CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.3-7.
РАЗДЕЛ 1. ЯЗЫКИ, КУЛЬТУРЫ И ЭТНОСЫ КРЫМА
УДК 811.161.2
МЕТОДИЧН1 ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В У ШКОЛАХ З КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ
Анаф'юва Е. Р.
РВНЗ «Кримський ¡нженерно-педагог1чний ун1верситет», м. С1мферополь, Украна
У стaттi розкриваеться актуальтсть до^дження даног проблеми. Визначет завдання, що вимагають ршення в рамках цього питання. Розкритi основш методичш проблеми навчання украгнськог мови молодших школярiв в школах з кримськотатарською мовою навчання.
Ключовi слова: украгнська мова, бiлiнгвiзм, зктавлення мов, нацюнальна школа.
Постановка проблеми. Застосування мов в Украш гарантуеться Конститущею Украши та визначаеться законом [5, с. 5].
Украшська мова е обов'язковим предметом вивчення в ушх навчальних закладах краши. Вона вивчаеться не тшьки у школах з украшською мовою навчання, але i в школах, де навчання здшснюеться шшими мовами. У Нацюнальнш доктринi розвитку осв^и Украши у XXI столiттi i Державному стандартi базово! i повно! середньо! освiти (освiтня галузь „Мови i лгтератури") ставиться мета забезпечити вшьне володiння украшською лтературною мовою як засобом та умовою усшшно1 сощатзаци i самореалiзацil особистост в украшському суспiльствi. У концепци шкшьно1 освiти нацiональних спiльнот в Украш йдеться про вирiшальну роль мови у формуванш творчо!, нацюнально свщомо1 особистостi [2, с. 12-18].
Повною мiрою це стосуеться Криму. Багатонацюнальний склад населення викликав до життя школи i класи, в яких вчаться дiти рiзних нацюнальностей. Навчання у цих класах здшснюеться украшською, росшською або кримськотатарською мовами, i у кожному з цих тишв шкiл е учнi - кримсью татари. Сьогоднi в Украш створюються умови для штеграци кримськотатарського народу в украшське суспiльство, i одним iз найважливiших факторiв тако1 штеграци е гарне володiння украшською мовою.
Актуальтсть даног проблеми зумовлена його сощальною важливютю, задачами удосконалення методики навчання украшсько1 мови для початково1 школи з кримськотатарською мовою навчання, вщсутшстю робiт такого плану i необхiднiстю науково-практичного обгрунтування навчального предмету «Украшська мова у школах з кримськотатарською мовою навчання».
Ключова роль у цш проблемi в умовах полiетнiчного Криму належить загальноосв^нш школi з кримськотатарською мовою навчання, яка несе основне
навантаження з формування в учшв украшсько-кримськотатарсько! двомовностi, що сприяе гармошзацн мiжнацiональних вiдносин, взаемозбагаченню духовних культур народiв Криму; знання двох i бiльше мов позитивно впливае на всебiчний розвиток людини.
Мета статтг - розкрити актуальш проблеми навчання украшсько! мови молодших школярiв у школах з кримськотатарською мовою навчання.
Аналгз дослгджень та публжацт. Двомовшсть (бiлiнгвiзм) як самостшний напрям тнгвютично! науки почали вивчати в юнщ XIX ст. (1885-1890 рр.), а об'ектом педагопчних дослiджень вона стала лише з середини XX столггтя (з 1953 р.). Значний вклад в розробку теорп проблем двомовностi, мовно! взаемодп в умовах контакту росшсько! мови як з нащональними мовами краши, так i з iноземними внесли дослщження вiдомих вiтчизняних лiнгвiстiв, психолопв, педагогiв (1.С. Баскаюв, 1.К. Бшодщ, Б.В. Беляев, Е.А. Бризгунова, Е.В. Верещапн, В.В. Виноградов, Л.В. Виготський, Ю.Д. Дешерiев, М.1. 1саев, М.З. Закиев, 1.Ф. Протченко, В.Ю. Розенцвейг, Р.Б. Сабаткоев, Б.Х. Хасанов, К.Х. Ханазаров i iн.) i зарубiжних учених (У. Вайнрайх, В. Вшьдемек, Ч. Осгуд, М. Сигуан, М. Уест, Е. Хауген i ш.).
