CC BY
23
АктуальН проблеми сучасно! медицины
УДК 617.55-089.844
Лисенко Р.Б., Драбовський В.С., Микитченко В.В.
МЕТОД 1НФРАЧЕРВОНО1 ДИСТАНЦ1ЙНО1 ТЕРМОМЕТРЫ В ОЦ1НЮВАНН1 ПЕРЕБ1ГУ РАННЬОГО П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ ПРИ ПЛАСТИЧНО-РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАЦ1ЯХ НА ПЕРЕДН1Й ЧЕРЕВН1Й СТ1НЦ1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Сучасний р'тень розвитку теплов1'з1'йно'У mexHiKu для дистанцйноУ термометр) УУ висока чутли-всть, безпечн/'сть та безконтактнсть роблять УУ актуальною в застосуванн для мо^торингу i контролю ефективнот xiрургiчного лкування, перебгу ранового процесу, прогнозуванн ранн1'х п-сляопера^йних ускладнень. В основу роботи покладений аналiз даних мсцевоУ температури псля-опера^йно'Урани 84 пац)внт'1в, що проопeрованi з приводу деформа^й та дефект'т передньоУ чере-вноУ стнки та взаемозв'язок динамки дистан^йних локальних термограм iз мсцевими рановими ускладненнями. Псля анал'зу результат'¡в досл'дження, зроблено висновки, що визначення темпе-ратурних параметр'\в пiсляопeрацiйноУ рани за допомогою дистан^йного нфрачервоного термометра е об'ективним методом контролю перебгу процесу загоення рани; пдвищення локальноУ температури пiсляопeрацiйноУ рани на 4-8 добу е достов'рним показником ускладненого перебгу ранового процесу; iнфрачeрвона дистан^йна meрмомemрiя е високонформативним ненвазивним, безконтактним методом, який доцльно використовувати для прогнозування ранн1'х ускладнень пi-сляопера^йно'У рани.
Ключов1 слова: ¡нфрачервона термометр1я, ранов1 ускладнення, передня черевна ст1нка.
Дана наукова стаття е фрагментом виконання Ыц/ативноУ науково-дослiдноT роботи кафедри xiрургií №3 «Морфологiчнi i функцiональнi порушення оргашв та систем оргашзму при гострй та хрошчнй xiрургiчнiй патологУ, опmuмiзацiя дiагнос-тики та л^вальноТ тактики, прогнозування, профлактика та лкування псляоперац/йних ускладнень» (№ держ. реестращУ 0112006302).
Вступ
На сьогодн юнуе багато методiв дослщження мюцевоТ температури тта: контактна та шфраче-рвона дистанцшна термометрiя, радютермомет-рiя, термографiя та Ы., як не набули широкого практичного використання. [3] Сучасний рiвень розвитку тепловiзшноТ технки для дистанцмноТ термометри, ТТ висока чутливють, безпечнють та безконтактнють робить ТТ актуальною в застосу-ванн для мошторингу i контролю ефективност хiрургiчного лкування, переб^у ранового процесу, прогнозуванн раншх пюляоперацшних ускла-днень. [5, 11]
Пщ впливом мюцевих патолопчних процеав змiнюеться нормальний розподт температури по поверхнi тта таким чином: чим ближче до повер-хн розташовуеться патологiчне вогнище, тим бтьш вираженi змiни, як в бiльшостi випадкiв ви-переджають ^i клiнiчнi прояви, що мае значен-ня для ранньоТ дiагностики та своечасного лку-вання мюцевих ранових ускладнень [10], як пюля планових оперативних втручань виникають в 6,5% [6].
Основним чинником, що впливае на локальну температуру, е рiвень мiкроциркуляцiТ, тому за допомогою шфрачервоноТ термометри стае мож-ливим оцшювання ефективностi рiзних факторiв лкування - локальних (фiзiотерапiя, масаж, опе-ративне втручання) та системних (крютератя, дiя лiкарських засобiв, тощо), порiвнюючи температуру в однакових точках до та пюля виконання процедури [2]
В лiтературi висв^люються питання про за-стосування дистанцшноТ термометри в щелепно-лицьовiй хiрургiТ [9], оториноларингологи [7], он-
кологи [4], але дат про використання цього методу в хiрургiТ, а саме, для прогнозування пюляопе-рацмних ускладнень пюля оперативних втручань на ПЧС, в лiтературi висв^люються в невеликш кшькосп робiт [1,8], та потребують уточнення, що i визначило мету нашоТ роботи.
