CC BY
22
To define dimensional and morphometrical specifics of rearrangement of major blood vessels of the jaw-oral area in white male rats due to experimental gastroduodenitis among rats with different types of inflammatory reactions.
The research was conducted on 24 white male rats of 180-200 grams each, that were divided into 4 groups: 1 group - intact animals; 2 group - animals with gastroduodenitis with normoergic type of inflammatory reaction; 3 group - animals with gastroduodenitis with hypoergic type of reaction; 4 group - animals with gastroduodenitis with hyperergic one. The acute gastroduodenitis was modelled by probe intragastric input of 0,25 ml of 10% ethanol and 0,5 ml of 1,25% hydrochloric acid with 5 minutes interval. The following manipulation was conducted once per day 7 days in a row. Hypoergic type of inflammatory reaction was modelled by intramuscular injection of cyclophosphamide (OAS «Kyivmedpreparat», Ukraine) in a dose 10 mg/kg of body weight 3 days before and each day of experiment. Hyperergic type of inflammatory reaction was modelled by intramuscular injection of pyrogenalum (NRIEM named after M.F. Gamaleya RAMS, Russia) with 0,9% NaCl - 5 minimal doses during 1 day before and each day of experiment. The contrast X-ray angiograms of rats' craniums were studied, analyzing the state of vessels tees in which were measured diameters of the main trunk and subsidiary branches, angles of deviation, coefficients of asymmetry and branching.
In experimental gastroduodenitis among white rats capacitive indexes of arterial blood flow of jaw-oral area increase. This can be proved by increasing diameters of blood vessels tees comparing to such in group of control, the most significant changes were observed among rats with hyperergic type of reaction.
There could also be observed branching alteration and changing of branching index, that increased at bigger arteries, at smaller arteries with normoergic type of inflammatory reaction almost had not changed (difference - 1,59%), with hypoergic decreased on 10,59% and with hyperergic type of inflammatory reaction increased on 6,69%. Such dynamics can be considered as various ways of stereo metric rearrangement of small arteries and microcirculatory blood flow. Comparing angles of deviation of subsidiary branches of the tees the steady increase among all groups, except branches of first line among rats with hyperergic type of reaction, can noted.
The structural and functional changes of gastrointestinal tract among white rats due to experimental gastroduodenitis are followed by remodeling of the arteries of jaw-oral area arteries remodeling. Such remodeling occurs because of blood vessels capacity changing as well as dimensional features, which is shown in dynamics of asymmetry index and angles of branching changes. Intensity of remodeling depends on type of inflammatory reaction - the most significant it was among rats with hyperergic type of inflammatory reaction. Among animals with hypoergic type of inflammatory reaction remodeling occurred mostly because of dimensional rearrangement of arterial tees.
Keywords: external carotid artery, facial artery, arterial tee, gastroduodenitis, normoergic inflammation, hypoergic inflammation, hyperergic inflammation.
Рецензент — проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 10.02.2017 року
© Борецький Г. Г.
УДК 616.43:611.441: 576.31:591.481.2 Борецький Г. Г.
ПАТОФ1З1ОЛОГ1ЧН1 ТА МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н В АДРЕНОКОРТИКОЦИТАХ ПУЧКОВО1 ЗОНИ НАДНИРНИК1В ЗА УМОВ ДМ ЧЕРВОНОГО ШЛАМУ
МиколаТвський нацюнальний ушверситет iMeHi В. О. Сухомлинського
(м. Микола'Гв)
IgorNikolaevichR@yandex.ru
Робота виконувалась в рамках плану наукових до-слщжень кафедри бюлопчних основ фiзичноI культу-ри та спорту Микола1вського нацюнального уывер-ситету iменi В. О. Сухомлинського, зареестровано! в Украшському Ыституп науково-техычно! i економiч-но! Ыформацп (реестрацмний номер 011511001237).
