CC BY
21
УДК 616-073.7+616.314-089+616.314-007+616.716
Г.Б. Проць, В.П. Пюрик, Ю.1. Солоджук, Г.П. Ничипорчук, Л.Г. Омельчук, Я.В. Пюрик, Шуджарi Ахмед Кар/'м, С.А. Опенко, I I. Проць
СУЧАСН1 АСПЕКТИ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОД1В Д1АГНОСТИКИ ПРИ ПЛАНУВАНН1 ДЕНТАЛЬНО11МПЛАНТАЦП I НА ЕТАПАХ Х1РУРГ1ЧНО1 РЕАБ1Л1ТАЦ11
Iвано-Франкiвський нацiональний медичний унiверситет
Постановка проблеми й аналiз останнiх досль джень
Широке використання сучасних технологш у стоматологи дозволило на якюно новому рiвнi пн дiйти до проблеми ортопедичного лкування хво-рих iз повною i частковою вщсутнютю зубiв. Новi можливостi вiдкрилися завдяки впровадженню в клiнiчну практику дентальноТ iмплантацN [1;7]. Комплексне лiкування iз застосуванням денталь-них iмплантiв - це сучасний i ефективний метод хiрургiчноТ реабiлiтацiТ [3;7]. Разом iз тим, основнi складностi дентальноТ iмплантацiТ виникають у пацieнтiв з атрофованими комiрковими вщростка-ми i наявнютю супутньоТ патологiТ верхньощелеп-них синуав [1; 3; 8 ].
Устх лiкування пацieнтiв iз використанням вну-трiшньокiсткових дентальних iмплантiв залежить насамперед вщ ретельного планування, передо-перацшноТ пiдготовки i пiсляоперацiйного контролю [2; 5; 6;10].
Виршальну роль у оцiнцi висоти i ширини ко-мiркового вiдростка пiд час планування i контролю внутрiшньокiстковоТ iмплантацiТ вiдiграe рентгено-логiчне обстеження [3; 6].
На думку багатьох авторiв, головним i стандар-тним методом планування дентальноТ iмплантацiТ е ортопантомографiя (ОПТГ) [1; 2; 6]. Однак у па-цieнтiв iз дефектами зубних рядiв ОПТГ не дозво-ляе точно оцiнити ступiнь атрофп комiркового вщ-ростка в рiзних площинах, чiтко розрахувати вщ-стань вщ гребеня комiркового вiдростка до важли-вих анатомiчних утворiв. Не завжди достовiрно визначаеться геометрiя дна верхньощелепних пазух i стан Тхых слизових оболонок.
З появою конусно-променевоТ комп'ютерноТ томографiТ (КПКТ) виникла можливють отримува-ти високоякiсне детальне зображення кютковоТ тканини, тканин зуба, перюдонта, пародонта, що дозволяе з високою точнiстю виконувати замiри для планування дентальноТ iмплантацiТ (висота, дiаметр, кут нахилу) [2; 3].
Застосування методу КПКТ на вах етапах хiру-ргiчноТ реабiлiтацiТ пацiентiв призводить до знач-них економiчних витрат. Виникае потреба в рацю-нальному i дозованому пiдходi застосування методу, в мiнiмiзацiТ променевого навантаження, в розробц алгоритму променевого обстеження па-цiентiв на етапах планування, хiрургiчному етапi стоматологiчноТ iмплантацiТ та на етап шсляопе-рацiйного контролю.
Мета дослщження: пiдвищити ефективнiсть
планування дентальноТ iмплантацiT та xipypri4HOi' реаб^таци хворих i3 частковою або повною вщсутнютю 3y6iB шляхом використання ортопантомог-рафiT та конусно-променевоТ комп'ютерноТ томо-графп.
Матерiали i методи дослщження
Ми обстежили 225 па^етчв вком 30-65 рокiв у вщдтены щелепно-лицевоТ хiрургiT ОКЛ i на ка-федрi хiрургiчноT стоматологiT 1ФНМУ в перiод 2005-2013 рр.: 80( 35,6%) осiб i3 повною вщсутнн стю i 145( 64,4%) - i3 частковою. lмплантацiT на нижнш щелепi потребували 98 (43,6%) хворих, на верхнш щелепi - 72 (32%) па^етчв, на обох - 55 (24,4%) оаб. Пiд час планування дентально1 iм-плантацiT проводили рентгенолопчний аналiз iм-плантацiйного поля з визначенням об'ему кютко-во1 тканини (висота i ширина комiркового вщрост-ка); типу кiстковоT тканини за Мшем [11]; мше-рально1 щiльностi беззубого сегмента щелепи.
