CC BY
102
8. Осв1тш технологи: Навчально-методичний посiбник / О. М. Пехота, А. З. Юктенко, О. М. Любарська та ш.; за заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К., 2001.
9. Пентилюк М., Кктна А., Горюшюна О. Концепцiя когштивно!' методики навчання укра'шсько!' мо-ви // Дивослово. — 2004. — №8.
10. Пещак М. Комп'ютерне вiдтворення сучасно!' укра'шсько!' орфоеm'! // Дивослово. — 2003. — №2.
11. Сороко Н. В. Реалiзацiя дiяльнiсного тдходу при комп'ютерному навчанш в умовах оновлення мов-но! освiти в Укра'ш! // Засоби i технологи единого iнформацiйного осв!тнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука. — К.: Атжа, 2004.
12. Юрчук Т. П. Активiзацiя розумового й творчого мислення на уроках словесност // Вивчаемо укра'ш-ську мову та л^ературу. — 2008. — №11(159).
Галина ПОЛЮГА
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕД1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ВНЗ
У статтi розглянуто питания доцiльностi використання мультимедтних засобiв у навчальному процес ВНЗ, проаиалiзоваио дидактичш можливостi та ефективтсть комп 'ютерних презентацш.
1нформацшш технологи — вимога сьогодення, що дозволяе створити суспшьство, засно-ване на знаннях. Новггш шформацшш технологи стр1мко ввшшли в ум сфери нашого життя, стали такою ж реальшстю, як телефонний зв'язок чи подорожування лггаком. Вони спрощують спшкування та сшвробггництво. Суспшьство, яке дбае про свое майбутне, мае усввдомити ко-лосальш можливоста, привнесет новими шформащйними технолопями, та навчитися грамотно застосовувати !х у навчально-виховному процесг
Ведуться дискуси з приводу ефективност та доцшьност використання шформацшних технологш на уроках чи заняттях у ВНЗ!, але не використовувати 1х було б безглуздям. Можли-вост сучасного уроку й системи освгти значно розширюються завдяки використанню мульти-медшних, штерактивних технологш, 1нтернету. Сьогодт перед педагогами стогть важливе за-вдання — виховати та тдготувати молодь, спроможну активно включатися в яюсно новий етап розвитку сучасного суспшьства, пов'язаний з шформащею. Ш для кого не е новиною, що дити-на опановуе комп'ютер ратше, тж навчаеться грамотно писати та читати. Зпдно з сучасною концепщею навчання дедал1 бшьше уваги придшяеться оптишзаци та шдиввдуал!заип шкшьно! осв1ти.
Проблемами пiдвищення якостi вищих навчальних дисциплiн засобами мультимедiйних технологш займались Н. В. Морзе, Н. П. Деменлевська, I. В. Засядько, Л. I. Скалш, Л. Й. Ястребов та шпа.
В Украш використання iнформацiйних технологiй у навчальному процеЫ, окрiм урокiв iнформатики, почалося декшька рокв тому. До цього мало хто використовував iнформацiю з 1нтернету з дидактичною метою. Але за остант роки наше суспшьство зробило крок уперед.
Комп'ютери стрiмко увшшли в рiзноманiтнi сфери нашо! повсякденно! дiяльностi, тому широке запровадження комп'ютерно! технiки в процесi навчання е важливим завданням. Найо-птимальшшими е так! етапи оволодiння цими технологiями.
Необхiдним е осмислення критерив доцшьност використання мультимедiйних засобiв в процеи навчання:
• пiдвищуеться ефективтсть навчання, тж при використаннi традицшних засоб1в нав-чання;
• неможливiсть реал!заци певних засобiв навчання у вигляд! матерiальних об'ектiв (оригiнали у природних або штучних умовах);
• недостатня наочтсть та зрозумЫсть або надлишкова складтсть вщповщних верба-льно-знакових, граф!чних (статичних або динам!чних), знакових, лопчно-математичних моделей.
Використання мультимедшних технологш не може забезпечити суттевого педагопчного ефекту без суб'екта, оскшьки щ технолог!! е тшьки засобами навчання, ефективтсть яких за-лежить ввд умшь !х використання викладачем для досягнення педагопчних цшей на основ! гли-
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
59
бокого вивчення можливостей 1х використання. Чим вища професiйна пiдготовка викладача, тим бiльша ефективнiсть використання мультимедiйних технологш.