Мета дослщження
Проведення дистанцшного термометричного контролю переб^у ранового процесу пюляопера-цшноТ рани у хворих пюля пластично-реконструктивних операцш на ПЧС для раннього прогнозування мюцевих ускладнень.
Матерiали i методи дослiдження
В основу роботи покладений аналiз результа-тiв хiрургiчного лiкування 84 пацiентiв, якi були прооперован з приводу деформацiй та дефек^в передньоТ черевноТ стiнки. Робота виконана на кафедрi мрургп №3 ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» на базi хiрургiчного вiддiлення ПершоТ мюькоТ клУчноТ лiкарнi м. Полтава. Вк пацiентiв становив вiд 24 до б2 рокiв (44±2,6 рокв). Пацiенти були розподiленi на групи вщносно наявностi мiсцевих ускладнень в ран-ньому пiсляоперацiйному перiодi. Першу групу склали 76 па^етчв без ускладнень, з них чоловн ки - 24, жшки - 52, другу - 8 па^ен^в, що мали ускладнений пюляоперацшний рановий переб^, з яких 2 чоловiка та 6 жшок. Хворим були виконан плановi оперативнi втручання з приводу дефор-мацiй та дефектiв передньоТ черевноТ стшки ниж-ньогоризонтальним доступом (локалiзований в п-погастри, в зон «лiнiТ бiкiнi»). За потребою проводилось виакання надлишку шкрно-жировоТ шт-ковини, корекцiя м'язево-апоневротичного шару,
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЫ»
активне та пасивне дренування зони операци.
Пщ час визначення температурного режиму па^енти знаходились в горизонтальному положены на лiжку з оголеною черевною стiнкою (без пов'язок) при температурi навколишнього сере-довища 19 - 22Се. До проведення термометри антисептичнi розчини не застосовувались. Вимн рювання проводили за допомогою дистанцiйного iнфрачервоного термометра Ecomed ТМ-65Е компани Medisana (Нiмеччина), розташовуючи датчик пристрою на 2 см. вщ поверхн пюляопе-рацмноТ рани. Локальну температуру вимiрювали в наступних точках: по лн' пюляоперацшно' рани - в правш та лiвiй здухвиннш дiлянках та ппогаст-ри (точки 1,2,3); для пщвищення достовiрностi вимiрювання були обранi орiентири на 2,5 см. вище та нижче лн' пiсляоперацiйного розрiзу в ппогастри (точки 4 та 5), та мюця початку та шця пiсляоперацiйного рубця (точки 6 та 7), що до-зволяе рахувати ц параметри вщповщними до фоново' температури обраних зон. Мошторинг температури в точках, що розташован поза зоною оперативного рубця з бтьшою вiрогiднiстю дозволяе дiагностувати пiсляоперацiйнi усклад-нення. Процедуру проводили перед оперативним втручанням, та на першу, другу, четверту, шосту, восьму добу пюля операци. Данi спiвставляли iз клiнiчним переб^ом пiсляоперацiйного перiоду.
Результати та обговорення
Перед проведенням оперативного втручання встановлено, що температура шфи в правм зду-хвиннiй дiлянцi у обох групах хворих становила 31,6 ± 0,2еС, в лiвiй здухвиннiй - 31,5 ± 0.2еС, в ппогастральшй дiлянцi - 31,5 ± 0,2еС.
