CC BY
7
Решетник А.О., старший викладач Подшьський державный аграрно-техтчний утверситет Коцюмбас Г.1., доктор вет. наук, доцент Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРИФЕРИЧНИХ ЗАЛОЗ ВНУТР1ШНЬО1 СЕКРЕЦП СВИНЕЙ З Р1ЗНИМ КОЕФЩ1СНТОМ ЕМОЦ1ЙНОСТ1
У поросят з низьким коефщентом емоцтност1 встановлено: збыьшення в кровI концентрацп кортизолу; в наднирниках гтерплазт ендокриноцитгв пучковог зони; в щитопод1бтй залоз1 - збыьшення ктькостг фолжулгв та висоти фолгкулярного еттелт, що вказуе на актив1зацт секреторног дгяльностг дослгджуваних залоз та тдвищену чутливкть тварин до стресу.
Вступ. Сучасш методи ведення промислового тваринництва передбачають таю методи вирощування i утримання тварин, як вступили в протирiччя з !х природними фiзiологiчними особливостями, що сформувались в процес фшогенезу i це не дозволяе повною мiрою використовувати потенцiйнi можливостi !х оргашзму. Утримання тварин в промислових комплексах в умовах постшного впливу рiзноманiтних стресорiв приводить до того, що стрес стае патогенетичною основою розвитку функцiональних розладiв i незаразних захворювань [1] .
Функцiональне напруження оргашзму зумовлюеться реактивнiстю ЦНС, а також станом активной гiпофiзу i наднирниюв, якi продукують адаптивнi гормони при стресовш реакци Провiдна роль у забезпеченш пристосувальних властивостей свиней належить нейроендокринним факторам, зокрема наднирковiй залозi, яка в складi гiпоталамо-гiпофiзарного i симпато-адреналового комплексiв тiсно пов'язанi з адаптивними морфофiзiологiчними ефектами. Щитоподiбна залоза е однiею з головних ендокринних залоз, яка регулюе окислювальнi процеси в тканинах, основний обмш з утворення тепла та тдтримання температурного гомеостазу. Гормони ще! залози впливають на рiст i розвиток шюри та 11 похiдних, а гормон тироксин мобшзуеться на забезпечення енергетичних джерел для подолання стресового навантаження. [2,
3].
Метою роботи було вивчити гiстологiчнi та морфометричнi показники щитоподiбноl залози та надниркових залоз свиней з рiзним коефiцiентом емоцшност (Ке ).
Матер1али 1 методи. Матерiалом для дослiдження були пщсвинки гiбридних свиноматок породи ландрас (компани Р1С) приватного пiдприемства "Колос" Новоселицького району Чершвецько! областi. Методом „вщкритого поля у свиней 3-х мюячного вису, призначених для вiдгодiвлi визначали Ке. За результатами проведеного тестування було сформовано 2
178
групи тварин: I група - з низьким коефщентом емоцшност (21 голова); II -група - з високим коефщентом емоцшност (19 голiв) [4]. Перед забоем тварин на м'ясокомбшаи, свиней I i II груп зважували, вщбирали кров для визначення вмшту кортизолу. Пiд час забою у дослщжуваних тварин вiдбирали щитоподiбну i наднирковi залози, визначали ix масу та фiксували в 10% розчинi нейтрального формалiну. Шматочки дослщжуваних залоз зневоднювали у спиртах, заливали в парафш. На санному мiкротомi з парафiновиx блокiв виготовляли сершш зрiзи, товщиною 8-15 мкм. Препарати фарбували за стандартними методиками: гематоксилшом та еозином i за Ван-Гiзоном [5].
