CC BY
43
adsorbent / W. Maatar, S. Boufi // Carbohydr Polym. - 2015, Aug 1. - Vol. 126. - P. 199-207. doi: 10.1016/ j.carbpol. 2015.03.015. Epub 2015 Mar 16.
17. Rocio-Bautista P. The metal-organic framework HKUST-1 as efficient sorbent in a vortex-assisted dispersive micro solid-phase extraction of parabens from environmental waters, cosmetic creams, and human urine / P. Rocio-Bautista, C. Martinez-Benito, V. Pino [et
all.] // Talanta. - 2015, Jul 1. - Vol. 139. - P. 13-20. doi: 10.1016/j.talanta.2015.02.032. Epub 2015 Feb 25.
18. Yang Rui-Xia Extraordinary capability for water treatment achieved by a perfluorous conjugated microporous polymer / Scientific Reports. - May 2015. - P. 1-9.
19. Norman S. Miller Detoxification and substance abuse treatment / Norman S. Miller, Steven S. Kipnis // DHHS Publication No. (SMA) 06-4131. - 2006. - 246 p.
Реферат
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ПОШУКУ ПРЕПАРАТ1В ДЛЯ ДЕЗ1НТОКСИКАЦ1ЙНО1 ТЕРАП11 ХРОН1ЧНО1 1НТОКСИКАЦ11 Н1ТРАТАМИ I ФТОРИДАМИ
AKiMOB О.е.
Ключовi слова: дезштоксика^я, сорбенти, сорбенти на 0CH0Bi вуглецю, сорбенти на 0CH0Bi нанодисперсного кремнезему, алюмосилкатж сорбенти.
Метою роботи була систематиза^я сучасних тенденцш в ^K^i та медичному використанн препарат для сорбци токсишв. В статт були розглянут такi препарати на основi вуглецю: СКН, С|АЛ-С(М), ВН11ТУ-2. Також були розглянут тенденци щодо використання сорбенпв на основi вуглецю в якост перев'язувальних матерiалiв.(AУТ-М2, Карбопон-В-Актив) Окрiм сорбентiв на основi вуглецю були розглянут перспективи щодо використання сорбенпв на основi нанодисперсного кремнiю та алюмосилка^в в якостi сорбцшно'Т терапп при iнтоксикацiях. В статтi згадан тенденци учених до синтезу складних полiмерних сорбентiв (PFCMp-0, HKUST-1). Результати огляду л^ератури дозволяють зробити наступний висновок - дос ще не синтезований щеальний сорбент, але е перспектива у вико-ристанн матерiалiв на основi вуглецю (СКН), л^ншу гiдролiзного та нанодисперсного кремнезему.
Summary
NEW APPROACHES IN SEARCHING FOR AGENTS OF DETOXIFICATION THERAPY IN CHRONIC INTOXICATION WITH NITRATE AND FLUORIDE Akimov O. Ye.
Key words: detoxification, sorbents, carbon-based sorbents, nanodispersed silica sorbents, alumina sorbents.
The aim of this work was to systematize current approaches in the synthesis and medical use of agents adsorbing toxins. The article reviewed the carbon-containing sorbents: NCS SIAL-C (M), VNIITU-2. Special attention was paid to studying tendencies in using carbon-based sorbents as dressing materials (AUT-M2, Carbopon-B-Active). In addition to carbon adsorbents we considered prospects for the use of sorbents based on nanodispersed silica and aluminosilicate as agents of sorption therapy in poisonings. The article points out research tendencies to synthesize complex polymeric sorbents (PFCMP-0, HKUST-1). This literature review enables to conclusion that ideal sorbent has not been synthesized yet, but using materials based on carbon (NCS), hydrolytic lignin and nanodispersed silica seems to be promising.
УДК 016:[611.45+616.45] Скотаренко Т. А.
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН НАДНИРНИК1В В НОРМ1, ПРИ ГОСТРОМУ ЗАПАЛЕНН1 ТА МОЖЛИВОСТ1 ВПЛИВУ НА НИХ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНИХ ТКАНИН
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава, Украша
Наднирники - це ендокриннi залози, що складаються з двох частин - к'рково'У та мозково'У речовини, як в1'др1'зняються за секреторною активнстю, мають р'зне походження, структуру / функцИ. Вони виконують ряд функ^й, необх'дних для нормальноУ життед'яльност'! органзму. Недостатнсть наднирник'т супроводжуеться значним порушенням електролiтного балансу та вуглеводного обм-ну, що призводить до колапсу кровообгу, г'погл'кем'мно'У коми / в результатi закнчуеться смертю хворого. Псля введення фрагментiв плаценти стимулюються ендокриннi органи, тканини печ/'нки, селез/'нки, яечник'т, покращуеться трофiка серцево-судинно'У системи, пдвищуються репаративн властивост/ тканин
Ключов1 слова: наднирники, запалення, перитоыт, крюконсервована плацента, бюлопчно активы речовини.
