CC BY
17
Ми визначили основнi чинники, що заважають пiдготовцi курсантiв до занять. Найбшьш негативним таким чинником е залучення майбутнiх офiцерiв на господарсью та iншi роботи. Вщ етапу до етапу вплив цього чинника збшьшуеться (54, 66, 71% вщповщно). Другим чинником, що негативно впливае на тдготовку до занять, курсанти назвали вщсутшсть систематично! роботи протягом семестру (16% — на початковому, 11% — на переходному i 10% — на визначальному етапах професшного становлення) i трепм чинником — вiдсутнiсть навичок самостшно! роботи (14, 10 i 8% вщповщно).
Проведений аналiз оргашзаци самостшно! роботи курсантiв дае можливiсть стверджувати, що на вшх етапах професшного становлення майбутшм офiцерам необхiдно прищеплювати навички тако! роботи, формувати вщповщальне ставлення до навчання та оволодшня обраною професiею.
Дослiдження показало, що результатившсть оргашзаци навчально! дiяльностi курсаш!в в !хньому професiйному становленнi багато в чому залежить вщ !х умiння вчитися, самостiйно здобувати знання. За таких умов завдання викладачiв полягае в допомозi курсантам оволод^и способами дiяльностi, зокрема, новими знаннями, умшнями i навичками.
Отже, необхщно зазначити, що змiст навчально! дiяльностi курсантiв у навчально-виховному процес у вiйськовому ВНЗ мае широю можливостi для !х успiшного професшного становлення як майбутшх офiцерiв-прикордонникiв. Подальшим напрямом дослiдження цiе! проблеми е обгрунтування та експериментальна перевiрка педагопчних умов професiйного становлення майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балашов В. А. Формирование профессиональных качеств у слушателей-пограничников в процессе профессионального обучения: Дис. ... канд. пед. Наук: 13.00.04. — Хмельницкий, 1996. — 263 с.
2. Бунеев Т. В. Розвиток готовносп в молодих офщер1в- прикордоннишв до самостшного виконання посадових обов'язшв: Дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02. — Хмельницький, 2002. — 212 с.
3. Райко В. В. Формування потреби в професшнш самореал1зацп особистосп курсанпв-прикордоннишв: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Хмельницький, 2003. — 18 с.
4. Боровик Л. В. Розвиток шзнавально! самостшносп курсанпв- прикордоннишв з урахуванням !х 1ндив1дуально-психолопчних особливостей: Дис. ... канд. психол. наук: 20.02.02. — Хмельницький, 1998. — 207 с.
5. Генералова Н. М. Педагопчш умови кер1вницгва самостшною подготовкою курсанпв вшськових вищих навчальних заклад1в: Автореф. дис. ...канд. пед. наук: 13.00.04. — Хмельницький, 2003. — 18 с.
6. Ягупов В. В. Загальнодидактичш основи навчання вшськовослужбовщв строково!' служби Збройних Сил Украши: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. — К., 2002. — 432 с.
Микола НЕДБАЙ
ОРГАШЗАЦШНО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ УМОВИ ШТЕНСИФ1КАЦИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕР1АЛУ ТЕХН1ЧНО1 СПРЯМОВАНОСТ1: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Експериментально дослгджено оргашзацшно-педагоггчнг умови ¡нтенсифгкацИ викладання навчального матергалу техтчног спрямованостг курсантам гумантарних напрямгв навчання. Науково обтрунтовано критерИ як невгд'емний елемент педагоггчного експерименту та ттерпретащя його результатгв. Проведена експериментальна робота дозволила уточнити суттсть оргашзацтно-педагоггчних умов, як Iстотно впливають на ттенсифгкацт викладання навчального матергалу техтчног спрямованостг курсантам гуматтарт напрямки навчання вищих вшськових закладгв освгти.
Вщповщно до положень Концепци розвитку Державно! прикордонно! служби Укра!ни на перюд до 2015 року випускники-прикордонники повинш продемонструвати не тшьки висок професшш знання, але й мати достатню фундаментальну осв^у та широкий свггогляд, щоб бути здатними побудувати на цих тдвалинах нове знання вщповщно до нових умов. Однак у процес педагопчно! дiяльностi, особливо при вивченш професiйно-орiентованих дисциплш, викладачi досить часто стикаються з ситуащею, коли курсанти, за рiвнем свого розвитку або недостатнiм рiвнем мотиваци, не готовi до активного засвоення навчального матерiалу. Тому
виникае необхiднiсть своечасно! селекци таких курсантiв з метою визначення та застосування адекватних заходiв щодо корегування !хньо! навчально! дiяльностi [1]. Саме це один iз основних шлях1в формування достатнього рiвня професшно! готовностi курсантiв до майбутньо! оперативно -службовш дiяльностi.
