CC BY
14
пiдготовки презентацiй MS PowerPoint; засоби тдготовки публiкацiй та створення веб-сайту MS Publisher; табличний процесор MS Excel тощо.
Висновок. Важливу роль у тдготовщ молодих спещалютав вдаграе 1х навчання у вищих навчальних закладах, зокрема, людина 3i спецiальнiстю «Учитель», навiть не працюючи в освь тнiй сферi, мае таю необхвдш риси для колективу як комунiкабельнiсть, вiдшукання пiдходу, ствпраця, взаемодопомога. Впровадження в навчальний процес програм «ШеШНавчання для майбутнього» та «Microsoft®Партнерство у навчанш», залучення до сшвпращ викладач1в, студента, а, ввдповвдно, майбутнiх учителiв та учшв дае змогу вдосконалити навчальний процес.
Л1ТЕРАТУРА
1. Intel®Навчання для майбутнього. — К.: Нора-иршт, 2005.
2. Морзе Н. В. Основи шформацшно-комушкацшних технологш. — К.: Видавнича група BHV, 2006. — 352 с.
Марш БОЙКО, Олеся МАРТИНЮК МЕТОД ПРОЕКТ1В В СТРУКТУР1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
У cmammi розглянуто метод npoeKmie як структурний елемент тформацшнш технологш, за до-помогою якого ЧхреалЧзащя в професшнш дiяльностi вчителя е бшьш дieвою й ефективною.
Конструювання навчального процесу у вищих навчальних закладах виконуеться двома шляхами: навчання через шформащю i навчання через дiяльнiсть. Сучасна вища школа покликана своечасно виявити та розвивати творчi здiбностi студента, тобто не лише давати знання, а й формувати iнтелектуальну й особисткну рефлексiю та умiння оперувати ними в нестандартных ситуацiях.
Актуальним постае питання, як зробити студента дiяльнiшими, зацiкавленими, а не бай-дужими до навчання. Адже сввдоме навчання можливе лише тодi, коли студент сам приймае рiшення про необхвдшсть засвоення шформацп певного змкту й у певнiй послiдовностi.
Педагопчний ВНЗ повинен сформувати головну яюсть особистостi вчителя — здатнiсть профеийно та самостiйно працювати. Головний шлях профемйно! самостiйностi педагога про-лягае через виховання тзнавально1 самостiйностi майбутнього вчителя.
Спостереження за студентами, 1х тестування на рiзних етапах навчання й аналiз отрима-них результапв свiдчать, що iснують значнi вдивщуальш можливостi, зумовленi особливостя-ми психiчного й особистiсного розвитку. Особливо1 уваги потребують критерп творчо-розвинуто1 особистоста: критичнiсть мислення, наявнiсть нахилу до доведення аргументовано висновкiв згiдно творчого розв'язку завдання, чутливiсть до шформацп, самостiйнiсть мислення, iнтелектуальна шщатива, творча уява тощо. Проблема активiзацil процесу навчання стала предметом дослвдження таких вчених як О. Пометун, О. Комар, Т. Вахрущева, Л. Пироженко, К. Бабанов, А. Мартинець.
За традицшно! системи навчання викладач виступае в ролi iнформатора, контролера, суд-дi, а студент — пасивного слухача та вiдповiдача. Гнучю iнновацiйнi технологil базуються на позищях, вiдповiдно з якими знання, ерудищя, аналiтичнi здiбностi та творчi способи дiяльнос-тi здобуваються лише щною власних зусиль. За таких умов педагог виступае в ролi оргашзато-ра та консультанта. 1нформац1йний матерiал подаеться ним лише на такому рiвнi i в такому об'ем^ який забезпечуе ефективну пiдготовку студенлв до самостiйноl роботи та творчого по-шуку розв'язку поставлених завдань. Будь-яка технолопя навчання повинна бути мобшьною i гнучкою, тобто здатною реагувати на швидк! змiни, адаптуватись до вимог викладач1в i студента, до практичного життя. Таким вимогам вiдповiдають iнформацiйнi технологil навчання.
