CC BY
17Lytvyniuk Liudmyla Victorivna
METHODOLOGICAL AND METHODOLOGICAL ..
philosophical sciences
UDC 1:37
МЕТОДИЧН1 ТА МЕТОДОЛОГ1ЧН1 IМПЛIКАЦIÏ ВИКОРИСТАННЯ
БIОГРАФIÏ В ОСВ1Т1
© 2018
Литвинюк Людмила Б1кт ор1вма. кандидат педагопчних наук, доцент кафедри фiлософiï i економши освiти Полтавський обласний iнститут тслядипломно! педагог1чно1 освти 1м. М. В. Остроградського (36014, Украша, Полтава, вулиця Co6opHocmi, 64-ж, e-mail: [email protected])
Анотащя. Висвгтлено зростання у cycn№CTBÍ та наущ iнтересу до бiографiчноï проблематики. Представлено рiзнi тдходи до тлумачення поняття «бiографiя». визначено стан розроблення зарyбiжними науковцями про-блеми бiографiчного методу в освт (бiографiчного навчання). Аналiзyються методичнi рекомендаций з упровад-ження бiографiчного навчання. що презентують методологiчнi та методичт iмплiкацiï використання бiографiï в освт. Виявлено необхiднiсть додатковоï експлiкацiï поняття бюграфп, розширення дiапазонy напрямiв реалiзацiï i методiв бiографiчного навчання у педагопчнш освiтi (вищiй i тслядипломнш). Встановлено доцiльнiсть роз-криття можливостей застосування поряд iз наративним шдходом тезаурусного (тематичного) пiдходy до тзнання людсько1' бiографiï. Визначено потребу в дослщжент технологiй проведення особою. яка навчаеться, бiографiчних самодослвджень, зокрема, генеалопчних розвiдок. Окреслено питання, на яш фiлософiя освiти мае знайти вщповвд: Як навчити людину виявляти й анатзувати особистi помилки? Яким чином оргашзовувати педагогiчнy роботу, навчаючи людину, яка володiе знаннями про непривабливi сторiнки свого життепису, бiографiчномy самоконстру-юванню? Чи е специфiка бiографiчного навчання при вивченнi рiзних навчальних дисциплiн? Якою мае бути етика застосування бiографiчного методу в освт?
Ключовi слова: бiографiя. бiографiчне навчання, бiографiчний метод в освiтi. досввд, методичнi рекомендацiï. наратив, наративний шдхщ освiта. педагог. рефлексiя. учень.
METHODOLOGICAL AND METHODOLOGICAL IMPLICATIONS OF THE USE OF BIOGRAPHY IN EDUCATION
© 2018
Lytvyniuk Liudmyla Victorivna, candidate of pedagogical sciences. associate professor of the department of philosophy and economics of education M. V. Ostorgradsky Poltava Regional Institute of In-Service Education (36014, Ukraine, Poltava, Sobornosti street, 64-g, e-mail: [email protected])
Abstract. Society and learn interest in biographical issues are enlightened. Different approaches to the interpretation of the term «biography» are presented. and the status of the development of foreign curriculum by biologists in the field of education (biographical studies) is determined. The methodical recommendations for the implementation of biographical studies. which present methodologies and methodological implications of the use of a biography in education. are analyzed. The necessity of additional explication of the concept of a biography. expansion of the range of implementation strains and the method of biographical curiosity in pedagogical education (higher and postgraduate) was revealed. The expediency of disclosing the possibilities of using the order with the narrative approach of the thesaurus (thematic) approach to the knowledge of human biography has been established. The need for technology research has been determined. The person who is studying. is engaged in biographical self-studies, in particular. genealogical exploration. The question of what philosophy of education has meanings is outlined: How to train a person to detect and analyze personal errors? How to organize pedagogical work. teaching a person who possesses knowledge about the unattractive stories of his biography. biographical self-design? Is the specificity of biographical study in the study of various disciplines? What should be the ethics of using a biographical method in education?
