CC BY
11
fibrocytes, fibrous and elastic fibers. The model of hermetic limiting the upper and lower floors of the abdominal cavity by means of bio-welding was proposed in the study. Delimited peritoneum floor which was actively used for dialysis provided sufficient and adequate level of detoxification and was not statistically different from the control group. Early postoperative histological data did not determine the difference in the comparison groups; however, the issue on «peritoneum ageing» rate in group with a smaller dialysis area requires the further study. Key words: omentoperitoneopexy, peritoneal dialysis, peritoneum, peritoneal sclerosis.
Рецензент - проф. Дудченко М. О. Стаття надшшла 13.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-254-258 УДК 616.314-07+616.314-085+616-007.23+616.716+618.173 Солоджук Ю. I., Рожко М. М., Денисенко О. Г., Ярмошук I. Р. використання остеопластичного матер1алу тваринного походження
при атрофп ком1ркового в1дростка верхньот щелепи та частини нижньот щелепи в по6днанш з осеТн-пдроксиапатитним комплексом
ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Комплексна оцнка та оптимiзацiя методiв прогнозування, дiагностики та лтування стоматолопчних захворю-вань у населення рiзних вiкових груп», № державно! реестрацП' 0114и001788.
Вступ. Важливою складовою для забезпечення успiшного ортопедичного лтування хворих е наяв-нiсть достатньо' висоти та ширини кiстковоí тканини комiркового вiдростка верхньо' щелепи та частини нижньо' щелепи [1,2]. Дуже часто у хворих тсля втра-ти зубiв спостерiгаеться втрата юстковоУ тканини, що з часом прогресуе та може призводити до виникнення складних анатомiчних умов для проведення стомато-лопчного лiкування. Атрофiя комiркового вiдростка верхньо' щелепи та частини нижньо' щелепи е при-родним процесом, що виникае внаслщок втрати зубiв, та в результатi вщсутност навантаження [3] (рис. 1).
Найчастше протягом кiлькох тижнiв пiсля вида-лення зубiв спостерiгаеться втрата юстковоУ тканини. Згусток кровi, який утворюеться в комiрцi пiсля ви-далення зуба, достатньо часто заповнюе и неповыс-тю [4,5]. Процес загоення рани тсля видалення зуба в нормi про^кае безболiсно, зазвичай на третм день пiсля видалення проявитися першi ознаки появи ет-тел^ в комiрцi та починаеться формування грануля-цiйноí тканини. В наступи 7-8 дыв основна частина кров'яного згустку замщуеться грануляцiями, одно-часно з цим процесом вщбуваеться утворення нового шару еттелю Сам згусток збер^аеться в цей час ттьки всерединi комiрки.
В перюд з 14 по 18 день вщбуваеться повна етте-лiзацiя, тобто заповнення дефекту слизово' оболонки вае'( поверхнi рани. У цей час комiрка заповнена гра-нуляцiйною тканиною. Через мкяць кiсткова тканина частково заповнюе комiрку, в напрямку вщ бокових поверхонь до центру [6,7].
Коли юсткова тканина е сформованою, кра' комiр-ки i комiркова кiсткова тканина резорбуеться [8], внаслщок чого комiрковий вiдросток на мюц видаленого зуба стае нижчим i тоншим (рис. 2). Вiдомi ефективн1 хiрургiчнi методики для проведення реконструктив-них операцiй на щелепах iз використанням остеоплас-тичних матерiалiв рiзного походження.
Рис. 1. А. Наявшсть жувального навантаження. Б. Вiдсутнiсть жувального навантаження та втрата шстковоТ тканини. (Мал. з пiдручника «Implant treatment planning for the edentulous patient»., E. Bedrossian., 2011).
