CC BY
18
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 377. 3 : 004.9
О. А. БЛАЖУК
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-ПРИКОРДОННИК1В ДО ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглядаються oco6nueocmi тдготовки майбуттх офiцерiв-прикордонникiв до використання тформацтних технологiй у забезпеченш системи зв'язку прикордонних тдроздШв, зокрема впровадження ттегрованоi тформа^шо-телекомутка^шо! системи «Гарт» та ii тдсистем. Визначаються компоненти готовностi до такоi дiяльностi: мотивацтний, техтчний, операцтний, оцтний.
Ключовi слова: майбутш офщери-прикордонники, iнформацiйнi технологи, система зв'язку, прикордонш тдроздши, компоненти готовностi.
А. А. БЛАЖУК
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ОФИЦЕРОВ-ПОГРАНИЧНИКОВ К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ СОВРЕМЕННЫХ
ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Рассматриваются особенности подготовки будущих офицеров-пограничников к использованию информационных технологий в обеспечении системы связи пограничных подразделений, в частности использование интегрированной информационно-телекоммуникационной системы «Гарт» и ее подсистем. Определяются компоненты готовности к такой деятельности: мотивационный, технический, операционный, оценочный.
Ключевые слова: будущие офицеры-пограничники, информационные технологии, система связи, пограничные подразделения, компоненты готовности.
O. A. BLAZHUK
THE PECULIARITIES OF FUTURE CUSTOMS OFFICERS PREPARATION FOR THE USAGE OF CONTEMPRORARY INFORMATION TECHNOLOGIES IN
THE PROFESSIONAL ACTIVITY
The article examines the peculiarities of preparation of future frontier guard officers to the use of information technologies in operating the system of communication of border units, in particular the implementation of an integrated information and telecommunication system "Hart" and its subsystems. Based on such characteristics the components of preparedness for this activity such as motivational, technical, operational, evaluative have been defined.
Keywords: future customs officers, information technologies, communication system, customs office units, the compomnents of preparedness.
Розвиток новггшх технологш висувае велик! вимоги до застосування !х на практищ. За таких умов, персонал Державно! прикордонно! служби Укра!ни (ДПСУ) повинен бути добре тдготовленим, вм^и застосовувати сучасш засоби охорони кордону. Щоб досягти ще! мети, по^бно використовувати бшьш ефективш технологи у процес тдготовки майбутшх офщерш-прикордоннишв.
А. Бapaбaнщиков pозpобив загальт основи пiдготовки фaхiвцiв y вшськових ВНЗ. О. Багас та I. Платонов вивчали психофiзичнy готовнiсть мaйбyтнiх офiцеpiв-пpикоpдонникiв до мaйбyтньоï служ6ово1' дiяльностi, Т. Бyнeeв aнaлiзyвaв пpоцес самостшного виконання посадових обов'язк1в, О. Михайлишин дослiджyвaв готовнiсть офiцеpiв до дiяльностi в нестaндapтних ситyaцiях, М. Недбай займався техшчною пiдготовкою кypсaнтiв.
Мотиващею для нашого дослiдження слyгyвaло те, що досi немае нayкових до^джень y гaлyзi пiдготовки мaйбyтнiх офiцеpiв-пpикоpдонникiв до викоpистaння сyчaсних iнфоpмaцiйних технологш y пpофесiйнiй дiяльностi з забезпечення системи зв'язку пpикоpдонних пiдpоздiлiв. Його актуальшсть зумовлена швидким pозвитком iнфоpмaтики та новiтнiх iнфоpмaцiйних технологiй, необхвдшстю фоpмyвaння комп'ютеpноï компетентностi майбутнього офiцеpa-пpикоpдонникa.
Мета статт — пpоaнaлiзyвaти особливосп пiдготовки мaйбyтнiх офiцеpiв-пpикоpдонникiв з основ iнфоpмaтики для забезпечення системи зв'язку пpикоpдонних пiдpоздiлiв та визначити компоненти, кpитеpiï i показники готовносп застосування ïx у мaйбyтнiй ^офе^тт дiяльностi.