Свiтлову мiкроскопiю i мiкрофотографування гiстопрепаратiв здiйснювали за допомогою мiкроскопа OLYMPUS CX 41 та фотокамери OLYMPUS C-5050. Морфометричне дослщження щитоподiбноi та надниркових залоз здшснювали з використанням морфометрично' програми DP SOFT для мшроскопа
У наднирниках дослiджували характер розвитку дугово', пучково' та атчато' зон i хромофщьно' тканини мозково' речовини шляхом визначення кшькосп ядер на одиницю площi та 'х розмiрiв (дiаметр) у кожнш зонi кори i у мозковш речовинi. У щитовиднiй залозi визначали загальну гiстоструктуру, розмiри фолiкулiв, 'х кiлькiсть на 1мм2 та висоту фолiкулярного епiтелiю. Одержанi цифровi данi опрацьовували статистично за загальноприйнятими методами статистики [6].
Результати дослщжень. За результатами тестування свиней методом „вщкритого поля„ коефiцiент емоцiйностi (Ке) у першiй групi складав 19,69 ± 1,37 а у II групi - 53,07 ± 4,23. При визначенш вагових показникiв у дослiджуваниx груп свиней встановлено, що абсолютна i вiдносна маса щитоподiбноi' та надниркових залоз були вiрогiдно вищими у тварин I групи порiвняно з такими показниками II групи (рис. 1; 2).
Iгрупа П група
Рис. 1 . Щитоподiбна та наднирковi залози свиней I i II груп
179
Важливе значення при визначенш адаптацшних можливостей свиней мае ендокринний шдекс, який визначаеться вщношенням маси надниркових залоз до щитоподiбноl i виражаеться у вщсотках. У новонароджених поросят характерна однакова маса щитоподiбноl та надниркових залоз, що пов'язано з великою адаптацшною лабiльнiстю фiзiологiчних функцiй молодого оргашзму. В мiру росту, розвитку та старшня органiзму маса щитоподiбноl залози стае бiльшою маси надниркових залоз, що вказуе на попршення адаптацшних можливостей оргашзму [ 7].
У дослщжуваних нами тварин встановлено, що iндекс адаптацшних можливостей був вiрогiдно вищим (Р<0,05) у свиней II групи (рис. 3, табл. 1).
Рис 2. Сшввщношення маси Рис. 3 . Сшввщношення ендокринного
надниркових i щитоподiбноl залоз. iндексу свиней I i II груп.
Примiтка: Ендокринний шдекс - Р< 0,05
маса наднирниюв - Р< 0,05;
маса щитоподiбноl залози- Р<
0,001;
180
Таблиця 1
Ендокринний ¡ндекс адаптацшних можливостей свиней вщгод1вельно*1 __ групи (М ± т , п = 5)_
№ групи Ке, 1ндекс, % Маса залози, г
наднирково1 щитовидно1
1 19,69 ± 1,37 60,61± 0,48 4,92± 0,09 8,12 ± 0,13
2 53,07 ± 4,23 62,45 ± 0,59* 4,52± 0,09* 7,24± 0,10***
Пщ час пстолопчного дослiдження щитоподiбноl залози виявили, що у тварин I групи дiаметр фолiкулiв (Р<0,05) був вiрогiдно меншим, бiльшою була густота фолiкулiв на 1мм2 площi (Р<0,001) i висота фол^лярного епiтелiю (Р<0,01) - порiвняно iз тваринами II групи (рис. 4). 1нтрафол^лярний коло!д при цьому мiстив численнi резорбцiйнi вакуолi, тобто мав менший вмiст коло!ду. Виявлеш структурнi змiни дозволяють зробити припущення про значно вищу реактивнiсть щитоподiбноl залози, стан функщонально1 напруги свиней з низьким Ке, в умовах штенсивно! технологи свинарства.
