CC BY
9
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
УДК 616.145-092.9-001.14/15
М0РФ0Л0Г1ЧН1 ЗМ1НИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОВ ЩУР1В ЗА УМОВ ТРИВАЛ01 ЕКСП0ВИЦП П0СТ1ЙНИМ СВ1ТЛ0М
Булик Р. G.
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Чернмвц1
У cmammi наведена морфолог1чна характеристика надниркових залоз щур1в, яких утримували за умов постшного освтлення (пригтчення aкmивносmi шишкоnодiбноl залози) впродовж 7-ми di6. Bсmaновлено, що за maких умов ексnерименmу в пучковш зот кори надниркових залоз мор-фологiчнi змти еnimелiоциmiв вiдnовiдaюmь зниженню гх функцгг як о 14.00 год, maк i о 02.00 год. У сimчaсmiй зош о 14.00 год у циmоnлaзмi еnimелiоциmiв морфологiчнa кaрmинa свiд-чиmь про тдсилення, а о 02.00 год - про зниження функщональног aкmивносmi.
Ключов1 слова: постшне осв1тлення, наднирков1 залози, шишкопод1бна залоза.
умов постмного осв^лення (24.00С:00Т) ¡нтен-
Вступ
Св1тло не ттьки впливае на зорову сенсорну систему, але й стимулюе через ретиноппотала-мнний тракт супрах1азматичы ядра ппоталамуса - пров1дного вод1я ритму (пейсмекера) добового перюдизму в головному мозку ссавц1в [2.7]. За допомогою контакт^ з автономними нейронами ппоталамуса ц1 ядра надсилають своТ сигнали до мозкових та периферичних залоз, викликають у них ритмны структуры \ функцюнальы змЫи [3].
Серед мозкових структур вагому участь у син-хроызаци бюлопчних ритмв оргаызму бере ши-шкопод1бна залоза (еп1ф1з мозку) [6]. Максимальна активнють залози спостер1гаеться у темно-вий перюд доби, коли ¡нтенсивно синтезуеться основний ТТ гормон - мелатонм, а м1ымальна -вдень [11].
Вщомо, що наднирков1 залози знаходяться в тюних взасмовщносинах з центральними апара-тами керування бюлопчними ритмами [5]. У лн тератур1 описаы дан1 про змшу ендокринноТ фу-нкци надниркових залоз при дм рЬних стресо-р1в [1,4,9,10]. Водночас пстолопчы змши цих ор-гаыв при тривалому перебуваны оргаызму за умов постмного осв1тлення та р1зы термЫи спо-стереження викпадеы недостатньо.
Тому мета дослщження полягала в з'ясуваны морфолопчноТ структури надниркових залоз щу-р1в за умов тривалого постмного осв1тлення в рн зы пром1жки доби.
Матер1ал та методи
Експерименти проведен! на 20 статевозртих самцях безпородних бтих щур1в масою 0,1518 кг. Тварини знаходилися у в1вари при сталм температур!, вологост1 пов1тря та втьному доступ! до води й Тжк Дослщних тварин подтено на 2 групи (10 особин у кожнм). Перша група (контроль) перебувала за умов звичайного св1т-лового режиму - 12.00С:12.00Т (св1тло з 08.00 до 20.00 год лампи денного св1тла ЛБ-40, осв1т-ленють примщення на р1вы тварин 200 Лк) впродовж 7-ми д1б. Другу групу утримували за
сивыстю 500 Лк впродовж 7-ми fliö, моделюючи таким чином ппофункц1ю шишкопод1бноТ залози (епфза мозку). 3 метою виявлення морфолопч-них вщмшностей надниркових залоз та врахо-вуючи цикпннють продукци мелатоншу евтана-з1ю щур1в виконували з 12-годинним ¡нтервалом (о 02.00 год, коли функцюнальна активнють ши-шкопод1бно1 залози максимальна та о 14.00 год, коли спостер1гаеться и ппофункцт) шляхом де-каттаци на 8-му добу. Bei етапи експерименту проведено з дотриманням основних вимог Св-ропейськоТ конвенци щодо гуманного ставлення до тварин (Страсбург, 1986).