Особливостi пiдготовки мaйбyтнix офiцеpiв-пpикоpдонникiв в сфеpi iнфоpмaтизaцiï пов'язaнi з в^овадженням iнтегpовaноï iнфоpмaцiйно-телекомyнiкaцiйноï системи «rapTO та ïï пiдсистем. У пеpспективi ця система охопить всi гaлyзi дiяльностi пpикоpдонноï служби. Для обслуговування ïï комплексiв потpiбнi фaxiвцi, яю володiють засобами обчислювaльноï' теxнiки, вмшть викоpистовyвaти iнфоpмaцiйно-телекомyнiкaцiйнi системи ДПУС в службовш дiяльностi, мають здiбностi до аналиичного мислення, можуть адекватно дiяти у нестaндapтниx ситyaцiяx, е штелектуально pозвиненими, iнiцiaтивними та вiдповiдaльними. Офiцеpи-пpикоpдонники повиннi вмiти застосовувати техшчт засоби оxоpони коpдонy, мобiльнi засоби, paдiолокaцiйнi станцп, пpожектоpне обладнання, сигнaлiзaцiйнi системи та комплекси. Таким чином, уим офiцеpaм-пpикоpдонникaм необxiдний належний piвень знань з сучасних iнфоpмaцiйниx технологш.
На випускника Haцiонaльноï aкaдемiï' ДПУС за освiтньо-квaлiфiкaцiйним piвнем «бaкaлaвp» з на^яму пiдготовки «Оxоpонa та захист деpжaвного коpдонy» вiдповiдно до опеpaтивно-слyжбовиx фyнкцiй та типових завдань даяльносп покладаються нaстyпнi опеpaтивно слyжбовi функцп:
• пiдтpимaння пiдpоздiлy в постшнш готовностi;
• yпpaвлiння - функ^ yпpaвлiння пiдpоздiлом пiд час виконання завдань в особливий пеpiод;
• службове yпpaвлiння - фyнкцiя у^авлшня дiяльнiстю пiдpоздiлy;
• оxоpонa деpжaвного коpдонy на дiлянцi пpикоpдонного пiдpоздiлy;
• здiйснення пpикоpдонного контpолю i допуску чеpез деpжaвний коpдон У^аши;
• yпpaвлiння повсякденною дiяльнiстю пpикоpдонного пiдpоздiлy;
• експлyaтaцiйно-теxнiчнa фyнкцiя - здшснення експлyaтaцiï' озбpоeння, теxнiки та майна;
• iнфоpмaцiйно-aнaлiтичнa фyнкцiя - функщя pоботи зi службовою iнфоpмaцieю та вдосконалення своïx фахових навичок [5, с. 62].
Ще одшею особливiстю е пiдготовкa кypсaнтiв до викоpистaння АРМ «Пaтpyль» у свош пpофесiйнiй дiяльностi.
ПМ «Пaтpyль-M» мае два функцюнальш комплекси (ФК): «Адмiнiстpaтоp»тa ^rapa'TOp». ФК «aдмiнiстpaтоp» пiдтpимye функцп: налагодження на пiдpоздiл; pеeстpaцiя коpистyвaчiв ПМ; iмпоpт клaсифiкaтоpiв та «деpевa» оpгaнiзaцiйноï стpyктypи; ствоpення копiй БД та ввдновлення БД у aвapiйниx випадках. ФК «Опеpaтоp» пiдтpимye функцп: фоpмyвaння та вiдсилкa запиту до ^ш^альних баз даних; отpимaння та пеpегляд вiдповiдей на запит.
З ypaxyвaнням особливостей кypсaнтiв з основ iнфоpмaтики для забезпечення системи зв'язку пpикоpдонниx пiдpоздiлiв були визнaченi компоненти, як фоpмyють готовнiсть мaйбyтнix офiцеpiв-пpикоpдонникiв до викоpистaння новiтнix iнфоpмaцiйниx технологш у ïxнiй пpофесiйнiй дiяльностi. Результати до^джень показали, що не вс з обpaниx компонентiв ефективно с^ацювали у навчальному пpоцесi. Тому ми довели додаткове дослiдження, в якому вибip компонентiв був пов'язаний з поняттям «готовнiсть».
