CC BY
25
Таким чином тенденцп змiн деревно! рослинностi в уах трьох групах паркiв ведуть до зменшення рiзницi мiж ними, втрати парками !х ландшаф-тно! своeрiдностi. А збереження ландшафтно! своервдносп, 11 пiдкреслення -важлива умова мктобудування. Цю проблему звичайно висувають перед ар-хiтекторами, якi виртують 11 сво1'ми шляхами (збереженням кторично! забу-дови, врахуванням особливостей рельефу при проектуванш i т.п.), ^ практично, нiколи мова не йде про рослиннкть.
Для ввдновлення у парках корiнних насаджень необидно користувати-ся порiвняльно-фiтоценотичним методом [3]. Спочатку треба встановити, який лк е коршним для даних умов мкцезростання. Потiм порiвняти опис да-лянок з лiсовим типом садово-паркового ландшафту сучасного насадження з описом коршного. Далi спланувати рубки та посадки. У першу чергу мае бути вщновлена домшуюча роль едифжатора, потiм необидно сформувати iншi яруси, у тому числi трав'янистий. Це призведе до перетворення кнуючих па-ркових масивiв у вщповщний еталон.
Лiтература
1. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М.: Стройиздат, 1979. - 183 с.
2. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К.: Изд-во АН УССР. - 1956. - 211 с.
3. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи. Автореф. дис. на соиск. ... канд. биол. наук. - Киев, 1985. - 16 с.
УДК598.2 (253)08 Acnip. О.Л. Кратюк1 -НАУ
МЕТОДИ К1ЛЬК1СНОГО ОБЛ1КУ БОРОВИХ ПТАХ1В
Проаналiзовано сучасний стан методично! бази кшьюсного облшу борових пта-xiB. Вщзначено, що методики облшу зазначено! еколопчно! групи птахiв, знаходять-ся на рiзних стадiях розробки. Найповнше вони розробленi для тетерука i глушця. Натомiсть методики кiлькiсного облшу баранщв розробленi слабо, а юнуюга методики облiку орябка, дроздiв, голубiв потребують подальшого удосконалення.
Ключовi слова: боровi птахи, облiк, метод.
Doctorate O.L. Kratyuk - NA U The methods of the quantitative registration of the forest-hunter's birds
A modern state of the methodical basis of the quantitative registration of the forest-hunter's birds was analyzed. They noted that the methods of registration, which concern a mentioned ecological group of the birds, are found on the different stages of working out. They worked out it for the Black Grouse and the Capercaillie the completelist. Instead of the methods of the quantitative registration of snipes worked out rather badly, and the existing methods of registration of the Hazel Grouse, thrushes, pigeons need a further improvement.
Key words: forest-hunter's birds, registration, method.
Для ефективного ведения мисливського господарства, з метою ращ-онального використания та охорони мисливських борових птахнв, необидно
1 Наук. кергвник: А.1. Гузш, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ.
володии матерiалами !'х видового складу, просторово-часово!' динамши, 6i-ологп, екологп, чисельност!
Метою цieí роботи е аналiз iснуючих пiдходiв i методик з питань обль кiв борових птахш.
Украíнськi назви птахiв запозиченi у Г. В. Фесенка, А. А. Бокотея [14].
У лковш зош до мисливських борових птах1в умовно можна вщнести: тетерука (Lyrurus tetrix), глушця (Tetrao urogallus), орябка (Tetrastes bonasia); баранця звичайного (Gallinago gallinago), баранця великого (Gallinago media), слукву (Scolopax rusticola); припутня (Columba palumbus), голуба-синяка (Columba oenas), горлицю садову (Streptopelia decaocto), горлицю звичайну (Streptopelia turtur), а також дроздiв: чикотня (Turdus pilaris), дрозда чорного (Turdus merula), дрозда ствочого (Turdus philomenos), яш е перспективними видами в мисливському господарствi.
Методична база облiку найповшше розроблена для куроподiбних пта-хш, натомiсть для проведения облiкiв голубоподiбних вона розроблена не-достатньо. Потребують удосконалення й методики щодо облшш баранцiв та слукви. Методична база облтв борових птах1в представлена в табл. 1.
