CC BY
61
3. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. — М., 1940. — 45 с.
4. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической психологии. — М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
5. Бернс Р. Развитие "Я — концепции и воспитания". — М.: Прогресс, — 420 с.
6. Бенедиктов Б. А., Бенедиктов С.Б. Психология обучения и воспитания в высшей школе. — М.:
Высшая школа, 1983. — 224 с.
7. Чудновский В.Э. Нравственная устойчивость личности: психологическое исследование. — М.:
Педагогика, 1981. — 208 с.
8. Карнеги Д. Ваше преуспевание — в ваших руках! — М.: Республика, — 447 с.
9. Бех 1.Д. Моральшсть особистоста стратепя становлення. — Рiвне: Редакцшно видавничий ввддш
управлшня по друку, 1991. — 146 с.
10. Украшський педагопчний словник. — К.: "Либвдь", 1997. — С. 352.
Олександр ФЕДИК
САМОСТ1ЙНА РОБОТА КУРСАНТ1В ЯК ЗАС1Б РОЗВИТКУ IX НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Процес навчання у вищому вiйськовому закладi все бшьше базуеться на активiзацп тзнавально! дiяльностi та високiй самостiйностi курсантiв. Без цього в сучасних умовах важко устшно засво!ти складний та рiзноманiтний програмний матерiал, навчитись постiйно удосконалювати сво! знания у процесi майбутньо! службово! дiяльностi. Знания, що не стали об'ектом особисто! дiяльностi, не можуть вважатися справжнiм досягненням людини.
Процес навчання у вищому вшськовому навчальному закладi передбачае передачу знань, керiвництво пiзнавальною дiяльнiстю курсантiв, формування та розвиток у них стшких пiзнавальних iнтересiв, прищеплення навичок самостшно! роботи та самоосвiти. В основi навчання повинно бути покладено не просте засвоення знань, умiнь та навичок, а оволодшня методами !х придбання.
Проблему тзнавально! дiяльностi часто пов'язують iз системою самостшно! дiяльностi, Г! оргашзаци, стимулювання та проведення. Розвитку цих питань присвячено достатньо науково! та навчально-методично! лiтератури. У дослвдницьких роботах А. Кочетова, Ф. Нероди, Н. Богозова, М. Башшрова, Г. Гусева та ш розкриваються методи спонукання до самоосвiти та методики самостшно! дiяльностi, а також спроба розробити систему оргашзаци i керiвництва самостiйною дiяльнiстю. Але !х дослiджения, обгрунтування, рекомендаци носять загальний характер та стосуються бшьше студенлв.
У свою чергу, процес тдготовки вшськового спецiалiста мае певну особливють. Для курсантiв вищих вiйськових навчальних закладiв самостiйна робота е водночас навчальною i самовиховною дiяльнiстю.
1снуе думка, що самостiйна робота, хоч i в рiзнiй мiрi, виявляеться у всiх видах навчально! дiяльностi курсантiв, пронизуе всю систему навчання у вищому вшськовому навчальному заклада
Мета статтi — висвилити основш напрямки управлiння самостшною роботою курсанлв вищих вiйськових навчальних закладiв.
Самостшна робота курсанта — це його цшеспрямована дiяльнiсть iз творчо! переробки iнформацiг для формування навичок тзнання та вироблення самостiйного мислення. Тшьки пiд час самостiйног роботи сприйнята iнформацiя переробляеться в знання, а знання — в умiния та навички. У ходi самост1йно! роботи курсант вчиться глибоко проникати в суть предмету навчання, аналiзувати рiзнi складники тiег чи iншог галузi знань та робити сво! обгрунтоваш висновки. Крiм того, в процеи самост1йно! роботи у курсантiв розвиваються такi якост1, як самостiйнiсть мислення, органiзованiсть i цiлеспрямованiсть у дiях, наполегливiсть у подоланнi труднощiв, умшня працювати зосереджено та уважно, контролювати себе, оволод1вати способами розумових дш, розвивати пам'ять [1].
Самостiйна робота курсанпв продовжуеться протягом усього навчального часу на заняттях будь-якого виду та тд час самостiйноl тдготовки.