Проблема двомовностi i багатомовностi е також предметом дослщження порiвняно молодо! науки - психолшгвютики. Питания кодування, декодування в процесi спiлкувания розглядаються в працях Н.1. Жинкiна, Х. Осгуда, Н. Хомського та ш. Дослщження цих i iнших учених, а також багатол^нш досвiд шдтверджують, що гармонiйна двомовнiсть - одна з головних можливостей подолання мовних труднощiв мiж народами, ошташзацп i регулювання мiжнацiональних стосункiв.
Дослiдник з проблеми мовних контакпв У. Вайнрайх визначив двомовшсть (бiлiнгвiзм) як «практику поперемшного користування двома мовами. Особи, що здшснюють цю практику, називаються двомовними, або бшшгвами» [3, с. 22].
За визначенням В.Ю. Розенцвейга, двомовшсть (багатомовшсть) - е володшня двома (декшькома) мовами, а також регулярне перемикання з одше! мови на шшу залежно вiд ситуацн спiлкувания [6, с. 9-10].
При бiлiнгвiзмi за першу мову, як правило, приймаеться рiдна, а за другу -нерщна мова вдивщуума (наприклад, для кримських татар - украшська, для украlнцiв - кримськотатарська). В цьому випадку бшшгв при спшкуванш мае можливiсть активно вживати оби^ мови у рамках певно! соцiальноl спiльностi з урахуванням ситуацн, що склалася.
Дослщники двомовностi вид^ють лiнгвiстичний, психологiчний, соцiологiчний, педагогiчний i iншi аспекти двомовностi.
Так, К. Д. Дешерiев i 1.Ф. Протченко вважають, що з лiнгвiстичноl точки зору двомовшсть «мае справу з аналiзом сшввщношення структур i структурних елеменпв мов, !х взаемовпливу, взаемодil i взаемопроникнення на рiзних рiвнях, роздшах будови мови» [4, с. 28].
Завдання соцiологiчного аспекту - визначення «об'ему сусп1льних функцiй i сфер вживання кожно! з двох мов, якими користуеться двомовне населення» [4, с. 23].
З педагопчно! точки зору, двомовшсть спираеться на лшгвютичш, психологiчнi i соцiолiнгвiстичнi аспекти. Основне завдання педагопчного аспекту - розробити i на практицi застосувати методи i прийоми навчання обом мовам, вивчити мiру володiния ними. У це поняття входять як усш (аудiювания, говорiния), так i писемш види мовленнево! дiяльностi (читання, письмо).
Термiн «багатомовшсть» (англшською - multilingualism, mehrspracЫgeit) росiйського походження, розумiеться як поширення рiзних мов в суспшьсга, умiння окремих шдивщв спiлкуватися засобами декiлькох мов.
У енциклопедичних словниках багатомовнiсть трактуеться як функцюнування декiлькох (3-х i бшьш) мов в межах певно1 багатонацюнально! територи; знання i вживання людиною, залежно вщ потреб спiлкування, декшькох мов.
Виклад основного матер1алу. При розробщ сучасно1 технологи навчання украшсько! мови у школах з кримськотатарською мовою викладання необхiдно врахувати наступш соцiолiнгвiстичнi чинники:
1. Методологiчний тдхщ до вивчення проблеми гармотйно1 двомовносп з урахуванням кра1нознавчого аспекту, етжтнгвютично! ситуацп функцiонування мов.
2. Сучасш соцiально-полiтичнi умови функцiонування i розвитку украшсько! та кримськотатарсько1 мов в Автономно! Республщ Крим.
