CC BY
4content and structure [Electronic resource]/ A.N.Pomjantovskij, E.P.Aleksandrov // Vestnik TlUiJe. 2010. #2. - URL: http:// cyberleninka.ru/article/n/informatsionnaya-kultura-lichnosti-soderzhanie-i-struktura (in Russian)
14. Rakov S.A. Modern informatic teacher: qualification and requirements / S.A.Rakov// Kompiuter u shkoli ta simi. -2005. - #3. - p. 35-38. (in Ukrainian)
15. Ramskyi Yu.S. Formation of information culture of the person - a priority of modern educational activity / Yu.S. Ramskyi / Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia: Zb. nauk. prats/ Redkol. - K.: NPU im. M.P. Drahomanova. -Vypusk 8. - 2004. - p. 19-42 (in Ukrainian)
16. Ramskyi, Yu. S. Methodical system of formation of information culture of future teachers of mathematics [Text]
: avtoref. dys. ... doctor of ped. sciences : 13.00.02 «Teoriia ta metodyka navchannia (informatyka)» / Yu. S. Ramskyi ; NPU im. M. P. Drahomanova. - K., 2013. - 56 p. (in Ukrainian)
17. Irvin R. Katz. Testing Information Literacy in Digital Environments: ETS's iSkills Assessment [Electronic resource]
// Information technology and libraries. - 2007. September -URL: http://caledonianacademy.net/spaces/
LLiDA/uploads/Restricted/katz.pdf
18. Framework for Qualifications of the European Higher Education Area. [Electronic resource] - URL: http://ecahe. eu/w/index.php/Framework_for_Qualifications_of_the_ European_Higher_Education_Area.
19. Shared 'Dublin' descriptors for Short Cycle, First Cycle, Second Cycle and Third Cycle Awards. [Electronic resource] - http://www.hrk.de/fileadmin/redaktion/hrk/02-Dokumente/02-03-Studium/02-03-02-Qualifikationsrahmen/ dublin_descriptors-1.pdf
20. The European Qualifications Framework for Lifelong Learning (EQF). - European Communities [Electronic resource]. - http://www.ond.vlaanderen.be/hogeronderwijs/ bologna/news/EQF_EN.pdf
21. Tuning Education Structures in Europe [Electronic resource]. - URL : http://tuning.unideusto.org.
МЕТОДИКА, ПРИНЦИПИ ТА ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКО1 РЕФЛЕКСЫ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ
Чжан Цзтцзт
астрантка Нацональнального педагогЫного ушверситету iuern М.П.Драгоманова, Украгна
METHODS, PRINCIPLES AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF ARTISTIC REFLECTION OF THE FUTURE MUSIC
TEACHER
Zhang Jingjing, graduate student National Pedagogical Dragomanov University of Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статтi виокремлено на ocHoei до^дження особливостей мистецьког рефлексП методику, принципи та педаго-гЫш умови формування мистецьког рефлексгг у майбуттх учителiв музики. Мистецька рефлекая майбутнього вчи-теля музики - це усвiдомлення власних nсихiчних сташв i процеав у широкому системному контекстi, що включае ощнку музично-виконавських та музично-педагогiчних ситуацш i дш, знаходження прийомiв i операцш ршення задач. Мистецька рефлекая як особисткна властивкть реалiзуеться у рiзних видах дiяльностi, а також вона може формува-тися i розвиватись тд впливом певних сощальних i культурних обставин, потреб й штереав самог особистостi. Формування мистецьког рефлексгг /рунтуеться на принципах гуматстичног щлеспрямованостi, персоналiзацiг, дiалогiзацiг, естетичног спрямованостi, свiдомостi, едностi художнього i техшчного розвитку, внутршньог побудови образу-звуку. До педагогiчних умов вiдносяться: створення сприятливого шформацшно-насиченого середовища, формування потреби оволодтня мистецькою рефлекскю, забезпечення мотивацг до вивчення i використання мистецьког рефлексП в процеа вокально-виконавськог дiяльностi, здшснення монторингу процесу формування мистецьког рефлексП, виховання потреби до постшного самовдосконалення.
ABSTRACT
In the article methods, principles and pedagogical conditions of artistic reflection of the future music teachers are outlined on the basis of exploration of artistic reflection features. Artistic reflection of the future music teacher is a realization of personal mental states and processes in the broad system context, which include assessment of situations and actions in musical performance and musical teaching, as well as finding techniques and operations of problem solving. Artistic reflection as a personal feature is being implemented in various activities; also, it can be formed and developed under the influence of certain social and cultural circumstances, needs and interests of the individual. Formation of artistic reflection is based on the humanistic principles, personalization, dialogization, aesthetic orientation, consciousness, unity of artistic and technological development, internal construction of the image of sound. Pedagogical conditions include creating a friendly information-saturated environment, formation of need to master artistic reflection, providing motivation to study and use of artistic reflection in the vocal and performing activities, monitoring the process of forming of artistic reflection, educating needs to continuous self-improvement.
Ключовi слова: майбутнш вчитель музики, мистецька рефлекая, формування мистецьког рефлексП, педагогiчнi умови, педагогiчнi принципи.