Важливою складовою перед проведенням таких операцм е детальне обстеження загального стану хворого та мюця проведення оперативного втручання [9].
ycnix чи невдача стоматолопчного лiкування бага-то в чому залежить вщ висоти та ширини кютковоУ тканини. Дефщит ширини може спричиняти складысть проведення дентальноУ iмплантацiУ, чи призводити до неможливост УУ проведення без додаткових xiрур-гiчниx заxодiв. Ще до недавнього часу таким хворим проводилось ортопедичне л^ування неодноразово та
Рис. 2. Атрофiчнi змiни комiркового вiдростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи внаслiдок вiдсутностi оклюзшного навантаження (Мал. з пiдручника «Implant treatment planning for the edentulous patient»., E. Bedrossian., 2011).
школи безусшшно [10,11]. Проте, в даний час, в таких випадках проводиться реконструкщя атрофованого K0MipK0B0r0 вiдростка верхньоТ щелепи чи частини нижньоТ щелепи [12].
Мета дослщження: оцiнити стан комiркового вщ-ростка верхньоТ щелепи та ко1^рковоТ частини нижньоТ щелепи за клЫчними та рентгенолопчними даними у жшок постменопаузального перiоду до та шсля хiрур-гiчного лiкування з використанням остеопластичного матерiалу тваринного походження та осеТн-пдроксиа-патитного комплексу.
Об'ект i методи дослiдження. Нами було проведено обстеження 57 хворих, i3 атрофieю комiрково-го вiдростка верхньоТ щелепи та комiрковоТ частини нижньоТ щелепи, групи дослiджень складали жшки вiком 50-60 рокiв. З них атрофiя комiркового вiдростка верхньоТ щелепи спостер^алась у 26 хворих (45,61%) та частини нижньоТ щелепи у 31 хворих (53,39%). Кж-шчш методи обстеження включали:
- опитування хворих (враховували скарги хворих, тривал^ь захворювання, наявшсть та характер хро-нiчних соматичних захворювань, ранiше проведеного лтування, хiрургiчного втручання та його результати);
- огляд ротовоТ порожнини, стану наявних зубiв i пальпацш слизовоТ оболонки, язика, колiр ясен.
Для обстеження стану шстковоТ тканини щелеп ви-користовували рентгенологiчнi методи: ортопантомо-графiю та конусно-променеву комп'ютерну томогра-фiю. Зокрема пiд час рентгенолопчного обстеження проводили оцiнку стану наявних зубiв, стану шстковоТ тканини, ТТ висоту та ширину в дшянщ комiркового вщ-ростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи, наявшсть чи вщсутшсть шсткових дефемчв.
Було проведено 57 хiрургiчних втручань з приводу атрофп комiркового вщростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи. Попередньо перед хiрургiчним втручанням хворi були подiленi на 3 групи: I група -19 хворих iз атрофieю комiркового вiдростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи з остеопешею, з1 зниженою щiльнiстю шстковоТ тканини яким проводилось хiрургiчне лiкування атрофп шстковоТ тканини розробленим нами способом; II група - 19 хворих is атрофiею комiркового вiдростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи з остеопешею, зi зниженою щшьшстю шстковоТ тканини яким проводилось хiрур-гiчне лiкування атрофп шстковоТ тканини щелеп iз використанням остеопластичного матерiалу тваринного походження; III група - 19 хворих iз атрофiею комiр-кового вiдростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи iз показниками щтьносп шстковоТ тканини в межах норми, яким проводилось хiрургiчне лтуван-ня атрофп шстковоТ тканини щелеп iз використанням остеопластичного матерiалу тваринного походження.
В результатi дослщження нами було запропонова-но використання остеопластичного матерiалу тваринного походження «Cerabone» та колагеновоТ мемб-рани «Jason» в поеднанш з осеТн-пдроксиапатитним комплексом «Остеогенон». Попередньо, перед тим як провести хiрургiчне втручання, проводилось кли нiчнi та додатковi методи обстеження стану наявних зубiв, твердих та м'яких тканин ротовоТ порожнини, при потребi проводилось додаткове стоматолопчне лтування. За 30 днiв перед оперативним втручанням здшснювали додаткову стимуляцш кiсткового утво-
рення, для чого призначали «Остеогенон» по 830 мг 2 рази на добу упродовж 30 дшв.