Сьогоднi у вищих навчальних закладах з метою активiзаип тзнавально! дiяльностi студента потрiбно використовувати ум можливi мультимедiйнi технологи для проведення лекцiй, семiнарських, лабораторних i самостшних занять. Найбiльш ефективними е таю мультимедшт продукти, як: iнтерактивнi доввдники та матерiали для самоосвiти (словники, енциклопедй, ат-ласи, самовчителi рiзних мов тощо); освiтнi програми разом з ^ами або освiтнi програми (ш-терактивнi, iгровi, розважальнi), мета яких — викликати iнтерес i бажання пiзнавати бiльше, пiдвищити яюсть засвоення нового матерiалу.
Вдосконалення персональних комп'ютерiв дозволяе достатньо широко використовувати мультимедшт технологи, яю е сукупшстю рiзних засобiв навчання: текстiв, графiчних зобра-жень, музики, вiдео i мультиплжацп в iнтерактивному режимi, тим самим розширюючи мож-ливостi вдосконалення навчально-виховного процесу.
Щоб оволодiти мультимедшними технологiями, доцiльно ознайомити педагога з арсеналом дидактичних можливостей мультимедшних засобiв навчання, в тому числг
• урiзноманiтнення форм подання шформаил;
• рiзнi типи навчальних завдань;
• створення навчальних середовищ, яю забезпечують «занурення» учня, студента в уя-вний свiт, у певт соиiальнi й виробничi ситуацп;
• широке застосування iгрових технологiй;
• реалiзащя можливостi вiдтворення фрагменту навчально! дiяльностi (предметно-змiстового, предметно-операиiйного i рефлексивного);
• активiзаиiя навчально! роботи учшв, студента, посилення 1х ролi як суб'екта навчально! дшльностц посилення мотивацп навчання. [4].
Серед головних дидактичних функиiй, що реалiзованi за допомогою комп'ютерних технологш у проиесi вивчення навчальних дисциплш, науковщ визначають наступнi:
• тзнавальна;
• розвивальна;
• дослiднииька;
• комунiкативна.
На це актуалiзував увагу К. Д. Ушинський: «Педагог... мае подбати про те, щоб якомога бшьше оргашв чуття — око, вухо, голос, чуття мускульних рухiв i навпъ, якщо можливо, нюх i смак — узяли участь в акт запам'ятовування. За такого дружнього сприяння всiх органiв в актi засвоення ви переможете найлiнивiшу пам'ять» [9, 174]. А далi завдання за викладачем, тому що вдало пвдбраний дидактичний матерiал або iнтерактивнi засоби завершують процес вивчення нового матерiалу, даючи можливiсть виконати завдання самостшно, щоб усе зрозумiти.
Досвщ свiдчить, чим ширше застосовуються комп'ютери у проиесi навчання (не тшьки iнформатики), то тим ранiше учш починають працювати з комп'ютером i ефективнiшi резуль-тати навчання. Шзтше той самий учень стае студентом i у нього е хороша база ще зi школи во-лодiння комп'ютером. Такi студенти набагато краще пристосовуються до сучасного процесу навчання у ВНЗах за допомогою новгтшх технологш.
За останш роки в торговш мережi поряд з тдручниками, посiбниками та зошитами з'явилося чимало автоматизованих навчальних курсiв з iноземних мов, якi е мультимедшними продуктами. Щ програми (електроннi тдручники, комп'ютернi задачники, навчальнi посiбни-ки, гiпертекстовi iнформаиiйно-довiдковi системи — архiви, каталоги, довiдники, енииклопедil, тестуючi та моделюкга програми-тренажери тощо) розробляються на основi мультимедiйних технологiй, якi виникли на стику багатьох галузей знання [2].
Аналiз практики використання мультимедшних продукта (створення програм) показуе, що склалося своервдне зачароване коло: спещалкти, зайнятi змiстом свого навчального курсу, не мають можливоста, а часом i бажання брати участь у процеи створення мультимедiйних програм. Програмкти виконують 1х непрофесiйно, без урахування досвiду педагогiчноl роботи, спеиифiки змктового параметру конкретного навчального матерiалу. Разом з тим, особливо для педагопв-початювщв, необхвдш добре структурованi та змктовно наповненi програми, готовi до використання в реальному навчальному процеи. Досввдчений педагог не завжди готовий
60 Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
сприймати та використовувати навггь добре продуман roTOBi програми, оскiльки вш, як педа-гог-професюнал, мае свою концептуальну лiнiю, свое бачення розв'язання предметжй пробле-ми.