За основу ми обрали визначення, що roTOBHiCTb до дiяльностi - це складне сощально-психолопчне явище, котре можна розглядати як форму зв'язку професшно1 спрямованостi з шшими важливими рисами особистостi - свтоглядом, життевими настановами i духовними цiнностями, а також з ïï морально-вольовою та емоцiйною сферами. Вона передбачае активну самоосвiту i самовиховання [4, с. 9].
Проаналiзувавши трактування науковцiв до визначення поняття професiйноï готовност [1; 5; 7], ми ввдзначили так1 основнi аспекти: професшна готовнiсть забезпечуе особистiсть рисами, переконаннями, поглядами, стосунками, мотивами, почуттями i властивостями, як1 потрiбнi для самореатзаци та вирiшення певних завдань; професшна готовтсть - це складна структура, в основу якоï покладено психофiзичнi стани, що грунтуються на щнностях конкретноï професiï та забезпечують особислсть системою вмiнь та навичок, необхвдних для виконання професiйних завдань.
У лiтературi розглядаються рiзнi компоненти формування готовностi до професiйноï дiяльностi: мотивацшний, орiентацiйно-пiзнавально-оцiночний, емоцiйно-вольовий, операцiйно-дiевий, настановчо-поведанковий [1; 4; 5; 7; 9].
Шд час вивчення дисциплiни «Основи шформатики та програмування» ми формуемо у курсанпв готовнiсть використання iнформацiйних технологш до вивчення фахових дисциплш «1нформацшно-телекомушкацшш системи прикордонних тдроздшв», «Зв'язок прикордонних тдроздшв», «Органiзацiя та здiйснення прикордонного контролю», а також майбутнiй професшнш дiяльностi. Враховуючи особливостi професiйноï тдготовки майбуттх офiцерiв-прикордонник1в до забезпечення системи зв'язку прикордонних пiдроздiлiв, виокремлюемо так компоненти пiдготовки курсантiв до застосування iнформацiйних технологiй у ïx майбутнiй професiйнiй дiяльностi: мотивацiйний, техтчний, операцшний, оцiнний.
Такий вибiр зумовлено тим, що формування кожного з компоненпв ввдбуваеться поетапно та у взаемозв'язку на кожному кури навчання курсанпв в НАДПСУ. Мотивацiйний компонент е тдгрунтям до вивчення компонента техтчного i формуеться на I кури тд час вивчення дисциплши «Основи iнформатики та програмування». Удосконалення навичок технiчного компоненту вiдбуваеться на II кура на заняттях з курив «1нформацшно-телекомунiкацiйнi системи прикордонних тдроздшв» й «Органiзацiя та здшснення прикордонного контролю». Операцiйний компонент забезпечуе тдготовку курсантiв до занять з ирофесшних дисциплiн, що входять до предметно!' лiнiï з iнформацiйних технологш. Ощнний компонент як сукупнiсть умшь застосовувати iнформацiйнi технологiï проявляеться достатньо на випускному курсi навчання у заклада Кожен компонент характеризують критери та ïx показники.
Детальнiше розглянемо визначет нами компоненти готовностi до застосування сучасних шформацшних технологiй, ix критерив i показнишв.
Мотивацшний компонент. Вш включае мотиви, як спонукають до дiяльностi в системi iнформацiйного суспшьства, прагнення до успiшного виконання завдань, бажання стати фаxiвцем, прагнення видшитися, самоствердитись, iнтерес до професiйноï дiяльностi та застосовування у нiй шформацшних технологш, набуття нових, корисних для професи знань, навичок, умшь застосування шформацшних технологш, самореалiзацiï, досягнення того чи шшого результату, iнтересу до процесу пiзнання, допитливостi, цiлеспрямованостi досягненням та бажанням якнайкраще виконувати ди поставленоï мети, самостiйному осмисленню знань та здобуванню [1, с. 36-37].
Цей компонент ввдграе особливу роль для курсантiв, як1 будуть забезпечувати зв'язок мiж прикордонниками. Майбутш офщери повиннi розумiти, що ввд 1х фаxовоï iнформацiйноï пiдготовки залежить безпека краши.
Мотивацiя фаxовоï дiяльностi - це усвiдомлення необxiдностi виконання вих складових фаxовоï дiяльностi. Зпдно iз загальновизнаними дослiдницькими пiдxодами (I. Зайцева, В. Лозова, О. Федик та im) мотивацшний компонент е проввдним серед шших складових професiйноï готовностi. Його критерiями - е штерес до розвитку iнформацiйниx технологш та ïx застосування у повсякденному життi.