Запропонована нами хiрургiчна методика поляга-ла у проведенш вертикальних розрiзiв з вестибуляр-ноТ сторони вiдступаючи вiд дiлянки вщсутнього зуба (зубiв) на один зуб в медiальну та дистальну сторони, з'еднанш вертикальних розрiзiв мiж собою горизон-тальним розрiзом по гребеш комiркового вiдростка верхньоТ щелепи чи частини нижньоТ щелепи, вщ-сепаруванш слизово-окiстного клаптя, провокуван-нi кровотечi проведенням декортикаци, заповненн1 порожнини остеопластичним шстковим матерiалом «CeraBone», пiсля чого встановлювали резорбуючу колагенову мембрану «Jason», здшснювали мобш-зацш слизово-окiстного клаптя шляхом проведення горизонтально'! перюстотоми, сшвставляли краТ рани i рани i фiксували почергово горизонтальними матрац-ними та класичними вузловими швами. Хворим в шс-ляоперацшному перiодi призначали антибютикотера-пiю, протизапальну терапiю та знеболюючу терашю. Повторнi клiнiчнi дослщження проводили через 1, 6, 12 мкящв. Рентгенологiчне дослiдження проводили через 12 мкящв.
Результати дослiдження та Тх обговорення. При проведеннi пiсляоперацiйних оглядiв було виявлено, що переб^ пiсляоперацiйного перiоду клiнiчними та рентгенолопчними даними дещо вiдрiзнявся. Проте, у результат проведеного лiкування, позитивний кли нiчний ефект був досягнутий у вах хворих iз aтрофiею щелеп. Найбшьш ефективним було хiрургiчне лтуван-ня у хворих I групи, яке проводилось за розробленим нами способом iз використанням остеопластичного мaтерiaлу тваринного походження та осеТн-пдрокси-апатитного комплексу. На 6-7 день у даних хворих не спостер^ались ознаки запалення. Колатеральний набряк м'яких тканин зникав на п'яту добу. ^сляопе-рацшна рана загоювалась первинним натягом. Бо-люч^ь при пальпаци шсляоперацшноТ рани не спо-стерiгaлaсь, з вщсутшстю клiнiчних ознак запалення. При обстеженш хворих II та III груп, середнш вiк яких становив 52,1 ± 1,2 роки, у 83,4% хворих клЫчно спо-стер^алось збереження висоти та ширини шстковоТ тканини.
Проте термiн пiсляоперaцiйних ознак запалення зашзнювався на 2-3 дш. Ознаки запалення проходили бiльш виражено в порiвняннi iз хворими I групи. Важ-ливим показником ефективност даного лiкувaння е вiддaленi результати шсля проведеного хiрургiчного втручання. Через 14-16 мкящв пiсля проведеного ли кування клiнiчно та рентгенологiчно спостеркалось збереження висоти та ширини шстковоТ тканини у 95,2% хворих I групи, 85,1% хворих II групи, 80,3% хворих III групи. Таким чином, шсля проведених нами до-слщжень можна стверджувати, що розроблена нами методика хiрургiчного лтування атрофп комiркового вiдросткa верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи у жшок постменопаузальному перiодi iз використанням остеопластичного мaтерiaлу тваринного походження та осеТн-пдроксиапатитного комплексу дозволяе aктивiзувaти процеси регенерацп юстковоТ тканини щелеп, що в подальшому може бути застосо-вано у хiрургiчнiй прaктицi.
