CC BY
47
УДК 336.71
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НКИ ТРАНСПАРЕНТНОСТ1 РИЗИК1В
Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В
К.А. Бусько
Кшвський нацюнальний торговельно-економгчний унгверситет, Кигв, Украна
Бусько К.А. Методичт тдходи до оцшки транспарентностi ризиюв д1яльност1 бантв.
В статт проведено критичний аналiз кнуючих пiдходiв до оцiнки рiвня транспарентносп дiяльностi банкiв та !х ризикiв на баз1 методик, запропонованих науково-дослiдними шститу-тами, мiжнародними та нацiональними рейтинговими агентствами й визначено переваги й недолжи кожно! з них. Розроб-лено комплексну методику оцшки рiвня транспарентносп ризикiв дiяльностi вгтчизняних банкiв з врахуванням вимог нацюнального законодавства та мiжнародних рекомендацiй в цш сферi. Запропоновано систему санкцш та заходiв впливу, що можуть бути застосоваш Нацiональним банком Укра!ни до вiтчизняних банкiв в разi порушення ними вимог до розкриття шформацп про ризики !х дiяльностi в залежносп вiд розрахо-ваного значення штегрального iндексу транспарентносп !х ризикiв.
Ключовi слова: транспарентнiсть ризиюв дiяльностi банкiв, iнтегральний iндекс транспарентносп ризикiв дiяльностi банкiв, Базельський ком^ет, Нацiональний банк Укра!ни, компенсацiйна пол^ика
Бусько Е.А. Методические подходы к оценке транспарентности рисков деятельности банков.
В статье проведен критический анализ существующих подходов к оценке уровня транспарентности деятельности банков и их рисков на основе методик, предложенных научно-исследовательскими институтами, международными и национальными рейтинговыми агентствами и определены преимущества и недостатки каждой из них. Разработана комплексная методика оценки уровня транспарентности рисков деятельности отечественных банков с учетом требований национального законодательства и международных рекомендаций в этой сфере. Предложено систему санкций и мер воздействия, которые могут быть применены Национальным банком Украины к отечественным банкам в случае нарушения ними требований к раскрытию информации о рисках их деятельности в зависимости от рассчитанного значения интегрального индекса транспарентности их рисков.
Ключевые слова: транспарентность рисков деятельности банков, интегральный индекс транспарентности рисков деятельности банков, Базельский комитет, Национальный банк Украины, компенсационная политика
Bus'ko K.A. Methodological approaches to assessing of the banking risks transparency.
The critical analysis of the existing approaches to assessment of the level of banking activities transparency in general and their risks in particular on the base of methodologies proposed by research institutes, international and national rating agencies with identifying the advantages and disadvantages of each of them has been conducted in the article. The comprehensive method for assessing the level of the risks transparency of domestic banks with regard to the requirements of national legislation and international recommendations in this field has been developed. The system of sanctions and measures that can be applied by the National Bank of Ukraine to domestic banks in case of violation of requirements for disclosure of information about the risks of their activities depending on the calculated integral index of their risks transparency values has been proposed.
Keywords: banking risks transparency, integral index of banking risk transparency, Basel Committee, National Bank of Ukraine, compensation policy
Узв'язку з ускладненням архггектури фшансових й товарных риншв й постшним розвитком процеав глобал1заци та концентрацп баншвського катталу, найбшьш актуальною й такою, що викликае дослщницький штерес е проблема забезпечення транспарентносп д1яльносп банков в цшому та !х ризишв, зокрема. Шдтримка належного р1вня транспарентност! ризишв д1яльност1 банков сприяе тдвищенню р1вня дов1ри до них з боку суб'екпв ринку, а отже надае !м можливють суттево розширювати обсяг ктентсько! бази й вщповщно нарощувати величину прибутк1в.
Особлива увага питаниям транспарентносп ри-зик1в д1яльносп банков прид1ляеться в документах Базельського комитету, зокрема, в Опор1 III «Рин-кова дисциплша» в рамках друго! версп угоди «М1жнародно1 конвергенцп оцшки катталу й стандарпв катталу», вщомо! як «Базель II» [1]. В цьому докуменп мютяться рекомендацп Базельського комитету для банков, спрямован на тдви-щення р1вня транспарентносп !х ризик1в, шляхом визначення перелшу показник1в, шформашя про як мае розкриватися банками в офщшнш фшан-совш звиносп, та встановлення вимог щодо регулярносп !х оприлюднення.
Нацюнальний банк Укра!ни, враховуючи м1жнародш стандарти транспарентносп й практику закордонних банков в цш сфер1, також розробив ряд законодавчих докуменпв, в яких регламентовано перелш шформацп про ризики, що банки в обов'язковому порядку повинн оприлюднювати в склад1 офщшно! фшансово! звиносп, й порядок ll розкриття.
Однак, не дивлячись на тдвищену увагу на-глядових оргатв до р1вня транспарентносп банив, доа не розроблено едино! методики оцшки р1вня транспарентносп ризишв !х даяльносп. Iснуючi тдходи, яш базуються на дослщженнях науково-дослщних шститупв або рейтингових агентств, з одного боку, е надто загальними й неа-даптованими до специфiки нацюнального законодавства, що регулюе питання розкриття вичизня-ними банками шформацп про ризики !х дiяльностi в офщшних джерелах. З iншого боку, якщо в окремих методиках й враховуеться факт та пов-нота розкриття банками шформацп про ризики !х дiяльностi при визначеннi загального рiвня !х
транспарентносп, пiдходи до оцшки е надто поверхневими й передбачають лише аналiз розкриття даних за основними статтями балансу, що пов'язанi з певними видами ризику. Важливим з практично! точки зору е розробка комплексно! методики оцшки рiвня транспарентносп ризишв дiяльностi вичизняних банков, яка б враховували як нацюнальш, так i мiжнароднi вимоги до перелшу iнформацi!, що в обов'язковому порядку мае розкриватися банками в офщшних джерелах. Зазначене обумовлюе актуальнiсть даного наукового дослiдження. Амaлiз останнк дослiджень та публiкацiй
Рiзнi аспекти забезпечення транспарентностi банк1всько! дiяльностi, наприклад, визначення сутностi, обгрунтування необхщносп та зв'язку мiж рiвнем транспарентносп та ринковою дисциплiною банков дослщжували так1 зарубiжнi й вiтчизнянi вчеш як: А. Бельвер, Д. Кауфман (Bellver, Kaufmann, 2001) [2], I. 1ваав [3], К. Мельник [4], С. Моюеев [5], А. Литовських [6], М. Семенова [7].
Видшення мевир1шеми\ panirne частин загальмоТ проблеми
Поряд з цим в роботах зазначених науковщв поняття транспарентностi дiяльностi банков розглядаеться вiдносно вузько й недостатньо уваги придметься аналiзу !! ризик-складово!. До того ж в наукових працях зарубiжних й вичизняних авторiв детально не висвiтлюються тдходи до оцiнки рiвня транспарентностi ризишв дiяльностi банков, що е невщ'емною складовою пiдтримки високого рiвня !х транспарентностi й розробки ефективних важелiв впливу на них у разi порушення встановлених вимог до розкриття банками iнформацi! про ризики, на як вони наражаються. Розкриттю зазначених питань й присвячене дане наукове дослщження.
Метою cmammi е розробка комплексно! методики оцшки транспарентносп ризишв дiяльностi баншв з врахуванням нацюнальних вимог й мiжнародних рекомендацiй щодо розкриття банками iнформацi! про ризики, на яш вони наражаються.