Дoсвiд роботи у вищш шкoлi показуе, що бшьшкть викладачiв пропонуе або демонстра-щю навчального матерiалу у виглядi фрагмента, або вимушуе студента працювати з величез-ним обсягом програм, створених у виглядi енциклoпедiй. При цьому вони написаш як бази да-них або як тренажери i призначенi для його iндивiдуальнoï роботи з персональним комп'ютером. Викладачу-предметнику в даному випадку выводиться роль простого консультанта або пасивного спостертача, навiть за наявнoстi мережевих комушкацш [8]. I такий ви-клад матерiалу не кожного викладача задовольняе.
Кожен педагог на сучасному етат розвитку мультимедiйних технoлoгiй в змoзi створити сам свою презентацiю (об'еднувати в oднiй кoмп'ютернiй прoграмнo-технiчнiй системi текст, звук, вiдеoзoбраження, графiчне зображення та анiмацiю (мультиплiкацiю) для лекцп, практичного заняття чи самостшжй роботи, використовуючи готовий матерiал (словники, енциклопе-дп; атласи, самoвчителi рiзних мов; електрoннi тдручники; вiдеo-фрагменти фiзичних дoслiдiв, вправ з фiзичнoгo виховання, побудови фiгури з геoметрiï тощо), а також свое особисте бачення погляду, виходячи з досввду роботи прoфесioналiв, якi чудово знають свою предметну галузь iз змiстoвoï та методичжй точки зору, можуть дати реальний i бажаний ефект у процес створення навчальних програм. Таю заготовки лекцш можна збертати, тшьки завжди удосконалюючи. Перший раз створюючи таку презентацию, пiдгoтoвка до лекцп потребуе вели^ затрати зусиль та часу у викладача, але в майбутньому значно полегшить йому роботу.
Найбшьш дoцiльнo використовувати мультимедiйнi технoлoгiï на заняттях, якi вимагають вiд викладача максимального використання наочносп, а вщ студента пoстiйнoï уваги, а також лекцш, яю несуть велике теоретичне навантаження.
Змiст мультимедiйнoгo матерiалу мае вщповвдати вимогам навчальнoï програми, мктити не лише теоретичну, а й практичну iнфoрмацiю та не перетворюватися на видовище замiсть на-вчальжй роботи. Дoцiльнo пiдiбранi презентацiï можуть повшстю замiнити iншi засоби навчання, що е одшею iз переваг класiв iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйних технoлoгiй.
Для ефективного використання мультимедiйних засoбiв навчання викладачi повинт ви-рiшили таю завдання:
• дощльтсть використання засоб1в навчання п1д час вивчення навчальжй дисциплши;
• дидактичнi функцп кожного iз засоб1в;
• мiсце мультимедiйних та iнших засоб1в у процем вивчення всiеï теми;
• послвдовшсть викладу навчального матерiалу з допомогою мультимедшжй програми [8].
У процес роботи пoтрiбнo створити алгоритм тдготовки до проведення навчальних занять з використанням мультимедiйних засoбiв та розробити метoдичнi рекoмендацiï щодо створення мультимедiйнoгo супроводу занять. Необхвдний матерiал викладач тдбирае у бiблi-oтечнo-iнфoрмацiйнoму центрi, використовуе iншi джерела шформацп, в тому числi можливос-тi мережi Internet, записуе на електронш нoсiï iнфoрмацiю (в основному CD-RW, DVD-RW, USB Ие8Ь-накопичувач^ хронометрований вiдеo- та аудioматерiал. Створення рiзнoманiтних презентаций — справа доступна. Це тдтверджуе той факт, що створення простих презентацiй розпочинаеться з шюльних рoкiв.
Презентацiя як комп'ютерний документ е послвдовшстю слайдiв, тобто електронних сто-рiнoк. Слайди створюються з використанням попередньо дiбранoгo матерiалу для заняття.
Демонстращя такого документу може ввдбуватися на екранi мoнiтoру комп'ютера чи на великому екраш за допомогою спещальних пристрoïв — мультимедшного проектора, плазменного екрану, мультимедшного плато, телевiзoра тощо. На екран iз текстовою iнфoрмацiею можна подати рiзнoманiтну графiку (статичне зображення, малюнки, фoтoграфiï, схеми, таблицi, мультиплжащя, динамiчне зображення, вiдеoфрагменти), звук (мова, музика, функцюнальт шуми й звуки), гшерпосилання на oкремi сайти. Текст i зображення можуть бути кольоровими, супроводжуватися фонограмою та звуковими ефектами чи голосовим коментарем диктора. Ча-стше демoнстрацiю презентацiï супроводжуе доповвдь oкремoï людини.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
61
При демонстрацп об'екти можуть вiдразу ввдображатися на слайдах, а можуть з'являтися на них поступово, в певний час, визначений доповвдачем для тдсилення наочностi доповiдi та акцентування на особливо важл^ моменти ïï змкту. За потреб доповiдач може порушити ви-значену заздалегiдь послiдовнiсть демонстрацп слайдiв i перейти до будь-я^ сторiнки в довь льному порядку. Програма PowerPoint, що входить до пакету Microsoft Office, дозволяе ство-рювати презентацiï з ефектами ашмацп, включае можливостi малювання простих об'екпв i внесення змiни до малюнюв i фотографiй, вiдображення графiкiв i дiаграм.