За даними повторноТ комп'ютерноТ томографп через 12 мiсяцiв у хворих I групи спостер^алось збереження висоти та ширини юстковоТ тканини. При
обстеженш хворих I групи, середнш BiK яких складав 51,6 ± 1,6 роки, xipypri4He лiкування проводилось за запропонованою нами методикою та призначенням осеТн-пдроксиапатитного комплексу. Шви було знято на 12 день шсля хiрургiчного втручання. Загоення шсляоперацшноТ рани вiдбувалось первинним натягом. За даними комп'ютерноТ томографп спостерiгалось збереження шстковоТ тканини, що в подальшому дозволило створити достатнi умови для проведення ор-топедичного лiкування.
При обстеженнi хворих II групи, середнш вт яких складав 52,9 ± 1,1 роки, шви було знято на 12 день шсля хiрургiчного лiкування, загоення шсляоперацшноТ рани вiдбувалось первинним натягом. За даними комп'ютерноТ томографп спостер^алось збшьшення об'ему шстковоТ тканини у 17 хворих, в 3 хворих не вщ-булось загоення шсляоперацшноТ рани, ТТ iнфiкування та в подальшому вiдторгнення кiсткового матерiалу у зв'язку iз недотриманням рекомендацш.
При обстеженнi хворих III групи, середнш вт яких складав 51,6 ± 1,3 роки, пiсля проведеного шви було знято на 12 день шсля хiрургiчного лтування, загоення шсляоперацшноТ рани вщбувалось первинним натягом. За даними комп'ютерноТ томографп спостер^а-лось збереження об'ему юстковоТ тканини у 16 хворих, в 4 хворих не вщбулось загоення шсляоперацшноТ рани, ТТ шфтування та в подальшому вщторгнення шсткового матерiалу у зв'язку iз недотриманням рекомендацш лтаря в шсляоперацшному перiодi.
Таким чином, на основi отриманих клiнiчних ре-зультатiв та результат рентгенологiчного дослщжен-ня, можна вважати, що розроблена нами методика хiрургiчного лтування атрофп комiркового вщростка верхньоТ щелепи та частини нижньоТ щелепи шляхом використання кiсткового матерiалу тваринного похо-дження в поеднанш з осеТн-пдроксиапатитним комплексом, дозволяе активiзувати процеси регенерацп шстковоТ тканини, що в подальшому сприяе збшьшен-ш об'ему шстковоТ тканини та подальшому вщновлен-нi жувальноТ функцп.
Вiдомо, що аутогенна кiсткова тканина е золотим стандартом у використанш при реконструктивних операцiях, проте, в якост альтернативи Тй, чи в допо-
внення 'й можна використовувати матерiали тваринного походження, що в свою чергу зменшуе дискомфорт пов'язаний iз донорською дшянкою. Частинки кiсткового матерiалу тваринного походження, забез-печують стабiльний об'ем шсткового гребеня. Зокре-ма топографiя поверхш частинок матерiалу полегшуе його контакт iз кров'ю i формування кров'яного згуст-ку, а внутрiшнi канали частинок матерiалу сприяють проникненнi клп"ин та проростаннi судин в матерiал.
Використання остеопластичного матерiалу тваринного походження в поеднанш з осеТн-пдроксиа-патитним комплексом у жшок постменопаузального перiоду зi зниженою щiльнiстю шстковоТ тканини за даними клiнiчних та рентгенолопчних дослiджень забезпечуе збiльшення висоти та ширини шстковоТ тканини комiркового вiдростка верхньоТ щелепи чи частини нижньоТ щелепи. При використаннi даного матерiалу за запропонованою нами методикою, ство-рювались остеоiндуктивнi та остеокондуктивш умови для регенерацп юстковоТ тканини. Також при проведены хiрургiчних втручань iз використанням матерiа-лу не спостер^ались запальнi реакцп, пов'язаш iз його використанням. Враховуючи клЫчш та рентгенолопч-нi результати дослщження можна вважати доцiльним використання даного матерiалу в поеднаннi iз осеТн-гiдроксиапатитним комплексом при хiрургiчних втру-чаннях з приводу атрофп шстковоТ тканини щелеп.
