CC BY
9
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-250-254 УДК 616-036.12
Кебкало А. Б., Peümi А. О., Грянила В. В.
МЕТОД ЛАПАРОСКОП1ЧНОТ ОМЕНТОПЕРИТОНЕОПЕКСП ПРИ ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ Д1АЛ1З1 ЯК ЗАС1Б ПРОЛОНГАЦП ЕФЕКТИВНО1 Ф1ЛЬТРАЦ1Т
Нацiональна медична академiя тслядипломно"|" освiти iMeHi П.Л. Шупика (м. Кшв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР: «Роз-робка нових методiв дiагностики та хiрургiчного лiкування захворювань передньо''' черевно''' стшки та органiв черевно''' порожнини», № державно!" рее-страцп - 0110U000994.
Вступ. Метод пролонгацп перитонеально''' деток-сикацп е важливим питанням сучасно''' нефрологи [1,2]. Багато уваги придтяеться усуненню наслiдкiв перитошту, змiнам показникiв кровi тсляопера-цшному веденню хворих, де мав мкце гострий, чи хронiчний перитонiт, однак майже нема даних як ви-значити процес склерозування очеревини i як подо-вжити процес максимального функцюнування оче-ревини.
В доступнiй л^ературЬ опрацьованою нами в доступних базах даних: "Google Scolar", "Scopus", "Orcid" (на англiйськiй, нiмецькiй, французькiй, k-панськiй, укра'шськш та росiйськiй мовах. Пошук проводився по ключовим словам: перитонеальний дiалiз, в'ялотекучий перитонiт, мезотелюцити) нами не виявлено висвiтлення проблеми ранньоУ' дiагнос-тики (виявлення предикторiв раннього тотального склерозування) в'ялопротiкаючого перитошту.
Хiмiчний вплив реагентiв та в'ялопротшаючий латентний перитонiт призводить до склерозування базально'"' мембрани очеревини та зменшення кiлькостi перитонеальних капiлярiв, що веде до нео-дмiнного порушення транспортних процесiв, а отже веде до функцюнально''' недостатностi очеревини. Функцюнальна недостатнiсть - основна причина не-ефективностi перитонеального дiалiзу. В переважнш бiльшостi випадкiв дiагноз встановлюють post factum kw коли змiни вже незворотш, i единим виходом е перехщ на гемодiалаз. Запропонована авторами модель поширеного консервування частини очеревини для подальшого використання дозволяе створити перспективу зниження летальносл в хворих з ХНН збер^ши адекватну ямсть життя.
Метою дослiдження було: створення функцюнально''' моделi вщмежовування верхнього поверху черевно''' порожнинi вщ процесу дiалiзноí детоксика-цп шляхом накладання оментоперитонеопексп.
Об'ект i методи дослщження. Оперативна части-на експерименту виконувалась в асептичних умовах операцшно''' тд iнгаляцiйним ЕТН. Контрольну групу складали 21 патент з класичною методикою постановки перитонеального дренажу для дiалiзу. Групу порiвняння склали 8 хворих яким проведено лапа-поскотчне осумкування верхнього поверху очеревини яку плануеться залучити в процес дiалiзу пiсля вичерпання можливостей нижнього поверху. Осум-ковування проводилось 4 хворим шляхом тдши-вання [3] великого сальника до парiентальноí очеревини шшим 4 оментопертонеопешя проводилась шляхом бiозварювання. Хворим з перитонеопешею
було встановлено модифiкований перитонеальний двохзондовий дренаж (рис. 1).
Ч
Рис. 1. Модифiкований перитонеальний двохзондовий дренаж.
Один канал використовувався власне для дiа-лiзу шший встановлювався в верхнiй поверх для контролю герметизму (якщо по верхньому дренажу з'являеться дiалiзат герметизму не досягнуто).
