CC BY
14
15. Максименко О. О. Формування екологiчних цiнностей — необхвдна складова екологiчного виховання // Актуальш проблеми психологи / За ред. С. Д. Максименка. — Т. 7. — Вип. 2. — К.: Мшешум, — 2004. — С. 103-109.
16. Гумаштаризащя та гумашзащя. Хрестомапя // Ред. ол. О. 1.Журко, Л. М. Малшич, Т. М. Морозова, М. М.Мельник, В. Л. Спiвачук. — Хмельницький: Подiлля, 1997.
17. Скребець В. О. Еколопчна психологiя: Навч. поабник. — К.: МАУП, 1998. — 144 с.
18. Лубянська С. П. Профшактика екодевiантноl поведiнки молодi //Актуальнi проблеми психологи / За ред. С. Д. Максименка. — Т. 7. — Вип. 1. — К. — 2003. — С. 240-244.
19. Панченко В. I. Еколопчна етика як основний духовний принцип в щдготовщ сучасних спещалюп // Актуальш проблеми психологи / За ред. С. Д. Максименка. — К.: Мшетум, — 2003. — Т. 7. — Вип. 1. — С. 339-347.
20. Баранюк В. Н. Системный подход к экологическому воспитанию школьников // Материалы междунар. конференции «Экопедагогика: состояние, проблемы, перспективы». — Минск, 1995. — С. 120-122.
21. Словарь по этике / Под ред. И. С. Кона. — М., 1981.
22. Медведева Г. П. Этика социальной работы: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: ВЛАДОС, 1999. — 208 с.
23. Киричок В. А. Гуманне ставлення до дитини: Методичний поабник для вчителiв. — К.: 1нститут проблем виховання, 2004. — 56 с.
24. Азбука нравственности. Сборник / Сост. А. И. Алексеева. — К.: Молодь, 1978. — 256 с.
25. Степаненко В. Ф. Етика в проблемних i аналтичних задачах: Навч. поабник. — К.: Лбра, 1998. — 265 с.
Андрш МАЛЬЦЕВ
МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВ1Д П1ДГОТОВКИ КУРСАНТ1В ДО ЗАПОБ1ГАННЯ I ПОДОЛАННЯ ДЕВ1АНТНО1 ПОВЕД1НКИ
ПЕРСОНАЛУ
У статтi охарактеризовано складовi методичного супроводу тдготовки курсантiв до запоб^ання та подолання девiантноi поведiнки персоналу як одного з важливих шляхiв тдвищення ефективностi цiei пiдготовки. Розкрито необхiднiсть оволодтня викладачами методикою пiдготовки курсантiв до превентивно'1' педагогiчноi дiяльностi, що передбачала б використання активних методiв навчання та проектування превентивних навчальних завдань i ситуацт.
Проблема тдготовки майбутшх офщер1в до запобтання { подолання дев1антно! поведшки персоналу е одним з прюритетних напрям1в теорп { практики професшно! тдготовки кер1вниюв вс1х р1вшв. Важливими для виршення ще! проблеми е роботи В.А. Бараншка, Т.Ю. Ваврик, Т.В. Воецько!, В.М. Герасимова, О.М. Овчара й ш. У них визначено понятшно-термшолопчний апарат дев1антно! поведшки, розкрито 1! сощальну та психолого-педагопчну природу, охарактеризовано поняття про профшактику та перевиховання як педагопчн! процеси. Однак питання подготовки майбутшх офщер1в-прикордонниюв до превентивно! д1яльносп залишаеться на сьогодн1 недостатньо розробленим.
