CC BY
15
УДК 636. 087.8: 611.3.43
Гуцол А.В., докторант, кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Кирил1в Я.1., доктор сшьськогосподарських наук, професор Лье1еський нащональий ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iм. С.З. Гжицького
ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТ1В НА МОРФОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ЗАЛОЗ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ
Показано ,що згодоеуеання молодняку свиней мацеробацилту „Р" та мацерази „Н" е кiлькостi 0,4 г на 100 кг жиеог маси не мае вiрогiдного еплиеу на быьш^ть морфологiчних показните печшки, тдшлункоеог, щитоподiбноí залоз та наднирниюе.
Ключоei слова: мацераза, згодоеуеання, молодняк свиней, залози.
При вивченш продуктивно! ди рацюшв, збагачених новими ферментними препаратами, важливе значення мае одержання шформаци про стан залоз тварин. Тому метою дано! роботи було вивчення впливу згодовування ферментних препараив мацеробацил^ „Р" та мацерази „Н" на морфолопчш показники печшки, пщшлунково!, щитоподiбноl залоз та наднирниюв молодняку свиней.
Даш препарати виготовляе Ладижинське тдприемство «БТУ-Центр» (Вшницька область) двома способами , а саме : розпилювальним висушуванням культурально! рщини -мацеробалш „Р" та напилюванням на висiвки разом з кл^инними оболонками i наступним висушуванням - мацераза „Н". Препарати мютять дiючi речовини пектат-транс-елiмiназу та ксиланазу певно! активностi [6]. Мацераза компенсуе вщсутшсть в органiзмi тварин ферменив, яю здатнi гiдролiзувати рослинш некрохмальнi полiсахариди, розщеплюе мiжклiтинну структру рослинно! сировини, сприяе звiльненню поживних речовин iз рослинного корму.
Методика дослщжень. Дослiд проведено на трьох групах-аналогах молодняку свиней велико1 бшо! породи, по 15 голiв в кожнш (табл.1). Поросят вiдлучали вщ свиноматок у 45-добовому вiцi з середньою живою масою 11 кг.
Перша група була контрольною. Поросята друго! групи протягом 90-добового основного перюду одержували до основного ращону мацеробацилiн „Р", а третьо! -мацеразу „Н" в кiлькостi 0,4 г на 100 кг живо! маси. В наступному молодняк вирощувався до досягнення забшних кондицiй - живо! маси 100 кг, шсля чого був проведений контрольний забш i вiд трьох тварин з кожно! групи вiдбирались залози для лабораторних дослiджень.
Зразки залоз фжсували в формалiнi, заливали в парафш, гiстологiчнi препарати забарвлювали гематоксилiнеозином i дослiджували пiд мiкроскопом МББ-1А за допомогою окулярно! сiтки та лшшки пiд масляною iмерсiею [1,3,4]. Бюметрична обробка цифрового матерiалу проведена за М.О.Плохшським [5].
© Гуцол А.В., Кирил1в Я.1., 2008
55
1. Схема дослщу
Групи Кшькють Характеристика годiвлi по перiодаx
тварин,гол, зрiвняльний, 15 дiб основний ,90 дiб заключний,98 дiб
1 15 OP* OP OP
2 15 OP OP+мацеробацилiн „P", 0,4 г на 100 кг OP
3 15 OP живо1' маси OP+мацераза „Н", 0,4 г на 100кг живо1' маси OP
Прuмmкa: OP ^omoemü рaцioн
Результати дослщжень. Продуктившсть молодняку свиней при згодовувант дослщжуваних кормових добавок характеризуеться такими даними : при споживант мацеробацилiнy „P" середньодобовi прирости збiльшyються на 68 г, або на 18,7%. А при введены в ращон мацерази „Н" вони пiдвищyються на 52 г., або на 14,3 %. При зниженш витрат кормiв на 1 кг приросту вщповщно на 16,8 та 13,0%. Фон годiвлi ранньовщлучених поросят забезпечував одержання 364 г середньодобового приросту в контрольнш груш i 432г -в дослщних групах (2).
