CC BY
15
© Бондарчук В. I.
УДК 616.133.28-02.8:616.33/.342-002]-055.1-092.9 Бондарчук В. I.
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО-ПРОСТОРОВОГ РЕОРГАН1ЗАЦП АРТЕР1Й ЩЕЛЕПНО-РОТОВО'ГД1ЛЯНКИ Б1ЛИХ ЩУР1В-САМЦ1В ПРИ ВПЛИВ1 Р1ЗНИХ ТИП1В ЗАПАЛЬНОГ РЕАКЦП ЗА УМОВИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГАСТРОДУОДЕН1ТУ
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет iм. I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» (м. Тернопшь)
valentuna [email protected]
Робота виконана в рамках планово! науково! роботи кафедри анатомп людини ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний унiверситет iменi 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» «Морфо-функ^-ональш змiни в тканинах i залозах оргашв травного тракту, а також в залозистих органах Ышо! локалiза-цiТ при моделюваннi патологiчних процеЫв» (№ державно! реeстрацiТ: 0115Ы001159).
Вступ. За даними наукових публкацм, мкро-судинне русло рiзних топографiчних дiлянок ро-тово! порожнини характеризуемся специфiчними ознаками структурно-просторово! органiзацiТ та рiзною щiльнiстю на одиницю площi [1,2,4,10]. Ре-моделювання артерiй резистивного типу, яю кро-вопостачають порожнину рота, при патологи шлун-ково-кишкового тракту та гепато-бiлiарноТ системи характеризуются динамiчними зменшеннями про-свiту судин, потовщенням медiТ, зниженням Тх про-пускно! здатностi, пошкодженням ендотелiального шару та, як наслщок, ендотелiальною дисфункщею. При цьому в мiкроциркуляторному ру^ мае мiсце звуження просвiту артерюл, розширення капiлярiв та венул, а також зменшення щiльностi капiлярiв [3,4]. Найбшьш вираженi змiни мiкросудин вщбу-ваються у слизовiй оболонцi ясен. Зниження шдек-су артерiолярно-венулярних вщношень вказуе на зменшення кровотоку у слизовм оболонцi ротово! порожнини з подальшим наростанням гiпоксiТ тканин [3,10,11]. В той же час особливост перебудо-ви судин щелепно-ротово! дшянки при запальних процесах у верхшх вщдшах шлунково-кишкового тракту потребують подальшого вивчення, зокрема у контекстi перебку цих процесiв при рiзних типах за-пально! реакцiТ органiзму.
Мета роботи - встановити просторовi i мор-фометричнi особливостi перебудови мапстральних судин щелепно-ротово! дiлянки у бших щурiв-самцiв при експериментальному гастродуоденiтi (ГД) у тва-рин з рiзними типами запально! реакцiТ (ТЗР).
Об'ект I методи дослщження. Дослiдження ви-конано на 24 бiлих безпородних щурах-самцях масою 180-200 г, яких утримували у звичайних умовах на стандартному рацюш вiварiю. При здмсненш експери-менту були дотриманi загальн етичнi принципи експе-риментiв на тваринах i вимоги бвропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментальних та наукових цшей [5,9].
Тварини були роздшеш на 4 групи: 1 група -контрольна (штактш тварини); 2 група - тварини з ГД при нормоерпчному ТЗР; 3 група - тварини з ГД при ппоерпчному ТЗР; 4 група - тварини з ГД при пперерпчному ТЗР. У гризушв 2, 3, 4 груп мо-делювали гострий ГД шляхом зондового введення у шлунок 0,25 мл 10% розчину етилового спирту та 0,5 мл 1,25% розчину соляно! кислоти з штерва-лом у 5 хв. Машпулящю здмснювали 1 раз на добу протягом 7 дшв [8]. Ппоерпчний ТЗР вщтворювали шляхом внутршньом'язового введення алкшуючого цитостатика циклофосфану (ВАТ «КиТвмедпрепа-рат», УкраТна) у дозi 10 мг/кг маси тiла за 3 дш до початку моделювання ГД i щоденно протягом експе-рименту [6]. Гiперергiчний ТЗР моделювали шляхом внутрiшньом'язового введення пiрогеналу (НД1ЕМ iм. М.Ф. Гамале! РАМН, РоЫя) на фiзiологiчному розчинi у кшькост 5 мiнiмальних пiрогенних доз на одну тварину за 1 день до початку моделювання ГД i щоденно протягом експерименту [7]. Нормоерпч-ною запальна реакцiя вважалася у тварин, яким моделювали ГД без додаткового введення будь-яких середниюв. Щурiв виводили з експерименту на 10-у добу шляхом швидко! декаттацп пщ загальним наркозом, який забезпечували шляхом внутршньооче-ревинного введення 5% розчину тюпенталу натр^ iз розрахунку 1 мл на 100 г маси тша.
