CC BY
19
знання. Почуття вiдповiдальностi сприяе також успiшнiй 6opoTb6i з труднощами, пов'язаними 3i специфiкою навчання у вшськовому закладi.
Самостiйна робота у вищому вiйськовому навчальному закладi виступае як специфiчнi засоби оргашзацп i керiвницва самостiйною дiяльнiстю курсанта в навчальному процесс яка повинна включати i предмет, i метод навчального та наукового пiзнання. Предметом шзнавально! дiяльностi в рiзних видах навчально! працi часто виявляеться пiзнавальне завдання, яке включене в той чи шший конкретний вид самостшно! роботи. Виршенням цього завдання виступае керована ззовш пiзнавальна дiяльнiсть.
Отже, основним у розв'язанш завдання пiдвищення ефективносп та якостi навчального процесу е проблема активiзацi! самостiйностi, самокерiвництва та самоконтролю i керiвництва. Тому дiяльнiсть викладацького складу повинна спрямовуватись на те, щоб навчити курсантiв працювати з пiдручником, тобто самостiйно й активно здобувати новi знання, контролюючи сво! ди, виявляючи максимум шщативи, сумлiнностi. Саме робота з лиературою, наказами, журналами, статтями формуе навички осмислювати та систематизовувати iнформацiю. Ця робота передбачае визначення основних вдей, складання плану, тез прочитаного конспекту, виписування найбiльш важливих моментiв, положень, цитат тощо. У результатi систематизацп самостшно! роботи в курсантiв формуються необхiднi для доброго спецiалiста так якостi особистостi, як воля, характер, самостшний та творчий пiдхiд до виршення рiзноманiтних завдань, органiзованiсть i цiлеспрямованiсть, що так необхiднi майбутньому офiцеровi.
Для того, щоб вищий вiйськовий навчальний заклад випускав фахiвцiв, як1 прагнуть систематично пiдвищувати свш професiйний рiвень, необхiдно, щоб кожний курсант, перебуваючи ще в стшах академп, виробив у собi потребу до постшно! самоосвiти пiд керiвництвом усього викладацького складу та кожного викладача окремо.
Таким чином, методом самостшно! роботи у вищих вшськово-навчальних закладах у процесi навчання в курсанпв формуються навички самостшно! шзнавально! дiяльностi. Робота курсантiв спрямована перш за все на закршлення, розширення та поглиблення знань, вироблення умшь та навичок. При цьому у курсанлв виховуеться висока культура розумово! працi, розвиваеться органiзованiсть, активнiсть та шщатива в досягненнi поставлених завдань.
Предметом подальшого дослiдження можуть бути аспекти вдосконалення методики застосування активних методiв навчання при викладаннi професшно орiентованих дисциплiн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Военная психология и педагогика: Учебное пособие // Под. Ред. П. А. Корчемного, Л.Г. Лаптева,
B.Г. Михайловского. — М.: Совершенство, 1998. — 384 с.
2. Зимняя I.A. Педагогическая психология. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 476 с.
3. Минаков А.П. О творческом методе преподавания // Вестник высшей школы — 1945. — № 5. —
C.19-22.
4. Немов Р.С. Психология. — Т.1. — М.: Владос, 1998. — 668 с.
Орест МИХАЙЛИШИН
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНО1 ПОДГОТОВКИ ОФ1ЦЕР1В ДО ВИХОВНО1 РОБОТИ В УМОВАХ НЕСТАНДАРТНИХ СИТУАЦ1Й
В практичнш даяльносп офщер Державно! прикордонно! служби Укра!ни розв'язуе численнi нестандартш ситуаци. У багатьох випадках неправильш дп керiвника приводять до зменшення ефективностi виконання оперативно-службових завдань тдлеглими. З цього випливае необхiднiсть тдготовки випускника вищого вiйськового навчального закладу до ефективного проведення виховно! роботи в умовах нестандартних ситуацш ще в процеа пiдготовки в освиньому закладi.
