CC BY
31
ПОР1ВНЯЛЬНА МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРКОВОГО ШАРУ НАДНИРНИК1В ПЛОД1В ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ ЩУР1В Л1Н11 WAG
В.Д. Товажнянська, I.I. Яковцова, 1.В. Сорок1на
Харювський нащональний медичний утверситет Харювська медична академ1я тслядипломног oceimu
Товажнянська В1ра Дмитр1вна
заочний астрант кафедри патологiчноl анатоми ХНМУ, асистент кафедри патологiчноl анатоми ХМАПО 61176, м. Харюв, вул. Корчагiнцiв, 58 тел.: (095) 759-32-08 е-mail: [email protected]
ВСТУП
Здоров'я д^ей значною мiрою визначаеться переб^ом антенатального та перинатального перiодiв розвитку. Сьогодш пильна увага дослiдникiв i практичних лiкарiв спрямована на комплекс проблем, пов'язаних з вивченням онтогенезу наднирниюв, як органiв, що беруть участь у процесах адаптацп новонародженого до умов пост-натального життя. Уявлення про те, як наднирники розвиваються в нормi дае можливкть судити про вiдмiнностi та особливосп при патологiчних станах, що особливо важливо для дослщження патогенезу ендокринних захворювань в постнатальному перiодi [2].
Актуальною проблемою е вивчення процеав адаптацп органiзму дитини до дм стресових факторiв, особливо родового стресу. Розумiння закономiрностей адаптацп сприяе збереженню та пiдтримцi високого рiвня здоров'я [3].
Вiдомо, що ендокринна система, зокрема наднирники, е центральною ланкою в регуляцп присто-сувальних реакцш органiзму при стреа. Наднирники здiйснюють регуляцiю обмшних процесiв, беруть участь в енергетичному забезпеченш органiзму, пiдтримують водно-електролiтний баланс [5].
У рiзний час багато дослщниюв вивчали морфологiчнi характеристики наднирниюв, вико-ристовуючи експериментальнi методи дослщження. Найчаспше лабораторними тваринами виступали щури. Виявленi анатомiчнi та пстолопчы особливостi надниркових залоз при рiзних патологiчних станах доводять важливiсть цих роб^.
Для моделювання патологiчних сташв у перинатальному перiодi, зокрема на щурах, необхщне ч^ке уявлення про морфолопчний стан наднир-ниюв плодiв та новонароджених щурят, а в доступнш лiтературi вiдомостi суперечливi i нечисленнi [6].
Мета роботи - порiвняти морфологiчний стан наднирниюв новонароджених та плодiв щурiв лн' WAG в нормальних умовах жип^яльносп здорово!' матерi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Експериментальне дослщження проводилося на базi експериментально'!' бюлопчно''' клiнiки Харювського нацiонального медичного ушвер-ситетуiзсуворим дотриманнямвимог«£вропейсько''' конвенцй' про захист хребетних, яких використову-вали для експериментальних та шших цiлей» (Страсбург, 1986) з утримання, годiвлi та догляду за пщдослщними тваринами, а також виведенню 'х з експерименту i подальшо''' утилiзацi'''.
Як лабораторнi тварини були використан щури лн' WAG. Ванты щури утримувалися у фiзiологiч-них умовах, при цьому частина самок виводилася з експерименту на тзых термЫах гестацй' з метою отримання плодiв для подальшого дослщження, а вщ шшо''' частини самок отримували нащадюв, якi наприкiнцi першо''' доби з моменту народження виводилися з експерименту. У потомства щурiв брали обидва наднирники, таким чином усеред-нюючи результати. Для дослiдження були ви-користанi гiстологiчнi методи: фарбування зрiзiв
гематоксилiном i еозином, пiкрофуксином за методом Ван Пзона, для оглядовоТ м^роскопп - за Маллорк Мiкропрепарати вивчалися на мiкроскопi Olympus BX-41. Морфометричний метод, викори-станий для обчислення вiдносних об'eмiв основних структурних компонентiв, при пщрахунку щiльностi клiтин кожноТ зони, площi ядер, клiтин i цитоплазми в надниркових залозах виконувався за допомогою програми Photoshop CS5. Весь отриманий в результат проведеного морфометричного дослщ-ження цифровий масив даних оброблявся методами математично!' статистики з використанням варiацiйного i альтернативного аналiзiв за допомогою пакета прикладних програм компанп Microsoft Excel 5.0 [3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
При макроскотчному дослщжены у всiх групах тварин наднирники мали округло-трикутну форму. Зовш наднирковi залози були вкрит сполучно-тканинною капсулою, в якш мiкроскопiчно роз-рiзняються два шари - щiльний зовнiшнiй i бтьш пухкий внутрiшнiй (рис. 1, 2).
