CC BY
31
УДК 636.087.8 : 611.3.4
Кучерявий В.П., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент ® Втницький нацюнальний аграрный утеерситет
МОРФОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ЗАЛОЗ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 ЛАКТИН1В 1З СТАРТЕРНИМ КОМБ1КОРМОМ
Спожиеання лактите супроеоджуеться тенденщею до збыьшення маси залоз, кыькостг та розм1р1е ядер, фолтул1е, незначного збыьшення д1аметра коркоеог речоеини, тдеищенням карюметричних показните е зонах кори I мозкоеог речоеини наднирните молодняку сеиней
Ключовi слова: лактини, згодоеуеання, продуктиетсть, молодняк сеиней, залози
Вступ. Перебк4 метаболiчних процеав в печшщ i вплив на них алiментарних факторiв пов'язаний iз трансформацию основно! маси поживних речовин рацiонiв i асимiляцieю органiзмом тварин продуктiв розпаду [4, 9]. При цьому виконання складних i багатогранних функцiй печшки забезпечуеться роботою клiтинних елементiв и паренхiми, яким властива певна гетерогеннiсть [11].
Взаемозв'язок мiж факторами годiвлi та ендокринною системою досить природний, оскшьки гормони беруть участь в адаптаци тварин до рiзного рiвня i характеру годiвлi, регулюють обмш поживних речовин, якi, в свою чергу, е необхщним субстратом для утворення гормошв [3, 10]. Враховуючи те, що кора наднирниюв реагуе на змши умов зовнiшнього i внутрiшнього середовища, можна було б чекати ктотного впливу кормових факторiв на И активнiсть [2, 7]. Однак, на свинях щ питання вивчеш ще недостатньо. Тому метою дано! роботи було вивчити структурш змши в залозах свиней при згодовуванш нових кормових добавок. До числа таких добавок можна вщнести бактерiальнi препарати лактин К-10 та лактин К-1, що виготовляе Науково-бютехнолопчне пiдприемство ПП „БТУ-Центр" (м. Ладижин Вшницько! областi). До !х складу входять спещально вiдселекцiонованi штами молочнокислих бактерш. В годiвлi свиней вони ще не використовувались.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проведенi на трьох групах-аналогах поросят велико! бшо! породи [6], по 15 голiв у кожнш (табл. 1).
Перша група була контрольною. Поросят вiдлучали вщ свиноматок в 45-добовому вщ при середнiй живiй масi одше! голови 8,5 кг. Пiсля 15-добового зрiвняльного перiоду поросята всiх груп до основного рацiону одержували стартерний комбжорм в кiлькостi 187 г, ^м того, тваринам друго! групи вводили в кормосумiш лактин К-10 в кщькосп 0,4 г на голову за добу, а третьо! - лактин К-1 в дозi 0,6 г на голову за добу протягом 90 дшв вирощування. В наступному вивчалась пiслядiя згодовування дослiджуваних кормових добавок до досягнення тваринами забiйних кондицiй - живо! маси 110 - 120 кг.
® Кучерявий В.П., 2010
164
В кшщ основного перюду дослщу був проведений контрольний забш. Ввдбраш зразки печшки, пщшлунково!, щитовидно! та надниркових залоз фжсували в 10-процентному нейтральному формалiнi i заливали в парафiн за загальноприйнятою методикою [5]. Гiстологiчнi препарати забарвлювали гематоксилiн-еозином i дослiджували на мжроскот МББ-1А, користуючись лiнiйкою та Ыткою окуляр-мiкрометра [1]. Морфометричнi данi оброблялись бюметрично за М.О.Плохiнським [8].
Таблиця 1.
Схема дослщу_
Характеристика год1вл1 по перюдах
Групи Юльюсть тварин, гол. 5«" 5 ю 5а Ч и « 'а основний "¡3 д" н у 'Н л « « £ заключний, до досягнення живо!' маси 110-120 кг £ « «
1 (контрольна) 15 ОР ОР+ стартер 0,187 кг/гол за добу 90 ОР 120
2 15 ОР ОР + лактин К-10, 0,4 г/гол за добу + стартер 0,187 кг/гол за добу 90 ОР 120
3 15 ОР ОР + лактин К-1, 0,6 г/гол за добу + стартер 0,187 кг/гол за добу 90 ОР 120
*ОР - основний рацюн
Результати дослщжень. За весь основний перiод дослiду (90 дiб) продуктивнiстъ тварин характеризусться такими показниками: середньодобовi прирости в першш групi становили 290±12 г, другш - 315±21 г, третш - 350±19 г; жива маса наприкшщ дослiду, коли був проведений контрольний забш i взятi вщповщш зразки для подальших дослiджень, була у свиней першо! групи 37,8±1,66 кг, друго! - 40,1±1,98 кг, третьо! - 42,5±1,76. Загальна пожившсть рацiону складала 1,91 корм. од. та 217 г перетравного протешу.
