CC BY
11
СТОМАТОЛОГ1Я
УДК 616.314-77-06:616.98:578.825.11]-036.12-074-08 Б'да А.В, Романова Ю.Г.
ПОКАЗНИКИ 1МУНОЛОГ1ЧНИХ МАРКЕР1В СИРОВАТКИ КРОВ1 ТА Р1ВНЯ М1НЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ РОТОВО1 Р1ДИНИ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ ГЕРПЕТИЧНУ 1НФЕКЦ1Ю В ОЦ1НЦ1 Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ДЕНТАЛЬН1Й 1МПЛАНТАЦ11
Одеський нацiональний медичний унiверситет
У статт/ представлен результати о^нки ефективностi лкувально-профшактичноео комплексу шляхом визначення маркерних ферментiв остео'ттеграцИ та нтерферонового статусу пацieнтiв з хронiчною герпетичною ¡'нфекц'ею, як потребують дентальноУ '¡мплантац'УУ. Застосування лкува-льно-профлактичного комплексу усувае недостатнсть в систем/ iнтерферону, що в свою чергу призводить до розвитку вЮпо&дноТ¡мунноТреакцИна втручання HSV1/2 типу та сприяе зниженню / найбльш ранньому купруванню запально'У вдповд органзму протягом всього пюляопера^йного пероду у пацieнтiв Iз хронiчною герпесвiрусною /нфекц/'ею псля дентальноУ 'шплантацИ. За результатами досл'дження встановлено, що р'тень активност/ маркерiв остео 'ттеграцИ - кисло) фос-фатази, кальцю та фосфору достов'рно в'дображае позитивну динамку остеонтегративних процесв. Розроблений лкувально-профлактичний комплекс можна запропонувати як достатньо ефективний зах'д профлактики розвитку можливих рецидив 'т у пацieнтiв '¡з хронiчною герпесв'рус-ною /нфекц/'ею в умовах планово) дентальноУ '¡мплантац'УУ. Застосування цього комплексу дае можливсть знизити ймов1'рнють розвитку таких ускладнень, як розвиток загострення герпетич-ного стоматиту чи першмплантиту.
Ключов1 слова: хронлчна герпетична шфекц1я, маркеры ферменти остеоштеграцп, Ытерфероновий статус. Дослiдження проводилося в рамках науково-дослiдноi' роботи кафедри терапевтично)' стоматологи Одеського нацонально-го медичного унiверситету «Розробка методiв дiагностики, лкування та профлактики захворювань тканин пародонту та слизово'1 оболонки порожнини рота у хворих iз системними порушеннями гомеостазу», номер держ. реестрацп 0115Ш06642.
Вступ
Провщною концеп^ею охорони здоров'я XXI стол^тя е розвиток нового напрямку - «Вщнов-лювальна медицина», який оснований на розро-бц i науковому обфунтуванш методiв, спрямо-ваних на пщвищення резервних i адаптивних можливостей оргашзму, знижених в результат якого-небудь захворювання або оперативного втручання [1]. На сучасному етап розвитку стоматологи важливою проблемою iмплантологи е профтактика запальних процеав, як ускладню-ють переб^ пюляоперацшного перюду i призво-дять до вщторгнення iмплантату, що за даними ряду авторiв становить вщ 10 % до 18 % [2]. Особливо гостро це питання постае щодо па^е-н^в iз хроычною герпетичною шфек^ею (ХГ1), як потребують дентальноУ iмплантацil. ХГ1 е складовою системно! хроычноТ патологи (СХП), яка загострюеться за умов оперативних втру-чань, зокрема дентальноТ iмплантацiТ та стиму-люе прогресування захворювань пародонту i зростання масштабiв вторинних адентш. У свою чергу, наявнють СХП на ™ аденти знижуе ефек-тивнiсть реконструктивних стоматологiчних опе-рацш i е протипоказанням для дентальноТ iм-плантацiТ внаслiдок ймовiрностi загострення со-матичних захворювань, розвитку шсляоперацш-них ускладнень у виглядi першмпланти^в, упо-