Таким чином, шформацшш технологil е джерелом розвитку саморегуляцп та свободи ви-бору майбутнiх фахiвцiв, потребою усввдомлення особисто1 вiдповiдальностi. 1х застосування сприяе здiйсненню навчально-виховного процесу у ВНЗi й в атмосферi взаемодп емоцiйноl спiвдружностi викладача та студента, структуруванню педагогiчного процесу на визнанш ви-кладачем i студентами солвдарнш основi. Для того, щоб реалiзувати важливi навчальнi цiлi, що
118
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
постали перед сучасною школою В. А. Сластенiн говорить про вимоги до особистостi вчителя i до рiвня професшно-педагопчно! тдготовки, серед них:
1) умшня аналiзувати й ощнювати стан реально iснуючих сощально-педагопчних явищ, причин, умови та характер 1х виникнення i розвитку;
2) умшня добирати, аналiзувати, проектувати навчально-виховний матерiал вiдповiдно до мети навчання i виховання з урахуванням рiвня освiченостi та вихованостi учня;
3) умшня аналiзувати отриманi результати ввдповвдно до вихiдних даних;
4) умшня аналiзувати природу досягнень i недолтв у професiйно-педагогiчнiй дiяльностi;
5) умшня аналiзувати досвiд iнших з метою узагальнення i перенесення ефективних форм, метсдав i прийомiв у практику свое! роботи.
Задовольнити щ вимоги допоможе метод проеклв, який комплексно реалiзуе низку педа-гогiчних принцишв: самостiйнiсть, дiяльнiсний пiдхiд, актуалiзацiю суб'ективно! позици студента в навчальному процеЫ, взаемозв'язки педагогiчного процесу з навколишшм середови-щем. Пiд час використання методу проектiв активiзуеться навчально-виховний процес, вщбува-еться творча ствпраця мiж його учасниками, з'являються i використовуються новi форми контролю знань, умшь i навичок. Проект е поеднанням теорп i практики. Вш полягае не лише в по-становцi певного розумового завдання, а в практичному його виконанш. Часто ототожнюють два рiзних види дiяльностi — проектування й дослвдження. Дослiдження виявляе те, що вже к-нуе, а проектна дiяльнiсть створюе новий продукт, тобто проектування передбачае планування, аналiз, пошук, реалiзацiю, результат (замислив, спроектував, здiйснив).
Алгоритм роботи над проектом
1. Оргашзащя проекту:
• визначення теми й мети проекту;
• формулювання проблеми;
• гiпотези розв'язання проблеми.
2. Планування дiяльностi в проектi :
• визначення джерел шформаци;
• опис бажаних кiнцевих результатiв;
• розподш завдань.
3. Дослiдження теми проекту:
• збiр необхвдно! шформаци;
• аналiз зiбраноl шформаци;
• висновки, пропозипл.
4. Результати:
• оформлення результату;
• демонстрация (презентащя) результату;
• оцшка проекту.
Використання методу проеклв дозволяе:
• формувати вмiння викладача i студента видiляти й обирати найбшьш цiкавi й практично значущi теми для проекпв;
• студентам — оволодгти значним арсеналом метод1в дослiдження (аналiз лiтератури, пошук джерел шформаци, збiр та обробка даних, висування гiпотез та метод1в !х ви-рiшення тощо), набути комуткативно! компетентностi (вмiння органiзовувати i вести дискусiю, вислуховувати iншi точки зору, генерувати вде! та ш.)
• викладачам i студентам — бшьш досконало оволодiти шформацшно-комутка-цшними технологiями.
