CC BY
11
use by forest enterprises can be transmitted to the person or entity ownership or use only after its removal from the use of such an enterprise. Too often land for forestry purposes, including forest lands, is transferred to the ownership of citizens as reserve lands that are not given to the ownership and use, in agricultural land. As a result of these illegal transactions significant amount of forest land disappears. The author reached the conclusion that during the forensic examination on land the following issues should be directly established: the location of the studied area relatively to boundaries of settlements; types of land located within the studied land; the date of land withdrawal; types of uses for which land withdrawal if fulfilled.
Keywords: land for forestry purposes, forest lands, land seizure, forensics, permanent use.
УДК 639.12(477.74) Наук. ствроб. С.М. Стельмах -
Яворiвський нацюнтьний природний парк
СЛУКВА (SCOLOPAXRUSTICOLA) НА РОЗТОЧЧ1:
ПОШИРЕННЯ, В1ДНОСНА ЧИСЕЛЬШСТЬ, ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРС1В ВИДУ
Наведено результати 6araTopÍ4mx дослщжень поширення та вщносно! чисельнос-tí слукви в регюш Розточчя (Львiвська обл.). Встановлено, що слуква досить пошире-ний мисливський вид у регюш. Трапляеться в люових насадженнях рiзного складу i вь ку. Проте перевагу надае бшьш зволоженим i багатим гумусом бютопам. За результатами облтв птахiв шд час шлюбного перюду (весняного токування) встановлено, що гшздова популящя слукви в регюш перебувае в доброму сташ. Це дае змогу використо-вувати ресурси виду шляхом проведения осiннiх полювань з мисливськими лягавими собаками.
Ключовi слова: слуква, облши, чисельнiсть, токування, полювання.
Вступ. Слуква (вальдшнеп) - лковий кулик, поширений у лiсовiй зош Свразй' вiд Англп i Францл на схвд до Сахалiна i Хоккайдо. Трапляеться на Кав-Ka3i, в Гiмалаях, на Азорських i Канарських островах. Зимуе на швдш бвропи, у пiвнiчнiй частинi Африки та на швдш Азп. У незначнш кiлькостi зимуе в Закар-паттi, Криму, на Кавказi i Середшй Азп [3]. Загальну чисельнкть виду в Gвропi оцiнюють в 10-26 млн особин [13].
В УкраЫ проходить швденна межа гшздового ареалу слукви. Гшздить-ся вид переважно на Полка, у Карпатах, захвднш частиш лiсостеповоí зони та в Криму. Шд час весняно' та оанньо!' мiграцiй трапляеться по всш Украíнi [6].
Слуква - популярний об'ект любительського полювання i е важливим ресурсним видом для мисливщв низки европейських кра'н, де щ птахи в знач-шй кiлькостi зимують [10, 11]. Для прикладу, сумарний рiчний обсяг добування слукви у кра'нах Захвдно!' бвропи становить близько 3,7 млн особин. Найбшьше лкових куликiв добувають у Францп - 1,3-1,5 млн особин та !талп - понад 1 млн особин [4]. За кшькктю птахш, якi добувають мисливцi Захiдноí бвропи, слуква посiдае 5 мкце - пiсля фазана (Phasianus colchicus), припутня (Columba palumbus), кекликiв (Alectoris) i крижня (Anas platyrhynchos) [9]. Досить попу-лярним цей вид е в Росп та Бшоруа, де основну масу цих птах1в добувають весною пiд час токування (тяги). Так, за даними науково' групи "Вальдшнеп", у Росп навесш на тязi вiдстрiлюють 133-181 тис. слукв, тод як в оаннш сезон добувають 41-74 тис. цих птах1в [12]. В УкраМ полювання на слукву досить по-
ширене у швденних областях, особливо популярним i результативним воно е в Криму, який на цей час окупувала РосДя.
Отож, ресурси слукви, якД вiдтворюються в лiсовiй зонi Украши, Дотен-сивно експлуатують мисливцi швденних репошв та на зимДвлях у крашах За-хiдноí бвропи. НатомДсть у мiсцях гнiздування полювання на цей вид е мало поширеним.
Мета роботи - вивчити поширенiсть i вiдносну чисельнiсть слукви в ре-гiонi Розточчя та з'ясувати питания щодо перспективних можливостей викорис-тання ресурсДв виду.
