CC BY
18
Результати контрольних робгт показали, що курсанти, яю добре знають матерiал з кожно! теми занять, мають сфоpмованi вмiння творчо1' тзнавально1' самостшност! Диапазон знань, дiй, вщносин ми оцiнювали на piвнi мiждисциплiнаpних зв'язкiв. При цьому курсанти експериментально1' й контрольно!' груп виконували piзноманiтнi твоpчi роботи в рамках обрано! спpямованостi. Таким чином, отpиманi результати дозволяють експериментальну методику розвитку творчо! тзнавально!' самостiйностi вважати ефективною, що тдтверджуе висунуту гiпотезу. Результати експериментального навчання свщчать, що в курсанлв сформувалася стiйка позитивна мотивацiя до навчально-тзнавально!' дiяльностi й достатнiй досвщ самостiйноï творчо!' дiяльностi. Експериментальна методика, яка базуеться на взаемодоповнювальних i коригувальних технологiях, що включають традицшш й нетpадицiйнi методи, дозволила трансформувати навчальш вмiння у пpофесiйно значущь
Л1ТЕРАТУРА
1. 1гнатович О.М. Психолопчш особливосп творчо! самод1яльност1 особистосп як умови професшно! тдготовки майбутшх психолопв: дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / 1нститут педагопки i психологи професшно! освгти АПН Укра!ни. — К., 2004. — 188 с.
2. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика. — Измаил. — 1992. — 96 с.
3. Коротков Э.Н. Педагогические основы развития интеллектуальных качеств офицеров: Дис.... канд. пед. наук. 13.00.04. — М.: ВПА, 1973. — 184 с.
4. Телегина Э.Д. Мотивация в структуре мыслительной деятельности // Искусственный интеллект и психология / Под ред. О.К.Тихомирова.- М.: 1976.- С.73.
5. Тихомиров O.K. Познавательная потребность // Проблемы формирования социогенных потребностей / Под ред. Ш.Н. Чхартишвили, Н.И. Сарджвеладзе. — Тбилиси, 1974. — С. 102-105.
6. Сисоева С.О. Педагопчш технологи, проблеми, пошуки, перспективи, впровадження. // Педагопка i психолопя професшно! освгти. — 2002. — № 6. — С. 15-26.
Валерш РАЙКО, Ольга МИСЕЧКО
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ nPABOBOÏ КУЛЬТУРИ В ОФ1ЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ ДЕРЖАВНОÏ ПРИКОРДОННОÏ СЛУЖБИ УКРАШИ
У cmammi визначено особливостi формування правово'1 культури в офщерського складу Державноï прикордонно'1 служби Украши, як представлено у якостi недолтв, ïx причин та труднощiв зазначеного процесу. Вивчення досвiду роботи, що е в НАДПСУ свiдчить про наявнкть широких можливостей для формування правово'1 культури курсантiв, але цi можливостi використовуються не повнктю вна^док недостатньо розроблено'1 теорИ' цiеï проблеми.
Вшськовослужбовщ Державно! прикордонно!' служби Укра!ни (ДПСУ) завдання iз забезпечення нацюнальних економiчних i военних штерешв Украши на державному кордош виконують за умов безперервних спроб оргашзованих злочинних угруповань протиправно пеpемiщувати через кордон нелегальних мiгpантiв, зброю, боеприпаси, наркотики, предмети контрабанди та провадити rnmi злочиннi дiï, якi здебiльшого характеризувалися наполегливютю i зухвалiстю.
Подiï, що засвщчили ескалацiю терористичних пpоявiв у свт, зумовили суттеве нарощування зусиль в охорош державного кордону з метою завчасно!' пpотидiï прогнозованому збшьшенню незаконно! мiгpацiï з pегiонiв бойових дш та можливому використанню екстремютськими оpганiзацiями як легальних, так i нелегальних каналiв для пеpемiщення через кордон терорисив i засобiв диверсш. За цих умов пiдтpимання у персоналу ДПСУ законност i правопорядку стало виршальним чинником ефективного та яюсного ïï функцiонування.