Згодовування молодняку свиней лактишв К-10 та К-1 вiдображаeться на збшьшенш маси печiнки (Р<0,05; табл. 2). Карюметричш показники характеризуються збiльшенням кшькост ядер гепатоцитiв на 1 мм2 (Р<0,05 -0,001) та кшькост карiоплазми на 1 мм2 (на 61,4 - 51,8%). Рiзниця в характерi карiогенезу мiж дослiдними групами полягае в тому, що в другш грут збiльшення кiлькостi ядер на 1 мм2 (Р<0,05) супроводжуеться тенденцiею до збiльшення !х розмiрiв, а в третiй групi ютотне збiльшення кiлькостi ядер на 1 мм2 вщбуваеться за умов деякого зменшення !х розмiрiв. Але пролiферативний пул був тако! сили, що переважав формування розмiрiв ядер. Тобто, ркт ядер не встигае за збшьшенням кiлькостi !х, з метою компенсаци функци. Як наслiдок, функщя паренхiми печiнки свиней третьо! групи в 1,5 рази перевищуе контрольний рiвень, про що свiдчить показник кшькосп карiоплазми на 1 мм2.
Згодовування лактишв К-10 та К-1 не мае вiрогiдного впливу на бшьшють дослiджуваних морфологiчних показникiв пщшлунково! залози (екзокринна частина). Спостерiгаеться лише тенденщя до збiльшення маси залози дослщжуваних груп (на 34,2 та 28,6%, табл. 3.118) та розмiрiв ядер (на 11,5 та
165
8,9%). Зважаючи на практично однакову кшькють ядер на 1 мм2, але бшьший !х розмiр, це вплинуло на збшьшення кшькост карiоплазми на 1 мм2 вщповщно по групах на 6,8 та 13,7%.
При згодовуванш лактишв вiдбуваeться збiльшення маси щитоподiбноl залози свиней (Р<0,05), а також мае мюце тенденцiя до збiльшення кшькост фолiкулiв на 1 мм2 (на 29,8 та 15,5%), 1х дiаметра (Р<0,05; табл. 3.118). Висота фол^лярного епiтелiю пiд впливом згодовування лактишв практично не змшюеться.
Таблиця 2.
МорфолоНчш показники залоз молодняку свиней. ^ М±т, п=4
Показник 1 група (контрольна) 2 група 3 група
Печшка
Маса, кг 0,64±0,03 0,72±0,02 0,76±0,03 *
Кшьшсть ядер на 1 мм2, шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшькютъ карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 2059±162 1,98±0,03 4,1 8,3 2853±241* 2,08±0,04 4,71 13,4 3237±137*** 1,95±0,03 3,87 12,6
Шдшлункова залоза
Маса, г 28,6±3,6 38,4±2,4 36,8±1,6
Кшьшсть ядер на 1 мм2,шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшыасть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 2694±255 3,11±0,03 15,7 42,4 2593±315 3,22±0,02* 17,5 45,3 2814±291 3,2±0,03 17.1 48.2
Щитопод1бна залоза
Маса, г 5,6±0,14 6,2±0,16 * 6,1±0,18
Кшьшсть фол1кул1в на 1мм2, шт Д1аметр фол1кул1в, мкм Висота фолшулярного еттелш, мкм 19,4±1,8 1,55±0,02 0,22±0,03 25,2±2,1 1,64±0,03 * 0,21±0,02 22,4±1,6 1,61±0,02 0,22±0,04
Р>0,05; Р>0,01; Р>0,001
Споживання лактишв К-10 та К-1 не вiдбиваеться на змм маси наднирникiв свиней (табл. 3). Вiдмiчаеться невiрогiдне збшьшення дiаметра (на 6,9 та 13,1%) i корково! речовини (на 18,3 та 22%) у тварин дослщних груп.
Порiвняльна характеристика карiометричних показникiв свiдчить про посилення карiогенезу в клубочковiй, пучковш зонi кори та мозковiй речовиш залоз свиней третьо! групи порiвняно з другою та контролем. Отже, споживання лактину К-10 зумовлюе збшьшення кшькост ядер та карiоплазми на 1 мм2 в клубочковш зош. В пучковiй зонi мае мюце збiльшення розмiрiв ядер (Р<0,05) та кшькост карiоплазми на 1 мм2 (на 12,6%). В сгтчастш зош вщбуваеться незначне зменшення кiлькостi ядер на 1 мм2 (на 6,1%) при однакових з контролем !х розмiрах. В мозковiй речовинi карюметричш показники знаходяться практично на рiвнi контрольних значень.
166
Таблиця 3.