Для оцшки стану артерiального русла щелепно-ротово! дшянки бших щурiв проведено дослщження контрастних рентгенангiограм з подальшим ана-лiзом його просторово! оргашзацп за методикою Шошенко К.А. та ш. [12], згiдно яко! структурно-функцiональною одиницею кровоносного русла е судинний трмник (бiфуркацiя, галуження), в якому визначали дiаметр основного стовбура (й0), товс^-шо! (й1) i тоншо! (й2) дочiрнiх гiлок, а також сумарний кут галуження трмника (ф0) i його складовi компо-ненти - кути вщхилення товстiшоТ (ф1) та тоншо! (ф2) гiлок наступних порядкiв.
На пiдставi вимiрюваних характеристик трiйника розраховували:
- коефМент асиметрiТ:
(1);
коефiцiент галуження:
(2).
Статистичну обробку отриманих результат здмснювали методом варiацiйноí статистики з ви-користанням програми «Microsoft Excel». Визначали середне значення (М), стандартне вщхилення (5) та похибку середнього (m).
Перевiрку отриманих результатiв виконано у вщ-дiлi системних статистичних дослщжень ДВНЗ «Тер-нопiльський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського МОЗ Украши» в програмному пакет Statsoft STATISTIKA.
Результати дослiдження та Ух обговорення. При оглядi контрастних рентгенангюграм визначав-ся високий рiвень васкуляризацií дослiджуваноí ана-томiчноí дшянки, про що свiдчить добре розвинута судинна с^ка. Кровопостачання тканин ротово' по-рожнини у бiлих щурiв здiйснюеться дочiрнiми суди-нами зовшшньо'' сонно' артерií, при цьому основний об'ем кровi надходить через лицеву артер^ (iнша íí назва - зовшшня верхньощелепна артерiя). Ця ма-гiстральна судина вiдходить вiд a. carotis externa на рiвнi гшки нижньоí щелепи (рис.).
Для уточнення особливостей ремоделювання судин та оцшки ступеня вираженостi цього процесу в рiзних дослiджуваних групах проводилося кшькю-не визначення параметрiв артерiальних трмниюв. При цьому як D0 першого порядку брався до уваги дiаметр a. facialis на рiвнi гшки нижньо1 щелепи, а íí дочiрнi гiлки формували бiфуркацií другого порядку.
Як свщчить аналiз морфометричних показни-кiв при експериментально вiдтвореному ГД у бших щурiв збiльшуються емнюш параметри артерiаль-ного русла щелепно-ротово1 дiлянки. Пщтверджен-ням цього е зростання величини дiаметрiв складо-вих компоненлв судинних бiфуркацiй у порiвняннi з контрольною групою, при цьому найсуттевш змiни мали мiсце у щурiв з гiперергiчним ТЗР (табл. 1).
В артерiальних трiйниках першого порядку дiа-метр основного стовбура складав (0,49±0,03) мм, що на 36,11% бшьше, нiж у штактних тварин (p<0,05). Дiаметр товстiшоí дочiрньоí гiлки зростав на 42,86% (p<0,05), досягаючи (0,40±0,02) мм. Значення D2 складало (0,35±0,03) мм, тобто збшьшувалося на 45,83%. Для бiфуркацiй другого порядку також було характерним розширення дочiрнiх артерiй. Так, величина D1 зростала до (0,29±0,02) мм, тобто на 38,1%, величина D2 штенсифкувалася на 55,56% (p<0,05) i дорiвнювала (0,28±0,02) мм. Слiд заува-жити, що у данм експериментальнiй грут значення дослiджуваних показникiв статистично достовiрно вiдрiзнялися вiд аналогiчних як у грут контролю, так i у грут з нормоерпчним ТЗР (D0, D1, D2 першого i другого порядку). Значима вщмшнють значень бшьшост величин мала мiсце i при спiвставленнi iз групою тварин iз гiпоергiчним ТЗР (D0, D1 першого порядку, D1 другого порядку).