Матерiал i методи. Досшдження проведено на територií природного регД-ону Розточчя, а саме в украíнськiй його частинi. Регюн характеризуеться високою лiсистiстю (близько 50 %) з переважанням змiшаних i широколистяних лiсiв. Дос-лiджениями охоплено лiсовi масиви ДП "Рава-Руське лДсове господарство", СтрадчДвського навчально-виробничого лiсокомбiнату, Старицького i МагерДвсь-кого вiйськових лкгоств та ЯворДвського национального природного парку.
Поширення слукви вивчено шляхом обстеження лiсових угiдь регiону з метою виявлення самих птахДв i бютошв, яким вид надае перевагу. В окремих випадках для ефективнiшого пошуку птахДв використано собаку породи курцха-ар. Тип лiсорослинних умов визначено за допомогою лiсотаксацiйних описiв. ВДдносну чисельнiсть мiсцевоí популяцií визначено методом облДку лiсових ку-ликДв шд час весияно-лiтнього токування (тяги) [1, 2, 5, 7]. ОблДки слукви шд час вечiрньоí тяги проводили на кДлькох облiкових точках упродовж 11 рокiв поспшь (2004-2014 рр.). Бiльш системно облiковували куликДв на двох стацД-онарних облДкових точках. На кожнiй iз них щорiчно упродовж весни (квДтень-травень) проводили вiд 6 до 12 вечiрнiх облiкiв. Мiсце облiку - точка № 1 - зна-ходиться на узлДссД, межi лку i поля, яке заростае самосДвом молодих дерев (бе-рези i осики). Мiсце облiку - точка № 2 - знаходиться в глибиш лiсового масиву серед молодих сосново-дубових насаджень, на перехрестi двох широких просДк, i на вiддалi 3 км вiд найближчого узлДсся (границi лiсу з полем). В окремi роки облiковували птахДв у червш i липнi, аж до повного завершення токування.
Результати та обговорення. За результатами багаторiчних дослДджень встановлено, що слуква е досить поширений вид на Розточчi. Перевагу надае бДльш зволоженим i багатим гумусом бiотопам. Трапляеться у насадженнях рДз-ного складу i вшу. Проте у шлюбний i гшздовий перiоди притримуеться краю галявин, широких просДк, болiт, зрубДв i низькоповнотних лiсових насаджень з добре розвиненим пiдлiском i наявнiстю прогалин. Наприкшщ лiта, пiд час ли-няння, щ птахи зосереджуються в темних захаращених дДлянках лiсу та в гус-тих молодняках. В осДннш перiод року трапляються в усДх типах лку. На прос-торовий розподДл лДсового кулика Дстотно впливають погодш умови. В посуш-ливД перiоди лiта та осенi вони концентруються у сирих типах лку - коло болДт, рДчок, струмкДв. За надмДрно!' кшькостД опадДв тримаються бДльш розосередже-но. Проте е дДлянки лку, де слуква трапляеться регулярно - Дз року в рДк. ПДд час осшньо!' мДграцп у таких мкцях майже щорДчно спостерДгаються скупчення цих птахДв - т. зв. "висипки". В одному мкщ на незначшй вДддалД один вДд од-
ного реестрували вiд 3 до 27 кулитв. За час дослiджень найбiльшу концентра-щю слукви зафiксовано в одному iз урочищ Шклшського лiсництва ДП "Рава-Руське лiсове господарство", де у жовтш 2013 р. на далянщ лiсу площею близь-ко 3 га, за допомогою лягавого собаки, виявлено (сполохано) 27 особин цього виду. У попередш роки на згаданш дiлянцi реестрували вщ 4 до 11 птах1в. Найбiльш типовими мiсцями скупчень лiсових куликiв е волоп груди та сирi сугруди (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика дтянок л1су (бгототв), на яких в оантй пергод року
виявлено скупчення слукв
Характеристика лково! рослинностi Тип лiсу (шдекс) Виявлено: скупчень /особин
Пристигаюча даброва, наявнi вжна з молодим подростом граба, бука Б3БГД 4/51
Середньовкова дiброва, у другому ярус граб Б3БГД 3/24
Заростаючий зруб листяними породами дерев Б3ГБ 2/12
Середньовжовий вiльшаник з домшкою берези i сосни, наявнi ввдкрита дiлянки з осоковими i сфагновими болотами С4Влч 2/15
Молодий вiльшаник з домшкою берези i осики С4Влч 2/16
Стигла сосново-букова дiброва, наявнi численнi вiкна з молодим шдростом граба i бука С3СГД 1/4
Середньовжова бучина, пiдлiсок слабо виражений С2СГБ 1/5
Молодi культури з переважанням сосни i ялини. С2СГБ 1/3
Концентращя лкових куликш у таких типах лку зумовлена значними запасами i доступнiстю основного корму - дощових черв'якiв. Загалом упро-довж жовтня-листопада шд час осiнньоí мiграцií найбшьше особин виду виявлено у вологих грудах (67 %) i сирих сугрудах (24 %), значно менше - у свiжих (6 %) i вологих (3 %) сугрудах. У борах i суборах рiзноí вологостi "висипок" слукви не зареестровано, траплялися тальки поодинокi особини.