Табл. 1. Методична база облШв борових птахгв з урахуванням пц
Види i групи nTaxiB Перюди
гтздовий линьо-осшиш зимовий
Тетерук на токах на маршрутах облш у зграях облiк виводюв на маршрутах за лунками у стгу
Глушець на токах на маршрутах облiк виводкiв на маршрутах
Орябок на маршрутах з манком на маршрутах на маршрутах
Слуква на тязi на маршрутах -
Баранець звичайний Баранець великий на пробнш дшянщ на маршрутах -
Дрозди картування територй' на маршрутах на маршрутах -
Голуби картування територй' на маршрутах на маршрутах -
Для тетерука i глушця вихщною основою, навколо яко!' зосереджеш 'х репродуктивнi процеси життeдiяльностi, е токовище [15]. У зв'язку з цим ор-гашзащя облiку на токовищах мае важливе значения. В. А. Кузякiн [8] вважае його одшею з найточнiших методик, хоча й зазначае про наявнкть значного недооблшу. На токовищах облшовуеться у середньому у 1,5 раза менше пта-х1в вiд !х реально!' кiлькостi. Суттевого зменшення недооблiку можна досяг-ти, облiковуючи глушця на токовищах методом картування. ВО. Авдонш [1] застосуванням картографiчноí методики на токовищах досяг результатов ви-соко!' точностi. Але й ця методика мае сво!' недолiки, зокрема ввдсутнкть мо-жливостi контролю ситуацп на токовишд, якщо навколо облшовця зосеред-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
63
жуеться бшьше 10 самщв. Поряд з цим, ця методика, у зв'язку з низькою чи-сельнктю глушця та тетерука на токовищах Укра'ни, цшком може бути зас-тосовано для проведения !х облтв в умовах Полкся та Карпат. Результати трудомкткого облшу глушця 1 тетерука на токовищах значною м1рою зале-жить 1 вщ шших чиннитв (розлякування, вшова структура, погодш умови то-що), як1 знижують точнкть облшу. Цей метод недоцшьно використовувати на великих територ1ях, де не можна виявити ус кнуюч1 токовища. Поряд з цим, ця методика е основною у тих господарствах, де ведеться весняне полю-вання на токовищах. Облшу птах1в на токовищах передуе !х ^ентаризащя. При цьому необидно врахувати те, що результати обл1кш птаив за даною методикою не ввдображають абсолютну чисельнкть. Така ситуащя пояс-нюеться тим, що не ус самщ беруть участь у токуванш, часто ввдсутня ш-формац1я про чисельнкть самок тощо.
Облш шляхом розлякування птахш на пробних далянках е дуже склад-ним щодо оргашзацп, проте дае результати високо! точноста. Ця методика е перспективною при проведет облтв птахш на значних територ1ях. При цьому облжують вс1х особин, з урахуванням виводюв. Методика стр1чкового облшу птаив мае низку модифжацш: стр1чковий облш з одним облжовцем 1 постайною шириною облшово! смуги, стр1чковий облш з декшькома облшов-цями 1 постайною шириною облшово! смуги, стр1чковий обл1к з одним обль ковцем 1 змшною шириною облгково!" смуги [8]. Виб1р одше! з цих методик залежить вщ умов проведення облшу, кшькоста та квал1ф1кацп облжовщв. Додаткову шформацда може дати л1тшй обл1к виводкш, осшнш облш у згра-ях та зимовий за лунками у сшгу [12].
Для проведення облшу орябка широко використовуеться стр1чковий облш з манком [8, 11]. Але його використання обмежено тальки типовими мь сцями, де мешкае орябок. У нетипових упддях використання ще! методики втрачае сенс. Здатнкть орябка реагувати на манок краще використовувати для обл1ку на пробнш дшянщ [8]. Ушфжована методика з1 застосуванням методу картування територп для цього виду вщсутня. Модифжащею ще" методики можна вважати одноразове суцшьне обстеження птах1в при локальному розташуванш у долинах струмюв та р1чок [2]. Перспективною була б розроб-ка методики картування територп з використанням манка.
Облш баранця великого 1 баранця звичайного грунтуеться на виявлен-ш токуючих самщв, але !х шдрахунок на пробнш дшянщ з подальшою екст-раполящею не дае бажаних даних про чисельнкть птаив.