Потреба у формуваннi вшськового педагога, як вихователя, всебiчно обгрунтована в працях В. Давидова, М. Городова, В. Маслова, М. Дьяченко, Г. Темка, В. Луценка, Н. Кузьмшо!, ям розглядають розвиток особистосп педагога. Aналiз дисертацiйних дослiджень свiдчить про те, що значна кшьшсть науковцiв присвятила сво! роботи
вдосконаленню пiдготовки офiцерiв в умовах навчального закладу при вивченш таких проблем, як: навчально-виховний процес курсанпв в умовах вищого вшськового навчального закладу (В. Балашов, Д. 1щенко, Д. Коцеруба, А. Галiмов), тзнавально! дiяльностi i самостiйностi курсанпв та офiцерiв при вивченнi окремих дисциплш (О. Вальчук, Л. Боровик, В. Гапонова). Проте, бшьштсть перерахованих авторiв не ставили перед собою завдання спецiального дослiдження проблеми тдготовки офiцерiв до проведення виховно! роботи з особовим складом в умовах нестандартних ситуацш.
Метою статтi е визначення педагопчних умов забезпечення ефективно! пiдготовки офiцерiв до проведення виховно! роботи з тдлеглими в умовах нестандартних ситуацш.
На основi аналiзу науково! лiтератури [1; 2; 3] ми тд педагогiчними умовами розумiемо чинники, що забезпечують ефективнiсть навчально-виховного процесу в вищому вiйськовому навчальному закладi з метою досягнення кшцево! мети з запланованими результатами.
Ус чинники, що впливають на навчальний процес можна умовно подшити на дм групи: зовнiшнi i внутршш [2]. До зовнiшнiх чинникiв можна ввднести: органiзацiю навчально-виховного процесу в вищому вшськовому навчальному закладц змiст навчального матерiалу; мiжособистiснi взаемодп. До внутрiшнiх чинникiв можна ввднести: професiйну мотивацiю; потреба у самовдосконаленш; нахили, уподобання, здiбностi; зацiкавленiсть у знаннях, у своему професiйному становленш [2]. Педагогiчнi умови е проявом як зовнiшнiх так i внутршшх чинникiв
До основних педагогiчних умов, яю сприяють ефективностi навчально-виховного процесу в вищому вшськовому навчальному закладi ми вщнесли: посилення мотивацп навчання; самостiйна робота з пiдвищення рiвня знань курсантiв (слухачiв); взаемозв'язок теоретичних знань з практичними умiннями й навичками; уявлення про iмiтацiйне моделювання; забезпечення належного педагогiчного керiвництва навчальним процесом; пiдвищення рiвня творчого мислення; об'ективнiсть оцiнювання; урахування iндивiдуальних особливостей курсантiв (слухачiв); обмеження часу ввдповвд на питання.
Аналiзуючи перерахованi вище педагогiчнi умови, ми зупинили свою увагу на тих, ко^ забезпечуватимуть створення умов для формування у курсанпв (слухачiв) професшно-педагопчно! готовносп до проведення виховно! роботи в умовах нестандартних ситуацш. 1х вибiр базувався на критерiях, серед яких ми обрали такi: вiдповiднiсть кшцевш метi; орiентованiсть на запланованi результати; системшсть; практичне спрямування; вiдповiднiсть вшовим особливостям суб'ектiв навчання; виконання виховно! функци; пiдвищення рiвня загальнонаукових знань.
На основi цих критерi!в, виходячи iз загальнопедагогiчних, органiзацiйних i техшчних вмiнь, ми визначили педагогiчнi умови, яю забезпечать процес !х формування. Як основш педагогiчнi умови ми обрали:
1) модульну технологiю навчання;
2) шформащйну технологiю навчання (тестування, навчальнi програми, iмiтацiйнi задачi);
3) ^ровий метод у пiдготовцi курсанпв (слухачiв);
4) наявнiсть комплексу ситуацшних задач;
5) iндивiдуалiзацiю або диференцiалiзацiю навчання.
Випускники вищого вiйськового навчального закладу повинш чiтко уявляти, що дасть !м оволодiння основами проведення виховно! роботи з особовим складом в умовах нестандартних ситуацш для подальшо! служби.
Шд час оволодшня основами проведення виховно! роботи з особовим складом в умовах нестандартних ситуацш формуеться особливий стиль мислення, який сприяе виробленню у випускниюв певно! групи умiнь. Курсанти (слухач1) повиннi вiдчути необхiднiсть у засвоенш цiе! групи знань. Ця потреба мае виразитись у розумiннi значення проведення виховно! роботи в рiзних умовах оперативно-службово! дiяльностi офiцера-прикордонника як засобу досягнення виконання оперативно-службових (бойових) завдань. Це тдвищить мотивацiю процесу навчання, забезпечить досягнення кшцево! мети.
Завдання щодо тдвищення ефективностi навчально-виховного процесу в вшськовому закладi освии можна реалiзувати впровадженням у навчальний процес шновацшних технологiй.