При подальших вимiрюваннях температурних даних було встановлено, що на першу добу пюля операци мюцева температура була пщвищеною в обох групах па^ен^в: в першш на 1,1±0,1еС, в другiй - на 1,2±0,1 еС по всiм точкам спостере-ження. На другий день пюля операци спостер^а-лось подальше пщвищення локально'' темпера-тури в обох групах в середньому на 0,5-0,7 еС в порiвняннi iз передоперацшними показниками по всiм обраним дослщженням орiентирам. Хворi скаржились на помiрний бiль в зонi пюляопера-цшно' рани, субфебрильне пiдвищення температури тiла надвечiр. Локальний статус вщповщав течи пiсляоперацiйного перiоду: незначно вира-жений набряк та гiперемiя тканин. На четверту ш-сляоперацiйну добу показники термограм першо''' групи залишались майже на сталому рiвнi по вам мюцям вимiрювaння ±0,1-0,4еС з тенден^ею до зниження, пaцiенти в^^чали зменшення Ытен-сивностi больового синдрому, нормaлiзaцiею температури тiлa та з боку пюляоперацшно' рани в^^чались зменшення пперемп та набряку. На-томiсть в другiй групi - у 4-х па^ен^в вiдмiчaлось подальше пщвищення показниш термограм в окремих дослщжуваних точках ще на 0,4-0,8еС, в порiвняннi iз попереднiми даними до 33,9 ±0,2 еС на фон нормaлiзaцN загального стану та змен-
шення скарг на бть в зон пюляоперацшно''' рани, в^^чалось пiдвищення загально''' температури тiла до фебрильних цифр, локально збер^ались помiрна гiперемiя та набряк. Було проведено ре-вiзiю рани з виявленням 2-х нагноених сером та гематоми, з подальшим зниженням локально' температури вже на наступну добу на 1, 1 ±0,2 еС. В одного патента пщ час ц1еТ мантуляци ексудату отримано не було, але пюля не''' явища запалення динамiчно знижувались до виписки зi стацiонару. На шосту-восьму добу термометричнi показники в першш груш продовжували прогресивно знижу-ватись на 0,2-0,3еС за дослiджуваний перюд в порiвняннi iз попереднiм, загальний стан па^ен-тiв залишався задовтьним, пiсляоперацiйнi рани без ознак запалення. На восьму добу, пюля знят-тя швiв, хворi виписувались зi стацiонару. Протя-гом цього ж перюду в другiй групi у 4-х хворих залишались пщвищеними показники мюцевоТ температури в окремих точках вимiрювання, без ознак пперемп' вiзуально та скарг па^енпв на бо-льовий синдром, але пальпаторно були виявлен iнфiльтрати в мюцях пщвищено''' локально' термометри. Даним пацiентам було також виконано ревiзiю пюляоперацшно''' рани, при яш були ви-явленi ознаки ускладненого ранового процесу (3-сероми та гематома). Наступного дня показники термограм таких па^енпв також знижувались майже до передоперацшних показниш.
Висновки
1. Визначення температурних параметрiв пюляоперацшно''' рани за допомогою дистанцiйного Ыфрачервоного термометра е об'ективним методом контролю переб^у процесу загоення рани. 2. Пщвищення локально' температури пюляоперацшно'' рани на 4-8 добу е достовiрним показником ускладненого переб^у ранового процесу. 3. 1нф-рачервона дистанцшна термометрiя е високон формативним неЫвазивним, безконтактним методом, який доцтьно використовувати для про-гнозування раншх ускладнень пiсляоперацiйноТ рани.
Лтература
1. Бабурин А. Б. Выбор метода пластики при паховых грыжах у мужчин молодого возраста (экспериментально - клиническое исследование) : дис. на соискание ученой степени кандидата медицинских наук : спец. 14.00.17 - «Хирургия» / А.Б. Бабурин
- Нижний Новгород, 2014. - 108 с.
2. Безродний Б.Г. Контроль переб^ раньового процесу в гншних ранах / Б.Г. Безродний, О.М. Петренко, А.В. 1овща // Вюн. мор-сько''' медицини. - 2010. - N1. - С. 50-52.
3. Венгер 6.Ф. Застосування термограф]'' в Укра'ш / 6.Ф. Венгер, В.1. Гордiенко, В.1. Дунаевський, В.Й. Котовський [та Ы.] // Nauka innov. - 2015. - №11(6). - С.5—15.