Для досягнення ще! мети було поставлено наступнi завдання:
— провести критичний аналiз юнуючих пiдходiв до оцiнки рiвня транспарентносп дiяльностi банков та !х ризишв на базi методик, запропонованих науково-дослщними шститут-тами, мiжнародними та нацюнальними рейтинговими агентствами, визначити переваги й недолiки кожно! з них;
— розробити комплексну методику оцшки рiвня транспарентностi ризик1в дiяльностi вггчизня-них банков з врахуванням вимог нацюнального законодавства та мiжнародних рекомендацiй в цiй сферi;
— визначити систему санкцш та заходiв впливу, що можуть бути застосоваш Нацiональним банком Укра!ни до вичизняних баншв в разi порушення вимог до розкриття банками
iнформацii про ризики !х дiяльностi, на базi запропоновано! методики оцiнки рiвня !х транспарентностi.
Виклад основного матерiалу дослвдження
У зв'язку з актуалiзацieю питання впрова-дження мiжнародних стандартiв транспарентносп дiяльностi банков в цiлому та !х ризик1в, зокрема, на основi модифiкацii мiсцевого законодавства в цш сферi, важливим й таким що викликае дослiдницький iнтерес постае питання необхщносп розробки комплексно! системи оцшки рiвня транспарентностi вiтчизняних банков.
Проведений аналiз iснуючих методик оцiнки транспарентносп дiяльностi банков дае пiдстави видшити серед них двi основнi групи, а саме так1, що використовуються для аналiзу повноти та якосп розкриття iнформацii на рiвнi центральних банков та транспарентностi банков в цшому. Кожна з цих методик передбачае розрахунок iндексу транспарентностi, який представляе собою процентне спiввiдношення мiж сумою балiв, як1 отримав банк за результатами оцшки рiвня розкриття ним шформацп на базi визначених джерел та максимальною к1льк1стю балiв, що може бути отримана банком вщповщно до конкретно! методики.
Рiвень складностi кожно! з проаналiзованих методик суттево рiзниться мiж собою. Так, деяк з них передбачають врахування велико! кiлькостi критерiiв для оцшки рiвня транспарентностi дiя-льностi баншв з визначенням вагових коефiцiентiв для кожного з них, iншi - проведення простих розрахунк1в без застосування суттевих математи-чних перетворень, що з одше! сторони, не потре-буе великих затрат часу, однак при цьому не до-зволяе точно оцiнити рiвень транспа-рентносп банку й ускладнюе використання суб'ектами ринку отриманих значень iндексу для прийняття зважених економiчних рiшень. Узагальнення iснуючих методик оцiнки рiвня транспарентносп дiяльностi банков в цiлому та !х ризик1в зокрема з визначенням переваг i недолiкiв кожно! з них наведено в табл. 1.
Слщ зауважити також, що серед методик, представлених в табл. 1 можна видiлити так1, що базуються на дослiдницьких оцiнках, розроблених на рiвнi наукових iнститутiв або спещальних груп й структурних комiтетiв в межах регулятивних оргашв та п, що передбачають оцiнку рiвня транспарентносп дiяльностi банков на комерцiйнiй основi мiжнародними й нацiональними рейтинговими агентствами.
При цьому використання першо! групи методик для визначення рiвня транспарентностi банков стикаеться з низкою проблем, серед яких можна зазначити наступш:
— суб'ективний шдхщ у формування критерiiв та припущень для розрахунку iндексу транспарентносп баншв, осшльки iнформацiйнi блоки, розкриття даних за якими ощнюеться, прямо непов'язанi з офiцiйними вимогами наглядових органiв на нацiональному та мiжнародному
рiвнях й формуються виключно з позицп важливостi цiеi чи iншоi шформацп для автора методики;
— поверхневий характер оцшки, оскшьки в дослщницьких методиках критерii, за якими здшснюеться розрахунок iндексу транспарент-
ност1 д1яльносп баншв, недостатньо детал1зо-ваш, що не дозволяе провести поглиблений анал1з й побудувати на його основ1 рейтинг банков за р1внем транспарентносп. — не регламентовано джерела даних, на баз1 яких проводиться оцшка.
Таблиця 1. Методики розрахунку штегрального 1ндексу транспарентносп банков [7-13]
Назва методики розрахунку шдексу транспарентносп дiяльностi банку Переваги Недолши
Оцiнка транспарентностi дiяльностi центральних банкiв
Методика розрахунку шдексу транспарентносп центрального банку Ейфiнгера-Герааца (Eij ffingerGeraats transparency index) [8] Простота розрахунку шдексу, адаптащя шдексу до загальних теоретичних пiдходiв до визначення видiв транспарентности центрального банку, унiверсальнiсть розрахунку шдексу - можливкть проведення розрахунку для центрального банку будь-яко! кра!ни Одно61чшсть в ощнщ р1вня транспарентносп центрального банку з врахуванням виключно факту розкриття шформацп про д!яльшсть в сфер! грошово-кредитно! пол^ики, недостатня детал{защя критерив для кожного виду транспарентносп, недосконалкть методики з точки зору виставлення бал1в (приймаеться до уваги лише факт наявносп шформацп [ не враховуеться 11 повнота)
Методика розрахунку шдексу транспарентносп фшансово! стабшьносп центрального банку, розробленого на базi 1нституту економiчних дослiджень Карлова Ушверситету в Празi (автори Роман Горват та Дан Васко) -Financial Stability Transparency Index [9] Врахування не тiльки факту розкриття шформацп, але й l! повноти та якосп при виставленнi балiв за кожним критерiем, проведення комплексного аналiзу за трьома напрямками - якють шформацп, перiодичнiсть та своечасшсть l! публшацп та органiзацiйне забезпечення й шдтримка процесу розкриття даних Не е ушверсальною методикою з точки зору комплексно! оцшки транспарентносп д!яльносп центрального банку та можливосп застосування для оцшки транспарентносп д!яльносп центральних банюв певних кра!н - потребуе модифшацп вщповщно до специфжи законодавства, що регулюе д!яльшсть центрального банку на р!вш кожно! кра!ни
Оцшка транспарентносп дiяльностi банкiв та !х ризикiв
Методика розрахунку зведеного iндексу транспарентности Найера (Банк Англп) [10] С простою в застосуванш та потребуе анал1зу виключно офщшно! фшансово! звгтносп банюв, може бути застосована для банюв практично вах кра!н, оскшьки ощнюеться розкриття шформацп за основними активними та пасивними статтями С одноб1чно! з точки зору анал1зу, оскшьки вш проводиться на баз1 единого шформацшного джерела - банювського балансу 1 не передбачае ощнку р1вня розкриття шформацп в шших джерелах, неповнота охоплення ризиюв - не проводиться оцшка транспарентносп операцшного ризику та ризику сек'юритизованих актив!в
Методика розрахунку зведеного iндексу транспарентности Свгтового банку (автор Рокко Хуанг) [10] Високий р1вень детал!зацп завдяки введенню додаткових критерив оцшки, що найбшьш повно враховують вимоги Базельського ком^ету в сфер1 забезпечення транспарентносп банюв Недосконалють методики з точки зору вщсутносп ч1тких вказхвок [ пояснень щодо порядку врахування додаткових критерпв при розрахунку шдексу транспарентности банюв, неможливкть застосування для банюв вах кра!н, оскшьки на р1вш мкцевого законодавства не було повшстю адаптовано нащональш норми транспарентности банюв вщповщно до рекомендацш Базельського ком^ету
Методика оцшки транспарентносп банюв на основi опитувань, що проводяться на рiвнi Свiтового банку (запропонована М.В. Семеновою) [7] Простота застосування, вщсутшсть необхщносп в обробщ великого блоку шформацп, може бути використана в якосп додатково! до основних методик Загальний характер оцшки р!вня транспарентности банюв, що заснований виключно на експертнш думщ без належного наукового та методичного обгрунтування, неможливкть самостшного використання для оцшки р!вня транспарентности банюв
Методика оцшки транспарентносп банюв рейтинговим агентством Standard&Poor's (iндекс шформацшно! прозоросп) [11] С максимально детал1зованою з точки зору охоплення критерив, за якими анал1зуеться розкриття шформацп банками, передбачае ощнку на баз1 кшькох шформацшних джерел, що враховуеться шд час виставлення кшцевого балу за кожним критер1ем, врахування корисносп шформацп з точки зору м1жнародного швестора та факту розкриття даних на кшькох мовах Непрозоркть методики з точки зору бально! оцшки та вагових коефщенпв для кожного критерто, комерцiйний характер оцшки, неможливкть проведення оцшки суб'ектом ринку самостийно, недостатнiсть врахування специфiки нацiонального законодавства, що регулюе питання транспарентности банюв, не е достатньою для оцшки транспарентности ризиюв д1яльносп банкiв, оскшьки розкриття шформацп про практику управлшня ризиками охоплюе лише декшька критерив без достатньо! !х деталiзацi!'
