CC BY
37
комплексы имеют разное строение и характеризуются формированием разных по гистохимическим свойствам „раковых жемчужин": еозинофильных и тионин-положительных, ШИК-положительных и суда-нофильных. Формирование таких мультицентричных комплексов обусловлено разными стадиями раковой прогрессии, в результате которой происходит изменение фенотипа раковых клеток.
Ключевые слова:
малодифферецированный плоскоклеточный рак, гортань.
different structure and characterized forming of "cancer pearls" with different gistochemical properties: eosinophil and tionin-positive, PASK-positive and sudanophil. Forming of such multicentral complexes is conditioned the different stages of cancer progression which changes the phenotype of cancer cells.
Key words: lowdifferentiated squamous cell cancer, larynx.
УДК: 612.821.6
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ САМОК-ЩУР1В, ЯК1 П1ДЛЯГАЛИ ДМ Ф1ЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ Р1ЗНО1 1НТЕНСИВНОСТ1
Велика юльюсть нерозкритих питань щодо гормональних змЫ у жЫок внаслщок Ытенсивних фiзичних тренувань (зокрема поширеысть синдрому пперандрогени серед спортсменок певноТ категори [4,6]) висувае вимоги встановлення ролi надниркових залоз жiнок у процес адаптаци до впливу фiзичних навантажень. Вiдомо, що наднирковi залози беруть участь як у специфiчнiй реакцп органiзму на здiйснення м'язовоТ дiяльностi, так i у неспецифiчнiй реакцп - на дiю надмiрних фiзичних навантажень в якостi стресового чинника (крiм того iнтенсивна фiзична та спортивна дiяльнiсть супроводжуеться значним емоцмним напруженням [7]). Висновки про функцюнування надниркових залоз, як правило, роблять на основi гормональних дослщжень [8,3,13,9]. Проте активне функцiонування надниркових залоз пщ час фiзичних тренувань призводить до змЫ у Тхньому морфофункцiональному станi. В експериментах показано, що пщ впливом фiзичних тренувань спостер^аеться гiпертрофiя залоз, яка, проте, властива лише початковiй стади тренування [3]. Хоча Moraska A., Deak T. та iн. [11] вказують на наявнiсть ппертрофи надниркових залоз у сам^в i пiсля 8-тижневого вимушеного бiгу у тредбанi. За даними Вiру А.А. [2], при Ытенсивних фiзичних навантаженнях вiдмiчають ознаки виснаження роботи надниркових залоз: неч^юсть мiжзональних меж, контурiв клiтин, полiморфнiсть ядер, Тх рiзко виражена базоф^я та нечiткiсть ядерних структур. Iснуючi протирiччя вимагають проведення детального аналiзу морфофункцiонального стану надниркових залоз пщ час виконання iнтенсивноТ фiзичноТ роботи.
^м того, актуальним залишаеться питання, чи пщвищуються адаптацiйнi можливостi надниркових залоз жЫок при тренуваннi у помiрному режимi. В умовах сучасного сусптьства росте стресове навантаження на людей, зокрема i на жЫку, а наднирковi залози першими включаються в процес адаптацiТ до дм стресових чинникiв. Експериментальнi дослiдження з детального вивчення морфофункцюнального стану самок-щурiв при дм помiрних фiзичних навантажень майже не проводилися.
Метою роботи було визначення морфофункцюнального статусу надниркових залоз самок-щурiв, як пщлягали дм фiзичних навантажень рiзноТ iнтенсивностi.
Матерiал та методи дослiдження. Дослiдження проводилося на статевозртих самках лiнiТ Вютар вiком 4,5-5 мiсяцiв. Використано 3 групи тварин. У першм груп тварини знаходилися в умовах втьноТ реалiзацiТ потреби у руховiй активност - контрольна група (К, n=7). У другiй групi - самки пщлягали дм помiрних фiзичних навантажень (ПФН, n=8). Щури третьоТ групи тренувалися в Ытенсивному режимi (1ФН, n=10).