вiльнення загоення, аж до вщторгнення iмплан-татiв, тобто формуеться так зване порочне коло. Тож цих па^етчв можна вщнести до групи ризи-ку щодо планування дентальноТ iмплантацiТ. Пе-ребiг ХГ1 супроводжуеться iммуносупресiею. I як iммуносупресанти, герпесвiруси протягом усього людського життя чинять постшний, «пресинго-вий» вплив на iмунну систему макроорганiзму. У зв'язку iз цим актуальною е комплексна дiагнос-тика герпесвiрусноТ патологи у па^етчв з ХГ1 [3] при плануванн дентальноТ iмплантацiТ. Тож дос-лiдження iнтерферонового статусу е необхщною складовою при обстеженнi па^ен^в iз ХГ1. Пока-зники рiвня iнтерферонiв (IFN) вiдображають характер переб^у захворювання, дозволяють про-гнозувати наслщки хвороби, оцiнити ефектив-нють терапiТ та розробити новi пщходи до удо-сконалення противiрусноТ терапи. IFN - система стимуляцiТ iмунiтету i активностi ряду генiв, що забезпечують захист вщ вiрусiв. Уыверсальнють IFN робить Тх важливiшим фактором неспецифн чноТ резистентностi органiзму людини. У зазна-ченому науково-практичному напрямку стоматологи залучаються найсучаснш та шформативш методи дiагностики, що дозволяють оцшити як стан кiстковоТ тканини щелепи, в яку вводиться iмплантат, так i загальний статус патента, що пiддаеться данiй операцiТ. Тому питання розроб-ки профiлактики ускладнень та прогнозування
nepe6iry процеав остеоштеграци при дентальнш iмплaнтaцiТ у ^еТ категори па^ен™ е актуаль-ними [4]. Виникнення запального процесу в кют-ковш ткaнинi щелепноТ кiстки при зaгрозi розвит-ку периiмплaнтитiв знаходить вщображення в змiнi бiохiмiчних пaрaметрiв ротовоТ рiдини (РР) [5]. Нaйбiльш важливими з них е ступенi активное^ маркерних ферментiв кiсткового ремоде-лювання, а саме - кислоТ фосфатази (КФ) та вмiсту кальцш (Са) i фосфору (Р) [6].
Мета дослщження
Оцiнкa ефективностi лкувально-
профiлaктичного комплексу шляхом визначення та оцшки маркерних ферментiв остеоiнтегрaцiТ та штерферонового статусу пaцieнтiв з хрошч-ною герпетичною iнфекцieю, якi потребують де-нтальноТ iмплaнтaцiТ.
Об'ект i методи дослiдження
Дослiдження проводились упродовж 2015 -2017 рош на бaзi клiнiчних пiдроздiлiв кафедри терапевтичноТ стомaтологiТ Одеського нацюна-льного медичного ушверситету. Було обстежено 105 па^ен^в, у вiцi вiд 18 до 45 рош, якi склали наступн групи: контрольна практично здорових (n=35) i двi групи пaцieнтiв iз ХГ1 № 1 основана (n=35), № 2 - контроль (n=35). Серед них було 63 (60 %) чоловiкiв i 42 (40 %) жiнок. Критерiями включення в дослiдження були всi випадки пацн eнтiв iз ХГ1, з практично здоровим (штактним) пародонтом. При зверненн клiнiчне обстеження хворих включало виявлення скарг, анамнезу за-хворювання, загальносоматичного i алерголопч-ного статусу, проведення об'ективних методiв обстеження (огляд, оцшка якостi сaнaцiТ порож-нини рота, комплексна оцшка ключного стану дтянки альвеолярного вiдростку верхньоТ чи нижньоТ щелепи, зaмiри товщини слизовоТ обо-лонки, рентгенологiчнa оцiнкa дiлянки оперативного втручання за даними конусно-променевоТ комп'ютерноТ томогрaфiТ, консультaцiТ необхщ-них фaхiвцiв щодо супутньоТ соматичноТ патологи).
