CC BY
7при подготовке специалистов морского флота. Современные наукоемкие технологии. Раздел: Педагогические науки - 2010. - № 7 - С. 255-258.
3. Ливенцев Д. В. Латвийские Военно-Морские Силы, Берегиня, 777, Сова, 2011, № 2 (9).
4. Ореховский В. Чему и как учат в ЛМА. URL: http ://www .dpils.lv/news/2/334582
5. Heyman С. The armed forces of the European Union 2012-2013. Editor - Charles Heyman, Publisher: Pen and Sword Military, 2011 (Pen @ Sword Books Ltd), 182 р.
6. About Novikontas Maritime Center. URL: http://www.novikontas.lt/training/en/about-us (last accessed: 04.09.2019).
7. Novikontas Maritime College. Educational Process. URL: http://college.novikontas.lv/en/profes-sional-education/college-program-navigation-depart-ment/educational-process-nav/ (last accessed: 04.09.2019).
8. Novikontas Maritime College. Management Level Program (Captain and Chief Officer without Limitation). URL: http://college.novikontas.lv/en/ pro-fessional-education/management-level-program-navi-gators/ (last accessed: 04.09.2019).
9. Novikontas Maritime College. Program «Officer in Charge of Navigational Watch». URL: http://college.novikontas.lv/en/want-be-student-navi-gator/program-officer-charge-navigational-watch/ (last accessed: 04.09.2019).
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ П1ЗНАВАЛЬНО1 АКТИВНОСТ1 МАЙБУТН1Х
ВИКЛАДАЧ1В ВОКАЛУ
Чжу Юньжуй
AcnipaHm Швденноукратсъкого нацiонального педагогiчного ynieepcumemy
iMeHi К.Д. Ушнсъкого, м. Одеса, Украша ORCID 0000-0002-9838-6612
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FUTURE SINGING TEACHERS COGNITIVE ACTIVITY
FORMATION
Zhu Yunrui
Post-graduate student South Ukrainian National Pedagogical University
named after K.D. Ushynsky
Анотащя
В статт розглядаються питання стимулядп тзнавально! активносп студенпв у продеа тдготовки до вокально-виклададько! дiяльностi. Визначено суттсть поняття «тзнавальна активтсть», обгрунтовано педагопчш умови, реалiзацiя яких сприяе зростанню шзнавально! активносп майбутнiх викладачiв вокалу.
Abstract
The article considers stimulation of students' cognitive activity in the process of preparation for singing and teaching activity. The essence of the concept "cognitive activity" is determined; substantiation is given to pedagogical conditions, realization of which contributes to the growth of future singing teachers' cognitive activity.
Ключовi слова: тзнавальна активтсть; викладач вокалу; педагопчш умови.
Keywords: cognitive activity; singing teacher; pedagogical conditions.
Розвиток музичноГ та мистецькоГ освгти в Ук-раГш визначаеться у загальному контекст европей-ськоГ штеграцп орiентацiею на активiзацiю само-стшносп мислення й пiзнавальноi активностi суб'еклв освiти, у зв'язку з чим це питання набувае особливо! актуальное^ у сучаснш методицi тдго-товки викладачiв вокалу. Розробцi методик музичноГ освiти, спрямованих на посилення пiзнавальноi активностi придiляли увагу так! науковщ, як В. Молчанова, £. Ярославова, Р. Нiзамов, Р. Левчук та iн.
Джерелом активносп живих органiзмiв узагалi вважаеться наявшсть в них певних потреб, яш ввдо-бражають Г! залежнiсть вщ умов iснування та спри-чиняють необхiднiсть пошуку адекватних певним змшам способiв дiй. Пiд активнiстю у психолого-педагогiчних дослiдженнях розумiеться певна форма саморуху, саморозвитку вдивщу, що вщбува-ються у конкретних формах дш, внутрiшнiх станiв, поведшцг Отже, активнiсть не тiльки передуе дiя-
льностi, а й «супроводжуе» ГГ впродовж усього про-цесу, визначаючи напрям, характер дiяльностi. Активтсть стае рушшною силою, джерелом пробу-дження в особистостi ГГ потенцiалу, завдаткiв, Гх пе-ретворення на здiбностi.