В ходi дослiдження порiвнювали рiвень сечовини креатину на та кал^ одразу до та тсля дiалiзу [1,4]. Також визначали середню щотижневу динамiку змiн показникiв та середньомкячш показники. В експе-римент було порiвняно ефективнiсть герметизацп серед виконаних оментоперитонеопексш оцiнено раннi та вщдалеш пiсляоперацiйнi результати [5,6].
Ус дослiдження проведено з дотриманням осно-вних положень GСР (1996), Конвенцп Ради бвропи про права людини та бiомедицину (вiд 04.04.1997), ГельанськоУ декларацп Всесв^ньоУ медичноУ асоци
Рис. 2. Модифшований лапароскопiчний iнструмент для бiоелектрозварювання тканин «Нагтотс».
Рис. 3. Вщображення шкали болю в залежностi вщ методу фiксацГl' очеревини.
ацп про етичнi принципи проведення наукових ме-дичних дослщжень за участю людини (1964-2013), наказiв МОЗ УкраУни № 690 вщ 23.09.2009, № 616 вщ 03.08.2012.
Результати досл1джень та ix обговорення. Серед хворих яким проведено оментоперитонеопексiю 50% хворим (4 пацгёнта) пщшивання сальника до очеревини непереривним швом шшим 50% хворих (4 патента) проводили бiоелектрозварювання [7,8] модифтованим лапароскопiчним iнструментом «Harmonic» (Ethicon Endo-Surgery, Inc., Cincinnati, OH, USA) (рис. 2).
100% герметизму очеревини вдалось досягти лише в пащенлв яким проводили електробiозварювання в грут з пiдшиванням сальника до очеревини неперервним швом л^атурою 2.0 втрил досягти герметику вдалось лише в 50% пащетчв в 2 i3 4 випадкiв.
Фшсащю сальника до очеревини проводили по уявнш горизонталы-пй лшп на рiвнi пупка. Протягом тижня вимiрювали рiвень больових вiдчуттiв по аналогов^ шкалi вiд 1 до 10.
В грут з л^атурною методикою середнш рiвень болю протягом тижня був вище нiж в групi з електро-зваркою - 4 бали проти 2 (рис. 3).
Головним питанням яке щкавило нас було визна-чення можливосп досягнення адекватно! дезшток-сикацп використовуючи для цього лише половину плош^ парiентальноl очеревини, а другу половину за-консервовано для використання коли можливостей
то' яка функцюнуе буде не достатньо [8,9]. Ще одне питання яке потребуе дослiдження час «старшня» очеревини, чи не спровокуе такий метод швид-кий склероз очеревини? Попередн дослщження проведенi на моделях тварин доводили ефектившсть цього методу [3,10-12]. Зв'язку з чим хворим до та тсля дiалiзу набирали для порiв-няння бiохiмiчнi показники сечовини креатиншу та калiю. В грут I показ-ник рiвня калiю до операцп склав 5,75 ммоль/л, тсля операцп 5,53 ммоль/л, в грут II рiвень креатиншу до дiалiзу 565,37 мкмоль/л, тсля дiалiзу 537,87 мкмоль/л. Про-вiвши статистичну обробку даних достодрноТ рiзницi не було виявлено р> 0,7. Що свiдчить про достатнiй рiвень детоксикацп i перспективнiсть застосування
даного методу дiалiзу.
Рис. 4. Середш показники креатинiну кровi.
Рис. 5. Середнi показники калiю кровi.
Контроль показнишв дезштоксикацп проводили протягом м^яця в групi з оментоперитонеопексiею визначаючи середньо тижневу та середньомiсячну динамту змiн бiохiмiчних показникiв. Вiдмiчалась незначна тенденщя до збiльшення ефективност1 дезштоксикацп, що виражалось у зниженнi на 4,9% середшх показникiв креатинiну, на 12,1% кал^, показники сечовини були майже без змш (пщвищення на 1,9%) (рис. 4, 5, 6). Очевидно поштовхом до цього стало поступове розтягування очеревини та сальника та збтьшення площ1 мембрани яка бере участь у дiалiзi.