Фiзичнi навантаження (ФН) моделювалися бiгом щурiв у тредбанi за методикою, запропонованою Алексеевим В.В. та Ышими. Iнтенсивнiсть ФН визначалася вщ максимально' швидкостi бiгу тварин на стрiчцi тредбану: 40% вiд максимально' швидкост бiгу тварин (25-30 м/хв.) - швидкють, що характеризуе помiрне фiзичне навантаження; 70%
вщ максимально!' швидкост 6iry тварин (50 м/хв) - ¡нтенсивне [1]. Дiя noMipHoro та Ытенсивного фiзичнoгo навантаження тривала 6 тижыв протягом 10-30 хвилин на добу.
Пюля одномоментно' декаттацп тварин в стадп дiестpусу у них було взято 50 надниркових залоз для подальшого дослщження: вимipювали абсолютну масу та розраховували вiднoсну масу надниркових залоз. Декаттацю тварин проводили з дотриманням вимог, зазначених у „Свропейсьюй конвенцп з захисту хребетних тварин, як використовуються у експеримент та в iнших наукових цтях" вiд 18.03.1986. Надниpкoвi залози фксували в 10%-вому нейтральному фopмалiнi, збезводнювали в спиртах висхiднoT кoнцентpацiT та заливали в паpафiнoвi блоки. „Екватopiальнi" зpiзи товщиною 4-5 мкм забарвлювали гематoксилiнoм-еoзинoм. Мopфoфункцioнальний стан надниркових залоз оцЫювали на пiдставi вивчення тхньо! гiстoлoгiчнoT будови за допомогою мiкpoскoпа „Axiostar plus" (Zeiss, Ымеччина) при збiльшеннi х400. Вимipювали загальну ширину кори надниркових залоз та ширину клубочковот, пучково! та атчасто! зон кори, використовуючи окуляр-мкрометр „АМ 9-2" при збiльшеннi 200. Розраховували площу мозково! речовини залоз, враховуючи те, що на зpiзi мозкова речовина мае трикутну або елiпсoпoдiбну форму. Каpioметpiю ендoкpинoцитiв клубочковот, пучково! та атчасто! зон кори, а також мозково! речовини надниркових залоз здмснювали на комп'ютерних зображеннях, використовуючи програму, що додаеться до мкроскопу фipмoю виробником. Розраховували середне значення плoщi ядер кттин, одночасно беручи до уваги показники вах зpiзiв залоз тварин oflHieí экспериментально! групп. Статистична обробка отриманих даних здмснювалася за методом Ст'юдента, використовуючи t—критер1й.
Результати дослщження та !х обговорення.
Як показали результати дослщжень, не було встановлено вipoгiднoT piзницi мiж масою тiла контрольних тварин та самок груп ПФН та 1ФН. Тренування щуpiв у пoмipнoму pежимi призвело до вipoгiднoгo збтьшення абсолютно! маси залоз, в пopiвняннi як з групою К (p<0,05), так i з групою 1ФН (p<0,05, табл. 1). Iнтенсивнi фiзичнi навантаження не викликали змiн у абсолютна та вiднoснiй масах обох надниркових залоз щуpiв.
Таблиця 1
Маса надниркових залоз статевозртих самок-щурiв, якi пiдлягали дм фiзичних
навантажень pi3HQí iнтенсивностi
група статистичнi характеристики маса тiла, г абсолютна маса обох наднир. залоз, мг вщносна маса обох наднир. залоз, мг/100г
К n x ±S 7 196,1 5,4 7 36,0 1,3 7 19,9 0,49
ПФН n x ±S Рк-пфн 8 201,77 3,9 >0,05 8 40,9 2,1 <0,05 8 20,7 0,77 >0,05
1ФН n x ±S Рк-1фн Рпфн-1фн 10 191,7 3,8 >0,05 >0,05 10 35,7 2,5 >0,05 <0,05 10 18,8 1,9 >0,05 >0,05
З результатiв мiкроскопiчного аналiзу видно, що в корковому шарi залоз тварин груп К та ПФН вщбуваеться чiткий розподт по зонах. В групi 1ФН майже вiдсутня межа мiж клубочковою та пучковою зонами.