Методика оцiнки транспарентности банюв рейтингового агентства «Кредит-рейтинг» сшльно з Агентством фiнансових iнiцiатив та рейтингового агентства «UCRA -Украшське кредитно-рейтингове агентство» (iндекс iнформацiйноl прозоросп) [12, 13] Адаптащя до мкцевого законодавства з точки зору критерпв та шформацшних джерел оцшки транспарентносп д1яльносп банюв, врахування додаткових критерпв для врегулювання сшрних питань при ранжуваш банюв за р1внем транспарентности Непрозоркть методики з точки зору бально! оцшки та вагових коефщенпв для кожного критерто, комерцiйний характер оцшки, неможливкть проведення оцшки суб'ектом ринку самостийно, не е достатньою для оцшки транспарентносп ризиюв д1яльносп банюв, оскшьки розкриття iнформацi!' про практику управлшня ризиками охоплюе лише декшька критерив без достатньо! !х деталiзацi!'
Слвд зауважити також, що серед методик, представлених в табл. 1 можна видiлити таш, що базуються на дослiдницьких оцшках, розроблених на рiвнi наукових шститупв або спецiальних груп й структурних комiтетiв в межах регулятивних оргашв та тi, що передбачають оцшку рiвня транспарентностi дiяльностi банков на комерцшнш основi мiжнародними й нацюнальними рейтинговими агентствами.
При цьому використання першо! групи методик для визначення рiвня транспарентносп банков стикаеться з низкою проблем, серед яких можна зазначити наступи:
— суб'ективний пiдхiд у формування критерпв та припущень для розрахунку iндексу транспарентностi банков, оск1льки шформа-цiйнi блоки, розкриття даних за якими оцiнюеться, прямо непов'язанi з офщшними вимогами наглядових органiв на нацюна-льному та мiжнародному рiвнях й формуються виключно з позицп важливостi ще! чи шшо! шформацп для автора методики;
— поверхневий характер оцшки, оск1льки в дослщницьких методиках критерп, за якими здшснюеться розрахунок iндексу транспа-рентностi дiяльностi банков, недостатньо деталiзованi, що не дозволяе провести поглиблений аналiз й побудувати на його основi рейтинг банков за рiвнем транспарентностi.
— не регламентовано джерела даних, на базi яких проводиться оцiнка.
Все це пояснюе неофiцiйний характер першо! групи методик, яш не можуть бути використанi як основнi при визначенш рiвня транспарентностi банков.
Використання друго! групи методик для оцшки рiвня транспарентностi дiяльностi банков, в тому чи^ вiтчизняних, також викликае цiлий ряд спiрних питань, серед яких слщ зазначити наступнi:
— низький рiвень вiдкритостi методик оцшки транспарентносп дiяльностi банков з боку рейтингових агентств з точки зору процедур й пiдходiв до розрахунку iндексу й присвоення рейтингiв;
— платний характер присвоення рейтинпв i вiдсутнiсть достатньо! прозоростi в системi вiдносин мiж рейтинговим агентствами й банками з точки зору розмiру i характеру винагороди. Той факт, що рейтинговi агентства отримують плату за сво! послуги вiд банков безпосередньо, а не вщ суб'ектiв ринку як користувачiв, може стати причиною завищення оцiнок, що знижуе релевантнiсть розрахованих таким чином iндексiв транспарентностi дiяльностi банков.
До того ж практично ва з зазначених вище методик е надто загальними для проведення точно! й адекватно! оцшки рiвня транспарентносп ризишв дiяльностi вiтчизняних банков й потребують вiдповiдно! модифiкацi! з враху-ванням законодавчих вимог й стандарпв в цiй
сферi як на нацюнальному, так i на мiжнародному рiвнях.
Отже, узагальнюючи iснуючi тдходи до оцiнки рiвня транспарентностi дiяльностi банков та !х ризишв, нами пропонуеться авторська методика розрахунку штегрального iндексу, що харак-теризуе рiвень розкриття iнформацi! про ризики вичизняних банков та значення якого в аналпичних цiлях може бути використане для складання !х рейтингу за вщповщним показником. Методика розроблена на базi наступних концептуальних характеристик:
1) Формування шформацшних блоков та критерi!в оцiнки в межах кожного з них будуеться на базi нацiонального законодавства, а саме нормативних вимогах НБУ щодо перелiку iнформацi!, яка в обов'язковому порядку мае оприлюднюватися банками в офщшних джерелах та з врахуванням мiжнародно закрiплених стандартiв в цш сферi, зокрема рекомендацiях Базельського комитету щодо транспарентностi ризишв дiяльностi банков. Це дозволяе максимально комплексно поеднати мiжнародну та нацiональну практику в сферi забезпечення й пiдтримки високого рiвня транспарентностi дiяльностi банков та адекватно оцшити !! рiвень для банков з iноземним капiталом, дiяльнiсть яких виходить за меж! нацюнального фiнансового й баншвського ринков.
2) Проведения комплексного аналiзу на основi дешлькох iнформацiйних джерел з встановленням прiоритетностi кожного з них. Зпдно з методикою проводиться розгляд та аналiз загальнодоступно! iнформацi!, що метиться в трьох основних джерелах:
а) офiцiйнiй рiчнiй фшансовш звiтностi та примiтках до не!, що вважаеться основною з точки зору повноти та якосп шформацп про ризики дiяльностi банков, яка в нш розкриваеться;
б) офщшнш iнтернет-сторiнцi банку;
в) офiцiйному рiчному звiтi, що готуеться банком як емпентом цiнних паперiв й проспектах емюп публiчних випуск1в цiнних паперiв та iншо! iнформацi! у вщкритому доступi, що банки готують на вимогу регулятивних оргашв: НБУ, Нацюнально! комюп з цiнних паперiв та фондового ринку тощо.
Вщповщно до нашо! системи вапв 80% вiд максимального балу за кожним встановленим критерiем в межах кожного блоку надаеться у випадку розкриття вiдповiдно! iнформацi! на базi першого iз зазначених вище шформацшних джерел. Це пояснюеться тим, що критерп будувалися на основi вимог до шформацп, яка в обов'язковому порядку мае розкриватися банками в склащ офщшно! фiнансово! звiтностi й примпках до не! вiдповiдно до нацюнального законодавства та мiжнародних рекомендацш. 20% в залишку додаються в тому випадку, якщо вiдповiдна iнформацiя наявна i в iнших двох з перерахованих вище джерел (по 10% на кожен з них). Такий тдхвд грунтуеться на тому, що дублювання iнформацi! пiдвищуе рiвень !!