3. Науково обгрунтоваш i всесторонньо вивiренi вимоги з реалiзацil укра!нсько-кримськотатарсько! i кримськотатарсько-укра!нсько! двомовностi в освiтнiй системi республiки.
4. Новi дослiдження, що з'явилися в областi лiнгвiстики, психологи, методики i iнших сумiжних наук, вщповщають комунiкативним цiлям вивчення нерщно! мови з урахуванням взаемозв'язаного навчання видам мовленнево! дiяльностi.
5. Взаемовплив, взаемозбагачення укра!нсько! та кримськотатарсько! мов у контекст нових соцiолiнгвiстичних вщносин.
6. Новi соцiально-педагогiчнi умови функцюнування державних мов в осв^нш системi i iнших сферах життя суспшьства.
Кожен етап розвитку суспiльства породжуе новi соцiальнi проблеми, без виршення яких неможливий його гармонiйний розвиток. Ця закономiрнiсть особливо яскраво виявляеться у наш час - шсля розпаду колишнього Радянського Союзу на окремi самостiйнi держави, що тюно пов'язане з !х нацiонально-мовними особливостями.
У св^овш практицi благополучним вважаеться мовне законодавство Швейцари, згiдно конституцil яко! державними з 1847 р. е тмецька, французька, iталiйська, ретороманська мови i офiцiйними - нiмецька, французька, галшська.
Однак проблема украхнсько-кримськотатарсько! двомовносп ще не стала предметом спещальних дослiджень, окремим И аспектам присвячено лише поодинокi статтi.
По мiрi володiння мовами в Криму можна видшити такi групи носilв мов:
• що володдать лише державною мовою - украшською;
• що володдать лише одшею нацiональною мовою;
• що володдать декшькома мовами (одна з яких росшська);
• що володдать декшькома нацюнальними мовами краши, але що не володдать украшською мовою;
• що володдать росшською, нацюнальною i iноземною мовою;
• що володдать багатьма мовами (пол^лоти).
Таке розмежування володiння мовами пов'язане з бшшгвальним i полшшгвальним характером соцiуму.
Сощально-пол^ичш змши в суспшьсга вимагають невiдкладного вирiшения одше! з найважливiших проблем мiжнацiональноl згоди, взаеморозумшня мiж народами в полiетнiчнiй республiцi, якою е Крим, становлення i розвитку рiзних форм двомовност (багатомовностi).
Багатомовнiсть бувае близькоспорiдненою (наприклад, володiння близькоспорiдненими мовами: росшсько-укра!нсько-бшоруською,
кримськотатарсько-башкирсько-турецькою i так далi), неспорiдненою, тобто володшня трьома i бiльш неспорщненими мовами (наприклад, укра!нсько-кримськотатарсько-англiйською i так далi). Так, в Криму, о^м державно! мов, вивчаються росшська, рiдна та iноземнi мови, що можна квалiфiкувати як розвиток багатомовность У ситуацi! багатомовностi перед учнем виникають труднощ^ що пов'язанi з штерференщею мовних систем.