У грут, де самки тренувалися в помiрному режимi, з результатiв вимiрювання ширини окремих зон кори залоз, а також розрахунку площi мозково! речовини встановлено, що вщсуты вiрогiднi вщмЫносл у розмiрах загально! ширини кори надниркових залоз та у розмiрах клубочково!, пучково! та сiтчасто! зон кори, в порiвняннi з контрольними тваринами (табл. 2).
У груп 1ФН пiд впливом iнтенсивних фiзичних навантажень вiдбулося вiрогiдне збiльшення загально! ширини кори надниркових залоз (р<0,01) за рахунок вiрогiдного
збтьшення ширини атчастоТ зони кори в порiвняннi як з групою К ^<0,001), так i з групою ПФН ^<0,001). Проте вiдмiчене вiрогiдно менше значення ширини клубочковоТ зони кори, ыж в групах К та ПФН ф<0,05, табл. 2).
Таблиця 2
Ширина зон кори та площа мозково' речовини надниркових залоз самок, як пiдлягали _ди фiзичних навантажень рiзноí iнтенсивностi_
стат. харак-терис- Загальна Ширина зон кори, мкм Площа
Група ширина Клубоч- Пучкова С1тчаста мозк. речов., мм2
тики кори, мкм кова зона зона зона
П 42 42 42 42 7
К x 872,3 83,6 479,2 326,1 0,71
±S 27,8 3,8 19 24 0,09
П 56 56 56 56 8
ПФН x 882,1 80,6 507,5 303,03 0,74
±S 33,2 3,1 18,5 21,6 0,06
Pк-пфн >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
П x ±S Pк-iфн Plфн-пфн 50 1001,9 32,4 <0,01 <0,01 50 50 50 10
1ФН со ю ю о ю о о со со сэ сэ со VI VI 487,4 16,7 >0,05 >0,05 518,49 20,1 <0,001 <0,001 0,67 0,07 >0,05 >0,05
Клубочкова зона кори надниркових залоз в контрольна груп представлена клiтинами, як мають округло-овальне ядро правильноТ форми, яке добре сприймають фарбування гематоксилЫом. При цьому вiдмiченi як активно функцiонуючi клiтини, так i неактивы клiтини з сильно вакуолiзованою цитоплазмою (запасом холестерину - попередника стероТдних гормоыв, рис. 1А). В груп ПФН гiстологiчна картина клубочковоТ зони характеризуемся пригнiченням роботи ендокриноцитiв. В^^чена велика кiлькiсть запасних клiтин з дрiбним гiперхромним ядром та вщсутнютю вакуолей iз холестерином у цитоплазмк Вiдмiченi й клiтини, якi знаходяться у стан вiдновлення (рис. 1Б).
Карюметричы вимiрювання виявили вiрогiдне зменшення площi ядер клiтин клубочковоТ зони, в порiвняннi з контрольною групою (р<0,001, табл. 3).