1. СучасН погляди на будову наднирнимв
Наднирники - це ендокринн залози, що знахо-дяться на верхньому полюс нирок та складаються з двох частин - мрковоТ' та мозковоТ речовини, що в^зняються секреторною активнютю, мають рiз-не походження, структуру i функцп [1, 2].
Ззовн наднирник покритий сполучнотканин-ною капсулою, як складаеться з двох шарiв зов-
шшнього (щтьного) та внутршього (рихлого) [3]. Пщ капсулою знаходиться тонкий шар дрiбних малодиференцшованих епiтелiальних кттин, розмноження яких забезпечуе регенерацш кори та нерщко стае джерелом розвитку доброякюних та злоякюних пухлин наднирнш [3].
Кора та мозкова речовина наднирниш мають рiзне ембрюнальне походження. Мозковий вщ-
дт залози утворюеться iз загального зачатка симпатичних ганглпв, що розвиваються з екто-дермальних клiтин неврального гребеня. Тому хромафшы клiтини мозковоТ речовини розгля-даються як нейроендокринш. Клiтини кори похо-дять вщ целомiчного епiтелiю, тобто мають ме-зенхiмальне дежерело [1, 3].
Юркова речовина займае близько 70-80% об'-ему органу [2]. Вона утворена трьома зонами: клубочковою, що складае 15% кори, пучковою -75% та атчастою - 10% товщини кори [2, 3]. Клубочкова - це тонка, зовшшня зона, що зна-ходиться безпосередньо пщ капсулою, утворена дрiбними кортикостероцитами. Пщ час дослн дження пiд свптовим мiкроскопом кортикосте-роцити нагадують кттини цилiндричного етте-лiю, розмiром вщ 12 до 15 мкм, що об'еднуються в округлi утворення «клубочки», роздтеш каш-лярами. Цитоплазма кттин гомогенна. Ядра клн тин округлоТ форми, розмiщенi ексцентрично. Але вони меншi i темнiшi, нiж ядра пучковоТ зони [3, 4]. При електромiкроскопiчному дослiдженнi в кортикостероцитах виявляеться добре розвине-ний комплекс Гольдж1, рибосоми, що знаходять-ся мiж дрiбними пухирцями аЕПС (агранулярноТ ендоплазматичноТ сiтки), численнi овальнi та подовжен мiтохондрiТ з пластинчатими криста-ми. Пюля специфiчного фарбування видно, що в цш зонi клiтини мютять лiпiднi краплi у меншiй ктькосп, нiж у пучковiй зонi [2, 3, 4].
Пучкова зона займае середню частину кори та найбтьше виражена. На гiстологiчному препаратi ТТ клiтини великих розмiрiв - 20 мкм, кубiчноТ або призматичноТ форми, оксифтьы та вакуолiзованi. Клiтини утворюють достатньо прямi радiально направлен тяж1 товщиною в 1-2 штини. Тяж1 орiен-тованi перпендикулярно поверхн залози, мiж ними проходять прямi капiляри. Цитоплазма клiтин зна-чно вакуолiзована, оскiльки багата на лтщы вклю-чення. Ядра клiтин округл^ розмiщенi дещо ексцентрично, бiльшi за розмiром i свiтлiшi за ядра кгл-тин клубочковоТ зони. Електромiкроскопiчно на по-верхнi ендокриноцтчв зi сторони капiляру знахо-дяться мiкроворсинки, у клiтинах присутнi велим, округлоТ або овальноТ форми, м^охондри з вези-кулярними кристами; аЕПС, комплекс Гольдж1, рибосоми розмщен в цитоплазмi вiльно [1, 2, 3, 4, 5]. Можна видтити 2 типи кортикостероцитiв пучковоТ зони - темы та свпт Вважаеться, що в темних кл^инах знаходиться менше лiпiдних включень, але бтьше рибосом та разом з аЕПС присутня i гЕПС (гранулярна ендоплазматична сггка). Тому саме в темних штинах здiйснюеться синтез фер-метчв, якi приймають участь в утворенн кортико-стероТфв. В залежностi вщ синтезу стероТфв та на-копичення Тх в клiтинi, цитоплазма стае свгглою i клiтина вступае в фазу видтення готового секреторного продукту в кров [3, 4].