Вивчення лператури з превентивно! педагопки (Р.1. Благута, М.В. Касярум, Г.А. Корчова, Е.1. Петухов, М.А. Попов, М.М. Ф1цула, О.В. Шарапова, Л.Ф. Щербина, I. А. Хозраткулова й ш.) { питань навчання та виховання курсанпв вшськових навчальних заклад1в (О.В. Барабанщиков, В.1. Вдовюк, П.М. Городов, М.А. Лямзш, В.В. Ягупов), а також щодо тдготовки майбутшх офщер1в-прикордонниюв (Д.В. 1щенко, В.О. Балашов, А.В. Гал1мов, 1.О. Грязнов, О.В. Дщенко, А.В. Катковський, Д.М. Коцеруба) дозволило з'ясувати, що важливим шляхом тдвищення ефективност педагопчно! тдготовки курсанпв до запобтання дев1антно! поведшки персоналу можна розглядати методичний супровщ !х тдготовки до превентивно! педагопчно! д1яльносп.
З огляду на це метою статт е визначення складових методичного супроводу тдготовки курсанпв до запобтання та подолання дев1антно! поведшки персоналу як одного з важливих шлях1в тдвищення ефективносп ц1е! тдготовки.
В сучасних умовах дуже низькою е ефектившсть традицшно! методики навчання курсанпв превентивнш педагопчнш д1яльност1. Р1вень знань з проблеми дев1антно! поведшки у майбутшх офщер1в буде значно вищим, якщо при !х шдготовщ до роботи з дев1антним
персоналом буде використано спещальну методику навчання. З урахуванням цього важливою складовою методичного супроводу тдготовки курсантiв до запобiгання девiантно! поведшки е оволодiння викладачами методикою навчання, що грунтувалася б на активних методах i засобах, проектуваннi превентивних навчальних завдань i ситуацiй. У цш методицi потрiбно враховувати особливост оргашзаци викладання шновацшно! педагопчно! теори i практики, iнтеграцiю штелектуально! дiяльностi курсантiв, проектне навчання як систему навчальних превентивних завдань i ситуацш. Ця методика повинна також передбачати систему форм спшьно! дiяльностi викладача i курсантiв, конструктивно-проектувальну дiяльнiсть першого при пiдготовцi других до роботи з попередження i подолання девiантно! поведiнки персоналу, методичнi сценари превентивних навчальних ситуацш та ш.
Сучасне навчання педагогiцi у вiйськових вищих навчальних закладах (ВВНЗ) спрямоване значною мiрою на формування асощативно! тзнавально! дiяльностi, найбiльш просто! як за своею структурою, так i способами управлшня ситуацiями !х розвитку. Вщповщно навчання превентивнiй педагогiцi пов'язано переважно зi складним формальним i неформальним видами розумово! дiяльностi, при яких важливе значення мае використання додаткових прикладiв, звертання до iнтуlцil, уяви, розвиток <^дчуття ситуаци», «розумiння контексту», прогнозування та iн. З урахуванням цього серед сучасних активних методiв навчання при пiдготовцi курсантiв до превентивно! педагогiчно! дiяльностi доцiльно використовувати методи проблемного та iнтерактивного (комушкативного) навчання. Кожний з них може допомогти подолати обмеженiсть традицiйних методiв навчання з урахуванням специфiки вивчення дисциплiни.
Методи проблемного навчання дають змогу використовувати ситуаци, в яких виявляеться особистiсть майбутнього офiцера. Вони ставлять в центр оргашзаци i управлiння мотиви та способи розумово! дiяльностi курсанта через його включення в проблемну ситуацiю. Методи штерактивного навчання — це способи управлшня процесом засвоення знань за допомогою оргашзаци людських взаемодш i вщносин. Цi методи дозволяють поставити в центр управлшня навчанням людину та !! реальнi взаемодi! з шшими учасниками навчального процесу, а також шдтверджують, що навчання — це процес сощальний, колективний, а не суто шдивщуальний.
