CC BY
21
Х.А. Москва, Л.е. Лаповець, О.П. Юхтяк
МЕТАБОЛ1ЧНИЙ ВПЛИВ МЕТФОРМ1НУ ТА П1ОГЛ1ТАЗОНУ НА ТИРЕО1ДНИЙ СТАТУС, ВУГЛЕВОДНИЙ I Л1П1ДНИЙ ОБМ1Н У ХВОРИХ НА Г1ПОТИРЕОЗ З 1НСУЛ1НОРЕЗИСТЕНТН1СТЮ
Львгвський нацюнальний медичний ушверситет гмеш Данила Галицького, Львгв
ВСТУП
Дослщження останшх роюв встановили наявнють ¡нсулнорезистентност у хворих на п-потиреоз [10]. З'явилися науков¡ прац¡, що за-початкували вивчення впливу ¡нсул¡нових сен-ситайзер¡в на тиреоТдний статус, показники вуглеводного та л¡п¡дного обм¡ну у хворих з ¡н-сул¡норезистентн¡стю та субклннним або кли н¡чним ппотиреозом ¡з цукровим д¡абетом (ЦД) або без нього [6, 8, 10].
Виявлено, зокрема, що ¡нсулновий сенси-тайзер метформ¡н ¡з групи б^анщщ (антиппер-гл¡кем¡чн¡ препарати) здатний знижувати вм¡ст тиреотропного гормону г¡поф¡за (ТТГ) у хворих на ЦД з еутиреозом на тл¡ зам¡сноí терапи ле-вотироксином, а також у хворих на ЦД ¡з нели кованим г¡потиреозом [3]. Водночас було вщ-значено, що р¡вень ТТГ не знижуеться п¡д впли-вом метформну у хворих на ЦД без порушення тиреоТдноТ функц¡í [12]. 1снуе припущення, що метформ¡н мае центральний мехаызм д¡í, пщ-вищуючи чутливють г¡поф¡зарних рецептор¡в до вшьного трийодтирон¡ну (вТ3), а за умови нормально)' регуляцп зворотного зв'язку описана властивють лабораторно не проявляеться [5, 12].
Pоз¡гл¡тазон, п¡огл¡тазон - препарати з групи PPAR-Y агоыств (¡нша назва - тюзолщиндю-ни) також належать до препарат^, як¡ пщви-щують чутлив¡сть до ¡нсулЫу. 6 спостереження ефекту роз^тазону на щурах, як¡ доводять його супресивний вплив на р^ы загального тироксину (зТ4), в¡льного тироксину (вТ4), а також загального трийодтироыну (зТ3) без будь-якоТ дм на вм¡ст ТТГ ¡ вТ3 [8]. Стверджують, що пюглта-зон та ¡нол т¡азол¡динд¡они посилюють актив-н¡сть D2-дейодинази людини, яка бере участь у конверсп Т4 у Т3 [13], а усунення гена цього ферменту призводить до ¡нсулЫорезистентнооп, що було продемонстровано в експерименталь-них дослщженнях на мишах [7].
Метою роботи було пор^няння впливу мет-форм¡ну та п¡огл¡тазону та тиреоТдний статус,
показники вуглеводного та лтщного обмну у хворих на ппотиреоз з ¡нсул¡норезистентн¡стю на ™ зам¡сноí терап¡í левотироксином.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
До досл¡дження, що тривало 183±7 д¡б, було включено 79 пацюнтю (в¡к 55±5,9 року), серед яких 16 чоловшв ¡ 63 жнки. Хворих в¡дбирали п¡д час амбулаторного прийому на баз¡ Льв^сь-кого обласного ендокринолог¡чного диспансеру, а також тсля консультац¡й на кафедр¡ ендокринолог¡í Льв¡вського нац¡онального ме-дичного ун¡верситету ¡мен¡ Данила Галицького. Пацюнта включали до досл¡дження лише за умов його згоди на участь в обстеженн та лкуваны, встановленоТ ¡нсул¡норезистентност¡, наявного первинного ппотиреозу, в¡дсутност¡ цукрового д¡абету та ¡нших тяжких супутн¡х захворювань.