У процесi викладання курсу «Освгтш технологи» студентам пропонуеться шдивщуально-дослiдне завдання у формi захисту педагопчних проектiв. Результати виконаних проекпв по-виннi бути матерiальними, тобто оформленими у визначений спосiб з допомогою шформацш-
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №8
119
них технологiй (ввдеофшьм, щоденник, комп'ютерна газета, мультимедiа, презентацiя, веб-CTopiHKa).
Одним 3i структурних елеменпв методу проекта е портфолiо. Портфолю проекту — комплект iнфоpмацiйних, дидактичних i методичних матеpiалiв до навчального проекту, розро-блений з метою його ефективно1 оргашзаци та навчання з теми, яка вiдповiдае навчальнш про-гpамi базового курсу дано1 предметно1 галузi. Створення поpтфолiо — це процес збирання, перегляду, поповнення змктово1 методично1 шформаци, що стосуеться певно1 навчально1 чи до-слГдницько1 теми, уроку, piзних форм ощнювання дiяльностi учнiв, пpикладiв 1х pобiт, вiдгукiв iнших людей.
Працюючи над поpтфолiо, потpiбно враховувати:
• цшьову аудитоpiю — для себе чи для перегляду шшими;
• мету (наприклад, створення поpтфолiо для того, щоб показати ефективнiсть застосу-вання комп'ютерних технологiй у навчант учтв);
• структуру — можна розмщувати, а також «живi свщчення» виконано1 чи запланова-но1 роботи (стандарти та програми, плани уроюв, приклади учшвських робгт);
• ввдгуки на роботу вчителя, pекомендацiйнi листи.
Ц матеpiали створюються вчителями та учнями (1х роль вiдiгpають слухачьвчител^ з використанням комп'ютерних технологiй (засобiв створення мультимедiйних комп'ютерних пpезентацiй, текстового та гpафiчного редактора, комп'ютерних програм для створення веб-сайтiв, здшснення пошуку шформаци в Iнтеpнетi, роботи з електронною поштою тощо).
Професшне поpтфолiо за результатами вивчення курсу «Освгтш технологи» повинно мГс-тити набip кращих фpагментiв уроюв з використанням таксономи цiлей за Б. Блумом, штерак-тивних технологiй, технолопчш карти уроюв (за обраною спещальшстю), тестовi завдання, найбiльш ефективнi методи педагопчно! дiагностики у пpоцесi навчання i виховання, виховт заходи, статл, фототрафи, вирГзки з популярних та наукових видань, розроблену технологiю власного профеийного саморозвитку, технологiю створення устху в навчаннi, створений «Портфель учня» тощо. Таке портфолю можна переглянути i ощнити.
Ефективний результат який отримано завдяки використанню методу проекта це сформован у студентГв так! вмшня самостшно1 роботи:
• самоспйно аналГзують педагопчш явища та розв'язують педагопчш завдання;
• використовують набул знання та навички в процеи практично1 роботи;
• творчо мислять при виршет профеЫйних завдань;
• об'ективно аналГзують свою дГяльшсть з метою ll вдосконалення.
Апробащя методу проектГв в сучасних умовах засввдчила, що завдяки йому тдвищуеться ефективтсть процесу навчання та виховання. Метод дае можливкть реалГзувати ряд найваж-ливших теоретичних положень, ввдкривае нов! можливост в програмуванш та проектувант навчально-виховного процесу. За допомогою методу проектГв здшснюють мГжпредметт зв'язки та отримують знання через взаемодтю студентГв мГж собою та викладачем, що е ключо-вим для розвитку штелектуальних, дослвдницьких здГбностей студенпв в умовах особисткно-орГентованого навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мартинець А.М. Нов! педагопчш технологи: штерактивне. Вщкритий урок. — 2003. —№7-8. — С. 27-31.
2. Пометун О. I. ЕнциклопедГя штерактивного навчання. — К., 2007. — С. 66-70.
3. Сластенин В. А., Исаев И. Ф., Шиянов Е. Н. Педагогика: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. В. А. Сластенина. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. — 576 с.
120
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