Важливо, що рiзноманiтнi потреби iндивiду формуються в суспiльствi пiд впливом як стихiйно сприйнятих вражень, так i в результат спецiально органiзованих виховних впливiв, яш регулюють процес задоволення потреб особистосп шдиввдуа-льно-психологiчного та соцiального рiвнiв Гх про-яву, тим самим перетворюючи Гх на цшеспрямова-ний процес оволодшня певною формою дГяльносп, важливоГ для середовища й вщповщного сустль-ного замовлення. Цiлеспрямована тзнавальна активтсть характеризуется усвiдомленим ставлен-ням до ГГ оргашзацп, здатшстю до узагальненого й опосередкованого ввдображення дiйсностi, завдяки чому можливостi тзнання суттево розширяються i
створюють умови для проникнення в сенс явищ, сприйнятих за допомогою оргашв чуття.
Якiснi характеристики шзнавально1 активностi визначаються специфiкою вiдповiдного типу дiяль-ностi. Проблема специфiки художнього пiзнання становить одне з головних питань естетики, в рь чищi якого вона розглядаеться у псному зв'язку з фiлософською теорiею тзнання, виявленням влас-тивих мистецтву функцш в життедiяльностi людс-тва: виражальними, комунiкативними, гедошстич-ними та ш. На вiдмiну ввд наукового тзнання, де специфiчним способом тзнавально1 активносл е теоретичнi знання, мислення та перевiрка положень за допомогою досввду, мистецтво пiзнае свiт через систему художтх уявлень, в яких злил сенсорна основа, почуттево-емоцiйне та штелектуальне сприйняття, а структурним компонентом являеться цiлiсний, неподiльний художнiй образ, створений особливими, специфiчними засобами i прийомами. Мистецьке пiзнання завжди мае сенсорно-почут-теву основу, воно невщ'емне вщ переживання, вiд художнiх емоцiй, натомють важливим е i оперу-вання художнiми образами та його матерiальним носiем, яким в музичному мистещга е сенсорно-звуковий матерiал у його специфiчнiй, лопко-што-нацiйнiй оргашзаци.
Отже, шд пiзнавальною активнiстю майбут-нього фахiвця в галузi вокального мистецтва розу-мiемо цiлеспрямоване здшснення художно- та ког-нiтивно-пiзнавального процесу, який забезпечуе переживання й усвщомлення сутностi художньо -образного змiсту музичних творiв та уможливлюе його суб'ектно-виконавську i педагогiчну штерпре-тацiю.
Реалiзацiя шзнавальнох активностi майбут-нього викладача вокалу стае запорукою його адекватного проникнення в задум авторiв, свiдомого ставлення до специфiки ушкальних музично-худо-жнiх феноменiв, постiйного оновлення шформа-цшно-знашево1 й мистецько-феноменолопчно1 бази, що в сукупностi стае базою для постшного фа-хового самовдосконалення та всебiчноl творчо! ви-конавсько! й педагопчно1 самореалiзацil. В основi ще1 активностi лежать потреба в шзнанш музично-художнiх явищ; у особистюно-емоцшному спшку-ваннi засобами музичного мистецтва, у творчостi, мистецькому самовираженш та зацiкавленiсть у за-безпеченш як1сно1 вокально1 подготовки майбутнiх учителiв музичного мистецтва.
У обгрунтуваннi педагопчних умов, як1 мають сприяти формуванню дослвджуваного феномену, враховуемо, що тзнавальна активнiсть будуеться за засадах широкого комплексу мотивiв, у числi яких: штелектуально-шзнавальних, особиспсно-етичнi, професiйно-iмiджевi, оргашзацшно-щльов^ гедонiстично-естетичнi, художньо-творчi; набува-ючи цшсносп й гармонiйностi, цi мотиви стають рушiйною силою у прояву особиспстю тзнава-льно-фахово1 дiяльностi. Отже, !х гармонiчне поед-нання, посилюючись, утворюе усталену внутрiшню потребу в збагаченш особистiстю сво1х можливос-тей, психолопчну основу iнтенсифiкацil пiзнаваль-
но! активностi майбутнiх викладiв вокалу становить едшсть громадянських i особистюних мотивiв придбання зазначеного фаху, яш мать прияе постiй-ному духовному й професшному зростанню. Зазна-чене дозволяе вважати стимуляц1ю в майбутнього фах1вця гармонiчно-цiлiсноl системи мотивiв його тзнавально-фахово! активностi з метою !х перетво-рення у внутрiшню потребу до постшного фахового самовдосконалення та професшно! самореал1заци.