Ус¡ пацюнти приймали левотироксин з метою досягнення еутиреозу у доз¡ вщ 50 мкг до 125 мкг на добу. На початку дослщження хворих розподшили на три групи. Хвор¡ першоТ групи (23 особи) впродовж 6 мюя^в отримували монотерапш левотироксином. У друпй груп¡ (29 ос¡б) перш¡ три мюящ пац¡eнти л¡кувались левотироксином ¡з подальшим трим¡сячним додат-ковим курсом метформну 1000 мг на добу. Тре-тя група пацюнтю (27 ос¡б) п¡сля трьох мюя^в л¡кування левотироксином перейшла на комби новану терап¡ю левотироксином ¡з пюглтазо-ном 30 мг на добу, яка тривала наступних три мюяцк
На початку досл¡дження, через три та шють м¡сяц¡в у сироватц кров¡ визначали так¡ показники: ршш ТТГ, вТ4, вТ3, концентрацю глюкози та ¡нсул¡ну натще, С-пептиду, глкованого гемо-глоб¡ну (НЬА1с), загального холестерину (ХС), холестерину лтопротеТыв високоТ щ¡льност¡ (ХС ЛПВЩ), холестерину лтопротеТыв низькоТ щть-ност¡ (ХС ЛПНЩ), холестерину л¡попротеíн¡в дуже низькоТ щшьност (ХС ЛПДНЩ), триглще-рид¡в (ТГ), активнють алан¡нам¡нотрансферази
(АлТ). Обчислювали коефщюнт атерогенност (КА), ¡ндекси HOMA-IR, HOMA-ß та Каро.
Вм1ст глюкози у кров¡ визначали за допомо-гою гексок¡назного методу, рюень HbAlc - ¡му-нотурбщиметричного методу, концентрац¡ю ХС, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ - фер-ментативно-колориметричного методу, актив-н¡сть АлТ - за допомогою юнетичного методу на анал¡затор¡ "Cobas 6000 (с 501 модуль)", вмют ¡нсул¡ну, ТТГ, вТ3, вТ4 - ¡мунохЫчного методу з електроxем¡люм¡несцентною детекцюю (ECLIA) на анал¡затор¡ "COBAS 6000 (e 601 модуль)". Використовували тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарт). Для визначення С-пептиду за-стосовували двостутнчатий xем¡люм¡несцентний ¡муноанал¡з (CLIA) з використанням аналЬато-ра Liaison ¡ тест-смужок до нього DiaSorin (1та-лт). 1ндекси НОМА-IR, НОМА-ß, Каро та КА роз-раховували за такими формулами:
НОМА-IR = глюкоза натще (ммоль/л) х х ¡нсул¡н натще (мМО/л) 22,5;
HOMA-ß = (¡нсулЫ натще (мМО/л) - 20) -(глюкоза натще (ммоль/л) - 3,5);
1ндекс Каро = глюкоза натще (ммоль/л) ■Ннсулш натще (мМО/л);
КА = (ХС (ммоль/л) - ХС-ЛПВЩ (ммоль/л) ) -ХС-ЛПВЩ (ммоль/л).
Змши дослщжуваних показнимв шсля трьох
Параметричн дан наведено як M±m, осюль-ки розподш показниюв був нормальним. Ста-тистичну обробку даних проводили вар1ацмно-статистичним методом за допомогою програм-ного забезпечення "Excel" ("Microsoft Office", США) и "Statistica 7.0" ("Statsoft", США) [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
На тл1 приймання левотироксину хворим першоТ' групи вдалося досягти зниження вмюту ТТГ. Р1вн1 гормоыв щитопод1бно'( залози (Щ3) в1рог1дно пщвищилися. У показниках вуглевод-ного обмЫу не було вщзначено жодних сутте-вих зм1н. Щодо лодного профтю виявлено лише тенденцю до зниження (0,05<р<0,1) вмюту ХС ЛПНЩ через 6 мюящв монотерапп левотирок-сином пор1вняно з показниками перед початком лкування. Для КА на початку i пюля монотерапп вщзначено вiрогiдне зниження. У табл. 1 наведено результати, як свiдчать про ефектив-нiсть замiсноï терапiï та адекватнють добраних доз левотироксину у досягненн еутиреозу.