В тсляоперацшному перiодi нагно-ення рани вiдмiчалось в 1 патента з контрольно!' групи яке було лшвщова-но застосуванням антибютикотерапп та не потребувало демонтажу дренажу [2,13]. В грут порiвняння не було вщ-мiчено епiзодiв нагноення натомкть в групi порiвняння в 2 випадках з ли гатурним методом вiдмiчена мiграцiя дренажу. В 1 випадку дренаж з газо-вим балончиком мiгрував в нижшй поверх, в iншому дiалiзний дренаж мiгрував в зону, що розташована над оментоперитонеопесiею. Слiд вiдмiти-ти, що в обох цих випадках встановле-
но розгерметизац1ю поверхт черевно! порожнини.
Мiграцiя дренажу в 1 випадку (зми щення над л^ею оментоперитонео-пексieю) призвела до неможливост подальшого проведення етапi деток-сикацií так як не вдавалось повнютю евакуювати дiалiзат. Такий результат, скорш за все, зумовлений формуван-ням невелико! сумки навколо дренажу [14-18].
Окремо було проаналiзовано змшу цитологiчну картину перитонеаль-них змивiв в пацiентiв з мiгруванням дренажу. Оцшювали показники абсолютного числа клп"ин та Ух процентне стввщношення. Змиви представлен! нейтрофiлами, макрофагами, пстюци-тами, лiмфоцитами, еозинофiлами, мезотелюцита-ми. Ктьшсть лiмфоцитiв та нейтрофiлiв перитоне-альних змивiв наростала поступово з максимальним значенням на 3 добу, мезотелюцити в стадп мiтозу зникли вже на 2 добу, проте виявлялось багато ушко-джений клп-ин, що свiдчить про вкрай агресивний вплив дiалiзату та послiдуючий склероз очеревини [2,19,20]. В ходi дослщження встановлено, що най-бiльш реактивну реакщю у вiдповiдь на дiалiзат вщ-мiчено серед макрофагiв та еозиноф^в.
При повторнiй постановцi дренажу було виявле-но дiлянки ушкоджено! очеревини якi сформували мiшок навколо дренажа [2]. Матерiал при пстолопч-ному дослiдженнi характеризувався вiдсутнiстю по-кривного епiтелiю потовщеною базальною мембраною та рясними фiброзним вщкладеннями у вигляд1 лiмфоцитiв, фiброцитiв фiброзних та еластичних волокон.
Рис. 6. Середш показники сечовини KpoBi. Висновки
1. Запропонована модель герметичного вщмеж-овування верхнього та нижнього поверху черевноУ порожнини можливе шляхом застосування бюзва-рювання.
2. Вщмежований поверх очеревини який активно використовуеться для дiалiзу забезпечуе достатнiй та адекватний рiвень детоксикацiУ та статистично не вiдрiзняеться вiд контрольно!' групи.
3. Раны пюляоперацшы гiстологiчнi результати не показали рiзницi в групах порiвняння однак питання швидкостi в грут з меншою площею дiалiзу «старш-ня очеревини» потребуе подальшого дослщження.
Перспективи подальших досл1джень. В подаль-шому плануеться удосконалення моделi катетеру для перитонеального дiалiзу та процедури перитонеаль-ного дiалiзу загалом, шляхом мiнiмiзацiУ ускладнень та оптимiзацiУ проведення замiсноУ терапп для хво-рих на хронiчну хворобу нирок.
Л^ература
1. Savitskiy IV, Chipovyaz SV, Belash OV, Vastyanov RS, Znamerovskiy SG, Lenik RG, i dr. Issledovanie gematologicheskih pokazateley pri eksperimentalnom peritonite. Klinicheskaya hirurgiya. 2018;85(6):63-6. [in Russiаn].