Кортикостероцити атчастоТ зони зменшують-ся в розмiрах, поряд з округлими та чашоподiб-ними клiтинами з'являються кттини пол^ональ-ноТ форми. Одн клiтини з невеликим темним яд-
ром i ацидофiльною цитоплазмою, а в iнших ядро i цитоплазма бiльш свiтлi. Зменшуеться вмiст в них лiпiдних включень, тому число темних клн тин збтьшуеться. Ядра клiтин невеликi, округлоТ форми, розмщуються дещо ексцентрично, мю-тять сильно ущтьнений по периферiТ хроматин. Кл^ини утворюють тяж1, що йдуть в рiзних на-прямах та анастомозують один з одним. Проспр мiж тяжами займають широкi каптяри [2, 3, 4, 5]. На електронограмах в адренокортикоцитах ви-являються м^охондрп з трубчастими кристами, вакуолярн ЕПС, добре розвинений комплекс Гольдж1, рибосоми знаходяться вiльно в цито-плазмi [2, 3, 4].
Кора наднирниш секретуе стероТднi сполуки: мшералокортикощи, глюкокортикоТди та статевi гормони, що синтезуються вщповщно клубочковою, пучковою та атчастою зонами [1, 2]. МшералокортикоТди (клубочкова зона) впливають на рiвнi електролтв кровi та артерiальний тиск. Для людини особливо важливим мшералокорти-коТдом е альдостерон. Альдостерон, дшчи пе-реважно на дистальн вiддiли збиральних кана-льцiв нирок, пiдвищуе реабсорбцiю натрш, що призводить до його затримки у позакл^иннш рь динi тта. В пучковiй зонi утворюються глюкокор-тикоТднi гормони (кортикостерон, кортизон, кор-тизол), що регулюють метаболiзм лт^в, бiлкiв та особливо вуглеводiв та впливають на iмунну систему та переб^ запальних процессiв [2,3]. Кл^ини сiтчастоТ зони продукують андрогенсте-роТдний гормон, що за хiмiчною структурою та дiею на органiзм близький до тестостерону ам'янимв. Також в цш зонi утворюються жiночi статевi гормони - естрогени та прогестерон [3].
Мозкова речовина утворена хромафшними, ганглюзними та пiдтримуючими клiтинами. При св^ловш мiкроскопiТ ганглiознi клiтини мютяться в невеликiй кiлькостi та предстален вегетатив-ними нейронами. Пiдтримуючi кл^ини мають вiдростки, глiальне походження та оточують хромафшы клiтини [2]. Хромафшы клiтини - це основнi кл^ини мозковоТ речовини, що розмщу-ються у виглядi гнiзд або тяж1в. Клiтини пол^о-нальноТ форми, мають велике ядро, дрiбнозер-нисту або вакуалiзовану цитоплазму. Гiстохiмiч-ними методами видтено Н- та А-хромафiннi клн тини, що видiляють норадреналiн та адреналш вiдповiдно. У процентному стввщношены А-клiтини скаладають 90% , а бтьшють з решти 10% е Н-кл^ини [2]. Ультрамiкроскопiчно хро-мафiннi клiтини мiстять мiлкi м^охондрп, ряди цистерн грЕПС, великий комплекс Гольдж1, чис-леннi секреторнi гранули з помiрно щiльним та ущтьненим в центi матриксом (в А-кл^инах) i неущiльненим по периферiТ (в Н-кл^инах). Елек-тронно-щiльнi хромафiннi гранули окрiм бюген-них амiнiв (норадреналшу, адреналiну, ДОФА), мiстять пептиди (в тому чи^ осмотичнi стабтн затори i енкефалiни, 1Л-1, фактори росту), лiпiди та АТФ [2, 3].
Катехоламши, такi як адреналiн (епшефрин),
норадреналiн (норепшефрин) i допамiн змшю-ють дiяльнiсть серцево-судинноТ та нервовоТ систем, залозистого еттелш, процеси вуглеводно-го обмшу та термогенезу [1, 2]. Отже, наднирни-ки - це склады органи, ям виконують ряд функ-цiй необхiдних для нормальноТ життедiяльностi органiзму. Недостатнiсть наднирникiв супрово-джуеться значним порушенням електролiтного балансу та вуглеводного обмшу, що призводить до колапсу кровооб^у, гiпоглiкемiчноТ коми i в результатi може закшчитись смертю хворого [1].
2. Реакщя стуктурних елементiв наднир-никiв на введення бюлопчно активних речо-вин
Суттеве значення у формуваннi реакцiТ адап-тацiТ на введення будь-якого бюлопчного мате-рiалу (стресового фактору) належить ппотала-мо-гiпофiзарно-адреналовiй системi, яка вклю-чае послiдовну активацiю гiпоталамусу, гiпофiзу та посилюе функцiональну активнiсть наднирни-кiв [6, 7, 8, 10, 11].