Обстеження виконували за допомогою конус-но-променевого комп'ютерного томографа Morita (J. Morita MFG corp.), який об'еднуе в собi методи променевого дослiдження - ортопантомографш i КПКТ. Для обробки даних використовували про-граму «3D One Volume Viewer», яка дозволила розставляти вiртуальнi тривимiрнi iмплантати, вь дображати щiльнiсть кiстки в дтянц^ прилеглiй до iмплантата, «промальовувати» канал нижньоще-лепного нерва. Використовуючи ц функцiT, можна детальнiше спланувати дентальну iмплантацiю.
Нами проводився монiторинг дентально1 iм-плантацiT на хiрургiчному, iмплантацiйному й ор-топедичному етапах. У рамках моыторингу було обстежено 95 па^етчв (42,2%) за допомогою ме-тодiв ОПТГ i КПКТ. Моыторинг стану iмплантацiй-ного поля починався вщразу пiсля виконання ден-тально1 iмплантацiT та на всiх етапах хiрургiчноT реабiлiтацiT. Хiрургiчний етап (10-14 дыв) тривав вiд установлення iмплантата до зняття швiв. 1м-плантацшний етап (вiд моменту зняття швiв до повноT остеоiнтеграцiT iмплантата) становив вщ 4 до 9 мюя^в залежно вiд типу кiстковоT тканини, об'ему хiрургiчного втручання, наявностi пластичних операцш (синус-лiфтинг, аугментацiя, «розщеплення» вщростка). Ортопедичний етап почався вiд моменту встановлення формувача ясен i закшчувався встановленням ортопедичноT конструкцiT, тривав вщ 2 до 4 тижнiв.
Мошторинг результатiв дентальноT iмплантацiT за допомогою ОПТГ на вах етапах виконувався
36 патентам (37,9%); за допомогою КПКТ - 11 хворим (11,6%); за допомогою КПКТ та ОПТГ - 48 (50,5%) особам.
Статистичну обробку даних проводили методами варiацiйноï статистики на персональному комп'ютерi "Pentium" з пакетом програм "Stat-graphics" версп 3.0 (США) та "Microsoft Excel" вер-си 5.0 (США).
Результати дослщження та ïx обговорення
При плануванн iмплантацiï за допомогою КПКТ та ОПТГ було визначено iмплантацiйну спромож-нють беззубого сегмента щелепи i доведено, що вона визначаеться наявнiстю достатнього об'ему кютково!' тканини, типом юстково!' тканини i наявнн стю достатньо! мшерально1 щiльностi iмпланта-цiйного поля.
Установлено, що на нижнш щелет найбiльше представлена висота комiркового вщростка: 11-14±0,3 мм - у 72 паценпв (47,1%), 8-10±0,2 мм - у 48 па^етчв (31,3%), а в 33 хворих (21,6%) висота складала менше 8 мм. На верхнш щелепi висота комiркового вiдростка в 32 пацiентiв (25,2%) у дн лянцi молярiв не перевищувала 6,3±0,2 мм, а в шших вiддiлах представлена 9-12±0,3 мм у 95 хворих (74,8%).
Порiвнюючи дан ОПТГ i КПКТ виявлено, що викривлення вертикальних розмiрiв юстки на ор-топантомограмi йде як у бк збiльшення, так i в бк зменшення i досягае 34%, що не дае достовiрного уявлення про необхщну довжину iмплантата. Метод ОПТГ також не дае точних даних про товщину юстки в дiлянцi iмплантацiï, з чим пов'язан ризики ушкодження нижньощелепного нерва i перфорацп слизово1 оболонки гайморово1 пазухи. Тому ширину комiркового вiдростка визначали методом КПКТ. Переважно ширина комiркового вiдростка на нижнш щелет становила 4-6±0,2 мм у 60 хворих (39,2%), у 70 хворих (45,8%) - 4,5±0,2 мм i у 23 хворих (15%) ширина була меншою 3 мм. А на верхнш щелет ширина в середньому складала 3-4±1 мм у 98 хворих (77,2%), менше 3 мм - у 13 хворих (10,2%).