2. Garosi G. Different aspects of peritoneal sclerosis. In: RoncoC. (eds). Contributions to nephrology 2003; 140. Peritoneal dialysistoday: 18-29. Karger.
3. Vakalopoulos KA. Sutureless closure of colonic defects with tissue adhesives: an in-vivo study in the rat. Am J Surg. 2016;213(1):151-8. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2016.05.009
4. Wu Z, Boersema GS, Vakalopoulos KA. Critical analysis of cyanoacrylate in intestinal and colorectal anastomosis. J Biomed Mater Res B Appl Biomater. 2014;102(3):635-42. DOI: 10.1002/jbm.b.33039
5. Alonso JM, Alves AL, Watanabe MJ, Rodrigues CA, Hussni CA. Peritoneal response to abdominal surgery: the role of equine abdominal adhesions and current prophylactic strategies. Vet Med Int. 2014;2014:279730. DOI: 10.1155/2014/279730
6. Saed GM, Fletcher NM, Diamond MP. The Creation of a Model for Ex Vivo Development of Postoperative Adhesions. Reprod. Sci. 2016 May;23(5):610-2. DOI: 10.1177/1933719115607997
7. Kraemer B, Scharpf M, Planck C. Randomized experimental study to investigate the peritoneal adhesion formation of conventional monopolar contact coagulation versus noncontact argon plasma coagulation in a rat model. Fertil Steril. 2014;102(4):1197-202. DOI: https://doi. org/10.1016/j.fertnstert.2014.07.007
8. Poroyskiy SV, Poroyskaya AV, Bulyicheva OS. Morfometricheskaya harakteristika parietalnoy i vistseralnoy bryushinyi v dinamike posle naneseniya operatsionnoy travmyi razlichnogo ob'ema. Vestnik VolgGMU. 2014;51(3):102-7. Dostupno: https://cyberleninka.ru/article/n/ morfometricheskaya-harakteristika-parietalnoy-i-vistseralnoy-bryushiny-v-dinamike-posle-naneseniya-operatsionnoy-travmy-razlichnogo [in Russiаn].
9. Kosovskih AA, Kan SA, Churlyaev YuA. Korrektsiya narusheniy mikrotsirkulyatsii pri rasprostranennom gnoynom peritonite. Hirurgiya. Zh-l im. N.I. Pirogova. 2013;6:41-4. Dostupno: http: //www.fesmu.ru/elib/Article.aspx?id=261788 [in Russiаn].
10. Tabibian N, Swehli E, Boyd A. Abdominal adhesions: a practical review of an often overlooked entity. Annals of Medicine and Surgery. 2017;15:9-13. DOI: 10.1016/j.amsu.2017.01.021
11. Ruben RM Vogels, Joanna WAM Bosmans, Kevin WY van Barneveld, Vincent Verdoold, Selwyn van Rijn, Marion JJ Gijbels, et al. A new poly (1,3-trimethylene carbonate) membrane provides effective adhesion reduction after major abdominal surgery in a rat model. Surgery. 2015;6(157):1113-20. DOI: https://doi.org/10.1016/jj.surg.2015.02.004
12. Bosmans JW, Moossdorff M, Al-Taher M, van Beek L, Derikx JP, Bouvy ND. International consensus statement regarding the use of animal models for research on anastomoses in the lower gastrointestinal tract. Int J Color Dis. 2016;31(5):1021-30. DOI: 10.1007/s00384-016-2550-5
13. Pawar AY, Biswas SK. Postoperative spine infections. Asian Spine J. 2016;10(1):176-83. DOI: 10.4184/asj.2016.10.1.176
14. Lipatov VA. Kontseptsiya profilaktiki posleoperatsionnogo spaechnogo protsessa bryushnoy polosti s primeneniem barernyih sredstv [avtoreferat]. Kursk; 2013. 35 s. Dostupno: http://medical-diss.com/medicina/kontseptsiya-profilaktiki-posleoperatsionnogo-spaechnogo-protsessa-bryushnoy-polosti-s-primeneniem-bariernyh-sredstv-eksp [in Russiаn].