Вiйськова оргашзащя завжди була, е i буде частиною суспшьства, тому все, що характеризуе його культуру поширюеться i на вiйськовi формування. Негативнi чинники, про яю часто повiдомляють засоби масово!' iнфоpмацiï та якi виносяться на piзнi полiтичнi piвнi, безпосередньо впливають на формування правово!' культури в курсаш!в-прикордонниюв.
Разом з тим y вiйськовиx вищиx нaвчaльниx зaклaдax (ВВНЗ) юнують особливостi, що впливають на сутшсть i змiст фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи мaйбyтнix офiцеpiв пpикоpдонноï служби нашо1' деpжaви.
Випускники Haцiонaльноï академи Деpжaвноï пpикоpдонноï служби Укpaïни iм. Б. Хмельницького (дaлi — НАДПСУ) — це офiцеpи, якi безпосеpедньо здiйснюють кеpiвництво пpикоpдонними частинами та пiдpоздiлaми, займаються навчанням i вжованням пiдлеглиx. Пpaвовa кyльтypa завжди займала i займае важливе мiсце в ïx дiяльностi. В сyчaсниx yмовax цi фyнкцiï значно pозшиpюються та ускладнюються, що висувае бiльш висок вимоги до пpaвовоï кyльтypи офiцеpiв-пpикоpдонникiв.
У стaттi 49 Статуту внyтpiшньоï служби Збpойниx Сил Укpaïни зафшсовано, що "вшськовослужбовщ повиннi постiйно бути зpaзком високо1' кyльтypи, скpомностi й витpимки, беpегти вiйськовy честь, за^щати свою й поважати гiднiсть iншиx людей". Стаття 5G цього ж статуту вказуе, що "вщносини мiж вiйськовослyжбовцями повиннi rpyнтyвaтися на взаемнш повазГ'. "Вiйськовослyжбовцi повиннi бути ввiчливими у спiлкyвaннi з iншими особами, виявляти особливу увагу до ошб поxилого вiкy, жiнок i дтей, поступатись 1'м мiсцем у ^омадському тpaнспоpтi, спpияти зaxистовi честi й пдносп гpомaдян, додеpжaнню гpомaдського поpядкy" [4, 18-19]. Щодо цивiльного населення виконання вкaзaниx вимог е важливим життевим пpинципом офiцеpa високо1' ^авовох' кyльтypи.
У нaкaзi голови ДПСУ 'Т^о удосконалення pоботи щодо забезпечення пpaвопоpядкy та дисциплiни в Деpжaвнiй пpикоpдоннiй слyжбi Укpaïни" вiд 3G ^удня 2GG5 pокy вказуеться, що "забезпечення пpaвопоpядкy та дисциплiни в оpгaнax та пiдpоздiлax Деpжaвноï пpикоpдонноï служби Укpaïни е одним з пpiоpитетниx нaпpямiв дiяльностi всix ланок кеpiвництвa" [2, 1].
Пpоблемa фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи в офiцеpського складу ДПСУ не була пpедметом спещального дослiдження. Недостатня теоpетичнa pозpобкa цieï пpоблеми в педагопчно-псиxологiчнiй лiтеpaтypi, потpебa вдосконалення нaвчaльно-виxовного пpоцесy, зо^ема щодо pозвиткy пpaвовоï кyльтypи у офiцеpiв-пpикоpдонникiв, дала можливiсть сфоpмyлювaти мету cmammi, як визначення особливостей фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи в офiцеpiв ДПСУ.
У paмкax дослiдження у ДПСУ в 2GG1-2GG2 pp. доведено пошуковий експеpимент, який пеpедбaчaв:
- контент-aнaлiз кеpiвниx докyментiв ДПСУ (нaкaзiв, д^е^тив);
- iндивiдyaльнi бесiди з командуванням фaкyльтетiв, кaфедp, пpофесоpсько-викладацьким складом, офiцеpaми пiдpоздiлiв, кypсaнтaми НАДПСУ;
- опитування, анкетування, iнтеpв'ювaння piзниx кaтегоpiй виxовaтелiв, виклaдaчiв i кypсaнтiв;
- aнaлiз pезyльтaтiв фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи у кypсaнтiв piзними кaтегоpiями виxовaтелiв i командуванням фaкyльтетiв [3, 79].