Висновки. Результати дослщження вказують, що 33% хiрургiчних втручань проводились у хворих зi зниженою щмьшстю шстковоТ тканини, що свщчить про доцiльнiсть використання осеТн-пдроксиапатитного комплексу для корекцп структурно-функцiональних порушень. При плануваннi подальших хiрургiчних втручань з приводу атрофп щелеп доцшьним е визна-чення маркерiв шсткового ремоделювання щелеп для оцiнки структурно-функцюнального стану юстковоТ тканини.
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому плануеться проведення дослщжень у жiнок постменопаузального вту iз атрофiею щелеп та до-слiдження використання осеТн-пдроксиапатитного комплексу.
flrrepaTypa
1. Meloni SM, Sascha J, Urban I. Horizontal ridge augmentation using GBR with a native collagen membrane and 1:1 ratio of particulated xenograft and autologus bone: a 1-year prospective clinical study. Clinical implant dentistry. 2016;23(2):2-8.
2. Kuri F, Hanzer T, Kuri CH. Regenerativnyie metodyi v implantologii. Moskva; 2013. s. 78-80. [in Russian].
3. Babak AA, Ehsan M, Maryam SM. Histologic, histomorphometric, and radiographic comparison between two complexes of CenoBoen. Ceno Membrane and Bio-Oss/Bio-Gide in lateral ridge augmentation: a clinical trial. Dental Research Journal. 2016;1:446-53.
4. Reham AL Jasser, Andreana S. An overview of bone augmentation techniques. Clinical case reports and reviews. 2016;3:393-8.
5. Rybakov IO. Metodyky auhmentatsii alveoliarnykh vidrostkiv shchelep. Implantolohiia. Parodontolohiia. Osteolohiia. 2014;4:44-8. [in Ukrainian].
6. Wang HL, Al-Shammari K. HVC Ridge deficiency classification: a therapeutically oriented classification. Int J. Period Rest Dent. 2002;22:335-43.
7. Yamurkova NF. Optimizatsiya hirurgicheskogo lecheniya pri vyirajenoy atrofii alveolyarnogo otrostka verhniy chelyusti i alveolyarnoy chasti nijniy chelyusti pered dentalnoy implantatsiey [avtoreferat]. Nijniy Novgorod; 2015. 24 s. [in Russian].
8. Fabbro MD, Corbella S, Weinstein T, Ceresoli V, Taschieri S. Implant survival rates after osteotome-mediated maxillary sinus augmentation: a systematic review. Clin implant Dent Relat Res. 2012;14(1):159-68.
9. Filho Ribeiro SA, Francischone CE, Barone A. Bone augmentation of the atrophic anterior maxilla for dental implants using rhBP-2 and titanium mesh: histological and tomographic analysis. Int. J. Oral Maxillofac Surg. 2015;2:3-11.
10. Boyko EM, Dolgalev AA, Zelenskiy VA. Maloinvazivnyiy metod napravlennoy kostnoy regeneratsii pri atrofii alveolyarnogo grebnya. Meditsin-skiy alfavit. 2017;1:5-9. [in Russian].
11. Sheikin Z, Sima C, Glogauer M. Bone replacement materials and techniques used for achieving vertical alveolar bone augmentation. Materials. 2015;8:2954-9.
12. Marcus OK, Bilal AN. For which clinical indications in dental implantology is the use of bone substitute materials scientifically substainated? Eur J Oral Implantol. 2011;2:11-29.
ВИКОРИСТАННЯ ОСТЕОПЛАСТИЧНОГО МАТЕР1АЛУ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИ АТРОФП КОМ1РКОВОГО В1ДРОСТКА ВЕРХНЬО1 ЩЕЛЕПИ ТА ЧАСТИНИ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ в ПО6ДНАНН1 З ОСЕ1Н-Г1ДРОКСИАПАТИТНИМ КОМПЛЕКСОМ
Солоджук Ю. I., Рожко М. М., Денисенко О. Г., Ярмошук I. Р.