та еозин. Ок. 10, об.20
Таблиця 2
Морфометричш показники щитопод1бно*1 залози свиней
(М ± т , п = 5)
Показник Група, Ке
Перша, 19,69 ± 1,37 Друга, 53,07± 4,23
Передзабшна маса тварин, кг 118,0 ± 3,79 124,0± 3,26
Маса залози: 8,12 ± 0,13 7,24 ± 0,10***
абсолютна, г
ввдносна, % до
передзабшно1 маси тварин 0,0069 ± 0,0001 0,0059 ± 0,0002***
Д1аметр фол1кул1в, мкм 84,8±0,65 86,8±0,42*
Висота фол1кулярного ештелш, мм 7,00±0,35 5,20±0,22**
Кшьюстъ фол1кул1в на 1мм2, шт. 37,60±0,57 32,20±0,55***
181
Пщ час вивчення пстолопчно! структури надниркових залоз було встановлено, що у свиней з I групи дiаметр ядер юптин дугово! зони (Р<0,05) був бшьшим а рiзниця в кшькост ядер на 1мм2 - тенденцшно вищою. Кiлькiснi та якiснi показники ендокриноципв пучково1 зони кори наднирниюв показали, що у свиней I групи кшькють ядер на 1 мм2 площi вiрогiдно бiльша (Р<0,001), дiаметр ядер був з тенденщею до збiльшення. Це свiдчить про гшерплазш стеро1днопродукуючих елементiв та штенсифшацш секреторно1 активностi дано1 зони кори, що, зумовило шдвищення концентраци кортизолу у кровi цих тварин ( рис.5, табл.3 ).
I група
'-.л*1,
Игрупа
Мч* -'МчиГ.' : . -■ <г- 1 *
«Ж ■ .. ■
Рис. 5. Пстоструктура надниркових залоз свиней I 1 II груп. Гематоксил1н
та еозин. Ок. 10, об.20
Одним з показниюв адаптацшно1 здатностi оргашзму тварини е рiвень кортизолу в кров^ секрецiя якого опосередкована АКТГ i посилюеться пiд впливом стресу [8]. Визначення вмюту кортизолу у плазмi кровi пiдсвинкiв з рiзним Ке показало, що бiльше шж у два рази вищим його рiвень був у свиней I групи, з Ке 19,69 ± 1,37 ( рис. 6, табл.4). Це тдтверджуе те, що свиш з низьким коефiцiентом емоцiйностi е бшьше стресчутливими.
За результатами пстолопчного i морфометричного дослiдження дугово1 зони надниркових залоз (табл. 3) встановлено, що у свиней I групи дiаметр ядер кл^ин (Р<0,05) був бшьшим, а рiзниця в кшькост ядер на 1мм2 не вiрогiдна, але тенденцiйно вища. При морфометричному дослiдженнi атчасто1 зони кiлькiсть ядер на 1 мм2 площi та дiаметр ядер (Р<0,05) були бшьшими у тварин II групи. У мозковш речовинi надниркових залоз свиней I групи вщзначали збiльшення кшькост ядер на одиницю площi та збшьшення дiаметру ядер (Р<0,01).
182
Taблuця S
Mорфометричнi покл^ники нaднирковиx зялоз свиней (M ± m , n = 5)
Покaзник ^yra, К
Першa, 19,69 ± 1,37 Дрyгa, 53,07± 4,23
Передзaбiйнa мaсa твaрин, кг Maсa зaлози: aбсолютнa, г ввдносга, % до передзaбiйноï мaси твaрин 118,0 ± 3,79 4,92 ± 0,09 0,0042 ± 0,0001 124,0± 3,26 4,52 ± 0,09* 0,0037 ± 0,0001**
Зaгaльнa товщинa нaднирникa, мм 10,66 ± 0,10 10,26 ± 0,06**
в т.ч. шрково1 речовини 4,30 ± 0,06 4,00 ± 0,07*
мозково1 речовини 6,40 ± 0,06 6,30 ± 0,05
Дyговa зонa: кiлькiсть ядер га мм2, шт. 4446 ± 56,78 4288,00 ± 38,90
дiaметр ядер, мкм 4,58 ± 0,03 4,49 ± 0,02*
Пyчковa зонa: кшьшсть ядер га мм2, шт. 4866,4 ± 39,35 4557,80 ± 32,41***
дiaметр ядер, мкм 4,73 ± 0,05 4,60 ± 0,03
CnraCTa зонa: • • 2 кшьшсть ядер нa мм , шт. 4352.00 ± 53,37 4473,00 ± 20,49
дiaметр ядер, мкм 4,20 ± 0,05 4,06 ± 0,03*
Mозковa речовинa: кшьшсть ядер нa мм2, шт. 4704.00 ± 35,47 4546,00 ± 23,74**
дiaметр ядер, мкм 4,42 ± 0,05 4,04 ± 0,06**
Taблuця 4
Вмкт кортизолу у nna3Mi Kpoei пщсвннкш ( M ± m; n = 3)
№ групи Коефщент емоцшносп, Ке Кортизол, нмоль/л
1 19,69 ± 1,37 74,60 ± 8,57
2 53,07 ± 4,23 35,13 ± 2,06 *
Примiткa: Р<0,05;
80 70 60 50 40 30 20 10 о
Bmíct корт и юлу в Kf>OBÍ
Iii l< lilllll,il,.