Як свщчать pезyльтaти пpaктичноï дiяльностi piзниx кaтегоpiй виxовaтелiв i командування факультеив, pоботa з фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи у мaйбyтнix офiцеpiв-пpикоpдонникiв ведеться на недостатньому piвнi та не вщповщае вимогам, якi ставляться пеpед неï на сучасному етат pозвиткy ДПСУ. Бiльшy увагу на цю pоботy звеpтae науково-педагопчний склад, значно меншу — начальники факульте^в та комaндиpи нaвчaльниx пiдpоздiлiв aкaдемiï. Пояснюеться це тим, що останш недостатньо пiдготовленi щодо тaкоï pоботи, слабо володiють знаннями, вмшнями й навичками пpaвового виxовaння.
Це певною мipою негативно впливае на ставлення кypсaнтiв до фоpмyвaння влaсноï пpaвовоï культ^и. За даними анкетування виявлено, що кypсaнти I—II кypсiв мало часу ^ад^ють своему пpaвовомy вдосконаленню. Пеpеоцiнкa pолi останнього вiдбyвaeться, як пpaвило, шсля стажування на коpдонi, коли к^санти на пpaктицi бачать та усвщомлюють значення пpaвовоï культ^и у службовш дiяльностi комaндиpa. На III кypсi вказаний пpоцес набувае пpискоpення, оскшьки фоpмyeться мотивaцiйнa стоpонa цього виду дiяльностi в стaновленнi майбутнього офiцеpa.
Тpебa звеpнyти увагу на те, що в НАДПСУ е певний потенщал та умови для в^шення ^облеми фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи у кypсaнтiв, але на пpaктицi вони pеaлiзyються недостатньо чеpез вiдсyтнiсть чiткоï системи pоботи стосовно цього. Кpiм того, необxiдно вpaxовyвaти також об'ективш i сyб'eктивнi тpyднощi та пpотиpiччя, якi впливають на ефективнiсть фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи.
Аналiз вiдзивiв на випускниюв НАДПСУ свiдчить, що значна ïx частина недостатньо пiдготовлена до роботи з особовим складом. Вщзначаються наступш типовi недолiки: вiдсутнiсть iнтересу до виxовноï роботи з пiдлеглими; roBepx^Bi псиxолого-педагогiчнi та методичнi знання; труднощi у проведеннi iндивiдуальноï виxовноï роботи; невмшня змiцнювати вiйськову дисциплiну.
Як показало дослщження, основними причинами такого становища е:
- традицiйна недооцшка необxiдностi формування правовоï культури у курсанпв-прикордонникiв ;
- вщсутшсть в НАДПСУ системи формування правово1' культури у рiзниx категорiй вшськовослужбовщв;
- слабка орiентацiя курсантiв на роботу щодо шдвищення рiвня свое1' правово1' культури.
Особливiстю правово1' культури майбутнього офiцера-прикордонника е тiсний
взаемозв'язок морально!' та правово1' сторiн вимог, яю висуваються до нього. Багато моральних за сво1'м змiстом правил практично зведеш до вимог статупв i присяги, тобто закрiпленi юридично.
Аналiз результатiв пошукового експерименту дав можливють визначити кiлька груп труднощiв процесу формування правовоï культури у курсанпв-прикордонниюв.
Перша пов'язана з рiвнем розвитку правовоï культури у курсант1в. До uieï групи вiднесено:
- низький рiвень розвитку правових знань у курсанпв як важливоï складовоï правовоï культури, причому це рiзною мiрою стосуеться курсантiв I та IV куршв;
- слабке використання можливостей НАДПСУ iз стимулювання дiяльностi курсантiв щодо розвитку та вдосконалення правовоï культури;
- недостатньо сформоваш загальнолюдськi якостi курсантiв, якi обумовлеш впливом сiмейного виховання чи деструктивно спрямованими мiкрогрупами в суспiльствi;
- слабка практична спрямованють дiяльностi, вщсутшсть конкретних рекомендацiй щодо формування правовоï культури та ïï вдосконалення;
- недостатне розумшня сутностi самовиховання у формуванш правовоï культури майбутнього офщера.