За способом подання rnaüdie можна розрiзняти презентацiï:
1. Для супроводу лекцп, виступу — iз записом голосу лектора чи усним супроводом.
2. Слайд-шоу — без супроводу лектора або iз записаним голосом доповiдача.
3. Комбiнована — з усним супроводом, iз записаним голосом, частиною якоï може бути слайд-шоу.
Коли жт^бно показати недоступнi для безпосереднього спостереження явища та проце-си в розвитку й динамщ, мультимедiйнi засоби навчання мають безперечну перевагу над ш-шими засобами. Тому доцшьно використовувати ïх для фжсацл уваги учня на окремих части-нах статичного матерiалу.
Кожен iз застосованих видiв предмета мае власш виражальнi засоби та дидактичш мож-ливостi, що спрямованi на забезпечення оптимiзацiï процесу навчання. Тому мультимедшш програми як своерiдний заЫб навчання можуть забезпечити принципово нову яюсть: обмiн ш-формацiею мiж студентом i технiчною системою ввдбуваеться у дiалоговiй формi, за нерегла-ментованим сценарiем, який кожного разу сприймаеться студентом по-новому, за його розсу-дом, а сама комп'ютерна технологiя навчання органiчно вписуеться в класичну систему, розви-вае i рацiоналiзуе ïï, при цьому забезпечуючи новi можливостi щодо оргашзацп паралельного навчання i контролю знань, надае реальну допомогу практичному впровадженню шдивщуаль зованого навчання.
Для викладачiв, яю не ознайомленi з основами роботи з мультимедiа, з дидактичним осо-бливостями використання презентаций у навчальному процес та не мають змоги ознайомитися з такими матерiалами, жт^бно органiзовувати спецiальне навчання (семiнари, трешнги).
Воно щлеспрямовано не лише на використання програми PowerPoint, а на дидактичш особливосл учительських та учшвських мультимедiйних презентацiй, методику ïх проектуван-ня та створення. Розробку критерив ощнювання учнiвських презентацiй започатковано в про-грамi «Intel® Навчання для майбутнього», яка реалiзуеться в Украïнi з кшця 2004 року [1]. Це потужний та ушкальний засiб для формування в студентiв вмiння виступати перед аудитс^ею, коротко формулювати думку, структурувати доповiдь, використовувати мультимедiйнi засоби i можливоста для iлюстрування вде^ гiпотези, висновкiв. В учнiв чи студенлв формуються нави-чки стисло, чгтко, зручно представити результати дослвджень за допомогою вдало пiдiбраних дiаграм i графiкiв, а також вщтворити найяскравiшi переконливi факти для iмiтацiï думок, iдей.
На практичному занятл з використанням мультимедiйних технологiй викладач може продемонструвати в комп'ютерному клам з одного комп'ютера на вЫ, за допомогою певних програм (наприклад, NetOpSchool), деякi взiрцi виконання завдань, можна також через мульти-медшний проектор на мультимедiйну дошку вивести змiст завдання для обговорення на парт На лабораторне заняття результат своеï роботи кожен студент може висвгтлити через проектор на екран.
Мультимедiйнi програми використовуються як засiб впровадження самостшжй роботи учнiв, студентiв, мультимедiйна шформащя — як iнструктивний та шюстративний матерiал. Також мультимедiю можна використовувати у поеднанш з iншими засобами навчання. Акаде-мiк С. Г. Шаповаленко так пояснював сутнiсть та необхвдшсть такого поеднання: «засоби навчання обслуговують ум моменти навчання: сприймання, осмислення, закрiплення та застосу-вання iнформацiï. Далеко не завжди один i той самий замб може обслуговувати вм цi моменти, тому що функцюнальш можливостi його обмежеш» [6, 56]. Тому залежно ввд того, яке завдання необхвдно розв'язати, учитель-предметник залучае ri або iншi засоби. Так виникають ком-плекси засобiв навчання.
^B^i технологiï не тiльки забезпечують викладачiв та студентiв новими засобами та ресурсами, але й змшюють самi способи комунiкацiï мiж викладачами та студентами.