Вступ. Вщомо, що червоний шлам е вщходом промислового процесу обробки бокси^в для поста-чання оксиду алюм^ю як сировини для електролiзу алюмЫю досить шюдливий для здоров'я людини та всього живого. В його складi присутн сильн луги, важки метали (свинець, вюмут, ртуть тощо) та Ышм речовини [5]. Незважаючи на числены доотджен-ня щодо негативного впливу складових червоного шламу на оргаызм ссав^в [4,8,9], на сьогодншнм день недостатньо вивченими лишаються питання
синергщного впливу складових червоного шламу, що дють у малих дозах, але з тривалою експозищ-ею. Аналопчно, не мають свого завершення резуль-тати доотджень про специфку токсично! дм вказа-них токсиканпв на рiзнi вiковi групи ссав^в, хоча в реальних умовах токсикацп пщдаеться не одне по-колЫня людей i тварин.
Як свщчать дан морфофункцюнальы змши ор-гаыв ендокринно! системи, зокрема наднирниюв за умов впливу рiзноманiтних токсичних речовин неодноразово висвгглювались в лiтературi [1,3,8]. При цьому, аналiз джерел лггератури свщчить про фраг-ментарнють i недостатнють вивчення питань мор-фолопчних i фiзiологiчних змЫ в надниркових зало-зах при комплексна дм складових червоного шламу рiзноI тривалост [9].
Таблиця 1.
Морфометричш показники адренокортикоцитiв пучковоГ зони кори наднирникiв щурiв
пiсля дм червоного шламу (М±т / п=10)
Показники В1к тварин, д1б
14 Вщхилення вщ контролю, % 45 Вщхилення вщ контролю, % 180 Вщхилення вщ контролю, %
Середш об'еми кл1тин (мкм1) 1398,8+29,8* +12,1 1539,9+22,7* -12,0 2208,9+29,1 -1,9
1247,5+41,5 1750,6+31,6 2251,3+31,1
Середн1 об'еми ядер (мкм1) 411,9+21,7** +23,2 472,3+12,8** -24,4 825,8+25,0 -3,4
334,2+15,8 624,7+13,7 858,1+22,4
Середн1 об'еми ядерець (мкм1) 19,4+0,8** +22,0 23,0+1,0** -38,7 44,9+1,2* -14,8
15,9+0,9 37,5+0,6 52,7+1,1
Ядерно-цитоплаз-матичне сп1вв|дно-шення (ЯЦС) 1:3,4 -8,1 1:3,6** +28,6 1:2,6 0
1:3,7 1:2,8 1:2,6
Ядерцево-ядерне стввщношення (ЯЯС) 1:21,2 +0,9 1:20,5** +23,5 1:18,4* +12,9
1:21,0 1:16,6 1:16,3
Примiтка: в чисельнику — дослщ, в знаменнику — контроль * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порiвняно з контролем.
Мета досл1дження. Встановити законом1рност1 патоф1з1олог1чних та морфолопчних зм1н в наднир-кових залозах тварин за умов дИ червоного шламу.
Об'ект I методи дослщження. Робота проведена на 60 нел1н1йних б1лих щурах-самцях р1зного в1ку I охоплювала найважлив1ш1 пер1оди життя: 14 д1б (пер1од прозр1вання щурят), 45 д1б (пер1од статевого дозр1вання) I 180 д1б (репродуктивний пер1од). Тривала д1я червоного шламу на оргаызм щур1в досягалась щоденним перебуванням тварин на шламовм п1дстилц1 тов-щиною 5-7 мм (з щотижневим оновленням), почи-наючи з дня народження. Утримання I використання лабораторних тварин вщповщало правилам «Европейсько! конвенцИ захисту хребетних тварин, як1 використовуються з експериментальною метою та Ышою науковою метою, а також методам, що рекомендован! нац1ональними нормами з бюетики I проведен! у вщповщност1 з Законом Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (№ 1759-У1 от 15.12.2009).
У надниркових залозах контрольних I пщцослщних тварин дослщжували динам1ку зм1н ширини пучко-во! зони (мкм) та структурно-функцюнальний стан !х адренокортикоцит1в. Загальновизнаною методикою вираховували середн1 об'еми кглтин, !х ядер I ядерець. Отриман дан1 виражали у мкм1. Визначали показники ядерно-цитоплазматичного (ЯЦС) I ядерцево-ядерного (ЯЯС) сп1вв1дношень в адренокортикоцитах, встановлення яких дозволило об'ективно судити про функцюнальний стан даних кглтин. Звертали увагу на динам1ку зм1н к1лькост1 адренокортикоцит1в з темною або свгглою цитоплазмою, що стало також пщставою для визначення функц1онального стану кортикоцит1в.