Як правило, об'еднуючу та виховну функцi! навчально! ситуаци виконують особистюно-позицiйнi аспекти навчальних взаемодш шд час спiльно! навчально! дiяльностi, а не самi по собi засвоенi майбутнiми офiцерами знання. Для досягнення мети спiльно! дiяльностi при вивченнi проблем девiантно! поведшки важливе значення мае система форм взаемоди викладача i курсантiв один з одним. Провщне значення у рiзних формах соцiальних i мiжособистiсних взаемодiй мiж учасниками навчання мають продуктивш та творчi превентивнi завдання. Там, де хiд подiй зштовхуе курсантiв з проблемами, якi можна виршити iндивiдуально, вони будуть допомагати один одному ^ створивши ситуащю спiвпрацi та спiвтворчостi, вирiшуватимуть превентивну проблему.
Важливим засобом освоення превентивно! дiяльностi можуть бути також конструйоваш курсантами сценарi! превентивних навчальних ситуацш i письмовi вiдповiдi на них (письмовi вiдповiдi курсантiв на практичних заняттях щодо вирiшення рiзних превентивних ситуаци). Письмовi вiдповiдi можна використовувати як особливий зашб творчого процесу актуалiзацi! неусвiдомлених переживань, дiй, установок, як спошб унiверсалiзацi! iндивiдуально! свщомосп та досвiду курсантiв [3, 195].
При шдготовщ курсантiв до превентивно! педагопчно! дiяльностi доцiльно також використовувати методичш сценарi! превентивних педагогiчних ситуацш. Це можуть бути матерiали конкретних проектiв (сценарi!в) окремих видiв занять (проблемних лекцш, семшару-дискусi!), що присвячеш рiзним темам з курсу превентивно! педагопки [4, 185-189]. На думку В.М. Галузяка, М.1. Сметанського, В.1. Шахова, «проблемна ситуацiя виникае лише тод^ коли в учшв з'являеться бажання зрозумiти те чи шше явище або розв'язати завдання, але для цього !м не вистачае необхвдних знань та умшь» [4, 187].
Таким чином, формування умiння методично грамотно проектувати заняття при навчаннi курсантiв е одшею з практичних цiлей навчання в кура методики викладання превентивно! педагопки, а методичне проектування превентивних навчальних ситуацш — найважлившим навчальним творчим завданням при пiдготовцi курсантiв до превентивно! педагопчно! дiяльностi.
Ще одна важлива складова методичного супроводу тдготовки до превентивно! педагопчно! дiяльностi — навчання курсант1в методицi превентивно! роботи з девiантним персоналом. Насамперед йдеться про навчання майбутшх офiцерiв-прикордонникiв вибору ефективних методiв, прийомiв, засобiв i форм превентивно! дiяльностi. При пiдготовцi курсантiв до превентивно! дiяльностi важливо навчити ïx ефективно використовувати такi способи профшактики i перевиховання, якi стимулювали би позитивний розвиток особистосп девiантного персоналу i дозволяли викоршювати ïx негативш якостi [5, 98].
Методи процесу заиобтання i подолання девiантноï поведшки шдлеглих — це способи превентивноï дiяльностi виxователiв щодо викорiнювання у персоналу негативних проявiв i формування у них позитивних правил та норм поведшки [2, 226; 5, 98; 8, 508]. Ця дiяльнiсть повинна передбачати також штегращю профшактичних i виховних впливiв на девiантний персонал.
Аналiз показав, що часто виховну безпораднiсть офiцерiв в робой з девiантним персоналом можна пояснити тим, що шд час навчання вони не вивчали основ методики профшактики i перевиховання. Причиною труднощiв у процес превентивноï дiяльностi е застосування тiльки вiдомиx методiв виховання (переконання, приклад, вправи i т. д.), яю не завжди дають позитивнi результати в роботi з шдлеглими. На основi вивчення л^ератури [2; 6; 7; 8], тематично!' пiдготовки з превентивно!' педагогiки, анатзу передового досвiду превентивно!' дiяльностi офiцерiв, спецiальниx опитувань рiзниx категорiй виxователiв, спостережень за процесом профiлактики i перевиховання девiантного персоналу ми дшшли висновку, що у превентивнiй дiяльностi доцiльно використовувати такi методи: переконання, перенавчання, метод «реконструкцн характеру», метод «вибуху», розриву небажаних контактiв, критики i самокритики, опосередкованоï педагогiчноï ди, перспективних лiнiй, методи самовиправлення, змагання, заохочення, примусу та iн.