У табл. 2 вщображено результати, отриманi у друпй групi (29 осiб), де пером три мiсяцi пацieнти лiкувалися левотироксином, а наступ-нi 90 дiб - левотироксином iз метформiном. По-рiвнюючи результати на початку лкування та
Таблиця 1
шести мюящв монотерапп' левотироксином
хворих на ппотиреоз з ¡нсулшорезистентнютю (I група, M±m, n=23)
Показник На початку лкування Через 3 мюяц Через 6 мiсяцiв
ТТГ (мкМО/мл) 40,99±7,07 3,82±0,14** 3,62±0,10**
в Т (нг/дл) 0,56±0,07 1,27±0,04' ' 1,30±0,03**
вТ4 (пг/мл) 2,11±0,18 3,10±0,09** 3,11 ±0,08**
HbAlc(%) 6,01±0,06 5,98±0,07 5,91 ±0,06
Глюкоза (ммоль/л) 6,16±0,13 6,04±0,12 5,99±0,12
С-пептид (нг/мл) 2,63±0,22 2,59±0,22 2,56±0,20
1нсулш (мМО/л) 15,57±1,28 14,93±0,54 14,48±0,57
HOMA-IR (ум. од.) 4,29±0,37 4,04±0,20 3,87±0,19
HOMA-ß (ум. од.) 122,81 ±11,82 122,42±6,22 121,88±7,22
1ндекс Каро (ум. од.) 0,44±0,03 0,42±0,02 0,43±0,02
Холестерин (ммоль/л) 6,20±0,30 5,95±0,28 5,62±0,22
Триглщериди (ммоль/л) 2,11 ±0, 18 1,82±0,20 1,77±0,16
ХС ЛПВЩ (ммоль/л) 1,19±0,04 1,21±0,03 1,24±0,03
ХС ЛПНЩ (ммоль/л) 4,38±0,25 4,10±0,24 3,78±0,20'
ХС ЛПДНЩ (ммоль/л) 0,63±0,06 0,63±0,03 0,60±0,03
КА (ум. од.) 4,29±0,26 3,95±0,23 3,59±0,20* *
АлТ (МО/л) 27,66±2,08 26,98±2,12 26,65±2,04
Прим/'тка: ** - в':ропдна р1зниця з показником на початку л!кування (р<0,05); ком на початку л1кування (0,05<p<0,1).
тенденц/я до р/зниц/ з показни-
п¡сля трьох м¡сяц¡в зам¡сноí терапп, ми отрима-ли так¡ в^опды зм¡ни: зниження р¡вня ТТГ та тдвищення - вТ4 ¡ вТ3. Жодних ¡нших в¡рог¡дних зм¡н тсля монотерап¡í левотироксином зафк-совано не було.
ПорОняння монотерап¡í та лкування комби нац¡eю левотироксин + метформЫ виявило ви рог¡дне зниження рОтв ТТГ ¡ НЬА1с, гл¡кем¡í натще тсля комбнованого л¡кування. В¡рог¡дно бтьшим виявився ¡ндекс НОМА-Р п¡сля комби нованоТ терап¡í. Зм¡ни показник¡в лтщограми були такими: р¡вн¡ ХС ¡ ХС ЛПНЩ в¡рог¡дно зни-зилися тсля л^вання левотироксином ¡з мет-форм¡ном, таких же зм¡н зазнав ¡ КА. Тенденц¡ю до рюнищ (0,05<р<0,1) в¡дзначено для НОМА-який дещо зменшився. Kр¡м того, тсля комбнованоТ терап¡í, кр¡м описаних вище змн, було заф¡ксовано в^огщ-не зниження ¡ндексу HOMA-IR вщ початку до-сл¡дження до шостого м¡сяця л¡кування. За-реестровано також тенденцю до зниження (0,05<р<0,1) рОня ТГ ¡ вм¡сту ХС ЛПДНЩ.