Печшш. Згодовування молодняку свиней дослщжуваних кормових добавок не мае вiрогiдного впливу на морфолопчш показники печiнки (табл. 2). Можна зазначити лише тенденцш до ix змiн. Так, у тварин друго1' та третьо1' груп спостерiгаеться невiрогiдне збiльшення маси залози - вщповщно на 12,6 та 8,9%. Карюметричш показники характеризуются тим , що при порiняно однаковiй кiлькостi ядер на 1 мм2 в обох дослщних групах мае мшце зменшення ïx об,емiв (на 17,7 та 11,9 %) та юлькост карюплазми на 1 мм2 (на 16,9 та 13,7%).
Пiдшлyнкoea зaлoзa (e^o^uma 4acmurn). За морфолопчними показниками екзокриннох' частини мiж групами вiрогiдноï рiзницi не iснyе (табл. 2). Тендещя до змiн полягае в тому, що при згодовуванш мацеробацилiнy „P", на 7,9% зменшуеться маса залози. Карiометричнi показники вказують на незначне збшьшення кiлькостi ядер на 1 мм2 (на 6,4%) при одночасному зменшенш ïx об'емiв ( на 3,6%). Oднак, це не може впливати на суттевий переб^ ïï функци, що видно за показником кшькост карiоплазми на 1 мм2. Oстаннiй був на рiвнi контролю.
Дещо iншi змiни морфологiчниx показниюв вiдмiчаються в залозi свиней, що споживали мецеразу „Н". За цих умов спостер^аеться невiрогiдне збiльшення маси залози ( на 20,5%) i невелике зменшення вЫх карюметричних показниюв.У пiдсyмкy кiлькiсть карiоплазми на 1 мм2 на 5,9% не досягае контрольного значення.
56
Панкреатичш остр1ец1. Одержат дат свщчать про те, що в структурах панкреатичних острiвцiв мiжгруповоï вiрогiдноï рiзницi не юнуе (табл. 2). _2. Морфолопчм показники залоз свиней_
Показник 1 група, контрольна 2група, мацеробацилш „Р" 3 група, мацераза „Н"
Печшка
Маса,кг 1,35±0,06 1,52± 0,03 1,47±0,01
Кшьшсть ядер на 1 мм2, шт 2891±27 2923±41 3033±118
Розм1р ядер: д1аметр,мкм 3,01±0,02 2,82±0,16 2,67±0,15
об'ем, мкм3 14,2 11,7 11,1
Кшьшсть карюплазми на 1 мм2 ,тис.мкм3 41 34,1 35,4
Пщшлункова залоза (екзокринна частина)
Маса,кг 112±8,8 103,2±7,21 123±5,92
Кшьшсть ядер на 1 мм2, шт 5744±112 6115±126 5711±229
Розм1р ядер: д1аметр,мкм 3,19±0,02 3,15±0,01 3,13±0,05
об'ем, мкм3 16,9 16,3 16,0
Кшьшсть карюплазми на 1 мм2 ,тис.мкм3 97,0 99,6 91,3
Щдшлункова залоза (ендокринна частина)
Кшьшсть остр1вщв Лангенгарса на 1 мм2, шт 3,2±0,09 3,0±0,09 2,93±0,24
Площа остр1вця, мкм2 4647±226 4318±204 3982±96
Кшьшсть ядер в остр1вщ, шт 33±0,05 39±2,16 42±
Розм1ри ядер: д1аметр, мкм 3,11±0,05 3,21±0,01 3,11±0,13
об'ем, мкмз 15,7 17,2 15,7
Кшьшсть карюплазми в остр1вщ, мкмз 512 671 644
Щитопод1бна залоза
Маса,г 27,5±0,93 33,0±1,85 32,9±3,20
Кшьшсть фолшул1в на 1 мм2, шт 67,6±2,60 69,0±2,05 69,6±2,76
Ддаметр фол1кул1в, мкм 2,70±0,31 2,70±0,26 2,63±0,26
Висота фол1кулярного ештелш, мкм 2,43±0,21 2,13±0,12 2,10±0,08
Тенденщя змiн зводиться до того, що при споживанш дослщжуваних кормових добавок зменшуеться площа острiвцiв (на 6,3% у другiй та на 8,5% у третш групах) та ïx розмiри (на 7,1 та 14,4%). Однак, зростае число ядер в ос^вщ ( на 19,6 та 25,7%) та ïx об'ем у тварин другоï групи (на 9,6%).