Вираховували 1ндекс васкуляризацИ паренх1ми залози [3]. З метою уточнення р1вня функц1онально1 активност1 досл1джуваних структур кори використо-вували 1нтегральний показник: Ыдекс функцюналь-но! активност1 (1ФА) [1]. Розрахунок проводили за даними надниркових залоз у 10 тварин кожно! групи.
Застосовуючи набори реактив1в «Стеро!д1ФА-кортизол» методом твердофазного 1мунофермент-
Таблиця 2.
Показники функцюнально'Г активност адренокортикоцитiв пучковоГ зони, васкуляризацГГ паренхiми наднирникiв та вмiсту кортизолу в периферичнш кровi щурiв пiсля дГГ
червоного шламу (М±т / п=10)
Показники В1к тварин, д1б
14 Вщхилення вщ контролю, % 45 Вщхилення вщ контролю, % 180 Вщхилення вщ контролю, %
1ндекс функцюнальноУ активност! кл1тин пучково! зони 157,1+16,8 +20,5 222,0+12,6 -43,8 589,5+25,7 -44,1
130,4+12,1 395,0+18,9 1054,1+29,9
1ндекс васкуляризацИ' (VI) 0,55+0,04 +83,3 0,60+0,03 +71,4 0,52+0,01 +4,0
0,30+0,02 0,35+0,01 0,50+0,02
Вм1ст кортизолу в кров1 (тМЕ/Ь) 15,4+2,7** +21,2 14,1+1,1* -13,0 22,8+1,9 -5,4
12,7+2,1 16,2+1,0 24,1+1,6
Примiтка: в чисельнику - дослщ, в знаменнику - контроль * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 порiвняно з контролем.
Рис. 1. Надниркова залоза 14-добового щура шсля дГГ червоного шламу. Капсула потовщена (1). У цитоплазмi клiтин пучковоГзони накопичення лтосом (2) i ознаки пiдвищення функцГГ. Забарвлення: гематоксилiном i еозином. Об. 90, ок. 15.
ного аналiзу визначали концентрацт кортизолу в периферичнм кровi тварин [2].
Варiацiйно-статистичну обробку Bcix отриманих показникiв експерименту здмснювали за методом Стьюдента-Фiшера за допомогою комп'ютерних програм Excel-2000, Sigma Plot з обробкою графiчних зображень [6,7].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Як показали дослiдження у 14-добових щурiв пiсля дil' червоного шламу пучкова зона розширювалась на 10,8%, порiвняно з даними контрольно! групи тварин. Гемокапшярне русло було повнокровне. При цьому, шдекс васкуляризаци паренхiми пучково! зони пiдвищувався на 83,3% (табл. 2).
У пучковм зон збiльшувалась кiлькiсть клiтин iз свiтлою ущiльненою цитоплазмою, що е, як вiдомо, одним з показниюв пiдвищення рiвня стеро'1догенезу.
Об'еми кгмтин пучково! зони, !х ядер i ядерець збiльшувались вiдповiдно на 12,1%, 23,2% i 22,0%, тодi як ядерно-цитоплазматичне стввщношення (ЯЦС) у клггинах зменшувалось на 8,1%, порiвняно з контролем (табл. 1).У цитоплазмi адренокорти-коцитiв вiдмiчалось зростання юлькост порожнiх i заповнених лiпiдами лтосом (рис. 1).
При цьому, визначалось пщвищення вмюту кортизолу в периферичнм кровi на 21,2%. 1ндекс функ-цiонально! активностi (1ФА) в адренокортикоцитах пучково! зони пщвищувався на 36,5% (табл. 2).
Таким чином, отриман дан свiдчать, що у щурiв 14-добового вiку за умов дм червоного шламу спо-стертались не рiзко вираженi ознаки розвитку стре-сорно! реакцi!, що виявлялось у посиленн функ-цiонального напруження в адренокортикоцитах пучково! зони наднирниюв.