В осшнш сезон року слукви здшснюють вечiрнi перельоти на поля, луки, пасовища. Особливо!' женсивноста такi перельоти набувають у шки прохо-дження осiнньоí мiграцií виду. Шки осшньо! мiграцií слукви на Розтота, пере-важно, припадають на другу-третю декади жовтня. Хоча в окремi роки мiграцiя цих птахiв затягуеться аж до середини листопада.
Через певш екологiчнi особливостi та потайний споаб життя слукву складно облшовувати. Досi так i не розроблено вiдповiдних методик, якi дали б змогу визначати абсолютну чисельнкть цього виду. Найбiльш поширеним i ап-робованим методом монiторингу ресурсш виду залишаеться облiк птахш шд час вечiрнього токування (тяги) [1, 2, 7, 8].
Багаторiчними спостереженнями встановлено, що тяга - шлюбне токування слукв на крайньому заход Украши - тривае 3,5-4 мкящ. II початок зале-жить ввд характеру весни. Найбiльш раннш початок тяги зафiксовано у 2004 р. У цей рш перш1 ознаки токування слукв зафiксовано 18 березня. Найбiльш пiзнiй початок шлюбного токування лiсових куликiв виявлено у 2013 р., тодi першу тягу зафжсовано 10 квiтня. Проте у переважнш бшьшоста рокiв шлюбне токування виду в регюш розпочиналося в останнiх числах берез-
ня (28-31). 1нтенсивне токування лiсових куликiв тривае до кiнця червня - початку липня. У липш воно поступово згасае i в третай декадi мiсяця повнктю завершуеться. На женсивнкть проходження токування iстотно впливае погода. 1з настанням ктотного похолодания (морозiв, снiгопадiв) токування припи-няеться. У жаркi дш, коли температура пов^я у вечiрнi години перевищуе 25 °С, iитенсивнiсть тяги ктотно слабне або вона повнктю припиняеться.
1з матерiалiв, наведених у табл. 2, видно, що на обох облжових точках тяга спостеркалася щороку. Найнижчий показник чисельностi птах1в зафшсо-вано у травнi 2005 р. на точщ № 1 (3,2 ос.), найвищий - у травш 2014 р. на точ-цi № 2 (23,2 ос.). Загалом за роками спостережено коливання середнiх показни-кiв чисельностi слукви на вечiрнiй тязi. Проте в останш 4 роки на точщ № 2 ви-явлено ктотне зростання чисельностi токуючих куликш у травш. У 2014 р. за-фшсовано найвишд показники чисельностi виду на обох облшових точках. Зок-рема, на точцi № 1, порiвняно з першими чотирма роками, середнiй показник зрiс утрич^ Це можна пояснити тим, що у цш мiсцевостi проходить штенсивне самозалiснения необроблюваних сшьськогосподарських земель, внаслщок чого з кожним наступним роком створюються дедалi кращi умови для мешкання та гнiздувания лiсових куликш.
Табл. 2. Середт показники чисельностi слукви тд час вечiрнього токування (тяги) на стащонарних облтових точках (2004-2014 рр.)
Точка
Мюяць
Рк
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
№ 1
Квиень
7,3
5,3
5,0
6,7
11,6
10,0
8,3
6,2
10,7
9,7
10,2
Травень
5,5
3,2
4,0
4,3
7,8
8,5
6,2
9,4
11,0
12,6
15,4
№ 2
Квггень
9,5
7,2
7,0
7,7
9,6
10,5
8,0
6,4
8,5
10,2
11,1
Травень
17,2
16,3
17,4
17,8
22,1
20,3
18,1
14,6
17,3
20,3
23,2
Облки на тязi не дають змоги визначити абсолютну чисельнкть гшздо-во! популяцп слукви, однак слугують шдексом численностi виду в конкретних лкових масивах. За iнтенсивнiстю (кiлькiстю птах1в, що прилетiли за вечiр) тягу подшяють на 3 градаци: слабка - 1-5 ос.; середня - 5,1-10 ос.; добра - бшьше 10 ос. [12]. Вiдповiдно до цього iнтенсивнiсть тяги на облшовш точцi № 1 впро-довж 11 рокiв у травш була такою: слабка - 27 %; середня - 46 %; добра - бшьше 27 %. На точщ № 2 тяга в ус роки упродовж травня була тальки доброю (14,6-23,2). Враховуючи результати численностi на тязi i порiвнюючи !х з результатами в шших природних зонах гнiздового ареалу виду [12], можна зроби-ти висновок, що гшздова популящя слукви у цш мiсцевостi перебувае в доброму сташ i мае тенденцiю до зростання.
