CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). № 3. 2011 г. С. 216-220.
УДК 81'272
ТЕОР1Я МОВНИХ КОНТАКТ1В З ТОЧКИ ЗОРУ МОВНО1 ВАР1АТИВНОСТ1
Брыдко Т.В.
Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, г. Симферополь, Украина
E-mail: [email protected]
В следующей статье схарактеризовано основные проблемы теории языковых контактов как предпосылки для возникновения двуязычности и межъязыковой интерференции, обобщены дефиниции срока "языковой контакт", названы основные факторы взаимодействия языков, подана синтезированная типология языковых контактов.
Ключевые слова: языковые контакты, взаимодействие языков.
Постановка проблеми. У сучасному суспiльствi в епоху всесв^ньо! штеграцн та глобалiзащi активiзуються численш контакти мiж крашами, нащями, мовами, яю спонукають науковщв звертатися до вивчення питань мiжкультурноi комушкацп, мовно! взаемодн та мовно! полiтики. Значний внесок у таю дослщження зробили як вiтчизнянi (Ю. О. Жлуктенко, О. Д. Петренко, О. С. Семенець, С. В. Семчинський,
0. Б. Ткаченко, О. I. Чередниченко), так i зарубiжнi вчеш (У. Вайнрайх, Н. Б. Вахтш, С. В. Головко, У. Лабов, А. Мартине, Э. Хауген, P. Мур).
Мета статт - схарактеризувати основш проблеми теорп мовних контактiв якi е передумовами для виникнення двомовностi та мiжмовноi штерференцн, узагальни-ти дефшщн термiна "мовний контакт" та типологiю мовних контакпв. Поставлена мета передбачила розв'язання таких завдань: проаналiзувати iснуючи класифшацн термiну "мовний контакт", виявити основнi чинники взаемодiе мов та подати уза-гальнену типологiю мовних контактiв.
Для розкриття взаемозв'язкiв мiж соцiальними та лшгвютичними факторами, якi впливають на мову тд час мiжмовноi взаемодн, У. Вайнрайх у 1953 рощ запро-понував теорiю мовних контакпв [1]. Проте дослiдження мовних контакпв розпо-чалося ще з кшця XIX столiття в роботах Бодуена де Куртене i Л. Щерби. Згодом ця концепцiя розроблялася в численних роботах сучасних мовознавцiв Ю. О. Жлуктенка, С. В. Семчинського, Т. П. 1льяшенка, Л. I. Прокопово1, М. П. Дворжецько1, О. Д. Петренка, О. I. Стерюполо, у дисертацшних дослiдженнях Ю. М. Захарово1, Д. М. Храбсково1, С. А. Устиновича, у публiкацiях О. С. Семенця,
1. В. Татаршково1 та шших дослiдникiв.
У мовознавсга вивчення мовних контактiв стало самостшним напрямом. Деякi дослiдники [2] стверджують, що в сучаснiй лiнгвiстицi вщбуваеться формування ново1 галузi мовознавства - "лшгвютики мовних контактiв" (contact linguistics). М. Ф. Кондакова тдкреслюе, що буквальне розумшня цього термiна наводить на думку про юнування "окремо1 науки, яка посiдае мiсце нарiвнi з iсторичною або со-щальною лiнгвiстикою" [3, с. 50].
Вщомо, що мови взаемодiють i взаемозбагачуються не самi по собi; мовш контакти вiдображають взаемодiю, взаемовплив i взаемозбагачення матерiальноi та ду-
ховно! культур рiзних народiв, юторичш контакти мiж ними. Мовш контакти - це надзвичайно складний i багатоступеневий процес, тюно пов'язаний з розвитком сус-пшьства. Явище мовного контакту посiдаe чшьне мiсце серед соцiокультурних про-цешв, вiдображаючи як якiснi, так i кiлькiснi параметри мiжкультурних контактiв. Дослщження бiлiнгвiзму перебувае в центрi проблематики мовних контактiв, осю-льки саме через двомовних iндивiдiв здiйснюеться та або шша форма впливу одше! мови на iншу. Нинi бшнгазм визначаеться як характерна ознака бшьшост мовних ситуацiй, яка вiдображае юторичну тенденцiю сучасного свiту до глобалiзацil.