У 45-добових щурiв за умов дм червоного шламу вiдбувалось звуження пучково! зони на 7,7%. Кро-вонаповнення залози залишалось пiдвищеним. 1н-декс васкуляризацi! паренхiми залози пщвищувався на 71,4% i складав 0,60±0,03 (табл. 2). У пучковiй зон визначалась дискомплектацiя тяжiв залозис-тих елемен^в, часто виявлялись очаги деструкцп. В окремих клiтинах пучково! зони вiдмiчались ознаки дистрофiчних змiн: нерiвномiрне забарвлення ци-
Рис. 2. Надниркова залоза 45-добового щура п1сля три-валоГ дГГ червоного шламу. Об'еми адренокортикоцит1в, 'Гх ядер та ядерець у пучковш зон1 зменшен1. В кл1тинах пучковоГ зони нер1вном1рне забарвлення цитоплазми, поява еозинофшьних крапель I брилок (1). Переважан-ня кл1тин з темною цитоплазмою.
Ознаки вакуолязацГГ в цитоплазм! кл1тин (2). Забарвлення: гематоксилшом I еозином. Об. 90, ок. 15.
топлазми, поява еозинофшьних крапель I брилок. Переважали кгмтини з темною цитоплазмою. Спо-стер1галась вакуол1зац1я окремих груп темних кгмтин та просв1тлення !х цитоплазми (рис. 2).
Вщм1чались структурн1 ознаки зниження !х функ-ц1!, що супроводжувалось зменшенням об'ем1в цих адренокортикоцит1в на 12,0%, !х ядер на 24,4% I ядерець на 38,7%.
Показник ЯЦС у кл1тинах пучково! зони зростав на 28,6%, а ядерцево-ядерного сп1ввщношення (ЯЯС) - на 23,5% (табл. 1). 1ФА в кгмтинах пучково! зони знижувався на 30,2% (табл. 2). У цитоплазм! цих клггин зменшувалась кшьюсть л1пщних включень, що за думкою Рогозино! I сп1вавтор1в [9] може свщ-чити про посилене споживання холестерину в результат! попередньо! активаци стеро!догенезу. При цьому, р!вень кортизолу в кров! тддослщних щур!в знижувався на 13,0%, пор!вняно з контролем. Отже, у 45-добових тддослщних тварин ознаки стрес-реакц!! посилювались. Знижувалась функцюнальна
Рис. 3. Надниркова залоза 180-добового щура пiсля тривалоГ дГГ червоного шламу. ЗбГльшення кiлькостi клiтин пучковоГ зони зГ свГтлою цитоплазмою. Карюметричш i нуклеометричнГ показники адренокортикоцитГв знижеш. Забарвлення: гематоксилГном i еозином. Об. 40, ок. 15.
активнють адренокортикоцитiв пучково! зони надниркових залоз, що, очевидно було проявом по-рушення принципу негативного зворотного зв'язку в роботi гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирниково! системи. При цьому, в адренокортикоцитах визна-чались ознаки дистрофiчних змiн.
У 180-добових тварин за умов тривало! дм чер-воного шламу в деяких дтянках пучково! зони ви-являлись порушення морфогенезу. При цьому, тяжi адренокортикоцитiв втрачали правильний хщ i роз-ташовувались суцiльним пластом, щтьно приляга-ючи один до одного. Серед кттин спостерiгалось збтьшення кiлькостi адренокортикоцитiв зi свiтлою цитоплазмою, порiвняно з 45-добовими пщдослщ-ними щурами (рис. 3). Однак, морфометричн дан цих кпiтин показували про зниження !х функцюналь-но! активной. Зменшувались об'еми ядер адрено-кортикоци^в на 3,4% i ядерець на 14,8%. Показник ЯЯС в кттинах пщвищувався на 12,9% (табл. 1). Рiвень кортизолу в кровi тддослщних тварин знижу-вався на 5,4%. Вщносно контролю низьким (на 8,4%) визначався 1ФА в адренокортикоцитах (табл. 2).
