CC BY
9
УДК 636:612.32
Кучерявий В.П., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Втницький державный аграрный утверситет
СТАН СТРУКТУРИ ТОНКОГО В1ДД1ЛУ КИШЕЧНИКА РАННЬОВ1ДЛУЧЕНОГО МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1
ЛАКТОЦЕЛУ
Використання в год\вл\ молодняку свиней лактоцелу в ктькост\ 1,2 г на голову за добу зумовлюе збмьшення показнитв маси та довжини тонкого кишечника, потовщення стшки за рахунок слизовог оболонки в дванадцятипалт, порожнт та клубовт кишках
Ключовi слова: лактоцел, тонкий кишечник, молодняк свиней, морфометр1я
Вступ. Вивчення стану структур оргашв травлення мае важливе значення для тзнання процеав формування продуктивное^ тварин, особливо при введенш в ращон нових кормових добавок. В цьому плаш останш розглядаються як екзогенш подразники рiзного хiмiчного складу. А викликаш ними структурш змши в травних органах можна вважати як особлившть захисно-пристосувально! реакци, спрямовано! на пiдтримання гомеостазу i формування продуктивностi в створених умовах годiвлi тварин [3]. Регулюючи годiвлю тварин з раннього в^, на розвиток окремих органiв травлення можна подiяти таким чином, щоб досягти найбшьшо! ефективностi використання поживних речовин корму [2].
При вивченш впливу згодовування молодняку свиней кормових добавок рiзноl природи на органи травлення зазначаеться, що вони зумовлюють певнi структурнi змiни у рiзних функцiональних зонах тонкого вщд^ кишечника пристосувального характеру [4, 6].
До нових кормових добавок можна вщнести лактоцел, що виготовляеться пращвниками тдприемства „БТУ - Центр" (м. Ладижин Вшницько! областi). Вiн мштить живi культури молочнокислих бактерiй, яю легко приживлюються в травному каналi молодняку тварин i формують бажану мiкрофлору у ранньому вiцi. Направлено селекщоноваш штами бактерiй пригнiчують розвиток хвороботворних мiкроорганiзмiв, продукують ряд амшокислот, вiтамiни групи В та ряд шших бiологiчно важливих речовин. Крiм цього, до його складу входить природнш мiнерал-адсорбент цеолiт як наповнювач. У свинарствi лактоцел ще не використовувався.
Метою дано! роботи було, поряд з вивченням продуктивности дослщити вплив згодовування лактоцелу на структури тонкого вщдшу кишечника ранньовiдлученого молодняку свиней.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проведенi на трьох групах-аналогах молодняку свиней велико! бшо! породи, по 20 голiв в кожнiй (табл. 1).
Перша група була контрольною. Тваринам друго! групи вводили цеол^ в кшькост 1,2 г на голову за добу, третьо! - лактоцел в дозi 1,2 г на голову за добу протягом 90 дiб основного перюду дослщу. Свиней щомiсячно зважували,
© Кучерявий В.П., 2008
76
вели щоденний облж спожитих кормiв.
Таблиця 1.
__ Схема дослщу_
Групи Кшькютьтвари нгол Характеристика год1вт по перюдах
зр1вняльний, 15 д1б основний, 90 д1б
1 (контрольна) 20 ОР* ОР
2 20 ОР ОР + цеолгт, 1,2 г / гол за добу
3 20 ОР ОР + лактоцел, 1,2 г / гол за добу
*ОР - основний рац1он
Шсля заюнчення основного перiоду дослiду був проведений контрольний забш по чотири голови з групи. Тонкий кишечник вщпрепаровували, звiльняли вiд вмюту, зважували, вимiрювали довжину кишок i вiдбирали зразки для морфолопчних дослiджень. Морфометрiю структур кишечника проводили тсля формалшово! фшсацп зразкiв на стереоскопiчному мiкроскопi МБС-9, користуючись лiнiйкою окуляр-мiкрометра. Зразки заливали в парафш, забарвлювали гематоксилiн-еозином i проводили карiометричнi дослiдження на мжроскот МББ-1А, користуючись сiткою та лшшкою окуляр-мiкрометра [5]. Об'ем клiтинних ядер визначали за формулою Якобi [1]. Бюметричну обробку цифрового матерiалу провели за М.О.Плохшським [7].