Keywords: future teacher of music, artistic reflection, formation of artistic reflection, pedagogical conditions, pedagogical principles.
Актуальшсть проблеми формування мистецько1 рефлексп майбутнiх учителiв музики зумовлена необхщшстю забезпечення цiлiсностi !х особистiсно-професiйного ста-новлення на осжш нових педагогiчних стратегiй та опану-вання мистецько-педагогiчними технологiями навчання та виховання. Необхвдшсть орiентацil музично-педагопч-ного процесу на шдиввдуальшсть студента вимагае опану-вання мистецькою рефлексiею як принципом людського мислення, спрямований на усввдомлення власних форм i передумов, критичний аналiз змiсту методiв тзнання, що розкривае внутрiшню побудову i специфiку духовного свiту особистостi в процеа музично-творчо! дiяльностi.
Психолого-педагогiчний аспект проблеми формування мистецько! рефлексп започаткований у наукових дослвд-женнях I. Зязюна, Н. Гузiй, Ю. Кулютюна, I. Савенково!, Б. Сергеева, Г. Сухобсько! та iн. У музично-педагопчнш пра-ктицi окремi питання формування мистецько! рефлексп у майбутнiх фахiвцiв висвiтленi у наукових дослiдженнях таких авторiв як Е. Абдуллiн, А. Козир, В. Орлов, Г. Падал-ка, I. Парфентьева, О. Рудницька та ш. Разом з тим, поза увагою дослвдниюв лишилися питання щодо особливо-стей процесу формування мистецько! рефлексп, зокрема не виокремлено вщповвдних методики, принципiв та пе-дагогiчних умов.
Метою статтi е виокремлення на основi дослiдження особливостей мистецько! рефлексп методики, принципiв та педагопчних умов формування мистецько1 рефлексп у майбутнiх учителiв музики.
У своему теоретичному, концептуальному розумшш рефлекая виступае як форма активного переосмислення людиною тих чи iнших зм^пв шдиввдуально1 свiдомостi, дiяльностi, спiлкування. У широкому практичному сена рефлекая розглядаеться як здатшсть людини до самоа-налiзу, осмислення та переосмислення сво'х предметно-соцiальних вiдносин з оточуючим свiтом i е складовою частиною розвиненого iнтелекту [13, 15, 21].
Рефлексивш процеси пронизують всю професшну дiяльнiсть учителя музики, проявляючись i в ситуацп без-посередньо1 взаемодп з учнями, i в процеа проектування i конструювання 1'х навчально1 дiяльностi, i на етапi само-аналiзу та самооцiнки власно1 дiяльностi, самого себе як И суб'екта. Мистецька рефлекая майбутнього вчителя музики - це усвщомлення власних псишчних станiв i процесiв у широкому системному контексп, що включае оцiнку му-зично-виконавських та музично-педагопчних ситуацiй i дiй, знаходження прийомiв i операцiй рiшення задач.
Мистецька рефлекая як особистасна властивiсть ре-алiзуеться у рiзниx видах дiяльностi, а також вона може формуватися i розвиватись пiд впливом певних сощаль-них i культурних обставин, потреб й штереав само1 осо-бистостi. Вокальне навчання виступае основою формування мистецько1 рефлексil майбутнього вчителя музики оскшьки допомагае осягнути таю аспекти мистецько1 реф-лексп як iнтонацiя, iнтерпретацiя, вокально-виконавська майстершсть тощо. Узагальнена концептуальна модель мистецько1 рефлексil вчителя музики розглядаеться нами як процес, що ввдображае Я-концепцш вчителя музики
та вiдбуваеться тд час музичного сприймання, музично-го виконання та музично1 творчостi, яка безпосередньо впливае на формування мистецько-педагопчно1 самосвь домостi i за рахунок зворотного зв'язку на Я-концепцiю майбутнього вчителя музики.
В той же час, процес формування вимагае розробки авторсько1 методики, яка базуеться на ввдповщних принципах та педагогiчниx умовах, що мають враховувати за-пропоновану нами концептуальну модель та структуру мистецько1 рефлексil майбутнього вчителя музики. Зокрема, розгляду сутносл та особливостей самосвщомосп та Я-концепцil майбутнього вчителя музики як особислсних утворень, що розвиваються i змiнюються в процеа ми-стецько1 рефлексil та прояву мистецько1 рефлексil у трьох основних видах музично1 дiяльностi - музичному сприй-няттi, музично-виконавськiй дiяльностi та музичнш твор-чостi.
Окремого розгляду заслуговуе питання вивчення та впровадження принцитв навчання, оскiльки воно е фун-даментальним у сучаснiй освiтi, а також на певних принципах навчання буде базуватись розробка само1 методики та формування мистецько1 рефлексп у майбутшх учителiв музики в процеа вокальное' пiдготовки. Узагальнюючи думки науковщв щодо поняття «принцип», Л. Кондрашо-ва зазначае, що ^нуе деяка рiзнобiчнiсть визначення цього феномена. З одше1 позицИ принцип розглядаеться як нау-ковий закон, що мае стратегш керiвництва навчально-ви-ховним процесом, а з iншоl, вш е результатом визначення закономiрностей педагопчно1 дiяльностi [11].