Наднирков1 залози фксували у 10% розчиы нейтрального забуференого формалну впродовж 48-ми годин, п1сля чого виконували знево-днювання у спиртах та парафшову заливку. Па-рафнов1 зр1зи 5 мкм завтовшки фарбували ге-матоксилном i еозином. Для комп'ютерноТ мор-фометри отримували цифров1 копи зображень р1зних зон надниркових залоз з використанням м1кроскопу ЛЮМАМ-Р8 (об'ектив 40х - для цито-метричних дослщжень, окуляр 10х - для пстоло-пчних дослщжень, окуляр 10х для Bcix доелн джень) та цифровоТ камери Olympus C740UZ. Пот1м цифров1 копи зображення анал^ували за допомогою лщензмноТ вереи комп'ютерноТ про-грами "ВидеоТест - Размер 5.0" (ООО Видеотест, Россия) - проводили комп'ютерну мкроде-нситометр1ю ¡з застосуванням показниюв, як1 вказаы в результатах дослщження. Окремого пояснения потребуе лише показник комп'ютерноТ мкроденситометри "Стандартне вщхилення вщносноТ оптичноТ щтьност1 забарвлення" щодо застосування його для зафарбова-них кттинних ядер. Вказаний показник ктькюно вщдзеркалюс ступ1нь гомогенное^ забарвлення - величина "0" вщповщае абсолютн1й гомоген-HOCTi (однор1дност1) забарвлення, а зростання величини показника св1дчить про зб1льшення неоднор1дност1 забарвлення. Це дозволяс за-стосувати показник "Стандартне вщхилення в1д-hochoi оптично! щтьност1 забарвлення" для
* Робота е фрагментом плановоI НДР кафедри медично! бюлогИ] генетики та г'ютологп (зав. - чл.-кор. АПН УкраУни, проф. В.П.П/шак) БДМУ (№ДР 0104и009025)
об'сктивноТ, вщтворюваноТ оцнки стввщношен-ня еухроматину (бтьш гомогенне забарвлення) та гетерохроматину (бтьш гранулярне забарвлення) у кл1тинних ядрах [8].
При статистичнм обробц1 даних вираховували середню арифметичну та и похибку, використо-вуючи критерм Хана-Шапфо-Утю. Вфогщнють р1зниц1 м1ж трупами дослщження визначали за допомогою двостороннього непарного критер1ю Стьюдента. Результати вважали в1ропдними при р<0,05.
Результати досл1дження та 1х обговорення.
У надниркових залозах щур1в на пстолопчному та цитолопчних р1внях структурно! оргаызаци вивчеы вс1 зони юрковоТ речовини та мозкова речовина. Застосованими методами морфолоп-чного дослщження в жоднм грут спостереження не виявлено змш у клубочковм зоы юрковоТ речовини та мозковм речовиы пороняно з вщповь дним контролем. Основы патолопчы змЫи роз-винулися в пучковм та атчастм зонах юрковоТ речовини.
