wounds

Results and conclusions. The average density of newly formed bone after 3 months in the study group was on a scale of Haunsfild 220.0±39.2 ED, 6 months 573.0±41.5 ED, and 12 months 809.0±39.9 ED, well above the than in the control group. It is proved that the use of complex fractions of autoplazma's blood PRF, a-PRF, i-PRF, reduced postoperative inflammatory symptoms and complications increases activity reparative processes in bone tissue. Should be use markers of bone metabolism in the dynamic observation for objective assessment of recovery in the area of bone defects, which formed after the removal of impacted mandible third molars. The analysis of altered markers of bone remodeling of patients in the control group showed that the substitution of the bone defect formed after impacted mandible third molar removal, blood clot in the first days after surgery in the recovery process of bone affected to a lesser extent than in patients basic groups in which treatment was conducted by a method developed.

Keywords: bone defects, autoplazma's blood, the mandibular third molars, bone metabolism.

Рецензент — проф. Авет1ков Д. С.

Стаття надшшла 07.02.2017 року