Лiнгвiсти вiдзначають, що сьогоднi практично не юнуе мов, якi б не зазнавали впливу шших мов [4, с. 99]. За даними Н. Б. Вахтша та С. В. Головка, на нашш планет iснуе лише шiсть одномовних кра!н, у той час як кра!н, де спiвiснуе три-п'ять мов - двадцять сiм, шiсть-десять мов - двадцять чотири, одинадцять i бiльше мов -сiмдесят чотири [5, с. 41]. Крiм того, практично в кожнш европейськiй кра!ш юну-ють численнi мовнi меншини [5, с. 41]. Саме через це феномен шмецько-нацiонального бшнгазму все частiше стае об'ектом лшгвютичних дослiджень [6].
Вважаеться, що в мовознавствi термiн "мовний контакт" ("langue(s) en contact") першим запропонував французький лiнгвiст А. Мартине на початку 50-х роюв ХХ столiття [7, с. 59; 8, с. 61]. Активно почав використовувати цей термш У. Вайнрайх [9] у сво!й монографи "Languages in Contact" ("Мовш контакти"), виданш 1953 р.
Ниш в мовознавствi юнуе низка дискусшних питань щодо поняття "мовний контакт", одним з яких е рiзноварiантнiсть назви самого термiна: мовний контакт, м> жмовнi контакти, штерлшгвютичш контакти, мовна взаемодiя, взаемодiя мов, змь шування мов, взаемний вплив мов, взаемопроникнення, мовний взаемозв' язок, схрещення, iнтерференцiя, запозичення, пбридизащя. Такi розбiжностi щодо визна-чення термша "мовний контакт" зумовленi тим, що, по-перше, дослiдники назива-ють одне поняття по-рiзному; по-друге, варiантнiсть термшологп зумовлена певни-ми методолопчними настановами та метою дослiдження; по-трете, юнують рiзнi аспекти дослщжувано! проблеми: соцюлшгвютичний, психолiнгвiстичний, власне лiнгвiстичний. Наприклад, Е. Хауген трактуе цей термш як "почергове використан-ня двох чи бшьше мов одними й тими ж особами", при цьому вчений шчого не говорить, ш про рiвень володiння мовами, ш про умови !х уживання або про ступiнь вiдмiнностi мiж мовами [10, с. 61]. М. I. 1саев, розробляючи питання мовного плану-вання в Радянському Союз^ говорить про взаемодiю мов i визначае це поняття як "уш можливi рiзновиди взаемовпливу, взаемопроникнення двох чи бшьше мов i дiа-лектiв, запозичення якою-небудь однiею мовою рiзних мовних фактiв з шших мов, а також результат контакту мов у рiзнi перiоди" [11, с. 108]. О. С. Ахманова визначае "мовний контакт" як "з^кнення мов, що виникае внаслщок особливих географi-чних, iсторичних чи сощальних умов, що зумовлюють необхщшсть мовного спiлку-вання колективiв, яю розмовляють рiзними мовами" [12, с. 535]. Д. М. Храбскова стверджуе, що "мовш контакти - це процес взаемодп i взаемовпливу мов унаслщок контактування колективiв, що спшкуються цими мовами" [13, с. 59]. Шмецька дос-лiдниця Б. Пабст у робот^ присвяченiй вивченню росшсько-шмецько! двомовностi серед росiйськомовних переселенцiв, яю мешкають на теренах сучасно! Шмеччини, визначае явище мовного контакту як результат двомовносп або багатомовностi й
217
одночасно як наслщок використання одним i тим самим шдивщом юлькох мов у pi3H^ ситуащях спiлкування [14, с. 16].
У мовознавсга термiни мвзаeмодiя мов" i "мовш контакти" вживаються здеб> льшого як синонiми. Проте Ю. О. Жлуктенко пропонуе використовувати термiн "взаeмодiя мов", який мае бiльш широке тлумачення й охоплюе "усю сукупшсть динамiчних процесiв, що викликають перенесення, кошювання чи втрату одиниць i моделей, яю стимулюють чи гальмують певнi тенденцiï i процеси, закладеш в мов-нiй системi, i зумовлюють взаемне накладання диференцiйних ознак, переплетення артикуляцшних та просодичних характеристик та ш. " [15, с. 21].
С. В. Семчинський подшяе чинники, яю спричиняють появу мовних контакпв, на кiлька груп: екстралшгвютичш (iсторико-географiчнi, суспiльно-полiтичнi, куль-турнi, психолопчш тощо) i мовнi (генетична спшьнють, граматична будова мов) [16, с. 20]. Кожен iз цих чинниюв мовних контактiв здатний впливати на розвиток кон-тактуючих мов: змшування мов або поглинання однiеï мови шшою, формування численних мовних союзiв тощо.