Розв'язання завдань шдготовки офiцерiв-прикордонникiв з високою професiйною компетентшстю, з творчим мисленням, що вщповщае вимогам сьогодення, безпосередньо залежить вщ змiсту i технологи навчально-виховного процесу. Вщповщно до вимог осв^ньо-квалiфiкацiйних характеристик на фахiвцiв пiдроздiлiв та оргашв охорони кордону Державно! прикордонно! служби Укра!ни (ДПСУ), а також до вимог Адмшютраци ДПСУ, офщери-прикордонники будь-якого фаху, повиннi бути шдготовлеш на достатньому рiвнi щодо застосування техшчних засобiв охорони кордону, у тому чи^ i автомобшьно! технiки (АТ).
Пiдготовку офiцерiв-прикордонникiв здшснюе Нацiональна академiя Державно! прикордонно! служби Укра!ни (НАДПСУ) за напрямами шдготовки "1нженерна мехашка", "Охорона та захист державного кордону", "Право", "Фiлологiя". Лише напрям пiдготовки "1нженерна механiка" мае шженерну спрямованiсть, решта — гумаштарш напрямки навчання (ГНН), випускники яких, вщповщно до вимоги Адмiнiстрацi! ДПСУ, повинш вмiти правильно застосовувати та яюсно експлуатувати АТ.
Як показуе практика, процес формування достатнього рiвня професшно! готовносп у курсантiв ГНН до правильного застосування та яюсно! експлуатацп АТ потребуе iншо! модел^ порiвняно з курсантами технiчного напряму навчання, i це зумовлено тим, що основна сфера, в якш навчаються курсанти цих напрямiв, не стосуеться технiки, технiчних термiнiв, понять, процешв тощо. Тому для забезпечення формування достатнього рiвня професiйно! готовносп курсантiв ГНН до використання АТ у майбутнш дiяльностi було проведене дослiдження з метою розробки моделi формування знань, умiнь та практичних навичок технiчно! спрямованостi i виявлення комплексу органiзацiйно-педагогiчних умов, якi будуть сприяти цьому процесу.
Дослiдженню поняття професiйно! готовностi та процесу !! формування на сучасному етапi розвитку педагопки та психологi! придiляеться багато уваги. У роботах Л. Виготського, Г. Костюка, О. Леонтьева, В. М'ясищева, К. Платонова, С. Рубшштейна виокремлюються функцiональнi та особистiснi шдходи до цього поняття, а з точки зору процесу формування професшно! готовносп до дiяльностi контрастно висв^люеться педагогiчний бiк, коли вiдбуваеться процес формування знань, умшь та практичних навичок, та психолопчний бiк, коли формуються псиичний станi i, вщповщно, здiбностi до професiйно! дiяльностi.
Як показуе аналiз психолого-педагогiчно! лiтератури, сутшсть поняття професiйно! готовностi, а також технолопчний бiк процесу !! формування мають специфiчний вiдбиток спрямованостi майбутньо! дiяльностi.
У ходi розв'язання протирiч [2], виявлених у процесi вивчення проблеми формування професiйно! готовностi курсашгв ГНН до правильного застосування та експлуатацп АТ у майбутнш оперативно -службовш дiяльностi, було визначено та обгрунтовано низку оргашзацшно-педагопчних умов штенсифшаци викладання навчального матерiалу технiчно! спрямованосп курсантам ГНН. На пiдставi визначених умов була розроблена модель формування техшчних знань у курсашгв ГНН [3], яка, на нашу думку, дозволить шдвищити рiвень сформованост професшно! готовносп у курсантiв тако! категори до використання АТ.
Для оцшки адекватностi розроблено! моделi, !! дiевостi та визначення ефективностi комплексу визначених оргашзацшно-педагопчних умов був проведений педагопчний експеримент. Вщповщно до методики експерименту — визначено комплекс критерi!в, за якими було перевiрено адекватнiсть моделi формування технiчних знань у курсашгв ГНН та ефективностi органiзацiйно-педагогiчних умов штенсифшаци викладання навчального матерiалу техшчно! спрямованостi.
Мета статт1 — визначення та наукове обгрунтування критерi!в як невщ'емного елементу педагогiчного експерименту та штерпретащя його результатiв.
Проблема визначення та обгрунтування критерив рiзних педагопчних процесiв i явищ фундаментально розглянута у роботах таких вщомих педагопв, як С. Архангельський, Ю. Бабанский, Н. Кузьмша, М. Скаткiн, Ю. Худолеев, В. Якунiн та ш.