При мiкроскопiчному дослiдженнi надниркових залоз обох груп ендокриноцити кори утворюють епiтелiальнi тяжi, орieнтованi перпендикулярно до поверхн наднирника. Промiжки мiж ними запов-ненi пухкою сполучною тканиною, по якш прохо-дять кровоносн капiляри i нервовi волокна. Пщ капсулою е тонкий прошарок дрiбних епiтелiаль-них клiтин, розмноженням яких забезпечуеться регенера^я кори i створюеться можливiсть виник-нення додаткових штерреналових тiлець, якi iнодi виявляються на поверхн наднирникiв [1].
Клубочкова зона утворена дрiбними ендокри-ноцитами, як формують округлi скупчення - «клубочки». У цш зонi кл^ини мiстять мало лiпiдних включень. Виявлено, що клубочкова зона кори наднирковоТ залози у новонароджених в абсо-лютних числах значно ширше фа зони у плодiв (54,82 мкм ± 1,54 у новонароджених i 32,68 мкм ± 3,04 у плодiв, р<0,001). Однак, у процентному стввщношены зони практично рiвнi (15,8% ± 1,31 у новонароджених i 16,04% ± 1,5 у плодiв, р>0,05). Вивчення кiлькостi клiтин в полi зору виявило, що бтьше Тх на одиницю площi у новонароджених (131,8 ± 2,6 ^тин в полi зору у новонароджених i 113,1 ± 3,3 у плодiв, р<0,001). Ендокриноцити щеТ зони мають вакуолi в цитоплазмi, в тому чи^ великi, що свщчить про запаси холестерину [1]. Вивчення площi ендокриноцитiв i Тх ядер виявило збтьшення в порiвняннi з групою плодiв (група новонароджених: площа клiтини 35,7 мкм2 ± 0,7, площа ядра 11,5 мкм2 ± 0,3; група плодiв: площа клп"ини 30,5 мкм2 ± 0, 8, площа ядра 11,9 мкм2 ± 0,3, р<0,01).
Пучкова зона займае середню частину тяжiв i найбтьш виражена. Спонгiоцити вiдрiзняються бiльшими розмiрами, кубiчною або призматичною формою. Цитоплазма цих ^тин багата краплями лт^в. У цiй зонi поряд зi свiтлими клiтинами зустрiчаються в рiзнiй кiлькостi темнi з ущiльненою цитоплазмою, що мктить мало лiпiдних включень. Св^ i темнi клiтини представляють рiзнi функ-цiональнi стани одних i тих же спонгiоцитiв. У тем-них клiтинах здiйснюеться синтез фермен^в, якi в подальшому беруть участь в утворенш корти-костеро'Тфв. По мiрi вироблення стероТфв i Тх нако-пичення цитоплазма кл^ин стае свiтлою, i вони
Рис. 1. М'1кроскоп'1чна будова наднирника щура (новонароджений) Г/Ех200.
Рис. 2. М'1кроскоп'мна будова наднирника щура (пл'д) Г/Ех200.
вступають у фазу видтення готового секреторного продукту в циркулящю [5]. Пучкова зона над-нирковоТ кори у новонароджених ширше (в абсо-лютних числах - 124,01 мкм ± 1,1 у новонароджених i 54,61 мкм ± 2,2 у плодiв, р<0,001; у вщносних об'емах - 35,76% ± 1,09 у новонароджених i 26,85% ± 1,6 у плодiв, р<0,001) i бтьш густоклiтинна (у новонароджених - 326,9 ± 2,3 клiтин у полi зору; у плодiв - 218,6 ± 1,9, р<0,001). Площа клiтин i ядер в цш зонi у новонароджених менша (площа ^тини 53,8 мкм2 ± 1,3 i площа ядра 17,8 мкм2 ± 0,4 у новонароджених; у плодiв площа ^тини 69,8 мкм2 ± 1,6 i площа ядра 20,8 мкм2 ± 0,5, р<0,001); зона представлена спонгюцитами переважно 3i свiтлими овальними ядрами й еозинофтьною цитоплазмою з невеликою ктькктю вакуоль.