Структурно-просторове ремоделювання су-динного русла вщбувалося не лише за рахунок збшьшення емностi артерiй, але й внаслщок змiн характеру íх галужень, про що свщчать пертурба-цп коефiцiентiв асиметрií та галуження. Останнм
Рис. Артерiальне русло щелепно-ротово!дшянки штак-тного бiлого щура: зовнiшня сонна артерiя (1), лицева артерiя (2).
Фотографiя контрастно'!' рентгенангiограми.
демонструе спiввiдношення сумарноУ площi поперечного перерiзу дочiрнiх гiлок бiфуркацií та площi стовбуровоУ судини. У галуженнях першого порядку к збшьшувався вщносно показника iнтактних тварин у всiх експериментальних групах: на 8,63% при нормоерпчному ТЗР, на 14,08% при ппоерпчному, на 21,25% при пперерпчному. В той же час на рiвнi дрiбнiших артерiй змши коефiцiенту галуження мали неоднорiдний характер. При нормоерпчному ТЗР вш практично не змшювався (рiзниця -1,59%), при ппоерпчному меншав на 10,59%, а при пперерпчному тит, навпаки, штенсифкувався на 6,69%. Таку динам^ можна трактувати як вияв рiзних варiантiв перебудови стереометричноУ органiзацií дрiбних ар-терiй i, ймовiрно, судин мiкроциркуляторного русла.
Ще одним шдикатором структурно-просторовоУ перебудови дослiджуваних артерiй були змши ку^в галужень дочiрнiх судин артерiальних трiйникiв. При цьому також спостер^алися iстотнi вiдмiнностi таких явищ у рiзних експериментальних групах (табл. 2).
У щурiв з нормоерпчним ТЗР кути галуження у би фурка^ях першого порядку практично не змшилися у порiвняннi з контрольною групою, при цьому у трмни-ках другого порядку суттево i майже рiвномiрно збшь-шувалися кути вщходження i товстiшоí, i тоншоУ дочiр-нiх гiлок - на 28,57% та 30,82% вщповщно. Необхщно зазначити, що значення ф0, ф1, ф2 другого порядку у дашй когортi спостережень i контрольнiй статистично достовiрно вiдрiзнялися мiж собою (р<0,05).
Група з гiпоергiчним ТЗР характеризувалася мЫмально вираженими змiнами, якi мали мюце у галуженнях другого порядку: величина ф1 зростала на 9,18%, ф2 - на 6,81%. I навпаки, в умовах пперер-пчного ТЗР пертурбацií зазначених морфометричних показниюв були вираженi найбiльш яскраво. Тут змши торкнулися як галужень першого порядку, де ф1 збшьшувався на 11,38%, а ф2 на 15,08%, так i бi-фуркацм другого порядку, де прогресiя величини ф1 становила 39,29%, ф2 - 36,20%. Варто вказати, що у щурiв iз гiперергiчним ТЗР значення дослщжуваних морфометричних показникiв статистично достовiр-но рiзнилися вiд однотипних у контрольна групi (для ф0, ф1, ф2 другого порядку р<0,01) i у групi з ппоерпч-ним ТЗР (для ф ф1, ф2 другого порядку р<0,05).
Порiвняння кутiв вiдходження тоншо! i товстiшоI дочiрнiх гiлок артерiальних трмниюв свiдчить, що збiльшення ф, i ф2 в обох порядках галужень уЫх до-слiджуваних груп в основному вщбувалося рiвно-мiрно, про що свщчить сталiсть спiввiдношення ф1/ ф2. Виняток складають бiфуркацiI першого порядку у гризунiв з пперерпчним ТЗР, де зростання кута вщ-ходження тоншо! гiлки здiйснювалося штенсивнше.