Keywords: biography. biographical study. biographical method in education. experience. methodical recommendations. narrative. narrative approach, education. teacher. reflection. pupil.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та П зв'язок 1з важливими науковими чи практичними знаннями. Щншсне ставлення у сучасному суспiльствi до людсько! бюграфп обумовило зростання уваги до не! як об'екта тзнання.
У гуматтаристищ спостерпаеться посилення штересу до методiв дослщження бюграфп особистостг Зокрема, 1нститут бiографiчних дослщжень Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В. I. Вернадського працюе над обгрунтуванням теоретичних i методичних проблем проведення бiографiчних розвщок, укладанням елек-тронних архiвiв, бiографiчних словнишв, висвгтленням у науковш лiтературi життепиав видатних постатей в юторп Укра!ни. Укра!нська асотатя усно! юторп дослвджуе використанням методу усно! юторп у гуманитарному знант.
Бiографiчнiй тематиц присвячеш науково-практичт конференций, зростае чисельшсть видавничих бiографiчних проекпв, телевiзiйних передач, у багатьох кра!нах свгту запроваджуються книжковi преми за напи-сання бюграфп. У вищих навчальних закладах виклада-ються новi навчальт дисциплiни, наприклад, «Основи теоретично! бюграфютики» (Одеський нацiональний утверситет iменi I. I. Мечникова), «Бiографiя i фшо-софiя: межi та можливосп розумiючого методу в юторико-фшософськш наущ» (Уральський державний унiверситет iм. О. М. Горького), якi спрямоват на фор-
мування осмисленого ставлення студенлв до власного життепису.
Поняття «бiографiя» в науковiй лiтературi вживаеться в кiлькох значеннях:
- опис життя особи, зроблений iншими людьми. Бiографiя - «непряме, так чи шакше гiпотетичне вщтво-рення (дублювання) схеми саморозумiння та самопредставления iндивiда ... iншою дiйовою особою у процес Г! специфiчноi смислово! ди - у ситуаци та акл бюграфу-вання, бiографiчноi реконструкций «зовтшнього» розу-мiння, iнтерпретацii апостерюрЬ) [1, с. 100];
- iсторiя життя особистостi. «Бiографii, як юторп людей, якi е свiдками та учасниками реальних юторич-них подш, вiдображають сценарiй i драматизм житте-вого шляху, можливостi альтернативного юторичного розвитку» [2]. Як концепт, поняття, термш «бiографiя» акумулюе рiзний змют i контексти, якi визначаються метою, завданням, дослiдницьким досвщом» [3, с. 41];
- лгтературний жанр;
- науково-дослвдницький жанр. «Бiогpафiя (ввд бiо... i ...графiя) - життепис; вiдтворення на основi фактiв i до-кументiв життя та дiяльностi, iсторii духовного розвитку особи у зв'язку з суспiльними умовами !! епохи; спосiб репрезентаци в культурi специфiки окремого людського буття» [4];
- схема упорядкування досвiду людини. Бiографiя - це «схема впорядкування власного досвiду, авторегу-
8
Balkan Scientific Review. 2018. № 1
философски науки
Литвинюк Людмила Вiкторiвна МЕТОДИЧН1 ТА МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ...
лятивна конструкцш 1 в цьому сена компонент системи ор1ентацш самодшчого шдиввда» [1, с. 100];
- переживання [5];
- споаб життя. «Саме «споаб життя», а не саме жит-тя в його виальносп, втшений у понятп «бюграф!я» [6, с. 190].