За наявностi мовного контакту тип впливу однiеï мови на шшу безпосередньо спiввiдноситься з рiзновидом бiлiнгвiзму: "в умовах незбалансованого бшшгазму спостерiгаеться однобiчний вплив, i навпаки, при збалансованш двомовностi - обо-пiльний вплив. Вiд типу впливу залежить подальша взаемодiя контактуючих мов, яка може бути або конвергентною (при однобiчному впливi), або паралельною (при обопiльному впливi) " [17, с. 62].
У сучасному мовознавсга юнуе кiлька класифiкацiй видiв мовних контакпв. Наприклад, критерiем типологiï мовних контакпв, розробленоï Ю. О. Жлуктенком, е ïx тривалiсть та стiйкiсть. За цiею класифiкацiею, усi мовш контакти можуть бути казуальними, тобто тимчасовими, чи постшними, тобто перманентними, яю, у свою чергу, подшяються на зовшшш та внутрiшнi [18, с. 16]. М. П. Кочерган вид^е таю типи мовних контакпв: "безпосередш й опосередковаш; мiж спорщненими i неспо-рiдненими мовами; з однобiчним i обопiльним впливом; маргшальш (на сумiжниx територiяx) i внутршньо регiональнi (на однiй i тш самiй територи); казуальнi (ви-падков^ i перманентнi (постiйнi); природнi (безпосередне спшкування), штучнi (на-вчання в школх) i змiшанi (природньо-штучнi) " [19, с. 187-188].
Спираючись на цю типолопю мовних контактiв, взаемодда росiйськоï та нiме-цькоï мов на територи Нiмеччини можна класифшувати як безпосередню, мiж не-спорщненими мовами, внутрiшньо регiональну, перманентну, природно-штучну.
Наслiдки мовних контактiв рiзноманiтнi i важливь У мовознавствi iснуе думка, що в одних випадках мовш контакти зумовлюють запозичення i рiзноманiтнi види мовноï iнтерференцiï, в шших - до конвергентного розвитку взаемоддачих мов, потрете, - до утворення допомiжниx "спiльниx" мов, по-четверте, - до мовноï асимi-ляци [20, с. 16-17]. Результатом посилених мовних контактiв М. I. 1саев називае вза-емозбагачення, тобто двосторонне засвоення контактуючими мовами певних лекси-чних елементiв, що шдсилювали виразнi можливостi мов [21, с. 109]. Шмецька дос-лщниця О. Гольдбах пiдкреслюе, що головним наслщком контакту мов е переклю-чення коду, i вiдзначае одностайшсть учених щодо трактування поняття "переклю-чення коду". Бiльшiсть лiнгвiстiв тлумачить цей термш як використання бшнгвами
218
в одному мовленневому акт одиниць, яК належать до рiзних мовних систем [22, с. 15]. Важливють вивчення мовних контакпв та ix результатiв зумовлюеться тим фактом, що дослщження цього лшгвютичного явища здатне пролити свггло на особли-востi самоi будови мовноi системи [23, с. 284-285].
Безумовно, у визначенш поняття "мовний контакт" стд враховувати такi поза-мовнi чинники: економiку, полiтику, релшю, матерiальну i духовну культуру, юто-рiю, етнографiю, менталiтет народiв, яю взаемодiють, тощо. Цi чинники значною мiрою стимулюють процес подальших мовних контакпв.
Висновки та перспектива. Таким чином, вщсутнють на сьогоднiшнiй день за-гальновизнаноi дефшщи термiна "мовний контакт" та единоi системи параметрiв класифшаци мовних контактiв не дозволяе чггко розмежувати головнi та другорядш чинники мовного контактування. Мовний контакт залишаеться складним мехашз-мом зi своiми законами та особливостями функщонування, якi вимагають подальших дослджень.
Л1тература
1. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / Уриель Вайнрайх // Зарубежная лингвистика. — М. : Прогресс, 1999. — Вып. 3. — С. 7-42.
2. Суходеева Т. А. Языковые контакты в условиях активного доминирования мажоритарного языка над миноритарным (на примере взаимодействия луизианского варианта французского языка с английским языком) : автореф. на соиск. уч. степени кандид. филол. наук : 10.02.19 "Теория языка" / Т. А. Суходеева. — Ульяновск, 2006. — 23с.