15. Boyko VV, Evtushenko DA. Sposob profilaktiki spaykoobrazovaniya u ranee operirovannyih bolnyih na organah bryushnoy polosti. «Innovatsii v nauke»: sbornik statey po materialam XXV mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. 2013. s. 22-7. Dostupno: https://elibrary. ru/item.asp?id=20316012 [in Russian].
16. Kondratovich LM. Osnovyi ponimaniya formirovaniya spaechnogo protsessa v bryushnoy polosti, intraoperatsionnaya profilaktika protivospaechnyimi barernyimi preparatami (obzor literaturyi). Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy. 2014;21(3):169-73. Dostupno: https:// cyberleninka.ru/article/n/osnovy-ponimaniya-formirovaniya-spaechnogo-protsessa-v-bryushnoy-polosti-intraoperatsionnaya-profilaktika-protivospaechnymi [in Russian].
17. Zhura AV, Tretyak SI, Hryischanovich VYa, Makarevich ZhA. Eksperimentalnaya model peritonealnyih spaek. Eksperimentalnaya hirurgiya. 2017;25(4):333-9. DOI: 10.1484/2305-0047.2017.4.333 [in Russian].
18. Nasretdinov IG, Ishkinin RE, Garipov II. Protivospaechnyie sposobyi obrabotki bryushnoy polosti. Novaya nauka: problemyi i perspektivyi. 2016;4-2:30-3. Dostupno: https://elibrary.ru/item.asp?id=25779768 [in Russian].
19. Tihonov VI, Plotnikov MB, Logvinov SV, Grischenko MYu, Shkatov DA. Vliyanie antioksidantnogo kompleksa na protsessyi spaykoobrazovaniya v eksperimente. Voprosyi rekonstruktivnoy i plasticheskoy hirurgii. 2014;48(1):31-40. Dostupno: http://journals.tsu.ru/plastic_ surgery/&journal_page=archive&id=1150&article_id=21524&page=&sort=otherInfo&sort_napr=asc [in Russian].
20. Viglino G, Neri L, Feola M. Peritoneal ultrafiltration in congestive heart failure-findings reported from its application in clinical practice: a systematic review. J Nephrol. 2015 Feb;28(1):29-38. DOI: 10.1007/s40620-014-0166-9
МЕТОД ЛАПАРОСКОП1ЧНО1 ОМЕНТОПЕРИТОНЕОПЕКСП ПРИ ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ Д1АЛ1З1 ЯК ЗАС1Б ПРОЛОНГАЦП ЕФЕКТИВНО1 ФШЬТРАЦП Кебкало А. Б., Рейт А. О., Грянила В. В.
Резюме. ABTopai^ в дослщженш було створено моделi герметичного вiдмежовувaння верхнього Ta ниж-нього поверху шляхом нaклaдaння оментоперитонеопексп, створено мщне Ta герметичне з'eднaння, викори-стовуючи влaснi ткaнини. Оментоперитонеопексiя техшчно виконувaлaсь двомa методaми: лiгaтурним a6ci бiоелектрозвaрювaнням ткaнини.
Ключовi слова: оментоперитонеопешя, перитонеaльний дiaлiз, очеревинa, склероз очеревини.
МЕТОД ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ОМЕНТОПЕРИТОНЕОПЕКСИИ ПРИ ПЕРИТОНЕАЛЬНОМ ДИАЛИЗЕ КАК СПОСОБ ПРОЛОНГАЦИИ ЭФФЕКТИВНОЙ ФИЛЬТРАЦИИ Кебкало А. Б., Рейти А. О., Грянила В. В.