У випадках, коли висота (менше 8 мм у 33 хворих (21,6%) на нижнш щелет та 32 хворих (25,2%) на верхнш щелет) та ширина (менше 3 мм у 23 хворих (15%) на нижнш щелет та 13 хворих (10,2%) на верхнш щелет) були недостаты, дентальну iмплантацiю не виконували i хворим проводили юстково-пластичы операцп.
Таким чином, проводячи рентгенолопчний аналiз iмплантацiйного поля, встановлено, що висота i ширина комiркового вщростка були оптима-льними в 63,4% пацетчв на нижнш щелет та в 64,6% хворих на верхнш щелет. Це дозволило провести дентальну iмплантацiю без використан-ня юстково-пластичних операцш.
Використання КПКТ дозволяе марфувати по-трiбну дтянку щелепи, визначати положення нижньощелепного каналу й оптимальний розмiр iм-плантата (рис. 1).
Рис. 1. КПКТ нижньо) щелепи хворо)' М. Планування дентально) iмплантацií в длянц 46 зуба.
Визначення оптимального розмру iмплантата \ в'дсташ до нижньощелепного каналу
Аналiзуючи кольоровi пстограми, отриман за допомогою КПКТ, визначали типи юстковоТ тканини за Мшем (Mish, 1927) [8] у структурi iмпланта-цшного поля, що дало можливють вибрати опти-мальну форму i розмiр iмплантата, спрогнозувати можливi ускладнення дентальноТ iмплантацiТ та передбачити можливi термiни остеоiнтеграцiТ. Перший тип юстковоТ тканини ф1) - великий об'ем компактноТ речовини, незначний об'ем губчастоТ, був виявлений у 26% па^ен^в; D2 тип - об'еми компактноТ та губчастоТ речовини однаков^ серед обстежених па^ен^в у "чистому" виглядi не був виявлений; D3 тип - незначний об'ем компактноТ речовини i великий об'ем щтьноТ губчастоТ речовини - в 71% па^ен^в; D4 тип - незначний об'ем компактноТ речовини, великий об'ем "пухкоТ" губчастоТ речовини був виявлений у 3% випадюв.
Важливим елементом аналiзу клУчноТ ситуацiТ е визначення вщносноТ рентгенолопчноТ щiльностi юс-тковоТ тканини на дтянц iмплантацiТ з урахуванням ТТ топографп. Профiль юстковоТ тканини ми вимiрю-вали за допомогою програмного забезпечення та визначали його в одиницях Хаунсфтда [9;10]. За результатами наших дослщжень, вiдносна щiльнiсть кортикальноТ юстковоТ тканини верхньоТ щелепи до-рiвнювала 1498±101 ОД, нижньоТ щелепи -1859±165 ОД. У порiвняннi з кортикальною кiсткою вiдносна щтьнють губчастоТ кiстки на верхнiй щеле-пi менша на 10,3%, на нижнш щелет - на 23,7%
Таким чином, для устшного проведення дентальноТ iмплантацiТ необхщно проводити чпже i рете-льне планування. За допомогою ОПТГ можливе ви-мiрювання тiльки висоти комiркового вщростка, що не дозволяе проводити оптимальний обсяг рентге-нодiагностичних заходiв при плануванн дентальноТ iмплантацiТ, а обстеження за допомогою КПКТ дозволяе скласти повний i детальний план дентальноТ iмплантацiТ з урахуванням уах анатомiчних i естети-чних побажань патента i визначити iмплантацiйну спроможнють беззубого сегмента.
При проведены моыторингу дентальноТ iм-плантацп на хiрургiчному, iмплантацiйному й ор-топедичному етапах установлено, що ускладнен-ня становили 16 спостережень (16,8%) вщ загаль-ноТ кiлькостi обстежених па^ен^в: вiдхилення ку-та iмплантата - 6 (2,7%), неповне занурення iм-плантата в кiсткову тканину - 4 (1,8%) спостере-ження, ушкодження нижньощелепного нерва - 2 (0,9%), перфора^я гайморовоТ пазухи - 4 (1,80%) спостереження.
На х1рурпчному еташ було проведено КПКТ для контролю установки 1мплантата, визна-чення його просторового розташування в межах {мплантацшного поля, виключення ушко-джень анатом1чних структур (рис.2).