У використаннi засобiв шформацшних технологш у навчальному процесi показниками мотивацшного чинника е потреби: засвоення знань, умiнь та навичок професiйноï дiяльностi, саморозвитку власних iнформацiйниx здiбностей до застосування ïx у майбутнш профес^.
Оск1льки сучасш шформацшш технологи займають чшьне мюце у будь-якш професшнш д1яльност1, то кожен курсант повинен володии знаниями про апаратш складов1 комп'ютера. Тому наступним ми визначаемо техтчний компонент. Вш забезпечуе курсанпв знаннями про: обчислювальну систему та И структуру; призначення та функцп основних складових апаратно! частини обчислювально! техшки; основн1 характеристики та призначення пристро!в введення, виведення та збереження шформаци; основш характеристики базових та допом1жних перифершних пристро!в.
Критер1ями техшчного компонента е об1знан1сть з принципами роботи апаратно-програмних складових комп'ютера, стутнь сформованосп навичок роботи з пристроями персонального комп'ютера та програмним забезпеченням. Потреба в знаннях арх1тектури та характеристик основних i перифершних пристрош, потреба у використанш сервюних та офюних програм е показниками цього компонента.
Для визначення сформованостi знань потрiбно визначити сукупшсть !х якостей. I. Лернер видаляе так1 якостi знань: повнота, глибина, систематичшсть, системнiсть, оперативнiсть, гнучк1сть, узагальнешсть, розгорнутiсть, згорнулсть, усвiдомленiсть, мiцнiсть [6].
Ми використовуемо вищевикладеш якостi для визначення сформованосп знань застосування шформацшних технологiй. В iдеалi курсантам мае бути переданий весь обсяг наявних знань про шформацшш технологи, але осильки це неможливо через !х постшний розвиток, навчальною програмою передбачено певний мшмально необхiдний обсяг знань про той чи шший об'ект вивчення iнформацiйних технологiй. Цей об'ект i характеризуе повноту знань, яка вимiрюеться к1льк1стю програмних знань про об'ект вивчення. Сукупшсть усввдомлених курсантами ютотних зв'язк1в мiж спiввiднесеними знаннями застосовувати шформацшш технологИ характеризуе глибину знань - другу !хню яисть. Систематичнiсть знань вiдповiдае усвiдомлениям складу певно! структурност1 знань iнформацiйних технологш, !х iерархi! i посл1довност1. Системшсть як як1сть передбачае iнварiантнiсть того чи шшого знання. Курсант усввдомлюе мiсце iнформацiйних технологiй у структур! науково! теори. Оперативнiсть - яшсть, що характеризуеться числом ситуацш, в яких курсант може застосувати шформацшш технологИ, або числом спосо61в, якими в1н може це зробити. Гнучисть знань осо6истост1 проявляеться в готовност людини до самостiйного знаходження способу застосування знань при зм1н1 ситуаци або р1зних спосо61в в однш i т1й же ситуаци. Згорнупсть i розгорнут1сть знань iнформацiйних технологш полягае в здатносп осо6истост1, з одного боку, виразити знання компактно, але так, щоб вони були наочним результатом ущшьнення певно! сукупносп знань, а з другого - розкрити систему кроив, як1 ведуть до стискання, згортання знань шформацшних технологш. Усввдомлешсть знань про щ технологи осо6ист1стю виражаеться в розумшш !х зв'язк1в i механiзму !хнього становлення. М1цн1сть полягае в стшкш фшсаци в пам'ятi системи ютотних знань i спосо61в !х застосування або в готовносп вивести необхвдш знання, грунтуючись на 1нших опорних знаннях [2, с. 45].
Наступним компонентом до^джувано! нами готовносп е операцшний компонент, що передбачае володшня способами i прийомами опраиювання шформаци, високий рiвень шформацшно! культури як складово! загально! культури, теоретичних знань, практичних ум1нь i навичок прогнозувати наслiдки прийнятих рiшень, вмшня мислити на илька кроив вперед, самооцшку вибору оптимальних дш, самооцiнку тдготовки до вирiшения завдань 1з використанням iнформацiйних технологiй, винахiдливiсть i кштливють у складних ситуацiях, вмшня використовувати 1нтернет у професiйнiй ро6от1, емоцшно-позитивне ставлення до шформацшно! д1яльност1 i пошук нових И прийом1в i спосо61в, умшня ставити ц1л1 i домагатися !х досягнення, зберiгати витримку при невдачах, настроенiсть на застосування шформацшних технологш, умшня долати труднощ1 у процес шформацшно! д1яльност1.