Субстратом для визначення системного iму-штету служила кров, яку отримували вранщ на-тщесерце з периферичноТ вени. Для кiлькiсного визначення IFN використовували проточну ла-зерну цитометрию iз застосуванням парамагшт-них часток. Для проведення дослщження використовували проточний лазерний цитофлюоро-метр FACS Calibrum System (виробник Bectom Dickinson) та тест-системи виробника [7].
У вах пaцieнтiв проводили зaбiр ротовоТ рь дини (РР) в рaнковi години (з 9 до 11 години) на-тщесерце, за одну годину перед процедурою здшснювалося полоскання рота дистильованою водою. Ротову рщину збирали в градуйовану пластикову пробiрку методом спльовування про-тягом 5 хвилин. Ктькють ротовоТ рiдини визна-чали у мл за методикою А.П. Левицького. Для контролю остеоштеграци при дентальнш iмплaн-
таци за умов призначення ЛПК та використання стандартного шсляоперацшного лкування використовували споаб раннього прогнозування процесiв остеоштеграци при дентальнш iмплaн-тaцiТ за даними бiохiмiчних покaзникiв РР - рiв-нем aктивностi кислоТ фосфатази (КФ) i вмiстом загального кальцш (Са), та спосiб прогнозування першмпланттчв з вмiстом фосфору (Р) на 7-му i 21-шу добу пiсля iмплaнтaцiТ та у вщдалеш термiни (через 6 i 12 мiсяцiв). Рiвень aктивностi КФ визначали спектрофотометричним методом (BioSystems, Spain). Рiвень вмiсту молекулярного фосфору i кaльцiю дослiджувaли звичайно-точковим методом за допомогою реагенту Avarfenazo-3 (BioSystems, Spain) [8;9] Статисти-чна обробка цифрових даних проводилася за допомогою комп'ютерноТ програми Statistica Statsoft v.10 з визначенням критерiю Стьюдента-Фiшерa (t) з розрахунками середнього (M), його похибки (m) та критерш Вiлкоксонa iз визначенням медiaни (Me) i процентiлiв (25%- 75%).
Патентам основноТ групи напередодн проведення оперaцiТ дентальноТ iмплaнтaцiТ приз-начали розроблений нами ЛПК, що включае призначення препарату «Амксш 1С» (lнтерхiм, ТДВ., Г. Одеса, УкраТна) таблетки по 0,125 № 3 у контурних упаковках за схемою профтактики -по 0,125 1 раз в тиждень, 4 тижнк «Амксш 1С» (тилорон) - iмуномодулятор i противiрусний за-сiб, який стимулюе утворення в оргaнiзмi а, р, y-iнтерферонiв. Мехaнiзм aнтивiрусноТ дiТ пов'яза-ний з шпбуванням трaнсляцiТ вiрус-специфiчних бiлкiв в шфкованих клiтинaх, унaслiдок чого при-гшчуеться репродукцiя вiрусiв. В пюляоперацш-ному пер^ призначали aнтидисбiотичний препарат «Квертулш», дiючими речовинами якого е кверцетин, шулш, кaльцiю цитрат (Одеська бю-технологiя НПАНПА, гiгieнiчне заключення № 05.03.02-06/44464 вщ 17.05.2012) i випускаеться згiдно ТУ У 10.8-13903778-040:2012) [10] за схемою лкування - 1-2 таблетки 3 рази на день ш-сля Тж 4 тижнi. Препарат стимулюе власн захи-снi сили оргaнiзму, зростання пробютичноТ мк-рофлори, показаний при шфекцшних захворю-ваннях. На фон адекватноТ комплексноТ терaпiТ протягом 5 - 7 дыв призначали Далацин Ц 300 мг по 1 кaпсулi 2 рази на добу, Лшекс Форте по 1 кaпсулi 1 раз на день. Через 3 години шсля ан-тибютика виконували внутрiшньокiсткову дента-льну iмплaнтaцiю на нижнiй чи верхнiй щелепк Технологiя проведення внутрiшньокiстковоТ дентальноТ iмплaнтaцiТ в основний i порiвняльнiй групах була однаковою i проводилась вщповщно до протоколу дентальноТ iмплaнтaцiТ, рекомен-дованому фiрмою виробником пюля поперед-ньоТ сaнaцiТ i професшноТ гiгieни порожнини рота в област зубiв, що залишилися.