У визначеннi друго! педагогiчноl умови вихо-димо з того, що тзнавальна активнють майбут-нього викладача вокалу мае забезпечувати його ми-стецьку та музично-педагогiчну ерудованiсть. Спе-цифiка пiзнання творiв вокального мистецтва зумовлена особливютю художньо-образного змi-сту, який утворюеться еднiстю вербально-поетич-ного та музично-штонацшного компонентiв.
Отже, тзнавальна активтсть фахiвця-вокалi-ста мае спрямовуватися на поглиблення його еру-дицil як у музичному, так i в лтгературно-поетич-ному видах мистецтва, здатностi усвщомлювати причинно-наслiдувальнi зв'язки мiж iнтонацiйно-звуковою, лопко -структурною, архiтектонiчною будовою твору та «закодованим» в ньому худож-ньо-образному змiстi й засобах виконавсько! вира-зностi, застосовувати !х на основi суб'ективно-iн-дивiдуалiзованоl iнтерпретацil у виконавсга та ре-ал1зувати в процеа вокально -педагогiчноl дiяльностi. Набуття здатностi до тако1 реконструк-ци будуеться на засадах iнтеграцil знань в рiзних га-лузях мистецько1 освiти - музикознавчо1, яка забезпечуе ерудовашсть та здатнiсть до орiентацil в сти-лiстичному розматтп музично1 палiтри; музично-теоретично1, в межах яко1 формуються навички ць лiсного анал1зу вокальних творiв, здатшсть до !х са-мостiйного осмислення й розучування, усв1дом-лення своерщносп й унiкальностi !х художньо-образного сенсу.
Для викладача вокальних дисциплш не менш важливим е набуття знань в галузi психолого-педа-гопчних та методичних основ iнтенсифiкацil тзна-вально1 активностi студентiв, стимуляцil в них са-мостiйностi мислення, реалiзацil художньо-твор-чих потенцiй, здатнiсть нестандартно мислити й здiйснювати педагогiчно-пошукову активтсть за-для винаходу нових способiв вирiшення навчаль-них завдань. Це потребуе не тiльки набуття певних знань i умiнь, а й здатносп до !х iнтеграцil та само-стiйного осмислення й перетворення, вiдповiдно до iндивiдуальних особливостей сво1х вихованцiв та збагачення мистецького поля i педагогiчноl думки. Отже, важливою педагогiчною умовою пiдтримки пiзнавальноl активносп майбутнiх викладачiв вокалу рахуемо органiзацiю освiтнього процесу, в якому передбачено постановку теоретичних i прак-тичних завдань пошуково-творчого та самостшно-iнтегративного характеру.
Звернемо також увагу на те, що комунiкативнi функци, властивi музичному мистецтву, в процеа вокально-педагопчнох дiяльностi розкриваються як своерщний спосiб творчого спiлкування, що ввдо-бражае процес впливу рiзних об'еклв (суб'ектiв)
один на одного, Гх взаемозв'язок, взаемну обумов-летсть та формування одним об'ектом iншого [2]. В. Москаленко видшяе так1 аспекти у здшснент взаемодii, як контакт двох або б№ше осiб, який мае на мет взаемнi змши поведiнки, дiяльностi, стосу-нк1в, установок i реалiзуеться в спiльнiй дiяльностi, досягаючи взаемного узгодження, розподiлу i коо-перацii функцiй [1]. Завдяки цьому заняття вщбува-ються як процес взаемного обмiну й взаемозбага-чення досвiдом, художнiми емоцiями, поглядами, творчими идеями, тобто як процес опосередкованих педагогiчними завданнями мiжособистiсних вщно-син, як спiвробiтництво, з його ознаками свiдомоi активностi, здатностi до цшепокладання та рефлек-си, свободи творчого вибору та ввдповщальностг
Зазначене дозволяе вважати органiзацiю освгт-нього процесу на засадах творчоГ взаемоди викла-дача, студента i концертмейстера як важливу умову стимуляцп тзнавальноГ активностi майбутнього фах1вця, його спонукання до пошуково-методичноГ та штерпретацшно-творчоГ вокально-виконавськоГ дiяльностi.