доступносп для суб'екпв ринку, однак ïï щннють, з точку зору корисносп для безпосереднього користувача, знижуеться.
3) В межах методики було видшено наступи блоки анал1зу, за кожним з яких розраховуеться 1ндив1дуальний 1ндекс транспарентносп, а саме: кредитний ризик, валютний ризик, процентний ризик, ринковий ризик, ризик лжюдносп, географ1чний ризик, операцшний ризик, каппал, компенсацшна полпика. Перш1 шють блоков обраш з врахуванням нормативних вимог НБУ, зокрема перелшу категорш ризик1в, шформащя про як мае в обов'язковому порядку розкриватися вичизняними банками в склад1 примпки № 39 до р1чно1 фшансово1 звпносп зпдно «1нструкцп про порядок складання та оприлюднення фшансово1 звпносп банков Украши», затверджено1 постановою Правлшня НБУ №373 вщ 24.10.2011 р. [14].
Введення окремого блоку, присвяченого оцшщ р1вня розкриття банками шформацп про операцшний ризик, на нашу думку, е необхщною умовою проведення коректного анал1зу р1вня транспарентносп шформащя про ризики д1яльносп на р1вш кожного банку. По-перше, у зв'язку з стр1мким розвитком шформацшних технологш, недосконалютю мехашзм1в корпоративного управлшня та внутршнього контролю, а також зростанням випадк1в зловживань й шахрайських дш з боку кер1внишв й пращвнишв вичизняних банков, можливють проведення анал1зу р1вня цього ризику з боку суб'екпв ринку е необхщною передумовою адекватно1 оцшки поточного стану банку та можливих його змш у майбутньому. По-друге вимога розкриття шформацп про операцшний ризик закршлена на м1жнародному р1вш вщповщно до рекомендацш Базельського комитету, який прид1ляе оцшщ та випадкам настання цього ризику шдвищену увагу.
Введення блоку, присвяченому оцшщ р1вня розкриття банками шформацп про каппал, е цшком лопчним з позицп можливосп проведення анал1зу р1вня захищеносп банку в1д фактичних та потенцшних ризик1в та наявносп й достатносп резерв1в на 1х покриття, в тому числ1 в раз1 непередбачених коливань ринково1 кон'юнктури.
Також сл1д зазначити, що з врахуванням останшх крок1в в напрямку удосконалення нормативних вимог до транспарентносп банков, зокрема вимог Базеля III в цш сфер1, актуальним е введення блоку, присвяченому питанням оцшки р1вня розкриття банками шформацп про компенсацшну практику, що дозволяе проанал1зувати коректнють та адекватшсть оплати пращ представнишв топ-менеджменту та ризик-менеджер1в банку з точки зору наявносп зв'язку м1ж р1внем таких виплат та загальним р1внем ризикованосп та ефективносп д1яльносп банку.
Оцшка р1вня транспарентносп шформацп за кожним блоком здшснюеться на баз1 встановлених критерпв, як мають максимально врахувати не тшьки к1льк1сть шформацп, що
оприлюднюеться банками, але i яшсть такого розкриття, з точки зору !! корисностi та можливостi використання суб'ектами ринку для прийняття зважених економiчних рiшень на !! основа
4) 1нтегральний iндекс транспарентностi ризишв дiяльностi банков представляе собою суму iндивiдуальних iндексiв, розрахованих для кожного блоку шляхом множення кiлькостi балiв, як1 були присвоенi банку за ним на ваговий коефщент, встановлений для кожного блоку вщповщно.
Найменший ваговий коефiцiент на рiвнi 0.05 встановлений для блошв, присвячених розкриттю iнформацi! про географiчний, операцiйний ризики та компенсацшну политику.
Оцiнка рiвня транспарентностi географiчного ризику передбачае анал1з концентрацi! активiв та зобов'язань баншв в розбивцi за регiонами ^ як правило, розглядаеться ними як складова iнших видiв ризик1в, зокрема кредитного. До того ж НБУ, хоч i закршлюе окремо вимогу щодо розкриття шформацп про цей ризик банками в офщшнш фшансовш звпносп, але не видме його як окрему категорш в класифшацп, що запропонована в Методичних вказiвках з iнспектувания банков «Система оцшки ризишв», затверджених постановою Правлiния НБУ № 104 ввд 15.03.2004 року [15]. Це е об'ективним поясненням того, що блоку, присвяченому розкриттю шформацп про цей вид ризику в межах методики, було присвоено найменший коефщент.
Також, враховуючи те, що вимога розкриття шформацп про операцшний ризик та компенсацшну политику баншв поки що не знайшла достатньо широкого вщображення на базi нацюнального законодавства i введення блоку оцшки транспарентносп цих категорш е вщповщдю на мiжнароднi стандарта розкриття шформацп про ризики дiяльностi баншв, для них було встановлено ваговi коефщенти також на рiвнi 0,05 з аналопею до географiчного ризику.
Щодо шших блоков, присвячених розкриттю шформацп про кредитний, валютний, процентний ризики, ризик л^щносп та каппал, ваговi коефщенти для них, враховуючи однакову, на наш погляд, значущiсть шформацп про щ категорi! ризику, встановлеш на рiвнi 0,15. Виняток становить блок, присвячений транспарентностi шформацп про ринковий ризик, для якого ваговий коефщент дорiвнюе 0,1. Це пояснюеться тим, що бiльшiсть баншв, особливо з шоземним капiталом, розглядають ринковий ризик як узагальнюючий для валютного, процентного та фондового ризишв, розкриттю шформацп про яш (о^м фондового), присвячено окремi блоки, та кориснють повторного оприлюднення даних про них в контексп ринкового ризику знижуеться.