За та^ структурноï перебудови кiлькiсть карiоплазми в острiвцi тварин другоï та третьоï груп зростае вщповщно на 31 та 25,7%, що може свщчити про пщвищення функцiональноï активностi острiвцiв при згодовуванш мацеробацил^ „Р" та мацерази „Н".
57
Щumoпoдiбнa зaлoзa. Вплив дослщжуваних кормових добавок на структури щитоподiбноï залози проявляеться в невiрогiдному збшьшенш маси(на 20 та 19,6%вiдповiдно в другш та третiй групах) та зменшенш висоти фолiкулярного епiтелiю (на 12,4 та 13,6%).3а показниками кшькост фолiкулiв на 1 мм2 та ix дiаметром рiзниця мiж групами неiстотна.
Нaднuрнuкu. Данi таблицi 3 свщчать про вiдсутнiсть вiрогiдноï рiзницi мiж групами за масою залоз. Але у тварин другоï та третьо].' груп мае мiсце ктотне збiльшення розмiрiв мозковоï речовини (P<0,01-0,001) при одночаснiй тенденци до зменшення розмiрiв корковоï речовини (на 4,3-4,1%).
Карюметричш показники рiзниx зон наднирниюв тварин обох дослiдниx груп неоднозначно Так, при споживаннi мацеробацилiну „P" не одержано вiрогiдноï рiзницi мiж показниками кiлькостi карiоплазми на 1 мм2 в усix зонах кори i мозковш речовинi. Але мае мюце зменшення розмiрiв ядер (P<0,01) i кiлькостi карiоплазми на 1 мм2 в клубочковiй зонi, та збшьшення цих показникiв в атчастш зонi корковоï речовини. Kарiометричнi показники пучково].' зони та мозковоï речовини знаходяться практично на рiвнi значень у контрольнш групi.
Згодовування молодняку свиней мацерази „H" не проявляе суттевого впливу на показники кшькост карiоплазми на 1 мм2 у всix зонах кори i мозковш речовиш. Але мае мюце зменшення розмiрiв ядер (P<0,05) i кiлькостi карiоплазми на 1 мм2 у пучковiй зонi кори i мозковш речовиш, а також збшьшення цих показниюв (P<0,05) в Ытчастш зонi корковоï речовини.
Висновки. 1. Згодовування молодняку свиней мацеробацилiну „P" та мацерази „H" не прояляе суттевого впливу на морфолопчш показники печiнки, зумовлюючи лише тенденцш до збiльшення ïï маси та зменшення розмiрiв ядер гепатоцитiв.
2. В пщшлунковш залозi споживання мацеробацилiну „P" зумовлюе невiрогiдне зменшення маси, а додавання в ращон мацерази „H" - збiльшення ïï i суттево не вщбиваеться на карюметричних показниках.
3. Збагачення рацiонiв свиней кормовими добавками в панкреатичних острiвцяx зумовлюе тенденцiю до зменшення ïx кiлькостi на 1 мм2 та розмiрiв при одночасному збiльшеннi числа ядер в острiвцi та ïx розмiрiв.