Висновки. Дiя червоного шламу на оргаызм тварин протягом 14 дiб приводить до не pi3KO виражених ознак розвитку стресорно! реакцй', що виявляеться у пщвищены функцюнально! активностi в адренокортикоцитах пучково! зони кори наднирниюв.У 45-добових пiдцослiдних тварин ознаки стрес-реакцй посилю-ються. Знижуеться функцiя в адренокортикоцитах пучково! зони. При цьому, в структурi кгмтин ви-значаються ознаки дистрофiчних змiн. У бтьш вщ-даленi термiни дм червоного шламу (на 180 добу життя тддослщних тварин) в наднирниках зниження функцп продовжуеться i вiдбуваеться на фон дистрофiчних змiн в адренокортикоцитах пучково! зони та зменшення кортизолу в периферичнм кровi, що характерно для стадп виснаження загального адаптацмного синдрому.
Перспективи подальших дослiджень. Подаль-шi дослiдження плануеться спрямувати на пошук найбiльш дiевих i доступних засобiв протидп та ко-рекцп токсично! дм червоного шламу на структурно-функцiональну органiзацiю надниркових залоз.
Л^ература
1. Баранова Т.Ю. Функциональная морфология гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы при остром инфаркте миокарда: автореф. дис. канд. мед. наук: 03.00.25/14.00.15 / Т.Ю. Баранова. - Москва, 2008. — 22 с.
2. Головаченко В.А. Инструкции по применению наборов реактивов для иммуноферментного определения гормонов / В.А. Головаченко, Д.Г. Полынцев. - М.: МГУ, 2000. - 55 с.
3. Зеркалова Ю.Ф. Морфофункциональные изменения некоторых эндокринных желез при гипоксии различного генгеза: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.15 / Ю.Ф. Зеркалова. - Ульяновск, 2006. - 23 с.
4. Карташев А.Г. Влияние хронических факторов в постнатальном онтогенезе животных / А.Г. Карташев. —Томск: «В-Спектр», 2010. — 122 с.
5. Корнеев В.И. Красные шламы (свойства, складирование, применение) / В.И. Корнеев, А.Г. Сусс, А.И. Цеховой. — М.: Металлургия, 1991. — 144 с.
6. Лапач С.К. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С.К. Лапач, А.В. Чу-бенко, П.Н. Бабич. - К.: МОРИОН, 2001. - С. 144-155.
7. Лях Ю.Е. Основы компьютерной биостатистики / Ю.Е. Лях. — Донецк, 2006. - 211 с.
8. Пикалюк B.C. Органы внутренней секреции / В.С. Пикалюк, В.П. Шкуренко, С.А. Кутя. — Симферополь, 2007. - 96 с.
9. Рогозина О.В. Морфология аденогипофиза и надпочечников под воздействием свинцовой интоксикации и ее коррекции / О.В. Рогозина, Н.Ю. Озерова, Н.К. Каширина // Свп" медицини та бюлогп. - 2009. — № 3. - С. 136-140.
УДК 616.43:611.441: 576.31:591.481.2
ПАТОФ1ЗЮЛОПЧН1 ТА МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н В АДРЕНОКОРТИКОЦИТАХ ПУЧКО-ВОТ ЗОНИ НАДНИРНИК1В ЗА УМОВ ДМ ЧЕРВОНОГО ШЛАМУ Борецький Г. Г.
Резюме. В доогмджены отриман новi дан вщносно характеру i динамки патофiзiологiчних та морфо-лопчних змш в адренокортикоцитах пучково! зони кори надниркових залоз за умов тривало! дм на оргаызм червоного шламу. Встановлена залежнють змЫ структури i функци клггин пучково! зони кори наднирниюв вщ тривалост дм червоного шламу у тварин рiзного в^.
^^40Bi слова: наднирковi залози, адренокортикоцити, пучкова зона, структурно-функцюнальний стан, червоний шлам.
УДК 616.43:611.441: 576.31:591.481.2
ПАТОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ В АДРЕНОКОРТИКОЦИТАХ ПУЧКОВОЙ ЗОНЫ НАДПОЧЕЧНИКОВ В УСЛОВИЯХ ДЕЙСТВИЯ КРАСНОГО ШЛАМА Борецкий Г. Г.
Резюме. В исследовании получены новые данные относительно характера и динамики патофизиологических и морфологических изменений в адренокортикоцитах пучковой зоны коры надпочечниковых желез в условиях длительного действия на организм красного шлама. Установлена зависимость изменений структуры и функции клеток пучковой зоны надпочечников от длительности действия красного шлама у животных различного возраста.