Згiдно iз глибоким теоретичним аналiзом, який був проведений А. Хуторським основними принципами навчання е таю: наочносл; активносп та сввдомосп; мiж-предметних основ освинього процесу; продуктивностi навчання; ситуативносл навчання; освiтньоl рефлексИ [23, с. 77-81].
Реалiзуючи iдеl iнновацiйного навчання у процеа тд-готовки студенпв до продуктивно: дiяльностi, I. Бех, ви-окремлюе принципи нового педагопчного мислення, а саме:
- принцип проблематизацп, який полягае у створеннi таких психолого-педагопчних умов, якi сприяють само-стiйному пошуку студентiв у виршенш проблемних за-вдань, у прийнятта самостiйного варiанту вирiшення на-гальних питань;
- принцип особистiсно-зорiентованого тдходу до осо-бистостi кожного студента, вивчення його штереав та здiбностей;
- принцип дiалогiзацil, котрий полягае в активному обмш iнформацiею, у творчш взаемодИ педагога зi студентами та в мiжособистiсному спшкуванш студентiв мiж собою на основi довiри;
- принцип персоналiзацil, який дозволяе активно включати у навчальний процес особистасний досввд май-бутшх учителiв [4, с. 11].
Е. Абдуллш визначае принципи музично1 освии як «початкове положення, яке розкривае сутшсть, цiлi й мету музично1 освiти, спрямованiсть та характер и змiсту й про-
цесу розвитку», пвдкреслюючи ïx 6araToacneKTHicTb bîh ви-окремлюе наступш:
1) Фiлософсько-естетичну спрямованiсть (гумашстич-на спрямовашсть у викладаннi музики; самоцшшсть осо-бистостi дитини у ïï спiлкуваннi з мистецтвом; вчитель музики як дiяч xудожньоï культури).
2) Музикознавчу спрямовашсть, тобто опору на едшсть народноï, авторськоï, класичноï й сучасноï музики; опору на штонацшний, жанрово-стильовий пiдxiд у вив-ченнi музики в ïï зв'язках з життям; слухання та виконан-ня музичних творiв як основш види дiяльностi).
3) Художньо-псиxологiчну спрямовашсть з опорою на едшсть розвитку штуиивного та усвiдомленого початку в музичнш освiтi.
4) Художньо-дидактичну спрямовашсть (послвдов-нiсть, систематичнiсть, науковiсть, едшсть музичного навчання та виховання, мщшсть й дiевiсть результатiв му-зичноï освiти).
5) Музично-педагогiчну спрямовашсть (образшсть i цiлiснiсть, дiалектика музично-педагогiчноï мети i засобiв, еднiсть художнього i технолопчного тощо) [1, с. 121].
Розглядаючи принципи мистецького навчання як основш положення, що охоплюють узагальнеш законо-мiрностi мистецького навчання, яю органiчно пов'язують окремi елементи в едину цШсну систему, Г. Падалка з-по-мiж найголовнiшиx визначае таю:
- цШсноста, що орiентуе на досягнення цiлiсностi на-вчального процесу, передбачае спрямовашсть зм^ту, вах форм i методiв навчальноï роботи на едину мету - осо-бислсно-художнш розвиток учня;
- культуропроввдносл, що передбачае таке змiстове наповнення навчального процесу, в результат якого ми-стецтво сприймаеться учнями як культурна цшшсть, як надбання розвитку свiтовоï культури;
- естетичноï спрямованоста, що свiдчить про спону-кання учшв у процесi мистецького навчання до осягнен-ня, перш за все, естетичноï цiнностi xудожнix творiв, до сприймання мистецтва як явища, що мiстить величезний потенцiал втшення прекрасного в життя людини;
- iндивiдуалiзацiï, що означае пiклування про виявлен-ня i збереження здатност до своерiдного, притаманного саме цьому учню сприймання мистецтва, його оцшю-вання, розвиток спроможностi до вибору i застосування ушкальних саме для цiеï особистостi засобiв мистецькоï творчосл;
- рефлексивностi, який спрямовано на з^тавлення цiнностей внутрiшнього життя учня iз морально-свгго-глядними позицiями, ввдтвореними в мистецтвi, сшвввд-несення найглибших переживань особистiсного «Я» iз художшми оцiнками автора твору, порiвняння власних художшх умiнь iз мистецькими досягненнями шших [18, с. 148-149].
Розглядаючи виконавську культуру мапстранпв-во-калiстiв, Л. Тоцька [22] виокремлюе наступнi принципи ïï розвитку:
- принцип защкавленосп визначае оргашзацш навчального процесу (не тшьки вiдвiдуванiсть занять, але й ступшь активи дп в музично-творчому процеа). Завдяки цьому принципу робот над вдосконаленням голосового
апарату е бшьш природною, бажаною, вiдмiтае рутинний, стереотипний початок.