В якост знеболюючого в гостро больовий пе-рiод призначали препарат Брустан (1 таблетка мютить iбупрофену 400 мг, парацетамолу 325 мг, мае знеболюючу, протизапальну та жароз-нижувальну дш) по 1 тaблетцi 3-4 рази на добу,
за необхщносп, з iнтервалом 6-8 годин.
Результати дослщжень та 1х обговорення
У пацieнтiв групи № 1 у сироватц кровi спо-стерiгали виражен змiни вмiсту IFN-a i IFN-y, якi характеризували суттeвi порушення в системi ш-терферону - показник IFN-a був у 1,5 рази, а IFN-y - в 1,8 разу нижче, жж у здорових (р<0,05). При чому, вмiст сироваткового IFN у переважно! бiльшостi обстежених коливався в межах фiзiо-лопчних величин. Встановлене значне зниження рiвня IFN-a та IFN-y вказуе на зменшення спро-
можностi клiтин продукувати штерферон у цих пацieнтiв. Проведене лкування справляло сут-тевий вплив на показники продукцп iнтерферону у вах пацiентiв з ХГ1. Зазначеж показники збн льшувалися, вiдповiдно, в 1,3 i 1,5 рази порiвня-но iз первинними даними. Слщ вiдмiтити, що обидва показники наближалися до вщповщних значень у здорових людей (р>0,05) i зберiгались у вщдалених термiнах спостереження - 6 та 12 мюя^в (табл. 1).
Таблиця 1
Динамка вмсту сироваткового IFN, IFN-a та IFN-Yу пацieнтiв iз ХГ1 при дентальнiй iмплантацii' iз використанням ЛПК (М±т)
Лабораторш маркери Контрольна група, п=35 Група хворих № 1, п=35
До iмплантацN 7 доба лкування 21 доба лiкування 6 мюя^в 12 мюя^в
Сироватковий IFN, Од/мл 2,03+0,08 2,01+ 0,07 2,01+ 0,06 2,01+ 0,08 2,02+ 0,06 2,03+ 0,05
IFN-a, пг/мл 20,27+ 2,16 13,29+ 1,73* 15,30+ 1,36* 17,85+ 2,32* 19,75+ 2,12* 20,24 + 2,18*
IFN-y, пг/мл 17,45+ 2,09 9,52+ 1,61* 12,84+ 1,56* 14,37+ 1,23* 15,38+ 2,13* 16,48+ 2,05*
Примiтка: * - вiрогiдна рiзниця порiвняно з показниками здорових осб (р<0,05).
Таблиця 2
Бiохiмiчнi маркери стану юстковоГ тканини у ротовiй рiдинi пацieнтiв iз ХГ1 в динамц при дентальнй 'шплантацп iз використанням ЛПК (Ме, 25%-75%)
Група хворих № 1, п=35
Лабораторш маркери До 7 доба лкування 21 доба 6 12
iмплантацil лкування мюя^в мюяцв
КФ, од/л 7,50 27,75 * 22,20 * 7,53 7,57
7,35 - 7,60 27,20-28,12 21,90-22,50 7,43-7,63 7,45-7,70
Р, ммоль/л 3,46 6,78 * 5,76 * 3,45 3,55
3,40 - 3,56 6,66 - 6,97 5,66 - 5,92 3,40 - 3,51 3,50-3,61
Са, ммоль/л 1,28 2,57 * 2,34 * 1,27 1,30
1,26 - 1,30 2,53 - 2,61 2,30 - 2,38 1,25 - 1,29 1,25-1,32
Примiтка: * - р<0,001 порiвняно \з показниками до iмплантацii'
Адекватнють процеав остеоштеграцп оцшю-ють за параметрами бiохiмiчних маркерiв кютко-вого ремоделювання i динамкою мшерального обмшу загального Са та вмюту Р, а також за ак-тивнютю маркерного ферменту остеокласпв -кислою фосфатазою. Динамка рiвня активност цих маркерiв у РР представляе можливiсть оцн нити ефективнiсть лiкувально-реабiлiтацiйних комплексiв [5].