Список лiтератури
1. Москаленко, В. (2001). Музичний твiр як текст. Текст музичного твору: практика i теорiя, Вип. 7. - К.,
2. Платонов, К.К. (1984) .Краткий словарь системы психологических понятий. Москва, 179 а
ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СОЛЬНОГО СП1ВУ В ШКОЛЯР1В МОЛОДШОГО ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Чжу Цянь
AcnipaHmKa Швденноукратсъкого нацюналъного педагогiчного ynieepcumemy
iMeHi К.Д. Ушинсъкого ORCID 0000-0003-3867-3252
PRACTICES OF DEVELOPMENT SOLO SINGING SKILLS OF ELEMENTARY
SCHOOL STUDENTS
Qian Zhu
Post-graduate student South Ukrainian National Pedagogical University
named after K.D. Ushynsky.
Анотащя
У статп висвгтлено досвщ сольного вокального виховання учтв молодших класiв. Схарактеризовано чотири групи методiв, як дозволяють удосконалювати в школярiв музичний смак, дiннiсно-вибiркове ста-влення до репертуару,
формувати вокальт навичок iз врахуванням вимог ппени i збереження дитячого голосу, розвитку навичок виразно-емодiйного виконання та стимуляцп сденiчно-комунiкативних, артистичних властивос-тей.
Abstract
The article covers the practices of elementary school students' solo vocal education. There are four groups of methods characterized, all of which allow the students to improve their musical taste and value-selective attitude to the repertoire, to develop vocal skills with consideration to the requirements of hygiene and maintaining a child's voice, to the development of expressive emotional performance skills and stimulation of onstage-communicative and artistic qualities.
Ключовi слова: сольний сшв; школярi молодших клаав; методика формування ствацьких навичок
Keywords: solo singing; elementary school students; methodology of singing skills development
Актуальтсть проблеми формування навичок сольного ству в учтв молодших клаив поясню-еться зростанням штересу сучасноГ спшьноти до виявлення природних здiбностей дней в ранньому вщг
Вiдомо, що дгга завжди любили спiвати, натомить Гх спiвоча активнiсть довгий час обмежува-лось участю в хоровому спiвi та виконанням елеме-нтарного дитячого репертуару в дитячш самодiяль-ностi. Сьогоднi надзвичайноГ популярностi набула практика залучення дiтей, починаючи з дошкшь-ного вiку, до естрадно-тсенного виконавства. 1нте-рес дiтей i батькiв до навчання дiтей сольного ству в цьому жанрi пщ^ваеться популяризацiею дитячого виконавства в чисельних пiсенних шоу-про-
грамах, конкурсах, можливютю викладу вiдеозапи-сiв вистушв дiтей у Iнтернетi. Натомiсть значна ш-лькiсть учнiв проявляе штерес i до навчання акаде-мiчному й народному спiву та виконанню вiдповiд-ного репертуару.
Доцiльнiсть навчання дней академiчного сольного ству довго не визнавалася в колi професюна-лiв. Рiзнi точки зору на це питання iснують i на наш час, що частково пояснюе недостатню увагу нау-ково-педагопчноГ спiльноти до висвiтлення специ-фiки й методiв формування в дней молодшого шкi-льного вiку сольних ствацьких навичок цього типу. Не придшяеться цим питанням увага i в про-цесi пiдготовки майбутшх учителiв музики в музи-чно-педагопчних закладах УкраГни. В результатi, академiчного сольного спiву школярiв навчають