Як метод глибокого та всебiчного вивчення та засвоення навчального матерiалу, самостiйна робота курсантiв за своею суттю е видом !х шдив^ально! навчально! працi та
важливiшою складовою частиною навчально-виховного процесу. Самостiйна робота курсантiв повинна бути спрямована на досягнення вшськово-осв^ньо! та виховно! мети. Вона мае плануватися, органiзовуватися, проводитися та контролюватися в загальнiй системi навчально-виховного процесу.
У поибнику "Педагопчна психолопя" I. Зимняя стверджуе, що "самостшна робота" — це цшеспрямована внутрiшньо вмотивована структурована самим суб'ектом у сукупносп виконуваних дiй i коригована за процесом i результатом дiяльнiсть [2]..
Визначаючи сутшсть самостшно! роботи, А. Мшаков вiдзначае: "самостшна робота — це перш за все самостшна думка. Треба вчити самостшно мислити на лекщях i при розв'язуваннi задач. Творчо працювати може тшьки той, хто мислить .... треба тклуватись про актившсть слухачiв на лекщях, при виконанш вправ, розвивати самостшне мислення, яке автоматично викличе бажання самостiйно працювати" [3]. З цього погляду, самостшна робота — це перш за все мислення, яке передбачае стутнь самостшно! розумово! дiяльностi. А самостiйна розумова дiяльнiсть — це внутршньо вмотивований i контрольований самим суб'ектом навчання активний вид дальность При так1й дiяльностi у курсанта будуть задiянi всi види пам'ят (миттева, тимчасова, оперативна, довгострокова) та вiдбуватиметься опрацювання шформаци. У процес розумово! дiяльностi оперативна пам'ять ввдграе значну роль, оскiльки за !! допомогою вiдбуваеться порiвняння шформаци, що надходить iз тимчасово! пам'яп, з упорядкованою iнформацiею, що розмщена в довгостроковiй пам'ятi та переведення оброблено! шформаци в довгострокову пам'ять. При цьому стутнь самостшно! розумово! дiяльностi визначаеться штенсившстю облiку шформаци мiж тимчасовою, оперативною та довгостроковою пам'яттю.
Переведення iнформацi! iз миттево! в довгострокову можна розглядати як сам навчальний процес. Цей процес визначаеться активнiстю розумово! дiяльностi, яка характеризуеться штенсившстю обмiну iнформацi! мiж тимчасовою i довгостроковою пам'яттю. 1нформащя, що потрапила у довгострокову пам'ять, i е основою знань, навичок та умiнь.
Матерiал, який потрапив у тимчасову пам'ять, потребуе осмислення i структуризацi! та проведення оброблено! шформаци в довгострокову пам'ять, що здшснюеться за допомогою оперативно! пам'яп при активнш самостiйнiй розумовiй дiяльностi суб'екта навчання. Р. Немов у тдручнику "Психолопя" зазначае, що "переведення шформаци iз тимчасово! в довгострокову пам'ять часто викликае труднощi ^ щоб найкраще це зробити, необхвдно спочатку осмислити i певним чином структурувати матерiал, пов'язати з тим, що людина уже добре знае" [4].
Отже, самостiйна робота вчить самостшного мислення, сприяе утворенню власних поглядш та думок. I фахiвець, який не навчився працювати самостшно, школи не втiлить у нього вде!, що виникли, в практику. Тому проблему розвитку самостiйно! тзнавально! дiяльностi необхiдно вирiшувати на лекщях, групових, практичних заняттях).
Самостiйнiсть курсанта у навчанш пов'язана зi змютом самостiйно! пiзнавально! дiяльностi та оргашзацшними формами самостiйно! роботи. Тому дiяльнiсть викладача повинна бути спрямована на:
- формування в курсанпв потреби в систематичнiй творчiй пращ;
- постановки конкретних завдань, яш визначають особливостi певного виду самостшного завдання;
- видiлення обсягу та термiну виконання;
- навчання дiяти згiдно з планом, творчо та методично грамотно;
- спонукання до самоконтролю та взаемодопомоги у процеи самостшно! роботи;
- турботу про забезпечення необхiдними навчальними та навчально-методичними матерiалами;
- контроль роботи курсанпв та проведення консультацiй у разi потреби.
Така структура керiвництва самостшною роботою курсант1в надае !й систематичного характеру та забезпечуе цiлеспрямованiсть. Це дозволяе ефективно i як1сно вирiшувати питания !! планування, забезпечення та контролю, розвитку у курсанпв творчих здiбностей та самостiйностi i цшеспрямовано та послiдовно здiйснювати !х тдготовку до виконання вiйськово-професiйних завдань.