Резюме. Важливою складовою для забезпечення усшшного ортопедичного лiкування хворих е наявнiсть достатньо'1 висоти i ширини шстково! тканини щелеп. Дуже часто у хворих тсля втрати 3y6iB спостер^аеться втрата шстково! тканини з часом прогресуе. Мета: оцшити стан комiркового вiдростка верхньоТ щелепи та комiрковоТ частини нижньоТ щелепи у жшок постменопаузального вiку до та тсля хiрургiчного лiкування. Об'ект i методи дослдження. Перед хiрургiчним втручанням хворi були подiленi на 3 групи: I група - 19 хворих i3 атрофiею шслково? тканини та з остеопешею, 3i зниженою щiльнiстю мстково'| тканини яким проводилось хiрургiчне лiкування атрофп мстковоТ тканини розробленим нами способом; II група - 19 хворих i3 атрофiею шслково? тканини з остеопешею, зi зниженою щiльнiстю шслково? тканини; III група - 19 хворих iз атрофiею шслково? тканини iз показниками щiльностi мстково'| тканини в межах норми. Результати: при обстеженш хворих I групи, середнш вт яких складав 51,6 ± 1,6 роки, хiрургiчне лiкування проводилось за за-пропонованою нами методикою та призначенням осеш-пдроксиапатитного комплексу. При обстеженш хворих II групи, середнш вт яких складав 52,9 ± 1,1 роки, шви було знято на 12 день тсля хiрургiчного лтування. При обстеженнi хворих III групи, середнш вт яких складав 51,6 ± 1,3 роки, шсля проведеного шви було знято на 12 день шсля хiрургiчного лтування. Висновки. Таким чином, на основi отриманих клiнiчних результатiв та результат рентгенологiчного дослiдження, можна вважати, що розроблена нами методика в подальшому сприяе збереженнi об'ему каково'!' тканини.
Ключовi слова: атрофiя комiркового вщростка верхньо'|' щелепи, атрофiя комiрковоí частини нижньо'1 щелепи, хiрургiчне лтування атрофп щелеп.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ОСТЕОПЛАСТИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ КСЕНОГЕННОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ ПРИ АТРОФИИ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ОТРОСТКА ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ И ЧАСТИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ В СОЧЕТАНИИ С ОСЕИН-ГИДРОКСИАПАТИТНЫМ КОМПЛЕКСОМ
Солоджук Ю. И., Рожко Н. М., Денисенко О. Г., Ярмошук И. Р.
Резюме. Важной составляющей для обеспечения успешного ортопедического лечения больных является наличие достаточной высоты и ширины костной ткани челюстей. Очень часто у больных после потери зубов наблюдается потеря костной ткани со временем. Цель: оценить состояние альвеолярного отростка верхней челюсти и альвеолярной части нижней челюсти у женщин постменопаузального периода до и после хирургического лечения. Объект и методы исследования. Перед хирургическим вмешательством больные были разделены на 3 группы: I группа - 19 больных с атрофией костной ткани с остеопенией, с пониженной плотностью костной ткани которым проводилось хирургическое лечение атрофии костной ткани разработанным нами способом; II группа - 19 больных с атрофией костной ткани, с остеопенией, с пониженной плотностью костной ткани которым проводилось хирургическое лечение атрофии костной ткани; III группы - 19 больных с атрофией костной ткани с показателями плотности костной ткани в пределах нормы. Результаты: при обследовании больных I группы, средний возраст которых составлял 51,6 ± 1,6 года, хирургическое лечение проводилось по предложенной нами методике и назначением оссеин-гидроксиапатитного комплекса. При обследовании больных II группы, средний возраст которых составлял 52,9 ± 1,1 года, швы были сняты на 12 день после хирургического лечения. При обследовании больных III группы, средний возраст которых составлял 51,6 ± 1,3 года, после проведенного швы были сняты на 12 день после хирургического лечения. Выводы. Таким образом, на основе полученных клинических результатов и результатов рентгенологического исследования, можно считать, что разработанная нами методика в дальнейшем способствует сохранению объема костной ткани.