Аналiзуючи передовi педагогiчнi технологи ми визначили, як провщну, модульно-рейтингову технологш викладання. У нашш KpaiHi е позитивний досвiд застосування модульно-рейтингово! технологiï, про що свщчать роботи таких авторiв, як: А. Андрющук, Л. Романишиноï, П. Сшорського, О. Сергеева, G. Фiлiпчука, А. Фурмана. Сутшсть модульного навчання полягае в тому, що курсант (слухач) бшьше часу може самостшно працювати з навчальним матерiалом.
У процеа констатувального експерименту ми переконались, що модульно-рейтингова технологiя навчання докорiнно змшила методику проведення занять, систему контролю та ощнювання, органiзацiю самост1йно1 роботи курсанпв (слухач1в), педагогiчнi стосунки мiж випускником i викладачем i ïï впровадження е однiею з умов якiснiшоï тдготовки фахiвцiв, оск1льки модульна технология бiльше вiдповiдае i реалiзацiï мети навчання: дати не тшьки знання, а й виробити умшня та навички у вирiшеннi профеийних завдань як в типових, так i в нетипових ситуащях, розвинути особиспсть через використання арсеналу розумових операцш до рiвня прогнозованого системного стилю мислення [4, 63]. На нашу думку саме впровадження високо1' варiативностi i частоти у використант юнуючих форм i методiв контролю при модульно-рейтинговiй технологiï навчання спонукае до систематично!' i цшеспрямовано1' працi пiд час занять i в поза аудиторних умовах, стимулюе 1х займати активну позицiю в навчально-пiзнавальнiй дiяльностi в процеа формування себе як сучасного спещалюта. Для розвитку iндивiда вiдкриваеться можливють процесу самореалiзацiï себе як особистост!
Отже, для створення комплексу педагопчних умов реалiзацiï стимулюючоï функцiï контролю, опташзацп процесу навчання, шляхом впровадження iнновацiйноï модульно-рейтинговоï технологiï, е одтею з основних умов, яка оргашчно пов'язана з iншими педагопчними умовами, доповнюе 1х i одночасно е базою для 1х розвитку. Застосування модульно-рейтинговоï технологiï навчання, на наш погляд, безпосередньо поеднане з шформацшними технолопями навчання.
Iнформацiйна технолопя передбачае, передусiм, використання комп'ютерних технологш навчання. Для ефективного використання шформацшних технологiй необхiдно забезпечити необхiдну кшьшсть комп'ютерних термiналiв, як правило, за кшьшстю курсантiв (слухачiв) у навчальнш групi. Для розробки програмних компоненпв необхiдний достатнiй рiвень знань та умшь професорсько-викладацького складу у галузi комп'ютерних програм. При розробцi компоненпв комп'ютерних технологiй важливо знайти найбшьш доцiльне поеднання iнформацiйних технологiй з традицшними методами проведення занять.
В навчально-виховному процесi Нацiональноï академiï ДПС Украши з усiх видiв шформацшних технологш навчання переважно застосовуеться тестування для контролю знань суб'ектiв навчання. При використанш тестування для контролю за рiвнем знань курсантiв (слухачiв) ефект приносить поступове утруднення шляхом зменшення часу на вiдповiдь, збшьшення к1лькост1 питань та варiантiв ввдповвд. Застосування iнформацiйних технологiй навчання в навчально-виховному процеи дозволяе за сти^ термiни пiд час занять за розкладом проводити вхiдний контроль рiвня знань навчальноï групи на початку заняття, проводити вихiдний контроль рiвня засвоення навчального матерiалу пiд час заняття, використовувати ïï курсантами (слухачами) для самоконтролю та при вiдпрацювання пропущених занять.
Використання на заняттях Нового методу, допомагае оптимально включити в роботу всю навчальну групу, вести безперервний зворотнш зв'язок iз усiею навчальною групою (вирiшення завдань, вiдпрацювання вввдних i т.д.).
За допомогою Нового методу:
- курсанти (слухачi) з середшм i слабким р1внем тягнуться за вiйськовослужбовцями з високим рiвнем;
- розвиваеться логiка мiркувань, доказовють, самостiйнiсть мислення;
- суб'ектiв навчання ставить себе на посаду ввдповвдного керiвника (начальника).
Це сприяе заохоченню курсант1в (слухачiв) до навчання, мотивацп навчання, викликае бажання освоения навчального матерiалу та стимулюе 1х дiяльнiсть. Методи формування iнтересу до навчання можна умовно подшити на iмiтацiйнi методи та методи колективноï i розумовоï дiяльностi.