Практика науково-педагогiчно! дiяльностi дозволила подшити оволодiния знаннями в рамках вшськово! спецiалiзацi! офiцер тилу на чотири етапи:
- ознайомлення з метою i завданнями курсу, усввдомлення важливостi певно! дисциплiни поряд з шшими, що складають основу теоретично! i практично! пiдготовки майбутнiх спещамстш тилу;
- вивчення основ теорп i методiв розв'язання типових способiв дiяльностi;
- вивчення досвiду та специфiки професiйно! дiяльностi майбутнiх спещалстш тилу в рамках певних умов i завдань;
- оволодiння професшною майстернiстю на репродуктивному та творчому рiвиях.
Суть процесу навчально-пiзнавально! дiяльностi курсантiв на цих етапах рiзна. На
першому етапi опановуеться матерiал на рiвнi простого запам'ятовування.
На другому — усввдомлюеться логiка та методолот ле! дiяльностi, яка складае основу майбутньо! дiяльностi. Цей етап характерний осмисленням теоретичних основ для ращонального застосування !х при розв'язанш типових завдань. При цьому у курсанта формуеться iндивiдуальна "система" правил, прийомiв, методiв, за допомогою яких вiн утримуе у свiдомостi певш пiдходи до розв'язання завдань iз певно! дисциплiни.
Третiй етап характеризуеться перевiркою дiездатностi курсантом свое! "системи" при вирiшуваннi завдань. На цьому етат курсантом вносяться вiдповiднi корективи у свою "систему" правил та прийомiв дiяльностi для бiльш квалiфiкованого розв'язання завдань вiйськово! спецiалiзацi!.
Четвертий етап характеризуеться самонавчанням та самовдосконаленням у процесi навчально! i професшно! дiяльностi. Стан курсанта на цьому етат залежить вiд якостi навчання на трьох попередтх етапах. Саме на цьому етат проявляються актившсть та творчють майбутнього офiцера тилу.
Яшсть процесу навчання у вшськовому навчальному закладi залежить вiд того, насшльки органiзована та забезпечена самостшна навчально-тзнавальна дiяльнiсть курсантiв. Тому найбшьш важливим завданням викладацького складу е забезпечення i засвоення кожним курсантом знань та формування свое! "системи" правил та прийомiв дiяльностi. Оскшьки знання курсант отримуе тшьки в процес самостшного вивчення теоретичних основ i на цiй пiдставi оволодiвае методами типових способiв дiяльностi як майбутнш офiцер тилу. Для кожного курсанта цей процес проходить на базi рашше засвоених прийомiв розумово! пращ в характерному для нього ритмь У цш робот кожний курсант використовуе навчальну лiтературу, методичш розробки, пояснення до основних текспв з урахуванням мети та завдань, як стоять перед вiйськовою спецiалiзацiею.
Методом опитування викладацького складу було виявлено, що в навчально-пiзнавальнiй дiяльностi курсантiв спецiалiзацi! офiцер тилу можна видшити так1 напрями дiяльностi:
- вивчення та оволодшня теоретичними основами вшськово! спецiалiзацi! (слухання, конспектування, читання, осмислення навчально! iнформацi!) з погляду досягнення навчально! мети;
- вивчення методики розв'язання та практичного застосування основних теоретичних положень;
- формування свое! "системи" правил i прийомiв та вмiння, використовувати отриманi знання.
Ця дiяльнiсть i процес оволодшня знаннями в рамках спецiалiзацi! офiцер тилу будуть ефективними, коли курсанти:
- проявляють iнтерес до вивчення предмета через розкриття конкретного навчального матерiалу для формування майбутньо! професшно! квалiфiкацi!;
- у певному обсязi засвоюють навчальний матерiал.