Висновки
1. Структурно-функцiональнi змiни шлунково-киш-кового тракту у бiлих щурiв при експериментально вщ-твореному гастродуодент супроводжуються ознака-ми ремоделювання артерм щелепно-ротово! дiлянки.
2. Зазначене ремоделювання вщбуваеться за ра-хунок змнни eмностi артерiй, про що свщчить збть-шення дiаметрiв усiх компонен^в дослiджуваних судинних бiфуркацiй вiд 2,78% до 55,56% вщносно контрольно! групи. 1нший механiзм перебудови ар-терiального русла - змiна його просторових характеристик, що знайшло вщображення у динамiцi змiн коефiцieнта асиметрп та кутiв галужень, останнi при цьому збтьшувалися вiд 6,81% до 39,29% вщносно контрольно! групи.
3. Спостертаеться залежнють iнтенсивностi ремоделювання артерiй вщ типу запально! реакцп -найбтьш значними воно було у щурiв з пперерпч-
Таблиця 1.
Характеристика структурно-просторовоТ оргашзацм артерiй щелепно-ротовоГ дшянки iнтактних бiлих щурiв та при експериментальному ГД у тварин з рiзними ТЗР
Параметр Порядок судинного трмника Контрольна 1 експериментальш групи тварин
Контроль, п=12 Нормоерпчний ТЗР, п=12 Ппоерпчний ТЗР, п=12 Пперерпчний ТЗР, п=12
1 2 3 4 5 6
й0, мм 1 0,36+0,04 0,37+0,03 р1>0,05 0,37+0,04 р1>0,05 р2>0,05 0,49+0,03 р1<0,05 р2<0,05 р3<0,05
II 0,24+0,04 0,25+0,02 р1>0,05 0,27+0,04 р1>0,05 р2>0,05 0,35+0,03 р1>0,05 р2<0,05 р3>0,05
й1, мм I 0,28+0,04 0,28+0,02 р1>0,05 0,30+0,04 р1<0,05 р2>0,05 0,40+0,02 р1<0,05 р2<0,01 р3<0,05
II 0,21+0,03 0,21+0,03 р1>0,05 0,21+0,03 р1>0,05 р2>0,05 0,29+0,02 р1>0,05 р2<0,05 р3>0,05
й2, мм I 0,24+0,04 0,25+0,02 р1>0,05 0,27+0,04 р1>0,05 р2>0,05 0,35+0,03 р1>0,05 р2<0,05 р3>0,05
II 0,18+0,03 0,20+0,03 р1>0,05 0,20+0,03 р1>0,05 р2>0,05 0,28+0,02 р1<0,05 р2<0,05 р3>0,05
Н2 I 42,78+0,53 44,25+1,04 р1>0,05 41,89+3,00 р1>0,05 р2>0,05 42,00+2,10 р1>0,05 р2>0,05 р3>0,05
II 42,23+1,44 44,20+1,70 р1>0,05 45,33+0,91 р1>0,05 р2>0,05 47,18+0,59 р1<0,05 р2<0,05 р3<0,05
к I 95,84+9,42 104,47+7,43 р1>0,05 109,92+11,03 р1>0,05 р2>0,05 117,09+2,45 р1>0,05 р2<0,05 р3<0,05
II 132,42+6,02 130,83+13,21 р1>0,05 121,83+8,27 р1>0,05 р2>0,05 139,11+7,77 р1>0,05 р2>0,05 р3<0,05
Примiтки:
1. п=12, оск1льки вим1рювання проводилося на рентгенангюграмах у прав1й I л1в1й бокових проекциях у кожного з 6 щур1в групи;
2. р1 - сглвставлення з контрольною групою;
3. р2 - сп1вставлення з тваринами з нормоерпчним типом запальноТ реакцп;
4. р3 - сп1вставлення з тваринами з ппоерпчним типом запально! реакцп
Таблиця 2.