Друга група труднощiв пов'язана iз суб'ектом дiяльностi щодо формування у курсанпв правовоï культури — командуванням факульте^в i науково-педагогiчним складом НАДПСУ. До вказаноï групи вiднесено:
1) слабке усвщомлення командним складом факульте^в академiï своеï ролi в процес формування у курсантiв правовоï культури. 79% iз 342 респондентiв в iндивiдуальниx бесiдаx визнали, що нерщко навiть деякi офiцери недооцiнюють значення рiвня своеï правовоï культури (манера спшкування, статутнi вiдносини з тдлеглими i т. д.);
2) труднощi в органiзацiï процесу формування правовоï культури у курсанпв-прикордонникiв. Основними серед них е:
- невисокий рiвень спрямованосп навчально-виховного процесу в академи на формування у курсанпв правових i духовних якостей;
- недостатня орiентацiя дiяльностi рiзниx категорш науково-педагогiчного та командного складу на виршення цього важливого завдання;
- вщсутшсть спецiальноï програми дiяльностi з формування правовоï культури у курсанпв, що гальмуе роботу командного та науково-педагопчного складу;
- необxiднiсть вщпрацювання единоï системи дiяльностi науково-педагогiчного складу та командирiв пiдроздiлiв щодо вдосконалення правовоï культури курсантiв.
1снуе третя група труднощiв, обумовлених процесами, що вщбуваються у макро-соцiальному середовищь До неï належать:
- падшня престижу професiï офiцера в суспшьствц
- недостатне вiдпрацювання системи сощального захисту вiйськовослужбовцiв;
- недолiки у побутовому облаштуванш курсантiв та оргашзаци 1хнього дозвiлля.
В результатi пошукового експерименту визначеш причини труднощiв формування правовоï культури курсантiв. До них вщнесено:
- вiдсутнiсть в оргашзаци навчально-виховного процесу в НАДПСУ системи формування у курсанпв правовоï культури;
- недостать зaлyчення кypcaнтiв до активно!' кyльтypно-мacовоï дiяльноcтi, а також недостать викоpиcтaння можливоcтей кyльтypниx зaклaдiв мicтa й облacтi для фоpмyвaння зaгaльноï кyльтypи мaйбyтнix офiцеpiв;
- cлaбке викоpиcтaння можливоcтей вш^кового cтaжyвaння на коpдонi в iнтеpеcax фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи кypcaнтiв;
- недостать вpaxyвaння думок, нacтpоïв та пpопозицiй кypcaнтiв з 6оку ïx комaндиpiв.
Aнaлiз тpyднощiв у pоботi щодо фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи кypcaнтiв дозволив
визначити пpотиpiччя цього пpоцеcy. Це пpотиpiччя мiж:
- вимогами до пpофеciйноï компетенцiï майбутнього офiцеpa як виxовaтеля cвоïx пiдлеглиx та piвнем cфоpмовaноcтi у нього пpaвовоï кyльтypи;
- пpaгненням пiдвищити piвень cвоeï пpaвовоï кyльтypи та падшням пpеcтижy cлyжби на коpдонi;
- економiчними, cоцiaльними та полiтичними умовами, що дуже швидко змiнюютьcя, та впливом цж умов на життeдiяльнicть ДПCУ.
Bкaзaнi тpyднощi i пpотиpiччя xapaктеpизyють оcобливоcтi фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи кypcaнтiв, тому лише ïx устшне виpiшення cтвоpить можливоcтi для pозвиткy доcлiджyвaного пpоцеcy.
Отже, в ycix лaнкax HAДПCУ e pозyмiння необxiдноcтi вдоcконaлення фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи мaйбyтнix офiцеpiв, пpaгнення надати йому бшьш оpгaнiзовaного та цiлеcпpямовaного xapaктеpy. Бшьшють комaндиpiв пiдpоздiлiв i виклaдaчiв беpyть yчacть у pеaлiзaцiï завдань фоpмyвaння пpaвовоï кyльтypи кypcaнтiв. Baжливою тенденцieю цього пpоцеcy e пpaгнення в^шити його у межax пpaвового виxовaння кypcaнтiв, звеpтaючи увагу на фоpмyвaння в ниx зaгaльнолюдcькиx якоcтей.