У трет¡й груп¡ (27 ос¡б) пац¡eнти через три м¡сяц¡ терапп левотироксином додатково прий-
мали наступн три м¡сяц¡ п¡огл¡тазон. П¡сля за-к¡нчення досл¡дження ми отримали результати, наведет у табл. 3.
Як бачимо, тсля трьох мюяцО лкування левотироксином у пацюнтю в^огщно знизився ри вень ТТГ ¡ п¡двищився вм¡ст вТ4 ¡ вТ3. Жодних ¡нших в¡рог¡дних зм¡н зафксовано не було.
Анал¡зуючи результати, отриман п¡сля до-даткового призначення пюглтазону, ми вщзна-чили в¡рог¡дне тдвищення рОтв вТ4 ¡ вТ3 пороняно з показниками п¡сля монотерапп.
Щодо показник¡в вуглеводного обм¡ну вщзна-чено в¡рог¡дне зниження глкемп натще, концен-трац¡í С-пептиду та ¡нсулЫу на тл¡ комб¡нованоí терап¡í. Пороняно з результатами монотерап¡í, ми спостер^али також в¡рог¡дне зниження ¡ндек-сО HOMA-IR ¡ НОМА-Р та тдвищення ¡ндексу Каро. ЗмЫи показник¡в лодного обм¡ну були ви рог¡дними (р<0,05) для ХС, ХС ЛПНЩ, ТГ ¡ КА.
П¡сля отримання остаточних даних ми пороняли результати II та III груп. Як показано у табл. 4, вщбулися в^опдт зм¡ни (р<0,001) у вмют ТТГ, де додаткове призначення метфор-м¡ну мало перевагу перед пюглтазоном. Зна-
Таблиця 2
Зм\ни досл\джуваних показник\в п\сля трьох м\сяц\в монотерапп левотироксином \ л\кування комб\нац\ею левотироксину з метформ\ном хворих на г\потиреоз з \нсул\норезистентн\стю (II група, М±т, п=29)
Показник На початку лшування На тлi монотерапп На тл лкування комбiнацieю левотироксин + метформiн
ТТГ (мкМО/мл) 41,00±6,39 3,79±0,12** 2,99±0,13 ##**
в Т, (нг/дл) 0,58±0,06 1.32±0.04* ■ 1,33±0,03**
вТ4 (пг/мл) 2,08±0,17 3,13±0,09** 3,14±0,08**
НЬА1с (%) 5.99±0,06 5.96±0.06 5.72±0.06 : * *
Глюкоза (ммоль/л) 6,15±0,11 6,06±0,11 5,62±0,10****
С-пептид (нг/мл) 2,60±0.19 2,58±0,19 2,52±0,18
lнсулiн (мМО/л) 15,58±1,06 15,08±0,67 14,01±0,49
HOMA-IR (ум. од.) 4.34±0.36 3.94±0.22 3.49±0.14 ■■
НОМА-Р (ум. од.) 118,74±6,58 119,83±5,76 139,94±7,36## **
1ндекс Каро (ум. од.) 0.43±0.02 0.43±0.02 0.41 ±0.02
Холестерин (ммоль/л) 6,24±0,18 5,87±0,16 5,43±0,12##**
Триглщериди (ммоль/л) 2.12±0.16 1,81 ±0,19 1,72±0,16*
ХС ЛПВЩ (ммоль/л) 1,17±0,04 1,20±0,03 1,25±0,03
ХС ЛПНЩ (ммоль/л) 4.41±0.16 4.05±0.14 3,58±0,11 ##**
ХС ЛПДНЩ (ммоль/л) 0.66±0.03 0,62±0,02 0,61±0,02*
КА (ум. од.) 4.41 ±0.23 3,96±0,17 3,41 ±0,13 ##**
АлТ (МО/л) 27,17±1,80 26,51 ± 1,87 25,70±1,83
Прим/тка: ** - в1рогщна р1зниця з показником на початку л'шування (р<0,05); ** - в1рогщна р1зниця з показником п1сля монотерапп (р<0,05); * - тенденщя до р1зниц1 з показником на початку лкування (0,05<р<0,1); * - тенденщя до р1зниц1 з показником псля монотерапп (0,05<р<0,1).