Попередньо для обфунтування диференцмо-ваного дослщження надниркових залоз у рЬы перюди доби виконано вщповщне порвняльне дослщження двох контрольних груп лаборатор-них щур1в. Воно, зокрема, показало, що за результатами вим1рювання цитолопчних парамет-р1в еп1телюцит1в пучковоТ зони юрковоТ речовини надниркових залоз щур1в контрольно!' групи, як1 дослщжеы станом на 14.00 год, середнм д1а-
метр вказаних кттин збтьшений до 11,0±0,29 мкм пороняно з щурами ¡ншоТ контрольно!' групп, яким проведена евтаназ1я о 02.00 год (9,5±0,28 мкм, р=0,007). Збтьшення розмрв ш-тин супроводжуеться просв1тлнням IX цитопла-зми, що встановлено згщно мкроденситометри-чного показника "Вщносна оптична щтьнють", який на 14.00 год становив
0,106±0,0272 в.о.опт.щтьност1, проти
0,208±0,0245 в.о. опт.щтьносп на 02.00 год (р=0,013). Розм1ри ядер еп1телюцит1в у серед-ньому не вщр^нялися м1ж трупами контролю, хоча вщмнено бтьш гомогенний вигляд ядерного хроматину ("еухроматизацт" ядер) в епн телюцитах пучковоТ зони о 14.00 год, що пщтве-рджено за допомогою вщповщного об'ективного показника - середнього квадратичного вщхи-лення вщносноТ оптичноТ щтьност1, який становив о 14.00 год 0,004±0,0005 в.о.опт.щтьност1, а на 02.00 год 0,011±0,0006 в.о.опт.щтьносп (р<0,001). Таким чином, при звичайному осв1т-лены в надниркових залозах щур1в вщбуваються добов1 коливання ктькох цитолопчних парамет-р1в пучковоТ зони юрковоТ речовини, як1 в сукуп-ност1 вказують на бтьшу функцюнальну напру-женють еп1телюцит1в вказаноТ зони о 14.00 год пороняно з величинами о 02.00 год. Вказаы законом! рност1 протюстроваы за допомогою мк-рофотографм пстолопчних препарат^ на рисунку 1.
Рис. 1. Юркова речовинанаднирковихзалоз щур1в двохконтрольнихгруп. Евтаназ1я тварин о: а) 14.00 год; б) 02.00 год. ГематоксилЫ \ еозин. М1крофотографи. 0к.10х, 06.10х.
За умов ппофункцп шишкопод1бноТ залози в1д- цит1в пучковоТ зони юрковоТ речовини наднирко-мнено зниження середнього диметру еттелю- вих залоз станом на 14-00 до 8,2±0,36 мкм, а на
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
2-00 - до 8,3±0,37 (р=0,001 та р=0,019 пороняно з вщповщними контрольними величинами). При цьому бтьш ¡нтенсивно забарвлена цитоплазма вказаних кп1тин, про що свщчив показник "Вщно-сна оптична щты-мсть", який о 14.00 год стано-вив 0,286±0,0251 в.о.опт.щтьност1, а о 02.00 год - 0,281 ±0,0226 в.о.опт.щшьносл (р=0,003 та р=0,042 пороняно з вщповщними контролями). Ядра еп1телюцит1в пучковоТ зони набували такоТ внутршньоТ будови, яка вказувала на зсув балансу м1ж еу- \ гетерохроматином на користь останнього. Це пщтверджувалося вщповщними об'ективними даними. Зокрема, серед не квадра-тичне вщхилення вщносноТ оптичноТ щтьност1 забарвлення кттинних ядер визначено з параметрами: о 14.00 год - 0,019±0,0007 в.о.опт.щтьност1 (р<0,001 - пороняно з контролем), о 02.00 год - 0,018±0,0008 в.о.опт.щтьност1 (р<0,001).