Бiохiмiчнi маркери стану кютково! тканини у РР хворих iз ХГ1 демонстрували класичну дина-мiку змш за умов проведення дентальноТ iм-плантацп в порiвняннi з вихщними значеннями i протягом всього перюду спостережень.
У пацiентiв основноТ групи, як отримували ЛПК, рiвень КФ на 7-му добу зростав у 3,7 рази i мав тенденцш до зниження на 21-шу добу. Вь домо, що КФ - маркерний фермент остеоклас-тiв. Таке пщвищення цього показника поясню-еться зростанням рiвня ензиму, як реакци на установку iмплантату, що виражаеться в збть-шеннi активностi остеокласпв. Вiддаленi спостереження в цш групi через 6 та 12 мюя^в (7,53 од/л та 7,57 од/л вщповщно) вiдображали про-цес поступового вщновлення кютковоГ тканини,
Влкоксоном).
вщповщними етапами остеоштеграцп (табл. 2).
В груш па^ен^в, якi отримували ЛПК змши мiнерального обмiну южв i сполук фосфору i ка-льцiю полягали у Тх зростанж на 7-му добу (6,78 ммоль/л та 2,57 ммоль/л вщповщно) i мали тенденцш до зниження на 21 добу (5,76 ммоль/л, 2,34 ммоль/л вщповщно). Така картина пов'язана iз компенсаторною реак^ею оргажзму щодо ушкодження цiлiсностi кiстки при установи дентального iмплантату. Далi динамiка показни-кiв кальцiю i фосфору у РР характеризуе повне завершення остеоштеграцп iмплантатiв до перн оду спостереження - 6 мюя^в, що виражаеться зниженням значень (3,45 ммоль/л 1,27 ммоль/л вщповщно) до iмплантацiТ (3,46 ммоль/л та 1,28 ммоль/л вщповщно). Через 12 мюя^в показники Са та Р залишались стабтьж (3,55 ммоль/л та 1,30 ммоль/л).
У груш па^ен^в № 2, як отримували станда-ртне лкування рiвень IFN-a у сироватц кровi збiльшувався лише в 1,1 рази, а IFN-y - в 1,2 рази. Отримаж значення суттево не в^знялися вiд вщповщних показниш, встановлених до iм-плантацп (р>0,05) Вiддаленi результати (6 та 12 мюя^в) характеризували стабiльну ситуацш
щодо стану iмунiтету у па^ен^в ^е'Т групи (табл. 3).
У па^енпв другоТ' групи маркери остеоштеграци мали наступну тенденцiю: спостер^ались висока активацiя остеобластiв i доволi повiльний процес остеоштеграци. Рiвень КФ на 7-му добу зростав у 4,5 рази (у груш № 1 - у 3,7 рази) -32,36 од/л i мав тенденцш до зниження на 21-шу добу - 29,69 од/л. Вщдалеш спостереження в цiй груш через 6 та 12 мюя^в (7,34 од/л та 7,28 од/л вщповщно) вiдображали процес повiльного
вщновлення кютково'Т тканини. Рiвень Р та Са на 7-му добу зростав у 2,5 рази (7,62 ммоль/л та 2,62 ммоль/л вщповщно) i також мав тенденцш до зниження на 21 добу (7,08 ммоль/л, 2,57 ммоль/л вщповщно), як i у груш №1. Через 6 мн ся^в спостереження показники Р та Са демон-стрували наближення до стану завершення остеоштеграци (3,42 ммоль/л та 1,30 ммоль/л). Через 12 мюя^в ц показники залишились стабн льнi - 3,39 ммоль/л та 1,28 ммоль/л (табл. 4).