4. Ефимова Г.С. Опыт использования термографии в клинической онкологии / Г.С. Ефимова // Scientific Journal «ScienseRise»
- 2015. - №3/4(8). - С.91-96
5. Колесов С.Н. Медицинское теплорадиовидение: современный методологический подход / С.Н. Колесов, М.Г. Воловик, М.А. Прилучный. Нижний Новгород: ФГУ «ННИИТО Росмедтехно-логий», 2008. - 184 с.
6. Остов О.С. Прогнозування та профтактика ранових ускладнень пюля абдомЫальних хiрургiчних втручань у хворих iз ожирiнням : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.04.03 «Жрурпя» / О.С. ОЫпов - Ки'в, 2014
- 34 с.
7. Паламарчук В.О. Дистанцшна шфрачервона термографiя як допомiжний метод у дiагностицi та мошторингу пiсляоперацiй-
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
них CTeH03iB ropTaHi / В.О. Паламарчук, В.В. Войтенко, В.Й. Ко-товський [та iH.] // KnÎHÎ4Ha ендокринологiя та ендокринна xipy-рг^я - 2013. - №4(45) - С.3-6.
8. Паршиков В.В. Метод инфракрасной термометрии в оценке течения послеоперационного периода при пластике брюшной стенки по поводу грыж / В.В. Паршиков, Ю.П. Потехина В.В. Петров [и др.] // Современные технологии в медицине - 2011. №1 - С. 99-101.
9. Паршикова С.А. Прогнозирование послеоперационных осложнений при лечении обширных укушенных ран лица у детей с помощью инфракрасной термографии / С.А.Паршикова, В.В.Паршиков, Ю.П.Потехина // Вестник экспериментальной и клинической хирургии - 2012. - T.V, №2 - С.340-346.
10. Потехина Ю.П. Причини изменения локальной температуры тела / Ю.П. Потехина, М.В. Голованова // Медицинский Альманах - 2010. - №2 (11) - С.297-298.
11. Nicholas A. Medical Infrared imaging. / А. Nicholas В. Diakides, D. Joseph, A. Bronzino. - CRC Press Taylor Group LLC, London, 2008. — 451 р.
References
1. Baburin A. B. Vybor metoda plastiki pri pahovyh gryzhah u muzhchin molodogo vozrasta (jeksperimental'no - klinicheskoe issledovanie) : dis. na soiskanie uchenoj stepeni kandidata medicinskih nauk : spec. 14.00.17 - «Hirurgija» / A.B. Baburin -Nizhnij Novgorod, 2014. - 108 s.
2. Bezrodnij B.G. Kontrol' perebigu ran'ovogo procesu v gnijnih ranah / B.G. Bezrodnij, O.M. Petrenko, A.V. lovica // Visn. mors'koï medicini. - 2010. - N1. - S. 50-52.
3. Venger S.F. Zastosuvannja termografiï v Ukraïni / S.F. Venger, V.l. Gordienko, V.l. Dunaevs'kij, V.J. Kotovs'kij [ta in.] // Nauka innov. - 2015. - №11(6). - S.5—15.
10.
11.
Efimova G.S. Opyt ispol'zovanija termografii v klinicheskoj onkologii / G.S. Efimova // Scientific Journal «ScienseRise» -2015. - №3/4(8). - S.91-96
Kolesov S.N. Medicinskoe teploradiovidenie: sovremennyj metodologicheskij podhod / S.N. Kolesov, M.G. Volovik, M.A. Priluchnyj. Nizhnij Novgorod: FGU «NNIITO Rosmedtehnologij», 2008. - 184 s.
Osipov O.S. Prognozuvannja ta profilaktika ranovih uskladnen' pislja abdominal'nih hirurgichnih vtruchan' u hvorih iz ozhirinnjam : avtoref. dis. na zdobuttja nauk. stupenja kand. med. nauk : spec. 14.04.03 «Hirurgija» / O.S. Osipov - Kiiv, 2014 - 34 s. Palamarchuk V.O. Distancijna infrachervona termografija jak dopomizhnij metod u diagnostici ta monitoringu pisljaoperacijnih stenoziv gortani / V.O. Palamarchuk, V.V. Vojtenko, V.J. Kotovs'kij [ta in.] // Klinichna endokrinologija ta endokrinna hirurgija - 2013. -№4(45) - S.3-6.