При використаннi iгрового методу у курсанпв (слухачiв) формуються умшня, знання та навички. При використанш цього методу в суб'eктiв навчання проявляються особистi iнтереси, !х позитивш та негативнi риси, рiвень сформованосл навичок i умiнь. Гра забезпечуе емоцiйне сприймання навчального матерiалу, що сприяе кращому засвоенню програмного матерiалу [5].
У процесi формувального експерименту нами аналiзувалися i розв'язувалися рiзноманiтнi за змiстом нестандартнi ситуаци. Практикувалось застосування так званих мiкроситуацiй, як подавалися в стислiй формi i описували суть нестандартно! ситуацii з схематичним окресленням обставин. Так1 ситуаци, як правило, застосовувалися на лекцшних заняттях, що дозволяло внести в навчально-виховний процес елементи проблемноси, спонукало курсантiв (слухачiв) до формулювання самостшних висновк1в, загострювало !х увагу на основних моментах навчального матерiалу. Значним мотивацшним потенцiалом характеризуються ситуацii-проблеми, тобто ситуаци, в яких курсантам (слухачам) пропонувалось не тшьки проаналiзувати нестандартш ситуаци, що склалися, але й прийняти обгрунтоване управлiнське рiшення. Це так зваш ситуацiйнi задачi, яю суттево вiдрiзняються вiд звичайних навчальних задач-вправ. У навчальнш задачi-вправi ч^ко сформульована умова (що дано) i вимога (що треба знайти). В опиа ситуацiйноi задачi немае, як правило, перерахованих умов. В реальних нестандартних ситуащях керiвнику, як правило, передуам треба проаналiзувати обставини, визначити, чи е проблема i в чому, власне, вона полягае. Тшьки тсля цього вiн може визначити, що йому вiдомо i що треба з'ясувати для прийняття обгрунтованого управлiнського рiшення.
Умiння формулювати завдання, яке вимагае розв'язання в конкретних обставинах, — одне з найважлишших у структурi професiйноi дiяльностi офщера-прикордонника. Саме для його розвитку i вдосконалення призначенi ситуацiйнi задачi. З !х допомогою суб'екти навчання самостшно визначали вихвдш данi та мету дш.
Заняття з використанням конкретних нестандартних ситуацш суттево активiзували тзнавальну дiяльнiсть суб'ектiв навчання: вiд них вимагалось не просто знайти розв'язок певно! ситуаци, але й обгрунтувати i захистити його пiд час групово! дискусii. На таких заняттях вони виконували ряд дiй, у процес яких вироблялись професiйно значущi умiння i навички, в тому чи^ навички роботи з шформащею, умiння обгрунтовувати сво! мiркування, оргашзовувати процес колективного розв'язання проблеми, використовуючи знання i накопичений досвiд, тощо.
Актуальною е диференцiалiзацiя навчання у Нацюнальнш академii Державноi прикордонно! служби Украiни. Вона загострюеться у зв'язку з тим, що на факультети тактичного рiвня вступають випускники рiзних за потенцiалом i рейтингом загальноосвишх навчальних закладiв, а на оперативно-тактичний факультет вступають офiцери не тшьки з рiзною базовою вiйськовою спещальшстю (iнженери, фiлологи, юристи), з шдроздшв охорони сухопутно! дiлянки кордону так i морсько! компоненти, але i вiкового цензу (26-40 рок1в), ввд посад начальника застави (командира роти) до командирiв частин, командуючих напрямом. Рiзноманiтнiсть загальноосвiтньо! (базово! вiйськовоi) тдготовки курсантiв (слухачiв) посилюеться i iндивiдуальними особливостями вiйськовослужбовцiв, iхнiми потенцiйними можливостями тощо. Ось чому в педагопчш умови пiдготовки викладачiв до використання iнформацiйних технологiй ми ввели умову: врахування iндивiдуальних особливостей суб'ектiв навчання. Для яшсно! пiдготовки офiцерiв в вищому навчальному закладi викладач повинен знати особиспсть кожного пiдлеглого.
Вказана педагопчна умова може вирiшатись шляхом впровадження диференцiалiзацii та iндивiдуалiзацii навчання. Диференцiалiзацiя навчання передбачае певне розчленування системи наукових знань та рiзнорiвневе структурування з метою впровадження !х у навчальнi дисциплiни в залежносп вiд структури навчально! системи навчального закладу. Iндивiдуалiзацiя навчання передбачае сшввщношення навчального матерiалу з iндивiдуальними особливостями i можливостями курсанпв (слухачiв). Iндивiдуалiзацiя набувае особливого значения у зв'язку з використанням у вищих вшськових навчальних закладах групових форм навчання.