Мехашзм виникнення i розвитку захисних ре-акцiй оргашзму - це регульований центральною нервовою системою ланцюг структурно-функцюнальних змiн [7, 9]. Незалежно вщ виду стресового фактору, будь то бактерiальний агент, алерген чи будь-яка бюлопчно активна речовина, вони викликають загальш структурно-функцiональнi порушення, що дозволило вияви-ти основнi змши в медiаторнiй частинi ланцюгу симпато-адреналовоТ системи [9, 13, 14, 15]. Для гострих перитонтв, пов'язаних з шфкуванням черевноТ поржнини, характерне першочергове пригнiчення, а потiм посилення функци гiпофiза-рно-адреналовоТ системи на 3-ю добу з наступ-ним пригшченням при злоякiсному перебiгу [16, 20].
Участь наднирниш у розвитку i реалiзацiТ як адаптацiйних реакцiй, так i запальних, проявля-еться в своерщнш перебудовi структури залози, що знаходить вщображення в Т'Т морфологи [7, 13, 14].
Якщо розглядати перитошт, то останшм часом ендогенну штоксикацш вважають однiею з основних ланок патогенезу [16, 17, 18]. Доведено, що в результат порушення бар'ерноТ функци стшки тонкоТ кишки мiкроорганiзми кишкiвника через мезентерiальнi лiмфатичнi вузли i ворону вену потрапляють в загальний кровооб^, що спричиняе розвиток iнфекцiТ, сепсису та ендо-генноТ iнтоксикацiТ [16, 17, 18]. При надходженш мiкроорганiзмiв до брюшини або при и травматичному пошкодженнi виникае як мюцеве запа-лення, так i комплексна реакцiя всього оргашз-му, що супроводжуеться порушенням його фун-кцiй за типом "замкненого кола". Внаслщок цього виникае порушення цтюносп органiв черевноТ порожнини; парез кишечника, штоксика^я, змiни показникiв водно-електролiтного балансу та ки-слотно-основноТ рiвноваги, iмунодепресiя, порушення гемодинамiки, мiкроциркуляцiТ та тка-нинного дихання з виникненням ппокси, пору-
шення всiх видiв обмiну з розвитком синдрому полюрганноТ недостатностi [19]. Особливу увагу слщ придiлити недостатностi наднирникових за-лоз, осктьки вони вiдносяться до найважливн ших залоз внутрiшньоТ секрецiТ, що забезпечу-ють важливi вiтальнi функци оргашзму [20, 21].
Деяк дослщники вважають, що через 12-18 годин вщ початку розвитку гострого запального процесу в черевнш порожнинi в корi наднирникiв виникають явища дегенераци та бiлковоТ дис-трофiТ [20]. Макроскошчно наднирники з першого дня перитошту гiперемованi. При гiстологiчному дослщженш в кiрковiй речовини виявляються рь зноТ величини крововиливи [21]. Вважаеться, що дисфунк^я наднирникiв викликае розвиток ео-зинопенiТ, нейтофiлiТ i лiмфоцитопенiТ; пперглн кемiТ, що у розпалi захворювання змiнюеться на гiпоглiкемiю, диспротеТнеми зi зниженням зага-льного бтка та альбумiнiв, що призводить до тяжких незворотшх порушень у тканинах всього оргашзму [20, 21].
Лкування ендогенноТ iнтоксикацiТ, що усклад-нюе переб^ перитонiту - е одшею з найскладнi-ших та актуальних проблем сучасноТ медицини [18]. Лквща^я причини перитошту та боротьба з штоксика^ею е ршучим моментом у лкуванш цього захворювання [16, 19]. Основними етапа-ми комплексноТ терапи перитонiту е антибiотико-терапiя та дезштоксикацшш заходи [19]. Але з'являються новi методи лiкування, особливо з застосуванням тканин фетоплацентарного комплексу. Розглянемо деям з них.
Рашше було доведено терапевтичний ефект при введенш кл^ин кордовоТ кровi при септич-них та запальних захворюваннях, однак можли-вiсть використання крюконсервованоТ кордовоТ кровi (ККК) при перитоштах не вивчалась [23]. Деякими вченими дослщженно вплив ЛКК (леко-цитарного крюконцентрату) при перитонiтi та се-псисi у тварин. Виявлено, що ЛКК не мае прямоТ бактерицидноТ та бактерiостатичноТ дiТ, тому можна зробити висновок щодо його iмуномоду-люючого ефекту. Вщомо, що при сепсиа форму-еться iмунологiчний дистрес [22], для корекци якого необхщно нейталiзувати збудника та його токсини, змшити активнiсть макрофагiв, грану-лоци^в, лiмфоцитiв, тромбоцитiв [18], вiдновити баланс синтезу та екскреци про- та протизапа-льних цитокiнiв [23], попередити розвиток полюрганноТ недостатносп [16]. Найбтьш вiрогiдно, що препарат крюконсервованого ЛКК приймае участь у корекци iмунологiчного дистресу, що у комбшаци з протимiкробною дiею ампiцилiну дае виражений терапевтичний ефект [22] .