МорфолоНчш показники надннрннкш пщдослщннх свиней. М±т, п=4
Показник 1 група (контрольна) 2 група 3 група
Маса, г 3,22±0,31 3,26±0,22 3,38±0,18
Д1аметр, мм в т.ч., коркова речовина, мм мозкова речовина, мм 4,05±0,36 2,18±0,25 1,87±0,19 4,33±0,29 2,58±0,17 1,75±0,17 4,58±0,33 2,66±0,21 1,92±0,12
Клубочкова зона
Кшьшсть ядер на 1 мм2,шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьюсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 4263±293 2,63±0,03 9,51 40,6 5061±327 2,57±0,04 8,88 44,9 5426±243* 2,68±0,02 10,1 54,6
Пучкова зона
Кшьшсть ядер на 1 мм2,шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Юльюсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 5739±241 2,72±0,04 10,5 60,4 6029±230 2,81±0,03 11,6 69,9 5560±216 2,86±0,03* 12,2 68,0
Сичаста зона
Кшьшсть ядер на 1 мм2,шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кiлькiсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 7693±324 2,97±0,02 13,7 105,4 7759±264 2,94±0,03 13,3 103,2 7222±347 2,99±0,02 13,9 100,9
Мозкова речовина
Кшьшсть ядер на 1 мм2,шт. Розмiр ядер: дiаметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьюсть карiоплазми на 1 мм2, тис.мкм3 2896±146 3,11±0,03 15,7 45,6 2586±214 3,0±0,04 14,1 36,5 3216±185 3,13±0,02 16,0 51,6
У другiй грут в клубочковiй зош нев1рог!дне збтьшення ктькосп ядер на 1 мм2, при деякому зменшенш !х об'ем1в (на 6,6%), забезпечило збшьшення кшькосп карюплазми на 10,6% вщ контрольного значення. В пучковш зош карюметричш показники незначно переважають контроль, в атчастш - знаходяться на р1вн1 першо! групи або незначно менш^ Тод1 як в мозковш речовиш мае мкце тенденцiя до зменшення всх показниюв, що зумовило зниження кшькосп карюплазми на 1 мм2 на 19,9% в пор1вняш з першою групою.
Внсновкн. 1. Споживання лактишв вщбиваеться тенденщею до збшьшення маси печшки свиней, кшькосп ядер та карюплазми на 1 мм2 паренх1ми залози.
2. В шдшлунковш залоз1 свиней при споживанш лактишв вщзначаеться тенденщя до збшьшення маси, розм1р1в ядер та кшькосп карюплазми на 1 мм2.
3. При згодовуванш лактишв К-10 та К-1 збшьшуеться маса щитопод1бно! залози свиней, а також спостер^аеться тенденцiя до збшьшення кшькосп фол1кул1в на 1 мм2 та !х д1аметра.
4. Реактившсть наднирниюв свиней дослщних груп на згодовування лактишв проявляеться в незначному збшьшенш д1аметра корково! речовини та тенденци до тдвищення карюметричних показниюв в клубочковш, пучковш
167
зонах кори i мозковш речовиш свиней при споживанш лактину К-10, незначному зменшенш !х за лактину К-1 в рацюш.
Л1тература
1. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии. - М.: Медицина, 1973. - 284 с.
2. Алексеев Н.П. Углеводно-минеральный обмен у бычков при различном функциональном состоянии надпочечников // Сельскохозяйственная биология. - 1974. - Т. 9, №2. - С. 284 - 287.
3. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П. Стан надниркових залоз свиней при згодовуванш кормових добавок // Збiрник наукових праць ВДАУ. - Вшниця, 2003. - Вип. 14. - С. 124 - 127.
4. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П. Стан структур печшки свиней при згодовуванш кормових добавок // Збiрник наукових праць ВДАУ. - Вшниця, 2002. - Вип. 13. - С. 106 - 109.
5. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П. та ш. Теорiя i практика наукових дослщжень / Методичш вказiвки з виготовлення пстолопчних препарата оргашв i тканин тварин. - Вшниця: ВДАУ, 2004. - 26 с.
6. Овсянников А.И Основы опытного дела в животноводстве. - М.: Колос, 1967. - 804 с.
7. Пригунова Е.В. Механизм действия и уровень кортикостероидов у крупного рогатого скота в норме и патологии. / Проблемы молекулярной биологии и патологии с.-х. животных. - М., 1982. - С. 19 - 20
8. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
9. Покровский А.А., Крыстев Л.П. Печень, лизосомы и питание. - София, 1977. - 208 с.
10. Шамберев Ю.Н. Влияние алиментарных факторов на секрецию гормонов у молодняка крупного рогатого скота. // Известия ТСХА. - 1974. -Вып. 3. - С. 164 - 175.
11. Van Steenberger W. Heterogeni van de leverparenhymcellen. -Acta clin. belg. - 1985. - 40, №6. - S. 376-387.
Summary Kucheriaviy V.P.
MORPHOLOGICAL INDEXES OF PIGS GLANDS WHEN FEEDING, THEM LACTINES WITH STARTER COMBINED FODDER
Having lactines is accompanied with a tendency to increase of glands weight, amount and sizes of nuclii, follicles, insignificant increase of cork substance diameter, rise of kariometric indexes in cork and marrow substance of adrenal glands of young pigs.
Key words: lactines, feeding, young pigs, productivity, glands.
Стаття надшшла до редакцИ 15.04.2010
168