Единим способом умовно абсолютного обл1ку слукви (на висипках, з допомогою собаки) е прогш на пробнш дшянщ [8]. Для гшздового перюду методики обл1ку слукви не розроблеш Тшьки "для грубо!' ощнки чисельноста виду можуть бути використаш методики шдрахунку токуючих самщв (Ыь rons, 1980), чи реестрацп !х голосш (Гегтапё, 1990)." (цит. по: Гуди-на А.Н. Методи учёта гнездящихся птиц: Картирование територии. 1999. - С. 134.) Для цих методик характерний значний недооблш особин, оскшьки не вс1 самщ беруть участь в токуванш. Кр1м того, птахи не займають дискрет-них територш. Р. Б. Самарш [13] допускае кнування у слукви просторово-
фшсованих груп, якi зберiгають свою структуру протягом перiоду спарюван-ня. Кшьккть птахнв в групi у середньому становить 9-12. Вважаемо за дощль-не розробити методику облiку слукви, яка б базувалась на виявленш саме таких фiксованих груп на пробних далянках. Строкатiсть тишв угiдь, де мешка-ють птахи, зменшить похибку при ексIраполяцií.
Повидовi методики кiлькiсного облiку голубiв не розроблеш. Стандартна методика картування територií [17] не повнктю розв'язуе проблему, оскшьки вона розроблена для облжу тих територiальних неколонiальних го-робцеподiбних птахнв, в яких гшздова i кормова дiлянки збiгаються. Голуби ж мають вiдiрванi територiально гнiздовi i кормовi далянки, тому не можуть бути адекватно облiкованi методом картуванням територií. АН. Гудина вка-зуе на використання термiну "груповий кластер". Облiк фунтуеться на виявленш таких групових кластеров. До кожного такого кластера входить певна кшьккть пар, в межах гшздово! i кормово! дiлянки [3].
Важливою складовою визначення чисельностi голубш е пошук гнiзд, як елемент методу картування територц [9, 16].
Стандартний метод картування територií, пiдсилений пошуком гнiзд, е основним i для визначення чисельносп дроздiв, особливо в мкцях з висо-кою концентращею птахiв. Для негнiздового перiоду картографiчнi методи непридатнi [4]. У цей перюд необхiдно користуватися методиками, запропо-нованими Б.П. Дороховим [5], Г.6. Корольковою [6], Ю. С. Равкшим [10], А. П. Кузякшим [7] та iн.
Таким чином, для частини видав птанв не кнуе точних методик визначення чисельносп, а iснуючi вiдзначаються великою трудомкткктю i склад-нiстю. Таю методики е малопридатними для 'х широкого використання в умо-вах мисливського господарства. Необидно прагнути до розробки варiантiв методик облшв птанв, придатних для повсюдного використання. Таю методики повинш вiдзначатися простотою у застосуванш та надiйнiстю результатов.
Лiтература
1. Авдонин В.О. Учёт глухарей на токах методом картирования// Всесоюз. совещ. по проблеме кадастра и учёта животного мира: Тез. докл. Ч. 1. - Уфа: Башкирск. кн. изд-во, 1989. - С 380-381.
2. Бромлей Г.Ф. Опыт весеннего количественного учёта рябчика в Сихоте-Алин-ском государственном заповеднике// Методы учёта численности и географического распространения наземных позвоночных. - М.: Изд-во АН СССР, 1952. - С. 276-279.
3. Гудина А.Н. Методи учёта гнездящихся птиц: Картирование территории. - Запорожье: Дикое Поле, 1999. - 241 с.
4. Гузий А.И. Методы учётов птиц в лесах// Облши птахш: шдходи, методики, результата (Матер. школи по ушфжаци метод1в облжш птахш у заповедниках Украши, смт. 1ва-но-Франкове, 26-28 квкня 1995 р.) - Львш-Кшв, 1997. - С. 18-48.
5. Доброхотов Б.П. Методика учёта птиц в гнездовой период с помощью линейного трансекта и её возможные ошибки// Вопросы организации и методы учёта ресурсов фауны наземных позвоночных: Тез. докл., 4-8 марта 1961 г. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - С. 124-126.