62
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Отже, впровадження мультимедiйних технoлoгiй, тдвищуе яюсть oсвiти, активiзуе на-вчальну та виховну дiяльнiсть студента, виявляе твoрчi здiбнoстi студентiв, вдосконалюеться самoстiйна робота, забезпечуеться двонаправлешсть.
Новий пiдхiд характеризуеться використанням штерактивних метoдiв, якi забезпечують двонаправлений пoтiк iнфoрмацiï викладач ^ студент i студент ^ студент незалежно ввд фор-ми заняття.
Л1ТЕРАТУРА
1. Intel®Навчання для майбутнього. — К.: Видавнича група BHV, 2004. — 416 с. (Автори адаптаци до укра'шського видання Морзе Н. В., Деменпевська Н. П.).
2. Засядько I. ¡нформацшш технологи в систем! професшно ор1ентовано'1 осв1ти // Осв1та Украши. — 2003. — 8 квггня.
3. Калшша Л., Дорошенко Д., Лашнський В. 1нформацшш ресурси як складова управлшня ВНЗ: №rni технологи навчання // Осв1та. — 2003. — 29 жовтня - 5 листопада.
4. Мадз1гон В. М. Проблематика та перспектива шформатизацп осв1ти. — К., 2006. — 112 с.
5. Нацюнальна б1блютека Украши 1меш Вернадського — http://www.nbuv.gov.ua/
6. Основи нових шформацшних технологш навчання: Пойбник для вчител1в / Авт. кол. за ред. Ю. I. Машбиця. — К.: 1ЗМН, 1997. — 214 с.
7. Сервер тематичних форум1в в Укра'шському Ытернет — http://www.flame.com.ua/
8. Скалш Л. I. Використання шформацшних технологш у формуванш професшно!' компетенцп майбутнього вчителя шоземних мов // Iнoземнi мови. — 2003. — №4. — С. 5-9.
9. Ушинський К. Д. 36 твор1в у 6-ти томах. — К: Рад. школа, 1952. — Т. 4.
Ганна ШЛ1ХТА
СТАН П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ ДО ПРОФОРIGНТАЦIЙНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 З1 СТАРШОКЛАСНИКАМИ
У cmammi euceimneno сучасний стан тдготовки майбутна: euumenie тформатики до прoфoрien-тацшног дiяльnocmi i3 старшокласниками. Результати до^дження базуються на використант методики анкетування.
Постановка проблемы. Шдготовка молод! до життя i пращ була i залишаеться одшею з найважливших сустльних задач. Помилка у ви6ор! професп шод! обертаеться для людини се-рйозними сощальними наслiдками, що проявляються в неможливост реалiзацiï молодими людьми свoïх здiбнoстей i здiйснення власного покликання [1, 3, 4]. Задача вих сощальних ш-ститулв нашого суспiльства — забезпечити гарантовану державну допомогу кожнш людиш в тому, щоб вона правильно обрала профеЫю i, власне кажучи, зробила правильний ви6!р свoеï дол!. На нашу думку, особливе мiсце при викoнаннi таких задач повинно належати школг
Головна мета прoфoрiентацiйнoï д!яльност полягае в поступовому формуванш в школяра внутрiшньoï готовност до усвiдoмленoгo i самoстiйнoгo визначення свого мкця в суспшьств^ а також коректуванню i реалiзацiï перспектив свого розвитку.
Ввдповвдно до «Концепцп профшьного навчання в старшiй школЬ>, затвердженoï ршен-ням кoлегiï Мшосвгги i науки Украïни № 10/12-2 ввд 25.09.2003 р. [2], старша школа мае функ-цюнувати як профшьна.
Учню старших класiв досить важко самостшно визначитись серед великого розмаптя прoфесiй на сучасному етат розвитку суспiльства [3]. Тому йому повинен допомогти вчитель, використовуючи можливост новгтшх iнфoрмацiйних технoлoгiй та свш власний стиль профе-сiйнo-педагoгiчнoï д!ЯЛЬНОСТ [5].
Без сумшву, це досить складна задача, для реалiзацп я^ майбутнiй учитель повинен бути тдготовлений до такого аспекту свoеï прoфесiйнo-педагoгiчнoï д!яльность
Наша стаття прысвячена висвгтленню сучасного стану тдготовки майбутшх вчителiв iнфoрматики до прoфoрiентацiйнoï д!яльност старшокласниками, а також видшення системи педагoгiчних засoбiв прoфoрiентацiйнoï д!яльност вчителя iнфoрматики з використанням новь ттх iнфoрмацiйних технoлoгiй (ШТ).
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
63