Характеристика ку^в галужень артерш щелепно-ротовоГ дiлянки бiлих щурiв з рiзними
типами запальноТ реакцГГ
Парметр Порядок судинного тр1йника Контрольна 1 експериментальш групи тварин
Контроль, п=12 Контроль, п=12 Контроль, п=12 Контроль, п=12
1 2 3 4 5 6
Ф0, град. 1 41,9±3,4 42,2+3,4 р1>0,05 41,2+3,3 р1>0,05 р2>0,05 47,6+4,1 р1>0,05 р2>0,05 р3>0,05
II 47,5±3,8 61,7+3,7 р1<0,05 51,2+3,6 р1>0,05 р2>0,05 65,3+4,1 р1<0,01 р2>0,05 р3<0,05
Ф1, град. I 16,7±1,3 17,0+1,4 р1>0,05 16,7+1,3 р1>0,05 р2>0,05 18,6+1,7 р1>0,05 р2>0,05 р3>0,05
II 19,6±1,5 25,2+1,3 р1<0,05 21,4+1,6 р1>0,05 р2>0,05 27,3+2,0 р1<0,01 р^0,05 р3<0,05
Ф2, град. I 25,2±2,1 25,3+2,1 р1>0,05 24,5+2,1 р1>0,05 р2>0,05 29,0+2,4 р1>0,05 р2>0,05 р3>0,05
II 27,9±2,3 36,5+2,4 р1<0,05 29,8+2,0 р1>0,05 р2>0,05 38,0+2,2 р1<0,01 р^0,05 р3<0,05
Ф1/Ф2 I 0,67+0,02 0,68+0,02 р1>0,05 0,69+0,02 р1>0,05 р2>0,05 0,64+0,02 р1>0,01 р^0,05 р3>0,05
II 0,71+0,01 0,70+0,01 р1>0,05 0,71+0,01 р1>0,05 р2>0,05 0,71+0,02 р1>0,01 р^0,05 р3>0,05
Примiтки:
1. п=12, оскiльки вимырювання проводилося на рентгенангiограмах у правiй i лiвiй бокових проекцiях у кожного з 6 щурiв групи;
2. р1 - спiвставлення з контрольною групою;
3. р2 - сгавставлення з тваринами з нормоерпчним типом запальноТ реакци;
4. р3 - спiвставлення з тваринами з ппоерпчним типом запальноТ реакци.
процеск Результати досл1дження дадуть нову основу пошуюв заход1в для попередження I пом'якшення неба-
ним типом запально! реакци, у яких спостер1галася активац1я обох вище зазначених механ1зм1в. У тва-рин з г1поерг1чним типом запальноТ реакци ремоде-лювання вщбувалося переважно за рахунок просто-рово! перебудови артер1альних б1фуркац1й.
Перспективи подальших досл1джень дозволять доповнити та розширити сучасн1 дан1 про ремоде-лювання структурних компонент1в щ1чно! д1лянки при вплив1 р1зних тип1в запальноТ реакци за умов експери-ментального гастродуодеыту I можуть бути використан1 в подалышлй науково-досл1дн1й робот1 та в навчальному
жаного спрямування патолопчного процесу.
Отриман науков1 дан1 про особливост1 структурно-просторовот реоргаызаци артер1й щелепно-ро-тово! д1лянки при гастродуоден1т1 у особин з р1зними типами запальноТ реакци дозволить поглибити юну-юч1 знання про морфолог1чн1 механ1зми ушкодження судин I отримати основу для розробки метод1в попередження та пом'якшення структурних зм1н при досл1джуван1й патологи.
Л1тература
Б1лаш С.М. Реакц1я судин гемом1кроциркуляторного русла ст1нки фундального в1дд1лу шлунку на гострий експеримен-тальний гастрит, введення препарату «платекс-плацентарний» та при !х сум1сн1й дм / С.М. Б1лаш // Вюник проблем бюлогп I медицини. - 2012. - Том 1, № 4. - С. 188-192.