Отже, багатомовшсть, тобто полiлiнгвiзм - явище масове, мае сво! проблеми, якi в перспективi вимагають дослiдження в декшькох аспектах:
• психологiчному - питання вивчення мови (навчання + вивчення) на декшькох мовах, яке вщбуваеться при спшкуванш: психiчнi явища багатомовно! поведiнки, закономiрностi формування багатомовностi, рання або тзня двомовнiсть;
• лшгвютичному - питання мовних контактiв i у зв'язку з цим змши, що вщбуваються в структурi лексики, семантики окремих мов, явища транспозицп i iнтерференцi!;
• педагогiчному - розробка ефективних методiв i прийомiв навчання мовам в умовах полшнгазму;
• фiлософському i соцiологiчному - проблеми впливу багатомовност на рiзнi процеси i роль багатомовностi у суспшьствь
Висновки. Нова мовна ситуащя, що склалася в Криму в пострадянський перюд, значно розширила функщональш кордони двомовностi (багатомовностi): у нащонально-державних i нацiонально-територiальних округах кра!ни зараз природною нормою вважаеться як нацюнально-укра!нська, так i укра!нсько-нацiональна двомовшсть, а у багатьох випадках нащонально-укра!нсько-росшська багатомовнiсть. В той же час володшня мовами (особливо нащональними) залишаеться на досить низькому рiвнi. Отже для розвитку гармоншно!, соцiально ефективно! двомовностi необхiдно:
• всемiрно розвивати i укрiплювати укра!нсько-нацiональну двомовнiсть, створюючи для цього необхщну соцiально-правову i фiнансову основу;
• постiйно укршлювати нацiонально-укра!нську двомовнiсть. Укра!нська мова е надшне сховище унiверсально! iнформацi! людства.
• сформувати у шдивщв ситуацп реального психологiчного домiнувания рiдно! мови при вивченш друго!;
• при будь-яких видах двомовносп (багатомовностi) визнавати домшуючу роль рiдно! мови. Лише рщна мова здатна передавати сокровенне, суто шдивщуальне, властиве йому безцшне духовне багатство, розкривати характернi особливосп, нацiональну психологiю народу. У цьому i е безперечна унiкальна щншсть кожно! мови.
• пiдняти на яюсно новий piBeHb навчання иацюнально1 i украшсько! мовам, виходячи з вимог тдготовки всесторонньо розвинено! мовно! особистостi;
• пiдвищити престиж, сощальну значущiсть нащональних мов в укра!нському соцiокультурному просторi.
Список лiтератури
1. Белл Р.Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы / Р.Т. Белл; предисл. А. Д. Швейцера. - М.: Международные отношения, 1980.
2. Бондаренко Н.В. Концепщя шюльно! мовно! осв1ти нащональних стльнот в Укршш / Н.В. Бондаренко // Педагопка i психолопя. - К., 1995. - Вип. 5. - С. 12-18.
3. Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования / У. Вайнрайх; предисл. А. Мартине; пер. с англ. яз. - К.: Вища школа, 1979.
4. Дешериев Ю.Д. Основные аспекты исследования двуязычия и многоязычия / Ю.Д. Дешериев, И.Ф. Протченко // Проблемы двуязычия и многоязычия. - М., 1976. - С. 23.
5. Конститущя Укра'ши. - К.: Вид-во А.С.К., 2003.
6. Розенцвейг В.Ю. Основные вопросы теории языковых контактов / В.Ю. Розенцвейг //Новое в лингвистике. - Языковые контакты. - М.: Прогресс, 1972. - Вып. IV. - C. 9-10.
7. Филин Ф.П. Происхождение русского, украинского и белорусского языков. Историко-диалектологический очерк / Ф.П. Филин. - Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1972.
Анафиева Э. Р. Методические проблемы обучения украинскому языку младших школьников в школах с крымскотатарским языком обучения //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.3-7.
В статье раскрывается актуальность исследования данной проблемы. Определены задачи, требующие решения в рамках этого вопроса. Раскрыты основные методические проблемы обучения украинскому языку младших школьников в школах с крымскотатарским языком обучения.
Ключевые слова: украинский язык, билингвизм, сопоставление языков, национальная школа.
Anafiyeva E. R. Methodological problems of Ukrainian language teaching younger students in schools with the Crimean Tatar language of instruction //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P.3-7.
The article deals with the relevance of studies of this problem. The tasks to be solved within the framework of this issue are defined. The major methodological problems of younger pupils' Ukrainian language teaching in schools with the Crimean Tatar language teaching are revealed.
Key words: Ukrainian language, bilingualism, the comparison of languages, national school.
Поступила до редакцп 22.03.2011 р.