Фетальна зона кори надниркових залоз представлена щтьно розташованими ендокриноцитами з помiрно св^лими ядрами, у яких проглядаеться ядерце. Ïï клiтини вирiзняються ацидофiльною цитоплазмою [6]. В абсолютних числах у груп новонароджених зона ширша (168,14 мкм ± 1,4 у новонароджених i 116,23 мкм ± 2,3 у плодiв, р<0,001), а в процентному спiввiдношеннi вже на 8,67% (48,44% ± 0,8 у новонароджених, у плодiв - 57,11% ± 0,9, р<0,01). У груп новонароджених бiльш помiтнi розгалужен епiтелiальнi тяжi, якi в мiру розвитку органу сформують пухку мережу. Щтьысть клiтин приблизно однакова в обох групах (у новонароджених - 128,12 ± 11,2 ^тин у полi зору; у плодiв -131,20 ± 0,9, р>0,05). Що стосуеться площ клiтин i ядер, то в груп новонароджених вони зменшен (у новонароджених: площа ^тини - 76,1 мкм2 ± 1,8, площа ядра - 22,1 мкм2 ± 0,5; у плодiв: площа 1^ти-ни - 83,1 мкм2 ± 1,9, площа ядра - 23,3 мкм2 ± 0,5, р<0,01). Адренокортикоцити в цiй зон бiльш кубiчнi i незграбнi. Вмкт лiпiдних включень менш помiтний, ыж у групi плодiв, а число темних ^тин, навпаки, бiльше звертае на себе увагу.
Як видно з рис. 1 i 2 щтьнкть розташування клiтин у плодiв нижча, нiж у новонароджених, що можна пов'язати з великими розмiрами кл^ин у плодiв.
З'ясованi дат пояснюються особливостями ембрiогенезу наднирникiв на рiзних термiнах гестацП'.
За даними Robert M., Sapolsky L., Michael Romero and Allan U. Munck (2000) [8], у хребетних тварин в останн 2/3 перюду ваптносп надниркова залоза непропорцiйно велика з високою активнктю стерощогенезу в фетальнш зонi. У момент пологiв фетальною корою представлено до 60% товщини
кори адреналовоТ залози [4]. Пiсля народження вага надниркових залоз швидко зменшуеться за рахунок Ыволюцп фетальноТ кори, незважаючи на високий рiвень кортикотротну, який е регулятором секрецП' стерощв фетальноТ зони. Можливо, ця частина кори регулюеться не гiпофiзарними, а плацентар-ними кортикотропiном i факторами росту, як секретуються плодовими залозами мкцево. Протя-гом двох тижыв постнатального розвитку вага надниркових залоз зменшуеться приблизно на 50%. Артур Хем i Девщ Кормак (1983) [1] зазначають, що одночасно з шволющею фетальноТ кори вщ-буваеться утворення поспйноТ кори - ïï трьох зон: клубочковоТ, пучковоТ i атчасто!'. Процес пологiв обумовлюе в надниркових залозах формування мiкроскопiчноï картини стимуляцп клубочковоТ i пучковоТ зони кори.
Важливою подiею в онтогенезi органiзму е пологи. Лобода М.В., Бабов К.Д., Стеблюк В.В (2004) [7] пишуть, що пологи супроводжуе уыкальний за штенсивнктю i за своТм адаптивним значенням родовий стрес. Родовий стрес вщграе ключову роль в неонатальнш адаптаци. Спостережуванi змiни в надниркових залозах новонароджених щурiв можна пов'язати з пщвищеними потребами органiзму в енергетичних субстратах для забезпе-чення адаптаци в стаж родового стресу. Губша-Вакулик Г.1., Андреев А.В. i Колоусова Н.Г. (2013) [5] зазначають, що пкля народження корi надниркових залоз належить важлива фiзiологiчна роль -забезпечення новонародженого глюкокортикоТ-дами, як пiдтримують метаболiчний гомеостаз i стресорш вiдповiдi, i мшералокортикощами, якi пiдтримують водно-електролiтну рiвновагу. У внутршньоутробному перiодi цi функцп здш-снювалися плацентарними стероТдами.