На основi аналiзу психолого-педагопчно! лiтератури [4-6], результатiв опитування викладачiв ВВЗО, спiвробiтникiв навчального, науково-дослiдного, анал^ично-обчислювального вiддiлiв НАДПСУ, курсантiв, можна зробити висновок про те, що ефектившсть сформованостi професiйно! готовностi курсантiв ВВЗО до застосування набутих знань, умшь та практичних навичок може бути оцшена якiстю знань, умiнь, навичок та рiвнем вмотивованостi у процес !хнього набуття. При чому, ця оцiнка повинна бути спiввiдносна витраченим сил та часу.
Термш "ефектившсть" висловлюе усшшшсть тiе! чи ле! роботи (ефективний — ефект, що '"це", дiючий) [7]. У рядi джерел пiд ефективнiстю дiяльностi розумiеться i виявлення рацiональних способiв досягнення мети, i вiдповiднiсть результатiв дiяльностi поставленим завданням, i здатнiсть системи досягати поставлено! мети в заданих умовах з визначеною яюстю, i ступiнь комплексного впливу на свщомють, почуття i психiку курсанта з метою формування в нього якостей, необхщних для усшшного виконання визначених завдань [7].
Визначення критерив та обгрунтування !хнього добору — одна iз умов, яка дозволить яюсно провести наукове дослiдження та розв'язати суперечносп у системi формування професшно! готовностi курсантiв ГНН до ефективного застосування та експлуатаци АТ.
В основу визначення критерив ефективносп оргашзацшно-педагопчних умов iнтенсифiкацi! викладання навчального матерiалу технiчно! спрямованостi курсантам ГНН був покладений особистiсно-дiяльнiсний пiдхiд, який дозволив цшсно дослiдити вплив активних факторiв на педагогiчний процес у природних умовах.
У будь-якому випадку важливо виокремити тi критерi!, що характеризують внутрiшнi i зовнiшнi сторони навчально! дiяльностi i дозволяють уявити всю !! "технологiю". У зв'язку з цим критери ефективностi органiзацiйно-педагогiчних умов штенсифшацп викладання навчального матерiалу техшчно! спрямованостi курсантам ГНН повиннi вщповщати таким вимогам: вiдображати найбiльш ютотш, стiйкi й повторюванi дi! курсанлв у процесi сприйняття навчального матерiалу, його осмислення, запам'ятовування, застосування; об'ективно оцшювати не тiльки реальний рiвень знань з дисциплiн, але i способи, якi дозволили його досягти; бути якомога проспшими та зручшшими у використаннi, пiддаватися математичнiй обробщ [4].
Аналiз науково-педагогiчно! лiтератури та особисто! практично! педагогiчно! дiяльностi, а також опитування викладачiв дисциплiн техшчно! спрямованосп курсантам ГНН, дозволило виокремити двi групи критерi!в, якi, на нашу думку, на достатньому рiвнi характеризують внутршш i зовнiшнi сторони навчально! дiяльностi учасникiв навчального процесу. Перша група критерив пов'язана з навчальною дiяльнiстю курсаштв i характеризуе внутршнш бiк педагогiчного процесу. Друга група характеризуе його зовшшнш бш i пов'язана з дiяльнiстю науково-педагопчного складу.
1з виявлених в науково-педагопчнш лiтературi критерi!в оцiнки ефективностi педагопчного процесу, методом експертно! оцiнки, було синтезовано по три критерi! у кожнш iз груп. У процес визначення критерi!в експертами виступали начальники кафедр психологи та педагопки, автомобшьно! та бойово! технiки, а також викладач^ безпосередньо задiянi у викладанш курсантам ГНН дисциплiни технiчно! спрямованосп у НАДПСУ, серед яких було два кандидати педагогiчних наук, один кандидат психолопчних наук i три кандидати технiчних наук.
До внутршшх критерi!в було вiднесено активнiсть, усшшшсть i результативнiсть.
Актившсть охоплюе операцшно^яльнюний компонент навчального процесу [8] i вiдображае технологiчну сутнiсть навчально! дiяльностi, тобто дiю курсанта, що вщбуваеться у певному часовому вимiрi, у процес якого реалiзуються завдання навчання, а також його самостiйнiсть, творчють, захопленiсть необидним видом дiяльностi, позитивна внутршня навчальна мотиващя до шзнання, умiння i навички в отриманш й обробщ iнформацi!. Показниками цього критерда визнано три рiвнi його прояву: високий, середнш i низький.