Iнтеpв'ювaння, пpоведене з кypcaнтaми та офiцеpaми пicля вiйcькового cтaжyвaння, покaзye, що в дiяльноcтi молодиx офiцеpiв на коpдонi cyпеpечливим чином поeднyютьcя невизначенють i понaдноpмaтивнicть, якi поcилюeтьcя в деякиx випaдкax екcтpемaльнicтю i постшним pизиком. Cлyжбовa дiяльнicть за тaкиx умов, cтiйкa емоцiйнa нaпpyгa repara пpизводять до cпецифiчниx пpоявiв пpофеciйниx вiдxилень.
Пpофеciйнi вiдxилення пpоявляютьcя на нacтyпниx piвняx — потpебнicно-мотивацшному, фyнкцiонaльномy, комyнiкaтивномy. B пеpшомy випадку мова йде пpо зниження емоцiйноï cтiйкоcтi як домiнyючоï xapaктеpиcтики в crpy^ypi оcобиcтоcтi, дpyгомy — ^о зниження piвня ïï пpaцездaтноcтi, а в тpетьомy — пpо втpaтy вмiння цiлеcпpямовaноï взaeмодiï з навколишшм cеpедовищем.
Пiдвищення piвня кpимiнaлiзaцiï повcякденниx cоцiaльно-економiчниx вiдноcин, зpоcтaння пpaвового шгшзму, пaдiння piвня моpaльноcтi нacелення, в тому чи^ вiйcьковоcлyжбовцiв, негативно впливae на cтaн cпpaв у вiйcьковиx пiдpоздiлax ДПCУ. Hевipa в можливост! пpaвa як ефективного cпоcобy впоpядкyвaння i гapмонiзaцiï cycпiльниx cтоcyнкiв вiдiгpae pоль пcиxологiчного зaxиcтy (cвоepiдного внyтpiшнього випpaвдaння) в cитyaцiяx вiдчyження вщ цiлей необxiдноï дiяльноcтi i пеpеоpieнтaцiï певноï чacтини молодиx офiцеpiв на доcягнення влacного мaтеpiaльного добpобyтy, що e ^ямим поpyшенням пpaвa i закону. B pезyльтaтi цього в офiцеpa-пpикоpдонникa фоpмyeтьcя бaйдyжicть до опеpaтивно-cлyжбовиx завдань, що, вiдповiдно, cтae в^шальною умовою (пcиxологiчним acпектом) внyтpiшньоï байдужост^ cпонyкae його до виконання дш, якi cyпеpечaть пpaвовомy cтaтycy i моpaльномy xapaктеpy cлyжбовоï дiяльноcтi.
Bкaзaне вiдчyження поpоджye в офiцеpiв стужбову пacивнicть, нiгiлicтичне cтaвлення до такж моpaльниx кaтегоpiй, як пpофеciйний обов'язок, честь, нешдкупшсть, вiддaнicть пpиcязi. Економiчнi фaктоpи e не лише дичиною вiдпливy кaдpiв з ДПCУ, ïxню внyтpiшньоï кaпiтyляцiï, а й чинником, який полегшye ïx ангажування кpимiнaлiтетом, коpyмпyвaння й iншi фоpми cлyжбовоï зpaди та злочину.
Ha фоpмyвaння в пеpiод навчання в HA^KTY моpaльно-пpофеciйноï cвiдомоcтi i почyттiв кypcaнтiв, вiдxилення в моpaльнiй вiдповiдaльноcтi, пpaвовiй поведiнцi молодиx офiцеpiв у ^оце^ опеpaтивно-cлyжбовоï' дiяльноcтi впливають piзнi вну^ши та зовнiшнi поpядки.
Зовнiшнi — це недолши системи пол^ично! та соцiально-економiчноi оргашзацп нашого суспiльства. 1снування ж внутршшх чинникiв базуеться на вадах ДПСУ, що вiдображають негативнi традици, перекручеш стереотипи мислення, якi виникають при проходженш служби.