Критерiями операцiйного компонента готовност1 до використання iнформацiйних технологiй ми визначили стутнь сформованосп шформацшно! культури та застосування шформацшних технологш для формування ирофесшно! готовност1.
Ступ1нь сформованостi шформацшно! культури передбачае оволодшня необхiдними навичками, знаннями про шформащю, iнформацiйнi процеси, основш принципи оргашзаци i функцiонувания апаратного i програмного забезпечення комп'ютера, глобальних i локальних комп'ютерних мереж; умшням працювати у ОС Windows, застосовувати прикладш програми р1зного призначення i характеризуеться усвiдомленiстю знань майбутнiх фахiвцiв про
значущють вивчення дисциплiни «Основи шформатики та програмування» для формування професiйноï компетентносп майбутнix офiцерiв-прикордонникiв до забезпечення системи зв'язку прикордонних тдроздшв.
Застосування засобiв iнформацiйниx теxнологiй для тдвищення професiйного рiвня включае вмшня складати алгоритми розв'язання професiйниx завдань, достатнш рiвень автоматизаци навичок роботи з пристроями комп'ютера та спецiалiзованим програмним забезпеченням.
Показником операцiйного компонента е усввдомлена необxiднiсть застосування iнформацiйниx технологш.
Оцтний компонент передбачае усввдомлення курсантами рiвня навчальних досягнень застосування шформацшних технологш, умшня бачити i визнавати допущеш помилки чи недолiки в робоп та визначати шляхи удосконалення результатiв своеï дальноси за допомогою шформацшних технологш.
Критерiями оцiнного компонента е умшня створювати та аналiзувати професшш iнформацiйнi ситуаци. До показнишв ввдносимо вмiння, навички та готовшсть застосовувати iнформацiйнi технологи.
Виокремивши компоненти, ïx критерп та показники, ми визначили рiвнi готовностi застосовувати шформацшш технологи у майбутнiй професи. Рiвнi готовностi до^джували Н. Диканська, М. Кулакова та im
На думку Н.Диканськоï [3], е три ршш готовностi курсантiв до використання шформацшних технологш у професшнш дiяльностi: критичний, допустимий, оптимальний. Перший передбачае володшня майбутнiм офiцерам певними теоретичними знаннями про можливостi та сфери застосування шформацшних технологш: курсант мае базовi вмiння роботи з персональним комп'ютером, проте не може використовувати наявш знання та вмiння для виршення професiйниx завдань. При сформованому допустимому рiвнi курсант частково використовуе набуп знання i вмiння застосування шформацшних технологш у професшнш дiяльностi, а при оптимальному рiвнi використання цих теxнологiй е систематичним та послвдовним.
Прикладом оцiнки ефективностi результату навчання е змiни показника глибини знань залежно вiд ршня засвоення.
I рiвень (розпiзнавання): курсант тiльки вiдрiзняе певний об'ект, показуючи формальне знайомство з об'ектом чи процесом вивчення, з ïx зовшшшми, поверхневими характеристиками.
II рiвень (репродукування): курсант може вибрати на основi рiзниx ознак ri чи iншi об'екти, явища.
III ршень (продуктивноï дiяльностi): курсант не тшьки показуе розумiння функцюнальних залежностей мiж до^джуваними явищами й умшня описувати об'ект, а й вирiшуе завдання, розкриваючи причинно-наслiдковi зв'язки, умiе зв'язати до^джуваний матерiал з практикою.
IV рiвень (трансформаций курсант здатний шляхом щлеспрямованого вибiркового застосування ввдповвдних знань у xодi ршення творчих завдань виробляти новi прийоми i способи ïxнього вирiшення.
В основу визначення рiвнiв готовностi курсантiв до використання iнформацiйниx теxнологiй ми поклали компоненти iнформацiйноï культури за 12-бальною шкалою оцiнювання.