Результати дослщження. Дослiдження показали, що при згодовуванш молодняку свиней лактоцелу в кшькост 1,2 на голову за добу середньодобовi прирости збiльшуються на 98 г в порiвняннi з контролем. Данi показники одержат за 90-добовий основний перюд дослiду при рiвнi годiвлi, що забезпечував одержання середньодобових приростiв 310±5 г (контрольна група) i 408±15 г (дослiдна група).
Таблиця 2.
Морфометричм показники тонкого вiддiлу кишечника свиней. М±т, п = 4
Показник 1група 2 група 3 група
Маса, кг Порожня кишка з 12-палою Клубова кишка 0,93±0,08 0,44±0,09 0,49±0,06 1,00±0,06 0,49±0,04 0,51±0,05 1,21±0,05* 0,55±0,08 0,66±0,07
Довжина, м Порожня кишка з 12-палою Клубова кишка 17,05±0,55 4,95±0,55 12,10±0,14 17,4±0,35 5,15±0,65 12,25±0,18 18,33±0,35 5,48±0,43 12,85±0,28*
Дванадщ Товщина стшки, мм в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм слизова оболонка, мм иипала кишка 0,20±0,03 0,05±0,005 0,15±0,04 0,205±0,02 0,045±0,004 0,16±0,03 0,27±0,03 0,05±0,004 0,22±0,04
Поро Товщина стшки, мм в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм слизова оболонка, мм жня кишка 0,21±0,03 0,07±0,005 0,14±0,04 0,205±0,05 0,075±0,004 0,13±0,03 0,268±0,04 0,078±0,003 0,19±0,04
Клуб Товщина стшки, мм в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм слизова оболонка, мм ова кишка 0,26±0,02 0,09±0,006 0,17±0,04 0,245±0,03 0,085±0,004 0,16±0,03 0,42±0,03** 0,09±0,005 0,33±0,04*
* Р>0,05; ** Р>0,01; *** Р>0,001
77
Згодовування лактоцелу впливае на збшьшення маси як всього тонкого кишечника, так i окремих складових частин - порожньо! кишки з дванадцятипалою та клубово! (Р<0,05) (табл. 2). А також зумовлюе тенденцiю до збiльшення його довжини (на 7,5%). Споживання цеол^ також мае позитивний вплив на збшьшення показниюв маси та довжини, але рiзниця мiж групами не вiрогiдна
Структурнi змiни в кишках зводяться до того, що при споживанш лактоцелу збiльшуеться товщина стiнки дванадцятипало!, порожньо! та клубово! кишок в основному за рахунок набухання слизово! оболонки. Найбiльш суттевi цi змши вiдбуваються в клубовiй кишцi (Р<0,01 - 0,05). Серозно-м'язова оболонка переважно не реагуе на лактоцел в рацюш.
При згодовуваннi цеолiту по товщиш оболонок кишок вiрогiдно! рiзницi мiж групами не мае. Структури клубово! кишки навiть мають тенденщю до потоншення (на 5,8%). Карюметричш показники дванадцятипало! кишки вказують на те, що згодовування лактоцелу впливае на збшьшення кшькост ядер на 1 мм2 в слизовш оболонщ (Р<0,05, табл. 3). Таблиця 3.