3. Кондакова М. Ф. Языковые контакты как объект лингвистического исследования / Мария Федоровна Кондакова // Уральские лингвистические чтения. — Екатеринбург : Изд-во УрГПУ, 2001. — №14. — С. 50-51.
4. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / Михайло Петрович Кочерган. — К. : Академ1я, 1999. — 284 с.
5. Бахтин Н. Б. Социолингвистика и социология языка : Учебное пособие / Н. Б. Бахтин, Е. В. Головко. — СПб. : ИЦ "Гуманитарная Академия", Из-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2004. — 336 с.
6. Meng K. "Aussiedlerisch". Deutsch-russische Sprachmischungen im Verständnis ihrer Sprecher / K. Meng, E. Protassova // Sprachgrenzen überspringen. Sprachliche Hybridität und polykulturelles Selbstverständnis. — Tübingen, 2005. — S. 229-266.
7. Храбскова Д. М. Фонетична еволющя французького мовлення етничних французько-шмецьких бшшгав: дис. ... канд. фшол. наук : 10.02.05 / Храбскова Данута Михайтвна. — Кшв, 2007. — 241 с.
8. Хауген Э. Языковой контакт / Э. Хауген // Новое в лингвистике : Вып. VI. Языковые контакты. — М. : Прогресс, 1972. — С. 61-80.
9. Weinreich W. Languages in Contact / Weinreich W. — [2nd ed.]. — The Hauge : Mouton&Co., 1963. -- 148 p.
10. Хауген Э. Там же.
11. Исаев М. И. Социолингвистические проблемы языков народов СССР (вопросы языковой политики и языкового строительства): Учеб. пособие для филолог. спец. ун-тов / Магомет Измаилович Исаев. — М. : Высшая школа, 1982. — 168 с.
12. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. — 3-е изд. — М. : Ком-Книга, 2005. — 576 с.
13. Храбскова Д. М. Там же.
14. Pabst B. Russisch-deutsche Zweisprachigkeit als Phänomen der multikulturellen Gesellschaft in Deutschland / Birte Pabst. — Frankfurt am Main : Peter Lang GmbH Verlag, 2007. — 110 S.
15. Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия / Юрий Алексеевич Жлуктенко. — К. : Вища школа, 1974. — 176 с.
219
16. Семчинський С. В. Семантична штерференщя мов / Статслав Володимирович Семчинський. -- К : Вища школа, 1974. — 256 с.
17. Храбскова Д. М. Там же.
18. Жлуктенко Ю. А. Там же.
19. Кочерган М. П. Там же.
20. Pabst B. Там же.
21. Исаев М. И. Там же.
22. Goldbach A. Deutsch-russischer Sprachkontakt. Deutsche Transferenzen und Code-switching in der Rede Russischsprachiger in Berlin / Alexandra Goldbach. — Frankfurt am Main : Peter Lang Verlag, 2005. — 134 S.
23. Серебренников Б. А. Общее языкознание : формы существования, функции, история языка / Борис Александрович Серебренников. — М. : Наука, 1970. — 597 с.
Бридко Т.В. Теор1я мовних контакпв з точки зору мовно!" вар1ативносл / Бридко ТВ. // Вче-ш записки Тавршського национального ушверситету ш. В. I. Вернадського. Серiя «Фшолопя. Сощаль-m комушкаци». - 2011. - Т. 24 (63), № 3. - С. 216-220.
У наступнш статп схарактеризовано основш проблеми теорii мовних контактiв як передумови для виникнення двомовностi та мгжмовно! iнтерференцii, узагальнено дефiнiцii термша "мовний контакт", названо основш чинники взаемодii мов, подано синтезовану типологiю мовних контактiв.
Ключов1 слова: мовш контакти, взаемодiя мов.
Brydko T.V. Theory of linguistic contacts from point of linguistic variativnosti / T.V. Brydko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. -2011. - Vol. 24 (63), No 3. - P. 216-220.
The following article deals with main problems of the theory of language contacts that are the basis for bilingual and interlingual interference. The author sums up various definitions of the term "language contact" and provides the reader with main factors of language interaction as well as with the typology of language contacts.
Key words: language contacts, interlingual interference.
Поступила в редакцию 01.09.2011 г.
220