На нашу думку, конструктивним е розумшня бюгра-фи у дослщженш французького фшософа Л. Сева як су-купносп певних акпв. Поняття акту Л. Сев визначае як «учинок,... що дае (можливо) певну к1льк1сть результа-пв, проте не лише безпосередшх результата для самого шдиввда, а й результата для всього суспшьства з ураху-ванням конкретних умов, результата, що повертаються (можливо) до 1ндив1да через бшьш або менш складш об'ективш сощальш опосередкованосп» [7, с. 440]. Тож бюграф1я 1 може бути дослщжена як сукупшсть акта.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких Трунтуеться авторська думка; видтення невирШенихранШе частин загально'1 проблеми. У гумаштаристищ об'ектом досль дження е не лише життепис видатних постатей, а 1 зви-чайних людей. Зокрема. шмецьш соцюлоги Р. Alheit та В. Dausien обгрунтовують необхвдшсть використання в освт дорослих бюграф!чного досввду особи, яка навча-еться, для конструювання свого життепису, тобто здшс-нення бюграф!чного навчання. Бюграф!чне навчання тлумачиться як «сввдоме «автопоезисне» досягнення ак-тивних суб'екпв, в якому вони рефлексивно оргашзову-ють свш досввд у споаб, що дае можливють генерувати персональну причетшсть, щентичшсть, смисл !хшх ю-торш життя 1 комушкабельно!, сощально життево спро-можно! перспективи життевого свпу для спрямування !хшх дш» [8, с. 17].
У наукових працях низки автор1в [9-16] висвилю-ються особливосп застосування бюграф!чного навчання в коледжах 1 вищих навчальних закладах; пропонуються методи роботи з освишми бюграф1ями [17-21].
У контекст! впровадження бюграф1чного навчання у загальнш середнш освт виокремлюються питання фор-мування вмшня учшв робити власш висновки на основ! спогад1в свого дитинства [22], анал1зу дитячих 1 падли1-кових юторш життя [23], розвитку лщерства школяр1в на основ! бюграф!чних матер1ал1в [24]. Бюграфш роз-глядають як джерело вггагенного досввду школяр1в [25], зааб !х виховання, зокрема корекци дев1антно! поведш-ки, застосування в робот! з батьками учшв [26].
Ниш завданням педагопки, фшософп освпи, осв1т-ньо! практики е розширення д1апазону можливостей т-знання людсько! бюграфи, усввдомлення учнем себе як автора особистого бюграф1чного проекту.
Якщо у заруб!жнш литератур! представлений досвщ теоретичного обгрунтування та модел1 практично! д!яльносп з бюграф!чного навчання, то в украшськш науш спробу його концептуал1зацп зроблено 1нститутом педагопчно! освии 1 освии дорослих НАПН Укра!ни у методичних рекомендащях «Бюграф!чш дослщження в дискурс розвитку культури педагога» (2013, автор Шарошшна Н. Г.), адресованих педагопчним пращв-никам, астрантам, докторантам, науковцям 1 виклада-чам [24].
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). У цш стати ставимо за мету проанал1зувати методичш рекомендацп з упровадження бюграф!чного навчання (бюграф1чного методу в освт) в контекст! встановлення його концептуальних засад для украшсько! педагопчно! освии та виявлення перспектив подальших дослщжень.