ВИСНОВКИ
1. У корi наднирникiв нащадкiв щурiв лЫп WAG при нормальних умовах життедiяльностi здорово!' матерi протягом першоТ доби постнатального життя формуються ктотш мор-фологiчнi змiни у порiвняннi з наднирниками плодiв.
2. У ранньому постнатальному перiодi в корi надниркових залоз новонароджених щурят вщбуваеться виражене розширення пучковоТ зони на ™i звуження клубочковоТ i фетальноТ зон, про що свщчить аналiз вiдносних обlемiв основних структурних компонент наднирко-вих залоз.
3. У клубочковш зонi виявлено достовiрне
збiльшення абсолютного показника ширини зони, щiльностi розташування клiтин в 1 мм2, площi ендокриноцитiв та Тх ядер (р<0,001).
4. Для пучковоТ зони кори надниркових залоз нащадкв щурiв, якi прожили 1 добу, в порiвнян-нi з плодами, характерна виражена гiперплазiя. При цьому площа спонгюцилв i Тх ядер достовiрно знижена (р<0,001).
5. Ширина фетальноТ зони кори надниркових залоз новонароджених щурят перевищуе таку в плодiв, проте площа ^тини i ядра достовiрно зменшена (р<0,01).
Л1ТЕРАТУРА
1. Хэм Артур. Гистология в 5 т. / Артур Хэм, Дэвид Кормак. - М.: Мир, 1983. - Т. 5 - С. 96-108.
2. Виноградова И. В. Снижение неонатальной смертности как итог организационной деятельности службы родовспоможения и детства / И. В. Виноградова, А. В. Самойлова // Здравоохр. Чувашии. -2011. - №1. - С. 15-20.
3. Зайцев В. М. Прикладная медицинская статистика / В. М. Зайцев, В. Г. Лифляндский, В. И. Маринкин -СПб.: Фолиант, 2003. - 432 с.
4. Harris, T. A Associations between serum Cortisol, cardiovascular function and neurological outcome following acute global hypoxia in the newborn piglet / T. A. Harris, G. N. Healy, P. B. Colditz // Stress. - 2009. -Vol. 12, № 4. - P. 294-304.
5. Губина-Вакулик Г. И. Патогистологические изменения надпочечников крысы после острой пост-натальной гипоксии / Г. И. Губина-Вакулик, А. В. Андреев, Н. Г. Колоусова. // Казанский медицинский журнал. - 2013. - Т. 94, № 5.
6. Андреев А. В. Перинатальная гипоксия как причина патологических изменений надпочечников плодов и новорожденных / А. В. Андреев, Г. И. Губина-Вакулик // Мiжнародний медичний журнал. - 2013. - Том 19, № 3. - С. 65-69.
7. Лобода М. В. Хвороби дезадаптаци в практиц вщновлювальноТ медицини / М. В. Лобода, К. Д. Ба-бов, В. В. Стеблюк. - КиТв, 2004.
8. Robert M. How do glucocorticoids influence stress responses. integrating permissive, suppressive, stimulatory and preparative actions / M. Robert, L. Sapolsky, Michael Romero, Allan U. Munck // Endocrine Reviews. - 2000. - 21 (1). - P. 55-89.
РЕЗЮМЕ
Порiвняльна морфолопчна характеристика коркового шару наднирнимв плодiв та новонароджених щурiв лжи WAG В.Д. Товажнянська, 1.1. Яковцова, 1.В. Сорок'ша
Мета роботи - порiвняти морфолопчний стан наднирникв новонароджених i плодiв щурiв лжи WAG при нормальних умовах життeдiяльностi здоровоТматерь
Матерiали i методи. Як лабораторн тварини використовувалися щури л i н iï WAG. Ванты щури утримувалися у фiзiологiчних умовах, при цьому частина самок виводилася з експерименту на тзых термшах гестацп з метою отримання плодiв для подальшого дослщження, а вщ шшоТ частини самок отримували потомство, яке наприкшщ першоТ доби з моменту народження виводилося з експе-рименту.
Результати та обговорення. У корi наднирни-кв потомства щурiв лжи WAG при нормальних умовах життедiяльностi здоровоТ матерi протягом першоТ доби постнатального життя формуються ктоты морфолопчы змши в порiвняннi з корою наднирникв плодiв. Пкля народження вага над-ниркових залоз швидко зменшуеться за рахунок Ыволюцп фетальноТ кори.