Рис. 2. КПКТ нижньоI щелепи хворо)' М. Контроль установлення iмплантатiв у длянц 36 зуба
Оцшку остеоштеграцп на 1мплантац1йному ета-ni ми проводили за допомогою ОПТГ, осктьки при виконанн1 КПКТ виникали артефакти, пов'язаннi з наявнiстю стороннього тта високоТ щiльностi -iмплантата. Висока якiсть остеоiнтеграцiТ встано-влена у 87 па^ен^в (91,6%) - оптична щтьнють у зонi оточення iмплантата не вiдрiзнялася вiд вщ-носноТ щiльностi в iнших зонах комiркових вщрос-тках щелеп. Цим патентам були встановлен1 формувач1 ясен (рис.За). Середня як1сть остеоштеграцп спостерiгалась у 6 пацiентiв (6,3%) -наявн дiлянки з незначним розрщженням юстко-воТ структури навколо тлантата. Цим пацiентам було призначенн препарати Ca, iмлантацiйний етап продовжено до 9 мюя^в (рис.Зб). У двох па^етлв (2,1%) визначалася низька якють остео-кiстковоТ iнтеграцiТ - глибок змiни кiстковоТ тканини в зон оточення iмплантата у виглядi широких дь лянок резорбцiТ, локального остеопорозу, який поширюеться у вщдалеш в1д 1мплантата зони, що було п1дставою для його видалення (рис.3в).
в
Рис.3 а.б.в. Порiвняння якост\ остео'нтеграцп на iмпланта-цйному етапi Д1:
а) ОПТГ хворо)' С., висока якють остео'нтеграцщ
б) ОПТГ хворо)' Н.,середня якють остеонтеграцп; в) ОПТГ хворо)' К.,низька якють остеонтеграцп
На ортопедичному етат моыторинг Д1 викону-вали з метою уточнення щтьност прилягання ор-топедичноТ конструкцп (абатмент i коронка) до ясен. Ураховуючи те, що абатмент i коронка е стороными тiлами високоТ щтьност, доцiльним е виконання ОПТГ. Ускладнень на ортопедичному етапi не спостер^али.
Таким чином, нами був запропонований у впроваджений алгоритм дiагностичного супроводу при плануваны Д1 та на етапах хiрургiчноТ реабть тацiТ за допомогою КПКТ i ОПТГ.
При плануваны Д1 для визначення iмпланта-цiйноТ спроможностi беззубого сегмента щелепи доцтьне виконання КПКТ, а для виявлення пато-логiчних станiв щелепно-лицевоТ дiлянки i для дiа-гностики запальних змш пародонта i перюдонта, карiесу доцiльно застосовувати ОПТГ.
На етапах хiрургiчноТ реабiлiтацiТ доцiльним е проведення КПКТ для контролю встановлення iм-плантата, визначення його просторового розташування в межах iмплантацiйного поля, виключення ушкоджень, анатомiчних структур.
На iмплантацiйному eTani необхiдно виконува-ти ОПТГ для контролю остеоштеграцп. За наявно-CTi дiлянок остeолiзу ОПТГ мае бути доповнена КПКТ для визначення характеру i розповсюджено-ст процесу.
На ортопедичному eтaпi доцтьно виконувати ОПТГ для визначення контролю встановлення ор-топедично'Т конструкций
Цей алгоритм дiaгноcтичного супроводу на етапах планування Д1 та етапах хГрурпчно'Т реабн лГтацп за допомогою комбшацп мeтодiв ОПТГ i КПКТ забезпечив максимальну дiaгноcтичну ефе-ктивнicть при виявленн пaтологiчних cтaнiв ЩЛД, визначенш Гмплантацшно'Т cпроможноcтi беззубого сегмента щелепи, оцшц ступеня остеоштеграцп, допомiг cвоечacнiй дiaгноcтицi ускладнень Д1.
Висновки
1. Установлено, що КПКТ е високошформатив-ною при визначенн пaтологiчних cтaнiв щелепно-лицево'Т дтянки, при визнaчeннi Гмплантацшно'Т cпроможноcтi беззубого сегмента щелепи, виявлен-нi ускладнень дентально'Т iмплaнтaцГТ та малошфор-мативною при визнaчeннi ступеня остеоштеграцГТ.