Таблиця 3
Змши дocлiджyвaниx пoкaзникiв пюля тpьox мicяцiв мoнoтepaпiï лeвoтиpoкcинoм i л^вэння кoмбiнaцieю лeвoтиpoкcинy з пioглiтaзoнoм xвopиx нэ гiпoтиpeoз з iнcyлiнopeзиcтeнтнicтю (III гpyпa, M±m, n=27)
Показник
На початку лшування
На тлi монотерапiï левотироксином
На тлi лiкування комбiнацieю левотироксин + пюгштазон
ТТГ (мкМО/мл) вТ3 (нг/дл) вТ4 (пг/мл) HbA1c(%) Глюкоза (ммоль/л) С-пептид (нг/мл) 1нсулш (мМО/л) HOMA-IR (ум. од.) HOMA-ß (ум. од.) 1ндекс Каро (ум. од.) Холестерин (ммоль/л) Тpиглiцеpиди (ммоль/л) ХС ЛПВЩ (ммоль/л) ХС ЛПНЩ (ммоль/л) ХС ЛПДНЩ (ммоль/л) КА (ум. од.) АлТ (МО/л)
40.16+3.33 3,76±0,06**
0.50+0.05 1.28+0.05' ■
1.93+0.09 3,12±0,06**
5.98+0.05 5.97+0.04
6.13+0.05 6.07+0.07
2.59+0.20 2.54+0.18
15.53+0.53 15.11+0.47
4.23+0.14 4.08+0.14
120.01+5.15 119.96+4.80
0.41+0.02 0.41+0.01
6.19+0.29 5.79+0.23
2.09+0.14 1.84+0.12
1.21+0.03 1.22+0.03
4.37+0.27 3.95+0.20
0.61+0.05 0.62+0.03
4.16+0.26 3.79+0.20
27.51+1.87 27.33+1.86
3,78±0,06** 1.42±0.04 # ■ 3.34±0.06## ** 5.89±0.04 5.98±0.05** 1,86±0,12 ##** 12.61 ±0.40 ##** 3.35±0.10 ##** 103.28±4.35## ** 0.49+0.02# # ■ ■ 5.28±0.12 ##■■ 1.35+0.08 ■■ 1,26±0,03 3.42+0.11 ##■■ 0.60±0.02 3.26+0.13 ##■■ 17.87+1.51 ## ■■
Примака: ** - вipoгiднa piзниця з пoкaзникoм нa пoчaткy лiкyвaння (p<0,05); пюля мoнoтepaпiï (p<0,05).
вlpoпднa plзниця з пoкaзникoм
чeння в^ y тpeтiй фут 6ули вipoгiднo (p=0,049) вищими, ыж y дpyгiй гpyпi. Biдзнaчeнo вipoгiднy piзницю (p=0,038) для piвня в^ мiж дpyгoю тa тpeтьoю гpyпaми.
Piвнi HbAlc i глюкoзи нaтщe 6ули вipoгiднo нижчими y дpyгiй гpyпi пopiвнянo з тpeтьoю. Ko^ цeнтpaцiя iнcyлiнy нaтщe пicля пpизнaчeння мeт-фopмiнy бyлa вipoгiднo вищoю пopiвнянo з тaкoю пicля дoдaткoвoгo пpизнaчeння пюглта-зoнy. Bipoгiднo нижчим 6ув вмicт C-пeптидy y III фут. Ocкiльки HOMA-ß oбчиcлюeтьcя нa пiдcтa-вi пoкaзникiв iнcyлiнy тa глюкoзи, кoнcтaтyвaли вipoгiднy змiнy дaниx (p<0,001 ) нa кopиcть фупи з пpизнaчeнням пioглiтaзoнy нa пpoтивaгy мeт-фopмiнy. Iндeкc Kapo тaкoж вipoгiднo змiнивcя i в III фут був вищим, ыж у пaцieнтiв II гpyпи.
Пoкaзники лiпiднoгo oбмiнy xapaктepизyвa-лиcь вipoгiдними зм^ми лишe у piвнi TГ, який був нижчим у III фут. Aктивнicть AлT тaкoж бyлa вipoгiднo нижчoю у III гpyпi.