Таблиця 3
Морфометричш показники кттинно! попупяцп надниркових залоз самок, якi пiдлягали
ди фiзичних навантажень рiзноí iнтенсивностi
статист. Площа ядер кл1тин надниркових залоз, мкм2
група характер- зона кори надниркових залоз мозкова
истики клубочкова пучкова атчаста речовина
П 112 150 139 100
контроль x ±S 16,64 0,28 16,69 0,21 14,37 0,19 21,3 0,3
П 140 160 160 160
ПФН x 14,7 16,12 14,76 18,54
±S 0,24 0,2 0,23 0,27
Pк-пфн <0,001 <0,05 >0,05 <0,01
п x ±S Pк-iфн Pпфн-iфн 120 120 120 120
1ФН 16,19 0,24 17,01 0,18 17,44 0,17 20,7 0,15
<0,05 <0,01 >0,05 <0,05 <0,001 <0,01 >0,05 <0,01
Клубочкова зона кори залоз у тварин в груп 1ФН характеризуеться меншою кiлькiстю ендокриноцитiв, ядра яких здебтьшого невеликi та темнi (рис.1В). Присутн також малоактивнi клiтини з великими запасами холестерину. Середне значення площi ядер кл^ин вiрогiдно менше у порiвняннi з групою К (р<0,05) та групою ПФН (р<0,01, табл. 3). В пучковм зонi надниркових залоз самок контрольно!' групи присутн як активно функцiонуючi клiтини iз свiтлими великими ядрами, так i клiтини з темними невеликими ядрами (рис. 2А). В груп ПФН спостер^аеться збiльшення пула неактивних кл^ин: спонгiоцити з темними дрiбними
ядрами та вщсутнютю будь-яких запаав холестерину у цитоплазмi (рис. 3Б). 1снують також дтянки пучково! зони з великими запасами холестерину - показник знижено! функцюнально! активностi клiтин. Результати карюметрп спонпоци^в показують, що в цiй зон розмiр ядер незначно, проте в1рогщно менший, и\ж в контролы-пй гругп (р<0,05, табл. 3).
В пучковм 30Hi у тварин, що тренувалися в ¡нтенсивному режиму спостерiгаються клiтини з ядрами, в яких хроматин вщкладаеться грудками на поверхн мембрани - це явище маргинацiT хроматину, що характерно для апоптозу. Про активацю загибелi клiтин свiдчать осередки цитолiзу в цiй зонi (рис. 2, В). Карюметричы вимiрювання не виявили вiрогiдних змiн площi ядер спонгюци^в в порiвняннi з контрольною групою, хоча iснуe тенденцiя до збтьшення розмiрiв ядер (табл. 3). Проте площа ядер спонгюци^в самок групи 1ФН вiрогiдно бiльша в порiвняннi з тваринами, якi тренувалися у помiрному режимi (р<0,05). В атчаспй зонi кори надниркових залоз щурiв контрольноТ групи клiтини розташованi щтьнше, нiж в iнших зонах кори, об'ем клiтин менше, ядра св^лЫ, цитоплазма бiльшою мiрою еозинофiльна. Зустрiчаються дiлянки цитолiзу, гранули лiпофусцину (рис. 3А). Пстолопчна картина сiтчастоT зони надниркових залоз в груп ПФН подiбна до такоТ в контролi (рис. 3Б). Площа ядер кл^ин сiтчастоT зони вiрогiдно не в^^зняеться вiд показнику в контрольнiй груп (табл. 3).У тварин пiд впливом Ытенсивних фiзичних навантажень в ендокриноцитах атчастоТ зони спостерiгають ознаки стимуляцп функцiонування: великi розмiри ендокриноцитiв iз свiтлими ядрами, в яких можна побачити ядерце. Кл^ини розташованi менш компактно, нiж в контролi, цитоплазма мае синений вигляд. (рис. 3В). Показник площi ядер цих ^тин значно бiльше, нiж в групах К (р<0,001) та ПФН (р<0,001, табл. 3).
В мозковiй речовин надниркових залоз iнтактних тварин розташован нейроендокриноцити з овальним чи круглим ядром, з хроматином рiзного ступеня дисперсност та цитоплазмою в рiзному станi: еозинофiльноT невакуалiзованоT, слабо, помiрно чи сильно вакуолiзованоT, що вщображае рiвень синтезу катехоламiнiв та об'ем |'х запасу в цитоплазмi (рис. 4А). Кл^ини в мозковiй речовин надниркових залоз щурiв групи ПФН мають великi вакуолi, що вщображае запаси катехоламУв. Переважаючими е кл^ини з темними невеликими гiперхромними ядрами (рис. 4Б).