Висновки. У ранньому постнатальному перiодi в корi надниркових залоз новонароджених щурят вщбуваеться виражене розширення пучковоТ зони на ™i звуження клубочковоТ i фетальноТ зон. У клубочковш зон виявлено достовiрне збтьшення абсолютного показника ширини зони, щтьносп розташування клп"ин в 1 мм2, площi ендокриноц^ов i Тх ядер (р<0,001). Для пучковоТ зони кори надниркових залоз нащадкв щурiв, як прожили 1 добу, в порiвняннi з плодами, характерна виражена гiперплазiя. При цьому площа спонпоци^в i Тх ядер доа^рно знижен (р<0,01).
Ключовi слова: наднирник, плщ, новонародже-ний, щур.
РЕЗЮМЕ Сравнительная морфологическая характеристика коркового слоя надпочечников плодов и новорожденных крыс линии WAG В.Д. Товажнянская, И.И. Яковцова, И.В. Сорокина
Цель работы - сравнить морфологическое состояние надпочечников новорожденных и плодов крыс линии WAG при нормальных условиях жизнедеятельности здоровой матери.
Материалы и методы. В качестве лабораторных животных использовались крысы линии WAG. Беременные крысы содержались в физиологических условиях, при этом часть самок выводилась из эксперимента на поздних сроках гестации с целью извлечения плодов для дальнейшего исследования, а от остальной части самок получали потомство, которое в конце первых суток с момента рождения выводилось из эксперимента.
Результаты и обсуждение. В коре надпочечников потомства крыс линии WAG при нормальных
условиях жизнедеятельности здоровой матери в течение первых суток постнатальной жизни формируются существенные морфологические изменения по сравнению с надпочечниками плодов. После рождения вес надпочечников быстро уменьшается за счет инволюции фетальной коры, несмотря на высокий уровень кортикотропина, который является регулятором секреции стероидов фетальной зоны.
Выводы. В раннем постнатальном периоде в коре надпочечников новорожденных крысят происходит выраженное расширение пучковой зоны на фоне сужения клубочковой и фетальной зон. В клубочковой зоне выявлено достоверное увеличение абсолютного показателя ширины зоны, плотности расположения клеток в 1 мм2, площади эндо-криноцитов и их ядер (р<0,001). Для пучковой зоны коры надпочечников потомков крыс, проживших одни сутки, по сравнению с плодами, характерна выраженная гиперплазия. При этом площадь спон-гиоцитов и их ядер достоверно снижена (р<0,01).
Ключевые слова: надпочечник, плод, новорожденный, крыса.
SUMMARY
Comparative morphological characteristic of line WAG fetus and newborn rats' adrenal cortex V.D. Tovazhnyanska, I.I. Yakovtsova, I.V. Sorokina
Objective - to compare the morphological status of adrenals of newborns and fetuses of WAG-line rats under normal conditions of life of healthy mothers.
Materials and methods. As laboratory animals WAG-line rats were used. Pregnant rats were kept in physiological conditions, wherein part of females was removed from an experiment in the later stages of gestation in order to extract the fetuses for further study and from the rest of females the offspring were obtained, which at the end of the first days after birth was removed from an experiment.
Results and discussion. In the adrenal cortex of offspring of WAG-line rats under normal conditions of life of healthy mother during the first days of postnatal life significant morphological changes are generated compared with the adrenal glands of the fetus. After birth the adrenal weight decreases rapidly due to the involution of fetal cortex, despite high levels of corticotropin, which is the regulator of the secretion of the fetal zone steroids.
Conclusions. In the early postnatal period in the adrenal cortex of newborn rats occurs frank distensibility of zona fasciculata affected by incarceration of glomerular and reticular zone. In the glomerular zone positive increase in the absolute index of its width, increase of density of cells in 1 mm2, increase of area of endocrine cells and their nuclei were detected (P<0.001). For the zona fasciculata of the adrenal cortex of rats offspring, that lived one day, compared with fetuses, severe hyperplasia is definitive. Herewith the area of spongiocytes and their nuclei was significantly reduced (P<0.01).
Key words: adrenal gland, fetus, newborn, rat.
Дата надходження до редакци 15.05.2015 р.