Основним способом в реатзацп дiагностичноï та вiдновноï функцiй профiлактики i перевиховання е метод переконання. «Цей метод забезпечуе ефектившсть усix iншиx методiв, вiн лежить в основi професiйноï спрямованостi вихованця i, вiдповiдно, визначае його дiяльнiсть i поведiнку. Це знання, якi для вихованця мають особистiсний смисл та формують його свггогляд», — зазначае В.В. Ягупов [8, 514].
У практищ превентивноï дiяльностi курсантiв переконання можна доповнювати методом перенавчання, що тiсно пов'язаний з вправою i самовправою в процесах виховання i самовиховання [8, 517-518]. Перенавчання у превентивнш дiяльностi опираеться на переконання, закрiплюе його результати i тюно пов'язане з методом «реконструкцн характеру». На думку М.М. Фiцули, «у процес виховання важковиховуваних пiдлiткiв педагоги часто всю роботу спрямовують тiльки на боротьбу з ïxнiми недолшами... Розумiння виxовноï роботи як боротьби з вихованцем не робить його союзником педагога, а перетворюе у «ворога», який намагаеться хитрувати, маскуватися тощо... Мистецтво педагога полягае в тому, щоб змщнити й розвинути позитивш якост учня, допомогти йому подолати недолши» [6, 18]. Необxiдно зазначити, що метод «реконструкцн характеру» сприяе становленню всього цшного i позитивного в xарактерi та поведiнцi девiантноï особистостi.
Наше дослiдження показало, що використання методу «реконструкцл характеру» е тривалшим за часом, нiж переконання або перенавчання, тому його необидно здшснювати частково на базi методу «вибуху». Цей метод «передбачае вплив педагога на вихованця засобами, як е протилежними тим, яких, як правило, чекае вщ вихователя особистють» [2, 242]. Змiст методу «вибуху» полягае в раптовому розкриттi перед особистютю його педагогiчноï складностi, характеру його вщхилень в поведiнцi вщ статутних норм у тiй чи iншiй формi. Використання цього методу е дуже складним i вимагае ретельноï педагогiчноï пщготовки. На думку А.1. Кузьмiнського та В.Л. Омеляненка, його можна використовувати за умов «глибокого знання iндивiдуальниx особливостей вихованця; володшня теxнiкою застосування такого методу; наявносп позитивного соцiального клiмату, в якому перебувае вихованець» [2, 242].
У превентивнш дiяльностi важливо застосовувати i метод опосередкованоï педагогiчноï ди, тiсно пов'язаний з критикою i самокритикою. Щодо превентивноï дiяльностi важливо мати на увазi такi види критики, як критика-пiдбадьорювання, критика-аналогiя, критика-доршання, критика-надiя, критика-похвала, безособова критика, критика-сшвпереживання, критика-
сшвчуття, критика-подив, критика-iронiя, критика-доршання, критика-натяк, критика-зауваження та îh. [2, 240-241].
Зазначимо, що активност пiдлеглого в перебyдовi та переробщ свого внyтрiшнього свiтy можна досягти i методом самовиправлення. Як зазначае В.В. Ягупов, «смисл ycieï виховно! роботи полягае y формyваннi мотивiв i мотивацiï самовиховання, постiйного прагнення до самовдосконалення...» [8, 513]. З огляду на це можна стверджyвати, що самовиправлення девiантноï особи можливе при використаннi прийомiв самоаналiзy, самоощнки, самозаохочення, самоствердження та iH. Метод самовиправлення допомагае перебудувати свiдомiсть, переосмислити, переоцiнити життевий досвiд i змшити мотивацiю поведiнки персоналy [1, 96-101].