Показник середнього значення площi ядер мозково! речовини в груп ПФН вiрогiдно менший в порiвняннi з контролем (р<0,01, табл. 3) Гiстологiчна картина мозковоT речовини надниркових залоз у бтьшосл самок, як тренувалися в iнтенсивному режиму вiдрiзняеться наявнiстю рiзного розмiру порожнин, що свщчить про зменшення ктькост нейроендокриноцитiв (рис. 4В). Площа ядер цих кл^ин вiрогiдно не в^^зняеться вiд К групи (табл. 3), проте вiрогiдно бiльша, нiж в груп ПФН (р<0,01).
З результат гiстологiчного дослiдження надниркових залоз, а саме: органометрп, вимiрювання ширини зон кори та розрахунку площi мозково1 речовини залоз, карiометричних показникiв - зроблено наступи узагальнення. Помiрнi фiзичнi навантаження викликали збiльшення абсолютноT маси надниркових залоз. Подiбнiсть ширини зон кори та площi мозковоT речовини в грут, де самки тренувалися в помiрному режимi, до контролю може бути пояснена наявнютю пперплазп ендокриноцитiв в корi, особливо в пучковм зонi, i, вiдповiдно, збтьшенням ядерноT маси, що i обумовлюе зростання абсолютноT маси залоз. Зменшення площi ядер клубочковоT, пучковоT зон кори та мозково1 речовини надниркових залоз е свщченням зниженого морфофункцюнального навантаження в перiод спокою, тобто ми маемо морфо-функцюнальну картину надниркових залоз iз збiльшеними адаптацiйними можливостями. Вже доведено, що добровiльнi помiрнi фiзичнi навантаження покращують вiдповiдь оргаызму на перiодичну дiю стресового чинника. Так, Sasse S.K., Greenwood B.N. [12] показали, що при щоденному впливi стресового фактору у тварин, як протягом 6 тижыв б^али в колесi, звикання до цього фактору встановлювалося вiрогiдно швидше, ыж у контрольних тварин, що проявлялося в зменшенн видiлення глюкокортикоTдiв. Droste S.K., Chandramohan Y. [10] зазначають, що тварини в результат тренувань проявляють менше тривоги в нових обставинах. Ендокриноцити ж атчасто1 зони не переходять на новий бтьш економний режим функцюнування, можливо, осктьки пiд час тренувального перiоду залишаеться висока потреба у гормонах дано1 зони.
При дiT iнтенсивних фiзичних навантажень, не дивлячись на вщсутнють змiн маси органiв, вiдмiчаеться вiрогiдне збiльшення ширини сiтчастоT зони кори надниркових залоз, тодi як ширина клубочково1 зони виявилася звуженою. Пстолопчы та карiометричнi дослiдження виявили наступи вiдмiнностi вiд контролю та вщ стану при дiT помiрних фiзичних навантажень. Вiдмiчена вичерпанiсть камбiальноT зони, зменшення морфофункцюнально1 активностi ендокриноцитiв клубочково1 зони, поява осередкiв цитолiзу
в пучковм зон зi зменшенням загальноТ кiлькостi спонпоци^в. Тобто спостерiгаються ознаки декомпенсацм, в першу чергу в пучковм зоы кори надниркових залоз.
Аналогiчна картина в^^чена в мозковiй речовинi, яка також е стресоргаызуючою структурою. Особливо видтяеться морфофункцiональний стан сiтчастоТ зони, яка
ппертрофована, а ендокриноцити мають вiрогiдно збiльшене ядро, що, очевидно, формуе пiдвищену продукцiю надниркових статевих стеро^фв.
1. При тривалм дм' iнтенсивних фiзичних навантажень в надниркових залозах самок^ypiB спостер^аються ознаки вичерпаностi морфофункцiональних можливостей пучково!' зони кори та мозково!' речовини, зниження морфофункцюнально!' активностi клубочково!' зони. Особливо необхiдно вiдмiтити морфофункцюнальну активацiю атчасто!' зони.
2. При тривалому фiзичному тренуваннi у помiрному режимi вiдмiчаються ознаки пiдвищення адаптацмних можливостей надниркових залоз самок-щурiв.