Теxнiчний - знання архиектури та характеристик основних i перифершних пристроïв, вмiння тдбирати конфiгурацiю персонального комп'ютера.
Системний - знання основних характеристик операцiйноï системи, вмшня працювати з ними та шсталювати.
Програмний - знання i використання сервюних та офiсниx програм.
Гiгiенiчно-ергономiчний - знання можливих порушень у станi здоров'я та захворювань, пов'язаних iз використанням комп'ютерноï техшки та дотримання гiгiенiчниx правил роботи з комп'ютером.
Навчальний - вмiння використовувати шформацшш середовища мульти- та гiпермедiа, навички роботи в локальнiй та глобальнш мережi, пошук необхвдно! шформаци, вмшня створювати програмнi продукти, використовуючи оптимальш технологи програмування.
Методичний - вмшня оргашзовувати зручний i доступний iнтерфейс користувача з програмними продуктами, ям створювалися студентами [8].
На основi рiвнiв сформованостi шформацшно! культури ми встановили рiвнi готовностi до використання iнформацiйних технологiй у професшнш дiяльностi щодо забезпечення системи зв'язку прикордонних пiдроздiлiв.
Творчий рiвень - курсант володie вмiннями за вима компонентами шформацшно! культури, вирiшуe проблеми повнiстю самостiйно.
Високий - курсант самостшно розробляе план роботи над поставленим завдання та пiдбираe рацюнальш шляхи його вирiшення, добре володiе вмiннями за п'ятьма компонентами шформацшно! культури.
Достатнш - курсант самостшно шукае необхiдну iнформацiю, але для вибору способу виршення потребуе незначно! допомоги викладача; добре володiе вмшнями за чотирма компонентами iнформацiйно! культури.
Середнш - курсант працюе лише на репродуктивному рiвнi, тобто дiе за зразком при безпосереднiй допомозi викладача; добре володiе вмiннями двох компонентiв (технiчного i навчального).
Низький - курсант не орiентуеться в теоретичному матерiалi i неспроможний дiяти за зразком; добре володiе вмшнями лише техшчного компонента.
Отже, до^дження показали, що компоненти i критери, за якими ми визначали готовшсть майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв до професiйно! даяльносп, е змiстовними, що дае шдстави стверджувати про ефективнiсть пiдготовки курсанпв до застосування сучасних iнформацiйних технологш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бойцун О. Б. Технолопя пiдготовки студентiв коледжу техшчного профiлю до застосування iнформацiйних технологш у професшнш дiяльностi: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. Б. Бойцун. - Вшниця, 2009. - 286 с.
2. Голiвер Н. О. Дидактичш умови використання комп'ютерних технологш у процеи навчання студентiв вищих технiчних навчальних закладiв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 / Н. О. Голiвер -Кривий Рiг, 2005. - 181 с.
3. Диканская Н. Н. Формирование курсантов педагогического факультета к использованию новых информационных технологий в профессиональной деятельности: дис. .канд. пед. наук / Н. Н. Диканская - Ставрополь, 2000. - 178 с.
4. Ерошина Н. А. Дидактические условия управления самостоятельной учебной деятельностью студентов педагогических вузов: автореф. ... дис. канд. пед. наук: 13.00.01. - Липецк, 2001. - 22 с.
5. Кузьминов Р. И. Формирование готовност курсантов к дидактическому проектированию в процес се профессионально-педагогической подготовки в вузе: дисс. . канд. пед. наук / Р. И. Кузьминов -Ставрополь, 2004. - 171 с.
6. Лернер И. Я. Дидактическая система методов обучения / И. Я. Лернер. - М.: Знание, - 1976. - 64 с.
7. Полщук В. А. Професшна тдготовка фахiвцiв для сощально! сфери: зарубiжний досвщ: поибник / В. А. Полщук- Тернопшь, 2002. - 222 с.
8. Романишина О. Я. Формування шформацшно! культури у студенлв коледжiв техшчного профшю: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. - Тернопшь, 2007. - 177 с.
9. Сластенин В. А. Социальный педагог и социальный работник: личность и профессия / В. А. Сластенин // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. - М. -Тула, 1993. - Т. 2. - 265 с.