Вивчення впливу психолопчних чинникiв, породжуваних специфiкою прикордонно! служби, дозволили виявити, що основними мотивами правопорушень пiд час виконання оперативно-службових завдань е наступш:
- офщером керуе неправильно зрозумiле почуття обов'язку та штерешв служби;
- св^оглядш i моральнi переконання офiцера стають для нього визначальним чинником, а вимоги професи i посади — другорядними;
- офщером керуе прагнення максимально використати сво! владш повноваження, владу над людьми.
Загалом в основi низько! службово! дисциплiни офiцерiв лежить не недостатнш професiоналiзм, а низька правова культура. Часто стверджуеться, що в ДПСУ службова дiяльнiсть настшьки регламентована законами, статутами, наказами, шструкщями, що для моральносп не залишаеться мюця. Думка ця глибоко помилкова.
По-перше, всi документи правового характеру орiентованi на оптимальний рiвень оперативно-службово! дiяльностi офiцера-прикордонника. На цiй пiдставi начальник може вимагати вiд нього лише виконання сво!х безпосереднiх обов'язкiв. Все, що офщер не тiльки повинен, а й може виконати, визначаеться велшням совiстi, тобто рiвнем його вихованосп, правово! культури.
По-друге, вс директивнi документи не мiстять однозначних ршень для будь-яко! ситуацii, а лише приписують обмежувальнi рамки, в яких рiшення повиннi бути прийнять Рамки цi бувають настiльки широю, що залежно вiд рiвня сформованост правово! культури, моральностi i вихованосп офiцера ситуацiя, що виникла, може бути виршена тактовно, гуманно i формально-бюрократично, без приниження гiдностi людей, залучених в не!.
По-трете, коли у вшськовому колективi починають переважати негативш тенденцii, то необхiдно враховувати, що будь-якому злочину передуе вщхилення в свщомосп вiйськовослужбовця, створення в нього на св^оглядному рiвнi аморальних настанов. Якщо подiбнi настанови починають розглядатись як нормальш, це врешт>решт призводить до правово! деградацii офщера i колективу.
Отже, вивчення досвщу роботи НАДПСУ свiдчить про наявшсть широких можливостей для формування правово! культури курсанпв, однак цi можливосп не використовуються повнiстю внаслiдок недостатньо розроблено! теорii вказано! проблеми.
У формуванш правово! культури майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв важливо виховувати вищi правовi почуття особистоси, якi би регулювали поведшку (вiдповiдальнiсть, чеснiсть, справедливiсть тощо), шакше головним !! регулятором стануть прост емоцii (гнiв, упередженiсть, страх та шш^, що спричиняють переважну негативну ситуацiю.
Таким чином, на шляху Укра!ни до правово! держави необидно переосмислити погляд, що юнував рашше, на роль права у суспшьному життi. Стосовно держави i права домшуюча роль мае залишатися за правом, уш державнi органи та !х службовцi повиннi безумовно тдкорятися законам, якi дiють. Право мае стати могутшм демократичним чинником, що охоплюе вс сфери життя нашого суспшьства. Новi юридичнi та моральш механiзми повиннi гарантувати кожнiй особистост реальне здiйснення i захист !! невiд'емних людських прав. Високий правовий статус особистостi загалом мае стати вщправною точкою формування ново! правово! культури офщера-прикордонника зокрема.
Для виршення проблеми полiпшення якостi професiйноi тдготовки офiцерiв ДПСУ необхiдно iстотно активiзувати дослiдження процесу формування правово! культури персоналу ще! служби у професшнш дiяльностi iз застосуванням сучасних педагопчних технологiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Крук С. Л., Казьмiрчук С. О. Особливосп процесу формування морально! культури у курсанлв-
прикордонникiв // Збiрник наукових праць. — Хмельницький: Вид-во Нацюнально! академп
ПВУ, 2002. — № 20. — Ч II. — С. 131-135.
2. Наказ голови Державно! прикордонно! служби Укра!ни "Про удосконалення роботи щодо
забезпечення правопорядку та дисциплши в Державнiй прикордоннiй службi Укра!ни" в1д 30
грудня 2005 року № 1030. — К., 2005. — 16 с.
