Научная статья на тему 'Можливість інтеграції програм «Intel®навчання для майбутнього» та «Microsoft®Партнерство у навчанні» у вищому навчальному закладі'

Можливість інтеграції програм «Intel®навчання для майбутнього» та «Microsoft®Партнерство у навчанні» у вищому навчальному закладі Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
65
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Світлана Лещук

У статті розглянуто можливість інтеграції програм «Intel®Навчання для майбутнього» та «Microsoft®Партнерство у навчанні» у вищому навчальному закладі через урахування специфіки закладу та можливості реалізації програм. Матеріал подано на основі проведеного тренінгу весною 2008 року згідно методичних рекомендацій програми «Microsoft®Партнерство у навчанні».

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Можливість інтеграції програм «Intel®навчання для майбутнього» та «Microsoft®Партнерство у навчанні» у вищому навчальному закладі»

Л1ТЕРАТУРА

1. Шашенкова Е. А. Задача как средство обучения исследовательской деятельности. Автореф. дисс. канд. пед. наук. — М., 2001. — 24 с.

2. Зимняя И. А., Шашенкова Е. А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности. — Ижевск, 2001. — 103 с.

Светлана ЛЕЩУК

МОЖЛИВ1СТЬ 1НТЕГРАЩ1 ПРОГРАМ «1КТБЬ®НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО» ТА «М1СК080РТ®ПАРТНЕРСТВ0 У НАВЧАНН1» У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1

У статтi розглянуто можливкть ттеграци програм «ЫвШНавчання для майбутнього» та «М1сго$о/(®Партнерство у навчант» у вищому навчальному закладi через урахування специфти закладу та можливостi реалiзацii програм. Матерiал подано на основi проведеного третнгу весною 2008 року згiдно методичнихрекомендацш програми «М1сго$оА®Партнерство у навчант».

Одне з головних завдань навчального закладу полягае в тому, щоб не тшьки передати знания студентам, але й пробудити особисткний мотив, привити штерес до навчання, потяг до самовдосконалення, «навчити студенив учитися». У сучаснш педагопщ все частше спостерь гаються тенденци щодо перемiщення акценту з методiв, що забезпечують процес засвоення знань, на технологи, що дають змогу забезпечити загальний розвиток особистостi дитини. У цьому плат доволi ефективним е застосування шформащйно-комушкацшних технологiй (1КТ) та новггшх методик на основi 1х застосування в навчальному процесi. Важливим е досягнення рацiонального поеднання теоретичних знань i можливостей 1х практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дшсноста.

Наприюнщ 2003 року в Украш за пiдтримки Мiнiстерства освгга i науки започаткована програма «1п1е1®Навчання для майбутнього». Спершу вона була призначена лише для перетд-готовки вчителiв. Згодом у програмi почали брати участь i вищi навчальш заклади педагопчно-го профiлю (у тому чи^ й Тернопiльський нацюнальний педагогiчний унiверситет iменi Воло-димира Гнатюка). В основi ще! програми лежить те, що вчителi (майбутш вчителi) навчаються комплексно iнновацiйним педагопчним та iнформацiйно-комунiкацiйним технологiям.

Одним з напрямюв впровадження програми «М1сго8ой®Партнерство у навчанш» е про-ведення трешнпв для викладачiв i студентiв уЫх спецiальностей щодо вивчення курсу «Основ шформацшно-комушкацшних технологiй». Однiею з цшей ще! програми е вихiд на остаточну модель методично! системи навчання шформащйним технолопям та ефективного використан-ня 1КТ у навчальному процес як вищого навчального закладу, так i загальноосвгшьо! школи.

У навчальному заклад^ забезпечення комп'ютерною технiкою якого е на доволi високому рiвнi, вiдбуваеться природнiй процес оволодiння необхвдними навичками використання 1КТ за-вдяки самоосвт, проведенню семiнарiв (наприклад, викладачами кафедри шформатики чи ш-формацшних технологiй), оновленням електронно! ресурсно! бази тощо. За таких обставин здшснюеться iндивiдуальний вибiр викладачем напрямку здобуття знань i навичок, що е най-бiльш корисними для !хньо! роботи. Для забезпечення системностi, обгрунтування комплексного застосування 1КТ в навчальному процеС, формування таких навичок у студенлв доцiльно впроваджувати вище згаданi програми у практику роботи навчального закладу.