Parshikov V.V. Metod infrakrasnoj termometrii v ocenke techenija posleoperacionnogo perioda pri plastike brjushnoj stenki po povodu gryzh / V.V. Parshikov, Ju.P. Potehina V.V. Petrov [i dr.] // Sovremennye tehnologii v medicine - 2011. №1 - S. 99-101. Parshikova S.A. Prognozirovanie posleoperacionnyh oslozhnenij pri lechenii obshirnyh ukushennyh ran lica u detej s pomoshh'ju infrakrasnoj termografii / S.A.Parshikova, V.V.Parshikov, Ju.P.Potehina // Vestnik jeksperimental'noj i klinicheskoj hirurgii -2012. - T.V, №2 - S.340-346.
Potehina Ju.P. Prichini izmenenija lokal'noj temperatury tela / Ju.P. Potehina, M.V. Golovanova // Medicinskij Al'manah - 2010. -№2 (11) - S .297-298.
Nicholas A. Medical Infrared imaging. / A. Nicholas V. Diakides, D. Joseph, A. Bronzino. - CRC Press Taylor Group LLC, London, 2008. — 451 p.
Реферат
МЕТОД ИНФРАКРАСНОЙ ДИСТАНЦИОННОЙ ТЕРМОМЕТРИИ В ОЦЕНКЕ ТЕЧЕНИЯ РАННЕГО ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПЕРИОДА ПРИ ПЛАСТИЧЕСКИ-РЕКОНСТРУКТИВНЫХ ОПЕРАЦИЯХ НА ПЕРЕДНЕЙ БРЮШНОЙ СТЕНКЕ. Лысенко Р.Б., Драбовский В.С., Микитченко В.В.
Ключевые слова: инфракрасная термометрия, раневые осложнения, передняя брюшная стенка.
Современный уровень развития тепловизионной техники для дистанционной термометрии, ее высокая чувствительность, безопасность и бесконтактность делают ее актуальной для мониторинга и контроля эффективности хирургического лечения, течения раневого процесса, прогнозирования ранних послеоперационных осложнений. В основе работы лежит анализ данных местной температуры послеоперационной раны 84 пациентов, прооперированных по поводу деформаций и дефектов передней брюшной стенки и взаимосвязь динамики дистанционных локальных термограмм с местными раневыми осложнениями. После анализа результатов исследования сделаны выводы, что определение температурных параметров послеоперационной раны с помощью дистанционного инфракрасного термометра является объективным методом контроля течения процесса заживления раны. Повышение локальной температуры послеоперационной раны на 4-8 сутки является достоверным показателем осложненного течения раневого процесса. Инфракрасная дистанционная термометрия - высокоинформативный неин-вазивный, бесконтактный метод для прогнозирования ранних осложнений послеоперационной раны.
Summary
REMOTE INFRARED THERMOMETRY AS METHOD FOR EVALUATING THE COURSE OF EARLY POSTOPERATIVE PERIOD FOLLOWING PLASTIC AND RECONSTRUCTIVE SURGERY ON ANTERIOR ABDOMINAL WALL Lysenko R.B., Drabovskiy V.S., Mykytchenko V.V.
Key words: infrared thermometry, wound complications, anterior abdominal wall.
Up-to-date advances of thermal imaging devices for remote thermometry, their high sensitivity, safety and noncontact sensing make them relevant for monitoring and control the effectiveness of surgical treatment, wound healing course, predicting early postoperative complications. The study is based on the analysis of data on local temperature of surgical wound in 84 patients operated on for deformities and defects of anterior abdominal wall and the relationship between the dynamics of distance local tomograms of local wound complications. Having analyzed the findings we can conclude the detection of temperature parameters of wound by remote infrared thermometer is an objective method for controlling the process of wound healing. Increase of local temperatures in the wound in 4-8 days is a reliable indication of complicated course of wound healing; remote infrared thermometry is a highly precise, non-invasive, non-contact method that can be used for prediction of early wound complications.
4
5
6
7
8
9