Peзyльтaтoм пpoвeдeнoгo лiкyвaння бyлo дocягнeння eyтиpeoзy в ycix пaцieнтiв (нopмaлi-зaцiя пoкaзникiв TTГ, вT4 i в^), a oтжe, кoмпeн-caцiя гiпoтиpeoзy. Як виднo з oтpимaниx дaниx, piвeнь TTГ був нижчим у фут лeвoтиpoкcин +
мeтфopмiн, щo пiдтвepджyють й iншi нayкoвi дocлiджeння [4, 9]. Moжeмo пoгoдитиcя з пpи-пyщeнням, щo мeтфopмiн пoлiпшye aфiннicть вT3 дo cвoгo peцeптopa у гiпoфiзi з aктивaцieю нe-гaтивнoгo звopoтнoгo зв'язку [5, 12]. Piвнi вT4 i вT3 були вищими нa тлi кoмбiнoвaнoгo лiкyвaн-ня лeвoтиpoкcинoм iз пioглiтaзoнoм (p<0,05), щo нe cyпepeчить cпocтepeжeнням mornx нayкoвцiв [13]. Bмicт TГ тa aктивнicть AлT були вipoгiднo нижчими у xвopиx тpeтьoï гpyпи, щo cпiвпaдae з дaними iншиx нayкoвиx дocлiджeнь, якi пiдтвep-джують ^льнший вплив нa ниx пioглiтaзoнy пopiвнянo з мeтфopмiнoм [2, 11]. Змни пoкaз-никiв вyглeвoднoгo oбмiнy були бшьшими у тpe-тiй фут зa piвнями iнcyлiнy тa C-пeптидy тa у дpyгiй гpyпi - зa глiкeмieю нaтщe тa вмютом глiкoвaнoгo гeмoглoбiнy, щo нe cyпepeчить ш-шим дocлiджeнням [9, 14].
BÈCHOBKÈ
1. Meтфopмiн мae пepeвaгy пepeд пioглi-тaзoнoм у знижeннi вмicтy тиpeoтpoпнoгo гopмoнy гiпoфiзa у xвopиx нa гiпoтиpeoз з rncy-лiнopeзиcтeнтнicтю нa тлi зaмicнoï тepaпiï лe-вoтиpoкcинoм.
Таблиця 4
Поршняння дослщжуваних показнимв шсля шести мюящв лкування хворих
на ппотиреоз II i III груп (M±m)
Показник II група (n=29) III група (n=27) Р
ТТГ (мкМО/мл) 2,99±0,13 3,78±0,06 <0,001
в % (нг/дл) 1,33±0,03 1,42±0,04 0,049
вТ4 (пг/мл) 3,14±0,08 3,34±0,06 0,038
HbAlc (%) 5,72±0,06 5,89±0,04 0,022
Глюкоза (ммоль/л) 5,62±0,10 5,98±0,05 <0,001
С-пептид (нг/мл) 2,52±0,18 1,86±0,12 0,003
1нсутн (мМО/л) 14,01±0,49 12,61±0,40 0,032
HOMA-IR (ум. од.) 3,49±0,14 3,35±0,10 0,409
HOMA-p (ум. од.) 139,94±7,36 103,28±4,35 <0,001
1ндекс Каро (ум. од.) 0,41 ±0,02 0,49±0,02 0,002
Триглщериди (ммоль/л) 1,72±0,16 1,35±0,08 0,043
Холестерин (ммоль/л) 5,43±0,12 5,28±0,12 0,371
ХС ЛПВЩ (ммоль/л) 1,25±0,03 1,26±0,03 0,867
ХС ЛПНЩ (ммоль/л) 3,58±0,11 3,42±0,11 0,321
ХС ЛПДНЩ (ммоль/л) 0,61±0,02 0,60±0,02 0,878
КА (ум. од.) 3,41 ±0,13 3,26±0,13 0,403
АлТ (МО/л) 25,70±1,83 17,87±1,51 0,002
2. Додавання пюглгазону до левотироксину тд час л1кування ппотиреозу з ¡нсулнорезис-тентнютю дозволяе додатково п¡двищити вмют в¡льного тироксину та в¡льного трийодтиротну пор¡вняно з додаванням метформ¡ну.