Ключевые слова: надпочечники, адренокортикоциты, пучковая зона, структурно-функциональное состояние, красный шлам.
UDC 616.43:611.441: 576.31:591.481.2
PATHOHPYSIOLOGY AND MORPHOLOGY CHANGES OF ZONA FASCICULATA ADRENAL CORTICAL CELLS UNDER THE PROLONGED EXPOSURE OF THE RED MUD
Boretskyi G. G.
Abstract. By means of modern techniques, new data, regarding the character and dynamics of structural and functional changes in adrenal cortical cells under condition of prolonged organism exposure of the red mud, has been obtained.
Purpose. To evaluate the dynamics of the structural and functional changes and the direction of reparative processes in adrenal cortical cells of animals of all ages under organism exposure of the red mud.
Methods. In the adrenal glands of control and experimental animals was measured in the cortex generally accepted methodology calculated the average volume of the cells, their nuclei and nucleoli. Studying the dynamics of changes in the number of adrenocorticocytes with dark or light and using kits of reagent «steroidIFA-cortisol» determined the concentration of cortisol in peripheral blood of animal.
Results. The article investigates the structural changes of zona fasciculata adrenal cortical cells under the prolonged exposure of the red mud. It was established that the red mud exposure on the rats for 14 days causes increased adrenocortical functional, which was accompanied by corresponding changes in the structure of these cells and the morphometric data. The red mud exposure on 45-day-old rats reduces adrenocortical function and causes significant dystrophic and degenerative rearrangement in these cells. On the 180th day of the experiment adrenocorticocytes reduction function is accompanied by structural changes that are characteristic of the depletion stage of general adaptation syndrome.
Originality. Using modern biomedical research methods, new data regarding the character and dynamics of structural changes in adrenal cortical cells under the prolonged exposure of the red mud, has been obtained. The dependence of changes of the structure and the function of adrenal cortical cells on the duration of the red mud exposure in animals' organisms of all ages has been established.
Conclusion. The prolonged exposure of the red mud on animals' organisms leads to significant changes in the structural organization in adrenal cortical cells, the character of which depends on both the duration of the red mud exposure as well as on the animals' age.
Keywords: adrenal gland, zona fasciculata, adrenal cortical cells, structure, red mud.
Рецензент — проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 10.01.2017 року
© Борута Н. В.
УДК 616.381-002.1-092.9 Борута Н. В.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ ЩУР1В ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕНН1 ОЧЕРЕВИНИ
ВДНЗ Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академiя»
(м. Полтава)
boruta.nata@mail.ru
Робота е фрагментом науково-дослщно! роботи ВДНЗ Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» МОЗ Укра!ни «Експериментально-морфо-лопчне вивчення дм транспланта^в крюконсервова-но! плаценти та Ыших екзогенних чинниюв на мор-фофункцюнальний стан ряду внутршых оргаыв», № державно! реестраци 011311006185. Автор е ствви-конавцем роботи.
Вступ. Запалення - найбтьш поширена форма патологи, яка складае основу бтьшост хвороб людини. 1й належить провщне мюце у всм юторп вчення про хвороби [2]. Незважаючи на глибоке i багатогранне вивчення ще! патологи протягом сто-лггь, вона не втрачае свое! актуальност i в сучаснм медициы.
В останнм час в харчовм промисловост для продовження термшу використання та збереження харчових продукпв, використовують Л-карапнен -
сульфатизований полюахарид. За даними науково! лтератури при тривалому надходженн в оргаызм ця речовина викликае асептичне запалення ряду внутршых оргаыв, в тому чист i шлунку [2,3]. Але стае очевидним, що вплив Л-карапнену на структуру червоного юсткового мозку мало вивчений i дан про патолопчы змши, як викликае ця речовина, не чисельы.
Червоний юстковий мозок забезпечуеться кров'ю за допомогою судин, що проникають через оюстя в спещальы отвори в компактно речовин юстки. Увмшовши в юстковий мозок, артери розгалужуються на висхщы i низхщы судини, вщ яких радiально вщходять артерюли [1,7,11]. Спо-чатку вони переходять у вузьк каптяри, а по™ в дтян^ ендосту переходять в широю тонкостшы з щiлиноподiбними порами синуси. З синуЫв кров збираеться в центральну венулу. Наявнють щтин