Осктьки вплив крюконсервованоТ плаценти на переб^ перитошту мало вивчався, дослн дження даного питання е актуальним i перспек-тивним. Вiдомо, що в тканиш плаценти мiститься велика ктькють бiологiчно активних речовин: фактори росту, антипролiферативнi та гемопое-тичш сполуки, гормони, Тх попередники та регу-лятори, антистресовi та антиппоксичш регулято-
ри та ш., дiя яких забезпечуе рют та розвиток плоду [7, 8, 12, 15].
Експериментальы, а саме морфолопчш ре-зультати дослщження та клiнiчного спостере-ження дозволяють констатувати, що пюля введения фрагменпв плаценти стимулюються ен-докриннi органи, тканини печiнки, селезшки, яе-чникiв, покращуеться трофiка серцево-судинноТ системи, пiдвищуються репаративнi властивостi тканин [11, 12]. Введений матерiал впливае на органи-цт^ стимулюючи Тх функцп та пщвищую-чи неспецифiчну резистентнють органiзму до не-гативних факторiв зовнiшнього середовища та стресових ситуацш [8, 13].
Розглянемо змiни в наднирнику пюля вве-дення в оргашзм щура крiоконсервованоТ плаце-нтарноТ тканини.
Встановлено, що на 2-у добу пюля операци розмiр клубочковоТ зони зменшений в 2 рази в порiвняннi з цiею зоною у штактних тварин. Ана-логiчнi змiни спостер^аються i у пучковiй зонi, в якй вiдмiчаеться порушення стуктури формую-чих його пучкiв. Клiтини велик, з оксифтьною цитоплазмою та великими ппохромними ядрами. Сiтчата зона збтьшена. Клiтини мозковоТ речовини велик, полiморфноТ форми i фарбу-ються менш iнтенсивно, нiж клiтини крковоТ речовини. Синуси мозковоТ речовини заповнеш клiтинами кровi. Мозкова речовина щентична та-кiй у штактних тварин [7, 13].
Через 7 дiб клубочкова зона збтьшена май-же в два рази в порiвняннi з попередым термiном спостереження. Пучкова зона добре структурована, кл^ини пол^ональноТ форми зi свiтлими ядрами i сiтчатим хроматином, багато ядер в предмтотичному станi. Орган знаходить-ся в активному фiзiологiчному станк Мозкова речовина без змiн [7, 13].
На 14-ту добу клубочкова зона вщповщае за розмiром клубочковш зонi iнтактних тварин, ядра ТТ клiтин великi, гiпохромнi з ыжноатчастим хроматином. Пучкова зона добре стуктурована. Клн тини великi з вакуолiзованою цитоплазмою, мь сять ядра округлоТ форми, великого та серед-нього розмiру. В цьому пер^ пучкова зона за-ймае бтьшу площу в порiвняннi з такою у штактних тварин. С^часта зона без змш. Аналiз да-них виявив активацiю структурних компоненпв тканини наднирника. Мозкова речовина без змш [7, 13].
До 30-тоТ доби клубочкова зона залишаеться без змш в порiвняннi з попередшм термiном. Пучкова зона добре стуктурована, збтьшена. С^-часта зона займае меншу площу, клiтини в нш невеликi, з вакуолiзованою цитоплазмою та п-перхромними ядрами середнього розмiру. Зало-за знаходиться в звичайному фiзiологiчному станi. Мозкова речовина без змш [7, 13].
На 1-у, 3-ю, 5-у, 10-у, 21-у доби експерименту змши в порiвняннi з описаними строками не сут-тев^ тому дат цих змш не висвптенш в стагп.
Отже, пщ дiею крiоконсервованоТ плаценти
секреторна середня зона крково''' речовини зна-чно розширюеться за рахунок периферичних та глибоко розмщених шарiв кори, а мозкова речовина залишалась без змш в yci термши спостереження. Достовiрнi морфологiчнi змши розпо-чинаються з 2 доби, досягають найбтьшо''' ви-раженностi до 7 доби, з поступовим поверненям до попереднього стану у перюд вщ 14-Ï по 30-у добу.
Лтература
1. Фарлинг П.А. Физиология эндокринной системы / П.А. Фарлинг, М.Е. Мак Брайн, Д. Бреслин // Журнал Всемирной Организации Обществ Анестезиологов. - 2003. - № 9. - С. 3-13.
2. Быков В.Л. Частная гистология человека (краткий обзорный курс) / В.Л. Быков. - [2-е изд.]. - СПб. : СОТИС, 1997. - 300 с.
3. Гистология, эмбриология, цитология : учебник / Ю.И. Афанасьев, Н.А. Юрина, Е.Ф. Котовский [и др.] ; Под ред. Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. - 6-е изд., перераб. и доп. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2012. - 800 с. : ил.