Гнатюк М.С. Структурно-функцюнальне дослщження особливостей вково! перебудови артер1й пщнижньощелепно! за-лози / М.С. Гнатюк, Л.Я. Посоленик // Медична х1м1я. - Т.: Укрмедкнига, 2013. - Т. 15, № 2. - С. 48-51. Кобза 1.1. Результати мапстрал1зацп зовшшньоТ сонно! артерп / 1.1. Кобза, А.П. Мелень, Р.1. Трутяк, Т.1. Кобза, Р.В. Радиш // Клшпна флеболог1я. - 2010. - Т. 3, № 1. - С. 78-80.
4. Левюв М.О. Структурно-просторова перебудова артерiального русла привушноУ залози при експериментальшй механiчнiй жовтяницi / М.О. Левюв, А.Г. Шульгай // Вюник наукових дослiджень. - 2012. - № 2. - С. 73-76.
5. Науково-практичш рекомендацп з утримання лабораторних тварин, та роботи з ними / Ю.М. Кожем'яюн, О.С. Хромов, М.А. Фтоненко, ГА. Сайфетдшова. - К.: Авщена, 2002. - 156 с.
6. Патент 57189 УкраУна, МПК (2011.01) А61К 31/00 G09B 23/28 (2006.01). СпоЫб моделювання пародонтита / Авдеев О.В.; Терноптьський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського. - № u201010071; заявл. 16.08.2010; опубл. 10.02.2011. — Бюл. № 3, 2011 р.
7. Патент 66298 УкраУна, МПК А61К 39/104 (2006.01); G09B 23/28 (2006.01). Споаб моделювання пародонтиту / Авдеев О.В.; Терноптьський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського. - № u201108090; заявл. 29.06.2011; опубл. 26.12.2011. — Бюл. № 24, 2011 р.
8. Патент 98021 УкраУна, МПК (51) G09B 23/78 G01N 23/48 G01N 33/84 G01N 33/98 (2006.01). СпоЫб моделювання запальних процеЫв слизовоУ оболонки порожнини рота / Мисула Н.1., Авдеев О.В.; Терноптьський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського. - № u201010071; заявл. u 2014 12673; опубл. 10.04.2015. — Бюл. № 7, 2015 р.
9. Резнков О.Г. Загальш етичш принципи експеримен^в на тваринах. Перший нацюнальний конгрес з бюетики / О.Г. Резнков // Ендокринолопя. - 2003. - № 1 (8). - С. 142-145.
10. Стоян Н.О. Особливост структурно'! оргашзацп гемомiкроциркуляторного русла слизовоУ оболонки порожнини рота / Н.О. Стоян // Вюник наукових дослщжень. - 2012. - № 2 (67). - С. 96-98.
11. Ткаченко М.М. Судинна реактивнють i метаболiзм реактивних форм кисню за умов оксидативного стресу / М.М. Ткаченко, А.В. Коцюруба, В.Ф. Сагач // Фiзiологiчний журнал. - 2010. - Т. 56, № 2. - С. 109-110.
12. Шошенко К.А. Архитектоника кровеносного русла / К.А. Шошенко, А.С. Голуб, В.И. Брод. - Новосибирск: Наука, 1982. - 123 с.
УДК: 616.133.28-02.8:616.33/.342-002]-055.1-092.9
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО-ПРОСТОРОВО'Г РЕОРГАН1ЗАЦП АРТЕР1Й ЩЕЛЕПНО-РОТОВО'Г Д1-ЛЯНКИ Б1ЛИХ ЩУР1В-САМЦ1В ПРИ ВПЛИВ1 Р1ЗНИХ ТИП1В ЗАПАЛЬНО'Греакцпза умови експери-МЕНТАЛЬНОГО ГАСТРОДУОДЕН1ТУ Бондарчук В. I.
Резюме. Вивчено особливостi кровопостачання щелепно-ротовоУ дiлянки у iнтактних бтих щурiв-самцiв i у тварин при експериментальному гастродуодент в умовах моделювання рiзних типiв запальноУ реакцп. Вста-новлено, що структурно-функцiональнi змiни тканин порожнини рота у бтих щурiв при модельованому гастродуодент супроводжувалися ремоделюванням артерм, якi забезпечують кровопостачання дано'| анатомiчноï дiлянки. Це вщбуваеться за рахунок змiни емностi судин, а також ¡х просторовоï перебудови, зокрема змЫи характеру галужень артерiальних трiйникiв. При цьому простежуеться залежнють iнтенсивностi такого ремо-делювання вщ типу запально'| реакцiï - найбтьш значною вона була у щурiв з гiперергiчним типом запальноï реакцп, у яких спостерiгалася активацiя обох зазначених механiзмiв. У тварин з ппоерпчним типом запальноï реакцiï ремоделювання вщбувалося переважно за рахунок просторово'| перебудови артерiальних бiфуркацiй.