Таблиця 3
Динамка вмюту сироваткового IFN, IFN-a та IFN-Yу пацieнтiв ХГ1 при дентальнiй iмплантацii' без використанням ЛПК (М±т)
Лабораторш маркери Контроль-на група, п=35 Група хворих № 2, п=35
До iмплантацN 7 доба лiкування 21 доба лiкування 6 мюя^в 12 мiсяцiв
Сироватковий IFN, Од/мл 2,03 ± 0,08 2,02± 0,05 2,01± 0,07 2,01± 0,07 2,01± 0,08 2,02± 0,04
IFN-a, пг/мл 20,27 ± 2,16 12,28± 1,76* 13,95± 1,48* 14,72± 1,13* 16,56± 1,15* 18,27± 1,18*
IFN-y, пг/мл 17,45± 2,09 8,62± 1,64* 10,53± 0,79* 11,63± 1,38* 14,57± 1,17* 16,48± 2,03*
Примiтка: * - вiрогiдна рiзниця порiвняно з показниками здорових осб (р<0,05).
Таблиця 4
Бiохiмiчнi маркери стану юстковоГ тканини у ротовiй рiдинi пацieнтiв iз ХГ1 в динамц при дентальнй 'шплантацп без використання ЛПК (Ме, 25% - 75%)
Група хворих № 2, п=35
Лабораторш маркери До iмплантацN 7 доба лкування 21 доба лкування 6 мюя^в 12 мюя^в
КФ, од/л 7,25 32,63 * 29,69 * 7,34 7,28
7,20 - 7,34 32,37-33,03 29,46-30,06 7,22-7,40 7,11-7,49
Р, ммоль/л 3,40 7,62 * 7,08 * 3,42 3,39
3,20 - 3,45 7,17 - 7,73 6,67 - 7,19 3,22-3,47 3,21-3,51
Са, ммоль/л 1,29 2,62 * 2,57 * 1,30 1,28
1,26 - 1,32 2,56 - 2,67 2,51 - 2,62 1,24-1,34 1,21-1,31
Примiтка: * - р<0,001 порiвняно \з показниками до iмплантацii'
У наукових дослщженнях були встановлен дiапазони значень маркерiв остеоштеграци, як характеризують ризик можливост розвитку пе-ршмплати^в, а саме: 36,04 - 39,07 од/л для рiв-ня активност КФ, 2,58 - 2,63 ммоль/л - для рiв-ня вмюту Са i 6,89 - 7,62 ммоль/л - для рiвня вмюту Р визначаеться низький ризик розвитку першмплантиту [2]. Тож аналiз отриманих результат бiохiмiчних маркерiв остеоштеграци вах па^ен^в iз ХГ1 свiдчать, що вони знаходи-лись протягом всього перюду спостереження у зон низького ризику. Проте, бiохiмiчнi показники динамiки остеоштеграци наочно переконують у перевазi результатiв у груш па^етчв, якi отри-мували розроблений ЛпК.
Така динамiка остеоiнтегративних процеав у групах дослiдження, на нашу думку, зумовлена активною профтактичною дiею, яку чинить си-нергiзм препара^в ЛПК: «Амксш 1С» шляхом ш-дукци iнтерферону активуе натуральнi клери i макрофаги, якi елiмiнують шфковаш клiтини при ХГ1, препарат «Квертулш» стимулюе власнi за-хиснi сили оргашзму та зростання пробiотичноТ' мiкрофлори порожнини рота що особливо важ-ливо у пiсляоперацiйному перiодi.
Влкоксоном).
Висновки
1. Використання ЛПК у па^етчв iз ХГ1 е пато-генетично обфунтованим, сприяе усуненню не-достатностi в системi iнтерферону, що в свою чергу призводить до розвитку вщповщно'Т iмунноТ' реакци на втручання HSV1/2 типу.