4. Хэм А. Гистология : пер. с англ. / А. Хэм, Д. Кормак. - М. : Мир, 1983. - Т. 5. - 296 с., ил.
5. Мороз Г.А. Структурно-функциональные изменения в надпочеч-нных железах 12-месячных крыс при систематическом гипергравитационном воздействии и на фоне применения глутаргина / Г.А. Мороз // Свп" медицини та бюлогп'. - 2012. - № 3. - C. 4347.
6. Плацента - источник биологически активных веществ / Р.П. Морозова, Е.П. Козулина, И.А. Николенко [и др.] // Укр. б^м. журн. - 1999. - Т. 71, № 4. - С. 21-29.
7. Плацента: криоконсервирование, структура, свойства и перспективы клинического применения / под ред. В.И. Грищенко, Т.Н. Юрченко. - Х. : СПД ФЛ Бровин А.В., 2011. - 292 с.
8. Використання крюконсервованоТ плаценти в лкувальнш практи-ц / В.1. Грищенко, О.С. Прокопюк, В.1. Шештько [та ш.] // Трансплантолопя. - 2002. - Т. 3, № 2. - С. 32-37.
9. Грищенко В.И. Трансплантация продуктов эмбриофетоплацен-тарного комплекса. От понимания механизма действия к повышению эффективности применения / В.И. Грищенко, А.Н. Голь-цев // Проблемы криобиологии. - 2002. - № 1. - С. 54-84.
10. Грищенко В.1. 1^тинна i тканина терашя: сучасне i майбутне / В.1. Грищенко // Трансплантолопя. - 2000. - Т. 1, № 1. - С. 1517.
11. Грищенко В.1. Фундаментальш дослщження i новi бютехнологп одержання кштинних i тканинних алотрансплантат / В.1. Грищенко // Трансплантолопя. - 2003. - Т. 4, № 1. - С. 12-15.
12. 1^менко М.О. Порiвняльна характеристика протизапально''' дм екстракпв хорюна та плаценти / М.О. 1^менко, Н.П. Субота, В.А. Ппъко [та ш.] // Фiзiол. журн. - 2000. - Т. 46, № 1. - С. 3236.
13. Шештько В.1. Структурно-функцюнальш показники крюконсервованоТ плаценти i вплив ÏÏ трансплантацп' на морфофункцюналь-ний стан ряду внутршшх оргашв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. 14.01.35 "Крюмедицина" / В.1. Шештько. - Харюв, 2004. - 40 с.
14. Шештько В.1. Характеристика гемомiкроциркуляторного русла селезенки при трансплантацп крюконсервованоТ' плаценти та го-строму асептичному запалення черевно''' порожнини у щурiв / В.1. Шештько, В.В. Кацай // Вюник проблем бюлогп i медицини. -2013. - Т. 1, № 1. - C. 211-213.
15. Кондаков И.И. Обоснование применения препаратов криоконсе-рвированной плаценты для коррекции почечной недостаточности / И.И. Кондаков, Т.Н. Юрченко, Л.Н. Марченко [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2012. - Т. 22, № 3. - C. 259.
16. Гельдфанд Б.Р. Сепсис: диагностическая концепция, патогенез и интенсивная терапия / Б.Р. Гельдфанд, В.А. Руднев, Д.Н. Проценко [и др.] // Сепсис в начале ХХ1 века: классификация, клинико-диагностическая концепция и лечение. - М. : СПб, 2004. - С. 3-35.
17. Василик В.М. Моделювання калового перитошту у бтих щурiв / В.М. Василик // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2006. - № 3. - C. 417-418.
18. Гнойный перитонит. Патофизиология и лечение / под ред. А.Я. Цыганенко. - Харьков : Контраст, 2002. - 280 с.
19. Мельник В.М. Обфунтування i результати патогенетичного лку-вання експериментального гострого гншного поширеного перитошту / В.М. Мельник, О.1. Пойда // Укр. журнал екстремально''' медицини iм. Г.О. Можаева. - 2005. - Т. 6, № 4. - С. 56-60.
20. Попов В.А. Перитонит / В.А. Попов. - Л. : Медицина, 1985. - 232 с., 1,4 л. ил.
21. Шалимов А.А. Острый перитонит (Этиология, патогенез, клиника, диагностика и лечение) / А.А. Шалимов, В.И. Шапошников, М.П. Пинчук. - Киев : Наук. думка, 1981. - 288 с.
22. Гольцев К.А. Влияние криоконсервированного лейкоконцентра-та кордовой крови человека на выраженность эндогенной интоксикации при остром гнойном перитоните / К.А. Гольцев, О.М. Бабинец, О.Ю. Кожина, Л.В. Останкова [и др.] // Проблемы криобиологии. - 2011. - Т. 21. - № 2. - С. 179-190.