5) Як було зазначено вище в межах кожного блоку окремо ощнюеться рiвень розкриття шформацп вщповщно до нацюнальних та мiжиародних стандартiв, а саме вимог
HopMaTHBHHx goKyMeHTiB HEy Ta peKOMeHga^ft Ea3enbCbKoro KOMiTeTy qogo TpaHcnapeHTHOCTi
pH3HKiB gianbHOCTi 6aHKiB, npu HOMy BCTaHOBnMMTbCa BaroBi Koe^iqeHTH gna ko®hoi 3 цнх rpyn OKpeMO. B ocHOBHOMy b Me®ax KO®Horo 6noKy gna KpuTepilB, aKi npHCBanem po3KpHTTM iH^opMaml, qo BignoBigae peKOMeHgaqaM Ea3enbCbKoro KOMiTeTy, 6yno npuCBoeHO npoMmHHH BaroBHH Koe^iqeHT Ha piBHi 0,3, a BHMoraM HEy -0,7 BignoBigHO (no-nepme, BpaxoByMHH peKOMeH-gamHHHH xapaKTep nepmux Ta o6oB'a3KOBHH gpyrux h no-gpyre, Te, qo Ha piBHi 6aHKiBCbKOi CHCTeMH yKpal'HH noKH qo He 6yno npoBegeHO oCTaTOHHux pe^opM 3 MeTOM noBHoro nepexogy Ha CTaHgapTH Ea3ena II Ta Ea3ena Ill b qnoMy h b KOHTeKCTi 3a6e3neneHHa TpaHcnapeHTHOCTi 6aHKiB 3OKpeMa). BuHaTOK CTaHOBHTb 6noK, npuCBaneHHH po3KpHTTM iH^opMaql npo KpegHTHHH pu3HK Ta KaniTan, b paMKax aKHx gna KpHTepii'B, aKi noB'a3aHi 3 peKOMeHgaqaMH Ea3enbCbKoro KOMiTeTy 3acTOCO-ByeTbca npoMmHHH BaroBHH Koe^iqeHT 0,4, a BHMoraMH HEy - 0,6 BignoBigHO. TaKHH nigxig 6a3yeTbca Ha TOMy, qo HEy B®e 3po6uB neBHi KpoKH Ha mnaxy BnpoBag®eHHa MmHapogHHx nigxogiB go oцiнкн piBHa KpegHTHoro pu3HKy Ta gocTaTHOCTi KaniTany Ha Horo noKpurra, 3OKpeMa nicna npuHHaTTa TaKux goKyMeHTiB aK «nono®eHHa npo nopagoK ^opMyBaHHa Ta BHKopuCTaHHa 6aHKaMH yKpaiHu pe3epBiB gna BigmKogyBaHHa
MO^nHBHX BTpaT 3a aKTHBHHMH 6aHKiBCbKHMH
onepaqaMH», 3aTBepg®eHoro noCTaHOBOM npaBniHHa HEy № 23 Big 23.01.2012 [16] Ta npoeKTy nocTaHOBH npaBniHHa HEy «npo nigxogu go 3anpoBag®eHHa Ea3ena II» [17]. OT®e, nigBuqeHa BHMora onpunMgHeHHa iH^opMaql 3rigHO peKOMeHgaqft Ea3enbCbKoro KOMiTeTy b Me®ax 3a3HaneHoro Buqe 6noKy b KOHTeKCTi oцiнкн piBHa TpaHcnapeHTHOCTi BiTHH3HaHHx 6aHKiB e цinкoм o6'eKTHBHOM.
6) Cnig, 3ayBa^HTH, qo oqHKa TpaHCna-
peHTHOCTi BiTHH3HaHHx 6aHKiB B KOHTeKCTi peKOMeHgaqft Ea3enbCbKoro KOMiTeTy, npoBoguTbCa nume gna 6aHKiB 3 iHO3eMHHM KaniTanoM go MOMeHTy o^iqftHoro 3aKpinneHHa o6oB'a3KOBOCTi po3KpuTTa qel iH^opMaql Ha piBHi HopMaTHBHux
goKyMeHTiB HEy. OT®e, $opMyna po3paxyHKy
iHTerpanbHoro iHgeKCy TpaHCnapeHTHOCTi pH3HKiB gianbHOCTi gep®aBHux 6aHKiB Ta 6aHKiB, b KaniTani aKHx HeMae HaCTKH ynaCTi iHO3eMHHx iHBeCTopiB e geqo MogH^iKOBaHOM (npH po3paxyHKy iHTerpanbHoro iHgeKCy gna qel rpynH 6aHKiB He BpaxoByMTbCa npoMi^Hi BaroBi Koe^iqemu, BCTaHOBneHi b Me®ax KO®Horo 6noKy OKpeMO gna no3uqft, qo BignoBigaMTb BHMoraM HEy Ta peкoмeнgaцiaм Ea3enbCbKoro KOMiTeTy qogo po3KpHTTa iH^opMaql npo pH3HKH lx gianbHOCTi).
B y3aranbHMMHOMy BHrnagi onHCaHi Buqe nigxogH, Ha 6a3i aKHx po3po6neHa MeTogHKa oqHKH TpaHCnapeHTHoCTi pH3HKiB gianbHoCTi 6aHKiB npegCTaBneHi B Ta6n. 2.
Ta6nHua 2. nigxogH go po3paxyHKy iHTerpanbHoro iHgeKCy TpaHCnapeHTHOCTi pH3HKiB gianbHOCTi 6aHKiB
Ha3Ba CKnagoBHx iHTerpanbHoro iHgeKCy XapaKTepHCTHKa Bara iHgeKCy Ha3Ba nigiHgeKCy TpaHCnapeHTHOCTi Bara nigiHgeKCy
1 2 3 4 5
IHgHBigyanbHHH iHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi KpegHTHoro pH3HKy PiBeHb po3KpHTTa iH^opMa^l npo CTpyKTypy KpegHTHoro nopT^ena Ta noniTHKy 6aHKy qogo ynpaBniHHa KpegHTHHM pH3HKOM, B TOMy HHCni MeTogiB Horo 3HH®eHHa, gna o^hkh e^eKTHBHOCTi KpegHTHol noniTHKH 6aHKy Ta npoBegeHHa oцiнкн aKOCTi KpegHTHoro nopT^ena h nonepeg^eHHa ll 3HH®eHHa 0,15 nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi KpegHTHoro pH3HKy H6y 0,6
nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi KpegHTHoro pH3HKy 6a3enbCbKoro KOMiTeTy 0,4
IHgHBigyanbHHH iHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi BanMTHoro pH3HKy PiBeHb po3KpHTTa iH^opMa^l npo noniTHKy b C^epi ynpaBniHHa BanMTHHM pH3HKOM, B TOMy HHCni HyTnHBiCTb 6aHKy go 3HaHHHx KonHBaHb BanMTHoro KypCy Ta 3aCo6H Horo xeg®yBaHHa, gna o^hkh 3ane®HOCTi 6aHKy Big 3MiHH koh'MHKTypH Ha^oHanbHoro h Mi®HapogHoro BanMTHoro pHHKiB 0,15 nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi BanMTHoro pH3HKy H6y 0,7
nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi BanMTHoro pH3HKy 6a3enbCbKoro KOMiTeTy 0,3
IHgHBigyanbHHH iHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi npo^HTHoro pH3HKy PiBeHb po3KpHTTa iH^opMa^l npo noniTHKy 6aHKy b C^epi ynpaBniHHa пpoцeтннм pH3HKOM Ta HyTnHBiCTb 6aHKy go 3MiH пpoцeтннx CTaBOK 3a пpoцeтннмн aKTHBaMH h 3o6oB'a3aHHaMH h piBeHb HHCToro po3pHBy Mi® hhmh gna oцiнкн 3ane®HOCTi 6aHKy Big 3HaHHHx KonHBaHb pHHKOBHx CTaBOK Ta CTaBOK, qo BHKopHCTOByMTbCa aK 6a3OBi npH KopHryBaHHa nnaBaMHHx CTaBOK 3a BignoBigHHMH iHCTpyMeHTaMH 0,15 nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi npo^HTHoro pH3HKy H6y 0,7
nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi npo^HTHoro pH3HKy 6a3enbCbKoro KOMiTeTy 0,3
IHgHBigyanbHHH iHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi pHHKOBOrO pH3HKy PiBeHb po3KpHTTa iH^opMa^l npo noniTHKy 6aHKy b C^epi ynpaBniHHa phhkobhm pH3HKOM Ta BnnHB Ha KaniTan h npu6yTOK/36HTOK 6aHKy цiн Ha iHCTpyMeHTH ^oHgoBoro h TOBapHoro pHHKiB, qo o6niKOByMTbCa b nopT^eni 6aHKy, gna o^hkh Horo 3ane®HOCTi Big 3HaHHHx KonHBaHb koh'MHKTypu BignoBigHHx pHHKiB 0,10 nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi pHHKOBOrO pH3HKy H6y 0,7
nigiHgeKC TpaHCnapeHTHOCTi pHHKOBOrO pH3HKy 6a3enbCbKoro KOMiTeTy 0,3
Продовження таблицi 2
1 2 3 4 5
¡ндивщуальний iндекс транспарентносп ризику лжвщносп Рiвень розкриття iнформацiï про пол^ику банку в сферi управлiння ризиком лшвщносп й наявнiсть суттевого розриву ]шж вiдповiдними статтями фiнансових активiв та зобов'язань для оцiнки здатносп банку виконувати своï зобов'язання своечасно та в повному обсязi 0,15 Шдшдекс транспарентносп ризику лжвщносп нбу 1
Iндивiдуальний iндекс транспаретносп географiчного ризику Розкриття шформацп про географiчну концентрацiю фшансових активiв та зобов'язань для оцшки залежносп банку вiд несприятливих коливань кон'юнктури окремих регiонiв 0,05 Шдшдекс транспарентносп географiчного ризику нбу 1