У атчастм зоы також виявлеы деяю вщмЫнос-т1 у морфолопчнм реакци еп1тел1альних кп1тин на ппофункцю етфза мозку. Так, о 1400 год збтьшився середнм д1аметр еп1тел1альних ш-тин вказаноТ зони до 8,3±0,26 мкм (р=0,019 порн вняно з вщповщним контролем). О 02.00 год ви-явлена протилежна реакц1я - зменшений серед-
• V- Л-' .',•:/• -.Л^
нм диметр кп1тин до 6,6±0,22 (р=0,045 пороняно з вщповщним контролем). На 14.00 год в епн тел1альних кттинах пщвищилася неоднорщнють забарвлення цитоплазми (середнс квадратичне вщхилення вщносноТ оптичноТ щтьност1 забарвлення цитоплазми - 0,017±0,0005 в.о.опт.щтьност1, р<0,001), тод1 коли о 02.00 год вона зменшилася (середнс квадратичне вщхи-лення вщносноТ оптично!' щтьност1 забарвлення цитоплазми - 0,002±0,0004 в.о.опт.щтьност1, р=0,002). У розм1рах чи внутршый будов1 ядер о 14.00 год в1ропдних змш не виявлено, однак о 02.00 год вщмнено зсув у бк вщ еу- до гетеро-хроматину, що пом1тно по середньому квадратичному вщхиленню вщносноТ оптичноТ щтьнос-т1 забарвлення ядер - 0,018±0,0008 в.о.опт.щтьност1 (р<0,001 пороняно з вщповщ-ним контролем). Надаы ктьюсы змни вказують на те, що в атчастм зоы о 14.00 год у цитоплаз-м1 еп1телюцит1в при ппофункци епфза мозку розвиваються зсуви, як1 вказують на пщсилення функцИ, а о 02.00 год морфолопя цитоплазми та ядра вщповщас зниженню функцюнальноТ активное^. 1люстрац1я вказаних особливостей здмс-нена за допомогою мкрофотографм пстолопч-них препаратов на рисунку 2
Рис.2. Морфолопчш змЫи юрковоТ речовини надниркових шишкопод1бноТ запози.
Евтаназ1я тварин о: а) 14.00 год; б) 02.00 год.
ГематоксилЫ \ еозин. М1крофотографи. 0к.10х, 06.10х.
Висновки.
1. При звичайному осв1тлены у надниркових залозах щур1в вщбуваються добов1 коли-вання ктькох цитолопчних параметр^ пуч-ковоТ зони юрковоТ речовини, як1 разом вказують на бтьшу функцюнальну напруже-
залоз щур1в тварин, що перебували за умов ппофункци
нють еп1телюцит1в вказаноТ зони о 14.00 год пороняно з 02.00 год.
2. За умов ппофункци шишкопод1бноТ залози в пучковм зоы морфолопчы змЫи еттелюци-т1в вщповщають зниженню Тх функцИ як о 14.00 год, так \ о 02.00 год. У атчастм зоы о 14.00 год у цитоплазм! еп1телюцит1в морфо-
лопчы змни вказують на пщсилення функ-ци, а о 02.00 год - зниженню функцюнальноТ активное^.
Перспектива подальших дослщжень
пов'язана з визначенням пстолопчних, морфо-лопчних та ультрамкроскопнних змЫ наднирко-вих залоз тварин, яким моделюватиметься п-перфункц1я шишкопод1бно1 залози.
Л1тература
1. Бузуева И.И., Шмерлинг М.Д., Филюшина Е.Е. и др. Влияние хронического стресса в неонатальном периоде онтогенеза на структурную организацию надпочечника крыс гипертензивной линии НИСАГ // Бюлл. эксп. биол. - 2004. - Т. 137, №1. - С.16-19.
2. Заморский И.И., Пишак В.П. Функциональная организация фотопериодической системы головного мозга // Успехи физиол. наук. -2003. - Т.34, №4. - С.37-53.
3. Комаров Ф.И., Рапопорт С.И. Хронобиология и хрономедицина. - М.: Триада-Х, 2000. - 488 с.
4. Мамрак Ю.В. Зм1ни морфофункцюнальних характеристик над-ниркових залоз б1лих щур1в п1сля частковоТ односторонньоТ резекцм с1м'яника в експеримент1 // Морфолопя. - 2007. - Т.1, №1. - С.81-83.
5. Мишун1на Т.М. Вплив мелатон1ну на базальну та стрес-¡ндуковану секрец1ю гормон1в мозкового шару надниркових залоз ¡н-тактних щур1в // KniH. та експерим. патол. - 2004. - Т.3, №2. - С.183-184.
6. П1шак В.П., Булик Р.Е. Механ1зми участ1 шишкопод1бноТ залози в забезпеченн1 циркад1анноТ ритм1чност1 ф1з1олог1чних функц1й // Бук. мед. BicHHK. - 2006. - Т.10, №4. - С. 5-8.