Ключевые слова: атрофия альвеолярного отростка верхней челюсти, атрофия альвеолярной части нижней челюсти, хирургическое лечение атрофии челюстей.
USE OF THE OSTEOPLASTIC ХENOGRAFT MATERIAL FOR ATROPHY OF THE ALVEOLAR BONE UPPER AND LOWER JAWS IN COMBINATION WITH THE OSEIN-HYDROXYAPATITE COMPOUND
Solodzhuk Yu. I., Rozhko M. M., Denysenko O. H., Yarmoshuk I. R.
Abstract. An important component for ensuring the successful orthopedic treatment of patients is the presence of sufficient height and width of the bone tissue of the alveolar process of the upper jaw and the part of the mandible. Very often, after loss of teeth, patients experience loss of bone tissue, which progresses with time and may lead to complicated anatomical conditions for dental treatment. The atrophy of the alveolar process of the upper jaw and the part of the lower jaw is a natural process that occurs as a result of the teeth loss, and as a result of lack of loading. Objective: to evaluate the state of the alveolar process of the upper jaw and alveolar part of the lower jaw according to clinical and roentgenological data in postmenopausal women before and after the surgical treatment using osteoplastic material of animal origin and the ossein-hydroxyapatite compound. Object and methods of study. There were performed 57 surgical interventions because of the atrophy of the alveolar process of the upper jaw and the part of the mandible. Prior to surgical intervention, the patients were divided into 3 groups: group I - 19 patients with atrophy of the alveolar process of the upper jaw and part of the mandible with osteopenia, with reduced bone tissue density, who were performed the surgical treatment of the bone tissue atrophy using the method developed by us; group II - 19 patients with atrophy of the alveolar process of the upper jaw and part of the mandible with osteopenia, with reduced bone tissue density, who were performed the surgical treatment of the bone marrow
atrophy using osteoplastic material of animal origin; group III - 19 patients with atrophy of the alveolar process of the upper jaw and part of the lower jaw with bone tissue density parameters within the normal limits, who were performed surgical treatment of atrophy of jaw bone tissue using osteoplastic material of animal origin. Results: in the examination of patients of group I, whose average age was 51.6 ± 1.6 years, surgical treatment was performed according to the method offered by us and the administration of the osein-hydroxyapatite compound. The sutures were removed during the 12th day after the surgical intervention. Postoperative wound healing occured due to the initial tension. According to the computer tomography data, a preserved of height and width of bone tissue was observed, which in future allowed creating sufficient conditions for orthopedic treatment. In the examination of patients of the group II, whose average age was 52.9 ± 1.1 years, the sutures were removed during the 12th day after surgical treatment, the healing of the postoperative wound occured due to the initial tension. According to the computer tomography data, a preserved of the height and width of bone tissue in 17 patients was observed; there was no healing of a postoperative wound in 3 patients, its infection and subsequent rejection of bone material due to non-compliance with the recommendations. In the examination of patients of the group III, whose average age was 51.6 ± 1.3 years, after the treatment the sutures were removed during the 12th day after the surgical treatment, the healing of the postoperative wound occurred due to the initial tension. According to the computer tomography data, there was a preserved in the volume of bone tissue in 16 patients, in 4 patients there was no healing of the postoperative wound; its infection and subsequent rejection of bone material occurred due to non-compliance with the recommendations of the physician in the postoperative period. Conclusions. Thus, on the basis of the obtained clinical results and the results of the X-ray examination, we can consider that the technique of surgical treatment of atrophy of the alveolar process of the upper jaw and the part of the mandible using the bone material of animal origin in combination with the ossein-hydroxyapatite compound, allows us to intensify the processes of bone tissue regeneration, which further increases the volume of bone tissue and further restoration of the masticatory function.
Key words: atrophy of the alveolar process of the upper jaw, atrophy of the alveolar part of the mandible, surgical treatment atrophy of jaws.