- принцип свщомосл включае в себе активiзацiю про-цесiв осмислення на особистасному та дiяльнiсному рiв-нях. Сввдоме ставлення до спiвацькоï дiяльностi, розумш-ня необxiдностi долати труднощi в процесi навчання, а також сввдоме засвоення знань, умiнь i навичок - запорука успixу мапстрантав.
- принцип перспективностi. Завдання педагога - пе-ребувати У постшному творчому пошуку, вiдкривати все новi i новi перспективи, як у процеа навчання, так i в процеа виховання мапстрантав-вокал^тав.
- принцип поступовоста, послвдовносл, безперервно-сл. Важко уявити сучасну систему професiйноï вокальноï освiти без системно-послiдовноï складово^ без традицiй спадкоемностi, без ïï структурних ланок (середньо^ вищоï, п^лядимом^^.
- принцип iндивiдуального пiдxоду. Необхвдшсть застосування даного принципу зумовлена розмаггтям при-родних iндивiдуальниx ввдмшностей. Звiдси спостерi-гаеться в практищ рiзноманiтнiсть прийомiв i методiв навчання в залежносл вiд тих чи шших завдань з виховання та розвитку студента i його голосу. Тому педагопка про-фесiйноï музично-педагогiчноï освiти розглядае навчання i виховання як творчий процес.
- принцип едносп художнього i техшчного розвитку Завдання техшчного розвитку сшвацького голосу повин-не повнiй тю сполучатися з xудожнiми цiлями виконання. Аксюмою е те, що художньо-образне розкриття задуму композитора - цшьова установка, а ïï техшчне втшення -зааб досягнення мети.
- принцип внутрiшньоï побудови образу-звуку багато в чому не тшьки розкривае природу вокального звукоутво-рення, а й забезпечуе просування шляхом техшчного розвитку мапстранта, його художнього зростання.
Отже, спираючись на розумшня сутносп мисте^^ рефлексп та особливоста процесу вокального навчання, вважаемо найбшьш доцшьним розробку методики формування на таких принципах:
- гуманiстичноï цшеспрямованоста, що передбачае го-товшсть до дiалогу на основi взаемодп рiзниx культур, са-мовизначення й самореалiзацiï в системi вiдношень «лю-дина-свiт»;
- принцип персоналiзацiï, який дозволяе активно включати у навчальний процес особистасний досввд май-бутшх учителiв.
- дiалогiзацiï, котрий полягае в активному обмш iн-формащею, у творчiй взаемодiï педагога зi студентами та в мiжособистiсному спшкуванш студентiв мiж собою на основi довiри;
- естетичноï спрямованостi, що сввдчить про спонукан-ня до осягнення естетичноï цiнностi xудожнix творiв, до сприймання мистецтва як явища, що метить величезний потенцiал втшення прекрасного в життя людини;
- сввдомосл, що включае в себе активiзацiю процеав осмислення на особислсному та дiяльнiсному рiвняx;
- едносл художнього i теxнiчного розвитку, що забезпечуе поеднання завдань техшчного розвитку сшвацького голосу з художшми цшями виконання;
- внутршньо1' побудови образу-звуку, що дозволяе не лише розкрити природу вокального звукоутворення, а й забезпечуе домшанту на рефлексивних процесах особи-стосл.
Зазначимо, що поняття «формування» застосовують, насамперед, для характеристики процесу розвитку ш-дивiда пвд впливом зовнiшнiх соцiальних факторiв. Так, у формуванш можна видiлити стихшний компонент (тобто змiни пiд впливом некерованих, випадкових факторiв, на-приклад, реклами, моди тощо, характер 1 наслвдки ди яких непередбачуванi) 1 цiлеспрямований процес змiн особи-стосл або ж 11 окремих якостей як наслвдок спецiально ор-гашзованих впливiв (виховання) [9, с. 79].
Це одночасно i процес, i результат розвитку особисто-стi пвд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв (виховання, навчання, соцiального i природного середовища, влас-но1 активносл особистостi). Таким чином, формування особистост - це становлення людини як сощально! iстоти внаслiдок впливу зовшшшх i внутрiшнiх детермiнант 11 розвитку. На думку I. Шдласого, «формування передбачае певну закшчешсть людсько1 особистоста, досягнення рiв-ня зрiлостi та стшкосл» [20, с. 28].
Шд формуванням мистецько1 рефлексп, на нашу думку, слвд розумiти процес i результат розвитку особистостi майбутнього вчителя музики пвд впливом зовшшшх i вну-трiшнiх факторiв (розроблено1 методики навчання в процеа вокально1 пiдготовки, виокремлених принципiв, ство-рених педагогiчних умов, власно1 активносл особистостi). Для формування необхiдно розробити методику.
Так, С. Гончаренко методикою конкретного навчально-го предмета називае галузь педагопчно1' науки, що дослвд-жуе зм^т навчального предмета та характер навчального процесу, який сприяе засвоенню учнями необхвдного рiв-ня знань, умшь та навичок, розвитку мислення школярiв, формуванню свiтогляду i виховання якостей особистостi. 1накше кажучи, вказуе вчений, предметом методики е до-слiдження теоретичних основ навчання [6].