2. На пiдставi отриманих результатiв можна зробити висновок, що рiвень активностi маркерiв остеоштеграциТ КФ, Р та Са достовiрно вщобра-жають динамiку процеав остеоштеграци, а за-стосування лкувально-профтактичного комплексу сприяе зниженню i найбiльш ранньому куш-руванню запально'Т вiдповiдi органiзму протягом всього шсляоперацшного перiоду у пацiентiв iз ХГ1 пiсля дентально'Т iмплантацiТ'.
Перспективи подальших дослiджень
Розроблений комплекс можна запропонувати як достатньо ефективний захiд профтактики розвитку можливих рецидивiв у па^етчв iз ХГ1 в умовах планово' дентально'Т iмплантацil. Засто-сування цього комплексу дае можливють знизи-ти ймовiрнiсть розвитку таких ускладнень, як ро-звиток загострення герпетичного стоматиту чи периiмплантиту.
6. Рунова Н. Б. Критерии интенсивности процессов регенерации костной ткани челюстей при лечении воспалительно-деструктивных процессов / Н. Б. Рунова, Е. А. Дурново // Стоматология. - 2010. - № 2. - С. 32-34.
7. Применение проточной цитометрии для оценки функциональной активности иммунной системы человека / [Б. В. Пинегин, А. А. Ярилин, А. В. Симонова и др.] - М. : 2001. - 55 с.
8. Походенько-Чудакова И. О. Прогнозирование процессов осте-оинтеграции дентальных имплантатов в ранний послеоперационный период на основании биохимических показателей ротовой жидкости / И. О. Походенько-Чудакова, Т. Л. Шевела // Пути повышения качества стоматологической помощи: сб. тр. IX Всерос. науч.-практ. конф. «Образование, наука и практика в стоматологии» (20-22 февраля 2012 г.). - М: МГМСУ, РАМН, 2012. - С. 175-177.
9. Шевела Т. Л. Изучения воздействия различных комплексов послеоперационного лечения на процессы остеоинтеграции дентальных имплантатов по данным биохимических показателей минерального обмена ротовой жидкости / Т. Л. Шевела, И. О. Походенько-Чудакова // Материалы 10-ой международ. на-учн.-практ. конф. по стоматологии в рамках 7-ой международ. специализир. выставки «Стоматология Беларуси 2011» (Минск, 9-11 ноября 2011 г.); под ред. Н.А. Юдиной. - Минск: ЗАО «Техника и коммуникации», 2011. - С. 319-321.
10. Левицкий А. П. Лечебно-профилактический синергизм флаво-нида, пребиотика и цитрата кальция [Электронный ресурс] / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, Е. М. Левченко, О. Ю. Цисельс-кая // Укра'шський бюфармацевтичний журнал Матерiали нау-ково-практичноТ Конференцп «Сучасш проблеми бюлопчноТ хiми». - Харюв, 2013. - № 4 (27) - C. 23-25 - Режим доступу: http://dspace.nuph.edu.ua
Реферат
ПОКАЗАТЕЛИ ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ МАРКЕРОВ СЫВОРОТКИ КРОВИ И УРОВНЯ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ГЕРПЕТИЧЕСКОЙ ИНФЕКЦИЕЙ В ОЦЕНКЕ ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА ПРИ ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ Беда А.В, Романова Ю.Г.
Ключевые слова: хроническая герпетическая инфекция, дентальная имплантация, маркерные ферменты остеоинтеграции, интерфероновый статус.