Перспективи подальших розробок в даному напрямку. Плануеться вивчення морфофункцюнального стану надниркових залоз у нащадкв самок-щурв, як пiдлягали diï фiзичних навантажень р'зно! iнтенсивностi.
1. Алексеев В. В. Применение тредбана для моделирования физической нагрузки динамического характера мелких лабораторных животных / В. В. Алексеев, В. И. Безъязычный, В. Ф. Слюсарев // Информативность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований. - Харьков, 1980. - С. 125-126.
2. Виру А. А. Функции коры надпочечников при мышечной деятельности / Виру А. А. - М. : Медицина, 1977. - 176 с.
3. Виру А. А. Гормоны и спортивная работоспособность / А. А. Виру, П. К. Кырге. - М. : Физкультура и спорт. - 1983. - 160 с.
4. Зырянова Е. А. Влияние интенсивных физических нагрузок на функцию репродуктивной системы у спортсменок / Е. А. Зырянова, Е. И. Марова, А. В. Смоленський // Акушерство и гинекология. - 2008. -№ 1. - С. 6-9
5. Кушнарев И. О. Роль гормонального звена в реализации влияния физической нагрузки на работоспособность в онтогенезе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук. : спец. 03. 00. 13 «Физиология человека и животных» / И. О. Кушнарев. - Харьков, 1991. - 16 с.
6. Репродуктивное здоровье женщины в спорте : [методическое пособие] / Д. А. Ниаури, Т. А. Евдокимова, Е. И. Сазыкина, М. Ю. Курганова. - СПб. : Издательство Н-Л, 2003. - 23 с.
7. Шахлина Л. Я.-Г. Медико-биологические основы спортивной тренировки женщин / Шахлина Л. Я.-Г. - К. : Наук. думка, 2001. - 326 с.
8. Bricout V. A. Urinary profile of androgen metabolites in a population of sportswomen during the menstrual cycle / V. A. Bricout, F. Wright, M. Lagoguey // International journal of sports medicine. - 2003. -№ 24(3). - P. 197-202
9. Short-term treadmill running in the rat: what kind of stressor is it? / D. A. Brown, M. S. Johnson, C. J. Armstrong [et al.] // Journal of applied physiology. - 2007. - № 103(6). - P. 1979-1985
10. Voluntary exercise impacts on the rat hypothalamic-pituitary-adrenocortical axis mainly at the adrenal level / S. K. Droste, Y. Chandramohan, L. E Hill [et al.] // Neuroendocrinology. - 2007. - № 86(1). - P. 26-37
11. Treadmill running produces both positive and negative physiological adaptations in Sprague-Dawley rats / A. Moraska, T. Deak, R. L. Spencer [et al.] // American journal of physiology. Regulatory, integrative and comparative physiology. - 2000. - № 279(4). - P. 1321-1329
12. Chronic voluntary wheel running facilitates corticosterone response habituation to repeated audiogenic stress exposure in male rats / S. K. Sasse, B. N. Greenwood, C. V. Masini [et al.] // Stress. - 2008. - № 11(6). - P. 425-437
13. Catecholamines and the effects of exercise, training and gender / H. Zouhal, C. Jacob, P. Delamarche [et al.] // Sports medicine. - 2008. - № 38(5). - P. 401-423
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ НАДПОЧЕЧНИКОВ САМОК-КРЫС, КОТОРЫЕ ПОДВЕРГАЛИСЬ ДЕЙСТВИЮ ФИЗИЧЕСКИХ
НАГРУЗОК РАЗНОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ Губина-Вакулик Г.И., Кальян В., Комисова Т.
Изучалось морфофункциональное состояние надпочечников самок-крыс, которые подвергались действию физических нагрузок разной интенсив-
MORPHOLOGICAL AND FUNCTIONAL STATE OF ADRENALS OF FEMALE-RATS WHICH HAVE BEEN GONE TO THE ACTION OF PHYSICAL LOADS OF DIFFERENT INTENSITY Hubina-Vaculick G.I., Kalyan V., Komisova T.E.