Устшшсть грунтуеться на пiдвалинах контрольно-регулюючого компоненту [8] навчально! дiяльностi курсанта, який передбачае врахування поточно! устшносп, а також якосп знань, умшь та практичних навичок i стабшьносп навчально! дiяльностi. Рiвнi прояву визначаються середшм генерально! сукупностi [9] по оцшках за чотирибальною системою:
— _ х1 ■ N + х2 ■ Ы2 + х3 ■ Ы3 + х4 • Ы4
Xг _
N
де Х Г — середне генерально! сукупностi;
Х3, — значення вибiрки генерально! сукупносп (оцiнки), вiдповiдно:
х1 = 5, х2 = 4, х3 = 3, х4 = 2;
М,, Ы2, Ыъ, Ы4 .... " .
и 2 > ^ 4 — вiдповiднi частоти, якi мають значення генерально! сукупносп;
N = Х N. = N + N + N3 + N
г=1 — сумарна кiлькiсть iспитiв.
Рiвнем прояву критерiю прийнятi: високий (5,0-4,0), середш (3,9-3,0) та низький (менше 3,0).
Результатившсть характеризуе оцшно-результативний компонент [8] навчання забезпечуе можливiсть оцшки педагогами i самооцiнку тих, кого навчають, досягнутих результатiв у процес навчання, рiвня вiдповiдностi !х поставленим завданням, визначення вiдхилень та нових завдань з метою усунення недолшв у знаннях, умiннях та навичках. Рiвень прояву цього критерiю визначаеться вщсотком курсантiв, якi складали юпити в МРЕВ на право отримання посвiдчення водiя з першого разу.
До зовшшшх критерпв було вщнесено технологiчний, дiагностичний i дослiдницький .
Технолог!чний охоплюе операцшно^яльшсний компонент [8] навчального процесу, тобто його методичний аспект. Це здатшсть викладача до визначення на чуттевому рiвнi ступеня сприйняття навчального матерiалу при безпосередньому спостереженш, до вибору найдоцiльнiших форм та методiв подання навчального матерiалу, до гнучкого поеднання диференцiйованого та штеграцшного пiдходiв пiд час викладання навчального матерiалу, до адекватно! оцшки особисто! дiяльностi та дiй курсанпв пiд час заняття.
Дгагностичний характеризуе вмшня викладача оперативно й об'ективно визначати рiвень навченостi, прояв загальних здiбностей того чи того курсанта, здшснювати аналiз результатiв навчально! дiяльностi та корегування особисто! дiяльностi.
Дослгдницький критерш показуе, як органiзацiйно-педагогiчнi умови впливають на рiвень умiння викладача застосовувати та розробляти новi технологи подання навчального матерiалу, приводити його змютовний аспект у вiдповiднiсть до специфши дисциплiни у цiлому та особливостей курсаш!в, стимулювати iнтерес до навчання.
Рiвнями прояву зовнiшнiх критерив прийнятi: високий, середнiй та низький, а у числовому вимiрi вщповщно 5, 3, 0.
Для перевiрки обгрунтованостi гiпотетичних припущень дисертацiйного дослщження та органiзацiйно-педагогiчних умов iнтенсифiкацi! викладання навчального матерiалу технiчно! спрямованостi курсантам ГНН була проведена дослiдна робота у рамках комплексного педагопчного експерименту, який мютив у собi пошуковий, констатуючий та псевдопаралельний експерименти.
Пошуковий та констатуючий експерименти були спрямоваш на визначення та обгрунтування оргашзацшно-педагопчних умов штенсифшаци викладання навчального матерiалу технiчно! спрямованосп курсантам ГНН, якi стали, по суп, активними факторами впливу на педагопчний процес.
Псевдопаралельний експеримент дозволив оцшити адекватнiсть розроблено! моделi та ефективносп органiзацiйно-педагогiчних умов.
Аналiз даних результатiв щодо дiевостi моделi та ефективносп створених органiзацiйно — педагопчних умов iнгенсифiкацi! викладання навчального матерiалу технiчно! спрямованостi курсантам ГНН показуе, що тд впливом активних факторiв, якими е створенi органiзацiйно-педагопчт умови, вiдбуваегься змiна рiвня показниюв за обраними кригерiями iз року в рш.
Особливо показовими е результата за критерiем "результативнiсть" (рис. 1).