Ключовi слова: зовншня сонна артерiя, лицева артерiя, артерiальний трiйник, гастродуоденiт, гiпоер-пчний тип запальноï реакцiï, нормоергiчний тип запально'| реакцiï, гiперергiчний тип запально'| реакцiï.
УДК: 616.133.28-02.8:616.33/.342-002]-055.1-092.9
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРНО-ПРОСТРАНСТВЕННОЙ РЕОРГАНИЗАЦИИ АРТЕРИЙ ЧЕЛЮСТНО-РОТОВОЙ ОБЛАСТИ БЕЛЫХ КРЫС-САМЦОВ ПРИ ВЛИЯНИИ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГАСТРОДУОДЕНИТА Бондарчук В. И.
Резюме. Изучены особенности кровоснабжения челюстно-ротовой области у интактных белых крыс-самцов и у животных при экспериментальном гастродуодените в условиях моделирования различных типов воспалительной реакции. Установлено, что структурно-функциональные изменения тканей полости рта у белых крыс при моделированном гастродуодените сопровождались ремоделированием артерий, которые обеспечивают кровоснабжение данной анатомической области. Это происходит за счет изменения емкости сосудов, а также их пространственной перестройки, в частности изменения характера ветвления артериальных тройников. При этом прослеживается зависимость интенсивности такого ремоделирования от типа воспалительной реакции - наиболее значительной она была у крыс с гиперергическим типом воспалительной реакции, у которых наблюдалась активация обоих указанных механизмов. У животных с гипоергическим типом воспалительной реакции ремоделирование происходило преимущественно за счет пространственной перестройки артериальных бифуркаций.
Ключевые слова: наружная сонная артерия, лицевая артерия, артериальный тройник, гастродуоденит, гипоергический тип воспалительной реакции, нормоергический тип воспалительной реакции, гиперерги-ческий тип воспалительной реакции.
UDC: 616.133.28-02.8:616.33/.342-002]-055.1-092.9
THE FEATURES OF STRUCTURAL AND DIMENSIONAL REORGANIZATION OF THE ARTERIES OF JAW-ORAL AREA IN WHITE MALE RATS INFLUENCE OF DIFFERENT TYPES OF INFLAMMATORY REACTIONS UNDER THE PROVIDED TO EXPERIMENTAL GASTRODUODENITIS Bondarchuk V.
Abstract. By now the features of jaw-oral area blood vessels structural and dimensional reorganization according to inflammation in upper portion of gastrointestinal tract are not studied well enough, especially in the context of different correspondence to the inflammation.
To define dimensional and morphometrical specifics of rearrangement of major blood vessels of the jaw-oral area in white male rats due to experimental gastroduodenitis among rats with different types of inflammatory reactions.
The research was conducted on 24 white male rats of 180-200 grams each, that were divided into 4 groups: 1 group - intact animals; 2 group - animals with gastroduodenitis with normoergic type of inflammatory reaction; 3 group - animals with gastroduodenitis with hypoergic type of reaction; 4 group - animals with gastroduodenitis with hyperergic one. The acute gastroduodenitis was modelled by probe intragastric input of 0,25 ml of 10% ethanol and 0,5 ml of 1,25% hydrochloric acid with 5 minutes interval. The following manipulation was conducted once per day 7 days in a row. Hypoergic type of inflammatory reaction was modelled by intramuscular injection of cyclophosphamide (OAS «Kyivmedpreparat», Ukraine) in a dose 10 mg/kg of body weight 3 days before and each day of experiment. Hyperergic type of inflammatory reaction was modelled by intramuscular injection of pyrogenalum (NRIEM named after M.F. Gamaleya RAMS, Russia) with 0,9% NaCl - 5 minimal doses during 1 day before and each day of experiment. The contrast X-ray angiograms of rats' craniums were studied, analyzing the state of vessels tees in which were measured diameters of the main trunk and subsidiary branches, angles of deviation, coefficients of asymmetry and branching.