3. Глкований гемоглоб¡н ¡ глюкоза досяга-ють нижчого р¡вня п¡д впливом метформну пор¡вняно з п¡огл¡тазоном тсля трьох м¡сяц¡в ли кування з левотироксином у хворих ¡з ппотире-озом та ¡нсул¡норезистентн¡стю.
4. Пюглтазон в¡рог¡дно знижуе вм¡ст С-пеп-тиду, ¡нсулну натще пор¡вняно з даними тсля л^вання метформ¡ном хворих ¡з г¡потиреозом та ¡нсул¡норезистентн¡стю, як¡ отримують сталу дозу замюноТ терап¡í левотироксином.
5. 1ндекс НОМА-Р на ™ терап¡Т пюгштазо-ном досягае ближчого до ¡деального значення пор¡вняно з результатами, отриманими на ™ терапи метформ¡ном, п¡сля трьох м¡сяц¡в лку-вання левотироксином у хворих ¡з г¡потиреозом та ¡нсул¡норезистентн¡стю.
6. Лкування п¡огл¡тазоном у комб¡нац¡Т з левотироксином в^огщно п¡двищуe ¡ндекс Каро пороняно з комб¡нованим л¡куванням метфор-мном у пац¡eнт¡в ¡з г¡потиреозом та ¡нсулноре-зистентн¡стю.
7. P¡вень триглщеридО та активн¡сть ала-н¡нам¡нотрансферази е б¡льш чутливими до д¡Т
пюглтазону, н¡ж метформ¡ну на тл¡ лкування
левотироксином хворих на ппотиреоз з ¡нсули
норезистентн¡стю.
ЛИЕРАТУРА
1. Боровиков В. STATISTICA: Искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков - СПб.: Питер, 2001. - 656 с.
2. Особливостi лтщного та вуглеводного обмш1в у хворих з метабол1чним синдромом та дис-функ^ею щитопод1бноТ залози / А.О. Логви-ненко, О.1. М^ченко, В^. Романов [та ¡н.] // УкраТнський кардiологiчний журнал. - 2009. -№ 4. - С. 34-39.
3. Alevizaki M. Metformin and thyroid: some questions still remain // M. Alevizaki // Clin. Endocrinol. (Oxf). - 2013. - Vol. 78, №4. - P. 503-504.
4. Effects of exenatide vs. metformin on endothelial function in obese patients with pre-diabetes: a randomized trial / A.S. Kelly, R.M. Bergenstal, J.M. Gonzalez-Campoy [et al.] // Cardiovascular Di-abetology. - 2012. - Vol. 11, №64. - Р. 121-128.
5. Hirst J.A. Quantifying the effect of metformin treatment and dose on glycemic control. / J.A. Hirst, A.J. Farmer, R. Ali // Diabetes Care. - 2012. -Vol. 35, 2. - Р. 446-454.
6. Metformin reduces thyrotropin levels in obese, diabetic women with primary hypothyroidism on thyroxine replacement therapy / M.L. Isidro, M.A. Penin, R. Nemina, F. Cordido // Endocrine. -2007. - Vol. 32, 1. - P. 79-82.
7. Mice with a targeted deletion of the type 2 deio-dinase are insulin resistant and susceptible to diet induced obesity / A. Marsili, C. Aguayo-Mazzuca-to, T. Chen [et al.] // PLoS One. - 2011. - Vol. 6, №6. - P. 208-232.
8. Peroxisome proliferator-activated receptor-gamma-mediated positive energy balance in the rat is associated with reduced sympathetic drive to adipose tissues and thyroid status. / W.T. Festuccia, S. Oztezcan, M. Laplante [et al.] // Endocrinology. - 2008. - Vol. 149, №5 - P. 2121-2130.
9. Pioglitazone improves glucose metabolism and modulates skeletal muscle TIMP-3-TACE dyad in type 2 diabetes mellitus: a randomized, doubleblind, placebo-controlled, mechanistic study / D. Tripathy, G. Daniele, T.V. Fiorentino [et al.] // Diabetologia. - 2013. - Vol. 30. - P. 1457-1475.