Iндивiдуальний iндекс транспаретносп операцшного ризику ризику Розкриття шформацп про пол^ику управлiння операцiйним ризиком, в тому чи^ методiв його оцшки й зниження для аналiзу наявносп в банку ефективноï системи захисту вщ зловживань в сферi корпоративного управлiння, внутрiшнього контролю та шформацшних технологш 0,05 Шдшдекс транспарентносп операцшного ризику базельського компету 1
Iндивiдуальний iндекс транспарентности капiталу Розкриття шформацп про рiвень та структуру кашталу для оцшки достатносп капiтальноï бази банку та наявносп резервiв для покриття ризикiв в разi непередбачених коливань кон'юнктури фшансових й товарних ринюв 0,15 Шдшдекс транспарентносп кашталу нбу 0,6
Шдшдекс транспарентносп кашталу базельського компету 0,4
Ыдивщуальний iндекс транспаретносп компенсацiйноï полiтики Розкриття шформацп про пол^ику винагород для встановлення факту наявносп залежносп мiж сумою винагород, що виплачуються керiвництву та ризик-менеджерам, рiвню ризиюв та ефективносп дiяльностi банку 0,05 Шдшдекс транспарентносп компенсацiйноï пол^ики нбу 0,8
Шдшдекс транспарентносп компенсацiйноï полiтики базельського компету 0,2
Джерело: Власна розробка автора
Таким чином, штегральний iндекс транспарентносп ризик1в дiяльностi вiтчизняних баншв, враховуючи вищезазначене, може бути розрахований за наступною формулою:
Ьтр. р. = ^Li'/*^* 100%, (1)
де I^. р. - iнтегральний iндекс транспарентностi ризик1в дiяльностi банков;
n - к1льк1сть блоков, за якими ощнюеться рiвень розкриття банками шформацп;
Iii - iндивiдуальний iндекс транспарентносп ризишв в межах кожного блоку;
qi - ваговий коефщент, що визначае рiвень значущостi розкриття шформацп в межах кожного блоку.
При цьому iндивiдуальнi iндекси транспарентностi ризик1в в межах кожного блоку шформацп розраховуються за формулою:
1 ii= 1 Хм^Чбу^ Х^Чк, (2)
де Iii - iндивiдуальний iндекс транспарентностi в межах кожного блоку;
n - к1льк1сть критерпв в межах кожного блоку, розкриття шформацп за якими ощнюеться зпдно нормативних вимог НБУ;
Ьнбу1 - сума балiв, отриманих на основi оцшки рiвня транспарентностi ризишв д1яльност1 баншв зпдно нормативних вимог НБУ в межах кожного блоку;
q^ - ваговий коефщент, що визначае р!вень значущосп розкриття шформацп зг1дно нормативних вимог НБУ в межах кожного блоку;
m - шльшсть критерпв в межах кожного блоку, розкриття шформацп за якими ощнюеться зпдно рекомендацш Базельського компету;
кбк! - сума бал1в, отриманих на основ1 оцшки р1вня транспарентносп ризишв д1яльносп баншв зпдно рекомендацш Базельського компету в межах кожного блоку;
q&a - ваговий коефщент, що визначае р1вень значущосп розкриття шформацп зпдно рекомендацш Базельського компету в межах кожного блоку.
Значення штегрального 1ндексу транспарентносп ризишв д1яльносп вичизняних баншв, розрахованих на баз1 зазначено1 вище методики, може бути використане для складання 1х рейтингу за р1внем шформацшно1 прозоросп з метою проведення комплексного анал1зу транспарентносп ризишв баншв Украши й розробки ефективно1 системи заход1в щодо його шдтримки або шдвищення.
Враховуючи розраховане значення штегра-льного 1ндексу пропонуемо подшита вичизняш банки на 5 груп, для кожно1 з яких встановлено певний д1апазон його значень, а саме видшити окремо банки, яш характеризуються високим, достатшм, середшм, низьким та критичним р1внем транспарентносп ризишв 1х д1яльносп. При цьому з метою створення додаткових стимул1в для баншв шдтримувати високий р1вень транспарентносп ризишв пропонуемо НБУ складати рейтинг баншв в залежносп в1д значення вщповщного 1ндексу та застосовувати систему
заходiв впливу та санкцш до банков у випадку його зниження нижче певно! критично встановлено! меж1 в межах кожно! групи (див. табл. 3). При цьому при подiлi банков на зазначеш групи враховуеться не тшьки фактичне розрахункове значения iнтегрального iндексу, але й його динамiка протягом останнiх трьох рок1в, що дае можливють бiльш глибоко оцiнити рiвень транспарентностi ризик1в банков на базi ретроспективних даних та прогнозувати тенденцп його змiни у майбутнiх перюдах. Перiод спостереження в три роки, встановлений з врахуванням того, що запропонована нами методика була розроблена на базi «1нструкцп про порядок складання та оприлюднення фiнансовоi'
Отже, запропонована нами методика оцiнки транспарентностi ризишв вiтчизияних банков, на наш погляд, мае наступнi переваги:
1) Комплексшсть оцiнки, завдяки оптимального поеднанню нацiональних та мiжиародних вимог до розкриття iнформацii' банками про ризики, що супроводжують !х дiяльнiсть, з встановленням рiвия значущостi для кожно! з них.
2) Широка база оцшки на основi використання дешлькох iнформацiйних джерел з врахуванням рiвня корисностi кожного з них з точки зору можливосп використання суб'ектами ринку для прийняття зважених економiчних рiшень на !х основi.
3) Багатоаспектшсть аналiзу, який перед-бачае максимальне охоплення видiв ризик1в, на як наражаються вiтчизнянi банки в процеа свое дiяльностi з врахуванням !х нацiональноi' та мiжнародноi' класифшацш, а також оцiнка рiвня
звггносп банков Укра'ни», яка була прийнята НБУ в кiнцi 2011 року й вшповшно до яко! було значно модифшовано вимоги до розкриття шформацп про практику управлiння ризиками в банках, що обумовлюе нерелевантшсть проведення аналiзу звiтностi вiтчизняних банков, складено! в перiод до 2012 року, на предмет повноти та якосп розкриття шформацп про ризики !х дiяльностi. Надалi перiод спостереження може бути розширений. Слiд зазначити, що видшеш нами критерii' оцшки в межах кожного блоку мають переглядатися в разi суттевих змш в законодавствi, що регламентуе порядок розкриття банками шформацп про ризики !х дiяльностi, на нацiональному та мiжнародному рiвнях.