Рецензент - проф. Аветиков Д. С.
Стаття надшшла 06.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-258-262 УДК 616-079.1-001.45::616-072.1-26
Хоменко I. П., Бленький В. А., Шиплов С. А., Михайлусов Р. М., Негодуйко В. В.
нов1 п1дходи в д1агностиц1 вогнепальних поранень д1афрагми з використанням в1деоторакоскоп1чних технолог1й в умовах сучасного
збройного конфл1кту Вшськово-медичний клшнний центр П1вн1чного репону МО УкраТни (м. Хармв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР кафедри вшськовоТ xipypni УкраТнськоТ вшськово-медичноТ ака-демп за темою «Розробити систему оцшки тяжкост бойовоТ xipypгiчнот травми» (№ державноТ реестрацп 0116U007313, 2016-2018 pp., шифр «Полггравма-V»).
Вступ. Проблема дiагностики та лтування вогне-пальних поранень до тепершнього часу вноситься до числа актуальних i багато в чому невиршених питань сучасноТ xipypni. Пщ час збройного конфлтту на сxодi УкраТни визначаеться piзке зростання поранень оргашв грудноТ клпжи та живота. Дiафpагма, яка анатомiчно розмежовуе грудну та черевну порожни-ни, за даними автоpiв травмуеться до 14,3% випадшв вщ ydx проникаючих поранень грудей та живота [1]. Складшсть диференцшноТ дiагностики вогнепальних пошкоджень дiафpагми шдкреслюеться багатьма авторами [2,3]. Вона обумовлена важшстю стану патента, стертктю та полкимптомшстю клЫчноТ картини, вщсутшстю специфiчниx симтх^в пошкодження дiафpагми, наявшстю поеднаних пошкоджень оргашв грудноТ та черевноТ порожнин [4,5]. Поранення дiа-фрагми призводить до сполученню мiж собою грудноТ та черевноТ порожнинами з piзним внутршшм тис-ком, що викликае сут^ анатомiчнi та функцюнальш порушення в дiяльностi життево важливих оргашв та систем. Внаслщок негативного тиску в плевральнш порожниш, повпря, кров з черевноТ порожнини про-никае в плевральну, викликае розвиток плеврогенно-
го шоку, колапсу легеш, порушення центрально!' ге-модинамти, змЦення середостшня, а перемщення внутршньочеревних оргашв в плевральну посилюе тяжшсть функцюнальних порушень внаслщок додат-кового здавлення легеш i змщення оргашв середостшня [6,7].
Ряд важливих положень, що стосуються вибору рацюнальноТ дiагностично! тактики, до тепершнього часу залишаеться суперечливим. Недостатньо висвп"-ленi питання застосування ендоскопiчниx методiв дiа-гностики даноТ категорп постраждалих [8]. Внаслщок вiдсyтностi единих стандаpтiв лiкyвання, не завжди обираються оптимальнi пiдxоди в дiагностyваннi даноТ патологи, що призводить до шзнього встанов-лення дiагнозy, або взагалi ця патологiя не дiагностy-еться, запiзнiлиx оперативних втручань, так i до неви-правданого розширення обсягу опеpацiй [9,10].
Разом з тим, стандартш пiдxоди до дiагностичниx та лiкyвальниx заxодiв вiдpiзняються високою травма-тичнiстю. Прагнення xipyp^ до зменшення травма-тичностi xipypгiчниx втручань призвело до широкого поширення в торакоабдомшальноТ xipypгiт мiнiiнва-зивних технологш.
На сьогоднiшнiй день сучасним кеpiвництвом в стратег^, тактицi i обсягом надання медичноТ до-помоги на етапах медичноТ евакуацп при торакоаб-домiнальниx вогнепальних пораненнях, е вказiвки з военно-польовоТ xipypгiт, видаш в 2014 pоцi та за-твеpдженi Вiйськово-медичним департаментом Mi-