23. Бойко В.В. Применение кордовой крови у больных с желудочными кровотечениями язвенного генеза / В.В. Бойко, В.И. Гри-щенко, А.А. Цуцаева [и др.] // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 1999. - Вип. 3. - С. 14-18.
References
1. Farling P.A. Fiziolohiya endokrynnoy systemy / P.A. Farlynh, M.E. Mac Brayn, D. Breslyn // Zhurnal Vsemyrnoy Orhanyzatsyy Obshchestv Anestezyolohov. - 2003. - № 9. - S. 3-13. [in Russian]
2. Bykov V.L. Chastnaya hystoloiyya cheloveka (kratkiy obzorniy kurs). - [2-e izd.]. - SPb. : SOTYS, 1997. - 300 s. [in Russian]
3. Histolohiya, embriolohiya, tsitolohyya: uchebnik / Yu.Y. Afanas'ev, N.A. Yurina, E.F. Kotovskiyi i dr. ; pod red. Yu.Y. Afanas'eva, N.A. Yurinoy. - 6-e yzd., pererab. i dop. - M. : HЭOTAR-Medya, 2012. -800 s. : il. [in Russian]
4. Khem A. Histolohiya : per. s anhl / A. Khem, D. Kormak. - M. : Myr, 1983. - T. 5 - 296 s., yl. [in Russian]
5. Moroz H.A. Strukturno-funktsyonal'nie izmeneniya v nadpochechnnykh zhelezakh 12-mesyachnykh kris pri sistematycheskom hiperhravytatsyonnom vozdeystvii y na fone piymeneniya hlutarhyna / H.A. Moroz // Svit meditsiny ta biolohiyi. -2012. - № 3. - C. 43-47. [in Russian]
6. Morozova R.P. Platsenta - istochnik biolohichesky aktyvnykh veshchestv / R.P. Morozova, E. P. Kozulina, Y. A. Nikolenko [i dr.] // Ukr. biokhim. zhurn. - 1999. - T. 71, № 4. - S. 21-29. [in Russian]
7. Platsenta: kiyokonservirovanie, struktura, svoystva i perspektivy kli-nicheskoho primeneniya / pod red. V.Y. Hrishchenko, T.N. Yurchenko. - Kh. : SPD FL Brovin A.V., 2011. - 292 s. [in Russian]
8. Hrishchenko V.I. Vykorystannya kriokonservovanoyi platsenti v likuval'niy praktitsi / V.I. Hrishchenko, O.S. Prokopyuk, V.I. Shepit'ko [ta in.] // Transplantolohiya. - 2002. - T. 3, № 2. - S. 32-37. [in Ukrainian]
9. Hryshchenko V.Y. Transplantatsiya produktov embryofetoplatsentarnoho kompleksa. Ot ponimaniya mekhanizma deistviya k povyshenyu effektivnosty primeneniya / V.Y. Hrishchenko, A.N. Hol'tsev // Problemy kriobiolohii. - 2002. - № 1. -S. 54-84. [in Russian]
10. Hrishchenko V.I. Klitynna i tkaninna terapiya: suchasne i maybutnye / V.I. Hrishchenko // Transplantolohiya. - 2000. - T. 1, № 1. - S. 1517. [in Ukrainian]
11. Hrishchenko V.I. Fundamental'ni doslidzhennya i novi biotekhnolohiyi oderzhannya klitynnykh i tkaninnykh alotransplantativ / V.I. Hrishchenko // Transplantolohiya. - 2003. - T. 4, № 1. - S. 12-15. [in Ukrainian]
12. Klimenko M.O. Porivnyal'na kharakterystyka protyzapal'noi dii ekstraktiv khoriona ta platsenty / M.O. Klimenko, N.P. Subota, V.A. Pit'ko [ta in.] // Fiziol. zhurn. - 2000. - T. 46, № 1. - S. 32-36. [in Ukrainian]
13. Shepit'ko V.I. Strukturno-funktsional'ni pokaznyky kriokonservovanoyi platsenty i vplyv yiyi transplantatsii na morfofunktsional'nyy stan ryadu vnutrishnikh orhaniv : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya dokt. med. nauk : spets. 14.01.35 "Kriomedytsyna" / V.I. Shepit'ko. - Kharkiv, 2004. - 40 s. [in Ukrainian]
14. Shepit'ko V.I. Kharakterystyka hemomikrotsyrkulyatornoho rusla selezenky pry transplantatsiyi kriokonservovanoyi platsenty ta hostromu aseptychnomu zapalennya cherevnoyi porozhnyny u shchuriv / V.I. Shepit'ko, V.V. Katsay // Visnik problem biolohii i meditsini. - 2013. - T. 1, № 1. - C. 211-213. [in Ukrainian]
15. Kondakov Y.Y. Obosnovanie primeneniya preparatov kriokonservirovannoy platsenty dlya korrektsii pochechnoy nedostatochnosti / Y.Y. Kondakov, T.N. Yurchenko, L.N. Marchenko [y dr.] // Problemy kryobyolohii. - 2012. - T. 22, № 3. - C. 259. [in Russian]