10. Studies of insulin resistance in patients with clinical and subclinical hypothyroidism / E. Maratou, D.J. Hadjidakis, A. Kollias [et al] // European Journal of Endocrinology. - 2009. - Vol. 160. -P. 785-790.
11. The effect of pioglitazone and metformin on liver function tests, insulin resistance, and liver fat content in nonalcoholic Fatty liver disease: a randomized double blinded clinical trial / M. Razaviza-de, R. Jamali, A. Arj [et al.] // Hepat. Mon. - 2013. -Vol. 13, №5 - P. 9270-9280.
12. TSH-lowering effect of metformin in type 2 diabetic patients: differences between euthyroid, untreated hypothyroid, and euthyroid on L-T4 therapy patients. / C. Cappelli, M. Rotondi, I. Pirola [et al.] // Diabetes Care. - 2009. - Vol. 32, №9. -P. 1589-1590.
13. Type 2 deiodinase expression is induced by pe-roxisomal proliferator-activated receptor-gamma agonists in skeletal myocytes / R. Grozovsky, S. Ribich, M.L. Rosene [et al.] // Endocrinology. -2009. - Vol. 150, №4. - P. 1976-1983.
14. Quantifying the effect of metformin treatment and dose on glycemic control / J.A. Hirst, A.J. Farmer, R. Ali [et al.] // Diabetes Care. - 2012. -Vol. 35, 2. - P. 446-454.
Дата надходження до редакцп 17.08.2013 p.
РЕЗЮМЕ
Метаболическое влияние метформина и пиоглитазона на тиреоидный статус, углеводный и липидный обмен у пациентов с гипотиреозом и инсулинорезистентностью Л.А. Москва, Л.Е. Лаповец, О.П. Кихтяк
В работе представлены результаты сравнения влияния метформина и пиоглитазона на тиреоидный статус, показатели углеводного и липидного обмена у больных с гипотиреозом, инсулинорезистентностью на фоне заместительной терапии лево-тироксином. Длительность наблюдения составила 6 месяцев, из которых первые три были предусмотрены для достижения эутиреоза с использованием левотироксина, а следующий период времени посвящался комбинированной терапии левотироксином с метформином или пиоглитазоном. Показано, что метформин достоверно снижает уровни гликирован-ного гемоглобина и глюкозы натощак. В свою очередь, пиоглитазон эффективнее снижает уровни инсулина натощак, С-пептида и, соответственно, улучшает показатель НОМА-р, повышает индекс Каро, кроме этого, достоверно снижаются уровень три-глицеридов и активность аланинаминотрансферазы. Сравнение действия препаратов позволило выявить также достоверное повышение уровня свободных тироксина и трийодтиронина на фоне назначения пиоглитазона и достоверное снижение уровня тирео-тропного гормона под влиянием метформина.
Ключевые слова: метформин, пиоглитазон, ин-сулинорезистентность, гипотиреоз, левотироксин.
SUMMARY
Comparison of metformin and pioglitazone regarding their influence on thyroid panel, carbohydrate and lipid metabolism in patients with hypothyroidism and established insulin resistance
K. Moskva, L. Lapovets, O. Kikhtyak
Comparative data between metformin and pioglitazone are described in this paper taking into account their action on thyroid panel, carbohydrate and lipid metabolism in patients with hypothyroidism, established insulin resistance on the base of replacement treatment with levothyroxine. Treatment duration was 6 months, where first 3 months were dedicated to achieve euthyroidism, while the last period of time was given to carry out combination of levothyroxine with pioglitazone or metformin. It was recorded that metformin significantly decreases glycated hemoglobin and fasting glucose. Instead of this, pioglitazone significantly diminished fasting insulin, C-peptide and with resulted descent of НОМА-р and increased Karo index. Comparison of drugs showed that metformin decreased thyroid stimulating hormone and pioglitazone significantly increased the level of free thyroxine and triiodothyronine.
Key words: metformin, pioglitazone, insulin resistance, hypothyroidism, levothyroxine.