розкриття банками шформацп про достатшсть капiталу та наявшсть в банку резервiв на покриття всiх наявних й потенцiйних ризишв. При цьому вшповшно до запропоновано! нами методики враховуеться не тшьки шльшсть шформацп, але й !! якiснi характеристики, отже сам факт розкриття даних за кожним з визначених критерпв не гарантуе отримання банком максимального балу за ним.
4) Можливють застосування для оцшки рiвня транспарентностi всiх вiтчизняних баншв незалежно вiд форми власностi та масштабiв дiяльностi, оск1льки методикою передбачено модифшащя порядку розрахунку iнтегрального iндексу в залежностi вiд характеру дiяльностi банку та структури його власносп.
5) Динамiчнiсть аналiзу, що передбачае присвоення рейтингiв банкам за рiвнем транспа-рентностi ризик1в !х дiяльностi не тiльки на базi
Таблиця 3. Рейтингова система банков за рiвнем транспарентностi ризик1в !х дiяльностi
Рейтинг банку Значення штегрального шдексу трансиаретносп ризикш д!яльност! банкш Ршень транспаретносп ризикш дшльносп банкш Заходи впливу, що можуть бути застосоваш до банку
А 81-100% високий ршень трансиарентносп Н!як! додатков1 заходи впливу та санкцп до банку не застосовуються
Б 61-80% достатнш ршень трансиарентносп Н!як! додатков1 заходи впливу та санкцп до банку не застосовуються
С 41-60% середнш ршень трансиарентностi До банку може бути застосоване письмове застереження, у випадку, якщо факт падшня ршня транспаретносп ризикш його дшльносп нижче 60% зафжсоваш виерше. У иисьмовому застереженш зазначаеться вимога до банку щодо вииравлення у встановлеш строки фшансово!' зв!тност! вiдиовiдно до встановлених норм. У раз! невиконання ще!' вимоги банком або виявлення настуиних фактш зниження шдексу транспаретносп ризикш його д!яльност! нижче встановленого ршня, до нього мають бути застосоваш штрафш санкцп у вщсотках до зареестрованого розмфу статутного кашталу
Д 21-40% низький ршень трансиаретностi До банку мають бути застосоваш дв! груии штрафних санкцш: у вщсотках до розмфу иозицп, що наражае його на вщповщний ризик, iнформацiя иро який не розкрита банком, та до зареестрованого розмфу його статутного кашталу. Розмф штрафних санкцш встановлюеться в залежносп в!д к!лькост! зареестрованих фактов зниження шдексу трансаиретностi ризикш банку нижче 40% иротягом останшх трьох рокш
Е 0-20% критичний ршень трансиаретностi До банку поряд з! штрафними санкщями мае бути застосована вимога обмеження, зуиинення чи ирииинення здшснення окремих операцш, що наражають його на ризики, шформащя иро як! залишаеться нерозкритою в склад! офщшних джерел
Джерело: Власна розробка автора
розрахованого значення штегрального 1ндексу на конкретний момент часу, але й з врахуванням його динам1ки протягом дек1лькох пер1од1в, що е важливим аспектом з точки зору стимулювання баншв тдтримувати стабшьно високий р1вень розкриття iнформацiï' про ризики 1х дгяльносп на постшнш основi.
6) Прозорiсть методики з точки зору повноти розкриття шформацп про критерп та тдходи до оцшки та можливють ïï використання для проведення вщповщного аналiзу рiвня транспарентностi ризишв вичизняних банков всiма суб'ектами ринку.
Висновки
На основi анал1зу методик оцшки транспарентносп дiяльностi баншв, розроблених на базi мiжнародних та нацюнальних рейтингових агентств, свiтових регуляторiв та дослiдних iнститутiв було запропоновано комплексну методику оцiнки транспарентностi ризишв дiяльностi банков та розрахунку штегрального iндексу з врахуванням нормативних вимог НБУ та рекомендацш Базельського компету в цш сферг За результатами розрахунку штегрального вдексу транспарентностi ризишв дiяльностi та з врахуванням його динамiки протягом к1лькох
перiодiв пропонуються роздiлити банки на 5 груп: так1, що характеризуються високим, достатшм, середшм, низьким та критичним рiвнем транспарентностi, - що е корисним з точки зору проведення ï\ порiвняльного аналiзу та розробки на рiвнi регулятора системи заходiв впливу, спрямованих на пiдвищення рiвня транспарентносп ризишв даяльносп банков.
Отже, результати розрахунку штегрального iндексу транспарентностi ризишв дiяльностi вiтчизняних банков та побудова на б^ цього 1х рейтинпв за цим показником дозволяе:
— оцшити поточний рiвень розкриття шформацп про ризики дiяльностi вiтчизняних баншв та динам^ його змiн, в тому чи^ для проведення порiвняльного аналiзу з рiвнем транспарентностi ризишв мiжнародних банков;
— розробити систему заходiв, спрямованих на пiдвищення рiвня транспарентностi ризик1в вiтчизняних банков шляхом розробки спещальних програм та модифшацп нащо-нального законодавства в цш сферi;
— оцiнити наявнiсть зв'язку мiж рiвнем транспарентностi ризик1в дiяльностi банков та рiвнями 1х прибутковосп, ризикованостi та фiнансовоï стiйкостi.
Abstract
Taking into consideration the increasing of the financial and commodity markets architecture complexity, the constant development of globalization processes and the concentration of banking capital, the most relevant and those causing research interest is the problem of transparency of banks in general and their risks in particular. It has still not developed a unified approach to assessment of the banks' risks transparency level despite the increased attention of Supervisory authorities to this issue. So, the purpose of this article is to develop a comprehensive methodology for assessing the transparency of banks' risks with regard to national requirements and international recommendations regarding the disclosure of information by banks about the risks of their activities. It has been made the critical analysis of existing approaches to assessment of the banks' transparency level according to the methodologies proposed by research institutes, international and national rating agencies with identifying the advantages and disadvantages of each of them. On the basis of the conducted analysis it has been developed a complex methodology involving the calculation of the integral index of banks' risks transparency, which allows to:
— assess the current level of disclosure of the information about risks by domestic banks and the dynamics of its changes, including comparative analysis with the transparency of the risks of international banks;
— develop the system of measures aimed to achieve the greater transparency of the risks of domestic banks through the development of special programs and modification of national legislation in this sphere;
— evaluate the link between the transparency of banks' risks and rates of return, riskiness and financial stability.
JEL Classification: G21.
Список лператури:
1. Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: A Revised Framework -Comprehensive Version, BCBS, Jun 2006. - 347 p.
2. Bellver A., Kaufmann D. Towards Transparency: New Approaches and Their Application to Financial Markets / A. Bellver, D. Kaufmann // The World Bank Research Observer. - 2001. - № 16(1). - P. 4157.
3. iBaciB I.E. ymBepca^bHHH 6aHKim: ph3hkh Ta nepeBara. - «Bnemi 3anHCKH»: HayK. 36. - Bign. peg. A.®. naMemKO. - K.: KHEy, 2003. - C. 100-105.
4. Мельник К.К. Транспарентшсть як необхщна умова забезпечення ефективностi системи комушкацш центрального банку / К.К. Мельник // Проблеми i перспективи розвитку баншвсько! системи Укра'ни. - 2010. - Випуск 29. - С. 23-29.
5. Моисеев С.Р. Транспарентность банков и рыночная дисциплина: поиск эффективных решений / C. Моисеев // Банковское дело. - 2011. - № 1. - С. 30-36.
6. Литовских А.М. Транспарентность и ее влияние на деятельность банковского сектора / А.М. Литовских // Известия ТРТУ. Тематический выпуск «Системный анализ в экономике и управлении». - 2006. - № 17 (22). - С. 310-313.