3. Основи педагопчних дослщжень: Навч. поабник / О. П. Рудницька, А. Г. Болгарський,
Т. Ю. Свистельшкова. — К.: Експрес, 1998. — 143 с.
4. Статути Збройних Сил Украши. — К.: Варта, 1999. — 535 с.
Олег БОГДАНЮК
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ТА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-К1НОЛОГ1В ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У статтi розглянуто проблему формування готовностi майбутнiх офiцерiв-кiнологiв до професшно'1 дiяльностi. Подана модель формування тако'1 готовностi, яка включае: мету; педагогiчнi умови; компоненти готовностi (мотивацшно-вольовий, оцiнювальний, психофiзiологiчний, пгзнавально-операцшний); критерИ (формування позитивно'1 мотивацИ, наявнкть глибоких i мщних знань, розвиток професшних якостей); рiвнi готовностi (креативний, активно-пошуковий, реконструктивний, репродуктивний); результат.
Сьогодш, як школи, Укра!на потребуе тдвищення р1вня готовносп випускниюв кшолопв ВВНЗ до майбутньо! професшно! д1яльност1. Процес подготовки майбутшх кшолопв потребуе вдосконалення в напрямку розвитку у випускниюв професшно важливих якостей.
Готовшсть майбутнього кшолога виконувати сво! професшш обов'язки поеднана !з загальною високою культурою та грамотшстю, сприятиме подальшому ефективному просуванню у професшнш д1яльност1. А це е одшею з передумов яюсного i професшного виконання завдань, яю постають перед офщером у повсякденнш робот!.
У педагог!чному процес! ВВНЗ переважае шформативний б!к навчання. Хоча, на нашу думку, недооцшка процесуально! складово! навчання призводить до того, що випускники-к!нологи не завжди повною м!рою можуть виконувати висококвал!ф!ковано профес!йн! функц!! та завдання. Як стверджуе Л. Кондрашова, "складшсть реформування процесу навчання у вищш школ! полягае в тому, щоб замшити !нформативно-описовий пiдхiд на змютовно-процесуальний, при якому студент стае суб'ектом власно! освiти й професiйного становлення" [3, 11].
Аналiз лiтератури з питань дiяльностi (Б. Ананьев, К. Абульханова-Славська, О. Леонтьев, С. Рубшштейн) доводить, що формування готовностi передуе будь-якому виду дiяльностi. Тому, метою статт1 е визначення умов тдвищення ефективносп навчально! дiяльностi майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв.
Розглядаючи поняття "готовнiсть", ми виходили з того, що "розвиток особистосп - це процес становлення та формування шд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх, керованих i некерованих чинниюв, серед яких провiдну роль вщграють цiлеспрямоване виховання та навчання" [5, 44].
Готовшсть як психологiчний аспект М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Пономаренко визначають як стан та психолопчний настрiй особистостi з !! переконаннями, мотивацiею та налаштованiстю на виконання певного виду дiяльностi у поеднанш з iнтелектуальними й вольовими якостями, поглядами й установками, знаннями й умшнями, поглядами та внутршшми установками. У працях зазначених учених психолопчна готовнiсть розглядаеться як необхщна передумова цiлеспрямовано! i результативно! дiяльностi особистостi та трактуеться у двох аспектах: як психолопчний стан (тимчасова, ситуативна готовшсть) i як характеристика особистосп (стшка, тривала готовнiсть). У поеднанш з дiяльнiстю зазначенi автори шд готовнiстю розумiють "активно-дiяльнiсний стан особистосп, що вщображае змiст завдання, яке поставлене, i умови майбутнього його виконання" [2, 31].
С. Кубщький визначае професшну готовнiсть як спрямовашсть особистостi, що передбачае потреби, переконання, погляди, ставлення, мотиви, почуття, вольовi й iнтелектуальнi якостi, знання, вмiння, установки [4, 7].
У нашому дослiдженнi формування готовносп до професшно! дiяльностi майбутнiх кшолопв розглядаемо з позицн системного аналiзу, коли професiйна дiяльнiсть майбутнiх кшолопв розумiеться як цiлiсний об'ект дослщження. При цьому увага придiляеться не