In experimental gastroduodenitis among white rats capacitive indexes of arterial blood flow of jaw-oral area increase. This can be proved by increasing diameters of blood vessels tees comparing to such in group of control, the most significant changes were observed among rats with hyperergic type of reaction.
There could also be observed branching alteration and changing of branching index, that increased at bigger arteries, at smaller arteries with normoergic type of inflammatory reaction almost had not changed (difference - 1,59%), with hypoergic decreased on 10,59% and with hyperergic type of inflammatory reaction increased on 6,69%. Such dynamics can be considered as various ways of stereo metric rearrangement of small arteries and microcirculatory blood flow. Comparing angles of deviation of subsidiary branches of the tees the steady increase among all groups, except branches of first line among rats with hyperergic type of reaction, can noted.
The structural and functional changes of gastrointestinal tract among white rats due to experimental gastroduodenitis are followed by remodeling of the arteries of jaw-oral area arteries remodeling. Such remodeling occurs because of blood vessels capacity changing as well as dimensional features, which is shown in dynamics of asymmetry index and angles of branching changes. Intensity of remodeling depends on type of inflammatory reaction - the most significant it was among rats with hyperergic type of inflammatory reaction. Among animals with hypoergic type of inflammatory reaction remodeling occurred mostly because of dimensional rearrangement of arterial tees.
Keywords: external carotid artery, facial artery, arterial tee, gastroduodenitis, normoergic inflammation, hypoergic inflammation, hyperergic inflammation.
Рецензент — проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 10.02.2017 року
© Борецький Г. Г.
УДК 616.43:611.441: 576.31:591.481.2 Борецький Г. Г.
ПАТОФ1З1ОЛОГ1ЧН1 ТА МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н В АДРЕНОКОРТИКОЦИТАХ ПУЧКОВО1 ЗОНИ НАДНИРНИК1В ЗА УМОВ ДМ ЧЕРВОНОГО ШЛАМУ
МиколаТвський нацюнальний ушверситет iMeHi В. О. Сухомлинського
(м. Микола'Гв)
Робота виконувалась в рамках плану наукових до-слщжень кафедри бюлопчних основ фiзичноI культу-ри та спорту Микола1вського нацюнального уывер-ситету iMe^ В. О. Сухомлинського, зареестровано! в Укра!нському Ыституп науково-техычно! i економiч-но! Ыформацп (реестрацмний номер 0115U001237).
Вступ. Вщомо, що червоний шлам е вщходом промислового процесу обробки бокси^в для поста-чання оксиду алюмшт як сировини для електролiзу алюмЫю досить шюдливий для здоров'я людини та всього живого. В його складi присутн сильн луги, важки метали (свинець, вюмут, ртуть тощо) та Ышм речовини [5]. Незважаючи на числены доотджен-ня щодо негативного впливу складових червоного шламу на оргаызм ссав^в [4,8,9], на сьогодншнм день недостатньо вивченими лишаються питання
синергщного впливу складових червоного шламу, що дють у малих дозах, але з тривалою експозищ-ею. Аналопчно, не мають свого завершення резуль-тати доотджень про специфку токсично! дм вказа-них токсикан^в на рiзнi вiковi групи ссав^в, хоча в реальних умовах токсикацп пщдаеться не одне по-колЫня людей i тварин.
Як свщчать дан морфофункцюнальы змши ор-гаыв ендокринно! системи, зокрема наднирниюв за умов впливу рiзноманiтних токсичних речовин неодноразово висвгглювались в лiтературi [1,3,8]. При цьому, аналiз джерел лггератури свщчить про фраг-ментарнють i недостатнють вивчення питань мор-фолопчних i фiзiологiчних змЫ в надниркових зало-зах при комплексна дм складових червоного шламу рiзно! тривалост [9].