Стимyлювати поведiнкy i дiяльнiсть девiантного персоналy, спонyкати його до самоперевиховання допомагае метод змагання. «Це метод спрямyвання природно! потреби персоналy y супернищи й прiоритетi на виховання потрiбних !м i сyспiльствy якостей», — вказyе Н.е. Мойсеюк [3, 475-476].
Для шдкршлення i посилення превентивних дш на пiдлеглих, о^м перерахованих методiв i прийомiв, можна застосовувати методи заохочення i примусу. При цьому необхщно враховувати думку Д.В. 1щенка, який зауважуе, що «примус — це дуже гострий та сильний зашб впливу на психшу во!на, тому користуватись цим методом слщ розумно та обережно» [1, 88]. В зв'язку з цим Г.Х. Яворська наголошуе: «Цей метод застосовують пiсля того, як yd iншi методи впливу на людину вичерпано i вони не дали бажаних резyльтатiв» [7, 175]
У деяких випадках можливе використання вимоги та наказу. А.1. Кузьмшський i В.Л. Омеляненко зазначають, що «В.О. Сухомлинський свого часу висунув тезу про виховання без покарання. З погляду теорiï ця теза не викликае запереч. Але з погляду реально! дшсносп навряд чи можна уникнути покарань. Лише треба усвщомлювати, що покарання не повинно нести на собi тягар «кари» в традицшному розумшш з позици авторитарноï педагогiки, спрямований на пригшчення особистостi, приниження ïï гiдностi. Педагопчне покарання мае виступати як вид вимоги» [2, 239]. На думку В.В. Ягупова, «цей метод повинен бути тшьки допомiжним, його потрiбно використовувати тiльки пiсля iнших методiв, що не дали позитивних результат. Покарати можна шляхом накладання додаткових обов'язкiв, позбавлення або обмеження певних прав, вираження морального осуду, звинувачення» [8, 521-522].
Таким чином, одним з шлях1в пiдвищення ефективностi педагопчно! пiдготовки кyрсантiв щодо запобiгання i подолання девiантноï поведiнки пiдлеглих е методичний супровщ цього виду тдготовки. Важливе значення мае оволодшня викладачами методикою пiдготовки майбyтнiх офiцерiв до превентивно!' педагопчно!' дiяльностi, що передбачала би використання активних методiв навчання, проектування превентивних навчальних завдань i ситуацш, навчання курсанпв теоретичним i практичним знанням превентивно! педагогiчноï роботи, методам побудови взаемодн та спшкування з девiантним персоналом.
Напрямками подальших розвiдок з цiеï проблеми е визначення найбiльш оптимальних методiв впливу на девiантний персонал, використання продуктивних i гальмуючих прийомiв у превентивнш педагопчнш дiяльностi офiцерiв Державно! прикордонно! служби Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1щенко Д. В. Курс лекцш з вшськово! педагопки. — Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1998. — 158 с.
2. Кузьмшський А. I., Омеляненко В. Л. Педагопка: Подручник. — 2-е вид. перероб. i доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 445 с.
3. Мойсеюк Н. £. Педагопка: Навч. поабник. — 4-е вид., допов. — К., 2003. — 615 с.
4. Педагопка: Навч. поабник / В. М. Галузяк, М. I. Сметанський, В. I. Шахов. — 3-е вид., випр. i доп. — Вшниця: ДП «Державна картограф1чна фабрика», 2006. — 400 с.
5. Педагопчш основи навчально-виховного процесу в Державнш прикордоннш служб1 Укра!ни: Навч. поабник / Д. В. 1щенко, В. В. Райко, Ю. I. Сердюк, А. Ф. Фшпов. — Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2005. — 146 с.
6. Фщула М. М. Педагопчш проблеми перевиховання учшв. — К.: Рад. школа, 1981. — 104 с.
7. Яворська Г. Х. Педагопка для правниюв: Навч. поабник. — К.: Знання, 2004. — 335 с.
8. Ягупов В. В. Педагопка: Навч. поабник. — К.: Либщь, 2002. — 560 с.