У Львiвськiй обл. найбшьш популярними i масовими об'ектами полю-вання пернато! дичини е представники водоплавних птахш, а саме качиш (Апагктае) i лиска (риНоа агга). Проте площа водно-болотних угiдь областа е обмеженою i становить 45 тис. га (3 %), що не може в повному обсязi задоволь-нити вдале полювання усх бажаючих мисливцiв, яких станом на кшець 2014 р. нараховувалось близько 41 тис. оаб. Тому постае питання популяризацп полю-вання на iншi види пернато! дичини, ресурси яких не використовуються, або ж
використовуються в дуже малих обсягах. До таких видш належить слуква. Вод-ночас на Львiвщинi е значна кшьккть мисливцiв - власникiв лягавих порщ собак, для яких слуква е класичним об'ектом полювання. Однак цих собак зде-бшьшого використовують не за 1х основним призначенням - для пошуку i пода-чi ввдстршяних качок i лисок. Основними об'ектами полювання з лягавими е кулики i куроподiбнi птахи, а саме: слуква, баранець звичайний (Gallinago gallina-go), баранець малий (Lmnocryptes minitus), перешлка (Coturnix cotumix), курш-ка сiра (Perdix perdix), фазан тощо.
Головними причинами майже повно1 вiдсутностi полювання на слукву в регюш е неоправдана заборона полювання на пернату дичину в та, а також брак знань i досв^ мiсцевих мисливцiв щодо проведения класичних полювань на лiсових кулитв зi собаками. Головним аргументом користувачш мисливсь-ких угiдь i чиновнитв обласного управлiння лiсового та мисливського госпо-дарства щодо заборони полювання на птахш у лiсових упддях областi е начебто турбота про копитних звiрiв. Однак, як ввдомо, у крашах, де полювання на слукву е масовим, наприклад у Францп, чисельнiсть копитних набагато вища, нiж в Украíнi i на Л^вщиш зокрема. Тому такий аргумент е безшдставним. Щодо популяризацií культури полювання з лягавими собаками, то це питання повинно бути прюритетним для громадських мисливських органiзацiй. Мис-ливськi господарства та лiсогосподарськi шдприемства повиннi надавати право власникам лягавих порщ собак полювати в лкових угiддях, а громадським мис-ливським органiзацiям потрiбно популяризувати i розвивати класичнi полюван-ня з лягавими собаками.
Висновки. Результати багаторiчних дослiджень засвiдчили, що слуква е досить поширений вид на Розточчг Трапляеться в лiсових насадженнях рiзного складу i вiку. Найбшьш типовими мiсцями осiннiх скупчень птанв е волоп груди i сирi сугруди. Шлюбне токування (тяга) тривае 3,5-4 мiсяцi, переважно, з кшця березня до кiнця липня. Вiдповiдно до показникiв численностi, встановле-них на стацiонарних облiкових точках, гшздова популящя виду перебувае в доброму сташ i мае тенденцiю до зростання.
Таким чином, iснуе можливкть використання ресурс1в слукви в регюш шляхом проведення класичних полювань на цей вид з мисливськими лягавими собаками. Полювання можна проводити як на мкцевих, так i на мiгруючих пта-х1в упродовж уск1 осенi. Однак найбiльш усп1шним воно може бути шд час мк-рацií слукв пiвнiчних популяцiй, коли птахи концентруються в окремих мкцях, утворюючи "висипки". Цей перiод, в основному, припадае на другу i третю де-кади жовтня. Отже, наявш ресурси слукви, як мкцев^ так i мiгруючi, дають змогу запровадити у Львiвськiй обл., зокрема на Розточч^ осiнне полювання на цей вид, що сприятиме у бшьш повному обсязi використовувати ресурси перна-то1 дичини, розвивати культуру полювання та покращувати робочi якостi лягавих порiд собак.