Morphological and functional state of adrenals of female-rats which have been gone to the action of physical loads of different intensity has
ности. Определено, что при длительной физической тренировке в умеренном режиме отмечаются признаки гиперплазии эндокриноцитов коры желез. В результате влияния интенсивных физических нагрузок развивается гипертрофия коры желез за счет увеличения ширины сетчатой зоны, тогда как клубочковая зона оказалась суженой. В пучковой зоне наблюдаются признаки активации гибели спонгиоцитов.
Ключевые слова: морфофункциональное состояние, надпочечники, физические нагрузки.
been studied. It has been determined that during prolonged physical training in moderate regime the signs of hyperplasia of endocrinocytes of adrenals cortex have been established. In the results of the influence of intensive physical loads hypertrophy of glands cortex develops at the extension of retinal zone, whereas the glomerular zone is shown pared-down. It is observed the signs of activation of spongiocytes distruction.
Key words: morphological and functional state, suprarenal glands, physical loads.
УДК: 618.32 - 001.2 - 092.9
ИЗУЧЕНИЕ ОРИЕНТИРОВОЧНОЙ АКТИВНОСТИ КРЫС, ВНУТРИУТРОБНО ИСПЫТАВШИХ ВОЗДЕЙСТВИЕ НИЗКОИНТЕНСИВНОГО ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ САНТИМЕТРОВОГО ДИАПАЗОНА
Широкое распространение в быту и на производстве электромагнитных полей радиочастотного диапазона усиливает значимость влияния этого фактора на организм человека, в том числе на внутриутробное развитие плода. [2,3]. Внутриутробное развитие организма характеризуется высокой чувствительностью к действию факторов внешней среды, таких как стресс, токсические вещества и другие [9], которые могут оказывать неблагоприятное действие на формирующийся плод, а также определенным образом проявляться в последующем онтогенезе. Из литературных данных известно, что нет однозначных данных о долговременных эффектах электромагнитного излучения (ЭМИ), не выяснены отдаленные последствия действия низкоинтенсивного ЭМИ.
Исследование поведения животных в экспериментальной модели «Открытое поле» (ОП) является удобным методом для оценки интегративной деятельности мозга и используется в экспериментальных моделях для изучения ориентировочно-исследовательского поведения, эмоциональности животных при воздействии различных факторов. [5,6].
Целью работы было изучение эффектов внутриутробного воздействия низкоинтенсивного ЭМИ на ориентировочно-исследовательское поведение крыс-потомков.
Материал и методы исследования. Эксперимент проведен на трехмесячных крысах линии Вистар и их потомках молодого половозрелого возраста. Взрослые самки -основная группа - подвергалась воздействию низкоинтенсивного ЭМИ сантиметрового диапазона (1-10 см) с плотностью потока мощности до 3 мВт/см2 ежедневно по 4 часа в течение 1 месяца до беременности и в течение всего периода беременности. Для облучения животных использовался излучатель в виде рупора прямоугольной формы с площадью основания 875 см2 (излучатель высокочастотный генератор Г4-190-3/1, излучающая антенна типа П-6-23А). Излучение энергии, выражаемое в плотности потока мощности в зоне, где находились экспериментальные животные, составляло менее 3 мВт/см2 (уровень не превышающий теплового эффекта) [7]. Животные контрольной группы ежедневно по 4 часа в сутки выдерживались в камере, соответствующей по размерам камере прибора. Для изучения интегративной деятельности мозга крыс-потомков в трехмесячном возрасте тестировали с использованием методики «Открытое поле» [10]. Животные были разделены на группы по степени двигательной активности НДА - низкая двигательная активность, СДА - средняя двигательная активность, ВДА - высокая двигательная активность, так как проведение эксперимента во всей группе животных может не выявить различий [1,8]. Для оценки адаптивного поведения животных тестирование проводились в течение 3х дней в одно и то же время. Регистрировались такие параметры: латентный период (время после высадки животного в круг, через которое начинается любая