Методика - це:
- нормативна впорядковашсть дш в будь-якш конкрет-нiй дiяльностi, а також 11 вiдображення в формi опису, припису, уявлення ^яльшсний або практичний аспект методики);
- особливий тип (особлива галузь) знань щодо здшс-нення дiяльностi в тiй або шшш сферi (гностичний аспект методики) [19, с.140].
На думку I. Колесшково1, методику слiд розумiти як конкретну процедуру реaлiзaцil певного методу, а не як сукупшсть або систему методiв. Сутнiснi характеристики методики проявляються в таких 11 властивостях, як детермiнованiсть, масовiсть, вибiрковiсть, результатив-нiсть, процесуальшсть, варiативнiсть та евристичнiсть [19, с.144].
Методика - системний спосiб досягнення цiлi, виро-блений на основi успiшного досвiду, що повторюеться та дшчий у конкретних умовах. Використання ввдповвдно1' методики забезпечуе високу вiрогiднiсть досягнення цiлi. Джерелом формування методики у галузi освiти, як правило, стае узагальнення позитивного практичного досввду певних носив того або шшого способу педагопчно1' дiяль-
ност [19, с.72]. Поняття «методика» потребуе уточнення на рiвнi певно1 предметно1 областi або виду дiяльностi (методика навчання, виховання, викладання математики, музики тощо), вона е породженням шшого, шж загально педагопчний контекст. Методичний опис пропонуе педагогу та учню доцшьний, рацiональний порядок 1х дiй, що призводить до досягнення цШ.
Предметом освггньо1 методики е процес навчання основ ие1 чи шшо1' науки або мистецтва. В навчанш розрiз-няють три нерозривно пов'язаш мiж собою сторони:
1) навчальний предмет, або змкт навчання;
2) дiяльнiсть вчителя - викладання;
3) дiяльнiсть учнiв - учшня.
Завдання методики як науки - дослвдити закономiрнi зв'язки мiж цими трьома сторонами навчання та на пвд-ставi пiзнаних закономiрностей розробляти вимоги до навчального предмета, викладання та учшня. До змкту методики входять:
1) вивчення ^торп методики;
2) виявлення тзнавального та вдейно-виховного значення i завдань навчального предмета, його м^ця в си-стемi освiти;
3) визначення зм^ту навчального предмета, наукове об1'рунтування програм, пiдручникiв;
4) вироблення методiв та органiзацiйних форм навчання, що ввдповвдають його цшям та змiсту;
5) розробка навчального обладнання за предметом;
6) визначення вимого до пвдготовки вчителiв з дано-го предмету [6].
Методику музично1 освiти Е. Абдуллiн визначае як процес та результат штерпретацп основних теоретичних положень до конкретних педагопчних умов. Методика реалiзуе навчальну, виховну та розвивальну функцп му-зично1 освiти та займае промiжне положення мiж наукою та мистецтвом [1, с. 5]. Вона знаходить свое вираження у конкретизацп цШ, задач, зм^ту, методiв, засобiв музично1 освiти та втiлюеться в навчальних програмах, методичних рекомендащях, наочних зразках живого та творчого процесу взаемодп вчителя, учшв з музичним мистецтвом та музичною культурою в цшому. Основоположне значення для методики викладання музики мае теорiя музично1 ос-вiти. Теоретичнi положення е одночасно базою та орiен-тиром, на основi яких розробляеться конкретна методика музично1 освiти.
Форма навчання - це обмежена часовими рамками конструкщя окремого ланцюга процесу навчання. До форм оргашзацп навчання ввдносять такi види занять як урок, лекщя, семiнар, практикум, факультативне заняття, екзамен тощо [12, с. 250]. Так, ввдмшносл у комушкатив-нш взаемодil викладача та студентiв дозволяе виокремити три групи форм навчання: шдиввдуальш заняття викладача та студента, колективно-груповi заняття та шдиввду-ально-колективш системи занять. В процеа формування мистецько1 рефлексil найбiльш доцшьним, на нашу думку е поеднання уах трьох груп.
Оскiльки метод це споаб оргaнiзaцil практичного й теоретичного освоення дiяльностi, що зумовлений законо-мiрностями розглядуваного об'екта [7, с. 205], то штегра-тивна схема методики формування мистецько1 рефлексп
метить також i методи - особиспсш та шструментальш. Вибiр методiв навчання зумовлений не лише специфжою мистецькоï рефлексп, а й особливостями вокального навчання. Серед особистасних методiв нами вiдiбранi методи самоспостереження, самозвпування, емпатiйного слухання, акцентування цiнностей, емоцiйно-цiннiсниx контрастiв, саморегуляцп. Серед iнструментальниx мето-дiв ми обрали методи мозкового штурму, евристичноï бес-щи, труново" дискусп, порiвняльного аналiзу, вирiшення музично-педагогiчниx задач, аналiзу конкретних педаго-гiчниx ситуацiй.