Результатившсть процесу навчання оцiнюеться за кшцевими показниками, як1 досягаються курсантами в навчальному процесс Тому кожен курсант знае форми звпносп, методи ощнювання знань та ступiнь вiдповiдальностi за слабш результати пiзнавально! дiяльностi. Це е серйозним важелем для тдвищення ввдповвдальносп кожного курсанта в навчальному процесс Практика свiдчить, що працюючи над яким-небудь предметом, розумiючи його необхвдшсть i керуючись почуттям ввдповвдальносп, курсант здобувае новi
знання. Почуття вiдповiдальностi сприяе також успiшнiй 6opoTb6i з труднощами, пов'язаними 3i специфiкою навчання у вшськовому заклада
Самостiйна робота у вищому вшськовому навчальному закладi виступае як специфiчнi засоби органiзацiï i керiвницва самостiйною дiяльнiстю курсанта в навчальному процес^ яка повинна включати i предмет, i метод навчального та наукового тзнання. Предметом пiзнавальноï дiяльностi в рiзних видах навчальноï працi часто виявляеться пiзнавальне завдання, яке включене в той чи шший конкретний вид самостшно1' роботи. Виршенням цього завдання виступае керована ззовш пiзнавальна дiяльнiсть.
Отже, основним у розв'язанш завдання пiдвищення ефективносп та якостi навчального процесу е проблема активiзацiï самостiйностi, самокерiвництва та самоконтролю i керiвництва. Тому дiяльнiсть викладацького складу повинна спрямовуватись на те, щоб навчити курсантiв працювати з пiдручником, тобто самостiйно й активно здобувати новi знання, контролюючи сво1' Aiï, виявляючи максимум шщативи, сумлiнностi. Саме робота з лиературою, наказами, журналами, статтями формуе навички осмислювати та систематизовувати iнформацiю. Ця робота передбачае визначення основних вдей, складання плану, тез прочитаного конспекту, виписування найбiльш важливих моментiв, положень, цитат тощо. У результатi систематизацп самостiйноï роботи в курсантiв формуються необхiднi для доброго спецiалiста так якостi особистостi, як воля, характер, самостшний та творчий пiдхiд до виршення рiзноманiтних завдань, органiзованiсть i цшеспрямовашсть, що так необхiднi майбутньому офiцеровi.
Для того, щоб вищий вiйськовий навчальний заклад випускав фахiвцiв, як1 прагнуть систематично пiдвищувати свш професiйний рiвень, необхiдно, щоб кожний курсант, перебуваючи ще в стшах академiï, виробив у собi потребу до постшно1' самоосвiти пiд керiвництвом усього викладацького складу та кожного викладача окремо.
Таким чином, методом самостшно1' роботи у вищих вшськово-навчальних закладах у процесi навчання в курсанпв формуються навички самостiйноï тзнавально1' дiяльностi. Робота курсантiв спрямована перш за все на закршлення, розширення та поглиблення знань, вироблення умшь та навичок. При цьому у курсанлв виховуеться висока культура розумово1' працi, розвиваеться органiзованiсть, активнiсть та шщатива в досягненнi поставлених завдань.
Предметом подальшого дослiдження можуть бути аспекти вдосконалення методики застосування активних методiв навчання при викладаннi професшно орiентованих дисциплiн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Военная психология и педагогика: Учебное пособие // Под. Ред. П. А. Корчемного, Л.Г. Лаптева,
B.Г. Михайловского. — М.: Совершенство, 1998. — 384 с.
2. Зимняя I.A. Педагогическая психология. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 476 с.
3. Минаков А.П. О творческом методе преподавания // Вестник высшей школы — 1945. — № 5. —
C.19-22.
4. Немов Р.С. Психология. — Т.1. — М.: Владос, 1998. — 668 с.
Орест МИХАЙЛИШИН
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОÏ ПОДГОТОВКИ ОФ1ЦЕР1В ДО B^OBHOÏ РОБОТИ В УМОВАХ НЕСТАНДАРТНИХ СИТУАЦ1Й
В практичнш даяльносп офщер Державно1' прикордонно1' служби Украши розв'язуе численнi нестандартш ситуацiï. У багатьох випадках неправильш дiï керiвника приводять до зменшення ефективностi виконання оперативно-службових завдань тдлеглими. З цього випливае необхiднiсть тдготовки випускника вищого вiйськового навчального закладу до ефективного проведення виховно1' роботи в умовах нестандартних ситуацш ще в процеа пiдготовки в освиньому закладi.
Потреба у формуваннi вшськового педагога, як вихователя, всебiчно обгрунтована в працях В. Давидова, М. Городова, В. Маслова, М. Дьяченко, Г. Темка, В. Луценка, Н. Кузьмшо1', ям розглядають розвиток особистосп педагога. Aналiз дисертацiйних дослiджень свiдчить про те, що значна кшьшсть науковцiв присвятила сво1' роботи