2 Визначено, що ОПТГ е високошформативною на Гмплантацшному й ортопедичному етапах дентальной Гмплантацп при оцшц ступеня остеоштеграцп та при визначенш щшьносп прилягання ор-топедично'Т конструкцп до ясенного краю.
3. Доведено, що Гмплантацшна спроможнГсть беззубого сегмента щелепи визначаеться наявню-тю достатнього об'ему кютково'Т тканини, типом кн стково'Т тканини i наявнютю достатньо'Т мшераль-но'Т щГльностГ Гмплантацшного поля. Визначена позитивна iмплaнтaцiйнa спроможнГсть беззубого сегмента щелепи при значеннях висоти комГрко-вого вщростка на нижнш щелепГ 10-14±0,3 мм, на верхнш щелепГ - 9-12±0,2 мм, при ширин комГрко-вого вщростка 3-5 мм, типГ кютково'Т тканини D1-D3 за МГшем та при значены мшерально'Т щтьно-ст вГд 900 до 1600 ОД Х.
4. Виявлено позитивне значення Гмплантацшно'Т спроможностГ беззубого сегмента в 64,2% хворих, яким була проведена дентальна Гмплан-тацГя без кютково-пластичних операцГй.
Перспективи подальших дослщжень
Пропонуеться вдосконалити розроблений алгоритм променево'Т дГагностики пГсля вивчення вщдалених результатГв дентально'Т Гмплантацп.
Лiтература
1. Амхадова М.А. Современные подходы к обследованию и оперативному лечению пациентов со зна-
Резюме
Постановка проблеми. УспГх лГкування пацГентГв Гз використанням внутрГшньокГсткових дентальних ГмплантатГв залежить насамперед вГд ретельного планування i пГсляоперацГйного контролю. Мета дослГ-дження - пщвищити ефективнГсть планування дентальной Гмплантацп та хГрурпчно'Т реабтГтаци хворих за допомогою ортопантомографГТ та конусно-променево'Т комп'ютерно'Т томографп.
Матерiали i методи дослщження. Обстежено 225 пацГентГв вГком 30-65 рокГв, яким планувалася дентальна ГмплантацГя; 58 особам проведена ортопантомографГя, 167 хворим - конусно-променева комп'ютерна томографГя на томографГ Morita (J. Morita MFG corp.). При плануваннГ дентально'Т Гмплантацп результати обробляли в програмГ «3D One Volume Viewer». Проводився монГторинг дентальной Гм-
10.
чительной атрофией челюстей / М.А. Амхадова, Н.А. Рабухина, А.А. Кулаков // Стоматология. -
2005. - №1. - С. 41-42.
Демидова Е. А. Алгоритм д1агностичного супроводу пац1ент1в з вторинною адент1ею при дентальнш Гмплантацп / Е. А. Демидова, Т. М. Бабкина // Ежегодное 14 заседание международного клуба имп-лантологов, 4-5 октября 2013 г.: Гнформ. бюл. -Одеса, 2013. - С. 1.-2.
Демидова Е. А. Дентальная имплантация. Лучевые методы диагностики / Е. А. Демидова // Одесский медицинский журнал. - 2013. - № 4. - С. 7479.
Диагностическая значимость методик рентгенологических исследований при дистальной имплантации /А.А. Кулаков, Н.А. Рабухина, А.П. Арженцев [и др.] // Стоматология. - 2006. - №1. - С 34-40. Застосування методики тривим1рноТ в1зуал1заци мшеральноТ щтьносл кютковоТ тканини лицевого скелету / В.П. Пюрик, А.В. Пантус, Г.Б. Проць [та ш.] // Стоматолопя - вчора, сьогодн завтра, перспективы напрями розвитку : матерГали мГжнар. на-ук.-практ. конф. - 1вано-Франгавськ, 2010. - С.49-50. Иванов С.Ю. Оценка рентгенологических данных при планировании операции дентальной имплантации у пациентов с различными видами адентии / С.Ю. Иванов, И.Ю. Гончаров // Стоматология. -
2006. - №5. - С.36-40.
Параскевич В.Л. Дентальна ГмплантацГя / В.Л. Па-раскевич //Медицинская панорама. - 2002. - С. 323333.