В статье представлены результаты оценки эффективности лечебно-профилактического комплекса путем определения маркерных ферментов остеоинтеграции и интерферонового статуса пациентов с хронической герпетической инфекцией, нуждающихся в дентальной имплантации. Применение лечебно-профилактического комплекса устраняет недостаточность в системе интерферона, в свою очередь, приводит к развитию соответствующей иммунной реакции на вмешательство HSV1/2 типа и способствует снижению и самом раннем купированию воспалительного ответа организма в течение всего послеоперационного периода у пациентов с ХГВИ после дентальной имплантации. По результатам исследования установлено, что уровень активности маркеров остеоинтеграции - кислой фос-фатазы, кальция и фосфора достоверно отражает положительную динамику остеоинтегративных процессов. Разработанный лечебно-профилактический комплекс можно предложить как достаточно эффективную меру профилактики развития возможных рецидивов у пациентов с хронической герпес-вирусной инфекцией в условиях плановой дентальной имплантации. Применение этого комплекса дает возможность снизить вероятность развития таких осложнений, как развитие обострения герпетической стоматита или периимплантита.
Summary
INDICES OF BLOOD SERUM IMMUNOLOGICAL MARKERS AND LEVEL OF ORAL FLUID MINERAL METABOLISM IN PATIENTS WITH CHRONIC HERPETIC INFECTION DURING THE ASSESSMENT OF THERAPEUTIC AND PROPHYLACTIC COMPLEX FOR DENTAL IMPLANT PLACEMENT Beda A.V., Romanova Yu.G.
Key words: chronic herpes infection, dental implantation, osteointegration enzymes marker, interferon status.
This article presents the results of the evaluation of the effectiveness of therapeutic and prophylactic complex by detecting and assessing marker enzymes of osteointegration and the interferon status of patients with chronic herpes infection requiring dental implant placement. Applying this therapeutic and prophylactic complex reduces insufficiency in the interferon system that in turn leads to the development of an appropriate immune response to HSV1/2-type interference and helps to reduce the earliest inflammatory body response during the entire postoperative period in the patients with chronic herpetic infection following the procedure of dental implant placement. According to the results of the study, it has been established that the level of the activity of such osteointegration markers as acid phosphatase, calcium and phosphorus significantly reflects the positive dynamics of osteointegration. The developed complex can be proposed as a sufficiently effective measure to prevent the occurrence of possible relapses in patients with chronic herpetic infection during the procedure of elective dental implant placement. Application of this complex makes it possible to reduce the likelihood of the development of such complications as exacerbation of herpetic stomatitis or perimplantitis.
Лтература
1. Дудин М. А. Опыт использования рентгеновской компьютерной томографии при планировании дентальной имплантации / М. А. Дудин, И. Ю. Паутов // Матер. Междунар. конф. - Томск, 2001. - С. 325 - 326.
2. Шевела Т. Л. Клинико-лабораторные характеристики остеоин-теграции при дентальной имплантации и влияние на них рефлексотерапии: [Электронный ресурс]: автореф. дис. на соискание уч. степени к. мед. н.: спец. 14.01.14 «Стоматология» / Т. Л. Шевела - Минск - 2013. - C. 3.
3. Lvov N. D. Herpesvirus humans pathology - systemic, lymphoproliferative, background in context of virus-viruses associations / N. D. Lvov [et al.] // Koch - Metschnikow Forum 5th Russian - German conference. Human herpesvirus Infection: Problems in HIV/AIDS, transplantation and immunosupression, dermatologic disease and pregnancy. 2008. - Р. 4-5.
4. Болотанова М. К. Эфферентные и неэфферентные методы подготовки больных с системной патологией к дентальным имплантациям: [Электронный ресурс]: автореф. дис. на соискание уч. степени к. мед. н.: спец. 14.01.14 «Стоматология» / М. К. Болотанова - Москва - 214. - С. 3.
5. Казакова Ю. М. Изменение показателей минерального обмена в ротовой жидкости у больных с одонтогенными абсцессами челюстно-лицевой области / Ю. М. Казакова, И. О. Походень-ко-Чудакова // Материалы науч.-практ. конф. С междунар. участием, посвящ. I съезду сиалологов Российской Федерации. «Актуальные вопросы диагностики и лечения заболеваний и повреждений слюнных желёз». М. - Тверь : ООО «Издательство Триада», 2009. - С. 37-38.