Засоби навчання - матерiальнi та вдеальш об'екти, якi залучаються до освпнього процесу в якостi носпв шфор-мацiï та iнструменту дiяльностi педагога та студента. У нашому дослвдженш засобами формування мистецькоï рефлексiï виступають музичний матерiал, розробка ш-диввдуальних стратегiй, самовдосконалення, дидактичнi матерiали тощо.
Отже, методика формування мисте^^ рефлексп в процеа вокaльноï пiдготовки знаходить свое вираження у конкретизацп цШ, задач, змiсту, методiв, зaсобiв музичноï освiти та втiлюеться в навчальних програмах, методичних рекомендащях, наочних зразках живого та творчого процесу взаемодп вчителя, учшв з музичним мистецтвом та музичною культурою в цшому. Разом з цим, впроваджен-ня методики потребуе розробки ввдповвдних педагопчних умов.
Бшьш^ть учених сьогоднi вважае, що освггня дiяльнiсть мае забезпечуватися цшим комплексом взаемопов'язаних педaгогiчниx умов, яю е структурни-ми компонентами цiлiсноï педaгогiчноï системи [17, с. 8]. Зрозумшо, що ефективнiсть формування мисте^^ реф-лексiï у майбутшх учителiв музики в процесi вокального навчання слвд шукати з урахуванням впливу: освггнього середовища, в якому реaлiзуеться пiдготовкa; оточення, нaвколишнix об'ектав, якi взaемодiють зi студентом; су-купностi соцiaльно значущих якостей особистосл тощо.
У педaгогiцi iснують рiзнi пiдxоди до визначення змь сту поняття «педагопчш умови». Так, О. Назарова педа-гогiчнi умови розглядае як сукупшсть об'ективних мож-ливостей, зм^ту, форм, методiв, педaгогiчниx прийомiв i мaтерiaльно-просторового середовища, якi спрямоваш на розв'язання дослiдницькиx завдань [16]. Педагопч-нi умови - це ввдповвдш фактору педaгогiчнi обставини, яю сприяють (або протидiють) проявам педагопчних за-кономiрностей, обумовлених дiею фaкторiв. I. Аксaрiнa зазначае, що до педагопчних умов можна ввднести та, якi свiдомо створюються в освпньому процесi i повиннi забе-зпечувати нaйбiльш ефективне протiкaння цього процесу [2, с. 12].
На думку А. Багдуево^ педагопчш умови - це обставини процесу навчання i виховання, яю е результатом цшеспрямованого ввдбору, конструювання i застосування елементав змiсту, методiв, а також оргашзацшних форм навчання з метою досягнення дидактичних цшей [3, с. 12]. Провiвши ряд псиxолого-педaгогiчниx дослвджень, нау-ковцi довели, що педагопчними умовами можна вважати «обставини, ввд яких залежить i на основi яких ввдбуваеть-ся цiлiсний продуктивний педaгогiчний процес професш-
ноï тдготовки фaxiвцiв, що опосередковуеться актившс-тю особистоста» [10, с.291].
Отже, науковщ по-рiзному трактують поняття «педагопчш умови», розглядаючи ïx як:
- характеристику педагопчного середовища;
- обставини, необхвдш для перебiгу педaгогiчного про-цесу;
- фактори, шляхи, напрями педагопчного процесу;
- уявш результати педагопчного процесу;
- форми, методи, педагопчш прийоми.
Вважаеться, що до педагопчних умов можна ввднести
та, яю сввдомо створюються в навчальному процеа i по-винш забезпечувати найбшьш ефективне протiкaння ць-ого процесу.
Ефективнiсть обfрунтувaння та реaлiзaцiï умов залежить ввд:
- чпкоста визначення кiнцевоï мети та результату, який повинен бути досягнутий (у нашому випадку формування мисте^т! рефлексп);
- урахування, що на певних етапах педагопчного процесу педагопчш умови можуть виступати як результат, досягнутий у процеа ïx реaлiзaцiï (наприклад, формування потреби оволодшня мистецькою рефлекаею);
- усввдомлення, що будь-який педагопчний процес може усшшно функцiонувaти лише при певному ком-плексi необхвдних i достaтнix умов;
- обfрунтовaнi умови мають бути не чисто декларатив-ними, а придатними для впровадження та використання, а також контролю ïx застосування.
Упровадження педагопчних умов розглядаеться як суттевий вплив на переб^ педагопчного процесу, таею чи шшою мiрою свiдомо сконструйований педагогом, який передбачае, але ще не гарантуе певний результат цього процесу. Педагопчш умови спещально плануються, створюються, штучно вбудовуються педагогом (педагопчним колективом) в об'ективну реальшсть iз метою вплинути на хвд процесу, проте не передбачають жорсго^ причин-ноï детермiновaностi результату [5, с. 119]. Тобто педагопчш умови потребують постшного коригування й удоско-налення.
При цьому сшвввднесеш з освпньою дiяльнiстю педа-гогiчнi умови iнвaрiaнтнi щодо постaвленоï педaгогiчноï мети. 6 пвдстави для твердження, що педагопчш умови доцшьно розглядати як структурну оболонку педaгогiч-них моделей i технологш; дотримання педaгогiчниx умов дае змогу реaлiзувaти на практищ необxiднi компоненти теxнологiï [8].