Проць Г.Б. Планування Д1 методом конусно-променевоТ комп'ютерноТ томографп / Г.Б. Проць, В.П. Пюрик, П.Ф. Дудш // Галицький лкарський вю-ник. - 2014. - №2. - С.68-73. Щитинин В.В. Исследование анатомических особенностей и определения запасов костной ткани альвеолярных отростков челюстей с помощью компьютерной томографии / В.В. Щитинин, А.И. Пыклов // Российский стоматологический журнал. -2003. - №1. - С.17-20.
CT in transplantats biomodelling for plastic reconsruc-tions in face zone (Text) / T.V. Bulanova, A.U. Va-silyev, M.G. Panin [et al.]. - European Radiology. -2003. - Vol.13. - P.466.
Fronts CT through*.STL to RISM:A few real steps in the future of cranio-facial surgery/ [Nadlolchi A., Rog-inskij V., Topol'nitskij O., Evseev A.] // //Europe congress of radiology. - 2002. - P.269. Jakse N. Tibial bone grafting / Jakse N., Khoury F., Antoun H. // Bone Augmentation in Oral Implantology. Quintessence publ. - 2007. - №45.- P.241- 259.
Стаття надшшла 26.08.2016 р.
плантацп патентам на х1рург1чному, 1мплантац1йному й ортопедичному етапах. У рамках моыторингу де-нтально' 1мплантацп було обстежено 95 пац1ент1в (42,2%) за допомогою метод1в ортопантомографп та ко-нусно-променево' комп'ютерно' томографп.
Результати дослiдження. При плануваны дентально' 1мплантацп методом конусно-променево! комп'ютерно' томографп визначена позитивна 1мплантац1йна спроможн1сть беззубого сегмента щелепи в 64,2% пац1ент1в, що дозволило провести дентальну 1мплантац1ю без використання кютково-пластичних операц1й. За допомогою ортопантомографп на 1мплантац1йному етап1 в 91,6% ос1б установлена висока як1сть остеоштеграцп, що дало можливють установити формувач1 ясен; 6,3% патентам, у яких спостер1-галася середня як1сть остеоштеграцп, були призначеш препарати кальц1ю та 1мплантац1йний етап продо-вжено до 9 мюяц1в. У 2,1% хворих визначалася низька якють остеоштеграцп, що було пщставою для ви-далення 1мплантат1в.
Висновки. Установлено, що конусно-променева комп'ютерна томограф1я е високо1нформативною при визначенш 1мплантац1йно| спроможност1 беззубого сегмента щелепи i при виявленн1 ускладнень дентальной 1мплантацп та малоiнформативною при визначенш ступеня остеоштеграцп. Визначено, що ортопан-томографiя е високо1нформативною на 1мплантац1йному й ортопедичному етапах дентальное 1мплантацп при оц1нц1 ступеня остеоштеграцп та при визначенш щ1льност1 прилягання ортопедичноТ конструкцп до ясенного краю.
Кпючовi слова: дентальна 1мплантац1я, конусно-променева комп'ютерна томограф1я, ортопантомог-раф1я, 1млантац1йна спроможн1сть.
Резюме
Постановка проблемы. Успех лечения пациентов с использованием внутрикостных дентальных имлан-татов зависит в первую очередь от тщательного планирования и послеоперационного контроля. Цель исследования - повышение эффективности планирования дентальной имплантации и хирургической реабилитации за счет использования ортопантомографии и конусно - лучевой компьютерной томографии.
Материалы и методы исследования. Исследовано 225 пациентов в возрасте 30-65 лет, которым планировалась дентальная имплантация. 58 больным выполнена ортопантография, 167 - конусно-лучевая компьютерная томография на томографе Morita (J Morita MFG corp ). При планировании дентальной имплантации использовалась программа «3Д One Volume Viewer». Проводился мониторинг дентальной имплантации на хирургическом, имплантационном и ортопедическом этапах. Было исследовано 95 пациентов (42,2%) методом конусно-лучевой компьютерной томографии и ортопантомографии.
Результаты исследования. При планировании дентальной имплантации методом конусно-лучевой компьютерной томографии определена положительная имплантационная возможность беззубого сегмента челюсти у 64,2% больных, разрешающая провести дентальную имплантацию без использования костно-пластических операций. С помощью ортопантогафии на имплантационном этапе у 91,6% больных определено высокое качество остеоинтеграции, что дало возможность установить формирователи десен; 6,3% пациентам, в которых наблюдалось среднее качество остеоинтеграции, назначали препараты кальция и имплантационный этап продлен до 9 месяцев. А в 2,1% больных установлено низкое качество остеоинтеграции, что было поводом для удаления имплантов.