Виклад основного матер1алу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. У методичних рекомендащях «Бюграф1чш дослщження в дискурс! розвитку культури педагога» (дал! -Рекомендаций Н. Г. Шарошшна робить спробу з'ясувати сутшсть б!ограф!чного методу у гуманитарному знанн!, визначити види б!ограф!чного методу та його засто-сування в осв!тньому процес!. Встановлення вид!в
б!ограф!чного методу зд!йснюеться на основ! анал!зу л!тературних зразк!в. Бюграф!чний метод асоц!юеться з! способом ввдображення в л!тератур! людсько-го життя. Серед вид!в б!ограф!чного методу названо Iсторичну бгографгю («персонаж при цьому висту-пав в контекст! свого юторичного часу, ! його сенси сшвввдносилися з культурно-!сторичними цшностями епохи, в яку в!н жив» [24, с. 6]); св1тсько-б1ограф1чну хронгку («багатокол!рний килим» свиських пл!ток, сценок, анекдота, як! е частиною б!ограф!чного матер!алу» [24, с. 6]); психолог1чну бгографгю («проникнення в психолопчш сенси сво!х геро!в, неусв!домлено спира-ючись на герменевтичн! прийоми» [24, с. 9-10]). Чита! класиф!кац!! бюграф!чних метод!в не наведено, швидше зроблено !х загальний перел!к. Вочевидь, як р!зновиди психолопчно! б!ограф!! названо документально-психолог1чну («мета автора - створити портрет персонажа, грунтуючись на справжшх висловлюваннях його самого ! сучасник!в - друз!в ! експерта» [24, с. 10]); науково-психолог1чну («в доступнш форм! познайоми-ти читача !з складними ф!лософськими концепц!ями Канта, Гегеля, Шеллшга та !нших, ! не лише полегшити !х розумшня, але всеб!чно ! психолог!чно подати особу персонажа» [24, с. 10]) та психолог1чний портрет («проблема смислового контура - одна з центральних при складанш психолопчного портрета особистост!. Усе другорядне повинне в!д!йти на задн!й план. Головне питання, яке ставить соб! автор на цьому еташ: що в житп ц!е! людини саме центральне? для чого вона живе?» [24, с. 10]).
Безперечно, важливою нев!д'емною складовою будь-яких методичних рекомендацш е досягнення терм!нолог!чно! чикосп. У методичних рекомендац!ях «Б!ограф!чн! дослщження в дискурс! розвитку культури педагога» наводяться тлумачення б!ограф!чного методу в р!зних гуман!тарних науках, його сшввщношення з по-няттям життевого шляху, що визначаеться як предмет б!ограф!чного методу. Однак у Рекомендац!ях в!дсутне розум!ння поняття «бюграф!я». З огляду на р!зномашття п!дход!в до його тлумачення в науковш л!тератур!, варто було б розкрити цей м!ждисциплшарний дискурс ! сфор-мулюватися / обрати опорну деф!н!ц!ю.
Н. Г. Шарошк!на слушно стверд^е, що специф!-ка бюграф!чного методу полягае в зосередженост! на ушкальносп людського життя, на розумшш внутр!ш-нього св!ту людини, Г! здатност! сприймати себе як активного суб'екта свое!' шдиввдуально! ютори життя. В!дзначаеться вплив б!ограф!чного методу на яшсть ! швидк!сть засвоення знань, атмосферу навчання, його спрямовашсть на в!дтворення !сторичност!. Його основою визначаються спогади людини. Проте маемо не погодитися з щею позищею, що лише спогади е основою бюграф!чного методу в осв!тньому процес!. Дослвдницею прид!лено увагу розгляду таких аспекпв б!ограф!чного методу в освт як професшний самороз-виток педагога та використання досвщу особистост! для засвоення нею знань. Однак застосування бюграф!чного методу навчання (бюграф!чного навчання) вбачаемо ши-ршим. Основною метою бюграф!чного методу навчання е формування в особи, яка навчаеться, вщповвдально-го, сввдомого та вдумливого ставлення до розроблення, планування та реал!заци нею власного !ндив!дуально-б!-ограф!чного проекту на основ! особистого бюграф!чно-го досвщу, досл!дження та п!знання життепиав !нших людей. В!дпов!дно, основними фундаментальними засадами б!ограф!чного методу в освггаьому процес! поряд !з спогадами мають бути ! прогнозування, планування, дослщництво, критичне мислення, самодосл!дження, що не обмежуються тим, що можливо встановити !з власно! пам'ят! та пам'яп !нших ос!б щодо особи (наприклад, генетичн! досл!дження, частина генеалопчних розв!док, виявлення сво!х захоплень) тощо. Ввдповщно, ! спектр питань для виршення завдяки б!ограф!чному методу в освт е ширшим._
Lytvyniuk Liudmyla Victorivna philosophical
METHODOLOGICAL AND METHODOLOGICAL ... sciences
У Рекомендащях стверджуеться, що «професiйний i життевий досвiд особистостi може стати важливим дже-релом знання, фактором особистюного розвитку, засо-бом i шструментом навчання» [24, с. 22]. О^м того, звернення до життевого шляху людини може виступати й гальмом !! розвитку, якщо актуалiзуеться Гг негативний досввд.