Погоджуемося, що реaлiзaцiя педaгогiчниx умов - це, по сута, плaномiрнa робота з уточнення зaкономiрностей навчального процесу, яка забезпечуе можлив^ть перевiр-ки результатав нaуково-педaгогiчного дослiдження [14, с. 101-104]. Реaлiзaцiя науково обfрунтовaниx педагопчних умов здшснюеться в xодi апробацп в навчально-виховно-му процесi розроблених методик.
Таким чином, пвд педагопчними умовами формування мисте^^ рефлексiï майбутшх учителiв музики розумiе-мо сукупшсть взаемопов'язаних зaxодiв, необхвдних для створення цшеспрямованого освггнього процесу. Анaлiз псиxолого-педaгогiчноï лiтерaтури з предмета дослiджен-
ня та експериментальш дат дозволяють видшити тaкi пе-дагопчш умови:
- створення сприятливого шформацшно-насиченого середовища;
- формування потреби оволодiння мистецькою реф-лексiею;
- забезпечення мотивацп до вивчення i використання мистецько1 рефлексй в процесi вокально-виконавсько1 дiяльностi;
- здiйснення монiторингу процесу формування ми-
стецько1 рефлексй;
- виховання потреби до постшного самовдосконален-
ня.
Розробка методики на основi виокремлених принцитв та визначених педaгогiчних умов формування мистецько1 рефлексй мaйбутнiх учителiв музики дозволив спроек-тувати iнтегрaтивну схему (рис.1), яка унаочнила основш компоненти методики та процесу формування мистецько1 рефлексй у мaйбутнiх учителiв музики тд час вокально1 пiдготовки та означити зв'язки мiж ними.
ЗАВДАННЯ
ПЕДАГОГИИ УМОВИ
sä
О s
'Й
н £ СП
3 ■ S3
« «
о CS и
н И ^
Й CS К и
о о
н ё ^ о
О и ■ о
го К ^
>£ ю
И О S
m
Методика формування мистецько!' рефлексй
- оволодiння системою знань щодо мистецько! рефлексй;
- розвиток рефлексивних здiбностей та якостей;
- формування досвщу мистецько! рефлексй в процес музичного сприйняття, музично-виконавсько! дiяльностi та музично! творчост
- створення сприятливого шформацшно-насиченого середовища;
- формування потреби оволодшня мистецькою рефлексieю;
- забезпечення мотиваци до вивчення i використання мистецько! рефлексй в процесi вокально-виконавсько! дiяльностi;
- здiйснення монiторингу процесу формування мистецько! рефлексй;
- виховання потреби до постшного самовдосконалення
гумашст. щлеспрямованостц
персонатзаци; ■ дiалогiзацi!;
естетично! спрямованостi; свiдомостi;
eдностi художнього i технiчного розвитку; внутрiшньо! побудови
мотивацшнищ когнiтивний; емоцiйний; конативний
СТРУКТУРН1 КОМПОНЕНТИ У мистецько! рефлексi!
ФОРМИ
факультатив; тренiнг;
шдивщуальш заняття з вокалу; груповi заняття з вокалу; педагопчна практика; концертна дiяльнiсть
« МЕТОДИ
Особистiснi: самоспостереження, самозвiтування, емпатiйного слухання, акцентування цшностей, емоцiйно-цiннiсних контрастiв, саморегуляци
Тнстр^мёнтальнГГм0з^5в0г0~шту^му7ё^5йстйчн0^ бесiди, групово! дискуси, порiвняльного аналiзу, виртення музично-педагогiчних задач, аналiзу конкретних педагопчних ситуацiй,
ЗАСОБИ
- музичний репертуар;
- розробка шдивщуальних стратегiй;
- самовдосконалення
- дидактичнi матерiали
тестовi завдання з теори; психологiчнi тести; виртення проблемних ситуацiй пiд час навчання
МОН1ТОРИНГ ОПАНУВАННЯ МЕТОДИКОЮ
Рис. 1. 1нтегративна схема методики формування мистецько1 рефлексй у мaйбутнiх учителiв музики в процеа вокально: тдготовки (авторська розробка).
Таким чином, формування мистецько1 рефлексп у майбутшх учителiв музики 1"рунтуеться на принципах гумань стично1 цшеспрямованоста, персоналiзацiï, дiалогiзацiï, естетично1 спрямованостi, свiдомостi, eдностi художнього i техшчного розвитку, внyтрiшньоï побудови образу-звуку та мае враховувати таю педагопчш умови як створен-ня сприятливого шформацшно-насиченого середовища, формування потреби оволодшня мистецькою рефлексiею, забезпечення мотивацп до вивчення i використання мистець^' рефлексiï в процесi вокально-виконавськоï дiяльностi, здiйснення монiторингy процесу формування мистецько!' рефлексiï, виховання потреби до постшного самовдосконалення. Запропонована iнтегративна схема формування мистецько!' рефлексiï у майбyтнiх yчителiв музики в процесi вокально!' пвдготовки у подальших до-слiдженнях потребуе певноï деталiзацiï та експеримен-тальноï перевiрки.