Метою статл е дослвдження можливостi штеграци програм «1п1е1®Навчання для майбутнього» та «М1сго8ой®Партнерство у навчаннi» у вищому навчальному закладi через врахуван-ня специф^ закладу та можливостi реалiзацil програм (матерiал подано на основi проведеного трешнгу в Тернопiльському нацiональному педагопчному унiверситетi весною 2008 року).

Трешнг проводився згiдно методичних рекомендацiй програми «М1сго8ой®Партнерство у навчаннi», розробленого поСбника «Основи iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй» [2] та був насичений елементами проектно! методики. Це пояснюеться:

• наявнiстю у викладач1в базових навичок роботи з 1КТ;

• бажанням учасникв оволодгга методом проекпв;

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8 115

• важливiстю розробки практично-значущих матерiалiв у своïй галузi дшльносп. Учасникам треншгу було надано умови завдань для самостшжй роботи у табличному редактор^ текстовому процесор^ а також pедактоpi пiдготовки комп'ютерних пpезентацiй. Кpiм того, учасники треншгу узагальнили знання та закpiпили навички роботи 3i стандартними про-грамами та у сеpедовищi Internet Explorer. Додатковим для вивчення було програмне середо-вище MS Publisher.

Змкт семiнаpу пропонуемо розбити на взаемозв'язан модулi.

Модуль 1.

• Презентащя щодо щлей та змiсту проведення тpенiнгу.

• Обговорення напрямкгв та режиму роботи, висловлення сподiвань.

• Лекщя «1нформащйна система».

• Поняття опеpапiйноï системи. 1нтерфейс. Робочий стш.

• Запуск комп'ютера. Дiï з мишею, клавiатуpою.

• Робота з вжнами. Панель завдань. Настройки Робочого стола. Меню Пуск. Довщкова система Windows XP.

• Робота з папками, файлами. Пошук. Аpхiватоpи. Запис на диск.

• Робота iз зовнiшнiми нос1ями (дискети, диски, USB-накопичувачi).

• Робота у сеpедовищi програм Блокнот та гpафiчного редактора Paint.

• Мозкова атака «Особливоси навчання дорослих основам 1КТ?» Використання проек-тноï методики.

Модуль 2.

• Вправа «Мона Лiза».

• Ключовi та тематичнi запитання навчального предмету.

• Обговорення в групах тем проектгв та ознак запитань.

• Знайомство з текстовим процесором.

• Розробка плану вивчення теми навчальжй дисциплши.

• Використання форм для побудови тестових завдань.

• Основы складовi апаратного забезпечення комп'ютера.

• Вправа «Найти вщповщтсть мiж теpмiном та означенням». Робота в групах. «Скла-довi комп'ютера та ïх призначення».

• Знайомство з браузером.

• 1нтернет. Основш поняття.

• Пошук текстовоï та гpафiчноï шформаци в Iнтеpнетi.

• Правила збереження знайдених у меpежi ресурсгв.

Модуль 3.

• Знайомство з редактором тдготовки комп'ютерних презентацш.

• Пpезентацiя. Створення фотоальбому.

• Створення презентаций. 1нтерфейс програми, основш дп, оформлення слайдгв та показу презентацп.

• Робота у текстовому процесорг Зображення, параметри сторшки, форматування, ав-тофiгуpи, написи, групування.

• Знайомство з табличними редактором.

• Ощнювання оргатзащйних дiагpам «Залжова книжка».

• Перегляд пpезентацiï «Цифpовi аборигени та цифpовi емiгpанти».

Модуль 4.

• Педрада «Оргашзацшш форми 1КТ-навчання».

• Розробка презентаци лекци чи спланованого дослiдження.

• Лекщя «Мультимедiйнi можливостi ПК», встановлення програм.

• Електронт таблицi. 1нтерфейс, комipки, данi, формули, адреси.

• Побудова дiагpам у табличному pедактоpi. Використання MS Excel.

116

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

• Встановлення ознак вдалоï пpезентацiï.

• Знайомство з редактором створення публiкацiй.

Модуль 5.

• Розробка буклету за допомогою MS Publisher.

• Встановлення вимог до розробки публжацш.

• Огляд можливостей редактора MS Publisher.