4. Вплив дослiджуваниx кормових добавок на структури щитоподiбноï залози проявляеться в незначному збшьшенш маси та зменшенш висоти фол^лярного ештелш.
5. В наднирниках свиней згодовування мацеробацилiну зумовлюе зменшення розмiрiв ядер в клубочковш зонi i збшьшення ïx в сiтчастiй зонi корковоï речовини, а при споживаннi мацерази „H"- зменшення об'емiв ядер в пучковiй зонi кори i мозковш речовиш та збшьшення ïx в атчастш зонi i не впливае на змiну показниюв юлькост ядер на 1 мм2 в уах зонах корковоï i мозковоï речовин.
58
3. МорфолоНчм показники наднирнишв свиней
Показник 1 група, 2 група, 3 група,
контрольна мацеробацилш „Р" мацераза „Н"
Маса, г 4,7±0,40 4,22±0,54 4,68±0,73
Д1аметр, мм 5,31±0,17 5,33±0,03 5,41±0,01
в т. ч. коркова речовина, мм 2,80±0,04 2,68±0,06 2,63±0,10
мозкова речовина, мм 2,52±0,02 2,64±0,02** 2,72±0,03***
Клубочкова зона
Юльшсть ядер на 1 мм2, шт 6122±72 6373±159 5985±64
Роз!шр ядер:
дiаметр, мкм 3,40±0.09 3,07±0,03** 3,50±0,15
об'ем, мкм3 20,05 15,1 22,4
Юлькють карюплазми на 1 мм2, 125,5 96,2 134,0
тис мкм3
Пучкова зона
Юльшсть ядер на 1 мм2, шт 6120±245 6137±100 6293±208
Розмiр ядер:
д1аметр, мкм 3,83±0,03 3,83±0,02 3,67±0,03*
обем, мкмз 29,3 29,3 25,8
Юльшсть карюплазми на 1 мм2, 179,3 179,8 162,3
тис мкмз
Отчаста зона
Юльшсть ядер на 1 мм2, шт 7361±480 7019±473 7069±511
Розмiр ядер:
д1аметр, мкм 3,67±0.05 3,88±0,01** 3.90±0.02**
обем, мкмз 25,8 30,5 31,0
Юльшсть карюплазми на 1 мм2, 190 214 219
тис мкмз
Мозкова речовина
Юльшсть ядер на 1 мм2, шт 4285±210 4457±186 4444±188
Розмiр ядер:
д1аметр, мкм 4,69±0,05 4,59±0,03 4,45±0,08*
обем, мкмз 54 50.5 46
Юльшсть карюплазми на 1 мм2, 231 225 204
тис мкмз
Лггература
1. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии. - М.: Медицина, 1973. - 248 с.
2. Гуцол А.В. Вплив згодовування ферментних препараив на продуктившсть ранньовщлучених поросят. / Збiрник наукових праць ВДАУ. - Вшниця: ВДАУ, 2004.- Вип. 17. - С. 150-154.
3. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П., Гуцол А.В. Методичш вказiвки по виготовленню пстолопчних препаратiв органiв i тканин тварин. - Вшниця: ВДАУ, 2004. - 26с.
4. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники. - Л.: Медицина, 1969. -423.
59
5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 352.
6. Препарат ферментний. Мацераза. ТУ У 24.1 - 301 65603.011 - 2004 р.
Summary
Hytsol A.V. Candidate of agricultural science, reader Kyryliv Ya.I. Doctor agricultural sciences, professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj
AFFECT OF ENZYME PREPARATION FEEDING ON MORPHOLOGICAL FACTORS OF YOUNG SWINE GLANDS
It has been proved that feeding of young swine with macero bacilline "P" and macerasa "H" in amount of 0.4 gr per 100 kg of living mass hasn't considerable affect on the most of morphological factors of liver, pancreas, thyroid glands as well as adrenal glands.
Key words: macerasa, feeding, young swine, glands.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
60