В сво!х дослiдженнях науковцi [6] зазначають, що iндивiдуалiзацiя не може юнувати без диференцiалiзацii, як i диференцiалiзацiя без iндивiдуалiзацii, це два боки одного i того ж
самого процесу — збереження, врахування i розвитку особистих якостей кожного суб'екта навчання.
Ми розглянули деяк аспекти педагогiчних умов забезпечення тдготовки слухачiв (курсантiв) до проведення виховноï роботи в умовах нестандартних ситуацш, як все ж дозволяють зробити певш висновки щодо вiдповiдноï професiйноï готовност професорсько-викладацького складу вищого вшськового навчального закладу:
а) вакантш посади професорсько-викладацького складу доцшьно замiщати офiцерами, як1 мають практичний досвiд служби в органах охорони кордону, роботи з особовим складом та закончили оперативно-тактичний факультет;
б) викладач повинен володiти бiльшим запасом знань, шж за традицiйною технолопею навчання;
в) з iнформатора знань викладач перетворюеться в консультанта. Одночасно з цим викладач проводить шдив^альне навчання, яке передбачае використання рiзних методик;
г) викладач повинен володпи техшкою роботи з комп'ютером i знати програмне забезпечення, завчасно визначати етапи заняття на яких доцшьно використовувати комп'ютерш технологи.
Напрямком подальших дослiджень е визначення компонентiв, критерив та показник1в професiйно-педагогiчноï готовностi офщерш до виховноï роботи в умовах нестандартних ситуацш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мархель И.И. Компьютерная технология обучения // Советская педагогика. — 1990. — №5. — С.87-91.
2. Прокопенко В.Г., Плужник О.М. Комп'ютер в кабинете химии // Химия в школе. — 2000. — №8. — С.31-35.
3. Богданова 1.М. Професшно-педагопчна тдготовка майбутшх вчителш на основi застосування iнновацiйних технологiй. Дис. док. пед. наук. — К., 1999. —392 с.
4. Мельничук 1.М. Педагопчш умови реалiзацiï стимулюючо1 функцiï контролю навчально" дшльност студентш технiкумiв. Дис. канд. пед. наук. — Тернопшь, 2005. — 208 с.
5. Методика прових занять / За ред. П.М. Олшника. — К.: Вища школа, 1992. — 210 с.
6. Суржук Т.Б. 1ндивщуально-диференцшоване навчання читати молодших школярiв. Дис. канд. пед. наук. — Одеса, 2005. — 214 с.
бвген МАНДРИК
ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ В СИСТЕМ1 niCAHAHnAOMHOÏ ОСВ1ТИ 1НЖЕНЕРНО-ТЕХН1ЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ОРГАН1В ОХОРОНИ КОРДОНУ
Зпдно з сучасними свтовими тенденцiями освiта в XXI столiттi спрямовуватиметься на забезпечення неперервност в уих ланках навчання, створення необхвдних умов для доступу кожноï людини до оволодшня новими знаннями, цшностями, взаеминами, компетентнiстю й умiннями [1].
У Нацюнальнш доктринi розвитку освпи Украши у XXI столiттi зазначено, що державна пол^ика з неперервноï освiти здшснюеться впродовж життя з урахуванням свiтових тенденцiй розвитку, соцiально-економiчних, технологiчних i соцiокультурних змiн.
Сьогодш Украша, в тому числi й Державна прикордонна служба Украши (ДПСУ), стоять на порозi iнформацiйноï цившзаци, де наукова iнформацiя загалом дуже швидко змiнюеться. Це означае, що людина та суспшьство постiйно мають справу з новими знаннями, технолопями, вимогами до якосп ïхньоï дiяльностi, регулятивними нормативами й механiзмами, засобами передачi iнформацiï. Тому зростання штелектуального потенцiалу Державноï прикордонноï служби Украши стае основою 1хнього розвитку [2].
Одним iз нових перспективних видiв освiти, який набув особливого розвитку наприкшщ XX столiття, е дистанцшне навчання (ДН). Дистанцiйне навчання — це прагнення дати можливiсть уим, хто бажае, засво1ти навчальнi програми за допомогою комунiкацiйних канал1в та шформацшних технологш.