• Лекщя «Робота з гpафiкою».

• Створення електронжй скриньки.

• Захист розроблених матеpiалiв.

У переддень вивчення програмного середовища вiдбувалося коротке ознайомлення з мо-жливостями його застосування, демонструвались приклади документiв, створених шструмен-тами програми.

Пiсля завершення навчання було проведене анкетування, яке показало ефектившсть се-мiнаpу, можливiсть передання досввду застосування 1КТ студентам, якi, в свою чергу, працюва-тимуть зi школярами.

Використання 1КТ у практичнш дiяльностi школяра стае pеальнiстю шформацшного сус-пiльства. Дуже часто комп'ютери в школах використовуються неефективно, а саме як засоби «заохочення», для irep, несистематично, ресурси 1нтернету — для розваг та переписування реферата тощо. Важливих pезультатiв можна досягти, залучаючи дiтей до цiкавоï дiяльностi, т-знання та дослвдження невiдомого iз використанням 1КТ. Тут ввдбуваеться розкриття засобiв 1КТ як ефективних iнстpументiв тзнання та самовираження.

Розвиток 1КТ неминуче приводить до вдосконалення засобiв навчання. Оволодiння май-бутнiми молодими спецiалiстами даним iнстpументаpiем дае змогу вiльно вiдчувати себе в ш-фоpмацiйному суспiльствi, тдвищити результати своеï пpацi, знаходити швидю та ефективнi шляхи розв' язання задач.

Важливим е те, щоб учнi зpозумiли необхiднiсть шкшьного навчання, цiнували час, який ш для цього видiлений, усвiдомлювали вiдповiдальнiсть щодо ефективностi його проведення, ефективно використовували «наданi» ш ресурси ^блютеки, комп'ютеpнi технологiï, елект-pоннi ресурси тощо). Одним iз шляхiв pеалiзацiï цiеï мети е застосування проекта. Обдумане та педагогiчно обгрунтоване використання методу проекта - показник висо^ квалiфiкацiï вчи-теля, його прогресивжй методики навчання; спрямоване на розвиток тзнавальних навичок уч-нiв, умшня самостiйно конструювати своï знання та оpiентуватися в iнфоpмацiйному пpостоpi, розвиток критичного та творчого мислення, вмшня побачити, сформулювати i розв'язати проблему. Застосування пpоектноï методики чи ïï елементiв у навчальному процем дае змогу вико-ристовувати так! ефективш методи навчання як «навчаюсь, навчаючи iнших», дослiдження проблеми тощо. Учш повинш:

• чггко усввдомлювати мету виконання того чи шшого завдання;

• вмгги спланувати свою роботу;

• отримати конкретний значимий результат;

• бачити нов! перспективи.

Прикладом такоï навчально-дослiдницькоï роботи е написання учнями наукових робгг i захист ïх перед аудитор!ею. Заохоченням — своя стаття, книга, вшгар рук; перспектива — гра-нти, пpемiï, стипендiï, участь в ол!мтадах, забезпечення свого майбутнього, вдячшсть батьюв, ц^кав! подорож! та люди; вз!рцем — бiогpафiï «великих» людей, спортсмешв тощо. Основною метою е постшний розвиток та вдосконалення, адже немае шшого часу, щоб жити, творити, радии та навчатись, шж зараз!

Оволодшня такою методикою можливе п!д час проведення для студента третнпв «Intel®Навчання для майбутнього» [1]. Студенти опановують, кр!м проектного методу, цший комплекс !нновац!йних педагог!чних технологш навчання: особ!ст!сно-ор!ентоване навчання, модульний шдхщ до оpганiзацiï навчання, конструктив!зм, проблемне навчання, групове та парне навчання. З точки зору 1КТ, студенти тд час проведення трешнгу здобувають навики ефек-тивного використання у свош педагог!чн!й д!яльност! таких програмних засоб!в як текстовий процесор Microsoft Word; 1нтернет, пошук в мереж! 1нтернет, електронна пошта, форуми; зас!б

Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №8

117

пiдготовки презентацiй MS PowerPoint; засоби пiдготовки публiкацiй та створення веб-сайту MS Publisher; табличний процесор MS Excel тощо.