Карюметричш показники дванадцятипало'1 кишки. М±т, п = 4
Показник 1 група 2 група 3 група
Слизова оболонка
Кшьюстъ ядер на 1 мм2, шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьюстъ карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 1069±57 2,18±0,04 5,42 5,79 987±45 2,2±0,03 5,67 5,5 1396±88* 2,15±0,04 5,2 7,26
Шдслизова оболонка
Кшьюстъ ядер на 1 мм2, шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьюстъ карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 6955±237 2,24±0,03 5,88 40,9 7026±245 2,23±0,04 5,8 40,7 6697±210 2,26±0,03 6,03 40,4
М'язова оболонка
Кшьюстъ ядер на 1 мм2, шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьюстъ карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 3267±144 2,39±0,03 7,14 23,3 3467±127 2,29±0,04 6,28 21,8 3196±158 2,46±0,03 7,79 24,9
Але це збшьшення кшькост супроводжуеться зменшенням розмiрiв ядер (на 4,1%). Така карюметрична перебудова не мае негативного впливу на забезпечення функцi! слизово! оболонки, про що свщчить показник кшькост карiоплазми на 1 мм2, який на 25,4% перевищуе контрольне значення. При згодовуваннi цеолiту вiрогiдних змш не вiдзначаеться. Незначне зменшення кшькост ядер на 1 мм2 (на 7,7%) компенсуе функщю аналогiчним збшьшенням розмiрiв ядер (на 4,61%).
Карюметричш показники в шдслизовш оболонщ дванадцятипало! кишки свиней обох дослщних груп практично однаковi i мало в1дазняються вщ контрольних.
В м'язовiй оболонщ у тварин третьо! групи за практично однаково! з контролем юлькосп ядер на 1 мм2, розмiри !х збiльшуються на 9,1%, що сприяе компенсацi! функцi!. В другш групi при деякому збiльшеннi юлькосп ядер на 1 мм2
78
(на 6,1%) мае мкце тенденщя до зменшення pозмipiв ядер (на 12%). В пщсумку кшьюсть карюплазми на 1 мм2 зменшуеться на 6,4% вiдносно контролю.
В порожнш кишцi найбiльш вщчутно прореагувала на лактоцел в ращош слизова оболонка (табл. 4). При цьому збiльшyеться кiлькiсть ядер на 1 мм2 (P<0,05) та кшьюсть карюплазми на 1 мм2 (на 29,4%); pозмipи ядер практично не змшюються. В пщслизовш оболонцi спостер^аеться тенденцiя до збiльшення кiлькостi ядер без ютотних змiн ïx pозмipiв. В м'язовiй оболонцi за карюметричними показниками вipогiдноï piзницi мiж трупами не юнуе. Також вiдсyтня piзниця мiж показниками друго!' групи поpiвняно з контрольною.
Таблиця 4.
Каршметричш ^казники nopo^Hboi кишки. M±m, n = 4_
Показник 1 трупа 2 трупа 3 трупа
Слизова оболонка
Кшьюсть ядер на 1 мм2, шт. Pозмip ядер: дiаметp, мкм об'ем, мкм3 Кшьюсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 968±64 2,26±0,02 6,04 5,84 995±73 2,21±0,03 5,65 5,61 1236±76 * 2,27±0,02 6,12 7,56
Шдслизова оболонка
Кшьюсть ядер на 1 мм2, шт. Pозмip ядер: дiаметp, мкм об'ем, мкм3 Кшьюсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 5573±167 1,99±0,03 4,12 22,9 5473±133 2,05±0,04 4,51 24,7 5961±114 1,97±0,02 3,99 23,8
М'язова оболонка
Кшьюсть ядер на 1 мм2, шт. Pозмip ядер: дiаметp, мкм об'ем, мкм3 Кшьюсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 1967±106 2,37±0,04 6,96 13,7 2014±96 2,39±0,03 7,14 14,4 1896±134 2,43±0,05 7,5 14,2
В клубовш кишцi характер змiн каpiометpичниx показниюв подiбний, як i в голоднш (табл. 5). 1стотне збiльшення юлькост ядер на 1 мм2 в слизовш оболонцi тварин третьо1' групи (P<0,001) супроводжуеться зменшенням ïx об'ему (на 6,6%).