7. nirnaK В.П., Заморський I.I., Ходоровський Г.1. Фотоперюд - ос-новний часовий ¡нтегратор ф1з1олог1чних систем // 1нтегративна ан-трополопя. - 2004. - №2 (4). - С.74-79.
8. Яковець K.I., Давиденко I.C., Давиденко О.М. Cnoci6 оц1нки орга-Hi3auiT ядерного хроматину кл1тин людини та тварин // Декларац1йний патент Украши на винахщ №13218 U.- 15.03.2006.- Бюл. №3.- 2с.
9. Beranova M., P. Mand'akova, P. Sima, et al. Morphology of the adrenal gland and lymph organs Is Impaired In the neurodeflclent lurcher mutant mice // Acta Vet. Brno. - 2002. - Vol.71. - P.23-28.
10. Magalhaes M.M., Magalhaes M.C., Gomes M.L. et al. A correlated morphological and biochemical study on the rat adrenal steroidogenesis // Eur. J. Cell. Biol. - 1997. - Vol. 43, N2. - P.247-252. 11. Reiter R. J. Melatonin: clinical relevance // Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. -2003. - Vol. 17, N 2. - P.273-285.
Реферат.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ НАДНАДПОЧЕЧНЫХ ЖЕЛЕЗ КРЫС В УСЛОВИЯХ ДЛИТЕЛЬНОЙ ЭКСПОЗИЦИИ ПОСТОЯННЫМ СВЕТОМ
Булик P.E.
Ключевые слова: постоянное освещение, надпочечниковые железы, шишковидная железа.
В статье приведена морфологическая характеристика надпочечниковых желез крыс, содержавшихся в условиях постоянного освещения (угнетение активности шишковидной железы) на протяжении 7 суток. Установлено, что при таких условиях эксперимента в пучковой зоне коры надпочечниковых желез морфологические изменения эпителиоцитов отвечают снижению их функции как в 14.00 часов, так и в 02.00 часа. В сетчатой зоне в 14.00 часов в цитоплазме эпителиоцитов морфологическая картина свидетельствует об усилении, а в 02.00 часа - о снижении функциональной активности.
УДК 616.314.163-085.331:579.864:546.57 МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ КОРНЕВОЙ ЧАСТИ ЗУБА
Гасюк А.П,, Палий Е.В.
Высшее государственное учебное заведение Украины
«Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
Харьковский государственный медицинский университет
Немаловажным и не до конца решенным вопросом в современной стоматологии является циркуляция жидкости в дентине и цементе. Это обусловило проведение морфологических и морфо-метрических исследований структуры отдельных слоев корня зуба, которые позволили предложить теорию двух систем трофики.
Ключевыеслова: дентин, цемент, капиллярный ток, трофика.
Изучение морфологического строения корней различных классов зубов в связи с быстрым развитием эндодонтического направления в современной стоматологии является актуальным. Несмотря на многочисленные публикации по эндодонтии, в которых достаточно подробно описываются различные методики лечения осложненного кариеса, процентное соотношение осложнений остается высоким, ввиду недостаточного изучения микроскопической структуры отдельных частей корня (апекса и преапекса) [2,3,5]. Не менее важным является вопрос циркуляции дентинной жидкости в дентине и цементе корня.
Исходя из вышесказанного целью нашего исследования является изучение структуры корня зуба, определение морфометрических показателей отдельных его слоев и просвета в них дентинных канальцев.
Материалы и методы
Исследованы 45 удаленных по ортодонтиче-ским показаниям интактных премоляров человека, которые фиксировались в 10% растворе нейтрального формалина. Каждый из зубов с помощью алмазных дисков распиливался в продольном направлении, ориентированном по корню зуба, на две половины на специально сконструированном станке, трансмиссия которого позволяет разрезать зуб в заданном направлении при маленьких оборотах. Это крайне важно для сохранения органического матрикса дентина, который при больших оборотах алмазного диска, впоследствии трения и высокой температуры, обычно сгорает.
Из первых половин зубов, после щадящей декальцинации в муравьиной кислоте, изготавливались гистологические микропрепараты, кото-