Дослiдниця радить навчитися дивитися на свш попе-реднш досвiд iншими очима, бо штерпретований (пере-роблений) досввд формуе новi погляди та уявлення.
Труднощами в упровадженш бiографiчного методу в освгтньому процесi визначено вплив стереотипiв на життя особистостi, Г! прагнення представити себе iншим у бiльш привабливому виглядi, накладання на власний життевий шлях штамтв, шаблонiв, образiв-стереотипiв, взятих iз публiцистики та лiтератури.
У методичних рекомендацiях «Бiографiчнi досль дження в дискурсi розвитку культури педагога» здшс-нено аналiз можливостей наративного тдходу для до-сягнення завдань бiографiчного методу. У контекстi продовження особистюно! iдентичностi iндивiда, бачен-ня ним перспективи власного розвитку, вибору шляхiв !! досягнення, а також переосмислення свого минулого та сьогодення актуальним е використання в освiтньому процесi футуристичного наративу, який пов'язаний iз мрiею, бажанням, надiею, очiкуваннями, зокрема, зазна-чаеться, що «наратив, що мютить розповiдь про мрiю, дозволяе чпташе формулювати !! змiст i шляхи досяг-нення, а ототожнюючись з «головним героем», автор здатен щентифшувати тi особистюш риси, як1 е суттеви-ми для Г! здiйснення» [24, с. 58]; «бажання... складають «схему» найближчого розвитку особистостi, мотивуючи !! рухатися в певних напрямках, реалiзувати певш сюже-ти» [24, с. 59]; «надя е одним з дороговказiв щодо зна-чущого для особистосп сюжету, життево! юторп» [24, с. 60], «оповвдач мае досвiд певних вчиншв у минулому або взаемоди з iншими персонажами свого життевого сценарш, вiн може очiкувати, яким саме буде перебiг подiй» [24, с. 60]; «оч^вання - це похщш вiд способу особистостi штерпретувати свiй досвiд, будувати свою щентичшсть. Саме завдяки ним майбутне ... приймае форми, моделюеться, конструюеться» [24, с. 61].
Зважаючи на рефлексивнiсть як основну специфiч-ну ознаку педагопчно! дiяльностi та функцiю людсько! сввдомосп, у Рекомендацiях значну увагу придшено !! характеристицi. Зазначаеться, що рефлексия як стимул процесу професшно! вдентичносп особистостi вчителя забезпечуе пошук нового смислу та цiнностей, е фактором професшного розвитку педагога, його самозмши.
Отже, педагогiчну рефлексiю розглянуто як «систему процесiв, що забезпечують аналiз цiлей, завдань, спо-собiв, прийомiв i предметного змюту само! педагопчно! дiяльностi, викликають трансформацш особистiсного ставлення до себе та шших учасникiв педагопчно! вза-емоди» [24, с. 77]. Ведучи мову про застосування бю-графiчного методу у практищ подготовки педагогiчних пращвнишв, наголос поставлено на автобiографiчному наративу
Н. Г. Шарошкiна вказуе, що наративний пвдхвд у контекстi впровадження бiографiчного методу в освiтi сприяе осмисленню та штерпретацп як професшного «Я» педагога, так i досвщу iнших. В аспектi професш-но! дiяльностi вчителя укладено перелiк комушкативних стратегiй: роз'яснювальна, ощнювальна, контрольна, сприяльна, органiзувальна. Основою наративу в робот з учнями встановлено актуалiзацiю життевого досввду школярiв.