6. Королькова Г.Е. Опыт учёта насекомоядных птиц в дубравах Европейской лесостепи// Вопросы организации и методы учёта ресурсов фауны наземных позвоночных: Тез. докл., 4-8 марта 1961 г. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - С. 134-135.
7. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч. зап. МОПИ им. Н. К. Крупской. Биогеография. 1962, т. 109, вып. 1. - С. 3-182.
1. Лкове та садово-паркове господарство
65
8. Кузякин В.А. Охотничья таксация. - М.: Лесная пром-сть, 1979. - 200 с.
9. Приедниекс Я., Куресоо А., Курлавичюс П. Рекомендации к орнитологическому мониторингу в Прибалтике. - Рига: Зинатне, 1986. - 66 с.
10. Равкин Ю.С. К методике учёта птиц в лесных ландшафтах// Природа очагов клещевого энцефалита на Алтае. - Новосибирск, 1967. - C. 66-75.
11. Романов А.Н., Гайдар А.А., Агафонов В.А. Боровая дичь// Охота на дичь: биологические основы промысла. - М. - 1976. - C. 73-121.
12. Методические рекомендации по учёту численности охотничьих животных/ Под ред. Рудышина М.П. - Львов.: Вшьна Украша, 1987. - 36 с.
13. Самарин Р.Б. К методике учёта вальдшнепа на Дальнем Востоке// Всесоюз. со-вещ. по проблеме кадастра и учёта животного мира: Тез. докл. Ч. 1. - Уфа: Башкирск. кн. изд-во, 1989. - C. 400-401.
14. Фесенко Г.В., Бокотей А. А. Анотований список украшських наукових назв пта-хш фауни Украши. - Ктв-Львш, 2000. - 44 с.
15. Шинкин Н.А., Спицына Е.И. Управление популяцией (на примере тетерева Lyrurus tetrix L.)// Биопродуктивность и биоценотические связи наземных позвоночных юго-востока Западной Сибири: сб. ст/ Под ред. В.Г. Лялина. - Томск: Изд-во Томского Ун-та, 1989. - C. 3-19.
16. Tomialojc L. Podstawowe informacje o sposobie prowadzenia censusow z zastosowa-niem kombinowanej metody kartograficznej// Not. Orn. - 1980. - T. 21. - Z. 1-4. - S. 55-61.
17. Pinowski J., Williamson K. Introductory information's of the 4-th Meeting of the International Bird Census Committee// Acta Ornithol. 1974. - Vol. 14, N 16. - P. 9-2.
УДК 630* 116 Доц. I.E. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
МЕХАН1ЗМ ВПЛИВУ Г1РСЬКИХ Л1С1В НА МАКСИМАЛЬН1 ВИТРАТИ ВЕСНЯНИХ ПОВЕНЕЙ
На основ1 генетично! теорп стоку анал1зуються мехашзми впливу прських ладв на формування максимальних витрат води шд час весняного сшготанення. Встанов-лено, що вш залежить вщ штенсивност сшготанення i морфометричних характеристик водозбору.
Doc. I.Ye. Kulchytskyj-Jyhailo, Ph. D. - USUFWT
The mechanism of influence of mountain woods on the maximal charges of
spring high waters
On the basis of the genetic theory of a drain the mechanisms of influence of mountain woods on formation of the maximal charges of water are analyzed during spring thawing of snow. Is established, that it depends on intensity of thawing of snow and the characteristics of watershed.
Вивчаючи пдролопчний вплив прських лкш у зимовий перюд, дослщ-ники найчастше працюють в окремих насадженнях i звертають увагу на про-цеси сшгонакопичення та сшготанення, промерзания груштв, величиш просо-чування снiгових вод в них i не аналiзують формування стоку в рiчковому рус-лi. Враховуючи, що найбiльшi проблеми в багатоводнi перiоди пов'язанi з най-бшьшими пiдйомами рiвнiв i витрат води у певному створ^ проаналiзуeмо, вiд чого залежить частка "власне лiсового впливу" на формування максимальних витрат повеневих вод iз суцшьно залiсненого i безлiсного водозборш.
Для аналiзу використаемо положення генетично!' теорií стоку (методу iзохрон).