Лггература
1. Высоцкий В.Г. Долговременный мониторинг популяции вальдшнепа Северо-Запада России и проблемы регуляции охоты / В.Г. Высоцкий, И.В. Ильинский // Современные проблемы природопользования, охотоведения и звероводства : сб. науч. тр. - 2007. - Вып. 1. - С. 75-76.
2. Кирякулов В.М. Влияние температуры воздуха на количество тянущих вальдшнепов /
B.М. Кирякулов, Р.М. Аношин // Современные проблемы природопользования, охотоведения и звероводства : сб. науч. тр. - 2012. - Вып. 1. - С. 217-218.
3. Колосов А.М. Биология промышленно-охотничьих птиц СССР : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов биол. спец.] / А.М. Колосов, Н.П. Лавров, А.В. Михехев. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. -М. : Изд-во "Высш. шк.", 1983. - 311 с.
4. Кузякин В.А. Философия охоты на вальдшнепа / В.А. Кузякин // Охота и охотничье хозяйство : сб. науч. тр. - 2002. - № 4. - С. 9-11.
5. Романов Ю.М. Проблемы мониторинга численности вальдшнепа в гнездовом ареале / Ю.М. Романов, М.В. Козлова // Современные проблемы природопользования, охотоведения и звероводства : сб. науч. тр. - 2007. - Вып. 1. - С. 361-362.
6. Фесенко Г.В. Птахи фауни Украши: польовий визначник / Г.В. Фесенко А.А. Бокотей. -К. : Вид-во "Либдь", 2002. - 416 с.
7. Фокин С.Ю. Мониторинг гнездовой популяции вальдшнепа методом учета на тяге /
C.Ю. Фокин, Ю.Ю. Блохин, П.А. Зверев, А.А. Доспехов // Актуальные проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии : матер. Междунар. конф. (XI Орнитологической конф.). - Казань : Изд-во "Майтбугат йорты", 2001. - С. 607-608.
8. Фокин С.Ю. Особенности весеннего пролета и размножения вальдшнепа и оптимизация сроков охоты на тяге / С.Ю. Фокин // Современные проблемы природопользования, охотоведения и звероводства : сб. науч. тр. - 2007. - Вып. 1. - С. 458-459.
9. Hirschfeld A. Jagdbedingte Mortalitat von Zugvogein in Europa: Streckenzahien und Forderungen aus Sicht des Vogel- und Tierschutzes / A. Hirschfeld, A. Heyd // Berichte zum Vogelschutz. - 2005. - Bd. 42. - S. 47-74.
10. Ferrand Y. Elements woodcock (Scolopax rusticóla) management plan / Y. Ferrand, F. Gossmann // Game and Widlife Science. - 2001. - Vol. 18, № 1. - Pp. 115-139.
11. Ferrand Y. What census method for migrating and wintering Woodcock populations? / Y. Ferrand, F. Gossmann. - S. Bastat // Sixth European Woodcock and Snipe Workhop. Intern. Wader Studies 13. Et al 2006. - Pp. 37-43.
12. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.waders.ru/pres25rgk/woodcock _fokin.pdf
13. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.birdlife.org.
Стельмах С.М. Вальдшнеп (Scolopax rusticola) на Расточьи: распространение, относительная численность, перспективы использования ресурсов вида
Приведены результаты многолетних исследований распространения и относительной численности вальдшнепа в регионе Расточья (Львовская обл.). Установлено, что вальдшнеп достаточно распространенный охотничий вид в регионе. Встречается в лесных насаждениях разного состава и возраста. Однако предпочитает более влажные и богатые гумусом биотопы. В результате учета птиц во время брачного сезона (вечерней тяги) установлено, что гнездящаяся популяция вальдшнепа в регионе находится в хорошем состоянии. Это дает возможность использовать ресурсы вида путем проведения осенних охот с охотничьими легавыми собаками.
Ключевые слова: вальдшнеп, учеты, численность, токование, охота.
Stelmach S.M. Woodcock (Scolopax Rusticola) in Roztochchia: Occurrence, Relative Quantity, Prospects of Exploiting the Species Resources
The results of many years of research of the occurrence and relative quantity of the woodcock in the region of Roztochchia, Lviv oblast, are described. Woodcock is defined to be a rather common hunting species in the region. It is found in forest stands of different composition and age. It is proved to prefer rather moist and humus-rich habitats. By recording birds during the breeding season (spring mating), it is explored that woodcock nesting populations in the region are in good condition. This makes it possible to use the resources of the species by implementing autumn hunting with pointing dogs.
Keywords: woodcock, accounting, quantity, mating, hunting.