Резюме. Авторaми в исследовaнии было создaно модели герметичного отделения верхнего и нижнего этaжa брюшной полости, путем нaложения оментоперитонеопексии, создaно прочное и герметичное соединение, используя собственные т^ни. Оментоперитонеопексия технически выполнялaсь двумя методaми: лигатурным или биоэлектросвaривaнием ткaней.
Ключевые слова: оментоперитонеопекия, перитонеaльный диaлиз, брюшинa, склероз брюшины.
METHOD OF LAPAROSCOPIC OMENTOPERITONEOPEXY AS A MEANS FOR PROLONGING EFFECTIVE FILTRATION IN PERITONEAL DIALYSIS
Kebkalo A. B., Reiti A. O., Hrianyla V. V.
Abstract. Although the peritoneum has a significant reparative potential, it should be remembered that the effect of dialysate in case of peritoneal detoxification on the average within 5-6 years leads to irreversible process, namely, total peritoneal sclerosis. Therefore, limiting the part of peritoneum from aggressive effects of dialysis solution for its further use is an important task of the present-day nephrology. The authors of research have developed hermetic limiting models of the upper and lower floors by means of omentoperitoneopexy, as well as strong and hermetic connection applying proper tissues. Omentoperitoneopexy has been technically performed by two methods: ligation or bioelectric welding of tissues. The operation part of the research has been carried out under aseptic operating conditions with inhalation ETH. The control group included 21 patients with classical method application for placement of peritoneal drainage for dialysis.
The comparison group consisted of 8 patients with laparoscopic sac formation of the peritoneal upper floor which was planned to be involved in the dialysis process after the possibilities of the lower floor have been exhausted. Sac formation was carried out in 4 patients by fixing a greater omentum to the parietal peritoneum; omentoperitoneopexy with bioelectric welding was performed in 4 other patients.
Modified peritoneal double-probe drainage was introduced in patients with peritoneopexy. One canal was used for dialysis itself; another was placed in the upper floor to control hermeticity (if dialysate appears along the upper drainage - hermeticity does not occur). The level of urea, creatinine and potassium was compared directly before and after dialysis. The average weekly dynamics of changes in indicators as well as the average monthly indicators have been also determined in the study. The effectiveness of hermeticity in omentoperitoneopexy was compared and evaluation of early and late postoperative results was carried out. Wound suppuration in the postoperative period was observed in 1 patient of the control group which was eliminated with antibiotic therapy and did not require drainage removal. The episodes of suppuration were not observed in the comparison group, but drainage migration was determined in 2 cases in patients of this group with ligation. In 1 case, the drainage with a gas cylinder migrated to the lower floor; in one more case, the dialysis drainage migrated to the area above omentoperitoneopexy. It should be noted that in both cases the loss of hermeticity of the abdominal cavity floors was determined. Drainage migration in the first case (shifting above the line of omentoperitoneopexy) made it impossible to continue detoxification stage, because it was not possible to evacuate dialisate completely. It was caused by formation of small sac around the drainage. When the drainage was applied again, the areas of damaged peritoneum forming the sac around the drainage were observed. The histological examination of material has determined the absence of surface epithelium, thickened basement membrane and abundant fibrous deposits in the form of lymphocytes,
fibrocytes, fibrous and elastic fibers. The model of hermetic limiting the upper and lower floors of the abdominal cavity by means of bio-welding was proposed in the study. Delimited peritoneum floor which was actively used for dialysis provided sufficient and adequate level of detoxification and was not statistically different from the control group. Early postoperative histological data did not determine the difference in the comparison groups; however, the issue on «peritoneum ageing» rate in group with a smaller dialysis area requires the further study. Key words: omentoperitoneopexy, peritoneal dialysis, peritoneum, peritoneal sclerosis.