нмоль/л ( M ± m, n = 3)
т4,46
35,13
1-а група 2-а група
Рис. 6 . Вмкт кортизолу у кров1 свиней
183
Висновки. Отже, мехашзм розвитку адаптивних реакцш у свиней I i II груп при iнтенсивнiй технологи виробництва розвивався не однаково. Пстолопчними i морфометричними дослщженнями надниркових залоз свиней I групи виявлено гiперплазiю ендокриноцитiв пучково1 зони, що вказуе на штенсифжацш секреторно1 активностi дано1 дiлянки i зумовлюе пiдвищення концентраци кортизолу у кров1 Збiльшення густоти фолiкулiв та висоти фолжулярного епiтелiю щитоподiбноï залози свиней I групи дозволяе зробити припущення про значно вищу реактившсть щитоподiбноï залози та стан функцюнальшо' напруги i вказуе на тдвищену чутливiсть до стресу тварин з низьким коефщентом емоцiйностi.
Л1тература
1. Мазгаров И.Р. Физиологические и продуктивные особенности свиноматок с разной стрессовой чувствительностью. -Троицк:УГАВМ.-2007.-258с.
2. Ковальчикова М. Адаптация и стресс при содержании и разведении сельскохозяйственных животных / М.Ковальчикова, К. Ковальчик .- Под ред. и с предисл. Е.Н Панова. Пер. со словац. Г.Н.Мирошниченко.-М.: Колос, 1978.-271с.
3. Комлацкий В.И. Этология свиней. 2-е изд.-СПб.: Издательство «Лань».-2005.- 368с.
4. Аюмов С.В., Бургу Ю.Г., Оксинюк А.Н. Методика вивчення емоцшност свиней методом "вщкритого поля". - "Сучасш методики дослщжень у свинарствГ' УААН Полтавська ДААГС iм.О.В.Квасницького УААН. Полтава 2005.- С. 69-72.
5. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники. - Л: Медицина. 1969. -423 с.
6. Плохинский Н.А. Биометрия.-М.: Изд-во Москов. ун-та, 1970.-367с.
7. Розведення свиней. В.М Нагаевич , B.I. Герасимов, М.Д.Березовський та ш. - Еспада, 2005.- 296с.
8. Кленова Н.А. Биохимия патологических состояний: учебное пособие / Наталья Анатольевна Кленова.-«Самарский университет», 2006.-214с.
Аннотация Решетник А.О. старший преподаватель Полесский государственный аграрно-технический университет Коцюмбас Г.1. доктор вет. наук, доцент Львовський национальный уивверситет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С.З. Гжицкого МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ ЖЕЛЕЗ ВНУТРЕННЕЙ СЕКРЕЦИИ СВИНЕЙ С РАЗНЫМ КОЭФФИЦИЕНТОМ ЭММОЦИОНАЛЬНОСТИ У поросят с низким коэффициентом эмоциональности установлено: увеличение содержания кортизола в крови; в надпочечниках - гиперплазия эндокриноцитов пучковой зоны; в щитовидной железе - увеличение количества фолликулов и высоты фолликулярного эпителия, что указывает на активизацию секреторной деятельности исследованых желез и повышенную чувствительность животных к стрессу.
Стаття надшшла до редакцИ' 12.08.2008
184