Таблиця 5.
Каршметричш пoказники клубoвo'l кишки. M±m, n = 4_
Показник 1 трупа 2 трупа 3 трупа
Слизoва oбoлoнка
Кiлькiсть ядер на 1 мм2, шт. 769±73 816±59 1453±83***
Pозмip ядер: дiаметp, мкм 2,19±0,03 2,06±0,04* 2,14±0,03
об'ем, мкм3 5,49 4,51 5,13
Кiлькiсть карюплазми на 1 мм2 тис.мкм3 4,22 3,73 7,45
Пiдслизoва oбoлoнка
Кiлькiсть ядер на 1 мм2, шт. 5129±149 5029±146 5316±131
Pозмip ядер: дiаметp, мкм 2,17±0,04 2,2±0,03 2,16±0,04
об'ем, мкм3 5,34 5,57 5,27
Кшьюсть карюплазми на 1 мм2 тис.мкм3 27,4 28,0 28,0
M'язoва oбoлoнка
Кшьюсть ядер на 1 мм2, шт. 2267±95 2316±67 2188±102
79
Розм1р ядер: д1аметр, мкм 2,21±0,03 2,14±0,04 2,23±0,02
об'ем, мкм3 5,65 5,13 5,8
Юльшсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 12,8 11,9 12,7
Але пролiферативний пул був тако! сили, що зумовив збшьшення кшькост карюплазми на 1 мм2 в 1,7 рази проти контролю. В пщслизовш та м'язовш оболонках карюметричш показники е близькими до контрольних. У тварин, яю споживали цеолiт, вiдмiчаеться зменшення об'ему ядер в слизовiй оболонцi, а в шших оболонках за карюметричними показниками мiж групами вiрогiдноï рiзницi не iснуе.
Висновок. При згодовуванш лактоцелу вiдбуваеться збiльшення показникiв маси та довжини тонкого кишечника, потовщення стшки за рахунок слизовоï оболонки в дванадцятипалш, голоднiй та клубовш кишках, а також збiльшення кшькосп ядер i карiоплазми на 1 мм2 в слизовш оболонцi цих кишок.
Лггература
1. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии. - М.: Медицина, 1973. - 248
с.
2. Вракин В.Ф. Морфологическое и функциональное развитие преджелудков жвачных // Международный с.-х. журнал. - 1972. -№3. - С.15 -21.
3. Мазуренко М.О. та ш. Адаптацшш принципи використання премжЫв у свинарствi // Збiрник наукових праць ВДСГ1. - Вшниця, 2000. - Вип.8. - Т.1. - С. 19-22.
4. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П. та ш. Вплив згодовування кормових добавок на структурно-функцюнльнй стан кардiальноï зони шлунка свиней // Збiрник наукових праць ВДАУ. - Вшниця, 2003. - Вип.14. - С. 120-123.
5. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П. та ш. Теорiя i практика наукових дослщжень / Методичш вказiвки з виготовлення пстолопчних препаратiв органiв i тканин тварин. - Вшниця: ВДАУ, 2004. - 26 с.
6. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П. та ш. Морфолопчш особливост кишечника свиней при згодовуванш кормових добавок // Збiрник наукових праць ВДАУ. - Вшниця, 2005. - Вип. 20. - С. 17-22.
7. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
Summary Kucheriavy V.P.
CONDITION OF STRUCTURE OF SMALL INTESTINE OF EARLY
WEANED YOUNG PIGS WHEN FEEDING LACTOCELL TO THEM
Using lactocell in feeding young pigs in the amount of 1-2 g per head per day causes increase of weight and length of small intestine, thickening of mucous membrane wall in duodenum, jejunum and ileum
Key words: lactocell, small intestine, young pigs, morphometry
Стаття надшшла до редакци 20.09.2008
80