Висновки дослгдження I перспективи подальших роз-в1док цього напряму. Шдсумовуючи результата прове-деного аналiзу методичних рекомендацiй «Бiографiчнi дослвдження в дискурсi розвитку культури педагога», зауважимо, що розроблення !х е дуже важливим кро-ком до концептуалiзацi! бiографiчного методу в освт. Водночас необхвдно зазначити, що вони не охоплюють 10
усього спектру напрямiв його реалiзацi!. Вiдповiдно, не представляють актуальних методiв бiографiчного нав-чання у педагопчнш освiтi (вищий i пiслядипломнiй) i загальнiй середнiй освт, якими мають володiти педаго-пчш працiвники. Поряд i3 наративним подходом до т-знання бюграфи особистосп варто в освггаш дiяльностi розкрити можливосп та методи тезаурусного подходу. Потребують дослiдження технологи проведення особи-стiстю бiографiчних самодосл1джень. У Рекомендащях стверджуеться, що аналiз власного життя та ютори свое! родини дають iмпульс для саморозвитку людини, однак питання проведення генеалогiчних дослвджень, о^м створення власного наративу, не знайшли свого ви-свiтлення. З огляду на ймовiрнiсть ввдкриття невiдомих рашше сторiнок власно! бюграфи, якi виявили неприва-бливими для особистостi, в освт постае питання про те, на яких засадах i яким саме чином оргашзовувати педа-гопчну роботу, навчаючи людину бiографiчному само-конструюванню. Як навчити людину виявляти й аналь зувати особистi помилки?
Поряд iз цим потребуе ввдповщ питання про те, чи е та якою саме специфiка бiографiчного навчання при ви-вченнi рiзних навчальних дисципл1н, структури заняття чи уроку, якою мае бути етика застосування бiографiч-ного методу в освт
Аналiз методолопчних i методичних iмплiкацiй використання бюграфи в освт, що презентують реко-мендаци «Бiографiчнi дослвдження в дискурсi розвитку культури педагога» виявив необхвдшсть додатково! екс-плшаци поняття бюграфи та цшсного фiлософського дослвдження феномена бюграфи в освт. Тож перспективами подальших розввдок е розтлумачення концепту бюграфи та досл1дження окреслених у цш статтi питань щодо впровадження бiографiчного навчання, як1 не знайшли висвгтлення у проаналiзованих методичних рекомендациях.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Дубин Б. В. Очерки по социологии культуры: избранное // предисл., составление, подгот. текста А. И. Рейтблата. Москва: Новое литературное обозрение, 2017. 912 с.
2. Иконникова С. Н. Биография как социокультурное измерение истории // Культурологический журнал. 2011. № 4 (6). URL: https:// cyberleninka.ru/article/v/biografiya-kak-sotsiokulturnoe-izmerenie-istorii (дата звернення: 17.11.2018).
3. Ляшко С. М. Поняття «наукова бiографiя» у теорН та практищ iсторико-бiографiчних дослiджень // Украгнська бiографiстика: збiрник наукових праць. 2013. Вип. 10. С. 25—47.
4. Чишко В. С. Бiографiя // Енциклопедiя сучасног Украгни. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35289 (дата звернення: 17.11.2018).
5. Дильтей В. Описательная психология. Санкт-Петербург: Алетейя, 1996. 160 с.
6. Голубович И. В. Биография: силуэт на фоне Humanities (Методология анализа биографии в социогуманитарном знании): монография. Одесса: СПД Фридман, 2007. 288 с.
7. Сэв Л. Марксизм и теория личности / пер. с франц. И. С. Вдо-виной, Э. А. Гроссман, ред. Г. А. Курсанова. Москва: Прогресс, 1972. 581 с.
8. Alheit P., Dausien B. The «double face» of lifelong learning: Two analytical perspectives on a «silent revolution» // Studies in the Education of Adults. 2002. Vol 34, № 1. Р. 3-22.
9. Daisey P. Promoting Equity in Secondary Science and Mathematics Classrooms With Biography Projects // School Science and Mathematics. 1997. Vol 97, № 8. Р. 413-418. URL: 10.1111/j.1949-8594.1997.tb17386.x
10. Davis J. M. Writing a Biography with Your Students // Writing-Notebook: -Visions-for-Learning. 1994. Vol 11, № 3. Р. 30-46.