7. Семенова М.В. Прозрачность банковской системы и рыночная дисциплина: поиск зависимости [Електронный ресурс]. - Режим доступа: http://lia.hse.ru/data/2010/10/26/1222931597/ semenova_prozrahnost.pdf.
8. Ахметчина А.В. Независимость центрального банка в системе факторов долгосрочного экономического роста / А.В. Ахметчина // Финансы, денежное обращение и кредит, №1(74), 2011. - С. 280-283.
9. Horvath R., Vasko D. Central Bank Transparency and Financial Stability: Measurement, Determinants and Effects / Institute of Economic Studies, Charles University, Prague, April 25, 2013. - 37 c.
10. Huang R. Bank Disclosure Index Global Assessment of Bank Disclosure Practices /World Bank, September 2006. - 39 c.
11. Дослщження шформацшно! прозоросп баншв Укра'ни в 2009 рощ: Зростання прозоросп на фон! падшня дов!ри iнвесторiв / Спшьне дослщження Standard&Poor's та агентства фшансових шщатив за тдтримки за тдтримки проекту USAID «Розвиток риншв кашталу», 3 грудня 2009 р. - 39 с.
12. Офщшний сайт рейтингового агентства «Кредит-рейтинг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.credit-rating.ua.
13. Офщшний сайт рейтингового агентства «Укра'нське кредитно-рейтингове агенство» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ucra.com.ua/.
14. 1нструкщя про порядок складання та оприлюднення фшансово! звгтносп баншв Укра!'ни: Постанова НБУ ввд 24 жовтня 2011 року № 373 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/z1288-11.
15. Методичш вюз!вки з шспектування баншв «Система оцшки ризишв»: Постанова Правлшня НБУ ввд 15 березня 2004 року №104 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36986.
16. Положення про порядок формування та використання банками Укра!'ни резервiв для вщшкодування можливих втрат за активними баншвськими операщями: Постанова НБУ ввд 25 ачня 2012 року № 373 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/z0231-12.
17. Щодо розгляду проекту постанови Правлшня НБУ [Електронний ресурс]. Лист вщ 30.12.2004 № 42-412/4010-13749. - Режим доступу http://www.uazakon.com/document/fpart55/idx55691.htm.
References:
1. Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: A Revised Framework -Comprehensive Version, BCBS. (Jun, 2006). р. 347.
2. Bellver, A. and Kaufmann, D. (2001). Towards Transparency: New Approaches and Their Application to Financial Markets. The World Bank Research Observer, 16 (1), 41-57.
3. Ivasiv, I.B. (2003). Universalnyy bankinh: ryzyky ta perevahy. - "Vcheni zapysky" [Universal banking: the risks and benefits. - "Scientists notes"]. A.F. Pavlenko (Eds.). K.: KNEU, 100-105.
4. Melnyk, K.K. (2010). Transparentnist yak neobkhidna umova zabezpechennya efektyvnosti systemy komunikatsiy tsentralnoho banku [Transparency as a prerequisite to ensure the effectiveness of the central bank's communications]. Problems and prospects of the banking system of Ukraine. Issue 29, 23-29.
5. Moiseev, S.R. (2011). Transparentnost bankov i rynochnaya distsiplina: poisk effektivnykh resheniy [Transparency and market discipline of banks: the search for effective solutions]. Banking, 1, 30-36.
6. Litovskich, A.M. (2006). Transparentnost i yeye vliyaniye na deyatelnost bankovskogo sektora [Transparency and its impact on the banking sector]. News TRTU. Special Issue "System analysis in economics and management", 17 (22), 310-313.
7. Semenova, M.V. (2010). Prozrachnost bankovskoy sistemy i rynochnaya distsiplina: poisk zavisimosti [Transparency of the banking system and market discipline: dependence search]. Money and credit, 10, 69-75. Retrieved from http://lia.hse.ru/data/2010/10/26/1222931597/semenova_ prozrahnost.pdf.
8. Achmetchina, A.V. (2011). Nezavisimost tsentralnogo banka v sisteme faktorov dolgosrochnogo ekonomicheskogo rosta [Independence of the central bank in the system of long-term growth factors]. Finance, monetary circulation and credit, 1 (74), 280-283.
9. Horvath, R. and Vasko, D. (2013). Central Bank Transparency and Financial Stability: Measurement, Determinants and Effects. Institute of Economic Studies, Charles University, Prague. (April 25, 2013). p. 37.
10. Huang, R. (2006). Bank Disclosure Index Global Assessment of Bank Disclosure Practices. World Bank. (September, 2006). p. 39.
11. Doslidzhennya informatsiynoyi prozorosti bankiv Ukrayiny v 2009 rotsi: Zrostannya prozorosti na foni padinnya doviry investoriv / Spilne doslidzhennya Standard&Poors ta ahentstva finansovykh initsiatyv za pidtrymky za pidtrymky proektu USAID «Rozvytok rynkiv kapitalu" [Research of the transparency of the Ukrainian banks in 2009: increase transparency on the background of falling investor confidence / Joint Research of the Standard & Poor's and Financial Initiatives Agency supported by the USAID «Capital Markets development project»]. (3 December 2009). p. 39.
12. Ofitsiynyy sayt reytynhovoho ahentstva «Kredyt-reytynh» [Official site of the rating agency "Credit-rating"]. Retrieved from http://www.credit-rating.ua.
13. Ofitsiynyy sayt reytynhovoho ahentstva «Ukrayinske kredytno-reytynhove ahentstvo» [The official site of the rating agency "Ukrainian credit rating agency"]. Retrieved from http://ucra.com.ua/.
14. Instruktsiya pro poryadok skladannya ta oprylyudnennya finansovoyi zvitnosti bankiv Ukrayiny: Postanova NBU vid 24 zhovtnya 2011 roku № 373 [Instructions on compiling and publication of financial statements of Ukrainian banks: NBU Resolution of 24 October 2011 № 373]. (2011, October24). Retrieved from zakon.rada.gov.ua/go/z1288-11.
15. Metodychni vkazivky z inspektuvannya bankiv «Systema otsinky ryzykiv»: Postanova Pravlinnya NBU vid 15 bereznya 2004 roku №104 [Guidelines for the inspection of banks «Risk assessment system»: NBU Board Resolution of 15 March 2004 №104]. (2004, March 15). Retrieved from http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36986.
16. Polozhennya pro poryadok formuvannya ta vykorystannya bankamy Ukrayiny rezerviv dlya vidshkoduvannya mozhlyvykh vtrat za aktyvnymy bankivskymy operatsiyamy: Postanova NBU vid 25 sichnya 2012 roku № 373 [Regulations on the procedure of formation and use of Ukrainian banks reserves for possible losses on active banking operations: NBU decree of January 25, 2012 № 373]. (2012, January 25). Retrieved from zakon.rada.gov.ua/go/z0231-12.
17. Shchodo rozhlyadu proektu postanovy Pravlinnya NBU. Lyst vid 30.12.2004 № 42-412/4010-13749 [Regarding the draft of the NBU's Resolution. Letter of 30.12.2004 № 42-412/4010-13749]. (2004, December 30). Retrieved from http://www.uazakon.com/document/fpart55/idx55691.htm.
Надано до редакцшно! колегп 15.12.2015
Бусько Катерина Андрпвна / Kateryna A. Busko
katefanhik@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Методичш тдходи до оцшки трансnарентностi ризиюв дiяльностi банюв [Електронний ресурс] / К. А. Бусько // Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2016. — № 1 (23). — С. 88-98. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. uafiles/ archive/2016/n1. html