Результативнiсть
% 100 -90 -80 -70 -60 -50 -40 -30 -20 -10 -0 -
2003 2004 2005 2006 Рош
Рис. 1. Показники критерт "результативность"
Незначне зростання показника на першому етат дослщження 10,9 % було результатом застосування спещально виготовлених комплекпв тестових карток ситуативних завдань з роздшу "Правила дорожнього руху", яю мали шдивщуальш коди вiдповiдей. Тобто, збшьшення показника вiдбулося за рахунок шдвищення валiдностi тестових завдань.
У свою чергу, с^мке збiльшення показника на 16,3 % у наступному рощ та його стале значення надалi стало результатом застосування комп'ютерних контролюючих та навчаючих програм у процес викладання навчального матерiалу дисциплши.
За результатами показникiв внутрiшнiх критерпв "успiшнiсть" та "актившсть" було отримано нестабшьш значення, особливо для високого рiвня прояву, але стабiльно знижувався показник низького рiвня прояву цих критерпв. Нестабiльнiсть змiни високого рiвня прояву пояснюеться особистiсними характеристиками безпосередньо самих курсаш!в.
Щодо зовнiшнiх критерп, пов'язаних з дiяльнiстю викладацького складу, було виявлено, що оволодiння шновацшними формами i методами викладання навчального матерiалу — справа складна, вона потребуе вщ викладачiв як додаткових трудовитрат, так i активностi, шщативи в !х використаннi.
Результати дослщно-експериментально! роботи свiдчать, що в умовах застосування шформацшних технологiй та врахування специфiки суб'ектiв навчально! дiяльностi адекватно змiнювались пiдходи до викладання навчального мат^алу технiчно! спрямованостi курсантам ГНН з боку викладачiв. Особливо наочним е збiльшення рiвня "технолопчного" критерда на 5,3% та '^агностичного" на 8,4% за високими показниками рiвня !хнього прояву. Крiм того, зменшилась кiлькiсть викладачiв, яю показували низький рiвень у рамках дiагностики та застосування комп'ютерних технологш пiд час викладання навчального мат^алу. Це свщчить про те, що створенi умови сприяли активiзацi! дiяльностi викладачiв у рамках опанування комп'ютерних технологiй як шструменту для передачi iнформацi! та посилення зворотного зв'язку з курсантами.
Виходячи з вищевикладеного, можна констатувати, що експериментальш заходи, якi були спрямоваш на iнтенсифiкацiю викладання навчального матерiалу i загально! навчально! дiяльностi курсантiв у ВВЗО, виявилися цшком ефективними й в основному подтвердили гiпотезу дослiдження.
Проведена експериментальна робота дозволила уточнити сутшсть оргашзацшно-педагопчних умов, якi iстотно впливають на штенсифшащю викладання навчального матерiалу техшчно! спрямованостi курсантам ГНН ВВЗО.
Л1ТЕРАТУРА
1. Полюк В. С., Катковський А. В. Ефективн1сть системи контролю навчально! дальносп курсанттв вищих вшськових навчальних заклад1в, критерИ' та показники !! оц1нки // Зб1рник наукових праць №24. Частина II (спещальний випуск). — Хмельницький: Вид. Нацюнально! академИ' ПВУ, 2003. — С. 117-121.
2. Полюк В., Недбай М. Оптим1зац1я викладання техн1чних дисциплш курсантам гуман1тарного напряму п1дготовки // Науковий в1сник Ужгородського нац1онального утверситету: Сер1я: Педагог1ка. Соц1альна робота. Випуск 8. — Ужгород: Вид. Ужгородський нацюнальний ун1верситет, 2005. — С. 147-149.
3. Недбай М. П. Оргашзацшно-педагопчш умови оптимiзацiï викладання техшчних дисциплiн курсантам гуманiтарного напряму щдготовки // Збiрник наукових праць № 33. Частина II. — Хмельницький: Вид. НАДПСУ iMem Б. Хмельницького, 2005. — С. 87-89.
4. Архангельский С., Мизинцев В. Качественно — количественные критерии оценки научно-познавательного процесса // Новые методы и средства обучения. — М., 1898. — №3. — С. 7-9.
5. Кузьмина Н. В. Понятие "педагогическая система" i критерии её оценки // Методы системного педагогического исследования. — Л., 1980. — С. 43-51.
6. Худолеев Ю. Ф. Повышение эффективности деятельности слушателей академии. — М., 1988. — 103 с.
7. Барабанщиков А. В., Муцынов С. С. Педагогическая культура преподавателя высшей военной школы. — М., 1985. — 457 с.
8. Педагогика: Учебное пособие / Под ред. Ю.К.Бабанского. — М.: Просвещение, 1988. — 475 с.
9. Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математической статистики. Изд. 4-е, доп. Учеб, пособие для вузов. — М.: Высшая школа, 1972. — 368 с.