Рецензент - проф. Дудченко М. О. Стаття надшшла 13.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-254-258 УДК 616.314-07+616.314-085+616-007.23+616.716+618.173 Солоджук Ю. I., Рожко М. М., Денисенко О. Г., Ярмошук I. Р. ВИКОРИСТАННЯ ОСТЕОПЛАСТИЧНОГО МАТЕР1АЛУ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
ПРИ АТРОФП КОМ1РКОВОГО В1ДРОСТКА ВЕРХНЬОТ щелепи та частини НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ В ПО6ДНАНШ З осеТн-пдроксиапатитним комплексом
ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франшвськ)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Комплексна оцнка та оптимiзацiя методiв прогнозування, дiагностики та лтування стоматолопчних захворю-вань у населення рiзних вiкових груп», № державно! реестрацП' 0114и001788.
Вступ. Важливою складовою для забезпечення успiшного ортопедичного лтування хворих е наяв-нiсть достатньо' висоти та ширини кiстковоí тканини комiркового вiдростка верхньо' щелепи та частини нижньо' щелепи [1,2]. Дуже часто у хворих тсля втра-ти зубiв спостерiгаеться втрата юстковоУ тканини, що з часом прогресуе та може призводити до виникнення складних анатомiчних умов для проведення стомато-лопчного лiкування. Атрофiя комiркового вiдростка верхньо' щелепи та частини нижньо' щелепи е при-родним процесом, що виникае внаслщок втрати зубiв, та в результатi вщсутност навантаження [3] (рис. 1).
Найчастше протягом кiлькох тижнiв пiсля вида-лення зубiв спостерiгаеться втрата юстковоУ тканини. Згусток кровi, який утворюеться в комiрцi пiсля ви-далення зуба, достатньо часто заповнюе и неповыс-тю [4,5]. Процес загоення рани тсля видалення зуба в нормi про^кае безболiсно, зазвичай на третм день пiсля видалення проявитися першi ознаки появи ет-тел^ в комiрцi та починаеться формування грануля-цiйноí тканини. В наступи 7-8 дыв основна частина кров'яного згустку замщуеться грануляцiями, одно-часно з цим процесом вщбуваеться утворення нового шару еттелю Сам згусток збер^аеться в цей час ттьки всерединi комiрки.
В перюд з 14 по 18 день вщбуваеться повна етте-лiзацiя, тобто заповнення дефекту слизово' оболонки вае'( поверхнi рани. У цей час комiрка заповнена гра-нуляцiйною тканиною. Через мкяць кiсткова тканина частково заповнюе комiрку, в напрямку вщ бокових поверхонь до центру [6,7].
Коли юсткова тканина е сформованою, кра' комiр-ки i комiркова кiсткова тканина резорбуеться [8], внаслщок чого комiрковий вiдросток на мюц видаленого зуба стае нижчим i тоншим (рис. 2). Вiдомi ефективн1 хiрургiчнi методики для проведення реконструктив-них операцiй на щелепах iз використанням остеоплас-тичних матерiалiв рiзного походження.
Рис. 1. А. Наявшсть жувального навантаження. Б. Вiдсутнiсть жувального навантаження та втрата шстковоТ тканини. (Мал. з пiдручника «Implant treatment planning for the edentulous patient»., E. Bedrossian., 2011).
Важливою складовою перед проведенням таких операцм е детальне обстеження загального стану хворого та мюця проведення оперативного втручання [9].
ycnix чи невдача стоматолопчного лiкування бага-то в чому залежить вщ висоти та ширини кютковоУ тканини. Дефщит ширини може спричиняти складысть проведення дентальноУ iмплантацiУ, чи призводити до неможливост УУ проведення без додаткових xiрур-гiчниx заxодiв. Ще до недавнього часу таким хворим проводилось ортопедичне л^ування неодноразово та
Рис. 2. Атрофiчнi змiни комiркового вiдростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи внаслiдок вiдсутностi оклюзшного навантаження (Мал. з пiдручника «Implant treatment planning for the edentulous patient»., E. Bedrossian., 2011).