11. Dietrich D. J. Historical «Bad Guys»: Biography as a Teaching Tool // Teaching-History:-A-Journal-of-Methods. 1987. Vol 12, № 1. P. 1727.
12. Dow M. C. Autobiography: A Course That Never Fails // English-Journal. 1996. Vol 85, № 6. Р. 85-88.
13. Kass A. A. Who Am I? // Autobiography and American Identity. College-Teaching. 1995. Vol 43, № 3. Р. 93-99.
14. Махиня Н. В. Особливостi новттх niдходiв до розвитку освiти дорослих у Нiмеччинi // Вiсник лаборатори дидактики iменi Я. А. Коменського / гол. ред. Н. С. Побiрченко. Умань: ПП Жовтий О. О., 2013. С. 23-24.
15. McGonigal J.-A. Transacting with Autobiography to Transform the Learning and Teaching of Elementary Science // Research-in-Science-Education. 2000. Vol 30, № 1, Р. 75-88.
16. Smilde R. Musicians as Lifelong Learners: Discovery Through Biography // Volume 1: Discovery Through Biography, 2009. 279 p.
17. Olejarz M. Biographical Learning. Education Research Project
Balkan Scientific Review. 2018. № 1
философски науки
for Students of Polish-German Borderland Teaching and learning in different cultures: An adult education perspective / edited by Eliza Czerka and Monika Mechlinska-Pauli. Gdansk: Gdansk Higher School of Humanities Press, 2009. Р. 129-144. URL: https://www2.uned.es/grupointer/teaching_ and_learning.pdf (Last accessed: 16.11.2018)
18. Dominice P. Learning from Our Lives: Using Educational Biographies with Adults. San Francisco: Jossey-Bass, 2000. 240 p.
19. Гнепа О.В. Новации образовательной деятельности Михаила Кравчука // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2015. № 2 (11). С. 26-29.
20. Кондаурова И.К., Гусева М.А. Формирование у будущих педагогов-математиков умений и навыков педагога-исследователя в контексте развития профессиональной биографии //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 4 (9). С. 69-72.
21. Кондаурова И.К., Захарова Т.Г., Гусева М.А. Региональный опыт подготовки и профессионального становления будущих педагогов-математиков в условиях модернизации среднего и высшего математического образования // Балтийский гуманитарный журнал. 2014. № 4 (9). С. 81-84.
22. Torstenson T. Children's life paths through preschool and school: Letting youths talk about their own childhood-theoretical and methodological conclusions // Childhood: A Global Journal of Child Research. 2007. Vol 14, № 1. Р. 47-66. URL: https://journals.sagepub.com/doi/pd-f/10.1177/0907568207072527#articleShareContainer (Last accessed: 16.11.2018)
23. Lodico M. G., Voegtle K. H. Child and adolescent life stories: Perspectives from youth, parents, and teachers. Thousand Oaks, CA: Sage, 2005.
24. Adalbjarnardottir S., Runarsdottir E. A leader's experiences of intercultural education in an elementary school: Changes and challenges // Theory Into Practice. 2006. Vol 45, № 2. Р. 177-186. URL: https:// www.jstor.org/stable/40071592?seq=1#page_scan_tab_contents (Last accessed: 16.11.2018).
25. Быкова Л. В., Терентьев А. Е. Биографии в образовательном процессе как источник витагенного опыта. Педагогическое образование в России. 2007. № 1. C. 38-43.
26. Соловьев Г. Е. Биография школьника как средство воспитания // Вестник Удмуртского университета. Философия. Психология. Педагогика. 2008. Вип. 2. С. 93-101.
27. Шарошкта Н. Г. Бiографiчнi дослiдження в дискурс розвитку культури педагога. Ки!в, 2013. 104 с.