Висновок. Важливу роль у тдготовщ молодих спещалюта вдаграе 1х навчання у вищих навчальних закладах, зокрема, людина 3i спецiальнiстю «Учитель», навiть не працюючи в освь тнiй сферi, мае таю необхвдш риси для колективу як комунiкабельнiсть, вiдшукання пiдходу, ствпраця, взаемодопомога. Впровадження в навчальний процес програм «Intel®Навчання для майбутнього» та «М!га^ой®Партнерство у навчаннi», залучення до сшвпращ викладач1в, студента, а, ввдповвдно, майбутнiх учителiв та учшв дае змогу вдосконалити навчальний процес.

Л1ТЕРАТУРА

1. Intel®Навчання для майбутнього. — К.: Нора-иршт, 2005.

2. Морзе Н. В. Основи шформацшно-комушкацшних технологш. — К.: Видавнича група BHV, 2006. — 352 с.

Марш БОЙКО, Олеся МАРТИНЮК МЕТОД ПРОЕКТ1В В СТРУКТУР1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й

У cmammi розглянуто метод npoeKmie як структурний елемент тформацшнш технологш, за до-помогою якого ЧхреалЧзащя в професшнш дiяльностi вчителя е бтьш дieвою й ефективною.

Конструювання навчального процесу у вищих навчальних закладах виконуеться двома шляхами: навчання через шформащю i навчання через дiяльнiсть. Сучасна вища школа покликана своечасно виявити та розвивати творчi здiбностi студента, тобто не лише давати знання, а й формувати iнтелектуальну й особисткну рефлексiю та умiння оперувати ними в нестандартных ситуацiях.

Актуальним постае питання, як зробити студента дiяльнiшими, зацiкавленими, а не бай-дужими до навчання. Адже сввдоме навчання можливе лише тодi, коли студент сам приймае рiшення про необхвдшсть засвоення шформацп певного змкту й у певнiй послiдовностi.

Педагопчний ВНЗ повинен сформувати головну яккть особистостi вчителя — здатнiсть профеСйно та самостiйно працювати. Головний шлях профемйно! самостiйностi педагога про-лягае через виховання тзнавально1 самостiйностi майбутнього вчителя.

Спостереження за студентами, 1х тестування на рiзних етапах навчання й аналiз отрима-них результапв свiдчать, що iснують значнi вдивщуальш можливостi, зумовленi особливостя-ми психiчного й особистiсного розвитку. Особливо1 уваги потребують критерп творчо-розвинуто1 особистоста: критичнiсть мислення, наявнiсть нахилу до доведення аргументовано висновкiв згiдно творчого розв'язку завдання, чутливiсть до шформацп, самостiйнiсть мислення, iнтелектуальна шщатива, творча уява тощо. Проблема активiзацп процесу навчання стала предметом дослвдження таких вчених як О. Пометун, О. Комар, Т. Вахрущева, Л. Пироженко, К. Бабанов, А. Мартинець.

За традицшно! системи навчання викладач виступае в ролi iнформатора, контролера, суд-дi, а студент — пасивного слухача та вiдповiдача. Гнучю iнновацiйнi технологil базуються на позищях, вiдповiдно з якими знання, ерудищя, аналiтичнi здiбностi та творчi способи дiяльнос-тi здобуваються лише щною власних зусиль. За таких умов педагог виступае в ролi оргашзато-ра та консультанта. 1нформац1йний матерiал подаеться ним лише на такому рiвнi i в такому об'ем^ який забезпечуе ефективну пiдготовку студенлв до самостiйноl роботи та творчого по-шуку розв'язку поставлених завдань. Будь-яка технолопя навчання повинна бути мобшьною i гнучкою, тобто здатною реагувати на швидк! змiни, адаптуватись до вимог викладач1в i студента, до практичного життя. Таким вимогам вiдповiдають iнформацiйнi технологil навчання.

Таким чином, шформацшш технологil е джерелом розвитку саморегуляцп та свободи ви-бору майбутнiх фахiвцiв, потребою усввдомлення особисто1 вiдповiдальностi. 1х застосування сприяе здiйсненню навчально-виховного процесу у ВНЗi й в атмосферi взаемодп емоцiйноl спiвдружностi викладача та студента, структуруванню педагогiчного процесу на визнанш ви-кладачем i студентами солвдарнш основi. Для того, щоб реалiзувати важливi навчальнi цiлi, що

118

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.