Выводи. Установлено, что конусно-лучевая компьютерная томография высокоинформативна при определении имплантационной возможности беззубого сегмента челюсти и при выявлении осложнений дентальной имплантации и низкоинформативна при изучении степени остеоинтеграции. Доказано, что ортопантомография высокоинформативна на имплантационном и ортопедическом этапах дентальной имплантации при изучении остеоинтеграци и определении плотности прилегания ортопедической конструкции к десневому краю.
Ключевые слова: Дентальная имплантация, конусно-лучевая компьютерная томография, ортопан-томограмма, имплантационная возможность.
UDC 616-073.7+616.314-089+616.314-007+616.716
CURRENT APPROACHES TOX-RAY METHODS OF DIAGNOSTICS IN PLANNING OF DENTAL IMPLANTS AND STAGES OF SURGICAL REHABILITATION OF PATIENTS WITH A SECONDARY EDENTIA
Prots H.B., Puryk V. P., Solodzhuk Y. I., Nychyporuk G.P., Omelchuk I.G., Puryk Y.V., ShudjairiAhmedKarim, Ohiyenko S.A., Prots I.I.
Department of Surgical Dentistry (head of the department - prof. V.P. Puryuk) Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Summary
Abstract. Inflammatory and degenerative processes in periodontal tissues in 80% of cases involve loss of teeth. The basic method of orthopedic treatment of patients with chronic forms of generalized periodontitis (GP),
which is usually accompanied by loss of teeth, is prosthetic dental bridges [3,4,8].
At 42.8 - 87.4% of the prevailing reason that enhances inflammatory degenerative processes is abnormal overload of the tooth supporting tissues. This greatly aggravates during chronic GP: it promotes the formation of periodontal pockets, baring the necks of the teeth and inflammation in the area of marginal periodontium [1,2,8].
The general rule for periodontal treatment is to eliminate etiologic factors for the normalization of its properties. The best orthopedic treatment is defined to be a structure with additional support on endosseous implants [5,6]. As a result of redistribution of the load on teeth and implants, the occlusal periodontal trauma is reduced, or even eliminated, atrophy of the edentulous jaw areas under the influence of functional overload slows by 2-3 times [5,10].
Many periodontists recommended gradual and consistent implementation of all periodontal procedures, which significantly increases the length of treatment and is burdensome for working patients [2,3,9].
Possibilities and conditions of performing one surgery visit on periodontal tissues and implantation in patients with varying severity of chronic GP generally are not enough researched.
The aim of our study is to improve the treatment of patients with partial edentia and chronic generalized pe-riodontitis by including dental implantation to the complex of therapeutic measures.
Materials and methods. We examined 225 patients with secondary edentia, aged 30-65, who had planned dental implantation. A cone-beam computer tomography was conducted to 167 patients by the cone-beam tomography Morita (JMorita MFG Corp.).
Results. The planning of the dental implantation by the cone-beam computer tomography determinates implantation opportunity of toothless jaw segment and is based on the evaluation of the indicators of implantation area: height and width of alveolar process, type of the bone tissue and mineral density. At the values of the height of alveolar process on the lower jaw - 10-14±0,2 mm, and on the upper jaw 9-12±0,3 mm, at the width alveolar process 3-5 mm, type of the bone tissue D1-D3 (Misch), and at the value of mineral density from 9501600. It was determined the positive implantation ability of toothless jaw segment in 64,2% patients.
Conclusions
1. Dental implantation in patients with mild GP can achieve consistently good results regardless of treatment. Simultaneous surgery on periodontal tissues and dental implantation 1.5-2 times reduces treatment without reducing its quality.
2. In patients with moderate and severe GP, it is appropriate to conduct stepwise surgical interventions, following dental implantation to prevent postoperative complications and implant loss.
3. When planning for dental implants and periodontal surgical intervention it is necessary to identify markers of bone remodeling to assess the structural and functional state of bone tissue and prescribe osteotrophic drugs that promote positive postoperative period
Key words: Dental implantation, cone-beam computer tomography, orthopantomography, implantation abiity.