Список лiтератyри:
1. Абдуллин Э.Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе высшего образования: Учебн. пособие для преподавателей, аспирантов, слушателей ФПК. - М.: Прометей МПГУ, 1990. - 188 с.
2. Аксарина И.Ю. Педагогические условия адаптации выпускников школ на этапе перехода от общего к высшему профессиональному образованию: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / И. Ю.Аксарина; Курганский гос. ун-т. - М., 2006. - 19 с.
3. Багдуева А.В. Педагогические условия формирования профессиональной готовности будущих специалистов с использованием информационных технологий (на примере специальностей кадастрового профиля): ав-тореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / А.В. Багдуева; Бурятский гос. ун-т. - Улан-Уде, 2006. - 23 с.
4. Бех 1.Д. Виховання особистоста: У 2 кн. - Кн. 1: Особистасно орiентований пвдхвд: теоретико-технолопчш засади / 1.Д. Бех. - К.: Либвдь, 2003. - 280 с.
5. Борытко Н.М. В пространстве воспитательной деятельности: монография / Н.М. Борытко. - Волгоград: Перемена, 2001. - 181 с.
6. Гончаренко С.У. Методика як наука / С.У. Гонча-ренко. - Хмельницький: Вид-во ХГПК, 2000. - 30 с.
7. Гончаренко С.У Украшський педагопчний словник. / С.У Гончаренко. - Кшв: Либвдь, 1997. - 376 с.
8. Гуцан Т.Г. Педагопчш умови формування готовно-ста майбутшх вчш^в економжи до профшьного навчання старшокласниюв / Т.Г. Гуцан // Сощум. Наука. Культура. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf. org/gutsan-tg-pedagogichni-umovi-formuvannya-gotovnosti-maybutnihvchiteliv-ekonomiki-do-profilnogo-navchannya-starshoklasnikiv.
9. Завалко К.В. Педагопчна шноватика в теорп та практищ музично" освпи / К.В. Завалко. Монографiя -Черкаси: Друкарня «Черкаський ЦНП», 2013. - 520 с.
10. Загребельна Л.В. Педагопчш умови пвдготовки майбутшх менеджерiв у економiчниx навчальних закладах // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у пвдготовщ фах^вщв: методолопя, теорiя, до-свiд, проблеми: зб. наук. праць / Л.В. Загребельна; редкол.: I. А.Зязюн [та iн.]. - Кшв-Вшниця: Планер, 2005. - Вип. 8
- 547 с.
11. Кондрашова Л.В. Процесс обучения в высшей школе: Учеб. пособие / Л.В. Кондрашова. - Кривой Рог: КГПУ, 2000. - 171 с.
12. Краевский В.В. Основы обучения. Дидактика и методика: учеб. пособие / В.В. Краевский, А.В. Хуторской.
- М.: Академия, 2008. - 352 с.
13. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий / Ю.Н. Кулюткин // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. М., 1979. -С. 22-28.
14. Куприянов Б.В. Современные подходы к определению сущности категории "педагогические условия" / Б.В. Куприянов, С.А. Дынина // Вестник Костромского гос. ун-та им. Н.А. Некрасова. - 2001. - № 2. - С. 101-104.
15. Ладенко И.С. Философские и психологические проблемы исследования рефлексии / И.С. Ладенко, И.Н. Семенов, С.Ю. Степанов. - Новосибирск: Изд-во НГУ, 1989. - 315 с.
16. Назарова О.Л. Новые информационные технологии в управлении качеством образовательного процесса в колледже / О.Л. Назарова // Информатика и образование.
- 2003. - № 11. - С. 79-84.
17. Найн А. Я. Проблемы развития профессионального образования: региональный аспект / А. Я. Найн, Ф. Н. Клюев. - Челябинск: изд-во Ин-та разв. проф. обр., 2008.
- 264 с.
18. Падалка Г.М. Педагопка мистецтва (Теорiя i методика викладання мистецьких дисциплш) / Г.М. Падалка. -К.: Освпа Украша, 2008. - 274 с.
19. Педагогическая праксеология: Учеб. Пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений / И.А. Колесникова, Е.В.Титова. - М.: Академия, 2005. - 256 с.
20. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учеб. для студ. пед.. вузов.: В 2 кн. - М.: ВЛАДОС, 2000. - Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.
21. Семенов И.Н. Проблемы психологического изучения рефлексии творчества / И.Н. Семеново, С.Ю. Степанов // Вопросы психологии. № 5, 1983. - С.171-173.
22. Тоцька Л.О. Педагопчш принципи розвитку ви-конавсько! майстерноста культури мапстрантав-вокал^тав / Л.О. Тоцька. // Професшна мистецька освгга i художня культура: виклики XXI: матер. Мiжнарод. наук.-практ. конф., 16-17.10.2014 р. - К.: Кшв. ун-т iм. Б. Гршченка, 2014.
- С. 422-431.
23. Хуторской А.В. Педагогическая инноватика: учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / А.В. Хуторской.
- М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 256 с.