16. Hel'dfand B.R. Sepsis: diahnosticheskaya kontseptsiya, patohenez i intensivnaya terapiya / B.R. Hel'dfand, V.A. Rudnev, D.N. Protsenko [i dr.] // Sepsis v nachale XXI veka: klassifikatsiya, kliniko-diahnosticheskaya kontseptsiya i lechenie. - M. : SPb, 2004. - S. 335. [in Russian]
17. Vasilyk V.M. Modelyuvannya kalovoho perytonitu u bilykh shchuriv / V.M. Vasylyk // Visnyk problem biolohiyi i meditsiny. - 2006. - № 3. - C. 417-418. [in Ukrainian]
18. Hnoyniy peritonit. Patofiziolohiya i lechenie / pod red. A.Ya. Tsyha-nenko. - Khar'kov : Kontrast, 2002. - 280 s. [in Russian]
19. Mel'nyk V.M. Obgruntuvannya i rezul'taty patohenetychnoho likuvannya eksperymental'noho hostroho hniynoho poshyrenoho perytonitu / V.M. Mel'nyk, O.I. Poyda // Ukr. zhurnal ekstremal'noyi meditsiny im. H.O. Mozhayeva. - 2005. - T. 6, № 4. - S. 56-60. [in Ukrainian]
20. Popov V.A. Peritonit / V.A. Popov. - L. : Meditsina, 1985. - 232 s., 1,4 l. yl.
21. Ostriy peritonit (Etiolohiya, patohenez, klinika, diahnostika i lechenie) / A.A. Shalimov, V.Y. Shaposhnikov, M.P. Pinchuk. - Kiev : Nauk. dumka, 1981. - 288 s. [in Russian]
22. Vliyanie kriokonservirovannoho leykokontsentrata kordovoy krovi cheloveka na vyrazhennost' endohennoy intoksikatsii pri ostrom hnoynom peritonite / K.A. Hol'tsev, O.M. Babinets, O.Yu. Kozhina, L.V. Ostankova [i dr.] // Problemi kriobiolohii. - 2011. - T. 21. - № 2.- S. 179-190. [in Russian]
23. Boyko V.V. Primenenie kordovoy krovi u bol'nikh s zheludochnymi krovotecheniyami yazvennoho heneza / V.V. Boyko, V.Y. Hrishchenko, A.A. Tsutsaeva [i dr.] // Visnyk problem biolohii i meditsiny. - 1999. - Vyp. 3. - S. 14-18. [in Russian]
Реферат
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ НАДПОЧЕЧНИКОВ В НОРМЕ, ПРИ ОСТРОМ ВОСПАЛЕНИИ И ВОЗМОЖНОСТЬ ВЛИЯНИЯ НА НИХ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНЫХ ТКАНЕЙ Скотаренко Т. А.
Ключевые слова: надпочечники, воспаление, перитонит, криоконсервированная плацента, биологически активные вещества.
Надпочечники - это эндокринные железы, которые состоят из двух частей - коркового и мозгового вещества, имеющие разную секреторную активность, разное происхождение, структуру и функции. Они выполняют ряд функций, необходимых для нормальной жизнедеятельности человека. Недостаточность надпочечников сопровождается значительным нарушением электролитного баланса и углеводного обмена, что приводить к коллапсу кровообращения, гипогликемической коме и как результат заканчивается смертью больного. После введения фрагментов плаценты стимулируются эндокринные органы, ткани печени, селезенки, яичников, улучшается трофика сердечно-сосудистой системы, повышается репаративная способность ткани.
Summary
CURRENT VIEWS OF MORPHOFUNCTIONAL STATE OF ADRENAL GLANDS IN NORMAL CONDITION, IN ACUTE INFLAMMATION, AND POSSIBLE INFLUENCE ON THEM BY PLACENTAL TISSUES Skotarenko T.A.
Key words: adrenal glands, inflammation, peritonitis, cryopreserved placenta, biologically active substances.
Adrenal glands are endocrine glands, consisting of two parts, the cortex and medulla, with different secretory activity, different origin, structure and function. They perform a number of functions vital for normal human activity. Adrenal insufficiency is accompanied by significant impairment of electrolyte balance and carbohydrate metabolism that leads to circulatory collapse, hypoglycemic coma, and as a result ends in death of a patient. The introduction of placental fragments stimulates endocrine organs, liver, spleen, ovary, improving trophism of the cardiovascular system, increases the reparative ability of the tissues.
